CC BY
21
УДК: 619:616.9:636.2
Олексюк I I., Левкчвський Д.М. ©
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт ¡мет С. З. Гжицького
ЛАТЕНТНИЙ М1КРОБ1ЗМ ТА ЙОГО РОЛЬ В ЕШЗООТОЛОГП ТУБЕРКУЛЬОЗУ ВЕЛИКО1 РОГАТО1 ХУДОБИ
Мета роботн - дати ан^з можливих причин рецидивiв туберкульозу велико! рогато! худоби в рашше оздоровлених господарствах.
Матерiали та методи дослщження. При вивченш окремих питань ешзоотологи та дiагностики туберкульозу велико! рогато! худоби використовували ешзоотолопчний метод дослiдження, матерiали актiв ешзоотолопчних обстежень господарства, результати алергiчних, патолого-анатомiчних та бактерiологiчних дослiджень.
Результати дослщжень та обговорення. Туберкульоз велико! рогато! худоби - дуже поширене захворювання в багатьох кра!нах св^у i становить постiйну загрозу для здоровя людини, бо являе собою не лише антропозоонозну, а й зооантропонозну хворобу.
Як свщчить шформащя Всесвггньо! органiзацi! охорони здоровя (ВООЗ), за останш роки спостерiгаеться збшьшення захворюваностi i смертностi вiд туберкульозу серед людей в багатьох кра!нах св^у, в тому числi i в Укра!нi.
Щорiчно у свт виявляеться вiд 7 до 10 млн. хворих на туберкульоз оЫб, помирае 2,5-3 млн. Туберкульоз займае перше мюце в структурi смертност вiд iнфекцiйних та паразитарних хвороб (80%). У звязку iз цим у квггш 1993 року ВООЗ оголосила туберкульоз «глобальною надзвичайною небезпекою».
Щороку в Укра!нi виявляеться 30-40 тис. хворих на туберкульоз, загальна кшькють тих, що перебувають тд наглядом лшувально-профiлактичних закладiв, становить 700 тис. оЫб, у тому чи^ хворих на активнi форми туберкульозу - 140 тисяч. Щорiчно вмирае 10-12 тис. наших стввтизниюв. Епiдемiя туберкульозу в Укра!нi, за оцшкою ВООЗ, розпочалася з 1995 р., невблаганно зростае i буде поширюватись за оцiнками провiдних фтизiатрiв кра!ни ще мiнiмум 10 роюв [5].
Ситуацiя щодо захворювання тварин на туберкульоз значно краща. В Укра!ш ветеринарною наукою i практикою досягнуто значних успiхiв у боротьбi з туберкульозом сiльськогосподарських тварин. Станом на 01. 01. 2008 р. залишилося 27 неблагополучних щодо туберкульозу господарств. Вшьш вщ туберкульозу АР Крим i 18 областей. [7]
Туберкульоз залишаеться найскладнiшою проблемою патологи тварин. Його значне поширення по вшх континентах свiту створюе постшну загрозу здоровю людей та розвитку тваринництва. Основними причинами довготривалого неблагополуччя окремих регюшв та господарств е не тшьки незадовiльне виконання оргашзацшно-господарських, ветеринарно-санiтарних i
© Олексюк I I., Левшвський Д.М., 2009
225
спещальних протитуберкульозних заходiв, а й невиршешсть ряду проблем i перш за все - недостатшсть знань з таких питань, як роль латентного MiKpo6i3My, типових i змшних форм збудника шфекци та шдикащя й iдентифiкацiя L-форм мжобактери рiзних видiв в ешзоотологи та розвитку шфекци, рання дiагностика i високоспецифiчна профiлактика [4, 6, 10].
Складшсть боротьби з туберкульозом полягае в тому, що ця шфекщя своeрiдна тим, що довп роки проходить в скритiй хрошчнш формi, яка часто не накладае жодного вiдбиткy на зовнiшнiй вигляд тварин впродовж багатьох роюв, не знижуе li продyктивностi. Туберкульоз легко поширюеться серед худоби i з великими труднощами його можна лжвщувати.
Система заходiв проти туберкульозу тварин грунтуеться на загальних принципах, як використовуються в практицi боротьби з шфекцшними хворобами. Вiдомо, що етзоотичний процес виникае i розвиваеться за наявност джерела збудника шфекци, мехашзму передачi збудника i сприйнятливих тварин. Устх боротьби з хворобою залежить вiд того, наскiльки ефективна дiя на всi ланки епiзоотичного процесу.
Досвщ проведення протитуберкульозних заходiв показуе, що неодмшною умовою 1х ефективност е своечасне виявлення i забш хворих на туберкульоз тварин. Для прижиттево! постановки дiагнозy на туберкульоз, основним методом масово! дiагностики е алерпчний, який отримав визнання у вах кра!нах свiтy. Проте можливкть виникнення неспецифiчних реакцiй, якi зумовлюються рiзноманiтними факторами, дещо знижуе щншсть алерпчно1 дiагностики туберкульозу i створюе певнi трyднощi в оргашзаци профшактичних та оздоровчих заходiв.
З метою контролю етзоотично1 ситуаци щодо туберкульозу велико1 рогато1 худоби в благополучних господарствах використовують внyтрiшньошкiрнy тyберкyлiновy пробу, але внаслiдок можливого виникнення параалерпчних реакцiй, обумовлених сенсибiлiзацiею органiзмy атиповими мiкобактерiями, ця проба не е критерiем постановки дiагнозy на туберкульоз. Явище параалерги в Украlнi рееструеться часто. Так, за п'ять роюв - 2002-2006 роки - з дослщжених 86,4 тис. проб патматерiалy з 14,3 тис. господарств видшено 4052 культури мiкобактерiй, з яких вщнесено до M. bovis - 26.88%, M. tuberculosis - 0.42%, M. avium - 3.85% i атипових мкобактерш 68,85%. Тобто, основним фактором, який обумовлюе сенсибшзацш оргашзму тварин до туберкулшу, е атиповi мiкобактерil. В бiльшостi господарств (86,37%) причина сенсибшзаци органiзмy до туберкулшу залишаеться не встановленою [1].
Одшею з багаточисельних причин неспецифiчних реакцш та тyберкyлiн може бути латентний мiкробiз (латентна iнфекцiя).
Суть ще1 форми iнфекцil полягае в тому, що в органiзмi тварини туберкульозш мiкобактерil можуть знаходитись тривалий час, не викликаючи патоморфологiчних змiн у внутршшх органах i тканинах.
Причиною латентного мiкробiзмy може бути зараження велико1 рогато1 худоби туберкульозними мiкобактерiями людського i пташиного видiв, а також рiзними видами атипових мжобактерш. Латентний мiкробiзм може також виникати при зараженш тварин збудником туберкульозу бичачого виду ослаблено1 вiрyлентностi i L-формами мiкобактерiй. В цiй формi мiкобактерil
226
здатш тривалий час персистувати в шфжованому opraHÎ3MÎ i при певних умовах реверсувати у початковий бактерiальний стан з вщновленням вiрулентностi.
З персистенцieю мiкобактерiй в L-формi повязують латентний перебiг туберкульозу, його стацюнаршсть i рецидиви. При зниженш iмунобiологiчних сил органiзму потенцшне вогнище може бути реактивоване. Питання щодо причин утворення в органiзмi L-форм залишаеться до цього часу до юнця не зясованим. Проте ряд дослщниюв [8, 11] припускають, що цi змiни з мiкобактерiями вiдбуваються пiд дiею захисних сил оргашзму, i, очевидно, це пов язано з дiею специфiчних антитiл, комплементу, лiзоциму, амiнокислот, лiзосомальних ферментiв. Утворення L-форм in vitro спостер^али при ди на мiкобактерiï туберкулостатичних препарата, пенщилшу, лiзоциму, глiцину, мiкобактерiофагiв, iмунноï сироватки, ультрафiолетових та рентгенiвських промешв. Встановлено, що в петрифiкованих туберкульозних горбиках в умовах повноï iзоляцiï вiд джерел поживи та кисню мiкобактерiï гинуть або пiддаються дегенеративним змшам, перетворюючись в ультра дрiбнi L-форми -мiкобактерiï туберкульозу з повною втратою патогенностi. L-форми збер^ають антигеннiсть i пiд 1х впливом утворюються антитiла. Однак патогеннiсть цих форм порiвняно з початковим типом, значно нижча i при зараженш морських свинок розвиваеться вялий туберкульозний процес.
При персистенци L-форм в органiзмi часто вiдсутнi змiни в органах, яю характернi для туберкульозу. Процес реверси L-форм в бактерiальну форму складний i, залежить вщ стадiï туберкульозного процесу. Так, встановлено, що L-форми мжобактерш, якi видшеш з органiзму великоï рогатоï худоби неблагополучних господарств, вже при перших пасажах на живильних середовищах реверсують у початкову культуру, в той час, як з матерiалу вщ тварин оздоровлених стад L-форми реверсують у початковий вид тсля 2-4-х пасажiв.
Проводячи заходи щодо лжвщаци та профiлактики туберкульозу великоï рогатоï худоби фахiвцi ветеринарноï медицини вiдзначають, що в рашше оздоровлених господарствах досить часто трапляються рецидиви i причина 1х рiзна, в багатьох випадках залишаеться не зясованою. Основнi причини рецидивiв - наявшсть хворих на туберкульоз тварин, як перебувають в станi анерги; зниження реактивностi у телят; несвоечасний забш хворих тварин; неякiсна заключна дезiнфекцiя; введення закупленоï худоби у загальне стадо без попереднього карантину; iншi фактори, якi не вдаеться встановити [2, 3, 9].
Наприклад, в одному iз господарств туберкульоз великоï рогатоï худоби був зареестрований на молочно-товарнш фермi, де тд час плановоï туберкулiнiзацiï було видшено 11 корiв, якi позитивно реагували на туберкулiн при внутрiшньошкiрному його введенш. Патоморфологiчними дослiдженнями вимушено забитих корiв дiагноз на туберкульоз було тдтверджено, господарство оголошено неблагополучним щодо туберкульозу i розпочато проведення оздоровчих заходiв.
Так як розповсюдження туберкульозу в стадi було незначним, менше 25%, то оздоровлення господарства проводили методом систематичного виявлення i забоем хворих та заражених тварин.
227
При цьому методi оздоровлення регулярно, кожних 45-60 дшв, дослщжували Bcix тварин неблагополучно! ферми, видшяли i здавали на забш хворих туберкульозом, проводили дезшфекцш, пастеризацш молока i вiдвiйок, а також iзольоване вирощування здорового молодняка.
Телят, яю народилися вiд здорових не реагуючих на туберкулiн корiв, випоювали молозивом упродовж 5-6 днiв. Шсля цього 1х помiщали в окреме примщення, профiлакторiй, i випоювали пастеризованим молоком, отриманим вщ не реагуючих на туберкулш корiв неблагополучних ферм. У 2-мюячному вiцi телят дослщжували на туберкульоз клмчним методом та одноразово внутршньошюрною туберкулiновою пробою. Хворих та перехворших респiраторними хворобами або реагуючих на туберкулш здавали на забш, а здорових теличок переводили для вирощування в окреме примщення, яке розташоване в шшому сел^ через 2 кшометри. В подальшому цих теличок тсля чергових вщемних результатiв клiнiчних та алергiчних дослщжень по всiй групi було використано для вщтворення маточного стада агрофiрми. Всього таким методом упродовж 3-х роюв неблагополучностi ферми щодо туберкульозу було ввдбрано 395 теличок.
Упродовж 3-х роюв систематичних алергiчних дослщжень на молочно-товарнiй фермi виявлено 135 голiв, реагуючих на туберкулш, в тому чи^ 78 корiв. Патолого-анатомiчнi змiни, характернi для туберкульозу, були знайден у 32-х голiв (23,70%), в тому числi у 29 корiв (37,18%). В результат здiйснення комплексу заходiв, якi були спрямован на нейтралiзацiю трьох ланок етзоотичного процесу (джерела збудника шфекци, мехашзму передачi збудника i сприйнятливих тварин), туберкульоз на молочно-товарнш фермi агрофiрми було лiквiдовано та тсля проведення заключних заходiв карантиннi обмеження було знято.
Майже через чотири роки тсля лжвщаци туберкульозу на цш же фермi серед поголiв,я корiв зареестровано повторний його спалах, який вдалося лжвщувати за 18 мiсяцiв. За цей перюд було видiлено 26 голiв худоби, реагуючо1 на туберкулiн, в тому чи^ 22 корови i 2 нетели Крiм того, в селi Суходоли, де знаходиться неблагополучна щодо туберкульозу ферма, пщ час плановое' туберкулмзаци було видiлено 3 корови з позитивними реакщями на туберкулш, яю належали iндивiдуальним власникам.
Аналiзуючи причини рецидиву туберкульозу на молочно-товарнш ферм^ ми встановили, що жоден з вищевказаних факторiв, як могли спричинити повторний спалах шфекци, не юнував. Однак, було встановлено, що iз 26 голiв худоби, яю при алергiчному дослiдженнi на туберкульоз дали позитивш реакци, 22 корови були первктками, 1х виростили з теличок, яю були отриман вiд не реагуючих на туберкулш корiв неблагополучно! щодо туберкульозу ферми. Двi реагуючi на туберкулiн корови в селi Суходоли також походили з ще1 групи теличок.
Висновок. Таким чином, повторний спалах туберкульозу, який виник майже через 4 роки тсля лжвщаци 1-го спалаху шфекци, очевидно, можна пояснити явищем латентного мiкробiзму, викликаного L-формами мжобактерш. В даному випадку джерело збудника шфекци встановлено не на пiдставi наявност доказiв, а шляхом виключення можливих джерел.
228
AHani3 даних л^ератури, результати наших дослщжень дозволяють зробити висновок про наявшсть латентного MiKpo6i3My (латентно! iнфекцiï) при туберкульозi велико'' рогaтоï худоби на окремих неблагополучних щодо туберкульозу фермах.
Л1тература
1. Буряк G. I., Лiсовий I. Г., Столяр В. Ю.. Антигенна спорщнешсть ППД-туберкулiну для ссавщв i комплексного алергену з атипових мжобактерш в aлергiчних тестах. - Аграрний вкник Причорноморя. Ветеринaрнi науки. Вип. 39. - Одеса: СМИЛ, 2007. - с. 62-67.
2. Буженко М. Г. Анaлiз причин рецидивiв туберкульозу велико'' рогато'' худоби в рашше оздоровлених господарствах. - Ветеринарна медицина,
2007. - Вип. № 8. с. 15.
3. Веременко Л. В. Анaлiз джерел збудника рецидивiв туберкульозу велико'' рогато'' худоби в Зaпорiзькiй области - Ветеринарна медицина Укра'ни,
2008. - № 10. с. 17.
4. КаЫч Ю., Завгороднш А., Вербицький П. та ш. Реабштацшш заходи у господарствах щодо туберкульозу велико'' рогато'' худоби. - Ветеринарна медицина Укра'ни, 2002. - № 1. с. 13-14.
5. Колос Ю., Стець В., Титаренко В. та ш. До питання дiaгностики туберкульозу тварин. - Ветеринарна медицина Укра'ни, 2006. - № 11. с. 1012.
6. Кузин А. И. Оздоровление животноводческих хjзяйств от туберкулёза. - М. Россельхозиздат, 1987. - с. 144.
7. Ьльченко А. Оздоровлення ВРХ вщ туберкульозу i лейкозу - першочергове завдання служби ветеринарно' медицини Укра'ни. - Ветеринарна медицина Укра'ни. - № 3. с. 5.
8. Маслянко Р. Н., Олексюк I. I. Особливост iмунноï вщповда оргашзму тварин на патогенну дш збудника туберкульозу. - Сшьський господар, 2006. - № 9-10. с. 21-23.
9. Насонов С. G. Рецидиви туберкульозу в господарствах рiзних форм власностг - Ветеринарна медицина, 2008. - № 8. с. 13.
10. Куратинов Р. А., Овдиенко Н. П., Найманов А. Х. Взаимосвязь туберкулёза крупного рогатого скота и людей в условиях республики Дагестан. -Сборник материалов научной сессии Российской академии с.-х. наук. - Т. 1, 1999. с. 158-163.
11. Jabry B., Kasarda D., Green H. R. Innate and adaptive tuberculosis. -Immunol.Rev., 2005. p. 206.
Summary
Presented data indicating that the reason of lethal microbism in most cases is the infection of horned cattle by atypical mycobacterium, and relapses of tuberculosis in previously health farms can be caused by prolonged causative agent of tuberculosis in L-form and its ability under certain condition reversing the virgin state with restored virulence.
Стаття надшшла до редакцИ' 24.03.2009
229
