Критерії та показники інвестиційних процесів у регіоні Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

9. Финансовый менеджмент. Уч. для ВУЗов./ Н.Ф. Самсонов, Н.Б. Баранникова и др. -М.: Финансы, ЮНИТИ, 1999. - 495 с.

10. Бандурка О.М., Коробов М.Я. Фшансова дiяльнiсть тдприемства: Пщручник. - К.: Либвдь, 1998. - 312 с.

УДК330.332 (477.8) Асист. О.В. Колянко -Львiвська КА

КРИТЕРП ТА ПОКАЗНИКИ ШВЕСТИЦШНИХ ПРОЦЕС1В У РЕГ1ОН1

1нвестицп - один з найбшьш важливих i дефiцитних pecypciB економши peri-ону, ефективне використання якого в нащональних умовах ускладнюеться процесом трансформацп eкономiчних вiдносин i радикальних змш пpинципiв iнвeстyвання, серед яких: перенесення центру ваги швестицшно'1 активносп з держави на приватних iнвeстоpiв, поява складно'1 податково'1 системи, повернення i платнiсть iнвeстицiйних джерел, погашення iнвeстицiйних кpeдитiв за рахунок грошових поступлень вiд ре-алiзацii вироблено'1 продукцп, pобiт, послуг за проектом i т. iн. За цих умов потpiбнi мeханiзми ращонального залучення та ефективного використання швестицш, що, з одного боку, були б оpiентованi на pинковi категорп (а, вiдповiдно, спиралися б на заpyбiжний досвiд), але, з шшого боку, були б адeкватнi eкономiчнiй ситуацп, що склалася на сьогодш в peгiонi, адже гострота проблем адаптацп класичних ринкових iнстpyмeнтiв зумовлена, у першу чергу, спeцифiчними характеристиками швести-цшно'1 сфери у кожному окремому регюш.

Окреслено основнi етапи управлшня iнвeстицiйними проектами в регюш, визна-чено пiдходи та принципи щодо доцiльностi 1'х впровадження на региональному piвнi.

Ключов1 слова: управлшня, швестицп, peгiон, принципи.

Assist. O.V. Kolyanko - Commercial Academy of L'viv Criteria and indexes of investment processes in a region

Investments is one of the most essential and scarce resources of economy of region, the effective use of which in national terms is complicated by the process of transformation of economic relations and radical changes of principles investing among which: transference of center of weight of investment activity from the state on private investors, appearance of the difficult tax system, returning and requiring payment of investment sources, repayment of investment credits due to the monies receipts from realization of the produced products, works, services, in a project, etc. Subject to the condition these necessary mechanisms of the rational bringing in and effective use of investments, which, from one side, would be oriented to the markets categories (and, accordingly, would lean against foreign experience), but, from other side, would be adequate to the economic situation that was folded for today in a region, the sharpness of problems of adaptation of classic markets instruments is predefined in fact, above all things, by specific descriptions of investment sphere in every separate region.

Investments is one of the most essential and scarce resources of economy of region, the effective use of which in national terms is complicated by the process of transformation of economic relations and radical changes of principles investing among which: transference of center of weight of investment activity from the state on private investors, appearance of the difficult tax system, returning and requiring payment of investment sources, repayment of investment credits due to the monies receipts from realization of the produced products, works, services, in a project, etc. Subject to the condition these necessary mechanisms of the rational bringing in and effective use of investments, which, from one side, would be oriented to the markets categories (and, accordingly, would lean against foreign experience), but, from other side, would be adequate to the economic situation that was folded for today in a region, the sharpness of problems of adaptation of classic markets

instruments is predefined in fact, above all things, by specific descriptions of investment sphere in every separate region.

Outlined basic stages of investment projects management in a region, certainly approaches and principles in relation to expedience of their introduction at regional level. Keywords: managements, investments, region, principles.

1. Вступ

Наявш диспропорцп в eKOHOMÍ4HOMy розвитку регюшв Украши небез-пiдставно пояснюються вщсутшстю або недостатнiми обсягами швестицшних надходжень. Натомiсть не завжди залучеш в економiку регiону швес-тицп призводять до позитивних зрушень в окремих галузях чи господарствi регюну в цiлому. Причина цього криеться у недосконалостi управлiнських заходiв у сферi регiонального iнвестування, i, як наслщок, неефективностi процесiв використання обмежуваних обсяпв iнвестицiй.

Розроблення наукових методав залучення iнвестицiй та формування шляхiв пiдвищення ефективност 1х використання як у галузевому, так i в регь ональному аспектах знайшла вщображення у роботах зарубiжних та впчизня-них вчених-економiстiв: М. Фрiдмана, Г. Бiрмана, С. Шмiдта, Л. Дж.Птмана, М.Д. Джонка, О. Амошi, П. Беленького, I. Бланка, С. Бойка, В. Гееця, А. Гойка, М. Долшнього, О. Кузьмша, А. Пересади, М. Туган-Барановського та ш.

Водночас необхщно констатувати, що в економiчнiй лiтературi висвгт-люються в основному проблеми залучення швестицшних ресурсiв, створення сприятливого швестицшного клiмату i пов'язаного з ним збшьшення обсягiв швестицш. Значно менше дослiджень i публжацш присвячено питанням тд-вищення ефективност використання iнвестицiй у регiонi. Поряд з тим, саме цей напрямок аналiзу швестицшно1 дiяльностi потребуе поглиблених дослщ-жень в умовах обмежених швестицшних надходжень.

2. Постановка завдання

Метою статт е формування нових методичних пiдходiв щодо визна-чення алгоритму управлшня iнвестуванням прiоритетних регюнальних про-ектiв, виявлення доцiльних, адекватних локальним етапам управлiння швес-тицшними ресурсами аналiтичних показникiв, що були б адаптоваш до юну-ючо1 статистично1 звiтностi та забезпечували об'ективну ощнку сощально-економiчноï ефективностi регюнальних швестицш.

Коло проблем, з якими стикаються учасники швестицшного процесу, полягають:

• у великш кшькост1 критерив ефективност1 1нвестищйних ршень, зневажання кожним з яких може знизити ефективтсть проектов, завдати шкоди швесто-рами i оргатзащями, що впроваджують проекти, привести деяк проекти;

• у протир1ччях критерпв: наприклад, зростання прибутковост швестицш, як правило, призводить до росту ризику;

• у безперервнш змш умов реал1зацн проектов у час1 i вщповщно змш ефек-тивност1 проектов.

Управлiння регiональними швестищями нероздiльно пов'язано з системою показниюв, якi тiею чи шшою мiрою характеризують рiзнi сторони ш-вестицiйних проектiв, вiдносно яких будуть прийматися вiдповiднi рiшення. При цьому повинш враховуватися багаточисельнi соцiально-економiчнi, фь нансовi, технiчнi та економiчнi показники.

Отже, виникае об'ективна потреба у визначенш взаемозв'язюв м1ж ос-новними 1х групами, розробщ схеми та послщовност проведення 1х анал1зу як сукупност локальних анал1з1в та виведення результата анашзу кожно! групи показниюв на узагальнююч1 показники ощнки сощально-економ1чно! ефективност репональних швестицш.

Використовуючи системний тдхщ, анашз та наступне ощнювання ефективност репональних швестицш доцшьно представити не тшьки як час-тину структури бшьш високого регюнального р1вня, але й як цшсну систему, що поеднуе лопчно пов'язаш м1ж собою { скероваш на досягнення едино! мети складов! блоки. Кожний з блоюв ще! системи становить собою шдсистему взаемопов'язаних синтетичних { анал1тичних показниюв. Узагальнююч1 (син-тетичш) показники кожного блоку е, з одного боку виходом для цього блоку, з шшого боку, будуть виконувати роль входу для взаемопов'язаних з ним блоюв. На рис. 1 представлено схему взаемозв'язюв окремих блоюв узагаль-нюючих показниюв у систем! комплексного анал1зу та управлшня регюналь-ними швестищями.

Багатомашття фактор1в (зовшшшх та внутршшх), вщ яких т1ею чи ш-шою м1рою залежить усшх чи невдача реал1зацп репональних швестицшних програм, примушуе комплексно використовувати в анал1тичних дослщженнях параметричш, сощально-економ1чш, фшансов1, маркетингов1 та еколопчш показники. Через визначення стратепчних цшей швестицшно! д1яльност1, яю уз-годжуються з загальною концепщею регюнально! швестицшно! пол1тики, здшснюеться пошук конкретних напрямюв вкладення кашталу та обгрунту-вання потреб реал1зацп цих заход1в (блок 1 - блок 2). Шсля завершення аналь тичного обгрунтування розм1ру швестицш варто звернутися до реал1заци над-звичайно важливого питання - фшансування вар1анта катталовкладень. Для цього, по-перше, необхщно реально ощнити можливост реал1зацп проекта, виходячи з фактичного обсягу власних кошта { очжуваного надходження за-соб1в позичкового фшансування, величина яких, як правило, наводиться в бюджет! катталовкладень. На цьому ж еташ обгрунтовуеться оптимальна структура засоб1в фшансування довгострокових швестицш (блок 3).

Одночасно з проблемою обгрунтування структури кашталу пор1вню-ються р1зш його компоненти за величиною фшансових непередбачених вит-рат, пов'язаних з обслуговуванням того чи шшого джерела. 1ншими словами, в рамках ощнки швестицшно! привабливост кожного вар1анта катталовкладень потр1бне проведення анал1зу щни швестицшного кашталу (блок 4).

Конкретш напрямки швестування, його масштаби, техтчт умови та галузева належшсть багато в чому визначае яюсш, юльюсш та тимчасов1 па-раметри проектного грошового потоку. Задля справедливост варто вщзначи-ти, що перспективний анал1з та ощнка проектних грошових потоюв (блок 5) займають центральне мюце у всьому швестицшному анал1з1. Вщ точност та об'ективност отриманих результата, по сут1, залежить подальша доля роз-роблених проекта.

Ощнка узагальнюючих показниюв ефективност реал1заци запропоно-ваних катталовкладень здшснюеться з використанням юльюсних та яюсних

Рис. 1. Схема взаемоди окремих блошв комплексного аналiзу та управлтня регюнальними швестищями у формi камтальних вкладень

параметрiв майбутнього грошового потоку. На 1х основ^ беручи до уваги вщ-повщний ступiнь ризику (блок 7), рiвень шфляци та обкладання податками (блок 8), приймаеться ршення, чи здiйснювати певнi проекти чи вдаилити 1х.

У тому випадку, якщо за наявностi обмеженого швестицшного бюджету ви-никае проблема вибору деяких проекпв iз списку можливих альтернатив, у рамках аналiзу iнвестицiй передбачаеться проведення аналiзу портфелю ш-вестицiй (блок 9).

Послщовшсть комплексного аналiзу iнвестицiйних процесiв у регюш (вiд аналiзу часткових показниюв до узагальнюючих, чи, навпаки, дослщжен-ня причин отримування тих чи шших результативних показникiв на пiдставi аналiзу впливу зовнiшнiх та внутршшх факторiв) залежить вiд цiлей i зав-дань регюнально! швестицшно! полггики. Вiдповiдно до цього на схемi видь лено перспективний (прогнозний, попереднш) аналiз (послiдовнiсть проведення вщ блоку 1 до блоку 9), оперативний аналiз (блок 10) i ретроспектив-ний аналiз (блок 11).

У табл. 1 представлено взаемозв'язок мiж окремими блоками схеми (рис. 1) у виглядi залежностей узагальнюючих показниюв аналiзу репональ-них швестицш.

Табл. 1. Визначення взаемозв'язшв мiжузагальнюючими показниками

комплексного аналiзу швестицшно'1 дiяльностi

№ з/п Залежност мiж узагальнюючими показниками комплексного аналiзу регюнальних швестицш (умовт позначення) Взаемозв'язок м1ж блоками

1 Потреба в швестувант ^ обсяг джерел фшансування (СК+ЗК) Блок 2 ^ Блок 3

2 Потреба в iнвестуваннi ^ кiлькiснi i якiснi характеристики проектного грошового потоку (CF) Блок 2 ^ Блок 5

3 Фшансовий важшь (Fl) ^ середня зважена цша капiталу (WACC) або проектна дисконтна ставка (г) Блок 3 ^ Блок 4

4 Фшансовий важшь (Fl) ^ величина проектного грошового потоку (CF) Блок 3 ^ Блок 5

5 Рiвень шфляци (i) ^ чиста поточна вартшть (NVP) Блок 8 ^ Блок 6

6 Величина i строки отримання грошового потоку (CF) ^ результативтсть проекту (NVP, PB, IRR тощо) Блок 5 ^ Блок 6

7 Цiльовий показник ефективност (NVP, PB, IRR тощо) ^ санкцiонування проекту Блок 6 ^ Блок 9

8 Дефщит необхiдних джерел фiнансування (СК+ЗК) ^ порядок розподiлу обмеженого катталу серед альтерна-тивних iнвестицiйних проекпв Блок 3 ^ Блок 9

9 Стратегiчнi цiлi i прiоритети швестування ^ формування портфелю iнвестицiй iз використанням аналiтичних процедур розподшу обмеженого капiталу Блок 1 ^ Блок 9

10 Аналiз виконання швестицшного бюджету i виявлення причин вiдхилення запланованих показникiв вiд фактич-но отриманих ^ корекцiя iнвестицiйноi пол^ики протя-гом наступних перiодiв Блок 10 ^ Блок 11 Блок 11 ^ Блок 1

Очевидно, що мiж показниками аналiзу iнвестицiй iснують прямi та зворотш залежностi, явнi (функцiональнi) та неявш (стохастичнi) зв'язки. Проiлюструемо це твердження, зокрема зростання термшу окупност (факторна ознака) свiдчить про вщносний рiст проектного ризику (результативна ознака) - пряма залежшсть. Водночас, рют рiчно! ставки шфляци веде за собою зниження чисто! поточно! вартост - обернена залежшсть. Аналопчш

приклади можна навести вiдносно функцiональноï та стохастично1 залежностi. У першому випадку показники eKOHOMi4HOÏ ефективностi знаходяться в жорстко детермшованш залежностi вiд яюсних та юльюсних параметрiв проектного грошового потоку. У другому випадку стандартному вщхиленню портфеля швестицш вщповщае багато значень його очiкуваноï рентабельность Вщ ступеня об'ективност та правильност встановленого типу зв'язку залежить вибiр методу аналiзу, обсяг необхiдноï для його проведення шформа-цiï, кiлькiсна оцiнка впливу факторiв на змiну результативного показника, ви-явлення з усiеï сукупностi факторiв тих з них, якi найбшьшою мiрою вплива-ють (визначають) на стан об'екта дослiдження в майбутшх перiодах.

З позицiй економiчного розвитку регюну, його iнвестицiйноï приваб-ливоси, визначення економiчноï ефективностi iнвестицiй мае розглядатися як процес детермшаци i впровадження системи показниюв, на пiдставi яких розробляються програми заходiв чи втшюються iнвестицiйнi проекти у пев-ному промiжку часу.

Щоб прийняття рiшень не було хаотичним i не здшснювалося навман-ня, важливо обрати методи оцiнювання ефективностi швестицш. Узагальне-но, пiд методом розумшть систему вiдiбраних критерiïв i показниюв, яю да-ють змогу всебiчно оцiнити загальнi поняття i думки шших.

В умовах регiону необхщно визначити критерiï i показники ефектив-ностi iнвестицiй, якi дають змогу ощнити переваги, прюритети чи недолжи цiлей iнвестування.

Критерiï характеризують цш за допомогою функцiй i показниюв, що юльюсно вiдображають ïхне досягнення. Наприклад, мета мприбутковiсть ш-вестицш проекту" буде характеризуватися вiдношенням отриманого еконо-мiчного результату проекту до суми швестицш.

Основна частина критерив ефективност iнвестицiй мiстить у собг

• прибутковшть швестицш;

• захист швестицш вщ шфляцп, ризишв, криз шляхом виводу ï-'х з одних риншв чи проекпв i переключения на шш1. Ц критерп набули особливого значення в умовах глобальних фшансових криз на ринках щнних папер1в, зниження рентабельности великих корпорацш i щлих галузей;

• р1вень ризику, лiквiдиiсть проекту;

• термш окупност! (повернення) iивестицiй;

• конкурентоздаттсть проекту, можливiсть протистояння аиалогiчиим продуктам i послугам конкурентов (характер конкурентно! переваги - за яшстю, за цiиою, за iишими показниками);

• зовиiшиi умови реалiзацiï проекту;

• сощальна та екоиомiчиа необхщтсть проекту для регiоиу.

На вщмшу вiд приватних iнвесторiв, що можуть вщмовитися вiд того чи шшого проекту i вибирають економiчно найбшьш вигiдний варiант, особ-ливiсть швестицшних рiшень державних i регiональних оргашв полягае в тому, що швестици повиннi у першу чергу направлятися на виршення задач розвитку соцiально-економiчноï сфери, полiпшення екологiï i забезпечення безпеки життедiяльностi населення регюшв. Тому значна частина проектiв розвитку регюшв повинна бути обов'язково здшснена, навiть якщо рiвень ïхньоï прибутковост невисокий чи навiть якщо проект не шдлягае розрахунку

термiнiв окупносл, наприклад, реконструкцiя i модернiзацiя лжарень, шкiл, iнших соцiальних об'ектiв. Однак i цi проекти не безальтернативш, по них теж виникае проблема прийняття швестицшних рiшень, тому що навiть у ви-падку единого об'екта швестування завжди iснуе ряд варiантiв його реал1за-цп, вибiр рiзних постачальникiв, розроблення рiзних проект1в реконструкцп i модершзаци.

Критерп державних оргашв i мiсцевого самоврядування визначаються факторами впливу проекту на змшу соцiально-економiчного середовища, включаючи вплив проекту:

• на екологш, безпеку життед1яльност1 населения, забезпечення регюну необ-хвдними ресурсами 1 товарами;

• на розвиток шфраструктури регюну, буд1вництво дорщ лшш зв'язку й 1нших й елеменпв;

• на р1ст зайнятост населення. Це один з найб1льш важливих критерив в усьо-му свт. В умовах сучасноГ' високоГ' автоматизаци виробництв часто велик швестицл у буд1вництво нових тдприемств не тшьки не ведуть до росту зайнятосп, але, навпаки, скорочують його. Проблема координаци вс1х швестицшних процешв з урахуванням цього критерш е одтею з найскладтших. Вона виршуеться за допомогою координаци швестицш р1зно! спрямованос-т1, проведення програм перенавчання населення, розвитку малого 1 середньо-го иiдириемиицтва;

• на темпи економiчного розвитку регiоиу;

• на швестищйну иривабливiсть регiоиу;

• на стимулювання розвитку комплексу шших галузей i сфер екоиомiки;

• на розвиток сощальноГ сфери регюну;

• на рiст iмiджевих характеристик регюну i Г! керiвникiв;

• на ризик проекту.

Для виробничого потенщалу регюну потреба в швестувант зумовле-на багатьма причинами, основними серед яких е передовЫм поновлення або замша ддачоГ матер1ально-техшчноГ бази виробництва, ГГ вдосконалення або модершзащя, необхщшсть нарощування { введення у дда принципово нових виробничих потужностей як результат збшьшення обсяпв виробництва { ос-воення нових вид1в д1яльносп.

За цих умов саме комплексний шдхщ до швестицшних процеЫв у ре-гюш впливатиме не тшьки на розвиток окремих галузей, а й на регюнальну економжу в цшому. Своечасна та збалансована реал1защя швестицшних програм у територ1ально-галузевому розр1з1 (як м1жрегюнальних, так { тран-скордонних) здшснюе стабшзуючий та стимулювальний вплив на удоскона-лення територ1альноГ оргашзаци окремих галузей. I навпаки, надм1рно роз-тягнута в чаЫ, роз'еднана територ1ально безсистемна реал1защя швестицшно-го процесу створюе диспропорци в оргашчно взаемопов'язаному господарсь-кому комплекс краГни.

Л1тература

1. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент: Учебный курс. - К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2001. - 448 с.

2. Дегтяренко В.Н. Оценка эффективности инвестиционных проектов. - М.: Экспертное бюро, 1997. - 144 с.

3. Дубищев В. Методологiчнi основи формування iнвестицiйного ринку// Економiка Укра1ни. - 1998, № 3. - С. 86-88.

4. Норткотт Д. Принятие инвестиционных решений/ Пер. с англ. под ред. А.Н. Шохина. - М.: Банки и биржи, БНИТИ, 1997. - 247 с.

5. Шевчук В.Я., Рогожин П.С. Основи швестицшно'1 дiяльностi. - К.: Генеза, 1997.

6. Шилов Э.И., Кухленко О.В., Гойко А.Ф. Методы оценки эффективности и привлекательности инвестиционных проектов (методические рекомендации). - К.: КГТУСА, 1996. - 91 с.

УДК 338.23:336.74+339.14 Асист С.М. Лихолат;

магктрант Ю.А. Цибанева - Львiвська КА

МОНЕТАРНА КОНЦЕПЦ1Я ЕКОНОМ1ЧНО1 Р1ВНОВАГИ 1НФРАСТРУКТУРИ РИНКУ

Подано поpiвняльнi характеристики кейнаансько" та монетаристсько'1 еконо-мiчних шкш. Проведено аналiз монетарно" полiтики Украши в ii новiтнiй eкономiч-нiй юторп; вихщних паpамeтpiв, пiд впливом яких складаеться монетарна piвновага iнфpастpyктypи ринку.

AssistantS.M. Lycholat; master's degree Yu.A. Tsibaneva - Commercial

Academy of L 'viv

Monetary conception of economic equilibrium market infrastructures

In work these comparative descriptions of keynsinian and monetary economic schools. The analysis of monetary policy of Ukraine is conducted in its newest economic history; initial parameters, which a monetary equilibrium market infrastructures is under, act of.

Десятир1ччями м1ж вченими-економютами не припинялися суперечки стосовно рол1 грошей у процес вщтворення, проте в результат! людство брало на озброення крашд економ1чш теори для досягнення безкризового госпо-дарювання. Пошук оптимальних економ1чних р1шень був актуальним зав-жди, залишаеться вш таким i сьогодш.

Метою ще" статл е розкриття монетарно" концепцн економ1чно" р1в-новаги, викладення короткого анал1зу монетарно" пол1тики Украши.

Вщзначимо, що штенсивш дослщження теори грошей проводили видат-m економюти-науковщ з1 св1товими 1менами, серед яких можна видшити: М. Фрщмена, Дж.М. Кейнса, I. Фшера, А. Шварц, С. Джорджа, Г. Хаберлера, О. Файта, Ж. Рюеффа, Р. Селдена, I.I. Кауфмана, М.Х. Бунге. В 1стори вггчизня-но" науково" думки з теори грошей та "х мюця у коливальному рус економ1ки чшьне мюце посщають пращ M.I. Туган-Барановського [7], М.М. Алексеенка, I.O. каева [9, c. 19-24] та ш.

Монетаризм - це економчна школа, що вщводигь грошам визначальну роль у коливальному pyti економжи. Головну причину нeстабiльностi економ1ки пред-ставники ще" школи бачать в неусгаленосп грошових параметр1в [4, с.320-321].

Монетаризм вийшов на перший план i набув популярност у 70-х роках ХХ стол1ття, коли проявилася неспроможшсть пануючих на той час кейнЫанських метод1в забезпечити високу зайнятють i усунути шфлящю. Так реалн 60-70 роюв у захщних крашах, як шфлящя, цикшчшсть розвитку, де-фщит державного бюджету довели неспроможшсть кейнЫанських пропози-цш безкризового розвитку на баз1 державного регулювання економжи [1].