CC BY
22PEDAGOGY
КУЛЬТУРОЛОГ1ЧНА ТА ЕСТЕТИЧНА ТЕОРП МЕД1АОСВ1ТИ В УКРА1Н1: СП1ЛЬН1 ТА В1ДМ1НН1 РИСИ
асп. ф-ту жур. Панасенко А. Р.
Украта, м. Заnорiжжя, Запорiзький нацюнальний ушверситет
Abstract. Means of formation of media culture and media education is to develop media literacy. Despite the fact that for a considerable time in the world developed the theory and practice of media education, the final certainty, this concept yet. Ukraine is just beginning the path of implementation of media education of foreign practice, however, the specific mechanisms of its application already have an active research practice. For example, Canada, the UK and the USA, Ukrainian educational institutions, and public organizations are adopting media education, starting with kindergarten and ending with circles for educators. Media education aims to enable the individual the opportunity of self-defense by training a critical perception of media messages. Cultural and aesthetic theories of media education is almost not researched in Ukraine. Therefore, some scholars identify these concepts.
Keywords: media education, cultural studies, media literacy, aesthetics, theor.
Медiакультура сустльства формуетъся завдяки низщ чинниюв, важливим з яких е медiаосвiта. Важливу роль у становлент та розвитку медiаосвiти вщграло ЮНЕСКО. Дослщники вважають, що вперше термш «медiаосвiта» був вжитий у1973 р. на спшьному засiданнi сектору шформацл ЮНЕСКО та Мiжнародно! ради з юно та телебачення.
В ЮНЕСКО задокументовано, що медiаосвiта - це навчання теорп та практичним умiнням для опанування сучасними мас-медiа, яю розглядаються як частина специфiчноi. автономно! галузi знань у педагогiчнiй теорп та практицi; li слiд в^^зняти вiд використання медiа як допомiжних засобiв у викладаннi iнших галузей знань, таких як, наприклад, математика, фiзика чи географiя [5].
Видатний теоретик медiа Дж. Гербнер розумiв медiаосвiту як формування широко! коалщ! «для розширення свободи та розма!ття комунiкацi!, для розвитку критичного розумiння медiа як нового тдходу до лiбералъно! освiти»[4].
Американський вчений Р. Къюбi бачить мету медiаосвiти у тому, щоб «дати учням розушння того, як i чому медiа вiдображаютъ суспшьство i людей», та наголошуе на тому, щоб «розвивати аналiтичнi здiбностi i критичне мислення вiдносно медiа» разом з вивченням !х мови [2].
Один iз активiстiв медiаосвiти, дослщник Б. Мак-Махон звернув увагу на !!
морально-демократичний аспект. Вiн зазначае, що «в епоху тероризму та вiйн XXI столiття медiаосвiта молодi стае важливою вимогою демократичного сустльства» [4].
На думку фаивщв НАПН Укра!ни, прiоритетними напрямами розвитку ефективно! системи медiаосвiти в Укра!ш е:
- створення системи шюльно! медiаосвiти, що передбачае розроблення психологiчно обгрунтованих навчальних програм штегровано! освiти для молодших класiв загалъноосвiтнiх шил;
- сприяння поширенню практики штеграцп медiаосвiтнiх елементiв у навчалънi програми з рiзних предметiв, упровадження курсу медiакультури з урахуванням профiлъного навчання;
- активiзацiя гуртково! роботи, фото-, вщео-, анiмацiйних студiй, iнших позакласних форм учтвсько! творчостi медiаосвiтнъого спрямування;
- розроблення стандарив фахово! тдготовки медiапедагогiв i медiапсихологiв для системи освгти, спецiалiзованих навчальних курсiв для тдготовки i перетдготовки фахiвцiв медiаосвiтнъого профшю на базi вищо! педагогiчно! та психолопчно! освiти;
- активiзацiя сшвпращ вищих навчальних закладiв, як1 готують фахiвцiв для медiавиробництва i сфери мистецтва;
- проведення мiждисциплiнарних дослщжень з проблем медiаосвiти, налагодження обмiну досвiдом i кадрового забезпечення викладання спецiалъних дисциплiн для медiапедагогiв;
- оргашзащя за участю громадських об'еднань i медiавиробникiв рiзних форм позашкшьно! освiти, включаючи форми для дгтей дошкiлъного вiку, батъкiвсъко! педагогiки, творчих студiй для дiтей i молод^ дитячi та молодiжнi фестивалi, конкурси, проекти мiсцевого i всеукра!нського рiвня для сприяння розвитковi медiакулътури i п1дтримки системи медiаосвiти;
12 № 12(16), Vol.3, December 2016
WORLD SCIENCE
- налагодження повнощнного сустльного дiалогу з метою оптишзацп медiаосвiтньоl дiяльностi самих медiа пiдвищення психолопчно! та педагогiчноí компетентностi працiвникiв молодiжних редакцiй рiзних медiа, полiпшення якост дитячих i молодiжних програм [3].
З метою формування в учтв медiакультури можуть бути застосоваш такi форми медiаосвiти: шкiльна медiаосвiта (використання медiадидактики в межах юнуючих предмета), позашкiльна медiаосвiта (дiяльнiсть громадських органiзацiй, сiмейна медiаосвiта), батькiвська медiаосвiта (дiяльнiсть громадських шкш свiдомого батьювства, центрiв по роботi i3 шм'ями), медiаосвiта засобами медiа (навчальнi, шформащйно-аналгтичт, iнформацiйно-розважальнi програмами та медiапроекти) [1].
Росшський теоретик О. Федоров видшив 8 теорiй медiаосвiти, наголошуючи на тому, що ^дино! у свт просто не iснуe. Серед уах його теорiй е таю:
1. 1деологячна. Ií прихильники вважають, що медiа манiпулюють громадською думкою, зокрема, в iнтересах визначених класiв, рас та нащй
2. Протекцютстська. За основу тут взята теорiя куш. Прихильники uid теорп вiдзначають негативний вплив медiа на аудиторiю. Особлива увага прищляеться зображенню насильства та сексизму.
3. Задоволення потреб. Вплив медiа обмежений завдяки тому, що аудиторiя обирае для себе ту шформащю, яка задовольняе íí потреби.
4. Практична. Основна увага прищляеться вивченню технiчноí сторони питання для створення власних медiа текстiв.
5. Естетична. Основний змют спираеться на вивчення мови медiа культури, юторп, авторського бачення свгту. Мова медiа розумiеться як рiзновид мистецтво, розвиваючи смак та естетичне сприйняття iнформацií.
6. Семютична. Визначае вплив знакового характеру медiа текста на аудиторiю.
7. Критична. Вплив медiа як «четвертоí влади» гостро критикуеться та вiдбуваеться селекцiя шформацп з критичним íí осмисленням.
8. Культурологiчна. Медiа з аудиторiею перебувають у станi дiалогу, який допомагае аудиторп сприйняти та iнтерпретувати шформащю належним для себе чином [4].
Украшсью дослiдники вважають, що культуролопчна теорiя започаткувала утворення естетичног Проте, цi два поняття суттево рiзняться мiж собою, маючи, при цьому, досить багато спiльного. Формуванню культури особистостi сприяють обидвi теорп, але не слiд плутати власну iнтерпретацiю тексту за культурологiчною теорiею iз сприйняттям цього ж таки тексту, як витвору мистецтва.
Культурологiчна теорiя медiаосвiти належить до аналiтичного тдходу групування цих теорiй, в той час як естетична - до захисного. Це пояснюеться тим, що естетична теорiя медiаосвiти функцiонуе, по суп, однобоко, на противагу ш виступае культурологiчна теорiя, яка неможлива без взаемодп аудиторп.
Отже, вчеш та дослiдники, що вивчали та розвивають теорп медiаосвiти, добре розушють значення цих теорiй на формування медiа культури суспiльства вцiлому та особистосп окремо. Проте, через недостатню теоретичну базу та новизну дослщження медiаосвiти в Украíнi, деякi теоретики ототожнюють естетичну та культурологiчну теорп. Глибший аналiз кожноí з них дозволить дослщникам, педагогам та журнашстам взяти найважливiшi фактори впливу на споживача медiа тексту, аби використання теорш стало доцiльнiшим та ефектившшим.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гурiненко 1.Ю. Медiаосвiта як засiб професiйноí пiдготовки фахiвця цивiльного захисту / I.Ю.Гурiненко // 1нформацшш та телекомунiкацiйнi технолог^' в сучаснш освiтi: досвiд, проблеми, перспективи : зб. наук. праць / за ред. М.М. Козяра та Н.Г. Ничкало. - Львiв: ЛДУ БЖД, 2009. - Ч. 1. - 253 с.
2. Задорожна 1.Т. Медiаосвiта / 1.Т. Задорожна, Т.В. Кузнецова // Енциклопедiя осв™ / гол. ред. В.Г. Кремень. - К.: Юршком 1нтер, 2008. - 523 с.
3. Концепщя впровадження медiаосвiти в Украíнi [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/material/koncepciya-vprovadzhennya-mediaosviti-v-ukrayini
4. Федоров A.B. Медиаобразование: история, теория и методика. - Ростов:ЦВВР, 2001, -708 с.
5. Media Education. - Paris: UNESCO, 1984. - 211 p.
WORLD SCIENCE
№ 12(16), Vol.3, December 2016 13
