CC BY
39УДК 913 (796.5):005.41:005.44
Страчкова Н. В. Галух Г. А.
Крузний туризм як перспективный напрямок розвитку АР Крым в умовах глобал'зацп
Таврмський нацюнальний ужверситет iMeHi В. I. Вернадського, м. Омферополь e-mail: natastrachkova@rambler.ru
Анотаця. Проаналiзовано роль та особливостi крупного туризму в АР Крим, розкрито позитивну duHaMiKy його розвитку, зазначен головн проблеми функцонування крупного туризму в регiонi.
Ключовi слова: кру/зний туризм, приморський регюн, морський порт, приморський кластер.
Вступ
Сучасна круТзна шдустр1я - це глобально штегрована до свгговоТ економ1ки галузь, безпосередньо пов'язана практично з ус1ма базовими галузями (та секторами) св1товоТ економ1ки (вщ суднобудування до шдустрп розваг). У своему сучасному вар1ант1 круТзна 1ндустр1я сформувалася у 50-т1 роки XX-го стол1ття з трансатлантичних морських пасажирських перевезень. Протягом останшх 20 рок1в щор1чний прирют вартост1 круТзноТ шдустрп у свт складае, у середньому, 7,4 %. К1льк1сть круТзних турист1в св1ту у 2012 р. перевищила 16 млн. ос1б, при цьому ттьки у ¿вроп1 майже 5 млн., що забезпечило генерування у вс1х пов'язаних з круТзним туризмом галузях майже 33 млрд. долл. [1]
Позитивы показники збереглися i у кризовому 2009 р. (на тл1 скорочення обсяпв св1тового туризму на 4,2 % круТзна шдустр1я продемонструвала зниження лише на 1,4 %). За прогнозами ктькють круТзних турист1в зросте з 18,1 млн ос1б. у 2011 р. до 21,4 млн ос1б. у 2016 р., а до 2020 року кожен другий турист стане учасником круТзного туризму.
КруТзний туризм е ушверсальним видом туризму, який поеднуе у соб1 практично вс1 його форми, а також об'еднуе р1зн1 види сервюу та оргашзаци дозв1лля (у т.ч. готельне обслуговування, ресторанний б1знес, екскурсшну д1яльн1сть). Глобал1зац1я круТзноТ шдустрп, зростання з кожним роком ктькосп круТзних порт1в диктують приморським рег1онам (включаючи порти), вимоги щодо об'еднання зусиль ус1х суб'ект1в ринку у досягненн сп1льних ц1лей розвитку. Серед шшого це передбачае i 1нтеграц1ю порт1в з метою надання певного туристичного продукту, а також сшльного досягнення цтей оптим1зац1Т законодавства, розвитку туристичноТ 1нфраструктури, зб1льшення пасажирообороту тощо.
Чорноморський регюн в цтому та порти АР Крим мають достатньо великий потенц1ал для розвитку круТзного туризму, дослщження якого е вельми актуальним у сучасних умовах глобал1зованого розвитку приморського регюну. За оц1нками експерт1в, кожний круТзний турист п1д час транзитного заходу судна у порт («суднозаходу») в середньому за 10 годин стоянки витрачае в мют1 перебування вщ 50 до 100 евро. Пщ час заходження до порту одного круТзного судна типу Panamax, мюто одночасно вщвщуе вщ 2000 турист1в. Сума, що витрачаеться одним туристом у базовому порту (у м1ст1 та пщ час екскурсш), досягае 600 евро за 2 - 3 дн1. Таким чином, круТзне судноплавство дае можливють протягом семи мюяц1в на р1к створити умови для гарантованого поповнення мюцевих бюджет1в (у т.ч. за рахунок туризму, витрат туриспв на сферу розваг тощо). До того ж, це не призводить до суттевого збтьшення навантаження на наземну шфраструктуру приморських регюшв.
Аналз останшх дослджень та публкацй. Особливост1 круТзного туризму е вщносно малодослщженим аспектом сусп1льно-географ1чного напрямку. Бтьшють автор1в, зокрема Мартинюк А.А., Мартинюк М.А. [2], Соловьев А.А. [3], Логунова Н.А. [4] розглядають цей вид туристичноТ д1яльност1 переважно у контекст! м1жнародного судноплавства та розвитку портовоТ 1нфраструктури. При цьому поза увагою фах1вц1в залишаються аспекти дослщження феномену круТзного туризму як сусп1льно-географ|чного явища, розвиток якого вщображае ступшь включення приморських рег1он1в до глобал1зацшних процес1в.
Формулювання цтей статтi. Метою статп е досл1дження умов та проблем функцюнування круТзного туризму у Автономий Республ1ц1 Крим в контекст! глобал1зованного розвитку приморських рег1он1в УкраТни.
Результати i обговорення
Св1товий круТзний флот становить 512 суден. У свт юнуе 650 круТзних порт1в, з яких у Середземному мор1 - 158, у Чорному мор1 - 16 (з них на територи УкраТни - 6, не рахуючи порлв басейну Азовського моря та гирла р1чки Дунай).
Чорне море за своТм географ1чним положенням не е транзитним, отже, для того, щоб видтитися у самостшний напрям для масового круТзного туризму не менше 5 порлв повинш мати 1нфраструктуру, здатну обслуговувати судна довжиною понад 300 м. Сьогодш таку шфраструктуру мае лише Одеса
(довжина 330 м., ширина 13 м., осадка судна 13 м., можливють приймати одночасно до 5 теплоходiв, загальна пропускна спроможнiсть - до 4 млн. туриспв на рiк [5]. Тому конкуренты переваги УкраТнського Причорномор'я у розвитку круТзного туризму можуть забезпечуватись позицюнуванням портiв на мiжнародному круТзному ринку переважно у якостi шшових. Для обслуговування суден нiшового сектору пщходять 6 портiв Чорного моря: Одеса, eвпаторiя, Ялта, Севастополь, Феодоая та Керч.
На даний момент у Чорному морi розвиваеться переважно в'Тзний круТзний туризм, темпи розвитку якого значно поступаються темпам розвитку Середземноморського або Карибського круТзного напрямку. Наприклад, у 2012 р. у Середземномор'Т працюють близько 200 круТзних судна загальною мiсткiстю бiльше 84 тис. пасажиро-мюць, враховуючи мегалайнери довжиною 290-360 м та мiсткiстю 2,5-2 тис. оаб кожен [6]. Обсяг круТзних перевезень у Чорному морi за пщсумками 2010 р. склав лише 1 % вщ круТзних перевезень у Середземному мор^ але уУкраТ'нсьм круТзнi порти показують стабтьне зростання суднозаходiв та пасажиропотоку. За останш два роки число круТзних заходiв у порти приморських регюшв УкраТни збiльшилося в середньому на 13%.
Про позитивну динамку розвитку круТзного туризму у Криму свщчать наступш показники. Чисельнють туристiв, що прибувають у Крим круТзними судами, щорiчно зростае (рис. 1). Так, у 2012 р. у порти Криму Зайшло 80 шоземних та 15 в^чизняних круТзних суден, ктькють туристiв склала 63 тис. оаб, що у 2 рази бтьше, шж у 2008 р. У 2013 р. пщписано договори на прийом та обслуговування 110 шоземних та 16 в^чизняних круТзних суден, що на 25% бтьше, шж у 2012 р. На початок 2014 р. Лише морський торговий порт Ялти прийняв 211 заяв на прийом круТзних суден.
80 — 70
■с
о
Ü
2008 2009 2010 2011 2012 2013
Рис. 1. Динамка ктькост круТзних туриспв у АР KpiM, 2009-2013 рр.
Традицшними ящерами серед порлв АР Крим е Ялта i Севастополь. Ялту за 2013 р. вщвщало 124 круТзних лайнера, було перевезено бтьш шж 66 тис. пасажир1в. Порт е членом м1жнародноТ асоц1ацп круТзних порлв Середземного моря 'Medcruise' и с 2013 р. входить до Одесько-Кримсько-КавказськоТ круТзноТ л1н1Т "Шють столиць Чорного моря" [7]. Севастополь за той же перюд збтьшив турпот1к круТзних турист1в на 19% до 24,3 тис. ос1б. Порт прийняв 95 пасажирських судозаход1в, у тому числ1 35 1ноземних круТзних суден [8].
Одночасно Керч та Феодоая також характеризуются пост1йним попитом круТзних туриспв. Про це свщчить позитивна динам1ка розвитку. Наприклад, ктькють судозаход1в у феодос1йський порт зросла з 1 у 2012 р. до 7 у 2013 р., вщповщно ктькють туриспв збтьшилась з 350 до 2 тис. оаб [9].
Морськ порти Криму входять до програм вщвщувань круТзних суден м1жнародних компан1й, зокрема Holland America, Princess Cruises, Silver Cruises, Seabourn Cruise, Crysta Cruises, Ridgen Cruises,Costa,Azamara та ¡н. Серед найб1льш перспективних слщ в1дзначити орган1зац1ю з 2008 р. кругових круТз1в по Чорному та Середземному морям круТз1в компашею «MSC» з1 зм1ною пасажир1в на баз1 Одеського та Ялтинського порлв. В лютому 2012 р. був пщписаний протокол про нам1ри з одшею з пров1дних круТзних компанш Royal Caribbean International, яка за допомогою 42 суден займае 25,6% св1тового круТзного ринку, щодо створення в портах Ялта та Севастополь двох круТзних термшал1в.
Серед головних фактор1в, що стримують розвиток круТзного туризму в АР Крим фах1вц1 вщм1чають наступн1:
- географ1чне розташування, зокрема, «нетранзитн1сть» Чорного моря, що ставить чорноморський круТзний туризм у залежнють вщ круТзного туризму Середземного моря з його ч1тко визначеною сезонн1стю: «п1ками» активност1 навесн1 та восени, та майже повною вщсутнютю потоку турист1в у червн1 та серпш;
- короткий сезон круТзного туризму, який тривае 7 мюяц1в (штень - серпень) внасл1док несприятливих погодних умов в осшньо-зимовий перюд (шторм1в, ожелед1);
- iснуючi обмеження для проходження суден через пролив Босфор, що дозволяе проходити суднам довжиною не бтьше 300 м.
- вщсутнють державно''' пол^ики у галузi круТ'зноТ шдустрп;
- недостатнiсть кооперацiï мiж кражами чорноморського регюну, зокрема вiдсутнiсть единих правил щодо пасажирського мореплавства у чорноморському регюш;
- вщсутнють сшвроб^ництва оргашв державно!' влади та мюцевого самоврядування з комерцiйними структурами у просуванш туристичного продукту регiону;
- недостатня розвиненють портово' та туристично' iнфраструктури, необхiдноï для прийому великих кру'зних суден (у т.ч. недостатня довжина причально''' лiнiï, вiдсутнiсть мюць для паркування туристичних автобусiв тощо). Зокрема, для розвитку в'''зного кру'зного туризму приморських регiонiв, потрiбнi сучасш мiжнароднi аеропорти, якi б дали можливють портам Одеса та Ялта стати базовими для туриспв з кра'н СНД.
- значна присутнють шоземних туроператорських компанш на внутршньому ринку туроператорiв Укра'ни, що негативно впливае на штенсивнють розвитку в^чизняного туристичного продукту. Полiтика штучного заниження цш на туристичний продукт, яку проводять глобально штегроваш туристичнi компани', призводить до витiснення з ринку в^чизняних туристичних компанiй, у першу чергу, малих пщприемств;
- завищеш вимоги щодо страхування дiяльностi (видання страхових полiсiв) з боку шоземних кру'зних компанiй, що практично унеможливлюе безпосередню спiвпрацю мiсцевих туроператорiв з операторами кру'зних лiнiй. Стандартна вимога щодо одноразово'' сплати за страховий випадок складае 1 млн дол. США i може сягати 5 млн дол. США. Украшсьм страховi компани не можуть забезпечити такого покриття, що змушуе туроператорiв звертатися по допомогу до шоземних компанш, що потребуе розвитку в Укра'ш системи перестрахування ризимв кру'зного судноплавства.
- недосконалють системи оподаткування туристично'' дiяльностi. Робота з iноземними туроператорами на територи Укра'ни не вщноситься до експорту послуг. Бiльшiсть в^чизняних туроператорiв е платниками податку на додану вартють, у той час як бтьшють субпiдрядникiв, таких як автотранспорт^ пiдприемства, ресторани, музе', театри та екскурсоводи - е платниками фксованого единого податку, що збтьшуе односторонш витрати туроператора щонайменше на 20 % [10].
Певш змши щодо зниження впливу цих негативних факторiв вiдбуваються у галузi спрощення прикордонного контролю кру'зних суден, що вщображено у Проектi наказу "Про затвердження Порядку здшснення прикордонного контролю оргашзованих груп пасажирiв у пунктах пропуску через державний кордон для морського та автомобтьного транспорту, який був розроблений Мшютерством внутршшх справ Укра'ни та Мiнiстерством iнфраструктури Укра'ни [11]. Але лише iнституцiйних заходiв недостатньо для збiльшення кру'зного турпотоку.
Висновки
Узагальнюючи, кру'зне судноплавство е перспективною галуззю, яка може позитивно впливати на економiчний розвиток приморських регюшв Укра'ни. Сьогоднi кру'зний туризм охоплюе три приморських регiони Укра'ни з шести (Одеська та Херсонська обласл, Автономна Республiка Крим) та м. Севастополь. Для розвитку галузi в якосп нiшового сегменту свтово''' кру'зно'' iндустрiï у АР Крим юнуе необхiдна транспортна та туристична шфраструктура. Зокрема, з 6 морських порлв Укра'нського Причорномор'я, що пщходять для прийому кру'зних суден, 5 належать АР Крим. Означеш мюта також володiють унiкальними iсторичними, культурними та туристичними пам'ятками, яю можуть бути привабливими для туриспв кру'зних маршрулв.
Розвиток кру'зного судноплавства сприятиме розвитку сумiжних галузей економiки АР Крим, зокрема готельний бiзнес, громадське харчування, транспорт, суднобудування, судноремонт тощо. Це сприяе залученню швестицш, створюе мультиплiкативний ефект розвитку регiональноï економки, а отже - сприяе створенню нових робочих мiсць. Для пщтримки розвитку мiсцевих туроператорiв, представникiв малого бiзнесу, держава мае сприяти просторово'' трансформацiï структури регiону, зокрема створенню приморських кластерiв, пiдвищенню 'х учасп в мiжнародних та мiсцевих програмах розвитку з метою об'еднання зусиль туроператорiв, об'еклв показу, транспортних компанш, ресторашв, гiдiв, портово'' та мюцево' властi, що у сукупностi повинно формувати нову якють регiонального туристичного продукту та забезпечення розвитку туристичного сектору економки.
Лтература
1. Самарцев G. Укра'на може стати серйозним гравцем на св1товому ринку морських круТзю / G. Самарцев [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/kudi-prishvartuyetsya-bilij-lajner/.
2. Мартинюк А. А. Международный туризм в системе показателей экономического и социального развития общества / А. А. Мартынюк, М. А. Мартынюк // Економiчний вюник Донбасу. - 2009. - № 1. - С. 87-90.
3. Логунова Н. А. Проблемы и перспективы развития круизного судоходства / Логунова Н. А. // Культура народов Причерноморья. - 2007. - № 111. - С. 46-50.
4. Соловьев А. А. Перспективы развития водных путешествий в Крыму / А. А. Соловьев // Культура народов Причерноморья. - 2009. - № 176. - С. 97-100.
5. Технические характеристики Одесского морского порта ГП "ОМТП" [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://www.port.odessa.ua/index.php/ru/.
6. Круизный туризм [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://sudak.in.ua/page/kruiznyj-turizm
7. Електронний ресурс - Режим доступа: http://www.yalta-gs.gov.ua/item/314-v-2013-godu-yaltinskij-port-prinyal-na-25-protsentov-kruiznykh-sudov-bolshe-chem-v-2012-godu-s-ilash.
8. Крыская стратегия. Рекреация: Статистический бюллетень Министерства курортов и туризма АРК. 2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://crimea.gov.ua/images/DOC/crimean_strategy_2013.pdf.
9. News of Black Sea from 29.10.2013; 07.11.2013; 10.02.2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://www. blackseanews.net/read/70874.
10. КруТзне судноплавство як чинник розвитку приморських регюшв УкраТни : Аналiтична записка [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://od.niss.gov.ua/articles/519/
11. Морские бизнес-новости Украины: Аналитика [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://www.maritimebusinessnews.com.ua/news/regular/2013/10/11/24109.html
Аннотация. Н. В. Страчкова, Г. А. Галух Круизный туризм как перспективное направление развития АР Крым в условиях глобализации. Проанализирована роль и особенности круизного туризма в АР Крым, раскрыта позитивная динамика его развития, обозначены основные проблемы функционирования круизного туризма в регионе.
Ключевые слова: круизный туризм, приморский регион, морський порт, приморський кластер.
Abstract. N. V. Strachkova, G. A. Galuh Cruise tourism as a promising development of Crimea under globalization. The role and characteristics of cruise tourism in Crimea, disclosed the positive dynamics of development, of the major issues of functioning of cruise tourism in the region. Keywords: cruise tourism, coastal region, sea port, coastal cluster.
Поступила в редакцию 25.02.2014 г.
