CC BY
34ВІДНОВЛЕННЯ ВЕЛИКИХ МОТОРНИХ ФУНКЦІЙ ДІТЕЙ З ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ, ЯК
ПОКАЗНИК ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ САМОСТІЙНИХ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНИМИ
ВПРАВАМИ
Бандуріна К. В.
Львівський державний університет фізичної культури
Анотація. Стаття присвячена проблемі відновлення великих моторних функцій дітей І3-І5 років з ЦП через самостійні заняття за допомогою використання фізичних вправ в умовах спеціальної школи Дослідження доводить, що процес самостійних занять фізичними вправами значно покращує стан великих моторних функцій у дітей з ЦП. Виявлено, що позитивних результатів у відновленні показників великих моторних функцій дітей з ЦП можна досягти за умови регулярного контролю за самостійним виконанням фізичних вправ дітьми зі сторони фізичного реабілітолога
Ключові слова: спеціальна школа, церебральний параліч, фізична реабілітація, самостійні заняття, дитина, великі моторні функції.
Аннотация. Бандурина Е.В. Восстановление больших моторных функций детей с церебральным параличом, как показатель эффективности использования самостоятельных занятий физическими упражнениями. Статья посвящена проблеме восстановления больших моторных функций детей І3-І5 лет с ЦП с помощью использования физических упражнений в условиях специальной школы Исследование доказывает, что процесс самостоятельных занятий физическими упражнениями значительно улучшает состояние больших моторных функций у детей с ЦП. Выявлено, что положительных результатов в восстановлении показателей больших двигательных функций детей с ЦП можно достичь при условии регулярного контроля за самостоятельным выполнением физических упражнений детьми со стороны физического реабилитолога Ключевые слова: специальная школа, церебральный паралич, физическая реабилитация, самостоятельные занятия, ребенок, большие моторные функции
Annotation. Bandurina Katerina. Renewal of gross motor function of children with cerebral pulsy as a effectivness index of using physical exercises in self training. This article is devoted to self physical rehabilitation ability among children with cerebral pulsy in the age of І3-І5. Our investigation verificates that the process of self physical exercises can help renewal of gross motor function. It is detected, that positive takes in regeneration of parameters of major motorial functions of children from the central processing unit can be reached under condition of the regular monitoring behind self-maintained realization of physical exercises by children on the part of physical rehabilitate.
Key words: special school, cerebral pulsy, physical rehabilitation, children, gross motor function.
Вступ
Церебральний параліч представляє собою тяжку хворобу центральної нервової системи. Зміни структури i функції опорно-рухового апарату у дітей з різними формами церебральних паралічів (ЦП) негативно впливають на статику та динаміку нижніх кінцівок i всього тіла загалом. Поряд з цим розвиваються порушення психічного i інтелектуальногорозвитку, що в результаті призводить до соціальноїдеградавд дитини. [І,2 ] Незважаючи на те, що шнує величезна кількість методів лікування i реабілітації дитячого церебрального паралічу розповсюдження захворювання як в У країні так i в світі невпинно зростає. [3, 4 ]
Насьогодні реабілітації дітей з ЦП приділяється велика увага, однак, лишається велика кількість невирішених питань у цій галузі. Особливо гостро відчувається проблема фізичної реабілітації дітей з ЦП у умовах спеціальних шкіл. [5, б, 7 ]
Робота виконана за планом НДР Львівського державного університету фізичної культури
Формулювання цілей роботи.
Мета нашого дослідження полягала у виявленні змін показників великих моторних функцій дітей з церебральним паралічем під впливом самостійних занять фізичними вправами.
Основними використаними нами методами були: тестування великих моторних функцій ( за модифікованою методикою розробленою Chedoke-McMaster Hospital (Канада)); математична обробка результатів дослідження (за критерієм Стьюдента).
Результати дослідження
Дослідження було організовано на базі Запорізької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № І для дітей з наслідками поліомієліту та церебрального паралічу. У дослідженні брали участь 24 дитини з ЦП (спастичні форми) віком І3-І5 років. Було сформовано дві групи: експериментальна (ЕГ)- І2 дітей і контрольна (КГ), так само налічувала І2 осіб. Досліджували динаміку показників великих моторних функцій дітей з ЦП, які брали участь у експерименті. ЕГ займалася фізичними вправами по експериментальній програмі, запропонованій автором, контрольна за прийнятою в спеціальній школі програмою.
Для оцінки рівня моторного розвитку досліджуваних дітей з церебральним паралічем використовували модифіковану методику розроблену Chedoke-McMaster Hospital, яка дала інформацію про особливості рухового розвитку дитини, індивідуальні особливості виконання рухів.
Тестувалося вміння дітей переходити із одного положення в інше, певним способом, сидіння, рачкування стояння, хода, біг, стрибки. Виконання завдань оцінювалося за чотирибальною шкалою. Оцінку О не отримав жоден досліджуваний. Результати констатуючогоексперименту подані в таблиці І.
Таблиця 1
Порівняльна характеристика середніх результатів тестування великих моторних функцій експериментальної
і контрольної груп
№ Завдання ЕГ(М±т) КГ(М±т) Р
1 Сидіння (%) 78,58±2,88 79,33±1,59 >0,05
2 Рачкування (%) 61,92±2,35 67,33±1,61 >0,05
3 Стояння (%) 61,83±1,84 66,67±2,15 >0,05
4 Ходьба, біг і стрибки (%) 61,08±2,25 66,50±1,49 >0,05
Аналізуючи дані таблиці можемо сказати, що групи не відрізнялися вірогідно одна від одної по завданням: сидінню, рачкуванню, стоянню та ходьбі, бігу та стрибкам. Також по результатам даного тесту був розрахований середній відсоток по всім групам завдань. Тут не спостерігалося вірогідних розбіжностей між групами. Показник % в середньому по групам завдань складав в ЕГ - 65,83±1,30 % та в КГ - 70,25±1,12. Було також розраховано цільовий середній бал в загалі по групам завдань: ЕГ - 27,58±2,58 та КГ - 29,58±0,47. За показниками цільового середнього балу та середнього відсотку в загалі, по всім запропонованим завданням, немає вірогідних розбіжностей у результатах великих моторних функцій між експериментальною і контрольною групами.
Першочерговими завданнями нашого дослідження були: зменшення спастичності паралізованих м’язів дітей з церебральним паралічем 13-15 років з пізньою резидуальною стадією захворювання за допомогою самостійного виконання фізичних вправ дітьми; збільшення сили ослаблених м’язів; покращення амплітуди рухів у суглобах Але не менш важливим було впливати на покращення і розвиток великих моторних функцій, порушення яких в більшій чи меншій мірі спостерігалося у досліджуваного контингентудітей.
Одним із основних завдань експериментальної програми фізичної реабілітації за допомогою фізичних вправ вважалося покращення рівня розвитку великих моторних функцій.
Повторне обстеження дітей експериментальної і контрольної груп ( на етапі формуючого експерименту) дозволило нам стверджувати, що під впливом експериментальної програми, основою якої були самостійні заняття фізичними вправами рівень розвитку великих моторних функцій був кращій в експериментальній групі ніж в контрольній По всім групам завдань на етапі констатуючогоексперименту одержані результати між експериментальною і контрольною групами не відрізнялися вірогідно (Р>0,05).
По групі завдань «сидіння» показники змінилися з 78,58±2,88% до 96,67±1,03% (Р<0,01); «рачкування) -з 61,92±2,35% до 89,09±1,78%; «стояння» - 61,83±1,84% до 86,92±1,54% і «хода, біг, стрибки» - з 61,08±2,25 до 88,75±0,68%. У контрольній групі показники рівня великих моторних функцій при повторному тестуванні не змінилися.
Динаміка змін рівня великих моторних функцій представлена на рис. 1.
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10
0
1
2
3
4
5
□ Сидіння □ Рачкування □ Стояння □ Хода, біг, стрибки
1 - ЕГ (КЕ); 2 - КГ (КЕ); 4 - ЕГ (ФЕ); 5 - КГ (ФЕ)
Примітка: КЕ - констатуючийексперимент, ФЕ - формуючий експеримент
Рис. 1 Порівняльна характеристика показників рівня великих моторних функцій експериментальної і
контрольної груп
Дані, представлені на рис. 1 свідчать про те, що на етапі констатуючогоексперименту показники рівня великих моторних функцій дещо відрізнялися у експериментальній і контрольній групі, але різниця була статистично невірогідною (Р>0,05). На етапі формуючого експерименту ситуація змінилася у бік покращення показників великих моторних функцій в експериментальній групі (Р<0,05).
Висновки
Результати проведених досліджень показують що запропонована нами програма самостійних занять фізичними вправами дітей з ЦП в умовах спеціальної школи є ефективною, про що свідчать показники динаміки великих моторних функцій. Також було виявлено, що позитивних результатів у відновленні показників великих моторних функцій дітей з ЦП можна досягти за умови регулярного контролю за самостійним виконанням фізичних вправ дітьми зі сторони фізичного реабілітолога
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем відновлення великих моторних функцій дітей з церебральним паралічем.
Література
1. Бадалян Л.О. и др. Детские церебральные параличи / Бадалян Л.О., Журба Л.Т., Тимошина О.В. - Киев: Здоров’я, 1988,-327 с.
2. Детские церебральные параличи: Основы клинической реабилитационной диагностики/В.И. Козявкин и
др. Львів, Медицина світу, 1999- 312 с.
3. Марченко О.К. Фізична реабілітація хворих із травмами й захворюваннями нервової системи: Навч Посібник.- К.: Олімпійська література, 2006- 196 с.
4. Ипполитова М. В. и др. Воспитание детей с церебральным параличом в семье: Пособие для родителей и
воспитателей / М. В. Ипполитова, Р. Д. Бабенкова, Е. М. Мастюкова - М.: Просвещение, 1980.- 47 с.
5. Г ойда Н.Г., Бережний В.В., Мартинюк В.Ю. Першочергові заходи удосконалення дитячої реабілітації в
неврології. - Х., 1993. - Вип. 2. - С. 46. Наточій А. М. Організація реабілітаційно-виховного процесу в санаторній школі-інтернаті для дітей із
захворюваннями серцево-судинної системи. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук. - Київ 1995. - 23 с.
7. Реабілітація та адаптація дітей-інвалідів в умовах інтернату // Соціальна робота в Україні -2003, № 4. С. 181-186.
Надійшла до редакції 01.12.2007р.
