CC BY
36
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
УДК 347.412 (477) doi: 10.21564/2225-6555.2018.14.143534
КВАЗ1-1НСТИТУТ НЕДОГОВ1РНИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ З ОДНОСТОРОНН1Х ПРАВОМ1РНИХ Д1Й
1гнатенко Вадим Миколайович,
канд. юрид. наук, доц., доцент кафедри цивыьного права № 1, Нацюнальний юридичний ушверситет ¡мет Ярослава Мудрого, Украгна, м. Харюв e-mail: [email protected] ORCID 0000-0002-1275-1755
Визначено м^це правових норм, як1 врегульовують недоговiрнi зобов 'язання з одностороннх правомiрних дт в цивыьному правi Украгни, а також м^це i структуру зобов 'язального права. З 'ясовано змкт поняття «недоговiрнi зобов 'язання». Проаналiзовано класифтацт недоговiрних зобов 'язань за ознаками nравомiрностi тдстав гх виникнення на тi, що виникають з неправомiрних i правомiрних одностороншх дт. З огляду на рiзновиди одностороншх правомiрних дт запропоновано структурну побудову кваз^нституту недоговiрних зобов 'язань з одностороннх правомiрних дт.
Ключов1 слова: квазЫнститут; недоговiрнi зобов'язання з одностороншх правом1рних дш; зобов'язальне право.
7 г / // X \\ /ЕЯ \ 1* \ I
Постановка проблеми. Науковий пошук спричинений подшом роздшу III ЦК Украши (книга 5 «Зобов'язальне право») на два окрем1 шдроздши -догов1рш й недогов1рш зобов'язання та вщповщно з'ясуванням характеру системного утворення норм, що регулюють недогов1рш зобов'язання з одностороншх правом1рних дш.
Анал1з останшх досл1джень i публ1кац1й. Серед праць з дано!
П С \1\\V^
проблематики слщ видшити монографп С. М. Бервено (S. M. Berveno) [1, c. 53], в якш наводиться авторське бачення догов1рного права як генерального правового шституту, та Н. Ю. Голубево! (N. Y. Golubeva) [7, c. 91], де навпаки стверджуеться, що догов1рне право не може вважатися окремим шститутом, а е зб1рним поняттям декшькох шститупв зобов'язального права i загальних положень про договори та окремi види договорiв. Авторка погоджуеться з О. С. Яворською (O. S. Yavors'ka), що до пiдгалузi зобов'язального права входять шститути окремих видiв договiрних зобов'язань (кушвльпродажу,
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 2 (14) ISSN 2225-6552
дарування, ренти тощо) та шститути недоговiрних зобов'язань: зобов'язання з
публiчноi обiцянки винагороди, делштш зобов'язання та iH. [27]. У свою чергу
О. О. Отраднова (O. O. Otradnova) у свош пращ наголошуе, що система
недоговiрних зобов'язань передбачае як ix еднють, так i диференцiацiю на
основi единого класифiкацiйного критерiю [15]. Таким ^m^ieM може бути
певний характер дш, якi породжують недоговiрнi зобов'язання [24, с. 244].
Однак, запропонувавши систему недоговiрниx зобов'язань, науковець
залишила поза увагою питання про мюце норм, якi врегульовують цi
зобов'язання в системi цивiльного права.
Мета статт - з'ясувати мiсце правових норм, що врегульовують
недоговiрнi зобов'язання з одностороншх правомiрниx дiй у цившьному правi
Украiни та охарактеризувати дане утворення. Досягнення ще!' мети зумовлюе
необxiднiсть вирiшити такi завдання: а) з'ясувати структуру пiдгалузi
«зобов'язальне право»; б) здiйснити класифiкацiю недоговiрниx зобов'язань. / /л ЧаТлА. А\ V JJ /IL-rdi^l /Л \
Виклад основного матерiалу. Система права - це сукупнють чинних
принципiв i норм права, якiй притаманнi еднють, узгодженiсть, диференцiацiя
1 ^^^ I и I I 4\ \ \
(подiл) i згрупованiсть норм у вiдносно самостiйнi структурнi утворення
^^ u \ 1\ н" \ \\ \ j / ££ / / /
(iнститути, галузi та пiдгалузi права). Традицшно в науцi теорп права структура права розглядаеться як сукупнють трьох елеменлв: галузь, пiдгалузь, iнститут. Так, О. В. Поляков (А. V. Polyakov) систему норм права визначае як сукупнють взаемопов'язаних мiж собою правових норм. Основш елементи тако!' системи норм права залежно вщ свого функцiонального призначення та текстуально!' прив'язки об'еднуються у бшьш загальнi структурнi пiдроздiли системи -шститути, пiдгалузi та галузi права [17, с. 713].
У вггчизнянш доктринi традицiйно систему права розглядають як внутрiшню органiзацiю права, яка виражае узгодженiсть i еднють юридичних норм та ix об'еднання у вiдносно самостiйнi правовi утворення, галуз^ пiдгалузi та iнститути вщповщно до предмета правового регулювання [13, с. 8].
При цьому шститут права - це уособлена група правових норм, як регулюють однорщш суспiльнi вiдносини конкретного виду. 1нститут права
Теoрiя i nрaкmuкa nрaвoзнaвсmвa. — 201S. — Bun. 2 (14) ISSN 2225-6555
xapaктеpизyeться тим, а) pегyлюe певний вид (oкpемy дшянку, фpaгменти, стopoнy) oднopiдниx сyспiльниx вщшсин; б) е склaдoвoю чaстинoю oднieï aбo декiлькox гaлyзей пpaвa; в) е лoгiчнo зaмкнyтoю, виoкpемленoю сукупнютю нopм; г) фyнкцioнye aвтoнoмнo, вiднoснo сaмoстiйнo в межax гaлyзi ^ава, тoбтo pегyлюe сyспiльнi вiднoсини незалежш вiд iншиx iнститyтiв пpaвa [24, с. 250].
Шдгалузь пpaвa - певна сукупнють (oб'eднaння) пpaвoвиx iнститyтiв, щo oб'eктивнo складаеться в межax oднieï гaлyзi пpaвa. Як цiлiсне yтвopення тдгалузь пpaвa pегyлюe специфiчне кoлo вщшсин у межax сфеpи пpaвoвoгo pегyлювaння вiдпoвiднoï гaлyзi пpaвa, яка xapaктеpизyeться пpaвoвoю yoсoбленiстю [Там сaмo].
!снують тaкoж пoгляди пpo iснyвaння yoсoблення пpaвoвиx нopм меншиx за oбсягoм, нiж iнститyт пpaвa. Так, M. I. Maтyзoв (Н. И. Matuzov) як
/ /т У П / \ ! / \ II \У\ М» \
■
стpyктypнi елементи системи пpaвa poзглядae: нopмy пpaвa, галузь пpaвa, iнститyт пpaвa, сyбiнститyт [22, с. 396]. О. П. Сеpгеeв (A. P. Sergeev) йде ще дaлi, ствеpджyючи, щo сyбiнститyти, у свoю чеpгy, пoдiляються на бшьш дpiбнi
7 (i I I, Д \\ /ШЯ \ \л\\
стpyктypнi пiдpoздiли цивiльнoгo пpaвa [5, с. 35].
i\ \ I \\Ч JJ i // —i f I
Ми пiдтpимyeмo таку тoчкy зopy ^o несталий xapaктеp кoнстpyкцiй, а
^o пoдiльнiсть сyбiнститyтy на меншi yтвopення, oскiльки цивiльне пpaвo
Укpaïни - галузь, динaмiчнo poзвивaeться. Питання пpo системaтизaцiю
нopм цивiльнoгo ^ава мае не тiльки зoвнiшнiй аспект, але, yмoвнo кажучи,
тaкoж i «внyтpiшнiй», тoбтo це питання пpo систему сaмoгo цивiльнoгo пpaвa.
^/7/П{7ПГ1 lui*
На пеpший пoгляд пpoблемa пpaктичнo вичеpпyeться стpyктypoю ЦК Укpaïни, який в ц^гому i визначае внyтpiшню стpyктypy гaлyзi пpaвa. Дiйснo, пoбyдoвa oснoвнoгo кoдифiкaцiйнoгo акта пеpедбaчae видшення нopм зaгaльнoï частини та oсoбливoï, нopми oсoбливoï частини, у свoю чеpгy, oб'eднaнi в iнститyти. Однак не мoжнa не пoгoдитися з тим, змiни у ^едмет пpaвoвoгo pегyлювaння oбyмoвлюють неoбxiднiсть певниx кopеляцiй i в системi цившьшго пpaвa. Пеpш за все з'являються нoвi iнститyти, в якиx ган^л^ю^ся нopми, щo pегyлюють вiднoсини, як «poзшиpюють» пpедмет
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 2 (14) ISSN 2225-6554
цившьно-правового регулювання. Таким же чином вщбуваеться добудова, а подекуди i перебудова як окремих шститупв, так i системи цившьного права в цшому [12, с. 25].
У доктрин цившьного права усталеним е погляд на зобов'язальне право як пiдгалузь цивiльного права, проте за радянсько!' доби зобов'язальне право вважалося найбiльшим правовим шститутом, хоча також йшлося про групи зобов'язально правових iнститутiв. Так, О. О. Красавчжов (O. А. Krasavchikov), характеризуючи систему зобов'язального права, тдкреслював, що весь нормативний матерiал, присвячений окремим видам зобов'язань, може бути подшений на два не рiвновеликi за сво1'м змiстом iнститути - договiрнi та недоговiрнi зобов'язально-правовi шститути [21, с. 407]. На думку Н. С. Кузнецово!' (N. S. Kuznetcova), зобов'язальне право i за сво1'м значенням у системi цившьно-правових норм, i за обсягом правового матерiалу виходить
далеко за межi звичайних уявлень про правовий шститут i фактично являе
/ h г'А \\ JJ V )) /IL-réi^i /Л \
собою структуровану тдсистему, пiдгалузь цивiльного права [11, с. 9]. У свою
чергу М. М. Сибшьов (M. M. Sybil'ov) вважае зобов'язальне право одшею з
i ^^^ i 11 i 1А \ \
найважливiших пiдгалузей цившьного права, норми яко1 регулюють широке
Ъ \ Il /,'"■ \ \\ \ \ //£ / / ' S LY^S
\ \\
коло вiдносин, головне мiсце серед яких належить вiдносинам майнового обороту [10, с. 218]. Таку ж думку поздшяе i М. Д. Пленюк (M. D. Plenyuk) [16, с. 104].
Натомють, на думку Т. В. Боднар (T. V. Bodnar), системно-структурна побудова норм зобов'язального права як ¡нституту цившьного права дае тдстави подшяти його на три частини: загальш положення про зобов'язання про договiр та окремi види зобов'язань, що у свою чергу охоплюють низку тюно пов'язаних мiж собою субiнститутiв, видiлення яких сьогодш мае вiдповiдати структурi та змюту ЦК Украши [2, с. 8]. При цьому науковець не зазначае назву цих структурних тдроздшв. На нашу думку, зобов'язальне право Украши являе собою тдгалузь цившьного права. З приводу структурного складу ще1 пiдгалузi юнують двi точки зору.
Зпдно з першою у складi пiдгалузi перебувають iнститути як договiрних,
Тeoрiя i nрaкmuкa nрaвoзнaвсmвa. — 201S. — Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
так i недoгoвipниx зoбoв'язaнь. Тaкoï думки, як уже зaзнaчaлoсь, дoтpимyвaвся О. О. ^асавч^в. У сучаснш poсiйськiй цивiлiстицi йoгo пoслiдoвникoм виступае G. А. Сyxaнoв (E. A. Suhanov) [20, с. SO].
В у^аш^ки цивiлiстицi тaкi пiдxoди пoдiлялa Я. М. Шевченкo (Y. M. Shevchenko) [25, с. 17]. У свoю чеpгy Н. Ю. Гoлyбeвa (N. Y. Golubeva) вважае, щo зoбoв'язaльне пpaвo стaнoвить певну систему цивiльнo-пpaвoвиx iнститyтiв i шдшяеться на загальну та oсoбливy частини. Загальна частина складаеться iз зaгaльниx для всix зoбoв'язaнь пoлoжень, oxoплюють пoняття i види зoбoв'язaнь, пiдстaви ïx виникнення i ^ипинення. Осoбливa частина зoбoв'язaльнoгo пpaвa складаеться з шститупв, щo oxoплюють нopми щoдo oкpемиx oднoтипниx piзнoвидiв зoбoв'язaнь. Вoнa включае двi частини: дoгoвipнi та недoгoвipнi зoбoв'язaння [V]. У свoю чеpгy недoгoвipнi зoбoв'язaння шдшяються на: а) зoбoв'язaння з oднoстopoннix пpaвoмipниx дiй: зoбoв'язaння, якi виникають з пyблiчнoï oбiцянки винaгopoди без oгoлoшення кoнкypсy i пyблiчнoï oбiцянки нaгopoди; зoбoв'язaння, щo виникають з вчинення дш у мaйнoвиx iнтеpесax iншoï oсoби без ïï дopyчення; зoбoв'язaння
7 (i / J, Д \\ /ЁЯ \ \ л \ \
зi ствopення зaгpoзи життю, здopoв'ю й майну фiзичнoï oсoби чи майну
\ ^í* \\ \ i íi~ ~ \ Х\ vt Г /// /I / /
юpидичнoï oсoби; б) зoбoв'язaння з непpaвoмipниx дiй: зoбoв'язaння, щo
виникають у зв'язку з зaпoдiянoю шкoдoю aбo з безпiдстaвним збагаченням [S,
с. S-9].
Пpиxильники дpyгoï тoчки зopy пoдiляють пiдгaлyзь зoбoв'язaльнoгo
^ава на два iнститyти: дoгoвipнi та недoгoвipнi зoбoв'язaння, кoжний з якиx
^/7/П{7ПГ1 lui*
пoдiляeться на сyбiнститyти. Останнш так сaмo пoдiляeться на ще меншi стpyктypнi пiдpoздiли цивiльнoгo ^ава [5, с. 35]. Тpaдицiйним для xapкiвськoï цивiлiстичнoï шкoли е тдод пpo yтвopення зoбoв'язaльнoгo пpaвa з двox цивiльнo-пpaвoвиx iнститyтiв дoгoвipниx зoбoв'язaнь та недoгoвipниx зoбoв'язaнь, якi татж пoдiляються на сyбiнститyти. Так, недoгoвipнi зoбoв'язaння мiстять у свoïй стpyктypi, зoкpемa, тi, щo виникають з oднoстopoннix пpaвoчинiв, делiктнi зoбoв'язaння TOrn,o [26, с. 31].
Цiкaвим видаеться ш^^д на стpyктypy зoбoв'язaльнoгo ^ава
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 2 (14) ISSN 2225-6556
С. М. Бервено (S. M. Berveno), який припускае юнування комплексних (змшаних) правових шститулв. Тому договiрне право розглядаеться як генеральний iнститут цивiльного права комплексного характеру, а окремi види договiрних зобов'язань - спецiальними iнститутами (субшститутами), норми яких регулюють вiдносно самостшш договiрнi вiдносини за ïx предметною ознакою [1, с. 52-57].
Оригшальнють такого пiдxоду полягае у вiдxодi вiд традицшно1' побудови (пiдгалузь - шститут - субiнститут) до наступноï (пiдгалузь -генеральний iнститут - субшститут). Пiсля з'ясування моделей структурно!' побудови пiдгалузi важливим е питання про змютовне ïï наповнення, враховуючи, зокрема, неоднакове розумiння у доктрин цивiльного права самого термiна «недоговiрнi зобов'язання». У зв'язку з цим вiрним е твердження Ю. В. Романця (Y. V. Romanetc) щодо мiсця системи цивiльниx договорiв у системi зобов'язань: чи повинна система договорiв формуватись як
1 ° /л ЛАПаФк \\ /IL-réi^S /Л \
самостiйна система правовiдносин (як пiдсистема правочишв, зобов'язань) на пiдставi власних системних ознак, або ж, враховуючи наявшсть
i i 11 i AW
нормоутворюючих факторiв, як визначають едине регулювання тiеï чи шшо!'
Ъ \ Il /,'"■ \ \\ \ \ //£ / / ' S LY^S
/
групи договiрниx або недоговiрниx правовiдносин, основне нормоутворююче значення повинна мати система зобов'язань, а специфжу договiрноï форми виникнення зобов'язань слщ розглядати як шдставу для уточнення правового регулювання родового зобов'язання, виокремленого за конкретною системною ознакою. У тдсумку вш доходить висновку про вiрнiсть друго!' альтернативи. Вона дозволяе сформулювати ушфшоване правове регулювання, що може бути застосоване до будь-яких зобов'язань певно1' групи, видiленiй за такою ознакою, незалежно вiд специфiки юридичних факлв [18, с. 28-29].
За влучним висловом М. О. Рожково1' (M. А. Rozhkova), правознавцi, з ушею очевиднiстю вирiшивши питання, як зобов'язання пiдпадають пiд найбiльш розповсюджений вид - договiрнi зобов'язання, вщчувають ускладнення з квалiфiкацiею бiльшостi зобов'язань, що залишились, якi виникають не з договору [14, с. 3]. На думку Р. Кншера (R. Kniper), у правових
Тeoрiя i nрaкmuкa nрaвoзнaвсmвa. — 201S. — Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
arcrax бaгaтьox ^аш юнують пеpевaжнo дoклaднi й зaгaльнi yнopмyвaння вiднoснo дoгoвopy i немае загальшго yнopмyвaння вiднoснo недoгoвipниx вiднoсин [4, с. 51].
Тpaдицiйнo, ще з чашв pимськoгo пpaвa, зoбoв'язaння за кpитеpieм пiдстaви виникнення за ^инцишм диxoтoмiï пoдiляються на дoгoвipнi та недoгoвipнi. Такий пoдiл пiдтpимyeться сучасними цившстами О. В. Дзеpoю (O. V. Dzera), M. К. Сулеймешвим (M. K. Suleymanov), В. I. Бopисoвoю (V. I. Borisova), M. Д. Gгopoвим (M. D. Egorov), Н. Ю. Гoлyбeвoю (N. Y. Golubeva), Т. С. Кiвaлoвoю (T. C. Kivalova). Зoкpемa, M. К. Сулеймешв вказуе на наведення в юpидичнiй лiтеpaтypi piзнoмaнiтниx клaсифiкaцiй зoбoв'язaнь (pегyлятивнi та oxopoнювaльнi, пoзитивнi й негативш, oснoвнi й aкцесopнi, ^octí й склaднi, oсoбистi й безoсoбистiснi, звичaйнi й фiдyцiapнi, мoнoзoбoв'язaння й зoбoв'язaння з мнoжиннiстю oсiб, чaсткoвi та сyбсидiapнi, пеpвиннi (пеpвiснi, ^ям^ й pегpеснi, зoбoв'язaння з визначеним ^едметом i зoбoв'язaння з невизначеним ^едметом (aльтеpнaтивнi i фaкyльтaтивнi), звичайш й нaтypaльнi, пoдiльнi й нешдшьш, poдoвi (генетичнi) та
7 (i I I, Д \\ /ЁЯ \ ' \ M
iндивiдyaльнi (спецiaльнi), гpoшoвi та iншi, секyндapнi й швш (певнoсклaдoвi),
^Ь» V \ 1 , ' : \ \\ \ i /// ' f' I ¿/"ч
звичaйнi зoбoв'язaння з дoсягнення pезyльтaтy i зoбoв'язaння з пpиклaдення мaксимaльниx зусиль тoщo. Всi цi класифжацп так aбo iнaкше пoв'язaнi з суб'ектами, oб'eктaми, змiстoм зoбoв'язaння, тобто з елементами зoбoв'язaння. Gдинoю класифжащею зoбoв'язaння, щo виxoдить за межi сaмoгo зoбoв'язaння,
е ïx мдш на дoгoвipнi та недoгoвipнi, oœ^ra пoв'язaний з piзнoмaнiтними
^/7/П{7ПГ1 lui*
тдставами виникнення, змiни та пpипинення зoбoв'язaнь, тoбтo гpyнтyeться на piзнoмaнiтниx юpидичниx фaктax. Це пoдiл на дoгoвip та iншi юpидичнi факти, дoгoвip i недoгoвip, зoбoв'язaння, якi виникають iз дoгoвopy, i зoбoв'язaння, виникають не з дoгoвopy [4, с. 14].
!снуе й шша тoчкa зopy G. А. Сyxaнoвa (E. A. Suhanov) пpo годы зoбoв'язaнь за цим кpитеpieм на тpи гpyпи: зoбoв'язaння з дoгoвopiв та iншиx oднoстopoннix пpaвoчинiв; зoбoв'язaння з непpaвoмipниx дiй; зoбoв'язaння з iншиx юpидичниx фaктiв. Скopiше за все вш poбить цей виснoвoк з oглядy на
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 2 (14) ISSN 2225-6558
ч. 2 ст. 307 ЦК РФ - зобов'язання виникають з договору внаслщок завдання шкоди та з шших шдстав, передбачених цим кодексом. Вщповщно вш ототожнюе не договiрнi зобов'язання з делжтними (правоохоронними) [20, с. 42-43].
Так, В. В. Вггрянський (V. V. Vitryansky) ототожнюе недоговiрнi зобов'язання з делштними та кондикцiйними. На його думку, в ЦК РФ не проведено розмежування мiж договiрними й недоговiрними зобов'язаннями i не визначено особливост 1'х правового регулювання. Це необхщно зробити для встановлення сшввщношення загальних положень про зобов'язання з правилами про окремi види недоговiрниx зобов'язань, якi мiстяться у главах зобов'язання внаслщок завдання шкоди та зобов'язання внаслщок безпiдставного збагачення [3, с. 209].
Слщ зазначити, що подш зобов'язань за тдставами виникнення на три
групи закршлений у законодавствi Францiï. Iï система зобов'язального права
/ /л V чнА \\ JJ /1Г-. J[ у \
зазнала iстотниx змш iз прийняттям Ордононсу № 2016-131 вщ 10.02.2016 р.,
наслiдком чого, зокрема, стала вщмова вiд давньо-римсько1', за походженням
i i 11 i AW
чотиричленно1' класифiкацiï пiдстав виникнення зобов'язань на договори,
^^ и \ 1\ н" \ \\ \ j //£ / / /
\ ...
делiкти, квазiдоговори i квазiделiкти. За чинним нинi ЦК Францiï зобов'язання розподiлено на три класи: договiрнi (le contraсt), недоговiрнi (la responsabilite extracontractuelle) та ri, що виникають з iншиx тдстав (autres sources d'obligations) (див. розд. 3 книги III ЦК Франци). При цьому до останнього класу вiднесено ведення чужих справ без доручення (la gestion d'affaires, статл 1301-1301-5 ЦК); повернення неналежно сплаченого (le paiement de l'indu, стат 1302-1302-3 ЦК) та безтдставне збагачення (l'enrichissement injustifie, стат 1303-1303-4 ЦК).
На оригiнальнiсть вирiшення дослiджуваного питання в ЦК Франци ще до внесення змiн у 2016 р. звернув увагу Р. Кншер: тсля глави «Загальш положення про договори i договiрнi зобов'язання (ст. 1101 i наступш) розмщена глава про зобов'язання, якi можуть виникати без договору (ст. 1370 i наступш). Оригшальнють полягала у використанш на вщмшу вiд ЦК шших
Тeoрiя i nрaкmuкa nрaвoзнaвсmвa. — 201S. — Вип. 2 (14) ISSN 2225-б555
^аш найменування глав - недoгoвipнi зoбoв'язaльнi вщшсини [4, с. 51].
Дoцiльним видаеться годы зoбoв'язaнь на дoгoвipнi й недoгoвipнi за кpитеpieм нaявнoстi aбo вiдсyтнoстi узгоджеш!' вoлi, як це й pеaлiзoвaнo в ЦК Укpaïни. Тoмy недoгoвipнi зoбoв'язaння виникають з piзнoплaнoвиx шдстав за межами дoмoвленoстi стopiн (дoгoвopy), сеpед якиx - oднoстopoннi пpaвoчини, юpидичнi вчинки, непpaвoмipнi дiï (делшти).
Осoбливий iнтеpес нaсaмпеpед стaнoвлять недoгoвipнi oднoстopoннi пpaвoмipнi дп. Так, M. О. Рoжкoвa пoдiляe юpидичнi факти на двi гpyпи: двo- та бaгaтoстopoннi дп (для вчинення якиx дoстaтньo вoлевиявлення oднieï стopoни). Однoстopoннi дп зaлежнo вiд спpямoвaнoстi вoлi на юpидичнi нaслiдки пoдiляються на юpидичнi акти (дп, спpямoвaнi на pyx цившьшго пpaвoвiднoшення), юpидичнi вчинки (дп, спpямoвaнi на здiйснення i зaxист сyб'eктивниx цивiльниx спpaв) i pезyльтaтивнi дп (дп, не спpямoвaнi на
/ /ч У I / \ Î / \ 11 \v\ M» Л
ствopення юpидичниx нaслiдкiв, з pезyльтaтaми вчинення якиx зaкoн пoв язуе юpидичнi нaслiдки). Юpидичнi акти залежш вiд ступеня фopмaлiзaцiï пoдiляються на oднoстopoннi пpaвoчини (дп, вoля на вчинення якиx
7 (i I I, Д \\ /ЁЯ \ \л\\
складаеться вшьш) та пyблiчнi акти (дп, щo пеpедбaчaють oбoв'язкoвiсть
^Ь» V \ 1 , ' : \ \\ \ i /// ' f' I ¿/'s
вoлевиявлення). Юpидичнi вчинки - пpaвoмipнi дп сyб'eктiв, з якими зaкoн
пoв'язye певнi юpидичнi нaслiдки незaлежнo вiд тoгo, чи була у суб'еклв мета
дoсягнення тoгo чи iншoгo пpaвoвoгo pезyльтaтy. В юpидичнiй лiтеpaтypi
дискутуеться кваифжащя вчинениx гестopoм фaктичниx дiй в iнтеpесax
дoмiнyсa. На думку G. О. Хapитoнoвa (E. O. Haritonov), це цiлеспpямoвaнi
^/7/П{7ПГ1 lui*
юpидичнi вчинки, як пoсiдaють oсoбливе мiсце в системi юpидичниx фaктiв. Вiд власне юpидичниx вчинкiв ïx вiдpiзняe oбoв'язкoвa нaявнiсть сyб'eктивнoгo елемента, певнoï нaпpaвленoстi дiй (нaпpaвленiсть дiй на загоб^ання шкoди, яка зaгpoжye iншiй o^6í, yсвiдoмлення цьoгo факту, oбyмoвленiсть дш iз зaпoбiгaння шкoди тoщo [23, с. 14 ].
Дoцiльнo не виpiзняти oкpемi види юpидичниx вчинюв, тaкi як «власне юpидичнi вчинки» та «цiлеспpямoвaнi юpидичнi вчинки», aбo ж взaгaлi гoвopити пpo фактичш дп в чyжиx мaйнoвиx iнтеpесax без дopyчення як пpo
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 2 (14) ISSN 2225-6510
особливий вид юридичних факлв i не правочишв, i не юридичних вчинюв, а визнавати таю дп юридичними вчинками [8, с. 114].
До публiчних аклв, зокрема, вiдносяться адмiнiстративнi акти та судовi рiшення. Адмiнiстративнi акти включають акти державних органiв i оргашв мiсцевого самоврядування. За своею природою вони е ненормативними й безпосередньо направленi на виникнення цившьних прав i обов'язкiв у конкретного суб'екта - адресата акта.
У доктрин запропоновано кшька класифiкацiй недоговiрних зобов'язань. Так, О. О. Отраднова (O. O. Otradnova) за ознакою правомiрностi пiдстави виникнення подiляе недоговiрнi зобов'язання на три групи.
- недоговiрнi зобов'язання, пiдставою виникнення яких е правомiрнi дп, зокрема односторонш правочини;
- недоговiрнi зобов'язання, тдставою виникнення яких е неправомiрнi
г ^луллт /Г\ Л \У\ '
дп;
/ г ' чвИ'А \\ / / / £!>-' '"i • ' \ \
- недоговiрнi зобов'язання, пiдставами виникнення яких можуть бути як правомiрнi, так i неправомiрнi дп або подп [14, с. 11].
1 ^^^ 1 I ' ! 7\ \\
До третьо!' групи вiдносяться зобов'язання з безтдставного збагачення,
Ъ \ Il /,'"■ \ \\ \ \ / йй \ / / ' i LY^S
пiдставою виникнення яких можуть бути як правомiрнi дп особи, що збагатилася, або самого потертлого (наприклад, випадкове повторне перерахування грошей), так i неправомiрнi дiï суб'еклв (повiдомлення неправдиво!' iнформацiï з метою отримання субсидiï), а також та^' подiï.
М. М. Голованов (N. M. Golovanov) недоговiрнi зобов'язання за тдставами виникнення видшяе:
1) з одностороннiх вольових аклв (наприклад, публiчний конкурс, публiчна общянка винагороди, публiчнi торги);
2) iз судових рiшень, якi встановлюють цившьш права та обов'язки;
3) з аклв державних органiв i оргашв мюцевого самоврядування;
4) внаслiдок завдання шкоди, безпiдставного збагачення;
5) iз подiй, з якими закон та iншi правовi акти пов'язують настання цившьно-правових наслiдкiв [6, с. 13].
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
У свою чергу М. К. Сулейменов пропонуе подшити недоговiрнi зобов'язання на регулятивш та охоронш. Першi виникають з:
1) одностороншх правочишв: а) з конкурсних зобов'язань (включаючи, публiчну обiцяну винагороди,публiчний конкурс, проведення ^ор i парi; б) заповщальне розпорядження i заповiдальний вщказ (за умови, що вони розглядаються як зобов'язальш, а не як спадковi правовiдносини й вiдмiннi вщ зобов'язань);
2) рiшення зборiв;
3) адмшютративних актiв;
4) юридичних вчинюв (наприклад, будiвництво будинку, написання книги, створення винаходу);
5) подш - пожежа в результат удару блискавки, природна смерть,
настання страху i т.п.
/ гГ^/^У 1[ Другi - з:
1) правомiрниx дiй (завдання шкоди при необxiднiй оборонi та крайнш необxiдностi;
/ fW i/X \\ W' -^5? /шМ\А \
2) неправомiрниx дiй: а) зобов'язання iз завданням шкоди;
\ ^ 1\ \ 1 и"" ' \\\ \ ' /// ; f' I ^
б) зобов'язання по запобiганню завданню шкоди; в) зобов'язання з безтдставного збагачення;
3) юридичних вчинюв: а) зобов'язання iз дш у чужому iнтересi без доручення (включаючи зобов'язання з рятування здоров'я i життя фiзичноi
особи, майна фiзичноi або юридично!' особи); б) зобов'язання зi створення
^17/П{7ПГ1
загрози життю i здоров'ю, майну фiзичноi або майну юридично1' особи;
4) подш - пожежа в результат тдпалу, смерть у результатi вбивства (в обох випадках насправдi два юридичних факти: тдпал i вбивство як протиправнi ди та пожежа i смерть - як поди) i т.п. [4, с. 25].
Проведення класифжацп недоговiрниx зобов'язань може стати шдгрунтям для впорядкування системи зобов'язань у цившьному законодавствi. При цьому може бути врахована ix яюсна рiзнорiднiсть, зважаючи на мету вчинення суб'ектами цившьного права одностороншх
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 2 (14) ISSN 2225-6552
правомiрниx дш. Так, подiбними е зобов'язання iз вчинення дш у майнових штересах iншоï особи, без ïï доручення, рятування здоров'я i життя фiзичноï особи, майна фiзичноï й юридично1' особи, оскiльки вони одночасно виступають i формою втручання в майнову або особисту майнову сферу шшо1' особи, i формою захисту цившьних прав i iнтересiв. В останньому випадку, на нашу думку, йдеться про самозахист цившьних прав, причому не особи, яка вчиняе правомiрнi дп, а шшо1' особи вщ порушень i протиправних посягань (ст. 19 ЦК Украши). У цьому контекст можна говорити про реалiзацiю прiоритетного принципу DCFR («Принципи, визначення i модельш правила европейського приватного права. Проект загально1' довiдковоï схеми») - пiдтримки солiдарностi та сощально1' вiдповiдальностi.
Дискусiю викликае питання про те, який системоутворюючий фактор мае бути покладений у побудову зобов'язального права як пiдгалузi цивiльного
права. У ЦК Украши закршлений подш цих зобов'язань на два види - договiрнi
/ г^ \\ I/lJ^^Y' Q* \
й недоговiрнi, що е унiкальною ситуацiею в цившьнш кодифiкацiï. Найчастiше окремi рiзновиди недоговiрниx зобов'язань як з правомiрниx, так i
i i 11 i AW
неправомiрниx дш, врегульованi пiсля окремих видiв договiрниx зобов'язань i
Ъ \ Il /,'"■ \ \\ \ \ //£ \ / / '/
не мають загально1' рубрикацiï. А такий вид, як ведення чужих справ без доручення, розмщений за договором доручення.
Висновки. Враховуючи специфiку договiрниx i недоговiрниx зобов'язань, доцiльним е подiл пiдгалузi зобов'язального права на два шститути: договiрнi та недоговiрнi зобов'язання. У свою чергу шститут недоговiрниx зобов'язань складаеться з двох квазынститутов: зобов'язань з одностороннix правомiрниx дiй i зобов'язань з одностороншх неправомiрниx дiй. Уведення промiжноï структури мiж iнститутом i субiнститутом квазь iнституту зобов'язань з одностороннix правомiрниx дiй, дозволяе врахувати ïx особливють - визначення ïx змiсту лише законом або законом i волею одше1' сторони у зобов'язанш
Субшститутами зобов'язань з одностороннix правомiрниx дш виступають зобов'язання з публiчноï общянки винагороди, зобов'язання з ведення справ в
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
штересах iншоï особи без ïï доручення, з рятування життя фiзичноï особи, майна фiзичноï або юридично1' особи, зобов'язання iз заповщального вiдказу та заповiдального покладення, з безтдставного збагачення у разi його виникнення з правомiрноï дп (помилковий плалж).
Список л1тератури:
1. Бервено С. М. Проблеми догов1рного права Украши : монограф1я. Khïb : Юршком 1нтер, 2006. 392 с.
2. Боднар Т. В. Виконання догов1рних зобов'язань у цившьному прав1 : монограф1я. Khïb : Юршком 1нтер, 2005. 272 с.
3. Внтрянскнй В. В. Некоторые вопросы реформирования общин законоположений об обязательствах. Развитие основных идей Гражданского кодекса России в современном законодателстве и судебной практики : сб. статтей, посвященных 70-летию С. А. Хохлова / Исслед. центр часного права ; Ин-т частн. права ; отв. ред. С. С. Алексеев. Москва : Статут, 2011. 368 с.
4. Внедоговорные обязательства : материалы междунар. науч.-практ. конф. в связи с 25-летнем устанволения дипломатических отношений между Германией h Казахстаном, посвящ. 25-летию Каспийского ун-та н 25-летию юрид. фирмы «Зангер» (г. Алма-Аты, 25-26 мая 2017 г.) / отв. ред. М. К. Сулейманов. Алма-Аты, 2017. 544 с.
5. Егоров Н. Д., Елисеев И. В. н др. Гражданское право : учебник : в 3 т. Т. 1. 6-е нзд. перераб. н доп. / отв. ред. А. П. Сергеев, Ю. К. Толебаб. Москва : ТК Велбн ; Проспект, 2004. 776 с.
6. Голованов Н. М. Обязательственное право : учебник. Санкт-Петербург : Пнтер, 2002. 448 с.
7. Голубева Н. Ю. Зобов'язання у цившьному прав1 Украши: методолопчш засадн правового регулювання : монограф1я. Одеса : Феннкс. 2013. 642 с.
8. Зобов'язальне право Украши : тдручник / за ред. С. О. Харитонова, Н. Ю. Голубево". Khïb : 1стина, 2011. 848 с.
9. 1гнатенко В. М. Односторонш правом1рш дп як тдстави внннкнення недогов1рних зобов'язань за Цившьним кодексом Украши. Державне будiвництво та м^цеве самоврядування. 2004. Внп. 7. С. 114.
10. Кодифшащя приватного (цившьного) права Украши / за ред. проф. А. Довгерта. Khïb : Украшських центр правннчнх студш, 2000. 376 с.
11. Кузнецова Н. Прннцнпн сучасного зобов'язального права Украши. Укратське комерцшне право. 2003. № 4. С. 9.
12. Кузнецова Н. С. Предмет та система сучасного цившьного права Украши. Проблеми цившьного права i процесу : тези учасниюв наук.-практ. конф., присвяч. св1тлш пам'ят О. А. Пушкша (м. Харюв, 19-20 трав. 2017 р.). Харюв : ХНУВС, 2017. 392 с.
13. Майданик Р. А. Система приватного права Украши: поняття, елементи, тенденци. Розвиток сучасного приватного права в крагнах Свропи : матер1али УШ М1жнар. цившстичного форуму (м. Khïb, 19-20 квгг. 2018 р.). Khïb : ТОВ «Бшоцерювдрук», 2018. 278 с.
14. Обязательства, возникающие не из договора : сб. статтей / рук. авт. кол. и отв. ред. д.ю.н. М. А. Рожкова. Москва : Статут, 2015. С. 3.
15. Отраднова О. О. Недогов1рш зобов'язання в цившьному прав1 Украши : навч. пос1б. Khïb : Юршком 1нтер, 2009. 240 с.
16. Пленюк М. Д. Принципи економ1чносп та ствробггництва (взаемодп) сторш у догов1рних зобов'язаннях. Проблеми цившьного права та процесу : тези доп. учасниюв наук.-практ. конф., присвяч. свгглш пам'ят1 О. А. Пушкша (м. Харюв, 25 трав. 2018 р.). Харюв : ХНУВС, 2018. 376 с.
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 2 (14)
ISSN 2225-6554
17. Поляков А. В. Общая теория права: феноменально-коммуникативный поход : курс лекций. 2-е изд., доп. Санкт-Петербург : Юридический центр Пресс, 2003. С. 713.
18. Романец Ю. В. Система договоров в гражданском праве России. Москва : Юристъ, 2001. 496 с.
19. Российское гражданское право : учебник : в 2 т. Т. 1. Общая часть. Вещное право. Наследственное право. Интеллектуальное право. Личные неимущественные права / отв. ред. Е. А. Суханов. 3-е изд. стереотип. Москва : Статут, 2013. 958 с.
20. Российское гражданское право : учебник : в 2 т. Т. 2. Обязательственное право / отв. ред. Е. А. Суханов. 3-е изд. стереотип. Москва : Статут, 2013. 1208 с.
21. Советское гражданское право : учебник : в 2 т. Т. 1 / под. ред. О. А. Красавчикова. Москва : Высшая шк., 1968. 519 с.
22. Теория государства и права : курс лекций / под ред. Н. И. Матузова, А. В. Малько. 2-е изд., перераб. и доп. Москва : Юристъ, 2007. 768 с.
23. Харитонов Е. О. Обязательства, возникающие из ведения дел без поручения в советском гражданском праве : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Харьков, 1980. С. 14.
24. Цвш М. В., Петршин О. В., Авраменко Л. В. та ш. Загальна теорiя держави i права : пщручник / за ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН Украши М. В. Цвка, д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН Украши О. В. Петришина. Харюв : Право, 2009. 584 с.
25. Цившьне право Украши. Академiчяний курс : пщручник : у 2 т. / за ред. Я. М. Шевченко. Т. 1. Загальна частина. Кшв : Концерн «Вид. дiм «1н Юре», 2003. 520 с.
26. Цившьне право : пщручник : у 2 т. Т. 1 / В. I. Борисова (кер. авт. кол.), Л. М. Баранова, М. В. Домашенко та ш. ; за ред. В. I. Борисово', I. В. Спасибо-Фатеево'1, В. Л. Яроцького. 2-ге вид., переробл. i допов. Харюв : Право, 2014. 656 с.
27. Яворська О. С. Договiрне право як регулятор цившьних вщносин. Сощально-економ1чн1 проблеми сучасного перюду Украши. 2008. Вип. 6 (74).
References:
1. Berveno, S.M. (2006). Problemy dohovirnoho prava Ukrainy. Kyiv: Yurinkom Inter [in Ukrainian].
2. Bodnar, T.V. (2005). Vykonannia dohovirnykh zobov'iazan u tsyvilnomu pravi. Kyiv: Yurinkom Inter [in Ukrainian].
3. Vitryanskij, V.V. (2011). Nekotorye voprosy reformirovaniya obschin zakonopolozhenij ob obyazatel'stvah. Razvitie osnovnyh idej Grazhdanskogo koedksa Rossii v sovremennom zakonodatelstve i sudebnoj praktiki. Sbornic stattej, posvyasch.70-letiyu S.A. Hohlova. S.S. Alekseev (Ed.). Moscow: Statut [in Russian].
4. Vnedogovornye obyazatel'stva: Proceedings of the International Scientific and Practical Conference v svyazi s 25-letiem ustanvoleniya diplomatich.otnoshenij mezhdu Germaniej i Kazahstanom, posvyasch. 25-letiyu Kaspijskogo un-ta i 25-letiyu yurid. firmy «Zanger». (2017). M.K. Sulejmanov (Ed.). Alma-Aty [in Russian].
5. Egorov, N.D., Eliseev, I.V. et al. (2004). Grazhdanskoe pravo. (Vols. 1-3); Vol. 1. A.P. Sergeev, Yu.K. Tolebab (Eds.). Moscow: TK Velbi, Prospekt [in Russian].
6. Golovanov, N.M. (2002). Obyazatel'stvennoe pravo. Sankt-Petersboorg: Piter [in Russian].
7. Holubieva, N.Yu. (2013). Zobov'iazannia u tsyvilnomu pravi Ukrainy: metodolohichni zasady pravovoho rehuliuvannia. Odesa: Fenyks [in Ukrainian].
8. Zobov'iazalne pravo Ukrainy. Ye.O. Kharytonova, N.Yu. Holubievа (Eds.). (2011). Kyiv: Istyna [in Ukrainian].
9. Ihnatenko, V.M. (2004). Odnostoronni pravomirni dii yak pidstavy vynyknennia nedohovirnykh zobov'iazan za Tsyvilnym kodeksom Ukrainy. Derzhavne budivnytstvo ta mistseve samovriaduvannia, issue 7, 114 [in Ukrainian].
10. Kodyfikatsiia pryvatnoho (tsyvilnoho) prava Ukrainy. A. Dovhert (Ed.). (2000). Kyiv: Ukrainskykh tsentr pravnychykh studii [in Ukrainian].
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 2 (14)
ISSN 2225-6555
11. Kuznecova, N. (2003). Principi suchasnogo zobov'yazal'nogo prava Ukrai'ni. Ukrains'ke komercijnepravo, 4, 9 [in Ukrainian].
12. Kuznetsova, N.S. (2017). Predmet ta systema suchasnoho tsyvilnoho prava Ukrainy. Problemy tsyvilnoho prava i protsesu: tezy uchasnykiv nauk.-prak. konf., prysviach. svitlii pam'iati O. A. Pushkina (Kharkiv, 19-20 trav. 2017). Kharkiv: KhNUVS [in Ukrainian].
13. Maidanyk, R.A. (2018). Systema pryvatnoho prava Ukrainy: poniattia, elementy, tendentsii. Rozvytok suchasnoho pryvatnoho prava v krainakh Yevropy: materialy VIII Mizhnar. tsyvilistychnoho forumu (Kyiv, 19-20 kvit. 2018). Kyiv: TOV «Bilotserkivdruk» [in Ukrainian].
14. Obyazatel'stva, voznikayuschie ne iz dogovora. M.A. Rozhkov (Ed.). (2015). Moscow: Statut, 3 [in Russian].
15. Otradnova, O.O. (2009). Nedohovirni zobov'iazannia v tsyvilnomu pravi Ukrainy. Kyiv: Yurinkom Inter [in Ukrainian].
16. Pleniuk, M.D. (2018). Pryntsypy ekonomichnosti ta spivrobitnytstva (vzaiemodii) storin u dohovirnykh zobov'iazanniakh. Problemy tsyvilnoho prava ta protsesu: tezy dop. uchasnykiv nauk.-prakt. konf., prysviach. svitlii pam'iati O.A. Pushkina (Kharkiv, 25 trav. 2018). Kharkiv: KhNUVS [in Ukrainian].
17. Polyakov, A.V. (2003). Obschaya teoriya prava: fenomenal'no-kommunikativnij pohod. Sankt-Petersboorg: Yuridicheskij centr Press, 713[in Russian].
18. Romanec, Yu.V. (2001). Sistema dogovorov v grazhdanskom prave Rossii. Moscow:Yurisf [in Russian].
19. Rossijskoe grazhdanskoe pravo. (Vols. 1-2); Vol. 1. Obschaya chast'. Veschnoe pravo. Nasledstvennoe pravo. Intellektual'noe pravo. Lichnye neimuschestvennye prava. (2013). E.A. Suhanov (Ed.). Moscow: Statut [in Russian].
20. Rossijskoe grazhdanskoe pravo. (Vols. 1-2); Vol. 2. Obyazatel'stvennoe pravo. (2013). E.A. Suhanov (Ed.). Moscow: Statut [in Russian].
21. Sovetskoe grazhdanskoe pravo. (Vols. 1-2); Vol. 1. (1968). O.A. Krasavchikov (Ed.). Moscow: Vysshaya shkola [in Russian].
22. Teorija gosudarstva i prava. (2007). N.I. Matuzova, A.V. Mal'ko (Eds.). Moscow: Jurist [in Russian].
23. Haritonov, E.O. (1980). Obyazatel'stva, voznikayuschie iz vedeniya del bez porucheniya v sovetskom grazhdanskom prave. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkov, 14 [in Russian].
24. Tsvik, M.V., Petrishyn, O.V., Avramenko, L.V. et al. (2009). Zahalna teoriia derzhavy i prava. M.V. Tsvik, O.V. Petryshyn (Eds.). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
25. Tsyvilne pravo Ukrainy. Akademichianyi kurs. (Vols. 1-2); Vol. 1. (2003). Ya.M. Shevchenko (Ed.). Kyiv: Kontsern «Vyd. dim «In Yure» [in Ukrainian].
26. Tsyvilne pravo. (Vols. 1-2); Vol. 1. V.I. Borysova, V.I., Baranova, L.M., Domashenko, M.V. et al. (2014). Borysova, I.V. Spasybo-Fatieieva, V.L. Yarotskyi (Eds.). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
27. Yavorska, O.S. (2008). Dohovirne pravo yak rehuliator tsyvilnykh vidnosyn. Sotsialno-ekonomichni problemy suchasnohoperiodu Ukrainy, issue 6 (74) [in Ukrainian].
Игнатенко В. Н. Квази-институт внедоговорных обязательств из односторонних правомерных действий.
Определено место правовых норм, регулирующих внедоговорные обязательства из односторонних правовых действий в гражданском праве Украины, а также место и структуру обязательственного права. Выяснено содержание понятия «внедоговорные обязательства». Проанализирована классификация недоговорных обязательств по признакам правомерности оснований их возникновения на те, которые возникают из неправомерных и правомерных односторонних действий. Учитывая разновидности односторонних правомерных действий, предложено структурное построение квазиинститута внедоговорных обязательств из односторонних правомерных действий.
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 2 (14)
ISSN 2225-6556
Ключевые слова: квази-институт; внедоговорные обязательства из односторонних правомерных действий; обязательственное право.
Ignatenko V. M. Quasi-institute non-contractual obligations with unilateral legitimate actions.
The place of the legal norms regulating non-contractual obligations with unilateral legal actions in the civil law of Ukraine, as well as the place and structure of the law of obligations is determined. The content of the concept of «non-contractual obligations» has been clarified. A classification of non-contractual obligations according to the signs of the legitimacy of the grounds for their occurrence on those arising from unlawful and lawful unilateral actions is carried out. Given the variety of unilateral lawful actions, the proposed structural structure of the quasiinstitution of non-contractual obligations with unilateral legal actions.
Keywords: quasi-institute; non-contractual obligations with unilateral legal actions; law of obligation.
Надтшла доредколегИ'20.08.2018р.
