CC BY
60----------------------------------------------- Педагогіка, психологія та медико-біологічні
ТТ* •• • ^ і • •• • •••
Лікувальна верхова їзда як засіб фізичної реабілітації дітей з церебральним паралічем
Добровольська М.В.
Класичний приватний університет
Анотації:
Оцінено вплив лікувальної верхової їзди на функціональний стан опорно-рухового апарату дітей. У експерименті брало участь 20 дітей з церебральним паралічем у віці 9-10 років. До стандартної програми фізичної реабілітації додатково включено лікувальну верхову їзду. Верхова їзда застосовувалась 3 рази на тиждень, курсом з 40 процедур. Кількість вправ і конкретні види вправи вибираються в кожному випадку індивідуально. В експериментальній групі блоках «повзання» середній результат зріс на 3,2 балів, «сидіння» - на 5,2 балів, «ходьба» -на 3,4 балів, «на одній нозі» - на 1,35 балів. Середня різниця між вторинними показникам тестування за блоками була вищою в експериментальній групі: оцінка «повзання» - вища на 1,4 балів, «сидіння» - на 2,6 бала, «ходьби» - на 2,3 бала, «на одній нозі» - на 1,1 бала.
Ключові слова:
верхова їзда, церебральний параліч, нижня параплегія, моторні функції, реабілітація.
Добровольская М.В. Лечебная верховая езда как средство физической реабилитации детей с церебральным параличом.
Оценено влияние лечебной верховой езды на функциональное состояние опорнодвигательного аппарата детей. В эксперименте принимало участие 20 детей с церебральным параличом в возрасте 9-10 лет. К стандартной программе физической реабилитации дополнительно включено лечебную верховую езду. Верховая езда применялась 3 раза на неделю, курсом по 40 процедур. Количество упражнений и конкретные виды упражнения выбираются в каждом случае индивидуально. В экспериментальной группе в блоках «ползание» средний результат возрос на 3,2 баллов, «сидение» - на 5,2 баллов, «ходьба» - на 3,4 баллов, «на одной ноге» - на 1,35 баллов. Средняя разность между вторичными показателям тестирования по блокам была высшей в экспериментальной группе: оценка «ползание» - выше на 1,4 баллов, «сидение» - на 2,6 балла, «ходьба» - на 2,3 балла, «на одной ноге» -на 1,1 балла.
верховая езда, церебральный паралич, нижняя параплегия, моторные функции, реабилитация.
Dobrowolska M.V. Medical riding as mean of physical rehabilitation of children with a cerebral paralysis. Influence of the medical riding is appraised on the functional state of locomotorium of children. In an experiment took part 20 children with a cerebral paralysis in age 9-10 years. To the standard program of physical rehabilitation the medical riding is additionally included. Riding was used 3 times for a week, by a course for 40 procedures. The amount of exercises and concrete types of exercise get out in every case individually. In an experimental group in blocks «crawl» a middle result grew on 3,2 marks, «seat» - on 5,2 marks, «walking» - on 3,4 marks, «on one leg» - on 1,35 marks. Middle difference between the second testing indexes on blocks was higher in an experimental group: an estimation is a «crawl» -higher on 1,4 marks, «seat» - on 2,6 mark, «walking» - on 2,3 mark, «on one leg» - on 1,1 mark.
medical riding, cerebral paralysis, lower paraplegia, motor functions, rehabilitation.
Вступ.
Найпоширенішою патологією серед захворювань нервової системи серед дитячого населення є церебральний параліч [6]. Нижня параплегія в 100% випадків знижує рівень та якість життя хворих з церебральним паралічем, і, на думку багатьох авторів [1,4,5], основним засобом соціалізації для них є фізична реабілітація. Відомо багато засобів фізичної реабілітації, що застосовуються при цьому захворюванні, але найменш дослідженим і відповідно впровадженим у практику є лікувальна верхова їзда.
Лікувальна верхова їзда (райттерапія, іппотерапія) є однією з форм лікувальної фізкультури. Про іппо-терапію було відомо з античних часів, ще Гіппократ стверджував, що поранені швидше поправляються, якщо їздять верхи, при цьому вчений надавав особливого значення ритмічному і плавному руху коня.
Лікувальна верхова їзда це дуже ефективний метод психічної та фізичної відновлення. Фахівці вважають [1-3], що іппотерапія особливо ефективна в дитячій реабілітаційної практиці, в зокрема в роботі з дітьми, що страждають порушеннями опорно-рухового апарату і психосоціального статусу.
Заняття лікувальною верховою їздою покращують статико-локомоторну функцію за рахунок врегулювання м'язового тонусу в зв'язку з частковим зниженням спастичності дитини, температура коня більша людської на 1,5 градуси, що допомагає зменшенню спас-тичності м’язів всього тіла. У дітей з'являється самостійність, впевненість у своїх можливостях і негласне змагання один з одним, зацікавленість і величезне бажання самим брати участь у процесі лікування, що © Добровольська М.В., 2010
стає величезною рушійною силою в їх оздоровленні.
На жаль спостерігається недостатність робіт присвячених експериментальній оцінці ефективності застосування лікувальної верхової їзди у процесі фізичної реабілітації дітей з церебральним паралічем.
Робота виконана за планом НДР Класичного приватного університету.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою дослідження було обґрунтування та експериментальна оцінка ефективності застосування лікувальної верхової їзди у процесі фізичної реабілітації дітей з церебральним паралічем.
Дослідження проводився на базі фермерського господарства «Широкий простір», с.Широке, м. Запоріжжя з жовтня 2009 по квітень 2010 року. У експерименті брало участь 20 дітей з церебральним паралічем у віці 9-10 років з нижньою параплегією. Учасники дослідження були розділені на дві рівні по кількості групи - експериментальну і контрольну (по 10 дітей кожна).
Для оцінки ефективності засобів фізичної реабілітації у всіх дітей обох груп на початку та в кінці дослідження було оцінено рівень моторних функцій за шкалою Козявкіна В. І.
Програма лікувальної верхової їзди у дітей з церебральним паралічем.
Завдання реабілітації: стимуляція опорної функції долонь та рук; корекція порочних установок опорно-рухового апарату; формування вестибулярних реакцій і координаційних рухів; нормалізація м'язового тонусу; поліпшення м'язово - суглобового відчуття; поліпшення діяльності серцево-судинної, дихальної систе-
проблеми фізичного виховання і спорту № 7 / 2010
ми; поліпшення рухливості в суглобах; збільшення м'язової сили; навчання акту ходьби; набуття навичок самообслуговування.
Застережні заходи під час занять: використовувалися коні не молодше 5 років, що пройшли спеціальне навчання і підготовку, коней водили на поводі коновода. У разі потреби використовували спеціальне спорядження.
Тривалість занять: Реабілітаційний цикл включав три місяці активних занять (два рази на тиждень по 15-40 хвилин) і один місяць пасивних занять, після закінчення яких можна судити про отримані результати.
Зміст занять: у кожному конкретному випадку складався індивідуальний план занять. Спільними є всі пункти, але зміст і тривалість занять різна в залежності від тяжкості захворювання, рівня самостійності, моторних функцій. При цьому особлива увага приділялася правильному положенню спини, шиї і голови дитини.
На першому місяці циклу всі заняття були спрямовані на ознайомлення дітей з конем і поступове позбавлення їх від природного страху перед великим тваринам. На другому місяці циклу розпочиналися активні вправи на розвиток моторики рук, ніг, координації рухів, рівноваги, які спочатку займались до 10-15% усього часу заняття, а потім їх кількість зростала до 80-90% до початку третього місяця циклу. До кінця третього місяця циклу навантаження у вигляді активних вправ зменшувалося і на останніх 2-х заняттях було відсутнє повністю. Кількість вправ і конкретні види вправи вибираються в кожному випадку індивідуально.
Результати дослідження.
Отримані результати первинної оцінки великих моторних функцій у дітей з церебральним паралічем представлені у таблиці 1.
У вихідному положення тестування лежачі на спині діти в контрольній групі в середньому набрали 12,9±0,285 бала, а в експериментальній групі 12,7±0,351, тоді як нормою є 15 балів. Відзначимо що деякі діти не змогли впевнено підняти ногу з початко-
вого положення на спині.
Аналогічна ситуація спостерігалася і при тестуванні в положенні сидячи, не хто з учасників обох груп не набрав у цій частині максимальної кількості балів (15 балів). Більшість дітей не могли сісти з положення лежачи на спині, без допомоги рук. У контрольній групі середній результат становив 12,5±0,344 бала, а в експериментальній групі 12,7±0,316 балів.
При тестуванні блоку «перевороти убік» середній результат у контрольній групі склав 10,4±0,532, тоді як у експериментальній - 10,1±0,423 бали. Не одна дитина не змогла виконати усіх перегортань. Максимальний бал за цей блок тестування складає 12 балів.
При тестуванні блоку «лежання на животі», деякі проблеми спостерігалися при підніманні голови та груди, у контрольній групі середній результат становив 5,3±0,362 бала, а в експериментальній групі 5,2±0,523 балів, тоді як нормою є 6 балів.
Ще гірша ситуація спостерігалась при тестуванні наступних блоків, так у блоці «повзання» середній бал по контрольній групі склав 15,9±0,545, в експериментальній 15,6±0,483 балів, тоді як при нормі результат повинен складати 24 бали. Результати за тестуванням блоку «на колінах» становили у середньому по контрольній групі 3,5±0,322балів, а у експериментальній 3,3±0,217 балів, що приблизно складає 30% від норми (9 балів).
Подібні результати були отриманні і при тестуванні блоку «стояння і вставання», у контрольній групі це 3,6±0,184, а у експериментальній 3,5±0,244 балів (максимально можливий результат 9 балів).
Результати тестування блоку «сидіння» у контрольній групі становили 24,5±0,623, а у експериментальній 24,1±0,682 бала. Для здорової дитини результат тесту складає 39 балів. Основні проблеми у дітей, що проходили обстеження за допомогою шкали оцінки великих моторних функцій спостерігалися при виконані вставання та присідання.
Але найнижчі результати були отримані при проходженні блоків «ходьба» та «на одної нозі». У контрольній групі середній бал за проходження блоку «ходьба» складав 8,5±0,384, в експериментальній - 8,3±0,465
Таблиця 1 Первинні результати оцінки великих моторних функцій у дітей з церебральним паралічем
Вихідні положення блоків тестування Досліджувані групи Р
Експериментальна група (М±т), бали Контрольна група (М±т), бали
Лежання на спині 12,70±0,351 12,90±0,285 >0,05
Сидіння на підлозі 12,70±0,316 12,50±0,344 >0,05
Перевороти убік 10,10±0,421 10,40±0,536 >0,05
Лежання на животі 5,20±0,523 5,30±0,362 >0,05
Повзання 15,60±0,483 15,90±0,545 >0,05
На колінах 3,30±0,217 3,50±0,322 >0,05
Стояння і вставання 3,50±0,244 3,60±0,184 >0,05
Сидіння 24,10±0,682 24,50±0,623 >0,05
Ходьба 8,30±0,465 8,50±0,384 >0,05
На одній нозі 4,15±0,376 4,20±0,222 >0,05
-------------------------------------------------- Педагогіка, психологія та медико-біологічні
Таблиця 2
Вторинні результати оцінки великих моторних функцій у дітей з церебральним паралічем
Вихідні положення блоків тестування Досліджувані групи Р
Експериментальна група (М±т), бали Контрольна група (М±т), бали
Лежання на спині 14,40±0,428 13,80±0,272 >0,05
Сидіння на підлозі 14,40±0,362 13,70±0,461 >0,05
Перевороти убік 11,70±0,474 10,80±0,362 >0,05
Лежання на животі 5,90±0,348 5,35±0,261 >0,05
Повзання 18,80±0,482 17,40±0,431 <0,05
На колінах 5,80±0,344 4,70±0,261 >0,05
Стояння і вставання 5,80±0,312 5,10±0,384 >0,05
Сидіння 29,30±0,808 26,70±0,668 <0,05
Ходьба 11,90±0,694 9,60±0,496 <0,05
На одній нозі 5,50±0,314 4,40±0,398 <0,05
бала, при нормі 24 бала. Середній бал за проходження блоку «на одної нозі» у контрольній групі складав 4,20±0,222, в експериментальній 4,15±0,376бала, при нормі 12 бала.
Таким чином, підводячи підсумок можна зробити висновок про недостатній рівень розвитку моторних функцій у досліджених дітей з церебральним паралічем та відсутність достовірної різниці між середніми показниками груп на початку дослідження (Р>0,05).
Результати вторинної оцінки моторних функцій представлено у таблиці 2.
Як бачимо з представлених результатів, в кінці експерименту досліджувані показники зросли в обох групах, як в контрольній так і в експериментальній. Але слід зазначити, що приріст показників в експериментальній групі відбувся вищій. І хоча у блоках «лежання на спині», «сидіння на підлозі», «перевороти убік», «лежання на животі», «на колінах» та «стояння і вставання» різниця між показниками б груп була недостовірною (Р>0,05), краща тенденція до відновлення спостерігалася у дітей експериментальної групи.
В експериментальній групі блоках «повзання» середній результат зріс на 3,2 балів, «сидіння» - на 5,2 балів, «ходьба» - на 3,4 балів, «на одній нозі» - на 1,35 балів. Різниця між показниками груп в кінці дослідження виявилася достовірною, тобто не випадковою (Р<0,05). Так середня різниця між вторинними показникам тестування за блоками була наступною - оцінка «повзання» в експериментальній групі у середньому вища на 1,4 балів, оцінка тестування «сидіння» - на 2,6 бала, оцінка тестування «ходьби» - на 2,3 бала, оцінка блоку тестування «на одній нозі» - на 1,1 бала.
Висновки.
Ми бачимо, що не дивлячись на відмічений позитивний вплив засобів фізичної реабілітації на рухові функції пацієнтів в контрольній і експериментальній
групі процес реабілітації пройшов успішніше у дітей в експериментальній групі. Середній приріст показників тестування за допомогою шкали оцінки великих моторних функцій по експериментальній групі значно вищі ніж у контрольній. Використання лікувальної верхової їзди виявилося ефективним.
Додаткове включення до стандартної програми фізичної реабілітації дітей з церебральним паралічем лікувальної верхової їзди, яка додатково застосовувалися 3 рази на тиждень, курсом з 40 процедур, в значної мері підвішує позитивний вплив на відновлення рухових функцій.
В подальшому планується дослідження пролонгованого впливу застосування лікувальної верхової їзди на стан моторних функцій дітей з церебральним паралічем та застосування даної методики з дітьми дошкільного віку.
Література:
1. Грачев Л.К. Об опыте деятельности экологического центра «Живая нить» / Л.К. Грачев, И.Ю. Казаченко, И.С. Роберт. - М. : НИИ семьи, 1997. - 80 с.
2. Гурвич П.Т Какие заболевания лечат верховой ездой / П.Т. Гур-вич // Коневодство и конный спорт. - 1997. -№1. - С. 22-23.
3. Гурвич П.Т. Верховая езда как средство лечения и реабилитации в неврологии и психиатрии / П.Т. Гурвич // Неврология и психиатрия. - 1997. -№8. - С. 65.
4. Клещерова І.М. Уявлення фахівців-реабілітологів про чинники ефективності комплексної реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи / І.М.Клещерова // Соціальна педіатрія і реабілітологія : збірник наукових праць. - Випуск I (IV), 2007. - С. 218-223.
5. Чудна РФ. Профілактика інвалідізації дітей з органічними ураженнями нервової системи засобами адаптивного фізичного виховання / Р.Ф. Чудна //Соціальна педіатрія і реабілітологія : збірник наукових праць. -Випуск I (IV), 2007. - С. 314—317.
6. Фаткулаева С.В. Социальная адаптация детей с ДЦП / С.В. Фаткулаева // Всероссийская конференция по проблемам детей-инвалидов «Партнерство во имя развития» - М., ВОИ, 1998. -С.168-178.
Надійшла до редакції 23.06.2010р.
Добровольская Марина Викторовна [email protected]
