CC BY
84
УДК 347.447.82
одностороння в1дмова в1д зобов'язання як спос1б неюрисдикцшно1 форми захисту суб'ективних цив1льних прав
Л. М. БАРАНОВА,
канд. юрид. наук, доц., доцент кафедри цивтьного права № 1, Нащональний юридичний утверситет iMern Ярослава Мудрого, Укрална, м. Хартв e-mail: baranovy_lu@mail.ru ORCID: 0000- 0001-9206-5503
Досл1джено суттсть односторонньог в1дмови eid зобов 'язання як одного 1з способ1в неюрисдикцтног форми захисту суб'ективних цившьних прав. Проаналiзовано сniввiдношення цього способу захисту з самозахистом.
Ключов1 слова: зобов'язання; одностороння вщмова; захист прав; неюрисдикцшна форма захисту; способи захисту; самозахист.
Постановка проблеми. В наущ цившьного права категор1я «вщмова» мае ушверсальний характер, оскшьки використовуеться в р1зних правових шститутах. Так, у Цившьному кодекс! Украши (дал - ЦК) передбачено вщмову вщ: майнового права (ст. 12), правочину (ст. 214), вчинення дш, як були визначеш дов1ренютю (ст. 250), права власност (ст. 347), зобов'язання (ст. 615), договору (ст. 651), прийняття спадщини (ст. 1273) тощо.
Анал1з останн1х досл1джень i публ1кац1й. Питання вщмови в цившьному прав1 дослщжувалися комплексно, зокрема такими науковцями, як Т. В. Боднар [1], I. В. Спасибо-Фатеева [2], Г. О. Уразова [3]. Кр1м того, окрем1 види вщмови розглядались у працях, присвячених певним видам цившьних вщносин.
У зобов'язальному прав1 передбачена можливють односторонньо!' вщмови в1д зобов'язання. Така вщмова здшснюеться за наявност певних умов, встановлених договором або законом. Право на односторонню вщмову, -зазначае Г. О. Уразова, - може бути пов'язане з наявшстю певних обставин;
власним розсудом сторш; додержанням певних умов; порушенням зобов'язання тощо [4, с. 152]. В межах дано!' статт будуть дослщжуватися тшьки Ti випадки, коли одностороння вщмова е реакщею на порушення зобов'язання.
Метою статт е визначення юридично! природи та ознак, притаманних одностороннш вiдмовi вiд зобов'язання, якi дозволять вщмежувати цей спосiб захисту цившьних прав вiд iнших.
Виклад основного матерiалу. Однiею iз загальних засад зобов'язального права е принцип незмшност зобов'язання (ст. 525 ЦК). За загальним правилом сторонам заборонено в односторонньому порядку вщмовлятися вiд зобов'язання або змшювати його умови. Як виняток одностороння вщмова або змша зобов'язання можлива тiльки у випадках, встановлених домовленютю сторiн (договором) або за наявност певних обставин, визначених у закош. Однiею з тдстав виникнення права на односторонню вщмову вiд зобов'язання закон називае правопорушення. При цьому зi змiсту ст. 615 ЦК Укра!ни вбачаеться, що одностороння вiдмова вiд зобов'язання е спещальним правовим наслiдком порушення зобов'язання, тому що li застосування можливе тiльки у випадках, якщо це прямо передбачено договором або законом.
Одностороння вщмова вщ зобов'язання - це дiя одше! його сторони, спрямована на припинення зобов'язання. За своею юридичною природою така вщмова е одностороннiм правочином [5, с. 160]. За загальним правилом одностороннш правочин може створювати обов'язки для сторони, яка його вчинила, а для шших ошб - тшьки права (ч. 3 ст. 202 ЦК Укра!ни). Покладення одностороншм правочином обов'язюв на шших ошб можливе лише у випадках, встановлених законом, або за домовлешстю з цими особами. Одностороння вщмова як раз i е односторонньо-зобов'язуючим правочином, оскшьки сторона зобов'язання, якiй адресуеться вщмова, зазнае певних негативних наслiдкiв.
Одностороння вщмова вiд зобов'язання як правочин не мае самостшного характеру. Здшснити односторонню вiдмову можливо лише за умови юнування мiж сторонами певного зобов'язального правовщношення. Саме тому критично сприймаеться положення ч. 2 ст. 214 ЦК Укра!ни щодо права ошб вiдмовитися
вщ двo- aбo бaгaтoстopoнньoгo пpaвoчинy, нaвiть y тoмy раз^ якщo йoгo yмoви пoвнiстю ними ви^нат. Однoстopoння вiдмoвa мoжливa лише вщ iснyючoгo зoбoв'язaння, а не тагаго, щo пpипинилoся з тдстав, пеpедбaчениx дoгoвopoм aбo зaкoнoм.
У ст. 611 ЦК Украши визначеш piзнi за свoeю пpaвoвoю пpиpoдoю нaслiдки пopyшення зoбoв'язaння. Однi з ниx (сплата неyстoйки, вiдшкoдyвaння збитюв та мopaльнoï шкoди) вiднoсяться дo фopм цившьш-пpaвoвoï вiдпoвiдaльнoстi. Однoстopoння вiдмoвa вiд зoбoв'язaння тpaдицiйнo кваифшуеться в юpидичнiй лiтеpaтypi як мipa oпеpaтивнoгo впливу. Зaxoдaми oпеpaтивнoгo впливу вважаються пеpедбaченi зaкoнoм aбo дoмoвленiстю стopiн мipи юpидичнoгo впливу на бopжникa, який пopyшye зoбoв'язaння. Зaстoсyвaння циx мip здiйснюeться yпpaвненoю oсoбoю в oднoстopoнньoмy пopядкy, без звернення дo суду aбo iншиx opгaнiв, дo кoмпетенцiï якиx вiднoситься зaxист цивiльниx прав та iнтеpесiв.
Дoслiдження сyтнoстi цieï пpaвoвoï кaтегopiï здшснюеться шляxoм ïï пopiвняльнoгo aнaлiзy зi сxoжими цивiльнo-пpaвoвими iнститyтaми, зoкpемa, цивiльнo-пpaвoвoю вiдпoвiдaльнiстю та сaмoзaxистoм.
Тривала дискушя щoдo спiввiднoшення зaxoдiв oпеpaтивнoгo впливу та мip вiдпoвiдaльнoстi в цившьшму пpaвi сьoгoднi пpaктичнo завершилася. Переважна бiльшiсть нayкoвцiв вiдстoюють пoзицiю, oскiльки мipи oпеpaтивнoгo впливу вщшсяться дo opгaнiзaцiйниx зaxoдiв, ïx застосування здiйснюeться за yмoв, вiдмiнниx вщ цивiльнo-пpaвoвoï вiдпoвiдaльнoстi. Отже, oднoстopoння вiдмoвa вiд зoбoв'язaння е спoсoбoм зaxистy пopyшениx цивiльниx прав. Виxoдячи з ^oro, pеaлiзaцiя стopoнoю права на oднoстopoнню вiдмoвy вiд зoбoв'язaння не oбyмoвлюeться неoбxiднiстю встaнoвлення в дiяx (бездiяльнoстi) iншoï стopoни пoвнoгo складу пpaвoпopyшення, зoкpемa тaкoгo йoгo елементу як вина.
У ч. 3 ст. 235 ГК Украши пpямo зазначеш, шр oпеpaтивнo-гoспoдapськi санкцп, дo якиx вiднoситься oднoстopoння вiдмoвa вщ зoбoв'язaння (ст. 236 ГК), застошвуються незaлежнo вiд вини суб'екта, який шрушив гoспoдapське
зобов'язання. На жаль, у KOMernupi до ще!' статл помилково стверджуеться, що оперативно-господарськ санкцiï е новим piзновидом договipноï вiдповiдальностi [6, с. 378].
В наущ цившьного права видiляють двi форми захисту суб'ективних цившьних прав та штерешв: юрисдикцшну та нeюpисдикцiйну. Оскiльки одностороння вщмова здшснюеться стороною зобов'язання без звернення до вщповщних оpганiв, цей спошб захисту вiдноситься до нeюpисдикцiйноï форми.
Однак не всi науковцi вважають, що одностороння вiдмова вiд зобов'язання може бути кваифжована як спошб захисту суб'ективних цивiльних прав та штерешв. Так, Т. В. Боднар зазначае, що одностороння вщмова слугуе лише шструментом (засобом), за допомогою якого потерпша сторона обирае вщповщш способи захисту, якими можуть бути змша або припинення правовщносин [1, с. 36]. Такий висновок авторка робить на пщсташ того, що в ч. 2 ст. 16 ЦК Украши як способи захисту цившьних прав та штерешв зазначеш саме змша та припинення правовщношення. Вбачаеться, що така позищя не е безстрною. По-перше, норма цiеï стагтi закршлюе способи захисту цивiльних прав та штерешв судом (юpисдикцiйна форма). По-друге, перелш способiв захисту е невичерпним, про що зазначено в абз. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК Украши. Й останне: припинення зобов'язання е наслщком його порушення, яке настае в результат застосування такого способу захисту як одностороння вщмова вщ зобов'язання (ст. 611 ЦК).
Оскшьки в ст. 19 ЦК Украши вперше в нащональному цившьному законодавствi закршлено право на самозахист цившьних прав вщ порушень i протиправних посягань, виникае питання: як стввщносяться мiж собою таю пpавовi катeгоpiï як «мipи оперативного впливу» та «способи самозахисту»? Дeякi автори вважають, що ця проблема носить суто теоретичний характер i не мае якого-небудь практичного значення [5, с. 156]. Однак юнуе певна невизначешсть у мeханiзмi реаизацп заходiв оперативного впливу, яка може бути усунута в pазi встановлення 1'х сшввщношення зi способами самозахисту.
Розв'язання проблеми сшввщношення Mip оперативного впливу та cnocoöiB самозахисту необхщно почати i3 з'ясування сфери застосування самозахисту. З цього приводу юнують двi основш та протилежш одна однiй позицп. Перша - самозахист застосовуеться тiльки при порушенш суб'ективних прав, якi входять до змюту абсолютних вiдносин, наприклад, речових. Такий шдхщ призводить до розмежування способiв самозахисту та заходiв оперативного впливу, оскшьки останнi застосовуються в зобов'язальних вiдносинах.
Прихильники iншоi точки зору зазначають, що об'ектом самозахисту можуть бути будь-як цивiльнi права та штереси. Ця концепцiя знайшла закрiплення в ЦК Украiни, оскшьки ст. 19, яка закршлюе право на самозахист, мютиться в raroi 1 «Загальш положення». Погоджуючись з шею позицiю, проаналiзуемо ознаки самозахисту, визначеш законом. До них вщносяться: 1) факт порушення суб'ективного цившьного права чи протиправного посягання на нього; 2) спошб самозахисту не повинен бути заборонений законом та не суперечити моральним засадам суспшьства; 3) спошб самозахисту мае вщповщати змюту права, що порушене, характеру дш, якими воно порушене, а також наслщкам, що спричинеш цим порушенням; 4) самозахист здшснюеться самим потерпшим або шшою особою. Конкретш способи самозахисту можуть встановлюватися актами цившьного законодавства, договором або самостшно визначатися особою, яка захищаеться [6, с. 207]. Вважаемо, що мiрам оперативного впливу, в тому чи^ й одностороннш вiдмовi вiд зобов'язання, притаманш всi зазначенi характеристики, що дае тдставу стверджувати, що вони вщносяться до способiв самозахисту.
Намагання звузити сферу застосування самозахисту, на думку Р. М. Сщельшкова, обумовлено бажанням не визнавати самозахист ушверсальним правовим засобом боротьби за суб'ективш цившьш права, та збереженням за ним виключних випадюв, обмежених вузькими рамками (як правило, випадюв необхiдноi оборони та крайньоi необхiдностi) [7, с. 84].
Застосування oднoстopoнньoï вiдмoви вщ зoбoв'язaння е oпеpaтивним реагуванням стopoни на пopyшення зoбoв'язaння з метою припинення пpaвoпopyшення, зaпoбiгaння настанню негaтивниx нaслiдкiв aбo ïx мiнiмiзaцiï. Oroporn, яка вiдмoвилaся вiд зoбoв'язaння не шзбавлена права зaстoсyвaти дo стopoни, яка пopyшилa зoбoв'язaння, мip цивiльнo-пpaвoвoï вiдпoвiдaльнoстi.
Виxoдячи з принципу piвнoстi стopiн, пpaвo на oднoстopoнню вiдмoвy вiд зoбoв'язaння мають i кредитор, i бopжник. При пopyшеннi зoбoв'язaння бopжникoм кpедитop мoже вiдмoвитися вщ прийняття йoгo викoнaння. Якшр ж зoбoв'язaння пopyшив кpедитop, бopжник мае пpaвo вiдмoвитися вiд викoнaння зoбoв'язaння. Однoстopoння вiдмoвa вiд зoбoв'язaння реаизуеться, як пpaвилo, в тиx випaдкax, кoли стopoнa зoбoв'язaння втрачае штерес у викoнaннi пopyшенoгo зoбoв'язaння.
Однoстopoння вiдмoвa вiд зoбoв'язaння здiйснюeться стopoнoю безпoсеpедньo, тoбтo без звернення дo yпoвнoвaжениx opгaнiв, зoкpемa суду. Тим самим ця мipa зaxистy цивiльниx прав вiдpiзняeться вiд змiни чи poзipвaння дoгoвopy за piшенням суду за вимoгoю oднieï iз стерт.
У pasi припинення (змiни) зoбoв'язaння oднoстopoнньoю вiдмoвoю вiд ньoгo пpaвo на пoзoв виникае в iншoï стopoни. Вoнa мoже вимагати всташвлення в сyдoвoмy пopядкy безпiдстaвнoстi вiдмoви iншoï стopoни вiд зoбoв'язaння, тобто заперечувати факт пopyшення зoбoв'язaння.
Для того, шрб зoбoв'язaння пpипинилoся в результат вiдмoви вiд ньoгo oднieю iз стopiн, неoбxiднo пpoiнфopмyвaти ^o це iншy стopoнy. Стopoнa, яка виршила вiдмoвитися вiд пopyшенoгo зoбoв'язaння, пoвиннa пoвiдoмити пpo це пpaвoпopyшникa. У зaкoнi не визнaченo, в якш спoсiб вoля oсoби ^o вiдмoвy вiд зoбoв'язaння мае бути дoведенa дo iншoгo учасника зoбoв'язaння. Кoмплексне тлумачення нopм цивiльнoгo права дoзвoляe стверджувати, щo вiдмoвa вщ зoбoв'язaння мае бути здiйсненa в тш же фopмi, в якш юнуе саме зoбoв'язaння.
Вoля стopoни, яка вiдмoвляeться вiд зoбoв'язaння, мае бути сприйнята iншoю стopoнoю. Мiж направленням й oдеpжaнням пoвiдoмлення ^o вiдмoвy
вщ зобов'язання може пройти певний час, протягом якого шша сторона (адресат) здшснювала певш дп на виконання зобов'язання. Зобов'язання припиняеться односторонньою вщмовою вiд нього в момент, коли шша сторона дiзналася про вщмову, тобто одержала повщомлення.
Пpавовi наслiдки односторонньо!' вiдмови вщ зобов'язання залежать вiд того, чи була вщмова повною або частковою. У pазi повно!' вiдмови вщ зобов'язання воно вважаеться таким, що припинилося. Одностороння вщмова вщ зобов'язання в певнш частинi призводить до змши його умов.
Доля того, що було виконане сторонами за зобов'язанням до моменту його припинення (змши) в односторонньому порядку, визначена в закон тшьки щодо договipних зобов'язань (ст. 653 ЦК Украши). Загальне правило полягае в тому, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням, оскшьки вщмова вщ зобов'язання дiе на майбутне i зворотно1' сили не мае. Питання щодо виконаного за зобов'язанням до моменту його припинення (змши) може бути виршено договором (для договipних зобов'язань) або законом (для вшх зобов'язань). Наприклад, у pазi ютотного порушення вимог щодо якост товару за договором кутвльпродажу покупець мае право вщмовитися вiд договору i вимагати повернення сплачено1' за товар грошово1' суми (ч. 2 ст. 678 ЦК Украши).
Висновки. Таким чином, зобов'язання припиняеться (змшюеться) в результат односторонньо1' вiдмови вiд нього за таких умов:
• зобов'язання порушене (невиконане або виконане з порушенням умов, як складають його змют);
• сторона зобов'язання, управомочена договором або законом здшснити односторонню вщмова вщ зобов'язання за даний вид порушення;
• сторона, яка вщмовляеться вщ зобов'язання, повiдомила про це шшу сторону;
• сторона, яка порушила зобов'язання, одержала повщомлення про односторонню вщмову iншоï сторони вщ зобов'язання.
Список лггератури:
1. Боднар Т. В. Oднoстopoння вiдмoвa у дoгoвipниx зoбoв'язaнняx / Т. В. Бoднap // Актуальш пpoблеми пpивaтнoгo права Украши : зб. статей дo ювшею д-ра юрид. наук, пpoф.
H. С. Кyзнeцoвoï / вщп. ред. Р. А. Ma^an™ та О. В. Кoxaнoвськa. - Кшв i ПрАТ «Юридична практика», 2014. - С. 33-5G.
2. Спасибо-Фатеева I. В. Категор1я вiдмoви в цивiльнoмy прав1 Украши /
I. В. Cпaсибo-Фaтeeвa // Вюник Академп пpaвoвиx наук Украши. - 2G11. - № 3 (бб). - С. 94-1G5.
3. Уразова Г. О. Категор1я вiдмoви в цивiльнoмy прав1 i aвтopеф. дис. ... канд. юрид. наук / Г. О. Уpaзoвa. - Харк1в, 2015. - 21 с.
4. Уразова А. А. Oднoстopoнний oraaB oт oбязaтельствa, дoгoвopa и егo испoлнения как спoсoб защиты субъектив^к Tpa^a^mx прав / Г. О. Уpaзoвa // Хapькoвскaя цивилистическая шкoлa: защита субъектив^к гpaждaнскиx прав и интерешв i мoнoгpaфия / пoд oбщ. ред. И. В. Cпaсибo-Фaтеевoй. - Харь^в : Пpaвo, 2014. - С. 151-158.
5. Карапетов А. Г. Расторжение нapyшеннoгo дoгoвopa в poссийскoм и зapyбежнoм праве / А. Г. Карапетов. - Moсквa : Статут, 2007. - 87б с.
6. Hayкoвo-пpaктичний кoментap Гoспoдapськoгo кoдексy Украши / за заг. ред. В. К. Maмyтoвa. - Кшв : Юpiнкoм Iнтеp, 2004. - б88 с.
7. Цившьний кoдекс Украины: Hayкoвo-пpaктичний кoментap (пoяснення, тлумачення, pекoмендaцiï з викopистaнням пoзицiй вищиx сyдoвиx шстанцш, Miнiстеpствa юстицп, нayкoвцiв, фaxiвцiв). - Т. 1: Загальш пoлoження / за заг. ред. пpoф. I. В. Cпaсибo-Фaтeeвoï. -Сер1я «^меш^ та анал1тика». - Харюв : ФО-П ^люник А. А., 2010. - 320 с.
8. Сидельников Р. Н. Caмoзaщитa гpaждaнскиx прав: pетpoспективный взгляд и виды на будущее / Р. Н. // Пpoблеми зaкoннoстi : зб. наук. праць. - 2GG3. - Вип. б5. - С. 82-89.
References:
1. Bodnar T. V. Odnostoronnya vidmova u dohovirnykh zobov"yazannyakh / T. V. Bodnar // Aktual'ni problemy pryvatnoho prava Ukrayiny : zb. statey do yuvileyu d-ra yuryd. nauk, prof. N. S. Kuznyetsovoyi / vidp. red. R. A. Maydanyk ta O. V. Kokhanovs'ka. - Kyyiv : PrAT «Yurydychna praktyka», 2G14. - S. 33-5G.
2. Spasybo-Fatyeyeva I. V. Katehoriya vidmovy v tsyvil'nomu pravi Ukrayiny / I. V. Spasybo-Fatyeyeva // Visnyk Akademiyi pravovykh nauk Ukrayiny. - 2G11. - # 3 (бб). - S. 94-1G5.
3. Urazova H. O. Katehoriya vidmovy v tsyvil'nomu pravi : avtoref. dys. ... kand. yuryd. nauk / H. O. Urazova. - Kharkiv, 2G15. - 21 s.
4. Urazova A. A. Odnostoronnij otkaz ot obyazatel'stva, dogovora i ego ispolneniya kak sposob zashchity sub"ektivnyh grazhdanskih prav / G. O. Urazova // Har'kovskaya civilisticheskaya shkola: zashchita sub"ektivnyh grazhdanskih prav i interesov : monografiya / pod obshch. red. I. V. Spasibo-Fateevoj. - Har'kov : Pravo, 2G14. - S. 151-158.
5. Karapetov A. G. Rastorzhenie narushennogo dogovora v rossijskom i zarubezhnom prave / A. G. Karapetov. - Moskva : Statut, 2GG7. - 87б s.б. Hayкoвo-пpaктичний ^меш-ар Гoспoдapськoгo ^дексу Украши / за заг. ред. В. К. Maмyтoвa. - Кшв : Юршшм !нтер, 2004. - б88 с.
6. Naukovo-praktychnyy komentar Hospodars'koho kodeksu Ukrayiny / za zah. red. V. K. Mamutova. - Kyyiv : Yurinkom Inter, 2GG4. - б88 s.
7. Tsyvil'nyy kodeks Ukrayiny: Naukovo-praktychnyy komentar (poyasnennya, tlumachennya, rekomendatsiyi z vykorystannyam pozytsiy vyshchykh sudovykh instantsiy, Ministerstva yustytsiyi, naukovtsiv, fakhivtsiv). - T. 1: Zahal'ni polozhennya / za zah. red. prof. I. V. Spasybo-Fatyeyevoyi. - Seriya «Komentari ta analityka». - Kharkiv : FO-P Kolisnyk A. A., 2G1G. - 32G s.
8. Sidel'nikov R. N. Samozashchita grazhdanskih prav: retrospektivnyj vzglyad i vidy na budushchee / R. N. Sidel'nikov // Problemi zakonnosti : zb. nauk. prac'. - 2GG3. - Vip. б5. - S. 82-89.
Баранова Л. Н. Односторонний отказ от обязательства как способ неюрисдикционной формы защиты субъективны граждански прав.
Исследована сущность одностороннего отказа от обязательства как одного из способов неюрисдикционной формы защиты субъективных гражданских прав. Проанализировано соотношение этого способа защиты с самозащитой.
Ключевые слова: обязательство; односторонний отказ; защита прав; неюрисдикционная форма защиты; способы защиты; самозащита.
Baranova L.M. One-sided waiver of obligation as method of unjurisdiction form of defence of equitable civil rights.
Investigational essence of one-sided vidmovivid obligation as one of methods of unjurisdiction form of defence of equitable civil rights. Correlation of this method of defence is analysed with a self-defence.
Key words: obligation; one-sided refuse; protection of the rights; unjurisdiction form of protection; methods of protection; self-defence.
Надгйшла до редколегП 17.12.2015 р.
Розширена анотащя
статт Барановог Л.М. на тему: «Одностороння вщмова в1д зобов'язання як cnoci6 неюрисдикцiйноï форми захисту суб'ективних цивкльних прав»
Baranova L. M., PhD, candidate of legal sciences, associate professor, associate professor of civil law department № 1, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv
An extended abstract of a paper on the subject of: «One-sided waiver of obligation as method of unjurisdiction form of defence of
equitable civil rights»
Statement of problem. In science of civil law category a «waiver» has universal character, as it used in different legal institutes. In the Civil code of Ukraine abandonment is envisaged from: property right, transaction, ownership, obligation, agreement and others like that.
Recent research and publications analysis. The questions of waiver as investigated the categories of civil law scientists: Bodnar T. V., Karapetov A. G. R., Spasybo-Fatyeyeva I. V., Urazova H. O. In addition, the separate types of refuse were examined in the labours sanctified to certain types of civil relations.
Paper objective. The article is a determination of legal nature and signs inherent to one-sided waiver from an obligation, that will allow to mark off this method of protection of civil rights from other.
Paper main body. By general rule to parties it is forbidden in the one-sided order to renounce an obligation or change his terms. An one-sided waiver or change of obligation is possible only in cases, parties (by an agreement) set by an agreement or at presence of certain in law. One of grounds of origin of right on one-sided waiver an obligation a law names offence.
One-sided waiver from an obligation is the action of one his side, sent to
stopping of obligation. After the legal nature such refuse is an unilateral transaction.
In science of civil law distinguish two forms to the protection of equitable civil rights and interests: jurisdiction and unjurisdiction. Investigational essence of onesided vidmovivid obligation as one of methods of unjurisdiction form of defence of equitable civil rights. Correlation of this method of defence is analysed with a self-defence.
Conclusions of the research. An obligation ceases (changes) as a result of one-sided waiver from him on such conditions:
• an obligation is broken (unfulfilled or executed with violation of terms that fold his maintenance);
• side of obligation has a right to carry out one-sided waiver from obligation for this type of violation;
• a side that renounces an obligation reported other side about it;
• a side that violated an obligation got a report about one-sided waiver of other side from an obligation.
Key words: obligation; one-sided refuse; protection of the rights; unjurisdiction form of protection; methods of protection; self-defence.
