CC BY
14
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНЮЕРСИТЕТУ _СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2015, ВИП. 13-14
because the USA was interested in the permanent process of the post Soviet space disintegration. Taking into account that Russia owns a great bulk of natural resources the USA wanted it to collapse as it happened with the USSR.
The second outside factors group was financial one. The financial resources were transferred to the terrorist from Arabian countries, various America firms and funds and fro private persons. The third group is the military one. The army of the Chechen terrorists was supported by the radical islamists from Pakistan, Afghanistan, Saudi Arabia.
As for the external factors in Pridnistrovie, Abkhazia, South Ossetia, N.Karabach conflicts it is necessary to emphasize that Russian troops took part in these conflicts because they protected Russians who lived in those republics or protected their geopolitical interests as it was in N.Karabach.
So it is necessary to underline that the conflicts in the post Soviet states developed with the support of great amount of different external factors that were interested in disintegration and escalation processes on this territory.
Key words: ethnic conflict, post Soviet space, ethnoseparatist conflict, external factors, Chechnya, Pridnistrovie, Abkhazia, South Ossetia, N.Karabach.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Балабанов К.В., д.полггн, проф.; Зеленько Г.1., д.полггн, проф.
УДК 314.74(4-6ЕС):316.722 (045)
Е.В. Рябченко
КУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ ШТЕГРАЦП М1ГРАНТ1В В GC НА СУЧАСНОМУ
ЕТАП1
Порушено питания ттеграцп Mizpanmie у Свропейському Союзi. Шдкреслено, що ключову роль при nadanni сощально-полтичног pолi маранту в приймаючому cycnubcmei eid^ae культурний спадок крагни або мiсцевосmi його походження. Придшено увагу до того, що для попередження ксенофобы та порушення прав людини, Рада Свропи проводить низку зaходiв для взаеморозумтня мiгpaнmiв i приймаючого сустльства.
Ключовi слова: цившзащя, марант, культурш щнностi, ттегращя сустльно-полтична роль, Свропейський Союз, Мiжнapоднa оргатзащя м^раци.
За визначенням Мiжнародноi оргашзацп м^раци, «марант - це той, хто приймае ршення пере'хати в шший репон або крашу, задля кращих економiчних та сощальних умов i полшшити сво': особист перспективи та умови для свое' ам'1». Iншi ресурси стверджують, що марант - це людина, яка виршуе залишити крашу поодинщ або спшьно з шшими в шше мюце, де вона проживае постшно або тимчасово. Якщо м^ращя вщбуваеться вщ одше' кра'ни до шшо', то це е зовшшня м^ращя, а коли вона вщбуваеться вщ мюця проживання до шшого мюта чи села власно': держави, то вона називаеться внутршньою м^рацш[1]. Як правило, бшьшють визначень, що вщносяться до визначення м^раци, мають спшьш два основних моменти: а) пере'зд фiзичних оаб з одного мюця в шше та б) перебування одше' особи (чи декшькох) в шшш мiсцевостi на короткий або тривалий час. Щодо стану дослщжень мiграцiйних процесiв на рiвнi Ради Свропи слщ вказати, що до ще' теми у сво'х роботах звертаються такi дослiдники, як Ж.А. Зайончковська, О.А. Малиновська, В.О. Новк, В.1. Олефiр, Ю.1. Римаренко,
Ю.М. Тодика, С.Б. Чехович та iH. Серед шоземних вчених Ф. Бродель, В. Дукеллис, О. Цакириди, П. Цартас,
Право на вшьне пересування в межах та за межами кра!ни визнасться у Загальнш ДекларацГ! прав людини. У статтi 13 йдеться про те, що «кожна людина мае право на свободу пересування i проживання в межах кордошв кожно! держави» i «кожна людина мае право покинути будь-яку крашу, включаючи свою крашу, а також повертатися до свое! краши». Тим не менше, немае шяких мiжнародних докуменпв, в яких вибiр свое! краши проживання визнано правом людини.
Як i вс люди, мiгранти володшть правами людини. Положення щодо шструменпв захисту прав людини поширюються на вах, в тому числi на мГгранпв. Проте, часто iснуе великий розрив мiж правами, якi гарантуе закон мiжнародних прав людини для бiженцiв, безпритульних, трудящих мiгрантiв та шших подiбних груп, i реалiями з якими вони стикаються. 1х права часто порушуються, у тому чист право на життя, свободу i безпеку.
Особлива вразливiсть мiгрантiв пов'язана з !х мiграцiйним статусом: вони перетнули мiжнароднi кордони, щоб в'!хати в iншу кра!ну, громадянами яко! вони не являються i в якш вони можуть, як правило, залишитися жити i працювати легально тшьки з письмово! згоди влади краши. Вони чужi у суспшьсга приймаючо! кра!ни, тому вони можуть не знати мюцево! мови, закошв чи соцiальних звича!в, що послаблюе !х здатнiсть знати i вщстоювати сво! права. Вони можуть тддаватися дискримшацГ! на роботi i в повсякденному житл, зiткнутися з проявами расизму i ксенофобГ!, а також стати жертвами злочину, здшсненого на основГ упередженого ставлення.
Мета дано! роботи полягае у висвгтленш важливосп культури в процесi штеграцГ! мГгранлв та активацГ! широко! культурно! сфери для пщтримки певних соцiальних груп мГгранлв, як на европейському та нащональних соцiальних та полГтичних рГвнях.
Мiгрант в своему багажi тримае необхщш про'!зш документи, предмети першо! необхiдностi, деякi осо6истГ речi та шшГ матерiальнi об'екти. Але е так званий «багаж», який неможливо побачити,бо вш знаходиться у внутршньому всесвiтi осо6истостГ. Разом з ФГзичним багажем, вона перевозить з собою спогади, досвщ, образи, почуття, думки, ще'!, смаки i цГнностГ, тобто вс тГ елементи, що формують !! осо6истГсть та поеднують з суспшьством, де вона проживала. Однак, точного визначення мГграцГ! (у вщповщь на питання: хто такий мГгрант та мГграцГя), яке б описувало внутрГшнш та духовний свГт мГгранпв i процесу !х змГни, перетворення, оновлення та пристосування, на жаль, не юнуе. Визначення мають, в основному, головш поняття, що визначають мГграцш позитивно, називаючи !! стимулом для змш та руху. Стандартш визначення мГжнародних органГзацГй i закошв називають !! надзвичайно важливою, «людським вимГром» мГграцГ!. У цьому сенсГ, ми маемо на увазГ, що мГгранти е творцями та носГями культури, що мГгрують разом зГ свое культурою, менталГтетом, цГнностями, щеолопею та досвГдом i взагалГ те, що становить !хнш внутрГшнГй свГт. МГгранти залишають сво! домГвки, притаманну !м культуру, суспГльство. МГграцГя мае вщправну точку та призначення, коли мГгрант оселяеться у новому суспшьствГ, в Гншому мГсцГ, в шшш культурГ. Багато хто намагаеться розглянути феномен мГграцГ! тшьки у статистищ, але цифри корисш лише у контролГ потоку i охопленнГ сощальних потреб. У кГнцевому рахунку жодна цифра чи статистика на рГвш мГжнародного досвГду ще не допомогли реальнш ГнтеграцГ! [2].
СлГд навести статистичш данГ, щоб охарактеризувати становище з мГгрантами в СвропГ та свт. Загальна кГлькГсть мГжнародних мГгранпв зросла приблизно з 150 мшьйошв за 2000 рГк до 214 млн людей у 2010 рощ, 57% мГжнародних мГгранпв з кра!н з високим рГвнем доходГв. Хоча кшькють мГгрантГв у вГдсотках вщ усього населення свГту залишаеться стабГльною за перГод з 2000 по 2010 роки, кшькють грошей, якГ мГгранти
290
вщправили додому, pi3KO зросла. Формальнi i неформальнi грошовi перекази до кра!н, що розвиваються, не можуть перевищувати трьохкратну суму офщшно! допомоги в цiлях розвитку. Частка бiженцiв серед мiгрантiв знизилася з 8,8% у 2000 рощ до 7,6% у 2010 рощ. 43,7 мшьйона людей у всьому свт були примусово переселен через конфлшти i переслiдування в 2010 рощ, це найбшьша цифра за бшьш нiж 15 рокiв. Сюди вiдносилися 15,4 мiльйона бiженцiв, 27,5 млн вимушених переселенцiв в межах свое! кра!ни i бiльше 837 500 безпритульних. 44% бiженцiв i 31% безпритульних становили дiти у вщ до 18 рокiв у 2010 рощ. 15 500 клопотань про надання притулку було подано з боку самотшх або розлучених з батьками дггей в тому ж рощ [ 3].
Постшне проживання в окремш географiчнiй мюцевосп означае спокш та буденнiсть звичайного життя, розвиток дiяльностi, створення сощально! системи i, у кiнцевому рахунку, культури. Коли людина завдяки сшьському господарствi перейшла вiд мандрування до постшного мiсця проживання, то вона змогла розвиватися, удосконалювати iнфраструктуру, оргашзовувати i створити цивiлiзацiю, якою ми !! знаемо. Завдяки проживанню на одному мющ, людина змогла створити мюта, села, досягти прогресу та розвитку. Кожна людина народжуеться в ам% яка мешкае в певнш мiсцевостi. Ця географiчна дiлянка залишае вiдбиток на людину протягом и життя. Якщо географiчний район знаходиться на твноч^ то його дiяльнiсть органiзована вiдповiдним чином, щоб вижити. Мюцевють впливае на нього, але тодi людина дiе так, щоб належним чином органiзувати свою дiяльнiсть та задовольнити якнайкраще сво! потреби. Географiчна мiсцевiсть при тривалому впливi суспiльства, перетворюе звичайну людину у ноая культури, а не лише звичайного обивателя. Мюце - це не порожнш фiзичний простiр, це не лише вщмгтка на мат: це культурний простiр, що символiзуе суспiльство, яке сформувало мiсцеву культуру особливо! щнносп та важливостi [4]. Це формування продовжуеться i сьогодш. Простiр пов'язаний iз спогадами, звичаями, традищями, пам'ятками, казками, дружбою, спогадами. Коли мюцевють складае першорядне значення для жителiв, частина !х дiяльностi стосуеться !! зберiгання та захисту, тому вони докладають зусиль, засобiв та ресурав на ii розвиток. Втрата мюцевосп завдавала шкоди людям протягом тисячi рокiв, тому вважаеться великим подвигом принести себе у жертву задля збереження мюцевосп. Мюцевють мае значне економiчне i культурне значення. Бродель у сво!й пращ «Граматика цившзацш» заявив, зокрема, питання про зв'язок культури з простором, тдкресливши, що вони мають взаемозалежносп [5]. Суспiльство не означае iзоляцiю вiд культури i це пов'язано з географiчним розташуванням: природнi ресурси i важка праця людини створюють особливу культурну самобутнють. Ранiше, м^рацшш рухи були складнiше, як i зв'язок мiж мiсцевостями. Люди подорожували менше, i iнформацiя була досить неточною i невiдомою. Тодi людина була бшьш прив'язаною до свого мюця проживання. Тим не менше, промислова револющя, глобалiзацiя i привели до явища однорiдностi мiсцевостi. Мюта у рiзних куточках свiту сталi схожi. Мiськi люди вiдокремленi вщ сво!х традицiй та особливостей !х мюцево! культури, вiд навколишнього природного середовища, створили нову, глобально рiвномiрну модель життя. Це явище вщоме як «культурне вщчуження». Одним з факторiв, який створив i загострив явище «ново! м^раци» е «культурна вщчуженють» i «соцiальна глобалiзацiя». Перший фактор примусив людей покинути !х домiвки, сприяючи однорiдностi !х пере!зду до чужоземного середовища, а другий е мотивованим iмiджевими образами ЗМ1. Можна зробити висновок, що географiчна мiсцевiсть, де проживають люди, протягом малого або великого часового перюду, перетворюеться в «мюце проживання» з культурою i певною самобутнютю [6].
Поняття культури i цившзацп деяких теоретикiв, як правило, щентичш, в той час як iншi розрiзняють тонкi вiдмiнностi мiж ними. Ц поняття включають в себе усю людську дiяльнiсть, яку розглядають протягом довгого або короткого часу, що дозволяе
291
зробити комплексне тлумачення та експертизу сощальних явищ, особливо в духовному вимiрi. свого часу багато науковщв робили спроби аналiзу та тлумачення складного, багатовимiрного та багаторiвневого поняття.
Цiкавою е етимолопя слiв, яка видiляe загальну важливють та ix розвиток у чаа. Слово «цившзащя» походить вiд латинського слова Civis,-itas та civilis (мюта i громадяни), тому слово з самого початку описуе поняття, безпосередньо пов'язаш з мютом, державою i громадяни ми, тобто структуровану мюцевють, яка дозволяе людям охопити широкий спектр ixrnx соцiально-активниx, економiчниx i полiтичниx потреб. Слово культура походить вщ лат Colere (культивувати, сшьське господарство: культивування полiв). Очевидно, що воно означае вирощування внутрiшнього та духовного свггу, вiдмiннiсть, яка схожа с homo civilis та homo sylvaticus, що означають «культурний», на вщмшу вiд «некультурно'1» людини [7].
З вщомих визначень важливосп культури досягнута така iнтерпретацiя понять, яю пiдкреслюють важливiсть соцiального явища. Культура пов'язана з цивiлiзацiею семантично та вважаеться спшьною, але складною. Вона включае в себе знання, отримаш вiд досвiду, також як традицп, звички, способи оргашзаци дня, сприйняття розпорядку дня, закони, що регулюють суспiльство, неписанi i письмовi закони, якi регулюють життя громадян: традици, що зберiгаються, мистецтво, цшносп та переконання, метод, завдяки якому формуеться суспшьство, його структура та шститути, манера спiлкування ii члешв, та норми, що визначають ix вiдносини, духовний досвiд, який в кiнцевому рахунку характеризуе суспiльство людей, яке формуеться протягом довгого часу традицшними або новими шляхами i допомагае суспшьству вижити, щоб зрозумгти самих себе, задовольнити потреби i реалiзувати сво'1 цiлi. Культура е невщ'емною складовою виживання не тшьки конкретно! спiльноти, але всього людства.
Культура в наш час пщшмае питання, яю створюють конфлiкт, сощальну напруженiсть, але водночас е джерелом економiчного добробуту та полгшчно'1 стабильность Все, здаеться, залежить вiд керiвництва суспiльства, маючи на увазi не тшьки «офщшних представникiв», але уах представникiв громадсько'1 думки. Таким чином, повертаемося до концепци полiтики, яка тюно пов'язана з культурою i полiтичною системою, яка переважае та окремi полiтичнi та громадськi рухи формуються тд тиском певних подш [8].
Пiсля Друго'1 свггово'1 вшни бiльшiсть кра'1'н сформулювали нацiональну культурну полгтику. Багато кра'1'н навiть створили спецiалiзованi державнi установи, якi займаються стратепею, координацiею, контролем i загальною пщтримкою "культурного сектору» економiки [9].
Для створення культурних об'еклв та !х подальшого розповсюдження потрiбне спшкування. Без наявностi спiлкування не може юнувати культура, принаймнi такою, якою ми ii знаемо на сьогодшшнш день. Основним шструмент комунiкацii е мова. Знання мови - це е найбшьш важливим фактором у процеа штеграци мiгрантiв. З цим погоджуються самi мiгранти, навiть не потрiбнi правовi документи. Знання мови е основним шструментом для пошуку i виконання працi, для проживання, щоб поглибити розумшня культури. Без спшкування неможливо, з одного боку, щоб м^ранти наздогнали сощальний рiвень у культурних обмiнаx, а з другого боку, брати участь у використанш (або, швидше, використовувати) рiзниx культурних цiнностей. Доступ i використання культурних щнностей е основою для розумшня будь-яко'1' культури. Культурнi об'екти, як творшня суспiльства, включають в себе рiзноманiтнi культурнi повiдомлення, яю, в кiнцевому рахунку вiдображають культуру, яка створюе ix. Можливо, будь-який марант краще зрозумiе суспiльство з рiзними поняттями
полГтично'1' культури свободи i демократа через створеш в захщному cbïtï живопис або театральну виставу та шше.
Мова як шструмент сприяе iснуванню i розвитку сощального дiалогу, який також необхщний для розвитку цившзацп. Поняття мГжкультурно'1' комушкацп також включае в себе розвиток дiалогу та спiвпрацю мiж культурами з метою процвiтання та сощально'1' згуртованостi. Дiалог як конструктивний зв'язок мiж общинами з рiзними культурами сприяе взаеморозумiнню i мирному ствюнуванню.. З ще'1' причини було створено мiжкультурнi програми, установи, щоб виршити цю специфiчну проблему [10].
Що стосуеться подальшо'1' штеграци маранта слiд ураховувати поняття часу, що мае певш фази. В першш фазi людина або група «вщвщуе», «знаходиться всередиш» та йде рука об руку з спшьнотою. Вона починае жити з нею, хоча рашше вона жила в шшому мющ i була незалежною. Друга фаза, в оргашзаци суспiльства, цш особi або командi, надаеться мюце i призначаеться суспшьно-полггична роль. Третя фаза у процес iнтеграцГï включае в себе часткове або повне прийняття людини або групи на тш позицГï, що була ш надана. Звичайно, цей процес встановлюе «створення вГдносин», аналогiчно з тим, що вщбуваеться з уама членами сустльства. Соцiальнi вГдносини, крГм того, створюють «загальне мiсце» i вони школи не статичнi.
Мiжнародна оргашзащя з мГграци придiляе особливу увагу марантам як особистостям, а не як до кшькосл людей, погоджуючись, що штегращя - це процес, який вимагае часу, включаючи вс аспекти життя, молодГ люди приймаються суспшьством, вiдчувають повагу до культурних щнностей i почувають приналежнiсть до нового сустльства. ЦГ три пщходи е двостороннГми процесами, тобто с е спробою дГзнатися один одного, отримати розумшня, прийняття i повагу як вщ сторони суспГльства, що приймае, i з точки зору мГгрантГв та бГженщв. Треба зазначити один важливий момент, що процес штеграци е двосторонньою дГею i повага прав людини i щнностей людськосп повинш бути у обох сторш задля гармонГйного спГвГснування шдиввдв у суспГльствГ [11].
1нтеграцГя в €С для мГгрантГв та бГженщв означае усунення нерГвностГ, отримання квалГфшаци, та пошуку кращих соцГальних i економГчних умов в приймаючих крашах, соцГальну та економГчну мобГльнГсть, освГту, охорону здоров'я, житло, соцГальнГ послуги, соцГальну участь в культурних заходах (Свропейський довщник по iнтеграцГï).
1сторичне мГсце для визначення штеграци громадян третГх краш в GC посГло засГдання Свропейсько'1' Ради в Тампере 1999 року, на якому були ухвален пропозици Греци, прийнятГ на пленарному засщанш КомГтету регГонГв, де було узгоджено роль регюшв та мюцевого самоврядування Свропи для розробки полГтики в галузГ мГграци, даючи поштовх на европейському рГвнГ мюцевому самоврядуванню, активно займатися питаннями штеграци мГгрантГв [12].
ОрганГзоване громадянське сустльство бере активну участь у формуванн полГтики з штеграци мГгрантГв в СС. 1сторичними датами е 21 березня 2002 року, коли Свропейський економГчний та сощальний комГтет визначив штегращю мГгрантГв як «громадянську штегращю», як було запропоновано за Ыщативами та рекомендащями громадянського суспГльства. ПотГм, 9-10 сентября 2002 року, вщбулася конференцГя СоцГального та економГчного комгтету за участю бГльше ста оргашзацш, тодГ була пГдкреслена необхГднГсть прав мГгрантГв i ïx доступ до соцГальних послуг, охорони здоров'я i освГти. ПГсля укладання Люабонсько'1' угоди, особливо Статп 78 i 79 [10], питання штеграци мГгрантГв розглядаеться у контекст економГчно! кризи i змщнення конкурентоспроможностГ. Новий напрямок полГтики е виплата матерГально! допомоги мГгрантам i приймаючим крашам, задля змщнення вразливих верств суспГльства, змщнення сощально'1' солщарносп, щоб уникнути створення нових ризиюв вГдчуження. 1нтеграцГя мГгрантГв в наш час безпосередньо пов'язана з пошуком роботи, мГграцшна
293
полгтика GC пов'язана з политикою штеграци i е бiльш всеосяжною. Мiграцiя повинна принести позитивш результати для Bcix, для м^рашгв, у приймаючих крашах, навгть в краши походження. З шшого боку, в культурнiй полiтицi €С (План 2011-2014) пiдкреслюеться важливiсть культури в розвитку культурного рiзноманiття, обмш знаннями про культуру та мiжкультурний дiалог. Прiоритетом е полiпшення доступу та максимально'1' участi всiх сощальш групи в культуру суспiльства та мiжкультурний дiалог. Зокрема, пiдкреслив, що краши-члени GC повиннi вживати заходiв до знедолених груп, що вщчувають бiднiсть та соцiальну iзоляцiю.
За европейською статистикою, приблизно 8% населення кра'ш-учасниць GC складають iноземцi, бшьшють з яких пршжджають з кра'ш, якi не е членами Евросоюзу. Загальний бюджет на м^ращю в €С станом на 2007-2013 перюд складае 6 449 м. евро. Вщповщний бюджет на культуру складав в €С на перiод 2007-2013 до 400 млн. евро (у тому чист на европейському рiвнi близько 8 млн. чоловш) [13].
Як уже згадувалося вище, мiжкультурна комунiкацiя е однiею з найголовшших цiлей ЕС. Iншi цiлi полягають в усвiдомлення необхiдностi поширення «культурних товарiв европейського значення» . Культурний сектор може дiево внести свш вклад до штеграци мiгрантiв i бiженцiв через культурнi заходи, ^м додання iмпульсу i розширення громадськосп рiзних культурних установ, таких як музе'1', культурнi центри, театри, кшотеатри, клуби, музичнi школи i т.д. В рамках колекци «передово'1' практики», яю можуть служити в якосл шаблону для створення подальших культурних заходiв, якi сприяють мiжкультурнiй комушкацп та сощально'1' згуртованостi, ми можемо вщзначити, наприклад:
- створення голландського форуму «Сощальна Олiмпiада» у мiстах для виршення житлових проблем мiгрантiв i уразливих груп.
- у мют Роттердам дiе план «Менсенбейб» ^блютека народу), розвиваеться дiалог мiж стереотипами i упередженнями, наприклад, «всi мусульмани екстремюти», «iноземцi не хочуть бути вщкритими». Метою оргашзацп е розумшня того, що забобони не завжди вщповщають ютиш. Також, члени групи «Eurocities», мережи з 128 великих мют Европи, прийняли статут тд назвою «Високоефективне управлiння в сферi штеграци мiгрантiв та прийому оаб, якi шукають притулку».[14]
Висновки:
По-перше, м^ращя е феноменом, який прийшов з «давнини», а кожен мiгрант е ноаем цившзаци, культури. По-друге, кожен марант вступае в нове для нього суспшьство, з його власною культурою. Взаемна повага е необхщною умовою сощально'1' згуртованосп i розвитку. При цьому культура е надзвичайно важливим фактором, який дiе як каталiзатор в процес штеграци. Рада Свропи сприяе мiжкультурнiй комушкаци i носи культури можуть зробити свш внесок у мiжкультурнi питання, дiалог i соцiальну згуртованiсть, у тому чист соцiально вразливих груп, м^рашгв та шукачiв притулку. Також, слщ вiдзначити, що культурнi оргашзаци мають поважати культурш продукти, включаючи продукти рiзних культур, i спiвiснувати в межах ЕС, збер^аючи певний творчий потенщал у вiдповiдних випадках.
Список використано1 л1тератури
1. International Organization for Migration [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.iom.int/
2. Сompendium of Cultural policies and trends in Europe [Electronic resource]. - Mode of access: www.culturalpolicies.net
3. Компас : Поабник з освгти в обласп прав людини за учасл молодi [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.coe.int/uk/web/compass/migration ; Kompas : Posibnyk z osvity v oblasti prav liudyny za uchasti molodi [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://www.coe.int/uk/web/compass/migration.
294
4. Варои^ X. MsxavaGTSUTiK^ ПоХткл каг Anp6Gla Aloknan: Mia Аубрюлобгкагюцахгк^ Проавууга^ Еицлераацата 'Epswa^ шбюи [HXeKipoviK^ лпуп] / X. Варои^ // Варои^ X. 'Оуек; ^STavaGTSUGn^ каг p8тavaGT8UтlK'п^ лоХтк^ arqv ЕХХаба, Eqpspa / X. Варои^, N. Еарр^, А. Фраукакои; Елгатпн^гк-р YnsuQuvn I. TGÍyкavou. -А0^а, 2009. - G.G. 101-123. - Тр6ло^ np6GßaGn^ : http://www.ekke.gr/open_books/EKKE_B00K_10.pdf
5. Бродель Ф. Грамматика цивилизаций [Электронный ресурс] / Ф. Бродель. -Москва : Весь мир, 2008. - Режим доступа : https://vk.com/doc479094_169331970?hash=439c8c97bf1a4df07c&dl=1ec721657dbed7b38f
6. ТGaкnpí5n О. О Х6уо^ tmv 9opsrov tmv psTavaGTrov: nopiapaTa spswa^ Л8бюи, ах6Хга, Gupл8pdGpaтa / О. ТGaкnpí5n // Варои^л X. 'Oysl<; p8тavdGT8UGn<; каг цsтavaGтsuтlK'п^ лоХтк^ GTnv EXXdöa, Eqpspa / X. Варои^п, N. Еарр^, А. Фраукакои; EлlGтnцovlк^ Ynsu0wn I. ТGÍyкavou. - А0^а, 2009. - g.g. 123-141. Троло^ np6GßaGn^ : http://www.ekke.gr/open_books/EKKE_B00K_10.pdf
7. Taa^piSn О., 2012, Мга лоХтаргкл лроавуугап уга Tnv svrn^n tmv psTavaGTrov: 6ysl^ 0sropia^ каг пракик^. [^s^pov^ плтл] / О. ТGaкnpí5n // Афou^8ví8ní А. Evrn^n Trov psTavaGTrov: avTl^nyslG, лоХтк8а, лракпк8а / А. Афou^8ví8ní, N. Еарр^, О. ТGaкnpí5n. - А0^а, 2012. - g.g. 127-140. - Троло^ np6GßaGn^ : http://www.ekke.gr/open_books/EntaxiMetanaston.pdf
8. Asv sival p6vo apl0poi. АОМ/АлоатоХ^ ЕХХаба^ [^s^pov^ плтл] // Ale0vnq ОpyavlGЦ6^ M8тavdGT8UGní, 2009. - Тр6ло^ np6Gßaani : http://dide-anatol.att.sch.gr/perival/FAKELOS_ESY_OPOS_KI_EGO/IOM_tool_gr.pdf
9. Tadpm^ П. TovpiGTs^, Ta^iöla, t6tcoi : Когу^гоАоугкв^ npoGsyyiG8l<; gtov тоиргар6 [^s^pov^ ПЛТЛ] / П. TadpTa^. - А0^а, 1998. - Тр6ло^ np6Gßaani : http://nefeli.lib.teicrete.gr/browse/sdo/tour/2012/KritikosGiannis/attached-document-1340621019-39671-16416/Kritikos2012.pdf
10. MINERVA Project [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.minervaeurope.org/
11. International Organization for Migration [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.iom.int/key-migration-term
12. Рябченко Е. В. Етапи розвитку загально'1' м^рацшно'1' полгтию Свропейського Союзу щодо кра'1'н третього свпу на початку ХХ1 сторiччя / Е. В. Рябченко //Вюник Марiупольського державного унiверситета. Серiя : Iсторiя. Полiтологiя. - 2014. - Вип. 10. - С. 81-90 ; Riabchenko E. V. Etapy rozvytku zahalnoi mihratsiinoi polityki Yevropeiskoho Soiuzu shchodo krain tretoho svitu na pochatku KhKhI storichchia / E. V. Riabchenko //Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universyteta. Seriia : Istoriia. Politolohiia. - 2014. - Vyp. 10. - S. 81-90
13. Еарр^ N. Ог а^фа^ке^ 5laGTdG8l<; rq? p8тavaGT8Uтlк^^ лоХтк^ GTnv Еирюпагкл 'Evroan [^s^pov^ гслтп] / N. Еарр^ // 'Oysl<; p8тavdGT8UGní каг p8тavaGT8Uтlк^^ лоХтк^ GTnv EXXdöa G^pspa / Xp. Варои^л, N. Еарр^, А. Фраукакои; Елшгпроугк-р Ynsu0wn : I. TGÍyкavou. - А0^а, 2009. - g.g. 61-85. - Тр6ло^ np6Gßaani : https://docs.google.com/viewerng/viewer?url=http://www.thepressproject.gr/files/EKKE_BOO K_10.pdf
14. Еurocities [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.eurocities.eu
Стаття надшшла до редакцп 29.10.2015 р.
E. Riabchenko
CULTURAL ASPECT OF MIGRANTS' INTEGRATION IN THE EUROPEAN UNION NOWADAYS
The present article studies the importance of culture in the integration of migrants into European Union society. The International organization of migration defines the terms of
"migration" as a movement of a person or a group of persons, either across an international border, or within a state. It is concerned that the term migrant was usually understood to cover all cases where the decision to migrate was taken freely by the individual concerned for reasons of "personal convenience " and without intervention of an external compelling factor; it therefore applied to persons, and family members, moving to another country or region to better their material or social conditions and improve the prospect for themselves or their family. It is mentioned in the article that migration is as ancient as human civilization. Migration promotes and integrates the cultural heritage of the migrant, bearer of a definite culture. It is very important to respect the traditions of the migrant, but also it is vital importance for the migrant to be involved and acknowledged with European cultural heritage. It makes migrant to be a part of social and political life of the society-recipient of migrant. European Union is constantly facing with problem of migrants integration. Taking into account the main concern of human rights it is a challenge for the EU to make the proper conditions for the cultural adaptation of migrants, and, also, to prevent the recipient society from xenophobia. The laws of EU must be always updated in order to provide appropriate social and political role of migrant.
Migration is a process of social change where an individual, alone or accompanied by others, because of one or more reasons of economic betterment, political upheaval, education or other purposes, leaves one geographical area for prolonged stay or permanent settlement in another geographical area. It must be emphasized that migration is a trans-national process. Any such process involves not only leaving social networks behind (which may or may not be well established) but also includes experiencing at first a sense of loss, dislocation, alienation and isolation, which will lead to processes of acculturation. A series of factors in the environment combined with levels of stress, the ability to deal with stress, and the ability to root oneself according to one's personality traits, will produce either a sense of settling down or a sense of feeling isolated and alienated. Migration has contributed to the richness in diversity of cultures, ethnicities and races in developed countries. Individuals who migrate experience multiple stresses that can impact their mental well being, including the loss of cultural norms, religious customs, and social support systems, adjustment to a new culture and changes in identity and concept of self. Further study, a better understanding of the complex interplay of these problems may eventually lead to preventative measures and lessen the xenophobia and social inequality.
Key words: civilization, migrant, cultural values, integration, social and political role, European Union, International Organization of Migration.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Пономарьова 1.С., дл.н, проф., Молчанова М.В., кл.н, доц.
