CC BY
40
Л. О. Курш
м. Хмельницький
ЦИКЛ1ЧНА М1ГРАЦ1Я В КОНТЕКСТ1 ЕКОНОМ1ЧНОГО I ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ КРА1Н
Постановка проблеми. Циклiчна мiграцiя е трива-лою, довгостроковою та мшливою ознакою мiждержав-но1 мобтьносп населення у сучасному глобалiзованому свт. Вона пiдвищуе можливiсть отримання позитивних економiчних ефектiв як для самих мпрантав, так i для кра'1н емiграцií та iммiграцií. Водночас, циктчнють та нерiвномiрнiсть соцiально-економiчного розвитку у крашах свiту спрямовуе мiграцiйнi потоки та визначае
1х роль як кра1н переважного походження чи призна-чення мiгрантiв. В цьому контекста актуальной! набувае дослiдження взаемозв'язку мiж стадiями економiчного та мiграцiйного цикшв, ефектiв для кра1н походження i призначення, що проявляються на кожнш iз стадiй циклу, та визначення шлямв отримання найбiльших пере-ваг вiд циклiчноí' мiграцií для економiчного i людського розвитку кра'1н.
Анал1з останшх дослщжень 1 публ1кац1й. Законом!р-ностям цикично'Г мпрацп присвяченi працi шоземних вчених К. 1глщькоГ [6], Л. Кацелi [2], К. Ньюленд [10]. У них зосереджена увага на практичному досвщ краГн, якi е найбшьш активними учасниками тимчасових по-вторюваних перемiщень населення та визначенш пере-ваг вiд цикично'Г мпрацп для соцiально-економiчного розвитку краГн походження i призначення мiгрантiв. Росiйська науковець I. Цапенко [7] акцентуе увагу на взаемозв'язку м1ж економiчним циклом та м1жнарод-ною мiграцiею населення, зосереджуючись на тенденщ-ях м^рацшних процесiв пiд час фшансово-економ!чноТ кризи з 2008 року. УкраГнська дослщниця О. Малинов-ська [3] розглядае повторюваш мiждержавнi перемь щення населення як циркулярну мiграцiю в контекст транснацiонального соцiального простору.
Невир1шен1 частини проблеми. Водночас, невирше-ними завданнями залишаються дослiдження залежнос-тi мпрацшного циклу вiд економiчного, визначення та вщокремлення поняття «циклiчна мпрацш» та видшен-ня можливостей державного регулювання для отриман-ня переваг на кожному з етатв мiграцiйного циклу.
Постановка завдання. Цшями статтi е аналiз взаемозв'язку мiж економiчним циклом та мпращею, визначення поняття «цикична мпрацш», Г! вщокрем-лення вщ сумiжного поняття циркулярноГ мпрацп, до-слiдження позитивних ефектiв в1д мпрацп для краГн походження i призначення на кожному етапi мпрацшного циклу та видiлення заходiв мпрацшного регулювання шляхом пiдвищення мпрацшноГ привабливосл краГн для Гх економiчного i людського розвитку.
Основн1 результати дослщження. Циклiчна м!гра-ц1я — це перемщення економiчно активного населення через державш кордони проходженням стадiй емпрацп, пристосування, взаемозв'язку та реем^рацп, що може повторюватись у чась Цикичнють характерна для м1-грацп населення, зумовленоГ чинниками економiчного характеру, передуем, трудовоГ мпрацп. Зг1дно до Кон-венцп про правовий статус трудящих-м^антв i членiв Гхшх амей держав-учасниць Сп1вдружност1 Незалеж-них Держав, ратифжовано'Г УкраГною 21 грудня 2011 року, цикл мпрацп — це перюд часу, який уключае ви-Гзд з1 сторони пост1йного проживання, транзит, в'Гзд до приймаючоГ сторони, перебування та здiйснення опла-чуваноГ трудовоГ д1яльност1 в приймаючiй сторон!, а та-кож повернення до сторони постшного проживання [1].
Вперше до висновку, що на макрорiвнi мпрацш можна зобразити у вигляд1 циклу приходить Л. Кацель Мiграцiйний цикл Кацел! включае п'ять визначених ста-д1й: стадiя виГзду передбачае втрату людського потенщалу внаслщок емiграцii; стадiя пристосування пов'язана з на-ступним послабленням економ!чноГ активностi та стандарт життя в кра'Гш походження, в той час як емпран-ти оселяються в кра'Гш призначення; стадiя консолщацп спiвпадае з пщнесенням економiчноi активностi в краГш походження внаслщок зростаючого притоку грошових переказ!в; наступна стад!я включае взаемозв'язок м1ж транснащональними громадами ! можливе возз'еднання амей; стад!я реемiграцii або !ммпрацп передбачае при-т1к людського потенщалу в крашу походження внаслщок зворотно'Г мпрацп або шмирацй, зумовленоГ значним попитом на трудов! ресурси на мюцевому ринку пращ [2].
На нашу думку, можна прослщкувати взаемозв'язок м1ж базовим циклом економ!чних процеав ! мпрацш-ним циклом Л. Кацел! (рис. 1). Шд час фази спаду у краГн! походження вщбуваеться в1дт1к людського потенщалу у вигляд! емпрацп населення в пошуках кращих умов життя ! працевлаштування. В той час як краГна походження переживае стадп депресп ! часткового пожвав-лення, емпранти проходять етапи пристосування ! консолщацп в краГш призначення, сприяючи покращенню ситуацп у р!дн!й краГш надходженнями грошових пере-каз!в. Грошов! перекази та шш1 позитивш ефекти в1д мпрацп (залучення висококвал!фжованих спещаисив, усунення диспропорцш на ринках пращ, «кругооб!г м1з-юв», трансфер технологш, тощо) сприяють подовжен-ню фаз пожвавлення та пщйому у краГнах походження ! призначення. На стадп взаемозв'язку емпранти озна-йомлюються з новими можливостями працевлаштування ! прожиття, що виникли в умовах пожвавлення у краГш походження, та приймають ршення щодо реемь грацп, що ствпадае з1 стад!ею пщйому.
Ш1д час пожвавлення та пщйому попит на працю ! заробггна плата у краГш призначення зростае, що пщ-вищуе ГГ iммiграцiйну привабливють. Коли краГна призначення починае переживати етап спаду, вщповщно, попит на працю ! заробггна плата зменшуються, мпран-ти виГжджають назад до краГни походження у випадку кращих економ!чних умов та можливостей працевлаштування у нш.
О. Малиновська визначае багаторазов! перемь щення м1ж двома або бшьше державами як циркулярну мпрацш. При чому, вона виступае субститутом пере-селення для постшного проживання [3]. Циркулярна (кругова) мпращя передбачае тимчасов! перемщення населення у короткостроковому перюд! (до 1 року) ! так! м!гранти не потребують сощально-економ!чноТ штегра-цп та подальшого возз'еднання амей.
Цикична мпращя, на нашу думку, включае перемь щення, що першочергово планувались як тимчасов! або пост1йн1 [4] в межах середньострокового (вщ 1 до 5—7 роюв) та довгострокового перюд!в (понад 5—7 роюв).
Рис. 1. Фази базового циклу економ1чного розвитку та м(грацшного циклу в кранах походження I призначення
2012/№1
77
Цикична мпращя, що зал ежить вщ економГчно! кон'юнктури в крашах походження 1 призначення, включае як легальш, так 1 нелегальш мпрацшт потоки. Циркулярна мГгращя може бути лише легальною — мпранти знаходяться в крашах призначення в межах законодавчо визначеного строку перебування. За ви-значенням Глобального форуму з мГграцп та розвитку та Свропейсько! комюп, «циркулярна мГгращя — це ле-гальт перемщення населення мiж крашами, включаю-чи тимчасовГ та бГльш постшш, яю, у випадку !х добро-вГльноси та вщповщностГ потребам ринку пращ кра!н призначення 1 походження, можуть бути сприятливими для вс1х учасниюв мпрацшного процесу» [5]. Нелегаль-ний статус, як правило, обмежуе кругову мпрацго [6].
Циркулярна мiграцiя може вщбуватись в межах ци-клГчно! (рис. 2). Коли ситуацiя по нествпадшню або протилежностi фаз базових циклiв у крашах походження i призначення тривае у середньо- та довгостроковому пе-рiодах, то в межах кожного етапу мiграцiйного циклу мож-лива тимчасова або кругова мiграцiя. Як приклад можна розглядати циркулярну мiграцiю украшських трудових мь грантiв м1ж Польщею та Украшою в межах дп короткотер-мшових вiз пщ час тривалих кризових явищ в украшсьюй економiцi та економiчного пщйому у Польщi [6].
ЦиклГчна залежнiсть мГграцп вщ економГчно! кон'юнктури яскраво проявилась в умовах фшансово-економГчно! кризи у 2009 рощ в США, 1спанп та 1рланди [7]. У США чисельнють прибулих тимчасових трудових мiгрантiв знизилась з 1,1 млн до 936 тис. ошб, чисельнiсть нелегальних мГгранлв скоротилась на 1 млн ошб. В 1спани прийом тимчасових пращвниюв по заявках працедавцiв зменшився з 200 тис. до 16 тис. ошб за 2007—2009 рр. [7].
На морських кордонах €С у 2009 рощ було затримано на 40 % менше нелегальних мярантш н1ж у попередньому роцГ. В межах €С скоротився притГк нових мiгрантiв Гз схщ-ноевропейських кра!н, до прикладу, в 1рландГ1 у 2009 рощ було зареестровано на 60 % менше нових трудових догово-рГв з вихГдцями з цих кра1н порГвняно з попередн1м роком. Також з краши посилився вщтж реемГгрантГв, за рахунок чого сформувалось негативне мГграцГйне сальдо [7].
У довгостроковому перюдГ краша може деклька ра-зГв змГнювати свш статус краши походження або призначення мГгранлв в залежностГ вГд коливань економГчно! кон'юнктури. Такий сценарш пщтверджуеться у Грецп,
Рис. 2. Цикл!чна м!грац1я в (деальнш ситуаци протилежностI фаз базового циклу в крашах походження I призначення
яка у другш половит ХХ ст. традищйно була одшею з найбГльших кра1н емпрацп, що було зумовлено тсля-военними складними економГчними умовами. 1з покра-щенням економГчно! ситуацп, пщвищенням рГвня життя та зростанням потреби ринку пращ у 70-х — 80-х роках у крашу спрямувався потж реемГгрантГв та активГзувався ГммГгращйний притГк переважно Гз кра1н Сходно! та Шв-денно-Схщно! Свропи. ГрецГя змГнила свою роль з краши походження на крашу призначення мпрантГв. З 1990-х роюв по 2008 рГк юльюсть ГммпрантГв у Грецп збГльши-лась у чотири рази, що позищонувало и як крашу з най-вищим пропорцшним зростанням Гммпрацп у €С за цей перГод часу [8]. ЕкономГчна боргова криза в Грецп з 2009 року викликала пщвищення рГвня безробГття до 16 % у 2011 рощ (до 40 % серед випускниюв закладГв вищо! та професшно-технГчно! освГти) Г зумовила нову емпрацш-ну хвилю з краши. Грецький ринок працГ не в змозГ по-глинути 40 тис. пращвниюв, що виходять на нього що-року Г щ особи змушенГ шукати мГсце працевлаштування за кордоном. Як наслщок, почали вщновлюватись старГ емГграцГйнГ маршрути — населення твнГчно-схщно! час-тини краши, що найбГльше постраждала вщ кризи, на-магаеться мГгрувати до НГмеччини та Скандинавських краш, де 1хш попередники успГшно проживали як тим-часовГ працГвники у 50-х — 60-х роках ХХ ст. ПодГбними популярними напрямами емпрацп, що вщновились, стали краши Захщно! Свропи, США, Канада та АвстралГя, яю пщтримують сталий економГчний розвиток [9].
Етапи мГграцшного циклу та !х тривалГсть визнача-еться ефектами вщ мГграцп в крашах походження Г призначення, а також пщвищенням мпрацшно! привабли-востГ кра!н (рис. 3). Мпрацшна привабливГсть визначае роль краши як краши походження або призначення.
Основними ефектами вщ мпрацп для кра!н призначення е економГчне зростання за рахунок високок-валГфжовано! ГммГграцп та усунення диспропорцш на ринках працГ за рахунок пращ ГммГгрантГв у секторах, непривабливих для мюцевого населення.
Краши походження отримують переваги у виглядГ зростання доходГв та отримання ГнвестицГйних ресур-сГв за рахунок грошових переказГв, «кругообГгу мГзюв» Г мереж висококвалГфжованих спецГалГстГв, розвитку трансферу технологГй та швестування, реемпрацп пра-цГвникГв пщвищено! квалГфжацп.
Створення м1ждержавних мереж висококвалГфжова-них спецГалГстГв сприяе розповсюдженню знань, шнова-цГй та поглядГв Г стимулюе розвиток у середньостроковому та довгостроковому перюдах. Досвщ Китаю Г 1ндГ1 у вико-ристаннГ переваг вщ функцГонування мереж за учасл нащ-ональних спецГалГстГв та професюналГв-мпранпв у США пщтверджуе Гнтенсивний економГчний розвиток цих кра!н внаслГдок трансферу технологГй, передачГ вдосконалених навикГв та практики у сферГ працГ Г управлшня [4].
РеемГграцГя висококвалГфГкованих пращвниюв зумовлюеться пщвищенням показникГв мГграцГйно! привабливосл кра!ни походження. До прикладу, за до-слГдженням Фонду Кауффмана, основними причинами реемГграцп з США до Китаю стали кар'ерний розвиток та пщвищення якоси життя в кршш походження [10]. Зростання мГграцГйно! привабливостГ Китаю завдяки високим темпам економГчного зростання за остан-нГ роки сприяло спрямуванню в крашу реемГгрантГв Гз
Пщвищення 1Унграцшно'1 привабливосп
у краТн1 призначення
:■«.
Ем1грац1я
до краши призначення
у краш! походження
ТТристосування —»
-^т-
I I I I
Л.
Консолщащя -1-
Еконоличне зростання за рахунок
в исо ко к вал \ (}) \ ко ва [ юУ ¡мм1грацп
Усунення диспропорций на ринках пpaцi за рахунок пращ ¡мм ¡грантов
I
Пiдвищeння людського та економ1чного потенщалу краши походження
Реелнгращя
-Ж-
Шдвшцення людського та скопом¡чпого потенщалу краши призначення_
Зростання доходив та отримання швестиншних ресурсов у кра!ш походження за рахунок грошових перекалв
Отримання екопохпчиих переваг крашою походження вщ ,ияльносп транснащональних мереж мпранпв,
«КруГООб1гу М13ИВ»,
розвитку трансферу технологш та швестування
Взаемозв'язок
Рис. 3. Ефекти вгд мгграци в кра'ш в залежностг вгд и рол1 та стадймграцшного циклу, що визначаються м1грацшною привабливстю
США (71 тис. осГб у 2010 рощ) та Японп (66 тис. осГб), а також переселенщв з Швденно'' Коре'' (121 тис. осГб) та африканських краГн (близько 100 тис. осГб) [11].
Розвиток краш призначення внаслщок позитивних ефектГв вщ мiграцГi подовжуе стадй' iммiграцГi, пристосуван-ня, консолщацп та взаемозв'язку мiгрантiв у нш. Водночас, переваги вщ мiграцii для краши призначення сприяють еко-номiчному пщнесенню, що подовжуе стадп взаемозв'язку та реемпрацп. До прикладу, внаслщок розвитку стшких бiзнес-зв'язкiв з iндiйськими професiоналами у шформа-цiйних технолопях (1Т) за кордоном 1нд1я на початку ХХ1 столiття пережила швидке зростання галузi 1Т. Такi тенден-цп посприяли реемiграцii 30—40 тисяч iндiйських 1Т спещ-алiстiв у 2006—2007 роках та формуванню масштабного ш-дшського технологГчного центру Бангалор, що став одним з найбГльш привабливих мюць для ведення бГзнесу в краГнах третього свГту [12]. Крш того, це зумовило шмпрацш в 1н-дГю близько 50 тис. захГдних фахГвцГв [13].
Врахування циклГчностГ мпрацшних процесГв та ста-дГй мпрацшного циклу е важливим етапом мГграцшного регулювання. При визначеннГ прГоритетних напрямГв за-стосування ГнструментГв мпрацшно'' полгтики необхщно враховувати, на якому етат мГграцГйного циклу знахо-диться кра'на, чи е вона переважно кра'ною походження.
Наприклад, якщо кра'на виступае у ролГ краши призначення у процесГ емГграцп з краши походження до краши призначення, то прюритетним напрямом е застосування ГнструментГв Гммпрацшно'' полГтики (до-слГдження потреби ринку пращ у трудових мГгрантах, полГтика активного залучення мГгрантГв, використання квот, преференцшно'' або бально'' системи селективно'' Гммпрацп, тощо). На стадп пристосування Г консолщацп вГдбуваеться пщвищення людського та економГчно-го потенщалу краши призначення Г важливим заходом мГграцГйного регулювання стае адаптащя та штегращя мпрантГв. На стадп консолщацп та взаемозв'язку виго-ди вщ мпрацп починае отримувати кра'на походження. Необхщною стае координацГя використання транснащональних мереж мГгрантГв та грошових переказГв для стимулювання економГчного Г людського розвитку.
Основним заходом пщвищення мпрацшно'' при-вабливостГ краши е проведення ефективних сощально-економГчних реформ.
Сощально-економГчш реформи в контекстГ отримання найбГльших переваг вГд мГграцп слГд спрямовува-ти на:
стримування масово'' емпрацп, передусГм, висо-коквалГфжованих працГвникГв;
заохочення Гммпрацп та реемпрацп на основГ пщ-вищення показниюв мпрацшно'' привабливостГ.
В межах даних напрямГв сощально-економГчш заходи включають:
подолання кризових явищ, що призводять до не-довикористання людського потенцГалу населення, упо-вГльнення темпГв його пГдвищення та можливо'' його деградацп;
полГтику загального пГдвищення доходГв Г рГвня життя населення, що може частково стримати мпрацш-ний вГдтГк з краши Г посприяти реемпрацп;
пГдвищення матерГального забезпечення працГвникГв стратепчних галузей, передусГм освГти Г охорони здоров'я;
створення партнерств м1ж унГверситетами, пщпри-емствами Г органами влади для забезпечення вщповщ-ностГ пГдготовлених спещалютГв потребам ринку працГ;
цГлеспрямований шновацшний та ГнвестицГйний розвиток галузей з найбГльшими можливостями використання наявного людського потенцГалу;
пГдвищення трудового потенцГалу шляхом впрова-дження системи безперервно'' освгти;
ефективне функцГонування ринку пращ, що сти-мулюеться розвитком освгти, технологГчним прогресом, мобГльнютю нацГональних трудових ресурсГв, усунен-ням диспропорцГй м1ж попитом Г пропозицГею та попе-редженням безробГття;
стимулювання розвитку прГоритетних регюшв з ш-тенсивним економГчним зростанням, пщприемницько'' активностГ та шновацшних процесГв.
ПГдвищення показникГв мГграцшно'' привабливостГ завдяки реалГзацп соцГально-економГчних реформ сприяють ефективному використанню переваг циклГчно'' мГграцп для економГчного Г людського розвитку кра'н.
Висновки. ТрудовГ мГгранти отримують переваги вщ циклГчно'' мГграцп, користуючись вГльним вибором реалГзацп свого людського потенцГалу у тш краМ, де ю-нуе попит на 'х працю та забезпечуеться гщний рГвень життя. Доступ мГгрантГв до ринюв працГ кра'н свГту сприяе оптимальному використанню 'х навикГв Г знань та забезпечуе 'х бГльшим доходом, який може викорис-товуватись для розвитку людського потенцГалу 'х дГтей у кра'нах походження. РеемГграцГя до краши походження створюе позитивш ефекти у виглядГ пГдвищення та на-копичення людського потенцГалу, залучення фшансо-вих та швестицшних ресурсГв. Отримання переваг кра-''нами походження Г призначення вщ циклГчно'' мГграцГ' можливе завдяки пщвищенню мГграцГйно'' привабливостГ шляхом ефективно'' реалГзацГ' вГдповГдних соцГаль-но-економГчних реформ. В цьому руслГ перспективним напрямком подальших дослГджень е визначення показникГв мГграцшно'' привабливостГ та впливу кожного з них на економГчний та мпрацшний цикли.
2012/№1
79
Лггература
1. Конвенцш про правовий статус трудящих-м^ран-т1в i член1в 1хн1х с1мей держав-учасниць Сп1вдружност1 Незалежних Держав [Електронний ресурс] / СНД, Кон-венц1я, М1жнародний документ в1д 14.11.2008. Режим доступу: http://zakon2. rada. gov. ua/laws/show/997_j82.
2. Katseli L. Effects of Migration on Sending Countries: What Do We Know / L. Katseli, R. Lucas, T. Xenogiani // Working Paper No. 250. — OECD Development Centre, Paris, 2006.
3. Малиновська О. А. Мiжнароднi мираци та сус-пгльш трансформаци доби глобад1заци / Малиновська О. А. // Демографгя та сощальна економiка. — 2009. — № 11 (1). — C. 5-9.
4. World Migration 2008. Managing labour mobility in the evolving global economy [Електронний ресурс] / International Organization for Migration. — Geneva, 2008. — 540 p. Режим доступу : www. iadb. org/intal/intalcdi/ PE/2008/02382a11. pdf.
5. World Migration Report 2010. The Future of Migration: Building Capacities for Change [Електронний ресурс] / International Organization for Migration. — Geneva. — 2010 — P 53 Режим доступу : http://tuta. neru9. com/iccn. org. ge/pdf/ eng/world/2011/WMR_2010_ENGLISH. pdf.
6. Iglicka K. Circular Migration Patterns. Migration between Ukraine and Poland [Електронний ресурс] / K. Iglicka, K. Gmaj, W. Borodzicz-Smoliski / METOIKOS Project -Robert Schuman Centre for Advanced Studies. European University Institute. — Florence, 2011. — 32 p. Режим доступу : http://cadmus. eui. eu/bitstream/handle/1814/19720/ METOIKOScasestudyPolandUkraine. pdf? sequence=1.
7. Цапенко И. Экономический цикл и международная миграция населения / И. Цапенко // Мировая экономика и международные отношения. — 2011. — № 8. — С. 31-42.
8. Migration in Greece: A Country Profile 2008 [Елек-тронний ресурс] / ed. by Sheila Siar // International Organization for Migration. — 2008. — 60 p. Спошб доступу : http ://www. iom. hu/PDF/migration_profiles2008/ Greece_Profile2008. pdf.
9. Fotiadis A. Greece — Lost Generation Begins to Leave [Електронний ресурс] / A. Fotiadis // IPS Inter Press Service — October 2, 2011. Режим доступу : http :// ipsnews. net/news. asp? idnews=105317.
10. Newland K. Circular Migration and Human Development [Електронний ресурс] / K. Newland // Human Development Research Paper 2009/42. — United Nations Development Programme. — October 2009. — 26 p. Режим доступу : http ://www. migrationpolicy. org/pubs/newland_ HDRP_2009. pdf.
11. 1демо даль Шсля глобально! економ!чно! кризи м^ащя стала шшою, але вона тривае (переклад ори-пналу статп з The Economist) [Електронний ресурс] // Укра!нський тиждень. — № 36 (201) вщ 01.09.2011. Режим доступу : http ://tyzhden. ua/World/29833.
Faist T. The volume and dynamics of international migration and transnational social space — Oxford University Press, New York — 2000 — 380 p.
Stimulating Economies through Fostering Talent Mobility [Електронний ресурс] // World Economic Forum. — 2010. — 55p. Спошб доступу: http://www. weforum. org/ pdf/ip/ps/TalentMobility. pdf.
