CC BY
19ЛЕКСИЧН1 ЗАСОБИ ПРЯМО1 НОМШАЦП Б1НАРНО1 ОПОЗИЦП ЛЮДИНА - ТЕХН1КА У НАУКОВО-ФАНТАСТИЧНИХ ТЕКСТАХ РЕЯ БРЕДБЕР1
Подсевак К.С.
Кшвський нацюнальний лгнгвгстичний утверситет, старший викладач
Кшв
LEXICAL MEANS OF DIRECT NOMINATION OF THE BINARY OPPOSITION HUMAN BEING -TECHNOLOGY IN THE SCIENCE FICTION TEXTS BY RAY BRADBURY
Podsievak K.
Kyiv National Linguistic University, Senior Lecturer
Kyiv
АНОТАЦ1Я
У статп шляхом видшення й анатзу лексичних 3aco6iB прямо! номшацп розглянуто особливосп вер-б^заци бшарно! опозици людина - техшка у творчостi Рея Бредберi на основi роману «451 градус за Фаренгейтом» та оповщання «Убивця». Ввдповщно до складових концептуального простору бшарно! опозици людина - техн1ка видiлено основнi характеристики концептiв людина та техшка, виражених засо-бами прямо! номiнацi!, що дозволяе виявити особливостi сприйняття спiльного iснування людини та тех-нiки у сусшльста та наслвдки надмiрного захоплення людства сучасними технологiями.
ABSTRACT
The article determines the features of verbalization of the binary opposition of human being - technology in the works by Ray Bradbury through the selection and analysis of lexical means of direct nomination based on the novel "Fahrenheit 451" and the short story "The Murderer". The main characteristics of the concepts human being and technology expressed by the means of direct nomination are revealed according to the components of the conceptual space of the binary opposition human being - technology. This allows to characterize the way the author perceives the coexistence of the humanity and technology in society and the consequences of the over-enthusiasm connected with modern technologies.
Ключовi слова: бшарна опозищя, наукова фантастика, опозищя людина - техшка, Рей Бредбер^ вербалiзацiя.
Keywords: binary opposition, science fiction, opposition human being - technology, Ray Bradbury, verbalization.
Постановка проблеми. Протест проти безду-ховносп «цившзацп споживання», !! гшертрофо-вано розвиненою техшкою i деградуючою масовою культурою, яш пригшчують людську шдиввдуаль-нють, був виражений в 1950^ в творчосп проза!ка-фантаста Рея Дугласа Бредберг Наукова фантастика Бредберi своерщна. Вона не концентруеться на перевагах досягнень науки i техшки як таких. Сам науково-технiчний прогрес виступае у Бредберi складовою частиною «цившзацп споживання», i для автора головне - його морально-психолопчш наслвдки. З огляду на це, проза Бредберi - це психо-лопчна проза на фантастичнiй основi. Вона складна, насичена глибокою символшою i фшософсь-кими роздумами про сенс юнування людини, про його долю, про долю людства взагалг I саме проти-ставлення, бшарна опозицiя людина - техн1ка зай-мае одну iз ключових ролей у науково-фантастич-нiй прозi автора, що зумовлюе необхiднiсть аналiзу особливостей вербально! репрезентаци цього про-тиставлення.
Вибiр лексичних засобiв номiнацi! бiнарно! опозици людина - техн1ка зумовлено тим, що си-стемний характер лексики проявляеться, у першу чергу, в зовшшньому аспектi, що вiдбивае зв'язки мiж словами мови. «Системнiсть лексики в зовшшньому аспекп системи реатзуеться в рiзного роду лексичних об'еднаннях на основi парадигматичних вщносин [9, с. 16] - синонiмiчних, антонiмiчних,
лексико-семантичних груп слiв i лексико-тематич-них полiв [1, с. 7], що i визначають високий потен-цiал лексично! системи мови до вербатзацп бшар-но! опозици.
Анатз останнiх дослiджень i публжацш. Те-орiя бiнарних опозицiй бере свш початок iз робiт Н. С. Трубецького [12], який побудував фонологiчну методологш, пiсля чого система бшарних дифере-нцiйних ознак стала використовуватися практично у вах сферах структурних гуманiтарних досль джень [8, с. 48]. Бшарна опозищя як особливють людського свiтосприйняття вивчалася чисельними сучасними науковцями, серед яких - Р. Г. Баранцев [2], Н. П. Довбня [4], П. Елбоу [15], Г. Н. Склярев-ська [9], Ю. А. Сухомлшова [10], В. Г. Таранець [11]. Особливостям вербалiзацi! бшарних опозицш на лексичному рiвнi присвяченi працi, зокрема, таких вггчизняних та зарубгжних науковщв, як Н. Ф. Алефiренко [1], Ю. Н. Денисов [3], О. В. Крипивник [5], Е. В. Кузнецова [6], В. Н. Ярцева [7].
Видшення мевир1шеми\ рашше частин зага-льноТ проблеми. Незважаючи на пильну увагу на-уковцiв до явища бiнарно!' опозицi!' та лексичних за-собiв !"! репрезентаций доа спостерiгaеться брак на-укових праць, що стосуються проблеми вербaлiзaцi! бшарно! опозици людина - техшка у творах науково! фантастики, зокрема, у творчосп Рея Бредбер^ вивченню яко! присвячена стаття.
Мета статп - здшснити ан^з лексичних засо-бiв прямо! номшаци бшарно! опозицп людина -ТЕХН1КА у текстах науково! фантастики Рея Бред-берi на основi зiставлення номiнацiй кожного iз концеппв та видiлення вiдмiнних рис.
Виклад основного матерiалу. Подвiйне сприйняття, або формулювання питань iз точки зору протилежностей, мае давню традицш, почина-ючи з розумiння таких бшарних опозицiй, як сонце - М1СЯЦЬ [15, с. 22]. Бiнарна модель свиу е стль-ною для людства психологiчною основою сприйняття дщсносп, i саме опозицiя стае найважливь шою моделлю И штерпретаци [4, с. 3].
Бiнарнi опозици виходять iз природних структур симетри та асиметри й генетично закрiпились на найбiльш раннiх стащях антропогенезу. Дуалю-тичне свiтосприйняття е характерним для людини споконвiку [11, с. 22], а столггтя науково-техтч-ного прогресу сформували у свщомосл людства схильнiсть до аналiзу, що починаеться з розрiз-нення, зютавлення, протиставлення, i число елеме-нпв в окремому актi може бути рiзним. Найпрость ший варiант такого розрiзнення - дихотомiя, роз-щеплення на двi частини, що стае причиною появи бшарних опозицш. Такий спосiб сприймання на-вколишнього свиу став домiнуючим [2, с. 6].
Лггературознавщ досить активно використову-ють поняття «бшарна опозиц1я» при опис внутрш-ньо суперечливих художнiх явищ. Разом з тим ви-знаеться, що можливосп дихотомiчного методу до-слвдження далеко не вичерпанi, особливо в тих випадках, коли доводиться аналiзувати художнiй текст, принципово оргашзований як система вкла-дених одна в одну семантично мiстких бшарних опозицш [10, с. 10].
Лексика е «вщкритою та динашчною системою, що складаеться iз зон рiзного ступеня впоряд-кованосл» [9, с. 148], тобто, з певно! шлькосп еле-ментiв, поеднаних м1ж собою певними вiдносинами в едине цшсне утворення [5, с. 67].
Провщним видом системного зв'язку, що ви-значае органiзацiю мовних елеменпв в едину й щ-л1сну множину i задае структурнi змши ще! мно-жини, лiнгвiсти ([1; 3; 5]) визнають вiдносини опозици - протиставлення мовних одиниць на пiдставi !хньо! спiльностi. У зв'язку з цим лексична система мови може розглядатися як безлiч взаемопов'яза-них лексичних одиниць, яш в той чи iнший споаб протиставленi одна однiй на пiдставi певно! стль-ноти !х значень [5, с. 67].
У лексикологи «словесна опозищя - це пара слв, схожих одне з одним тими чи шшими компонентами i в той же час таких, що чимось вiдрiзня-ються. В рамках опозицш компоненти слв можуть бути квалiфiкованi як вдентифшуюч^ подiбнi або спiльнi для обох сл1в, i диференцiйнi, за якими слова розрiзняються» [6, с.43]. Опозищя е специфь чним видом парадигматичних ввдношень. Сукуп-нiсть опозицiй, у яш вступае певна одиниця, вщг-рае вирiшальну роль для щентифшаци (парадигма-тичного визначення) цiе! одинищ. Iдентифiкацiя одиницi полягае у виявленш тих ознак семантично!
субстанцii, якими щ одиницi вiдрiзняються одна ввд одно! [7, с. 348].
Концепти людина та технжа як члени бшар-но! опозицii у творчосп Рея Бредберi вивчалися на матерiалi роману «451 градус по Фаренгейту» ("Fahrenheit 451") [13] та оповвдання «Убивця» ("The Murderer") [14]. У першому романi опису-еться життя людини у високотехнологiчному сусш-льсга та !! боротьба з системою, покликаною вико-рiнювати i3 людини усе людське; у другому - пря-мий конфлiкт людини i3 технiкою, коли технiка заполонила свгг людського, i людина намагаеться i3 нею боротися.
Засоби прямо! номiнацii концепту людина у творах Рея Бредберi включають засоби на позна-чення основних рис людини як живо! ютоти, до яких належить, у першу чергу, наявшсть особис-тостi, що репрезентуеться концептом 0С0БИСТ1СТЬ 'PERSONALITY': Seemed to me a phone was an impersonal instrument. If it felt like it, it let your personality go through its wires [14, c. 2].
Характерними рисами людини, втшених у концепт людина у творчосп Рея Бредбер^ е також щкавють 'curiosity', що вплюеться засобами прямо! номшаци iз застосуванням iменникiв: Her face was slender and milk-white, and in it was a kind of gentle hunger that touched over everything with tireless curiosity [13, с. 2]; та тепло 'warmness', що втшю-еться iз використанням прикметника: The psychiatrist was shocked by that smile. A very sunny, pleasant warm thing, a thing that shed bright light upon the room. Dawn among the dark hills [14, c. 1];
Людина та !! природа у творах письменника розумiеться як чудова ютота, тому у творах також репрезентовано концепт чудовий 'wonderful', виражений прикметником: The girl stopped and looked as if she might pull back in surprise, but instead stood regarding Montag with eyes so dark and shining and alive, that he felt he had said something quite wonderful [13, с. 2].
Засоби прямо! номшаци також включають контекстуальну репрезентащю через сум1жш поняття на основi асощативних зв'язшв. Зокрема, ПОСМ1ШКА 'smile', утшена в наступному контексл, репрезентуе доброзичливють та свободу людини: Ignoring these, feeling that smile upon him like a heat lamp, the psychiatrist sat across from his patient in the unusual silence which was like the gathering of a storm
[14, c. 1].
Виражений дiесловом to sparkle концепт 1СКРИТИСЯ 'sparkle' вказуе на живу, дiеву природу людини: High noon at midnight, that smile. The blue eyes sparkled serenely above that display of self-as-sureddentistry [14, c. 1].
На вщмшу ввд способiв прямо! номшацш концепту людина, пряма номша^ концепту технжа у творах Рея Бредберi викликае зазвичай неприемш асощаци. На противагу людиш, яка е особиспстю, техшка характеризуемся як щось безлике, що зне-особлюе навiть людину, яка з нею працюе. Таке знеособлення втiлюеться у концепп безликий 'impersonal', вербалiзованому прикметником: The impersonal operator of the machine could, by wearing
a special optical helmet, gaze into the soul of the person whom he was pumping out [13, с. 6]; Seemed to me a phone was an impersonal instrument. If it felt like it, it let your personality go through its wires [14, c. 2].
Заметь щкавосп i теплоти, техшщ характерна порожнеча 'emptiness'. Наведений концепт е на-с^зним у творчосп письменника та вербатзу-еться як напряму iменником emptiness: Go on, anyway, shove the bore down, slush up the emptiness, if such a thing could be brought out in the throb of the suction snake [13, с. 6], так i засобами контекстуально! репрезентаци з використанням iменнику ghost та словосполучення voices without bodies: It frightened me as a child. Uncle of mine called it the Ghost Machine. Voices without bodies [14, c. 2].
Теплу, що йде ввд людини, протиставляеться холод машини, втшений концептом холод 'cold': If it didn 't want to, it just drained your personality away until what slipped through at the other end was some cold fish of a voice, all steel, copper, plastic, no warmth, no reality [14, c. 2]. Концепт холод 'cold' вербатзовано одночасно як через заперечення no warmth, так i через iменування металiв та пластику як складових машини steel, copper, plastic, що ство-рюе асощацп з холодом.
Рисунок 1. Графiчна репрезентацiя бтарноЧ опозицИ ЛЮДИНА - ТЕХН1КА у творах Рея Бредберi
Замють доброзичливосп людини техшщ характерна здатшсть викликати дискомфорт, що вть лено концептом дискомфорт 'discomfort', верба-лiзованим через заперечення was never comfortable: Scared the living hell out of me. Later in life I was never comfortable [14, c. 2]. 1з концептом дискомфорт 'discomfort' пов'язаний також концепт шум 'noise', що вербалiзуеться через ономатопш, або звуконаслщування, yak-yak-yak: The prisoner read this thought, smiled, put out a gentle hand. "No, only to machines that yak-yak-yak" [14, c. 1].
Жива, дiева природа людини розбиваеться об страх, що викликае в не! технолопя. Концепт страх 'fear' у творчосп Рея Бредберi репрезентовано через пряму номшацш iз застосуванням дiеслiв to frighten: It frightened me as a child. Uncle of mine called it the Ghost Machine. Voices without bodies [14, c. 2]; та to scare: Scared the living hell out of me. Later in life I was never comfortable [14, c. 2].
Проведений аналiз дозволяе видшити основш характеристики концеплв людина та texhika, ви-ражених засобами прямо! номшаци, як показано на рисунку 1.
Висновки та пропозицп. Як демонструе проведений аналiз, у творах Рея Бредберi бшарна опо-зищя людина - texhika створюеться засобами прямо! номшаци на основi сприйняття письменни-ком людини i техшки, тобто, сприйнятл людиною людини та людиною - техшки, а отже, основа ще! бшарно! опозицп - це асощаци, пов'язаш в людини з концептами людина та texhika. Ключовими концептами, що протиставляються у творчосл письменника, е особистють 'personality' - безликий 'impersonal', ц1кав1сть 'curiosity' - порожнеча 'emptiness', тепло 'warmness' - холод 'cold', 1скритися 'sparkle' - дискомфорт 'discomfort', чудовий 'wonderful' - шум 'noise' та посм1шка 'smile' - страх 'fear'. Проведене дослщження демонструе широк перспективи для подальших роз-вiдок, зокрема, моделювання концептуально! бшарно!' опозицп людина - texhika, вербалiзовано! у науково-фантастичних текстах Рея Бредберг
Лiтература
1. Алефиренко Н. Ф. Системность медийного лексико-семантического пространства. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/151225553.pdf (дата звернення: 05.02.2019).
2. Баранцев Р. Г. Становление тринитарного мышления. Москва - Ижевск: НИЦ «Регулярная и хаотическая динамика, 2005. 101 с.
3. Денисов Ю. Н. Синонимический ряд в аспекте теории оппозиции // Вестник ТГУ. 2011. № 4 (96). С. 206—211.
4. Довбня Н. П. Еволющя бшарно! структури простору у французькш, англшськш та укра!нськш мовах. Дис. Ки!в, 2011. Автореферат. 21 с.
5. Крапивник Е. В. Системные оппозиции в лексике русского языка (на материале прилагатель-ных-цветонаименований) // Ученые заметки ТОГУ. 2010. Том 1. № 2. С. 66—70.
6. Кузнецова Э. В. Лексикология русского языка. Москва: Высшая школа, 1989. 216 с.
7. Лингвистический энциклопедический словарь / гл. ред. В. Н. Ярцева. Москва: Советская энциклопедия, 1990. 685 с.
8. Руднев В. П. Словарь культуры ХХ века. Москва: Аграф, 1999. 384 с.
9. Скляревская Г. Н. Метафора в системе языка. 2-е изд. Санкт-Петербург: Наука, 2004. 152с.
10. Сухомлинова Ю. А. Бинарные оппозиции в творчестве Андрея Платонова. Дисс. Самара, 2005. Автореферат. 20 с.
11. Таранець В. Г. Походження поняття числа i його мовно! реалiзацil (до витошв iндоевропейсь-ко! прамови). Одеса: АстроПринт, 2000. 242 с.
12. Трубецкой Н. С. Основы фонологии / пер. с нем. А. А. Холодовича; под ред. С. Д. Кацнель-сона. Москва: Аспект Пресс, 2000. 352 с.
13. Bradbury R. Fahrenheit 451. URL: https://www.secret-satire-society.org/wp-content/up-loads/2014/01/Ray-Bradbury-Fahrenheit-451.pdf (дата звернення: 17.09.2019).
14. Bradbury R. D. The Murdered. URL: http://www.sediment.uni-goettin-gen.de/staff/dunkl/zips/The-Murderer.pdf (дата звернення: 20.09.2019).
15. Elbow P. The Uses of Binary Thinking // Journal of Advanced Composition. 1993. Vol. 4. P. 22-51.
1РЛАНДЕЦЬ ЯК БАЗОВИЙ КОНЦЕПТ AHrTOMOBHOÏ КАРТИНИ СВ1ТУ 1РЛАНДП
Полгородник Д.В.
кандидат фiлологiчних наук, старший викладач Запор1зький нацiональний yHieepcumem, Заnорiжжя
IRISHMAN AS THE KEY CONCEPT OF THE ANGLO-IRISH LINGUOCULTURE
Polhorofnyk D.
PhD in Philology, Senior Lecturer Zaporizhzhya National University, Zaporizhzhya
АНОТАЦ1Я
Стаття присвячена аналiзу особливостей актуалiзацii' одного з базових концеппв англшсько^рланд-сько! лшгвокультури 1РЛАНДЕ11Ь Англшсько^рландська картина свпу сформувалася в результат взае-модп автохтонно! кельтсько! та привнесено! англо-саксонсько! культур. В такш картиш свиу наявний осо-бливий тип гiбридних концептiв, в яких iнтегрованi стереотипованi уявлення обох культур. ABSTRACT
The article is devoted to the actualization of one of the key concepts of the Anglo-Irish linguoculture. The Anglo-Irish world view was formed as a result of the interaction of autochthonous Celtic and introduced AngloSaxon cultures. Such world view is characterized by a special type of hybrid concepts that integrate stereotyped representations of both cultures.
Ключовi слова: лшгвокультурна взаемодiя, базовий концепт, лшгвокультура, англшська мова 1рла-
нди
Keywords: linguocultural interaction, key concept, linguoculture, the English language in Ireland.
Постановка проблеми. У сучасному мовоз-навствi набувають актуальносп проблеми взае-мозв'язку мови, культури й етшчно! свщомосп, фо-рмування нацiональних картин свпу та особливостей ïx об'ективацп засобами рiзних мов. Механiзми формування та засоби вербалiзацiï картини свггу визначаються низкою чиннишв, серед яких важ-ливе мiсце посiдають процеси етнiчноï взаемодiï.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. 1с-торiя розвитку будь-якого суспiльства не може бути iзольованою i супроводжуеться контактуван-ням мов та культур. Формування нацюнальних картин свiту - результат взаемовпливу колективноï свiдомостi етносiв, що контактують. Про релевант-нiсть такого погляду свiдчать дослiдження з контактно!' лшгвютики (Ж. Багана, У. Вайнрайх, Ю. О. Жлуктенко, Ю. А. Зацний, Т. О. Козлова, Л. П. Кри-сiн, С. В. Семчинський, В. I. Скибша, Е. Хауген, Р. Хiкi), а також мiждисциплiнарнi працi, у яких розг-лянуто проблеми формування нацюнальних англш-ськомовних картин свiту Австрали, Новоï Зеландп, Канади, Карибського регюну, що розвивалися в умовах мультилшгвального та мультикультурного
середовища (Л. В. Беспала, Т. О. Козлова). Ввдкри-тим лишаеться питання впливу лшгвокультурних контактiв на формування картин свиу суспiльств, якi еволюцюнували на споконвiчнiй для англшсь-ко! мови територи - Британських островах. Поза увагою науковщв залишилася англiйськомовна картина 1рланди. Незважаючи на рiзноаспектне ви-вчення структури та функцiонування англшсько! мови в Iрландii' (О. I. Абрамова, О. В. Власова, П. Долан, Дж. Каллен, О. О. Куреня, Н. Стенсон, М. Фтппула, Р. Форнейро, Р. ХЫ), лише поодинош розвiдки торкаються англiйсько-iрландськоi взае-модii (I. В. Крюкова) та формування концеппв iр-ландсько! культури (О. М. Абишева, Н. Г. Горбунова).
Формулювання мети статт i завдань. Метою статтi е аналiз особливостей актуалiзацii одного з базових концеппв 1РЛАНДЕЦЬ в англшсь-кiй мовi ^ландп. Реалiзацiя мети передбачае вико-нання таких завдань: розмежування понять ключового та базового концепту; охарактеризу-вання концепту 1Р.ЛАНДЕ11Ь як базового концепту з ключовою номiнацiею Irishman.
