[Текст]: В.М. Гранатуров. - М.: Дело и сервис, 2002. -112 с.
4. Каменская Е.А. Управление рисками сельскохозяйственных предприятий в условиях реформирования производства [Текст]: Е.А. Каменская // Известия Санкт - Петербургского государственного аграрного университета. - № 9. -2008. - С. 108-111 .
5. Шапкин А.С. Экономические и финансовые риски: оценка, управление, портфель инвестиций [Текст]: монография. / А.С. Шапкин -М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2003. - 554 с.
6. John Wangle Managing Energy Risk: A Nontechnical Guide to Markets and Trading. Pennell Pub, 1st edition, 2001. - 250 pp.
Аннотация. В статье рассматривается механизм управления рисками сельскохозяйственных предприятий, как основная составляющая системы обеспечения их экономической безопасности. Ключевые слова: риск, угроза, управление рисками, механизм.
Summary. The article considers the mechanism of risk management of agricultural enterprises, as the main component of the system to ensure their economic security.
Keywords: risk, threat, risk management mechanism.
Рецензент д.э.н., профессор УкрГАЖТ Зайцева И.Ю. Эксперт редакционной коллегии к.э.н., доцент УкрГАЖТ Якименко Н.В.
УДК 656.072(262.5)
МЕТОДИЧН1 ОСНОВИ ОЦ1НКИ ПРИВАБЛИВОСТ1 ПОРТ1В НА ПРИКЛАД1 СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКО-ЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГ1ОНУ
МихайловаЮ.В., к.е.н., доцент (ОНМУ)
У статтi визначено головт зацжавлет стороны у виборi того або тшого порту для включення його в кругзний маршрут, выявлено основт чинники, що впливають на вибiр порту туристами та критерп привабливостi крупного порту з позицт кругзних компатй i туристiв. Використана в статтi методика ощнки питомог привабливостi дозволяе проранжувати порти та вибрати найпривабливш з позицт уах защкавлених сторт для включення в кругзний маршрут.
Ключовi слова кру1з, крулний маршрут, крупна комnанiя, порт заходу, привабливiсть, варткть
Постановка проблеми. Виявлення найбшьш оптимального круГзного маршруту, який включае порти, що мають iнтерес для ктенпв, та при цьому дозволяе отримати максимальний прибуток для судновласниюв, е одтею з ключових цшей судноплавних компанш, даючих на ринку круГзних послуг i прагнучих бути на ньому конкурентоздатними. Тому виявлення порпв для включент Гх в круГзний маршрут е актуальним завданням.
Огляд остантх до^джень i публтацш. У зарубгжнш лiтературi юнують окремi дослвдження, присвячет чинникам привабливосп з точки зору круГзних порпв [1], екожмчнш ощнщ впливу суднозаходжень на середземноморсью порти [2]. У робот! [3] проведений аналiз основних чинниюв, що перешкоджають здайсненню круГзних маршрутов з впчизняних порпв. У перерахованих дослвдженнях ввдсутня комплексна методика, яка дозволяе ощнити привабливють кругзного маршруту з позицш усiх зац1кавлених сторiн.
Завдання до^дження. В хода дослвдження передбачаеться виявити та сформувати набiр критерiГв та провести комплексну оц1нку
привабливосп порпв Середземноморсько-чорноморського региону для включення Гх в кругзний маршрут.
Основний матерiал до^дження. Виробництво кругзного продукту i надання туристичног послуги вимагае певних трудових i матерiальних витрат. Кругзна продукц1я, тобто кругз, i уа супутнi послуги, як i транспортна продукция в ц1лому, мае варпсть i собiвартiсть.
Собiвартiсть залежить ввд обсягу перевезень, Гх структури за видами сполучення, середньоГ вiдстанi перевезення, сезонносп та нерiвномiрностi, розпод1лу руху за напрямами перевезень.
Розмiр пасажирообиу впливае на собiвартiсть пасажирських перевезень залежно в1д складу експлуатацiйних витрат. Цд витрати двояко залежать вДд вiдстанi руху.
Чинник1в, що впливають на собiвартiсть перевезення, багато. Основт з них можна розд1лиги на три групи:
1) чинники, пов'язат з об'ективними умовами роботи пасажирського флоту;
2) техтко-експлуатацшт характеристики, комфортабельнiсть, швидк1сть ходу;
© Михайлова Ю.В.
В1сник економ1ки транспорту i промисловост № 41, 2013
3) рiвень експлуатащйно! роботи, ращональна схема лiнiй, розстановка флоту по лЫях, експлуатац1йний перiод.
Витрати в круЫ складаються з витрат по експлуатаци судна i витрат по оргатзащйно-екскурсiйному обслуговуванню пасажщив на борту судна та в портах заходу.
Витрати на утримання судна за рейс можуть бути визначет як сума витрат на ходу м1ж портами i на стоянщ в портах заходу. Стати витрат на ходу i на стоянщ однаков^ проте принципову вщмштсть складае норма витрати i вид палива на ходу i на стоянщ i наявнiсть портових зборiв при розрахунку витрат на стоянщ.
Думки учених з приводу впливу портових зборiв на конкурентоспроможнiсть порт1в рiзняться. Частка суднових зборiв в структурi експлуатац1йних витрат не така значна (12-15%) i тому !х iстотне зниження не стане виршальним чинником для iноземних кру!зних компанш. Привабливiсть порту з позиц1й ктентури набагато бiльше впливае при компонуванн круйу.
Проте, якщо припустити, що в порту середньо! або низько! привабливосп високий рiвень портових зборiв, то вiрогiднiсть включення такого порту в кру!зну програму стае мЫмальною.
На наш погляд, оптимальне поеднання iнтересiв клiентури, що виражаеться в максимальнш привабливосп порт1в, та iнтересiв круйно! компани, нащлено! на зниження витрат в порту, дозволить найефективтше оргатзувати кру!з.
Ряд проведених дослщжень переконливо доводить, що привабливiсть порт1в для кру!зних компанiй практично не пов'язана з процесом зниження ставок портових зборiв. Портовi збори не е основним чинником, що визначае
конкурентоспроможтсть морських порт1в. При поршняно невеликий частц1 витрат по оплап зборiв навiть значне !х зниження (наприклад, на 50%) не приведе до вщчутного загального зниження експлуатащйних витрат судновласник1в (витрати судна знизяться на 2,5-3%).
Очевидно, що на кшькють заходжень в порт крутзних лайнерiв в основному впливають iншi, нетарифнi чинники. Велике значення мае привабливiсть iнфраструктури мiста та рiвня сервiсу для туриспв. Статистичт данi показують, що рiвень портових зборiв в Одеському порту трохи вщлзняеться вщ заруб1жних порпв, попри те, що остант розвиненiшi та бшьш цiкавi для туриспв. Розмiри портових зборiв нiяк не пов'язат з економiчною розвиненiстю мiста i не залежать вщ привабливосп мюта для туриспв. При цьому, якщо порти з приблизно однаковою привабливютю для туриспв вiдрiзнятимуться за розмiром стягуваних зборiв, то в кру!зний маршрут буде включений порт з меншими зборами.
Вибiр того або iншого порту для включення його в кру!зний маршрут залежить, з одного боку, вщ привабливост1 цього порту для ктента i, з iншого боку, вщ рiвня портових зборiв, що важливо для судновласника. Розглянувши детальтше судновi збори, проаналiзуемо чинники, що формують привабливiсть порту, i ощнимо важливiсть ц1е! категорil для ктентури.
Для ощнки привабливост1 порту необидно виявити чинники, що впливають на вибiр порту туристами. Для характеристики привабливосп порту можуть бути використаш наступнi кригерЦ:
1. природа i клiмат;
2. культурнi та юторичт ц1нност1;
3. розваги;
4. лiкування;
5. екзотика;
6. поеднання приемного з корисним;
7. безпека;
8. швидк1сть документального оформлення.
Для оц1нки привабливост1 порта за
результатами анкетування потенц1йних клiенгiв крутав, проведеного у дисертац1йному дослiдженнi [4], экспертами були обрат регюни Чорного та Середземного морiв. Тому такий чинник як екзотика не може бути ощнений у зв'язку з тим, що порти, як1 знаходяться на узбережжi цих морiв не е екзотичними. Л1кування може бути ощнене лише у тому випадку, коли обраний рейс, пропонуеться клiентам з високим рiвнем доходiв i забезпеченосп, як1 ц1леспрямовано вибирають кру1'з для л^вання i полiпшення фiзичного стану. Проте, оскшьки ми в наших дослщженнях орiентованi на середньостатистичного ктента, то цей чинник при ощнщ привабливосп порту для ктента не е дощльним. Таким чином, при виборi порпв Середземноморсько-чорноморського региону, яю можуть бути включенi в кру!зний маршрут, виходитимемо з шести чинниюв: природа i клiмат, культурнi та юторичт щнносп, розваги, поеднання приемного з корисним, безпека, швидюсть документального оформлення.
Далi проведемо ранжирування критерilв привабливост1. Для кожного з вибраних критерilв на основi результат1в анкетних опитувань, що проводилися у [4], визначимо коефщент вагомост1. Розрахуемо коефiцiенти вагомост1 критерив за формулою:
Ук =-
К
(1)
де ук - коефiцiент вагомост1 критерив;
К - загальна к1льк1сть критерив для ощнкн привабливост1 порт1в;
гк - ранг в1дпов1дного критер1ю К.
г
к
Вкник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 41, 2013
Вaгомосгi кpитеpiïв визнaчaються по
фоpмyлi:
С =
Ïk
Yïk
(2)
чому = l.
k=l
Кpитеpiï пpивaбливосгi поpтiв з вщповвдними вягомостями нaведенi в тaблицi l.
Kpumepiï для оцгнш пpuваблuвостi порту
Таблuця 1
рянг Haймeнyвaння кpитepiю Вaгомоcтi
l Пpиpодa i кл1мят 0,408
2 Кyльтypнi i icтоpичнi щнносп 0,204
3 Розвяги 0,136
4 Поедтання пpиeмного з коpиcним 0,l02
5 Безпекя 0,082
6 Докyмeнтaльнe офоpмлeння 0,068
Ha шступному стят фоpмyeгься пеpелiк потенщйних поpтiв. Основними 6уло вибpaно l3 поpтiв Сеpедземномоpcько-чоpномоpcького pегiонy, яю ощнюються 3a кpитеpiями пpивaбливоcтi для тypиcтiв 3a 10-6яльною шкялою. Якщо Rpmepm в цьому поpтy нaйбiльш пpоявлений, то пpивлacнюeгьcя l0 бял1в, якщо няйменш - 5. Кpитеpiï, що впливеють ня пpивaбливicть поpтiв для ктенпв, пpиведенi в тaблицi 2.
Пpоpaнжyвaти поpти можливо та осжга визнячення cyмapного pейтингy. Сyмapний pern^m-pозpaхyeмо як суму звэжених ^m'epii пpивaбливоcтi для кожного i -го ropiy по фоpмyлi:
Ri = Ес * K (3)
k=1
де Ri - cyмapний peйтинг i -го поpтy k - ^mepii' k = l,6 С k - вaгомicть ^mcpix» k Ki - зтачення кpитepiю i -го поpтy, i = l,l 3
Чим бшьше Ri, тим бшьш пpивaбливий цей
поpт з позици клieнтypи.
Розpaхyeмо cyмapний peйгинг i зведемо peзyльтaти в мaтpицю ощнки пpивaбливоcтi поpтiв для тypиcтiв (габлиця 3).
Таблuця 2
no4amKoei дат для оцiнкu пpuваблuвостi поpтiв Рентами
H _ О р О н и • « .3 а и £1 « s ^ а м о т О Розвяги Поeднaння ^TOM^ro з коpиcним ^^одя i ммят Безпекя Докуменгальне офоpмлeння
Одеся 8 9 l 8 l 10
Сочi l 9 5 8 l 10
Стамбул 9 8 10 9 8 10
Пipeй 8 l 9 9 9 8
Неяполь 9 9 10 9 9 6
Мapceль 9 8 8 8 9 8
Бapceлонa 10 10 9 9 9 8
Вapнa 5 8 6 8 8 10
Конcтaнцa 8 8 9 l 8 l
Алeкcaндpiя 9 10 5 9 8 10
Хяйфя 10 8 6 10 5 l
Генуя 9 8 8 6 9 8
Тpiполi 9 9 8 10 8 l
Вкник екoнoмiки TpaHcnopTy i промисловост № 41, 2013
Результуючий ранг
о о
Барселона Неаполь Стамбул Трипол1 Александры Марсель Хайфа Генуя Шрей Одеса Констанца Соч1
я
о
43
о о
о о
00 ЧО
о о о о
о о о
о
о >тз
о
я Я 5
о
Л й
&11
о»
я
(я 02 о» Й я
и о
о
я о
(я
Й 02 о
я я
я о
(я
н я
№ (я р 02 » о» Й я й и
Е |
и
о ^тЗ о н
Я ' '
я
О
ь
го о 02
я<
& я
■з. 3
Я я
я р
I
я §
о р.
ТЗ <т>
X я
й Ё'
о |.
2 Е
.ьп я
тз
а, "
ГО
И §
м О
-5 и
° 9
о л
и Я
02 о.
н та я' о Генуя Хайфа Александр1я Констанца Варна Барселона Марсель Неаполь Я та а> Я; Стамбул О о Одеса
3,67 3,67 4,08 3,67 3,27 2,04 4,08 3,67 3,67 3,27 3,67 2,86 3,26 Культурш 1 ¡сторичш цшносп
1,84 о\ и) о\ и) 2,04 о\ и) о\ и) 2,04 о\ и) 1,84 и) о\ и) 1,84 1,84 Розваги
1,09 1,09 0,82 0,68 1,22 0,82 1,22 1,09 1,36 1,22 1,36 0,68 0,95 Поеднання приемного з корисним
1,02 0,61 1,02 0,92 о <1 0,82 0,92 0,82 0,92 0,92 0,92 0,82 0,82 Природа 1 клшат
0,65 0,73 о 0,65 0,65 0,65 0,73 0,73 0,73 0,73 0,65 0,57 0,57 Безпека
0,48 0,54 0,48 0,68 0,48 0,68 0,54 0,54 о 0,54 0,68 0,68 0,68 Документальне оформления
8,75 8,29 8,44 8,65 7,97 6,64 9,54 8,49 8,93 8,12 8,92 7,44 8,12 Сумарний рейтинг
00 (л - и) - сч к» чо и) к» о Результуючий ранг
£
Рис. 2. Привабливгсть портгв з позицН судновласниюв
В даному випадку рiвень портових зборiв виступае цiною для судновласник1в за забезпечення заходiв в привабливi для пасаж^в порти за iнших рiвних умов. Тому доцшьно розрахувати питому привабливють i -го порту :
и, = —'- ^ тах ,
' Ссб
(4)
де Сс6 - портовi збори, USD/1м3
По-перше, максимальна питома привабливють вiдображае оптимальне поеднання iнтересiв пасаж^в i судновласник1в при виборi порпв заходження, по-друге, дозволяе проранжувати даш варiанти портiв заходження за двома протилежними критерiями: максимально! привабливостi i мiнiмальних портових зборiв.
Розрахуемо питому привабливють портiв i зведемо отримаш результати в таблицю 4.
Питома привабливгсть портгв
Таблиця 4
Порти Сумарний Портовi Питома Ранг
рейтинг збори привабливють
Одеса 8,12 0,31 26,2 5
Сочi 7,44 0,35 21,3 9
Стамбул 8,92 0,34 26,2 4
Пiрей 8,12 0,32 25,4 7
Неаполь 8,93 0,33 27,1 3
Марсель 8,49 0,31 27,4 2
Барселона 9,54 0,33 28,9 1
Варна 6,64 0,36 18,4 12
Констанца 7,97 0,47 16,9 13
Александрiя 8,65 0,46 18,8 10
Хайфа 8,44 0,33 25,6 6
Генуя 8,29 0,33 25,1 8
Трiполi 8,75 0,47 18,6 11
Висновки. Проведет дослщження дозволили виявити сторони, защкавлеш у формуваннi привабливого крупного маршруту, визначити основш чинники, що впливають на вибiр портiв заходження проранжоваш критерп
привабливостi та побудована матриця оцiнки привабливостi портiв з точки зору туриспв. Також була розглянута привабливiсть цих портiв з точки зору судновласниюв, яш виступають в ролi кру!зних операторiв, на основi оцiнки рiвня
В1сник скономпки транспорту 1 промисловост1 № 41, 2013
портових 36opiB. В даному випадку судновласник1в piBeHb портових 36opiB виступае як цiна заходження в привабливi для пасажирiв порти за шших рiвних умов.
В результата була розрахована максимальна питома привабливють кожного порту, яка вiдбивае оптимальне поеднання штереав пасажирiв i судноплавного тдприемства при виборi портiв заходження.
У робот був розроблений методичний пiдхiд до визначення кру!зного маршруту на основi показника питомо! привабливосп портiв, яка дозволяе судноплавним тдприемствам - кру!зним операторам визначити основш напрями кру!зного маршруту з урахуванням привабливостi портiв для клiентури i рiвня портових зборiв.
На пiдставi проведених розрахунк1в за запропонованою методикою найприваблившими портами з позицп ктентури i судновласник1в виявленi Барселона, Марсель, Неаполь, Стамбул, Одеса, Хайфа i Шрей.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. McCalla R.J. An investigation into site and situation: Cruise ship ports. Tijdschrift voor Economische en Sociale Geografie. - 1998. - Vol. 89. - № 1. - Р. 44-55.
2. Guerrero, J.I.F., Selva, L.M. & Medina, R.P. Economic impact of Western Mediterranean leisure ports. International Journal of Transport Economics. - 2008. - Vol. 35. - № 2. - Р. 251-272.
3. Селиванов В. Круизное судоходство: между прошлым и будущим [электронный ресурс] / Порты Украины. - 2010. - №4 (96). - Режим доступа: http://portsukraine.com/node/1788
4. Михайлова Ю. Обеспечение устойчивого функционирования судоходных предприятий на круизном рынке, который формируется в Черноморском регионе: Дис. ... канд. экон. наук 08.00.04 / Михайлова Юлия Валериевна // 1ПРЕЕД НАНУ. - Одесса, 2009. -289 с.
5. Минтранс предоставит дополнительные скидки для иностранных круизных судов. - Режим доступа: http://www.flot3000. com/ru/palette/19340
6. Тищенко Е. Как реализовать круизный потенциал Черноморья [электронный ресурс] / Е. Тищенко // Порты Украины. - 2010. - № 1 (93). -Режим доступа: http://portsukraine.com/node/1707
7. Чекаловец В. Круизный бизнес черноморских портов Украины. Некоторые пути его улучшения / В. Чекаловец, В. Селиванов // Транспорт. -2004. - № 47. - С. 67.
Аннотация. В статье определены основные заинтересованные стороны в выборе того или иного порта для включения его в круизный маршрут, выявлены основные факторы, влияющие на выбор порта туристами и критерии привлекательности круизного порта, с позиций круизных компаний и туристов. Использованная в статье методика оценки удельной привлекательности позволяет проранжировать порты и выбрать наиболее привлекательные с позиций всех заинтересованных сторон для включения в круизный маршрут.
Ключевые слова круиз, круизный маршрут, круизная компания, порт захода, привлекательность, стоимость.
Summary. In the article basic parties concerned are certain in the choice of one or another port for plugging of him in a cruise route, basic factors influencing at choice and criteria of attractiveness of cruise port by tourists port are educed, from positions of cruise companies and tourists. The methodology of estimation of specific attractiveness used in the article allows to ranges ports and to choose most attractive from positions of all parties concerned for plugging in a cruise route.
Keywords: cruise, cruise route, cruise company, port of call, attractiveness, cost.
Рецензент д.е.н., професор ОНМУПостанМ.Я. Експерт редакцшног колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТЯкименко Н.В.
УДК 331.101.262:658
УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛ1ННЯ ТРУДОВИМИ РЕСУРСАМИ ШДПРИСМСТВА
НауменкоМ.О., к.е.н, доцент, Кулешов В. О., маг^тр (АВВ МВС УкраШи)
До^джено процес управлтня трудовими ресурсами та проведено аналiз актуальних проблем 1х використання на тдприемствах сфери послуг.
Ключовi слова: трудовi ресурсы, управлтня, ефектившсть, тдприемство, менеджмент.
© Науменко М.О., Кулешов В.О.
Вк'ник економжи транспорту i промисловост № 41, 2013