CC BY
85
УДК 659+571.1:373.3
О. В. ВАРЕЦЬКА
КРИТИЧНЕ СТАВЛЕННЯ ДО РЕКЛАМНОГО МЕД1АПРОДУКТУ ЯК СКЛАДОВА СОЦ1АЛЬНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВО1
ШКОЛИ
Обгрунтовано актуальтсть критичного ставлення до тформацп, рекламного MedianpodyKmy. Розглянуто погляди науков^в на суттсть поняття «критичне ставлення», дoслiджeнo мoжливoсmi тслядипломноi освти для розвитку критичного ставлення до рекламного мeдianpoдyкmy як складово! со^ально! кoмnemeнmнoсmi вчителя початково! школи. З'ясовано, що критичне ставлення до тформацп виходить з до^джень критичного мислення, е складовою тформа^йно! кoмnemeнmнoсmi, пов'язане з мeдiaкoмnemeнmнiсmю. Висвimлeнo шляхи виршення проблеми: мeдiaoсвimнi курси, ттегращя мeдiaoсвimнiх eлeмeнmiв у змiсm курсовоi перетдготовки, участь у мeдiaфeсmивaлях, наукових форумах.
Ключовi слова: со^альна компетенттсть oсoбисmoсmi, тслядипломна neдaгoгiчнa освта, критичне ставлення, мeдiaoсвima, рекламний мeдianpoдyкm, сощальна компетенттсть вчителя початковоi школи.
Е. В. ВАРЕЦКАЯ
КРИТИЧЕСКОЕ ОТНОШЕНИЕ К РЕКЛАМНОМУ МЕДИАПРОДУКТУ КАК
СОСТАВЛЯЮЩАЯ СОЦИАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ УЧИТЕЛЯ
НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЫ
Обоснована актуальность критического отношения к информации, рекламного медиапродукта. Рассмотрены взгляды ученых на сущность понятия «критическое отношение», исследованы возможности последипломного образования для развития критического отношения к рекламному медиапродукту как составной социальной компетентности учителя начальной школы. Показано, что критическое отношении к информации выходит из исследований критического мышления, является составной информационной компетентности, связано с медиакомпетентностью. Освещены пути решения проблемы: медиаобразовательные курсы, интеграция медиаобразовательных элементов в содержание курсовой переподготовки, участие в медиафестивалях, научных форумах.
Ключевые слова: социальная компетентность личности, последипломное педагогическое образование, критическое отношение, медиаобразование, рекламный медиапродукт, социальная компетентность учителя начальной школы.
O. V. VARETSKA
CRITICAL ATTITUDE TO THE ADVERTISING MEDIA AS THE COMPONENT OF SOCIAL COMPETENCE OF PRIMARY SCHOOL TEACHER
The article demonstrates the actuality of the critical attitude to information given in the media-advertisements. The paper examines the different scientific perspectives on the nature of «critical attitude» and uncovers the possibility of Postgraduate Education for development of critical attitude toward media-advertisements. This kind of critical attitude is considered as the component of social competence of primary school teacher. It was found that a critical attitude to information is grounded on the scientific studies on critical thinking, and it is an component of information-processing competence. The paper also shows the ways to solve the number ofproblems in media-education: development of courses, integration of media-elements in curricula, participation in media festivals, scientific conferences.
Keywords: social competence of personality, postgraduate teacher education, critical attitude, media education, advertising mediaproduct, social competence of elementary school teacher.
Проникнення медiа у bcí сфери дiяльностi дае людини hobí можливосп для мiжкультурноl взаемодп, розвитку сощально! компетентности Проте захоплешсть ЗМ1 сенсацшшстю, жорстошстю, агреиею, синдромом «пожовтшия» сприяе занепаду духовно!
культури, формуванню маргiнальних моделей поведшки та iн. Ефiр перенасичений рекламою, яка стае могутшм засобом машпуляцш людиною. Найбiльш незахищеною медiааудиторieю е дiти, як1 не можуть адекватно ощнювати змiст шформацп. Одним iз шляхiв вирiшення ще1 проблеми е запровадження медiаосвiти як окремого шильного предмета i як iнтеграцiйних курив та, ввдповвдно, медiапiдготовки вчителiв початково! школи, розвиток у них критичного ставлення до рекламного медiапродукту як складово! сощально1 компетентностi.
Питания формування критичного ставлення до шформацп виходить з наукових до^джень критичного мислення особистост! Це простежуеться у працях К. Арсеньева, Л. Юреево1, Л. Мастермана, I. Мороченково!, Р. У. Поля, У. Г. Самнера, Л. Тодорова, Д. Халперн, О. Федотовсько! та ш. Зокрема, Д. Халперн акцентуе увагу на тому, що «критичне мислення е протиотрутою проти того самого контролю над думками», допомагае кожному розтзнати пропаганду i тим самим не стати 11 жертвою, проаналiзувати помилковi пiдстави в аргументацп, побачити вiдвертий обман, визначити надшшсть того чи iншого джерела шформацп i правильно обдумати кожне завдання або прийняте ршення» [14, с. 25].
Критичне ставлення до шформацп як складово1 шформацшно1 компетентносп розглядаеться у працях Н. Баловсяка, I. Белан, Н. Гендшо1, Л. Петухово1, Г. Халаж та ш., в американських квалiфiкацiйних стандартах для вищо1 освiти щодо шформащйно1 грамотност [2].
На нерозривний зв'язок медiакомпетентностi й розвитку критичного творчого мислення стосовно системи медiа загалом i мадiатекстiв зокрема знаходимо у С. Берена, С. Гудшшо1, Е. Енрайт Елiсейри, Г. Онкович, А. Сшьверблатта, О. Федорова, I. Челшево1, О. Шарiкова та iн. Важливою е поява вiтчизияних i зарубiжних дослiджень, як1 стосуються: посилення елемента критичносп (Л. Чистякова); захисту ввд негативних iнформацiйних впливiв (К. Арсеньев, Т. Харлампьева) у професшнш дiяльностi вчителя; певних аспектiв розробки, критичного аналiзу особливостей медiатексту у рiзних сферах (О. Андреева, Ю. Булик, Н. Губенко, Л. Конюхова, В. Корольова, Л. Маамова, О. Скрипник, О. Столбшкова, Л. Топчш, О. Тупиця, Ю. Федоренко та ш.); рiзноманiтноl реклами i сощально1 шформацп (О. Баришполець, Л. Вежель, Т. Ворначова, О. Козловський, М. Рожило Л. Федотова, Н. Фурманкевич та iн.); ролi реклами у формуваннi сучасного способу життя мюького населення Укра1ни (Н. Удрю), в управлiннi поведiнкою споживачiв (А. Стрелковська, Л. Капiнус, Л. Найдьонова, О. Щерба); соцiалiзацil дией (Е. Огар, С. Семчук, I. Пенчук); критичного ставлення дитини до медiанасильства (О. Дорошевич); формування критичного ощнювання та ставлення до шформацп (К. Арсеньев, О. Белан, В. Гвоздев, Ю. Казаков, Л. Юреева, О. Мшбалеев); стало1 критично1 позицп в соцiумi (О. Марченко).
Поза увагою залишаеться питання розвитку критичного ставлення до рекламного медiапродукту як складово1 сощально1 компетентностi вчителя, зокрема початково1 школи, в умовах шслядипломно1 освiти.
Мета статтi - дослвдити сутнiсть поняття «критичне ставлення», можливосл тслядипломно1 педагопчно1 освiти для розвитку критичного ставлення до рекламного медiапродукту як складово1 сощально1 компетентностi вчителя початково1 школи.
В умовах ринкових вiдносин бiльшiсть засобiв масово1 шформацп та комушкацп в Укра1ш стали приватними, !х господарча дiяльнiсть нетдконтрольна суспiльству. Водночас багато ЗМI залежать вiд державних дотацiй, перебувають тд контролем виконавчо1 влади, полiтичних угруповань. Подмемо думку О. Короченського стосовно того, що ЗМ^ залежиi ввд полiтичних та економiчних спонсорiв значно бшьшою мiрою, нiж вiд аудиторп, втрачають характеристики суспiльного форуму, фактично вiдмовляючись вiд висвiтлення вае1 рiзноманiтностi суспiльних поглядiв, iдей, позицiй, ввд заохочення бiльш активно1 участ громадян у соцiальному управлiннi [7]. Спостертаемо викривлений iнформацiйний ринок, перенасичений агреаею, насиллям, вбивствами, бандитським натуралiзмом, сенсащею, бездушнiстю, рекламою.
З одного боку, реклама, зокрема сощальна, залучае людей до актуальних соцiальних питань, а комерцшна - допомагае орiентуватись на ринку товарiв та послуг, з другого -стимулюе змiни в полчищ, економiцi, культурi, побутi, урiзноманiтнюе соцiальну реальнiсть. Вона сприяе стереотишзацп мислення, поведiнки, нав'язуванню моделей та стандарпв життя, створенню штучних потреб i поширенню небездоганних естетичних смашв, формуванню
кoмплекcy меншoвapтocтi, acoцiaльнoï пoведiнки. Реклама мaнiпyлюe cвiдoмicтю людей. Пcиxoлoги, педагоги зазначають ^о появу нового виду залежной - рекламозалежностi. Люди ощнюють cебе та iншиx залежио ввд того, чим вони вoлoдiють, а не ввд ïxнix ocoбиcтиx якостей. Фopмyютьcя cиcтеми цiннocтей, opieнтoвaнi виключно на cпoживaния.
Вapтo зазначити, що дocить виcoкий вiдcoтoк cпoживaчiв pеклaмнoï iнфopмaцiï - це люди, становления яких вiдбyвaлocя в пеpioд Рад^н^кого Союзу. Вони звикли cтoвiдcoткoвo дoвipяти iнфopмaцiï ЗМ1 i не тддавати ïï кpитичнoмy ocмиcленню, що cпpичинилo i дaлi пpизвoдить до cпpичинення piзнoмaнiтниx негативних cитyaцiй, зoкpемa, до втpaти накопичених гpoшей, кyпiвлi непoтpiбниx i некopиcниx тoвapiв, poзчapyвaния у полиичному вибopi, депpеciй тощо.
В^о^о пoкoлiния, cвiдoмicть якого вiд нapoдження фopмyвaли ЗМ1. Дiти пpoвoдять пеpед екpaнoм телевiзopa, за кoмп'ютеpoм значну кiлькicть cвoгo чacy (чacтo за в^уто^ дopocлиx). За даними ^упи екcпеpтiв Aмеpикaнcькoï пcиxoлoгiчнoï acoцiaцiï, дии до S poкiв не вiдpiзняють телеpеклaмy вiд iншиx пеpедaч i не можуть вiдмoвитиcя вiд ïï пеpеглядy. Hе маючи дocтaтньoгo дocвiдy, вони не можуть кpитичнo ставится до медiaпpoдyктy, дoвipяють телевiзiйнiй pеклaмi, хочуть пpидбaти тoвap, що pеклaмyeтьcя, i вимагають цього вiд дopocлиx. Як зазначають деяк1 зaxiднi до^иники, дiти ^оголт визначають близько половини вах ciмейниx покупок. Дopocлa людина також не завжди може захистити cебе вiд aгpеcивнoгo впливу медia, pезyльтaтoм якого можуть cтaти poзлaди емoцiйнo-вoльoвoï cфеpи, пopyшения caмoпoчyття, poзyмoвoгo poзвиткy, coцiaльниx кoнтaктiв, неaдеквaтнi, деcтpyктивнi вияви пoведiнки та iн. ^о це cвiдчaть дocлiджения таких науковщв, як А. Бaндypa, Л. Беpкoвитц, П. Вiнтеpxoфф-Шпypк, Р. Пацлаф, О. Зaxapoв, О. Петpyнькo, М. ^ихожан, К. Тapacoв, О. Федopoв, М. Жаб^кий та iн.
Кpiм того, дiяльнicть бiльш як 70 % на^леиня cвiтy пов'язана з oтpимaнням, пеpеpoбкoю, пеpедaвaнням медiaпpoдyктy, а понад 90 % e активними стоживачами мacoвoï iнфopмaцiï (О. Федopoв). Сьогодш cyчacнa ocвiтa також неможлива без залучення ЗМ1 та зacoбiв мacoвoï кoмyнiкaцiï, що opieнтye як на оновлення змicтy pеaлiзaцiï' зycиль, так i пеpедyciм на якicнo нoвi pезyльтaти, у тому чиcлi на poзвитoк кpитичнoгo cтaвления до iнфopмaцiï, pеклaмнoгo медiaпpoдyктy. Однак поияття <феклама» i, вiдпoвiднo, кpитичне cтaвления до reï e cпецифiчними i не poзглядaютьcя у пpoцеci кypcoвoï пеpепiдгoтoвки вчителiв пoчaткoвoï школи. Тiльки ^облемш кypcи «Початки екoнoмiки» дають таку можливють, пpoте пiдгoтoвкy на них пpoxoдить обмежена кiлькicть вчителiв, адже пpедмет «Початки екoнoмiки» e вapiaтивним для пoчaткoвoï школи. Деяк1 з ^едмепв базового навчального плану пoчaткoвoï школи, зoкpемa «Технологи», «Мистецтво» та ш., тopкaютьcя питания pеклaми, але не ^ад^ють увагу poзвиткy кpитичнoгo cтaвления до ïï cyтнocтi. Саме тому необхвдна медiaocвiтa вчителiв, яка за cвoï'м змicтoм зopieнтoвaнa на людину (Г. Онкович). ïï поява в ocвiтньoмy пpocтopi e шновацшним ocвiтнiм пpoцеcoм, що зумовлений cycпiльнoю пoтpебoю [10].
Сеpед головних завдань медiaocвiти у cвiтлi Кoнцепцiï' в^овадження медiaocвiти в Укpaïнi e cпpияння фopмyвaнню медiaiмyнiтетy, pефлекciï та кpитичнoгo миcления, адекватного, piзнoбiчнoгo, пoвнoцiннoгo i кpитичнoгo тлумачення iнфopмaцiï', зaпoбiгaння вpaзливocтi людини до медiaнacильcтвa i медiaмaнiпyляцiй, втечi вiд pеaльнocтi в лaбipинти вipтyaльнoгo cвiтy, пoшиpения медiaзaлежнocтей [б]. Розпочинати цю poбoтy тpебa якомога paнiше - з дoшкiльнoï, пoчaткoвoï ocвiти i, звicнo, пiдгoтyвaти до цього вчителя. Mедiaкoмпетентний педагог може обрати неoбxiднy iнфopмaцiю для ^бе й yчнiв, ефективно викopиcтoвyвaти медiaтеxнoлoгiï в навчально-виховному пpoцеci, cфopмyвaти у школ^Ь кpитичне cтaвления до медiaпpoдyктy, зoкpемa pеклaмнoгo. Це також буде cпpияти oптимiзaцiï вiднocин людини з отщумом, aдaптaцiï до ефективного виконання coцiaльниx poлей, poзвиткy coцiaльнoï' компетентность
Вapтo зазначити, що пpaцi давньогрецьких фiлocoфiв (Apиcтoтель, Геpaклiт, Демoкpит, Со^ат) мicтять oпиcи, що xapaктеpизyють даяльнють кpитичнoï' ocoбиcтocтi. Так, opгaнoн Apиcтoтеля (пiзнiше - «лопка») в античнш дiaлoгiчнiй пpaктицi Гpyнтyвaвcя на техшщ кpитичнoгo фiлocoфcтвyвaння, а метод дocягнення icтини шляхом беciди, дiaлoгy, в xoдi яких пocлiдoвними запитаннями виявлялжя cyпеpечнocтi в пpoмoвi опонента (Со^ат), cпpияв poзвиткy кpитичнoгo
ставлення до догматичних тверджень. На ставлення людини до предмета i процесу пiзнання звертали увагу фшософи Нового часу (Т. Гоббс, Р. Декарт, Дж. Локк, Л. Фейербах).
Впадае в око, що, визначаючи змют поняття «критичне мислення», Е. Глейзер (1941) серед здатностей, необхвдних для такого мислення, називав здатносп розпiзнавати проблеми, збирати й вибудовувати необхвдну iнформацiю, розпiзнавати неявнi припущення i цiнностi, розумiти i використовувати мову точно, ясно, штерпретувати дат, ощнюючи докази й аргументи, виявляти iснуючу або неiснуючу логiчну спорвднешсть мiж твердженнями, змальовувати виправданi укладення та узагальнення, здiйснювати ïx тестування, перебудовувати моделi переконань на основi бiльш широкого досвiду, сприймати точш рiшення у повсякденному життi [4]. Можна стверджувати, що йдеться i про вмшня критично сприймати шформащю, що, у свою чергу, сприяе розвитку соцiальноï компетентностi.
Вiдповiдно, Г. Гарднер серед п'яти титв компетенцш для майбутнього другою визначив компетенцш синтезу, тобто здатнiсть вибирати критичну iнформацiю iз значного обсягу юнуючо].', систематизувати ïï так, щоб вона мала сенс для особистосп й для шших [9].
Дж. Дьюï стверджував, що першочергове значения в сучаснш освiтi мае розвиток тих навичок мислення, як1 дадуть змогу адекватно оцшити новi обставини i розробити стратепю розв'язування проблем, як у них приxованi [5].
Критичне мислення як стрижневий компонент освии США та Канади розвиваеться вже понад швстолитя, а виховання поколшня, здатного мислити критично, вважають прюритетним завданням у соцiальному та економiчному аспектах. Адже громадяни, здатнi до критичного аналiзу, беруть бiльш активну участь у рiзниx демократичних процедурах, а творчi особистостi - «людський фактор» - «гнучкi працiвники, що легко адаптуються» (С. Еренхальт), суттево впливають на здатнiсть держави витримувати конкуренцiю (Т. Джонсон). Однак, зазначае Стернберг, навички критичного мислення, яш намагаються прищепити у школi, здебшьшого не вiдповiдають реальним життевим вимогам, не мають перспективи. Це, зокрема, стосуеться поведшки, проблеми вибору в певних ситуащях на робоп, у побуп, у ставленнi до полиичних лiдерiв, подiй, дiй мiсцевиx, репональних урядових установ, ЗМ1. Таким чином, можна стверджувати про важливють критичного ставлення до шформацп, ЗМ1 для розвитку сощально1' компетентностi особистостi та необхвдшсть упровадження медiаосвiти, збагачення програм пiдготовки школярiв, вчителiв соцiальною компонентою.
Л. Мастерман - консультант ЮНЕСКО та Ради Свропи з проблем навчання мови ЗМ1 -зазначае, що освиа в цiй галузi мае бути спрямована на розвиток в учшв розумiния (з акцентом науковця на розвитку критичного мислення стосовно ЗМ1) особливостей функцiонувания ЗМ1, використання ними виразних засобiв, мехашзму створення «реальностi» та ïï усввдомлення аудиторiею [8].
Близькою до цiеï е думка про визначення «критичноï автономiï» особистостi стосовно медiатекстiв як первинноï мети медiаграмотностi в трактуванш А.Сiльверблатта i Е. М. Енрайта Елiсейрi, що полягае в «умшнях, як1 дають можливiсть школярам / студентам бути усввдомлено незалежними ввд одноманiтниx переваг медiатекстiв. Педагоги заохочують учнiв задавати питання про медiа, застосовуючи пiдxоди, якi допомагають систематично вдентиф^вати повiдомления i ïx цш» [9, с. 40].
О. Федоров з огляду на змiст тези Л. Мастермана й методику У. Еко, виокремив так значущi для аналiзу медiатекстiв позицiï, як: авторська вдеолопя; умови ринку, як1 визначили задум, процес створення медаатексту i його сприйняття аудиторiею; прийоми розповвд. Науковець пiдкреслюе, що такий шдхвд цiлком спiввiдноситься з методикою аналiзу медiатекстiв за К. Безелгет [12, с. 24]. Слад зазначити, що серед моделей медiаосвiти школярiв, розроблених у Росп, О. Федоров та I. Челшева виокремлюють модель розвивального навчання (розвиток сприймання, уяви, критичного мислення щодо медiатекстiв та ш.) [13, с. 57].
В. Брюшинкш розглядае рiвнi критичного мислення, для кожного з яких пропонуе свш вид аргументацiï', котрий характеризуеться рiзними спiввiдношеннями логiчноï та когнiтивноï' компонент. Це: 1) емтричний р1вень - критична перевiрка факт1в; 2) теоретичний р1вень -критична перевiрка теорш; 3) метатеоретичний р1вень - критична перевiрка норм i цiнностей [3].
Близьку до попередньоï думку висловлюе К. Арсеньев, називаючи до^дження будь-яких вiдомостей, якi надходять iз зовнi, щодо ïx авторитетностi, лопчносп та етичноï коректностi
критичним ставленням до шформаци [2]. Воно ввдбуваеться у pa3i, коли «шдиввд, стикаючись з незнайомими даними, виконуе три послiдовнi ди: визначае «авторитетшсть» джерела шформаци (за виробленими критерiями авторитетностi); аналiзуе «тшо» шформацшного повiдомлення (iнформацiя може бути фактолопчною, оцiнною, нормативною та iн.), визначае «програму дш», закладену в текст (до яких вчиншв спонукае шформащя i як цi дй' сшвввдносяться iз законами етики)». Поняття «критичне ставлення до шформаци» як позначення першого етапу формування «критичного мислення» в роботi з молодiжною аудиторiею К. Арсеньев спiввiдносить з поняттям «критичне сприйняття шформаци» [1]. Цшком слушно науковець вважае найважливiшим компонентом в аналiзi електронних iнформацiйних джерел на предмет !х авторитетностi, змюту i закладено! програми дiй критичш пiдходи до нових вiдомостей та об'ективне 1'х сприйняття, визначення закладено! в рiзних типах тексту «послань» або «мотивiв». Адже в кшцевому пiдсумку критичне сприйняття iнформацi! покликане захистити людину вiд девiантно! поведшки, що, як вiдомо, програмуеться в нш у процесi комунiкацi! i прийняття певних асоцiальних цiнностей. В iдеалi особистiсть, що володiе сформованим етичним кодексом, вже володае необхiдним рiвнем критичного сприйняття дiйсностi, оскшьки така людина будь-якi новi даш буде спiввiдносити зi своею системою життевих цiнностей [1].
Як бачимо, критичне ставлення до шформаци, зокрема, до рекламного медiапродукту, сприятиме виробленню медiаiмунiтету, розвитку соцiально! компетентностi особистость
Ми спробували з'ясувати можливостi тслядипломно! освiти для розвитку критичного ставлення вчителя початково! школи до рекламного медiапродукту, адже важлива роль у формуванш основ медiапедагогiки та аудiовiзуально! грамотностi учнiвсько! та студентсько! молодi вiдводиться обласним iнститутам пiслядипломно! педагопчно! освiти.
Слiд зазначити, що, ввдповвдно до наказу МОНмолодьспорту Укра!ни ввд 27.07.2011 № 886 щодо проекту «Науково-методичш засади впровадження вiтчизняно! моделi медiаосвiти у навчально-виховний процес загальноосвишх навчальних закладiв», до списку 87 базових загальноосвишх заклад1в Укра!ни було включено i загальноосвiтнi навчальнi заклади Запорiзько! областi, а також Запорiзький обласний iнститут пiслядипломно! педагогiчно! освии (ЗО1ППО). Саме тому першим кроком стало проведения низки спещальних семiнарiв для вчителiв експериментальних шк1л з проблем медiаосвiти. Спiвпраця кафедри шновацшних освiтнiх технологiй ЗО1ППО (С. 1ванов) сприяла налагодженню роботи з вивчення теоретично! бази питання та забезпечення вiльного доступу педагогiв до необхвдно! iнформацiйно! бази, ознайомленню з досввдом медiаосвiти в сучасному освiтньому простор^ пiдготовцi та проведенню установчих шкшьних конференцiй «Медiаосвiта - вимога часу», педагопчних читань за працями О. Федорова, спещальних семiнарiв з проблем медiаосвiти, органiзацi! роботи шк1льних теоретичних семiнарiв та iн.
Учителi й учш базових шкiл Запорiзько! обласп взяли участь у мiжиародному медiафестивалi для школярiв «Москва-Запорiжжя 2011-2012». Медаафестиваль тривав понад три мiсяцi. За цей час для його учаснишв в 1нтернеп було проведено майстер-класи, пiсля яких вони приступили до розробки власних медiапроектiв. Представлений у номшаци «Аудiовiзуальний твiр» сощальний рекламний ролик антиалкогольно! спрямованостi, створений диьми рiзного вiку пiд кер1вництвом дорослих Запорiзького колегiуму № 98, було визнано одним з актуальних i професiйних (http://www.youtube.com/watch?v=10ctLjg9z6I). Яскравим завершенном фестивалю став телемют, на якому школярi двох кра!н подiлилися сво!ми баченнями щодо медiапроектiв, проблем сучасно! молодi та iн., разом спробували знайти едину позицiю стосовно можливих перспектив розвитку юних громадян свое! кра!ни.
У межах III Мiжнародного осв^нього форуму «Особистiсть в единому освиньому просторi» (Запорiжжя, 26-29 квiтия 2012 р.) на однш iз секцш було обговорено питання щодо медiаосвiти, у тому числi критичного ставлення до шформаци та розвитку сощально! компетентносп засобами медiаосвiти, предмета «Початки економiки».
Викладачами кафедри iнновацiйних освишх технологiй було розроблено та впроваджено програму 2-тижневих курсiв «Основи медiаосвiти», навчання на яких пройшли вчителi базових експериментальних шк1л, у тому чи^ i вчителi початкових клаив. Серед тем лекцiйних i практичних занять були так1, що стосувалися критичного ставлення до шформаци
(«Психолопчш аспекти медiа сприйняття», «Особливосп сприйняття аудiовiзуальноl шформаци», «Теорiя впливу медiа. Манiпулятивнi можливостi медiа», «Розвиток критичного мислення в медiаосвiтi», «Профшактика сучасних манiпулятивних технологiй масмедiа»), а також розвитку содiальноl компетентностi учшв та вчителя («Адаптацiя учшвсько1 молодi до соцiально-економiчних умов суспшьства»).
KpiM того, в оглядових лекдiях щодо iнновацiйних освiтнiх технологiй обов'язково прид^еться увага питаниям медiаосвiти, содiальноl компетентности Для вчителiв початково! школи у темi «Содiальна компетентнiсть педагога як умова впровадження iнновадiйних освiтнiх технологш», на курсах «Початки економiки», на заняттях постiйно дiючого обласного семшару «Розвиток содiальноl компетентностi педагога i школяра» на базi Запорiзького колепуму № 98 вiдбуваеться ознайомлення з правилами створення рекламних медiатекстiв, вимогами, законодавчою базою щодо реклами, обговорення питання критичного ставлення до рекламних текспв. На практичних заняттях педагоги мають можливiсть не тшьки аналiзувати рекламнi ролики, а й тдбирати в Iнтернетi або створювати власш ролики антиреклами, що сприяе розвитку 1хнього критичного ставлення до рекламного медiапродукту й медiа та соцiальноl компетентностi.
Практичний етап дав можливють вчителям реалiзувати здобутi знання на практицг Вони вели конспекти та проводили штегроваш уроки, диспути, позакласш заходи, години спiлкувания, пiдготували методичш рекомендаций матерiал для занять з елементами треншгу, доповiдi тощо.
Результати вхвдного та вихiдного дiагностувания тдтвердили суттеве зростання рiвия медiа, соцiальноl компетентностi вчителiв, а також розвитку критичного ставлення до шформаци , зокрема до рекламного медiапродукту.
Отже, тслядипломна педагогiчна освiта мае широт можливосп для розвитку критичного ставлення до рекламного медаапродукту як складово1 содiальноl компетентност вчителя початково1 школи.
Перспективи подальших дослiджень вбачаемо у висвиленш ролi содiальноl реклами у розвитку соцiальноl компетентност вчителiв початково1 школи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Арсеньев К. С. Социальные сервисы вики как образовательная среда для формирования критического отношения к информации (II _конф. «Гуманитарные науки в современном обществе : педагогика, психология и социология»,2011 г.) [Электронний ресурс]. - Режим доступу : http://elib.sfu-kras.ru/handle/2311/9038
2. Арсеньев К. С. Социальный wiki-проект как средство развития у студентов вуза критического отношения к информации / К. С. Арсеньев // The Emissia.Offline Letters (Электронное научное издание (научно-педагогический интернет-журнал). - 2011. - Сент. [Электронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.emissia.org/offline/2011/1639.htm
3. Брюшинкин В. Н. Критическое мышление и аргументация / В. Н. Брюшинкин // Критическое мышление, логика, аргументация ; под ред. В. Н. Брюшинкина, В. И. Маркина. - Калининград : Изд-во Калинингр. гос. ун-та, 2003.
4. Defining Critical Thinking// The critical thinking community. Information Literacy Competency Standards for Higher Education [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.criticalthinking.org/pages/defining-critical-thinking/766
5. The Cambridge dictionary of philosophy / Robert Audi (General Ed.) - Cambridge, United Kingdom: Cambridge University Press, 1998. - 200 р.
6. Концепцiя впровадження медiаосвiти в Украш: Схвалена постановою Президп Нацiональноl академп педагопчних наук Украши 20 травня 2010 року, протокол № 1-7/6-150 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ispp.org.ua/news_44.htm
7. Короченский А. П. Медиакритика в теории и практике журналистики : дис. ... д-ра филол. наук : 10.01.10 / А. П. Короченский. - СПб., 2003. - 467 c.
8. Мастерман Л. Навчання мови засобiв масовоl шформаци / Л. Мастерман // Фах1вець. - 1993. - № 4. -С. 23.
9. Multiply Intelligences. The Theory in Practice. Howard Gardner. - Basic Books, 1993.
10. Онкович Г. В. Технологи медiаосвiти / Г. В. Онкович // Новгтш засоби навчання: проблеми впровадження та стандартизацп. [Електронний ресурс] - Режим доступу : evartist. narod.ru>mdo/lit/03/128. doc
11. Silverblatt A. and Enright Eliceiri E. M. Dictionary of Media Literacy. Westport, Connecticut /
A. Silverblatt, E. M. Enright Eliceiri. - London: Greenwood Press, 1997. - 234 p. [Електронний ресурс]
- Режим доступу : http://psyfactor.org/lib/fedorov14.htm(p.40)
12. Федоров А. В. Критический анализ медиатекста, содержащего сцены насилия, на
медиаобразовательных занятиях в студенческой аудитории (на примере фильма «Груз 200») /
А. В. Федоров // Медиообразование. - 2007. -814. - С. 24.
13. Федоров А. Медиаобразование в современной России: Основные модели / А. Федоров,
И. Челышева // Высшее образование в России. - 2004. - № 8. - С. 34-39.
14. Халперн Д. Психология критического мышления / Д. Халперн. - СПб. : Питер, 2000. - 512 с.
УДК 070.001+37.017.92
Г. П. ВАСЯНОВИЧ
ДУХОВНО-МОРАЛЬНИЙ СМИСЛ ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕД1А У ВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕС1
Розкрито суттсть i 3Micm духовно-морального смислу використання MynbmuMedia у навчально-виховному процеd. Показано, що застосування мультимедiа nid час занять залежить eid тформа^йно! i загальноЧ культури викладача, шформацшного простору. Важливим аспектом використання мультимедiа визначено аналiз ставленняучтв, студентiв до отримання iнформацii.
Ключовi слова: мультимедiа, тформацтно-комуткатитвт технологи, ставлення до тформацИ
Г. П. ВАСЯНОВИЧ
ДУХОВНО-МОРАЛЬНЫЙ СМЫСЛ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ МУЛЬТИМЕДИА В УЧЕБНО-ВОСПИТАТЕЛЬНОМ ПРОЦЕССЕ
Раскрыты сущность и содержание духовно-морального смысла использования мультимедиа в учебно-воспитательном процессе. Показано, что применение мультимедиа во время занятий зависит от информационной и общей культуры преподавателя, информационного простора. Важным аспектом использования мультимедиа определен анализ отношения учеников, студентов к получению информации.
Ключевые слова: мультимедиа, информационно-коммуникативные технологии, отношение к информации.
H. Р. VASYANOVYCH
SPIRITUAL AND MORAL SENSE OF MULTIMEDIA USAGE IN EDUCATIONAL
PROCESS
The article uncovers the essence and the content of spiritual and moral sense of multimedia usage in the educational process. The author proves that multimedia usage at the lesson depends on both informational and general culture of teacher and informational environment. The important aspect of multimedia usage is the analysis of students' attitude to information processing.
Keywords: multimedia, informational-communication technologies, attitude to information.
Сви юнуе в людиш, людина юнуе у свт. Але людина не просто юнуе у навколишньому свт - вона його тзнае або ж уникае тзнання, прикрашае, естетизуе, «окультурюе» або спотворюе, дегумашзуе. У цьому виявляеться амбiвалентнiсть людини, суперечшсть, iнодi непередбачувашсть и дш i вчинив. Впм, справжня людина завжди шукае смисл буття: свш власний та шших. Видатний теоретик психологи особистосп В. Франкл наголошував, що життя людини не може бути позбавлене смислу за будь-яких обставин; сенс життя завжди можна знайти [10, с. 40-41]. Цю вдею вчений пов'язував з шшою, а саме: «людина - це бшьше, шж психша, - це дух» [12, с. 63]. Отже, людина шукае духовного, морального смислу буття,
