CC BY
12
Практикующему эндокринологу
/То РгасИсюд Епс1осппо1од1818/
ПАНЬК1В В.1.
Укра!нський НПЦ ендокринно!хiрурпi, трансплантат! ендокринних органв \ тканин МОЗ Укра!ни, м. Ки!в
КРИТЕРП ВИБОРУ ГЕНЕРИЧНОГО ПЕРОРАЛЬНОГО ГiПОГЛiКЕМiЗУЮЧОГО ПРЕПАРАТУ В ПРАКТИЦi ЕНДОКРИНОЛОГА
Стан здоров'я населення Укра'!ни протягом остан-нього десятирiччя погiршуeться, при цьому показники поширеност ендокринно! патологи неухильно зроста-ють. Протягом 2010 року пщ наглядом ендокринологiв перебувало 3 829 740 оаб, або 8365,1 на 100 000 населення. Порiвняно з 2005 р. поширешсть ендокринопатш в Укра!ш зросла на 13,8 %.
Хрошчний прогресуючий переб^ цукрового дiабету (ЦД), необхiднiсть постшного лiкування, частi гост-талiзацií, високий рiвень iнвалiдизацii, значнi витрати на реабштацш хворих обумовлюють важливе медико-соцiальне значення ще! патологи. Це пояснюеться не лише його значним поширенням, показники якого у свiтi перевищують на сьогодш 275 млн пацiентiв, але й тривожною тенденцiею пришвидшення зростання числа хворих. Витрати на оргашзащю допомоги хворим з дiабетом ощнюються бiльше н1ж у 2—3 % вщ загальних видаткiв охорони здоров'я в кожнш кра!ш. Питання за-безпечення хворих на ЦД препаратами шсулшу в Укра!-ш на сьогоднi фактично вирiшено, але залишаеться сут-тевою проблемою забезпечення хворих таблетованими цукрознижуючими лiкарськими засобами. Вщповщно до Державно! цшьово! програми «Цукровий дiабет» ви-датки на щ препарати мають бути передбачеш у мюце-вих бюджетах, але видшяеться не бiльше н1ж 3—4 % вщ потреби.
Враховуючи вис оку вартють ЦД для системи охорони здоров'я та суспшьства в цшому, очевидною е необхiднiсть оптимiзацi! витрат, пов'язаних з його л1ку-ванням. Це можливо як через зниження вартостi само! терап!!, так i шляхом зменшення частоти декомпенсацiй та зниження сощальних витрат (запобiгання швалщиза-ци пацiентiв). Виконання цього завдання стае реальним тiльки при застосуванш фармакоекономiчно обГрунто-ваних терапевтичних стратегш, що базуються на принципах доказово! медицини.
Якщо зменшення непрямих витрат пов'язане з ефектившстю застосовуваних лiкiв та схем л^вання, то прямi витрати пов'язаш, в першу чергу, з вартютю самих препаратiв. Монiторування безпеки застосуван-ня лiкарських засобiв та профшактика побiчних ефектiв i ускладнень належить до одного iз шляхов скорочення прямих витрат на лiкування. Обмеження сфери застосу-
вання оригiнальних препаратав та бiльш широке вико-ристання генеричних також дозволяе суттево скоротити витрати на лжування.
Фармакоекономiчнi дослiдження свщчать, що рiвень доходiв у родинах оаб, якi страждають вщ ЦД, е ниж-чим, н1ж серед здорового населення, значна частина хворих на ЦД втрачае роботу чи мае неповну зайнятють, нижчий рiвень доходiв. Низька вартiсть генеричних препаратав дозволяе ефективнiше використовувати об-межеш ресурси систем охорони здоров'я на ендокрино-логiчну допомогу. В останш роки частка застосування генеричних препаратав зростае i в економiчно розвину-тих кра!нах бвропи, США, Канад1 У 1995 роцi в США частка препарапв-генериюв становила 14 %, оригшаль-них — 86 %, у 1999 рощ щ цифри становили вщповщно 20 та 80 %. У Канадi 40 % уах рецеплв виписуеться на генеричш препарати, що забезпечуе щорiчну економш близько 700 млн канадських доларiв [1, 2].
Проблемою е неповна вщповщшсть терапевтичних властивостей оригiнального та генеричних препара-тiв. Переведення пащента з оригiнального препарату на його аналог може супроводжуватися необхiднiстю збшьшення дози останнього для попередження деком-пенсаци ЦД чи зменшення дози для усунення побiчних ефектiв та ускладнень. Це може призвести до збшьшення непрямих витрат на лжування ^ як наслщок, швелю-вання економи на прямих витратах, зростання загально! вартостi лiкування.
Цих проблем можна уникнути т1льки у випадку максимально! подiбностi i взаемозамiнностi оригiнального препарату та його генеричного аналогу. Тому щеальний генеричний препарат повинен мати таю властивостк
1) мшмальну вартiсть, що забезпечить зниження прямих витрат;
2) максимально вщповщати за ефектившстю та пе-реносимютю оригiнальному препарату, що забезпечить зниження непрямих витрат на лiкування хворого на ЦД [3, 4].
Вщтворений лжарський препарат (генерик) — це ль карський продукт, що мае доведену терапевтичну взаемо-замiннiсть з оригшальним лiкарським продуктом анало-гiчного складу, який випускаеться iншим, н1ж розробник оригшального, виробником без лщенз!! розробника. Од-
Практикующему эндокринологу /To Practicing Endocrinologists/
iEJ
нак на практицi лiкарськi препарати, що мiстять однаковi активнi iнгредieнти у тих же фармацевтичних формах i дозах (фармацевтично еквiвалентнi), але виробляють-ся на рiзних пщприемствах, можуть суттево вiдрiзняти-ся як за терапевтичною ефективнiстю, так i за частотою виникнення побiчних реакцш. З огляду на це говорити про вщповщшсть генерика i препарату-бренда можна лише за наявносп дослщжених трьох найважливiших компонентiв, що позначаються як фармацевтична, фар-макоюнетична i бiологiчна еквiвалентнiсть. При цьому основним е показник бюекшвалентноста. Вiн вщображае положення про iдентичнiсть лiкувального i токсичного ефекгiв препаратiв, що мають у людей iдентичнi профiлi концентрац!! в плазмi кровi залежно вщ часу. Бiологiчну еквiвалентнiсть (бiоеквiвалентнiсть) визначають на пщ-ставi аналiзу фармакокшетичних кривих двох препаратiв, отриманих тсля одноразового рандомiзованого попере-мiнного прийому !х натще здоровими добровольцами. Число дослщжуваних мае бути не менше 12 осiб. Як правило, визначають АиС — площу пд кривою концентраций що вщображае змшу речовини в плазмi або сироватщ кровi в часi (основний показник для препарата iз постш-ним прийомом), Стах — максимальне значення концентраций лжарсько! речовини в кровi i 1тах — час досягнен-ня максимально! концентраций речовини (цi показники важливi для антибютиюв i швидкодiючих препаратiв). Для пщтвердження еквiвалентностi потрiбно, щоб 90%
довiрчi iнтервали спiввiдношеня napaMeTpiB бюдоступ-HOCTi дослщжуваного препарату не виходили за межi —80 i +125 % показник1в референтного препарату. Однак у ба-гатьох випадках рiзниця концентрац!! активно! речовини в кров1, що виникае при переход1 в!д ориг1нального препарату до генеричного, мае принципове значення i може призвести до зникнення позитивного кшшчного ефекту, до повно! неефективностi лжування, пщвищення ризику розвитку по61чних ефекпв i в п1дсумку — до дестабшза-ц!! стану хворого. У данш ситуац!! нaвiть невеликi змши цього параметра, що ц1лком укладаються в допустим! меж1 тесту бюекшвалентност1 (в!д —20 до +25 %), можуть виявитися значимими для клшчно! ефективност1 та/або переносимост1 [5].
Вищесказане мае особливе значення для препарат1в 1з нел1н1йним метабол1змом, вузьким терапевтичним в1кном або активними метабол1тами. До ще! групи на-лежить бшьшють препарат1в. У цьому випадку рекомен-дуеться використання генеричних препарат1в 1з в!дхи-ленням показник1в б1оекв1валентност1 в!д ориг1нального продукту не б1льше н1ж на 3—4 %. Використання генеричних препарат1в з таким незначним в1дхиленням по-казник1в б1оекв1валентност1 дае можлив1сть отримувати терапевтичний ефект, максимально под1бний до ефекту в1д використання орипнального препарату.
У США FDA редагуеться так звана Оранжева книга — нащональний реестр генеричних препарат1в 1з при-
Таблиця 1. Перел¡к препаралв гл1меп1риду, зареестрованих в Укра'н
Торгова назва ^мешриду Виробник
Амарил Санофi-Авентiс
Аматрид-Тева Тева, 1зра!ль
Олтар UCV Limited & M.G. Biofarm Pvt. Ltd (lндiя), упаковка i промоцiя: Berlin-Chemie AG (Menarini Group), Ымеччина
Дiапiрид ВАТ «Фармак», Укра'ша
Гтметрид-Лугал Луганський хiмiко-фармацевтичний завод, Укра'ша
Гтбетик Polpharma С.А./Алi Раiф 1лак Сан, Польща/Туреччина
Глiанов Аль-Хкма Фармасьютикалз, Йорданiя
Гтметрид-Максфарма 1нтас Фармасьютикалс, 1н^я/Великобритаыя
Глемпiд Eric, Угорщина
Глемаз Quimica Montpellier S.A., Аргентина
Глiрид LEK S.A. пщприемство компани Sandoz для Sandoz Pharmaceuticals, Польща/ Словенiя
Глiпомар Ranbaxy Laboratories Limited, 1н^я
Дiабрекс Бiофарм Лтд, Польща
Дiамеприд Abdi Ibrahim Pharmaceuticals, Туреччина
Амiкс Zentiva, Словацька Республка
Глiмарил ВАТ «Кшвмедпрепарат», Укра'ша
Меглiмiд KRKA d.d., Cловенiя
Олюр Unimax Laboratories, lндiя/Канада
Трипрайд Micro Labs Limited
48
Международный эндокринологический журнал
№3(35) • 2011
IE!
Практикующему эндокринологу /To Practicing Endocrinologists/
своенням !'м певного коду. Код «А» присвоюеться гене-ричним препаратам 1з в1дм1нн1стю бiоеквiвалентностi в1д оригшального лiкарського засобу не бiльше н1ж на 3—4 % i як1 мають терапевтичну еквiвалентнiсть. Гене-ричш лiкарськi засоби з кодом «А» вважаються повшс-тю взаемозамiнними з орипнальними лiками. Лiкарськi засоби з кодом «В» не можуть використовуватися для автоматично!' замши оригшальних препаратiв або гене-рика з кодом «А» [6]. Нещодавно були опублжоваш ре-зультатi метаанал!зу, що м1стить 47 дослiджень за перюд з 1984 до 2008 року, 81 % 1з них були рандом!зованими, плацебо-контрольованими. Метою цього метаанал!зу було пор1вняння кл1н1чно! ефективност оригiнальних i генеричних препаратiв класу «А», як1 використовують-ся для л!кування серцево-судинно! патолог!!. Результа-ти подтвердили висновок про те, що при мшмальному розрив1 у показниках бше^валентносп клiнiчна ефек-тивн1сть препаратав максимально подiбна. Так, при по-р1внянн1 статинiв, антитромботичних препаратiв, вар-фаринiв отримана 100% клiнiчна е^валентнють; при пор1внянн1 сечогiнних — 91% [7].
Вщповщно до кл1н1чного протоколу надання медич-но! допомоги хворим на ЦД [8] в Укршш серед похщних сульфонiлсечовини перевага надаеться препаратам для одноразового прийому протягом доби, розпочинаючи з мтмальних доз, передбачених в шструкцгях, !з по-ступовим збiльшенням, до досягнення бажаного тера-певтичного результату. Серед таких препаратав часто призначаеться глiмепiрид. Поряд з оригшальним препаратом (Амарил виробництва «Санофi-Авентiс») в Укра-!ш зареестровано 18 генеричних глiмепiридiв вггчизня-них i закордонних виро6ник1в (табл. 1). Така кшьюсть генеричних копш та обмеженiсть шформац!! про !х бю-еквiвалентнiсть робить складним для лжаря або адмшь стратора ви61р препарату як для кожного конкретного пащента, так i при плануванш закушвель препарату для потреб л^вального закладу. В жодн1й кра!нi свпу не використовуеться така к1льк1сть генеричних копш од-ше! молекули. Очевидно, система реестраци генерико-вих продуклв у нашiй кра!нi мае суткв! вади. Звертае до себе увагу й iстотна р1зниця в щнах на препарати гль мепiриду, зареестрованих в кра!ш. За даними тижневика «Аптека» (квiтень 2011 р.), щна на Амапiрид (3 мг № 30) становить 51 грн (мшмальна !з вс1х глiмепiридiв), на Амарил (3 мг № 30) — 102 грн (максимальна).
Серед уих препарапв дано! групи особливу увагу привертае генеричний глiмепiрид Аматрид, що виро-бляеться найбiльшою у свт iзраiльською генеричною компанiею «Тева». Вартють добово! дози препарату Амапiрид е найнижчою серед ус1х глiмепiридiв, доступ-них у роздр16ному та оптовому продажi в Укршш, що вщповщае одн1й !з вимог, як1 ставляться до генерика.
Виробництво Аматриду, що здшснюеться на одному !з заводiв корпораци «Тева» в !зраш, повн1стю вщпо-
вщае мгжнародним стандартам GMP, що пщтверджено сертиф!катом.
Дослщження б!оекв!валентност! Амап!риду орип-нальному гл!мешриду, виконане в одному з найбшьших м1жнародних досл!дницьких центр!в Algoritm pharma (Canada) в!дпов!дно до стандарт!в GCP на здорових до-бровольцях, показало, що р!зниця в показниках бюек-в!валентност! (AUC) становила всього 1 %, що свщчить про максимальну близьк!сть терапевтичного ефекту Амап!риду до оригшального гтмешриду.
Висновки
1. При рутинному призначенш в практиц! лжаря-ендокринолога, а також орган!зац!! закушвель лжар-ських засоб!в за бюджетш кошти повинн! враховувати-ся рекомендаций кл!н!чних протокол!в i фармакоеконо-м!чш розрахунки. При виборi генеричного препарату визначальними е два основних критерп — низька вар-тiсть i максимальна вiдповiднiсть показникiв бюеквь валентност оригiнальному лiкарському продукту, що дозволяе досягти подiбного терапевтичного ефекту у випадку неможливостi терапи брендом iз фiнансових мiркувань.
2. Завдяки оптимальному поеднанню низько! вар-тост! i терапевтичного ефекту, максимально под!бного до оригшального гл!мешриду, Амаприд можна розгля-дати як генеричний гл!меп!рид, якому слщ надавати перевагу при вибор! вщповщно! лжарсько! форми гл!меш-риду при л!куванш хворих на цукровий д!абет в Укра!ш.
Список л^ератури
1. Ягудина Р.И., Куликов А.Ю., Аринина Е.Е. Фармакоэко-номика сахарного диабета второго типа. — М.: ООО «Медицинское информационное агенство», 2011. — 352 с.
2. Мешковский А.П. Место генериков в лекарственном обеспечении // Здоровье Украины. — 2004. — № 91.
3. Рудык Ю.С. К вопросу о терапевтической эквивалентности лекарственных средств // Здоровье Украины. — 2008. — № 90.
4. Передерий В.Г., Безюк Н.Н. Бренды и генерики. Друзья или враги? Две стороны одной медали// Украгнський медич-ний часопис. — 2004. — № 5(43).
5. Тарловская Е.И. Генерики и оригинальные препараты: взгляд практического врача//РМЖ. — 2009. — № 5.
6. FDA, Electronic Orange Book. Approved Drug Products with Therapeutic Equivalence Evaluations. — 3th Edition. — 2003.
7. Kesselheim A.S., Misono A.S., Lee J.L. et al. Clinical equivalence Generic and Brand-name drugs used in cardiovascular disease: a systematic review and Meta-analysis // JAMA. — 2008. — Vol. 300, № 21 (Reprinted).
8. Наказ МОЗ Укрални № 356 вiд 22.05.2009 р. «Про за-твердження протоколiв надання медичног допомоги за спе-цальтстю «ендокринологiя».
Отримано 08.06.11 П
