CC BY
85
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК616. 34-007.43-031-89:616-053.2/.5
СПАХ10.В., КОПИЛОВ е.П., ПАХОЛЬЧУК о.п. ЗапорЬький державний медичний ун/верситет
ЛАПАРОСКОП1ЧНЕ AiKYBAHHß ПАХОВИХ ГРИЖ
У ДПЕЙ
Резюме. Вступ. Операцп з приводу пахових гриж е найбшьш частими хiрургiчними втручаннями в дитячт хiрургii, частота яких бЛьше тж 30 % вiд уах планових операцй у дтей. Незважаючи на поширетсть захворювання в дитячш популяци, кыьксть порiвняльних дослгджень вiдкритого та ла-пароскотчного пiдходiв до лкування паховог грижi в дтей обмежена. Метою нашог роботи було ощ-нитирезультати лапароскотчниххiрургiчних втручань при пахових грижаху дтей. Матерiали та методи. Шд нашим спостереженням перебували 458 дтей з паховими грижами в пе-рюд 2011—2015рр. Уа дти були проопероват в плановому порядку. У 120з уах дтей використовува-ли модифжовану методику, що полягала в проведент гидравлiчноi препаровки парiетальноi очеревини в дыянщ внутршнього кыьця пахового каналу за допомогою попереднього введення в очеревину 0,25% розчину новокату. З метою об'ективног оцнки кровотоку яечка в тсляоперацтному перiодi в дтей ш паховою грижею проводили ультразвукову дагностику з допплерiвським картуванням. Результати та обговорення. При аналiзi отриманих даних выявлено, що однопортових операцт було виконано 369 (80 %). У 89 дтей проведено мультипортовi операцп. До^дження кровотоку в яечках у дтей першог групи вiрогiдно показали, що у 26,6 % з них було зниження кровотоку в яечку з боку прооперованог грижi. У пацiентiв другог групи в тсляоперацтному перiодi не виявлено значущих вгд-хилень вгд норми. При спостереженн протягом 1 року тсля операцп кыьксть тзтх тсляоперацтних ускладнень у пацiентiв була невеликою. Тмьки у 12 (2,6 %) дтей першог групи вiдзначений рецидив грижi, в 11 (2,4%) — водянка яечка.
Висновки. 1. Переважна быьшсть оперованих дтей була вком до 2ротв. 2. Метод лапароскотчно'г' герторафп з гiдропрепаровкою супроводжуеться бльш низькою частотоюрецидивiв. 3. Така техно-логiя е прийнятною для вiдтворення в умовах будь-якого дитячого хiрургiчного або урологiчного вiддi-лення i може вважатися методом вибору при лкуванн дтей з паховою грижею. Ключовi слова: дти, паховi грижi, дiагностика, лкування.
Операцп з приводу пахових гриж е найбгльш частими хiрургiчними втручаннями в дитячш хь рургп, частота яких бгльше нж 30 % вщ уих планових операцш у дггей [2—4, 7].
За даними лггератури, частота ускладнень тсля втручань iз приводу пахових гриж становить 0,2—3,8 %, а рецидивiв — 0,5—3 %. У роботах авто-рiв розглянуто, що частота рецидивiв i ускладнень залежить переважно вщ причин техшчного характеру [3, 5, 6, 14].
Традицшне видалення гриш, що виконуеть-ся через розрiз у паховш дыянщ, незважаючи на думку, е зовам не простою процедурою та вима-гае вщ дитячого хiрурга специфiчних оперативних навичок i досввду. Тому впровадження в практику лапароскотчно! гернюрафп е природним кроком на шляху полшшення результапв л^вання д^ей iз патолопею вапнального вщростка очеревини
[3—6]. Лапароскотчна гернiорафiя в дггей вперше описана в 1997 рощ Б1-ОоИагу [10].
Незважаючи на поширетсть захворювання в дитячш популяци, кыьюсть порiвняльних досль джень вщкритого i лапароскотчного пiдходiв до лжування пахово! гриж1 в дггей обмежена [1—3, 6, 8, 9].
Перший досввд застосування ендоскотчного шва при паховш гриш отриманий у 1994 р. Вщ-тодi в практищ дитячого хiрурга вщомо кыька
Адреса для листування з автором: Cnaxi Олег Володимирович E-mail: [email protected]
© Cnaxi О.В., Копилов 6.П., Пахольчук О.П., 2016 © «Медицина невщкладних сташв», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
84
Медицина неотложных состояний, ISSN 2224-0586
№ 1(72) • 2016
техшк лапароскотчно! методики, що представле-Hi H. Takehara et al. (LPEC) [14], D. Ozgediz et al. (SEAL) [12] i D. Patkowski et al. (PIRS) [13]. Однак вони бгльш травматичш у зв'язку з необхвдшстю накладення декiлькох лапароскопiчних nopTiB i використання додаткових iнстpументiв, вимага-ють участ в операцГ! бiльше двох фахiвцiв, при на-кладеннi кисетного шва на паpieтальну очеревину незарощеного вагшального вiдpoстка в проекцГ! внутpiшньoгo пахового кшьця iснуe загроза по-шкодження прилеглих тканин судинно-нервових утворень i елементiв сiм'янoгo канатика. Кpiм цього, тсля затягування кисетного шва можливий перегин елементiв сiм'янoгo канатика з порушен-ням 1х пpoхiднoстi та з виникненням надалi скле-ротичних змш у цiй дiлянцi.
Пошук нових piшень був продовжений i пpивiв до появи нових технологш лапаpoскoпiчнoгo лГку-вання пахово! гриш, у яких використовують piзнi методики, що дозволяють щадно для оточуючих тканин виконати гернюрафш.
Метою наш о! роботи було oцiнити результати лапаpoскoпiчних хipуpгiчних втручань при пахо-вих грижах у дггей.
Матер1али та методи
Пiд нашим спостереженням на лГкуванш у вгд-дiленнях дитячо! хГрургГ! м. Запор1жжя в пеpioд 2011—2015 pp. перебувало 458 дггей iз паховими грижами. Вж дiтей становив вгд 2 мюяшв до 12 ро-юв. За вжом дгти були poзпoдiленi на групи: вед 2 до 9 мюяшв — 36 (7,8 %) дггей, вед 9 мюяшв до 2 роюв — 235 (51,3 %) дггей, вед 2 роюв до 6 роюв — 134 (29,2 %) пащенти, вед 6 роюв до 12 роюв — 53 (11,7 %) дитини.
ОднобГчна пахова грижа встановлена у 284 (62 %) дггей, двoбiчна — у 174 (38 %). Пpавoбiчнi гриж вiдмiчалися у 246 (53,7 %) випадках, лГвобГч-ш — у 212 (46,3 %).
Основним дГагностичним критерГем пахово! гриж в дГтей була раптова поява випинання в па-ховш дглянщ в момент занепокоення дитини або !! крику.
Уа дГти були проопероваш в плановому порядку. 23 дитини надшшли в кишку з ознаками защемлення грижь Проводили консервативне вправлення, використовуючи знеболювання та седащю патента. У цих випадках проводилася ввдстрочка хГрурпчного лГкування на 24—48 год, що обГрунтовувалася очГкуванням зменшення на-бряку елементГв сГм'яного канатика та яечкових судин. Уам цим дгтям операцш виконували на-ступного дня у плановому порядку.
У вах дггей серед методГв лапароскотчно! гер-нюрафп застосовували ушивання внутршнього пахового кгльця за методикою PIRS [13].
Серед них у 338 (перша група) дггей операцш виконували за стандартною методикою PIRS. У 120 (друга група) з уах дгтей виконували модифь ковану методику, що полягала у використанш тд час накладення кисетного шва пдравлГчно! пре-
паровки пaрiетaльноi очеревини в дГлянш вну-трiшнього кiльця пахового каналу за допомогою попереднього введення тд очеревину 0,25% роз-чину новокашу шприцом, який був установлений у канюлю голки з ниткою, що виключае пошко-дження прилеглих до судинно-нервового утворен-ня тканин й елеменпв сiм'яного канатика, ix перегин та порушення проxiдностi тсля затягування кисетного шва. Також це забезпечить не тГльки полшшення мжроциркуляцп за рахунок спазмоль тичного ефекту новокашу, але й мюцеве знеболю-вання ще! дiлянки в ранньому шсляоперацшному перiодi, знизить кiлькiсть безпосередшх i ввддале-них ускладнень.
Хiрургiчне втручання виконували в умовах за-гальноi комбiновaноi анестезп. Використовували стандартнi ендоxiрургiчнi шструменти та ендовь деоxiрургiчну стiйку фiрми Karl Storz GmbH (Hi-меччина).
З метою об'ективноi оцiнки кровотоку яечка в шсляоперацшному перiодi в дггей iз паховою гри-жею проводили ультразвукову дiагностику з доп-плерiвським картуванням на апаратi УЗС фГрми Philips, модель HD 11XE.
Результати та обговорення
При aнaлiзi отриманих даних виявлено, що од-нобГчш пaxовi гриш зустрiчaються частше, н1ж двобГчш До того ж у 53,7 % випадюв вщзначеш прaвобiчнi гриш. У перевaжнiй бГльшост випaдкiв (51,3 % випадюв) опероваш дГти були вжом вщ 9 мюяшв до 2 роив.
Серед усГх операцш однопортових було 369 (80 %). У 89 дГгей проведено мультипортовГ операцП. Постановка кГлькох портГв була потрГбна при знаходженш частини великого сальника в просвт пахового каналу.
Раннш перюд тсля лaпaроскопiчноi операцП був без ускладнень у вах дГгей. Випадюв нагноен-ня пiсляоперaцiйноi рани не зареестровано.
Проведен дослщження кровотоку в яечках у дь тей першоi групи вГропдно показали, що у 26,6 % дГтей було зниження кровотоку в яечку з боку про-оперовaноi гриш. У пащенлв другоi групи в шсляоперацшному перюдГ не виявлено значимих вщ-хилень вщ норми.
При спостереженш протягом 1 року тсля опе-рацп кгльюсть шзшх шсляоперацшних ускладнень у пашентГв була невеликою. Тшьки у 12 (2,6 %) дь тей першоi групи вщзначений рецидив гриш, в 11 (2,4 %) — водянка яечка.
Таким чином, полшшення результапв хГрур-пчного лжування дГгей Гз патолопчними змшами вагшальних вщростюв очеревини зазначене тд час дослiдження i пояснюеться як зменшенням трaвмaтичностi самого втручання, так i проФГ-лактикою вГдстрочених ятрогенних ускладнень, здатних значно попршити якГсть життя пацГен-тГв. АналГз ефективностГ рГзних видГв оператив-них втручань при паховГй гриш, пГдпорядкованих принципу мГнГмГзац^, засвГдчив, що завдаеться
Оригинальные исследования / Original Researches
фiзiологiчна шкода при 1х використанш та послужив пiдставою для вдосконалення застосовуваних методiв. Метод лапароскотчного лiкування па-хово! грижi з пдропрепаровкою мае переконливi переваги.
Висновки
1. Переважна бшьшють оперованих дiтей була вжом до 2 рокiв.
2. Метод лапароскотчно! гернюрафп з пдропрепаровкою супроводжуеться бiльш низькою частотою рецидивiв.
3. Така теxнологiя проведення оперативних втру-чань можлива в умовах дитячого шрурпчного або уролопчного вщдшення i може вважатися методом вибору при л^ванш дiтей iз паховими грижами.
Список л1тератури
1. Дронов А.Ф., Смирнов А.Н., Аль-Машат Н.А. и др. Лапароскопическое лечение паховых грыж у детей // Эндоскопическая хирургия. — 2007. — 1. — 36.
2. Игнатьев Р. О. Принцип минимальной травматичности в выборе метода эндохирургического лечения детей с паховыми грыжами // Российский вестник детской хирургии, анестезиологии и реаниматологии. — 2012. — 1. — 49-55.
3. Козлов Ю.А., Новожилов В.А., Подкаменев А.В. и др. Лапароскопическая паховая герниорафия — современный метод лечения паховых грыж у детей раннего возраста // Российский вестник детской хирургии, анестезиологии и реаниматологии. — 2011. — 4. — 20-7.
4. Козлов Ю.А., Новожилов В.А., Распутин А.А., Краснов П.А. Технология единого лапароскопического доступа в лечении паховых грыж у детей раннего возраста //Анналы хирургии. — 2013. — № 6. — 31-37.
5. Aggarwal H. Role of Laparoscopy in Children with Andrology and Unguinal Area Problems / H. Aggarwal, B.A. Kogan // Trans-lational Andrology and Urology. — 2014. — № 3(4). — P. 418-428.
6. Antao B., Samuel M., Curry J. et al. Comparative evaluation of laparoscopic vs. open inguinal herniotomy in infants//Ped. Endosurg. & Inn. Tech. — 2004. — 8. — 302-9.
7. Blinman T. Pediatric minimally Invasive Surgery: Laparoscopy and Thoracoscopy in Infants and children / T. Blinman, T. Ponsky // Pediatrics. — 2012. — Vol. 130(3). — P. 539-49.
8. Clarke S. Pediatric inguinal hernia and hydrocele: An evi-dencebased review in the era of minimal access surgery // J. Laparo-endosc. Adv. Surg.. Tech. — 2010. — 20. — 305-9.
9. Dutta S., Albanese C. Transcutaneous laparoscopic hernia repair inchildren: A prospective review of 275 hernia repairs with minimum 2-year follow-up // Surg. Endoscopy. — 2009. — 23. — 103-7.
10. El-Gohary M.A. Laparoscopic Ligation of Inguinal Hernia in Girls // Pediatr. Endosurgery Innov. Techn. — 1997. — 1. — 185-188.
11. Karen E.S. Pediatric Laparoscopic Inguinal Hernia Repair: A Review of Techniques // Society of American Gastrointestinal and Endoscopic surgeons. — 2012. — 2. — 60-67.
12. Ozgediz D., Roayaie K., Lee H. et al. Subcutaneous endosco-pically assisted ligation (SEAL) of the internal ring for repair of inguinal hernias in children: Report of a new technique and early results // Surg. Endosc. — 2007. — 21. — 1327-331.
13. Patkowski D., Czernik J., Chrzan R. et al. Percutaneous internal ring suturing: A simple minimally invasive technique for inguinal hernia repair in children // J. Laparoendosc. Adv. Surg. Tech. — 2006. — 16. — 513-7.
14. Takehara H., Ishibashi H, Sato H. et al. Laparoscopic surgery for inguinal lesions ofpediatric patients// Proceedings of7h World Congress of Endoscopic Surgery, Singapore. — 2000. — 537-41.
OTpuMaHO 07.12.15 ■
Спахи O.B., Копылов Е.П., ПахольчукА.П.
Запорожский государственный медицинский университет
ЛАПАРОСКОПИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ ПАХОВЫХ ГРЫЖ У ДЕТЕЙ
Резюме. Введение. Операции по поводу паховых грыж являются наиболее частыми хирургическими вмешательствами в детской хирургии, частота которых более 30 % от всех плановых операций у детей. Несмотря на распространенность заболевания в детской популяции, число сравнительных исследований открытого и лапароскопического подходов к лечению паховой грыжи у детей ограниченно. Целью нашей работы было оценить результаты лапароскопических хирургических вмешательств при паховых грыжах у детей.
Материалы и методы. Под нашим наблюдением находилось 458 детей с паховыми грыжами в период 2011— 2015 гг. Все дети были прооперированы в плановом порядке. У 120 из всех детей использовали модифицированную методику, которая заключалась в проведении гидравлической препаровки париетальной брюшины в области внутреннего кольца пахового канала с помощью предварительного введения в брюшину 0,25% раствора новокаина. С целью объективной оценки кровотока яичка в послеоперационном периоде у детей с паховой грыжей проводили ультразвуковую диагностику с доп-плеровским картированием.
Результаты и обсуждение. При анализе полученных данных выявлено, что однопортовых операций было выполнено 369 (80 %). У 89 детей проведены мультипортовые операции. Исследования кровотока в яичках у детей первой группы достоверно показали, что у 26,6 % из них было снижение кровотока в яичке со стороны прооперированной грыжи. У пациентов второй группы в послеоперационном периоде не выявлено значимых отклонений от нормы. При наблюдении в течение 1 года после операции число поздних послеоперационных осложнений у пациентов было небольшим. Только у 12 (2,6 %) детей первой группы отмечен рецидив грыжи, у 11 (2,4 %) — водянка яичка.
Выводы. 1. Подавляющее большинство оперированных детей были в возрасте до 2 лет. 2. Метод лапароскопической герниорафии с гидропрепаровкой сопровождается более низкой частотой рецидивов. 3. Данная технология подходит для проведения операций в условиях любого детского хирургического или урологического отделения и может считаться методом выбора при лечении детей с паховой грыжей.
Ключевые слова: дети, паховые грыжи, диагностика, лечение.
86 Медицина неотложных состояний, ISSN 2224-0586 № 1 (72) • 2016
Spakhi O.V., Kopylov Ye.P., Pakholchuk O.P. Zaporizhzhia State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine
LAPAROSCOPIC TREATMENT OF INGUINAL HERNIAS IN CHILDREN
Summary. Introduction. Interventions for inguinal hernia are the most common surgical procedures in pediatric surgery, their incidence is more than 30 % of all elective surgeries in children. Despite the prevalence of the disease in a population of children, the number of comparative studies of open and laparoscopic approaches to the treatment of inguinal hernia in children is limited. The aim of our study was to evaluate the results of laparoscopic surgery for inguinal hernias in children.
Materials and methods. We observed 458 children with inguinal hernias in the period of 2011—2015. All the children underwent elective surgeries. In 120 out of the children, we have used a modified technique consisted in hydraulic dissection of the parietal peritoneum in the internal inguinal ring with the help of pre-injection into the peritoneum of 0.25% solution of novocaine. In order to objectively assess the testicular blood flow in the postoperative period in children with inguinal hernia, we have carried out ultrasound diagnostics with Doppler mapping.
Results and discussion. In the analysis of the findings, we have revealed that there were 369 (80 %) cases of single-port operations. 89 children underwent multiport operation. Studies of blood flow in the testicles of children in the first group significantly showed that 26.6 % of them had a reduction of circulation in the testicle on the side of operated hernia. In the second group of patients in the postoperative period no significant deviations from the norm were revealed. Follow-up within a year after surgery showed a low number of late postoperative complications in patients. Only 12 (2.6 %) children in the first group had recurrent hernia, and in 11 (2.4 %) — hydrocele.
Conclusions. 1. The majority of operated children were under 2 years of age. 2. The method of laparoscopic herniorrha-phy with hydraulic dissection is accompanied by a lower relapse rate. 3. This technology can be used in any pediatric surgery unit or urological department and can be considered a method of choice in the treatment of children with inguinal hernia.
Key words: children, inguinal hernia, diagnosis, treatment.
