CC BY
9
Т. В. Лисовая
СОСТОЯНИЕ И ПУТИ ПОВЫШЕНИЯ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ЭФФЕКТИВНОСТИ ...
ЖГТУ, 2007. - С. 384
15. Статистичний щорiчник Автономно! Республiки Крим за 2012 рш / [Головне управлшня статистики в Автономий Республщ Крим]; за ред. В. I. Колесшк. -Омферополь, 2013. - 520 с.
16. Меняйлова Г. £. Ефективнiсть розвитку молоко-переробних шдприемств : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.04 «Економша i управлiння пвдприемством (за видами економiчно! дiяльностi)» / Г. £. Меняйлова. - Ки!в, 2013. - 20 с.
17. Олейник Е.А. Прогрессивные направления улучшения инвестиционно-финансового обеспечения сельскохозяйственных предприятий Украины // Азимут научных исследований: экономика и управление. 2013. № 2. С. 21-23.
18. Музыченко А.С., Бержанир А.Л. Институционализация системы государственно-частного партнерства в Украине // Азимут научных исследований: экономика и управление. 2013. № 3. С. 14-17.
19. Лиса Н.В. Проблемы амортизационной политики предприятий пищевой промышленности Украины // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия: Экономика и управление. 2013. № 1 (12). С. 88-90.
20. Ушкаренко Ю.В. Развитие кооперативной формы хозяйствования в аграрной сфере экономики Украины // Вестник НГИЭИ. 2011. Т. 1. № 1 (2). С. 17-30.
21. Олейник Е.А. Бюджетная поддержка кредитования малых аграрных предприятий Украины // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия: Экономика и управление. 2012. № 2. С. 60-63.
© 2014
THE CONDITION AND WAYS TO INCREASE THE ECONOMIC EFFICIENCY OF MILK ENTERPRISES PRODUCTION
T. V. Lisovaya, PhD graduated student of the department of Accounting and Audit
Crimean Agrotechnological University, Simferopol (Crimea)
Annotation: The article denotes that the milk production in the Crimea is reducing. It stated that the dairy farming needs the significant changes. It is necessary to develop the most effective approaches to increase the economic efficiency of milk production in the Crimea.
Keywords: efficiency, average yield, milk production, cost, profitability.
УДК 334.012.
КОРПОРАТИВНАЯ СОБСТВЕННОСТЬ ИНТЕГРИРОВАННЫХ ОБЪЕДИНЕНИЙ ПЕРЕРАБАТЫВАЮЩИХ КОМПАНИЙ АГРОСФЕРЫ КАК ОБЪЕКТ УПРАВЛЕНИЯ
© 2014
Ю.П. Майданевич, кандидат экономических наук, доцент кафедры учета и аудита Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, Симферополь (Крым)
Аннотация: В статье исследуется корпоративная собственность интегрированных объединений перерабатывающих предприятий агросферы как объекта управления.
Ключевые слова: корпоративная собственность, акционерное общество, накопления капитала, накопления капитала, акционерная собственность, финансовый рынок, объект собственности, субъект собственности, право собственности, корпоративная собственность, объекты корпоративного права.
Зважаючи на те, що поняття «корпорация» не мае го дешлькома юридичними особами. Причому кожного офщшного оформлення в Украши, вггчизняш дослщники з них можна дослщжувати як самостшний економiчний
дотримуються ргзних поглядiв на понятшш рамки цього терм^. На думку одних дослщнишв до корпоративних оргашзацш варто ввдносити вс комерцшш оргашзацп, що засноваш на членству шших - господарсьш товари-ства, трепх - лише акцюнерш товариства.
Аналгз остантх досл1джень I публ1кац1й. Основш положення щодо управлшня корпоративною власнютю знайшли вщображення в роботах зарубiжних учених: Г. Александера, I. Ансоффа, X. Бiрмана, Дж. Ваховича, Р. Деянга, Ф. 1стербрука, Т. Коупленда, Дж. Маркуса, Ф. Рейл^ А. Стрикленда, А. Томсона, 1М. Хамера, М. Хеселя, А. Бандурша, Ш. Валггова, I. Мазура, А. Недосекша, С. Орехова, А. Радипна, I. Храброво!, Б. Чуба; укра!нських учених, яш на основi класичних теорш розробили та удосконалили методи управлiння корпоративною власнютю i капiталом, серед них: О1. Амоша, А.О. Задоя, Г.О. Крамаренко, Г.В. Назарова, Ю.£. Петруня, Ф.Ю. Поклонський, I.Л. Сазонець, Г.А. Семенов, М.Г. Чумаченко, О.М. Ястремська.
Основною метою статт1 е дослщження становлен-ня i розвитку iнтегрованих об'еднань в аграрнiй сферi Украши та !х корпоративного управлiння.
Виклад основного матергалу. На нашу думку, саме акцюнерш товариства у вггчизнянш економшо-право-вш системi по своему правовому статус й економiчнiй сутностi з найменшими умовностями iдентифiкуються з поняттям «корпорация», що сформувалася у свгговш гос-подарськiй i правовiй практицг
Бiльш того, поняття «корпорация» в умовах Украши набуло специфiчного вщпнку: воно застосовуеться для позначення суб'екта господарсько! взаемодii, створено-
суб'ект, який пов'язаний з iншими через майновi ввд-носини, спiльне ведення бiзнесу, загальнi цiлi, iнтереси, органiзацiйну структуру. Таким чином, з одного боку, корпоративна оргашзащя бiзнесу е основою для фiрмо-вих утворень, а з шшого боку - корпоращя може роз-глядатися i як штегрована структура безпосередньо[1].
Перш шж розглядати поняття корпоративно! влас-носп, доцiльно деталiзувати основнi складовi поняття власносп як речового права, видiлити найбiльш iстотнi аспекти корпоративно! власносп й указати принципо-ву рiзницю мiж поняттям корпоративно! й акцюнерно! власностi.
Акцiонерне товариство як учасник товарообмшних i виробничих процесiв безпосередньо пов'язане з про-цесом нагромадження капiталу як у масштабi нацюналь-но! економiки окремо взято! краши, так й у свiтовому масштаба З погляду полiтекономiï процес накопичення капiталу - це постiйний процес збшьшення ресурсноï бази вiдтворення прибутку, що становить головний стимул для шдприемниць^' дiяльностi. Ресурси, що забез-печують будь-який виробничий процес, складаються з сукупносп поновлюваних i не поновлюваних джерел матерiальних i нематерiальних цiнностей[2].
1ншими словами, ресурси вщтворення представленi людською працею, корпоративною власнютю, що вклю-чае матерiальнi й нематерiальнi об'екти, об'ектами те-заврацiï, грiшми у всiх ïхнiх формах i проявах, що забез-печують обмiн i рух як самих ресурав, так i продукпв виробництва. Виробництво залежить вiд споживання, що пристосовуеться до постiйного вщновлення виробле-них матерiальних цiнностей.
Ю.П. Майданевич
КОРПОРАТИВНАЯ СОБСТВЕННОСТЬ ИНТЕГРИРОВАННЫХ ОБЪЕДИНЕНИЙ ...
При цьому, споживання е чинником людського жит-тя, тому природнi законi природи, законi збереження й ввдтворення людини створюють те необхiдне тло, на якому постiйно вiдбуваеться процес вщтворення спо-живаних людиною цiнностей. Виробництво, як i споживання ресурав, зростае разом з людством, тому процес нагромадження капiталу - процес об'ективний i перма-нентний, невщ'емний вiд еволюци людства.
Нагромадження капталу, як нагромадження ресурсiв виробництва й вщтворення прибутку, вимагае наявностi в суспшьста вiдповiдних органiзацiйних форм, що до-зволяють втягувати у виробничий процес необхiдний обсяг доступних ресурав[3]. Таким чином, акцiонерне товариство з'являеться на той стади розвитку вщтво-рення, коли потенцiал технiчного розвитку, сощальш демократичнi волi дозволяють акумулювати адекватний грошовий капiтал, що забезпечуе безперебiйний рух й об'еднання людсько! працi й виробничих машин, меха-нiзмiв i технологiй. У цьому зв'язку, акцiонерне товариство з економiчно! крапки зору - шструмент нагромадження й концентрацп кашталу шляхом об'еднання коштiв його розрiзнених власник1в.
З погляду цивiльного права, розвиток форм штегра-цп розрiзнених одноособових прав власностi в едину колективну власнiсть порушуе питання про вщдшення безпосереднiх прав i функцш власника вiд прав i функ-цiй керуючого власнiстю. В акцюнерному товариствi, особливо з розвитком ввдкритих акцiонерних товариств, ввдбуваеться видiлення окремо! економiчно! функци управлiння капiталом, як виробничим, людським, так i грошовим.
Акцюнери-власники довiряють сво1 грошовi каш-тали керуючому, зобов'язаному зв'язати всi необхдт ресурси виробництва заради одержання ними ренти у виглядi дивiдендiв - частини чистого прибутку, що е метою акцiонерiв [4-6]. Щдприемництво, як дiяльнiсть, що робить прибуток, у свою чергу дiлиться на двi складов^ активну, тобто представлену безпосереднiм оргашзато-ром i керуючим виробництва, i пасивну, тобто пов'язану з безпосередшми власниками копiйчаного капiталу, що харчуе виробничий процес.
Пасивне пiдприемництво залежить вiд активного, але при цьому повинне контролювати його, тому що кожен власник виробничого ресурсу зацiкавлений в одержаннi ввдповщно! компенсаций Мiж власниками, керуючими й пращвниками формуеться певний компромiс, у результата якого кожна зi сторiн довiряе шшо!, делегуе !й певнi функци й повноваження.
Акцюнерна форма власностi вимагае особливих правил задоволення прав власникiв за умови делегування безпосереднiх функцiй управлшня професiйним менеджерам. Саме так визначаеться стрижень акцiонерно! власностi - захист прав власника без застережень щодо розмiрiв копiйчаного капiталу, що лежить в основi його дiяльностi.
Акцiонерна власнiсть, з економiчно! точки зору, - шльшсна величина, що пвдсумуе стандартнi одини-цi прав власносп (наприклад, акцп) у тим або шшому акцiонерному товариствi[7]. Споконвiчно права влас-ностi визначаються обсягом котйчаного капiталу, вкла-деного у виробничий процес. Однак результатившсть капггалу, прибуток залежав ввд iнтелектуальних витрат керуючого й природних ресурсiв, використаних у ви-робництвi. Походження власносп, процес li збереження й збшьшення визначаються сукупнiстю факторiв, що враховують реальш витрати тих або шших ресурсiв для виробництва прибутку. Саме тому в самш акцiонернiй власносп закладений конфлiкт: при вiддiленнi функци власника вiд функцiй безпосереднiх учаснишв процесу виробництва к1льк1сна подiльнiсть прав власносп може здшснюватися поза прямимо зв'язком з розмiром копш-чаного капiталу.
Акцiонерна власнiсть - лише частина пе1 сукупностi ввдносин, яю визначають процес одержання прибутку.
Кожний iз суб'eктiв виробничого процесу претендуе на частину продукту, виробленого як грошовим кашта-лом, так i працею, природними ресурсами. Збалансована компенсащя витрат i вдоволених iнтересiв кожного з власнишв того або шшого ресурсу веде до деяко! оптимального, «рГвноважнш» системi участi в шдсумках виробничого процесу. Однак щораз учасники процесу виробництва прагнуть до бшьшо! компенсаци. Найбшьш незахищено! виявляеться саме акцiонерна власшсть, тому що саме за и рахунок вiдбуваеться перерозподiл результатiв працi на користь iнших власник1в ресурав. У мiру розвитку вгдтворювального процесу абсолютна продуктившсть акцiонерного капiталу знижуеться, тобто знижуеться його роль у виробницга прибутку, а вш-носна продуктивнiсть, у виглядi прибутку, вироблено! на одиницю акцiонерного катталу, зростае. Саме за рахунок зростання вшносно! продуктивностi акцiонерного катталу iншi власники виробничих ресурсiв збшьшу-ють свою частку в результат виробничо! дiяльностi. У мiру розвитку акцюнерного товариства значения первю-них грошових iнвестицiй уступае значенню пращ керуючого, що забезпечуе наступтсть i сталiсть бiзнесу.
Зовсiм шше значення мае поняття корпоративно! власносп У мiру розвитку акцiонерноl форми власносп формуються права, якими користуються власники ви-робничих ресурсiв. Так1 права впливу на виробничий процес утворять сукупшсть форм контролю за дiяльнiс-тю акцюнерного товариства.
Новi власники зштовхнулися з проблемою форму-вання тако! системи управлiння, що враховувала б штер-еси тримачiв-власникiв-власникiв акцш, управлiнцiв-менеджерiв i найманого персоналу. На практит вини-кла необхщтсть вибирати стратег1ю розвитку кожного акцюнерного товариства й погоджувати iнтереси його учаснишв.
Акцiонернi компанil закордонних кра!н з розвитий ринковою економiкою мають свого роду фiлософiю управлiння, що визначае роботу з погоджених правил, дотримуваним усiма: акцiонерами, менеджерами, на-йманими робiтниками[8]. £ кiлька механiзмiв здiйснен-ня ефективного контролю корпоративного управлшня. У якосп першого контрольного мехашзму виступають сформованi товарнi ринки: пвд постiйною погрозою бан-крутства в погано працюючих компанiях менеджери по-чинають дiяти ефективнiше, з огляду на iнтереси всiх груп корпорацil.
Другий механiзм контролю - фшансовий ринок: вiн надае можливють власникам, як1 втратили iнтерес до дiяльностi акцiонерного товариства, продати сво! акцil й у такий споаб вилучити свою частку з його капггалу. Погроза масового вГдходу власнишв, що рашше нада-лГ свш капiтал компанй', Гстотно впливае на поведшку менеджерiв, як1 повиннГ шукати ГншГ джерела капГталу, тому що власне кажучи ризикують втратити робочГ мГс-ця.
Будь-яке суспГльство мае у своему розпорядженш деяку сукупшсть матерГальних благ, як1 в рамках окремо! держави формують його нацюнальне багатство. Споживання нацГонального багатства, що здГйснюеть-ся з метою задоволення потреб та штереав суспшьства (громадян Г рГзних суспГльних шститупв), вГдбуваеться через його привласнення. Привласнення у своему юто-ричному розвитку проходило рГзш форми, набуваючи найбшьш розвинено! - форми власностГ.
Процес цього розвитку закршлюеться в системГ юри-дичних норм, як1 в цей час розглядають право власностГ в триедносп володГння, розпорядження й користування.
1з цього погляду поняття власностГ, в першу чергу, е мае юридичну основу Г характеризуе певний перелж прав щодо окремих складових нацГонального багатства. 1накше кажучи, власшсть - це вГдносини мГж людиною та групою або ствтовариством суб'ектГв з одного боку, Г будь-якою субстантею матерГального свГту (об'ектом), з шшого. що полягае в постшному або тимчасовому,
Ю.П. Майданевич
КОРПОРАТИВНАЯ СОБСТВЕННОСТЬ ИНТЕГРИРОВАННЫХ ОБЪЕДИНЕНИЙ .
частковому або повному користуваннi, вщчуженщ вiд'еднаннi, присвоенш об'екта власностi. Реалiзацiя права власносп передбачае виокремлення суб'екта та об'екта даного комплексного процесу.
Суб'ект власносп являе собою активну сторону вщ-носин власностi, що мае можливють та право володiння об'ектом власносп.
Об'ект власностi - пасивна сторона вщносин влас-ностi у виглядi предметiв природи, майна, речовини, ш-формацп, духовних й iнтелектуальних щнностей.
У Цивiльному кодексi Укра!ни, що дiе в цей час, можливi суб'екти права власностi визначенi в такий спо-сiб: це громадяни, юридичнi особи, Укра!на, регюни. мунщипальш утворення.
Якщо врахувати, що виробниче та невиробниче спо-живання нацiонального багатства формуе цiлi та систему штерешв суб'екта власностi, то подану вище !х класифiкацiю слiд визнати вичерпною, оскiльки вона передбачае можливiсть реалiзацii iндивiдуальних штер-есiв окремих громадян, колективних iнтересiв пращвни-кiв пщприемств та органiзацiй, а також населення муш-ципальних i територiальних утворень, а також штереав держави в цшому.
Реалiзацiя систем iнтересiв суб'екпв власностi з приводу споживання рiзних благ здiйснюеться ними через !хне привласнення, що вiдбивае сукупнють суспiльних умов, необхiдних для здшснення яких або дiй над обме-женими елементами нацiонального багатства.
На практищ прояв привласнення являе користуван-ня, що передбачае застосування об'екта власносп вщпо-вiдно до напрямiв його призначення, з метою одержання користi та наявностi сукупностi умов споживання, при-таманних конкретному споживачу.
Не варто ототожнювати право користування й ре-альне користування. Це право може бути делеговано суб'ектом власностi (власником) шшому користувачевi на певних умовах. З шшого боку, користування може бути реалiзоване пщ годину вщсутносп прав при розвитку тшьових вщносин привласнення або порушення умов користування, установлених власником.
Реальне користування припускае його обов'язкове сполучення з iншою формою привласнення - розпоря-дженням, у контекстi змши характеру користування й (або) змши споживача[1]. Розпорядження е такою формою привласнення, що передбачае можливють реалiза-ци iнших, крiм споживання, дай над об'ектом власнос-п - продаж, безоплатна або платна передача у користування, у тому числ^ обмежене. Дану форму привлас-нення можна визначити як право регулюючого впливу на використання обмежених благ, з якого вщбуваеться формування функци управлiння. Управлiння у даному випадку можна визначити як комплекс можливого впли-ву суб'екта власносп на об'ект.
Розпорядження передбачае можливосп розпод^ мiж декшькома суб'ектами рiзних функцiй й означае можливють делегувати права декiльком персошфшова-ним суб'ектам, кожен з яких мае право розпорядження об'ектом власносп лише в межах його повноважень, яш окреслюються доступною йому сферою контролюючого впливу. Реальна сфера розпорядження може не ствпа-дати зi сферою наданих прав, зумовлюючи формування його тшьово! складово!.
Як найбшьш повна форма привласнення, що з'еднуе користування й розпорядження, власнiсть передбачае, що власником виконуються будь-якi до з приналежни-ми йому благами, та в цшому привласнюеться корисний результат i при цьому, вш несе повну матерiальну вщпо-вщальнють за сво! дii. Iншими формами привласнення обмежуеться у тiй чи шшш формi свобода дiй суб'екта користування та (або) володшня на об'ект власносп, од-ночасно зменшуючи рiвень його реально! вщповщаль-носп, передбачаючи гарантування з боку обмежуючого дану свободу власника.
Особливою формою привласнення е володшня, що
визначае юридичну, документальну фiксацiю суб'екта власносп або реальний факт володiння об'ектом. Воно передбачае реалiзацiю всiе! повноти прав користування й пльки частину прав розпорядження, що наданi влас-ником на певних умовах.
Лопку взаемно! зумовленостi та диференщацп вiдносин власностi в сукупностi користування, розпорядження та володшня можна подати у виглядi схеми, наведено! на рис. 1._
ПридВання
Право користування Право розпорядження
Право вгасност!
Право володшня ОВмеження розпорядчих прав
Рис. 1. Схема взаемно! обумовленосп й диференщацп вщносин власностi
Отже, право власносп визначае можливють переда-ти об'ект власносп у користування, розпорядження чи володшня шшому суб'екту без одночасно! втрати права власносп зi встановленням правил, якi вш мае дотриму-ватися в процеш свое! дiяльностi.
Суспiльний розподiл пращ, що е зовшшшм фактором формування та розвитку вщносин власносп, зумовлюе об'ективну потребу i можливiсть розподшу суб'ектiв власностi, користування та розпорядження. Матерiальнi передумови даного подiлу формуються к1льк1стю та рiзноманiтнiстю об'ектiв власносп. При цьому, погли-блення рiвня подiлу працi зумовлюе потребу у подш суб'екта власностi та суб'екпв управлшня, що формуе основу делегування функцш розпорядження (верти-кальний подш пращ) та диференщацш управлiнських функцш (горизонтальний подiл працi).
Саме розмежування суб'екта власностi i суб'екта управлшня шляхом персошфшацп останнього, формуе можливють розвитку вщносин власносп тшьового характеру.
З метою оргашзацп управлшських процеав прин-ципово важливим е узгодження юридичного поняття власностi з !! органiзацiйною побудовою, а також дослщити економiчнi аспекти управлiння власнютю корпорацп (рис. 2).
Зважаючи на це, варто виокремити поняття об'ект власносп, який слщ розглядати як точку прикладання рiзних корпоративних управлшських впливiв, можна сформулювати наступне визначення:
Об'ект корпоративно! власностi - оргашзацшно вiдособлена частина нацiонального багатства, що закршлена на юридичному рiвнi за конкретною групою власнишв (корпоративним утворенням).
В якосп об'екта власностi можуть виступати: окрема рiч; земельна, водна або люова дiлянка; сукупнiсть майна; майновий комплекс; вщособлена частка в загальнш власностi.
Рис. 2. Економiчнi аспекти управлiння корпоративною власнютю
Ю.П. Майданевич
КОРПОРАТИВНАЯ СОБСТВЕННОСТЬ ИНТЕГРИРОВАННЫХ ОБЪЕДИНЕНИЙ ...
Для будь-якого об'екта власник завжди мае бути пер-сошфжований. Саме вш споконвГчно визначае характер управлГння даним об'ектом Г по його ршенню частина або ва функцГ! можуть бути передай Гншим фГзичним або юридичним особам. На нього також лягае тягар утримання об'екта власностГ.
Розробка системи корпоративного управлГння власшстю повинна мати за основу попередш Г! структури-зацГю задля виокремлення однотипних груп об'ектГв та опис завдань, цГлей та управлГнських методГв [9-12].
Багато моментГв, що пов'язаш з цим процесом, поки ще не достатньо теоретичного обгрунтоваш Г потребу-ють здшснення широкого кола спещальних наукових дослГджень. З щею метою, ми вважаемо, що доцшьно ввести основнГ поняття та визначення, якГ будуть вико-ристаш надалГ.
1. Корпоративна власнГсть - сукупнють майнових прав, робГт Г послуг, об'ектГв нерухомостГ, шформаци й технологш, нематерГальних благ й Гнших елеменпв на-цГонального багатства, право користування, володiния. право розпорядження якими належить конкретнГй кор-поративнГй структурГ.
2. Об'ект власностГ - оргашзацшно вГдокремлена частина нацГонального багатства, що закршлена на юри-дичному рГвнГ за конкретним власниками або !х групою.
3. Об'екти корпоративного права власностГ (об'екти управлГння):
- нерухоме майно (будинку, спорудження, земельш дГлянки, Г ш.);
- рухоме майно (частки, па!', цГннГ папери, у т.ч. акцп, облпацп, Г Гн.);
- кошти (валюта, Г Гн.);
- борги (дебггорська заборговашсть);
- шформащя;
- Гнтелектуальна власнГсть й шш1 результати Гнтелектуально! дГяльностГ корпоративних пгдроздшв.
4. Право власностГ ставитися до категорп речових прав, сутнГсть яких полягае в прямому пануваинi над рГччю, що припускае використання Гг уповноваженою особою у своГ'х штересах, Г у винятковостГ здГйснення дано! можливостГ.
Суб'ективне право власника розпадаеться на три ос-новних правочини: володшня, розпорядження, користу-вання.
ПГд правочином володшня розумГеться юридично за-безпечене панування над рГччю, тобто можливГсть мати дану рГч у себе, мГстити Г! у власному господарствГ.
Правочин розпорядження - це можливГсть визначення юридично! долГ речГ шляхом змГни !! приналежиостi. стану й призначення.
Правочин користування - юридично забезпечена можливГсть використання речГ шляхом витягу з !! будь-яких корисних властивостей.
ЦГ правочини не повшстю характеризують право власника. Це лише основш правочини з погляду вГтчизняно! доктрини.
5. УправлГння - е елементом, функщею оргашзованих систем рГзного характеру, що забезпечуе: збережен-ня !х певно! структурно! побудови; тдтримку режиму функцГонування; реалГзацш !х цГлей Г програм.
УправлГння власшстю - як поточне корпоративне управлГння власшстю, так Г стратепчна трансформацГя структури корпоративно! власностГ, спрямоваш на ГГ оптимГзацш з урахуванням окреслених цГлей Г здшсненш в рамках корпоративно! стратеги стосовно власностГ.
6. Система - сукупнють об'еднаних одшею метою об'ектГв, Гхшх функцш Г зв'язкГв.
У рамках розглянутих визначень у першу чергу необхгдно розглянути юнуючГ проблеми управлГння корпоративною власнГстю. У рамках класифГкаци корпоративно! власностГ, прийнято! в цей час (на наш погляд, вона мае потребу в поглибленш й деталГзацп, видГляються илька видГв власностГ:
- доч1рн1 (уттарт) пГдприемства корпорацц;_
- пакети акцiй, що перебувають у корпоративнш власностi;
- корпоративне нерухоме майно;
- нематерiальнi активи корпорацп.
Таким чином, дiалектика корпоративно! та акцюнерно! власностi як форм взаемного проникнення капiталiв можна виразити через схему власносп, подано! на рис. 3.
Рис. 3. Схема трансформацп прав власносп
Висновок. Пiдсумовуючи вищесказане, необхщно ввдзначити, що укра!нськ1 корпорацй' у своему розвитку дiйшли на дшсний момент до того етапу, коли грамотне й обгрунтоване управлiння корпоративною власшстю е невщ'емною умовою усшшно! й ефективно! дiяльностi.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Антонов В.Г., Крылов В.В., Кузьмичев А.Ю. и др. Корпоративное управление: Учебное пособие / под ред.
B.Г.Антонова. - М.: ИД «ФОРУМ»: ИНФРА-М, 2006. -288с.
2. Бшорус О. Г. Глобальш трансформацп i стратеги розвитку. НАН Укра!ни. 1н-т свiт. економiки i мгжнар. ввдносин. - К., 1998. - 416 с.
3. Гриньова В.М. Органiзацiйно-економiчнi осно-ви формування системи корпоративного управлiння в УкраЫ. - К., 2003. - 324 с.
4. Ахмадуллин Р.И. Акционерное соглашение как правовое средство реализации правосубъектности акционера // Актуальные проблемы экономики и права. 2013. № 1 (25). С. 209-215.
5. Штанько М.С. Экономическое содержание акционерной собственности: альтернативные трактовки // Актуальные проблемы экономики и права. 2013. № 1 (25). С. 21-26.
6. Ахметова Ю.В. К вопросу об особенностях корпоративно-правового статуса акционера // Актуальные проблемы экономики и права. 2012. № 3. С. 222-226.
7. Свтушевський В.А. Основи корпоративно управлшня : навчальний поабник. - К.: Знання-Прес, 2002. - С. 317.
8. Карапетян Д., Грачева М. Корпоративное управление: основные понятия и результаты исследовательской практики. - Management. - management/strategy/ str076.htmL%20/%20ЖУK%20-%202004. - № 01(32). -
C. 24.
9. Павлов А.В. Организационная и информационная структуры управления предприятием и их роль в интенсификации процесса управления // Вестник НГИЭИ. 2011. Т. 1. № 6 (7). С. 115-128.
10. Тагавердиева Д.С. Методы оценки эффективности корпоративного управления // Актуальные проблемы экономики и права. 2012. № 2. С. 82-86.
11. Павлова Ю.А. Корпоративные слияния и поглощения // Вестник Поволжского государственного университета сервиса. Серия: Экономика. 2013.№ 6 (32). С. 15-18.
12. Фролова В.А. Формирование интегрированной системы АВС-AND-EVA // Азимут научных исследований: экономика и управление. 2012. № 1. С. 64-67.
Ю.П. Ma^a^EHH
КОРПОРАТИВНАЯ СОБСТВЕННОСТЬ ИНТЕГРИРОВАННЫХ ОБЪЕДИНЕНИЙ .
КОРПОРАТИВНА ВЛАСНIСТЬ ШТЕГРОВАНИХ ОБ'€ДНАНЬ ПЕРЕРОБНИХ ПIДПРИeMСТВ АГРОСФЕРИ ЯК ОБ'еКТ УПРАВЛIННЯ
© 2014
Ю. П. Майданевич, кандидат eкономiчниx наук, до^нт кaфeдpи облшу i аудиту Тавртський нащональний утверситет ím. В.1. Вернадського
Анотащя. В статп дослвджуеться корпоративна власшсть iнтeгpовaииx об'еднань пepepобниx шдприемств агро-сфepи як об'екту yпpaвлiния.
Ключoвi слова: корпоративна власшсть, ак^^рда товариство, нaкопичeння кaпiтaлy, нaгpомaджeння кaпiтaлy, aкцiонepнa влaснiсть, фiнaисовий ринок, об'ект власносп, суб'ект власносп, право власносп, корпоративна власшсть, об'екти корпоративного права.
CORPORATE PROPERTY OF INTEGRATED ASSOCIACIONS OF PROCESSING ENTERPRICES OF AGRO-SPHERE AS A MANAGEMENT OBJECT
© 2014
Y. P. Maidanevych, candidate of economic Sciences, associate Professor of the Department
of accounting and audit
Taurida National University V.I. Vernadsky, Simferopol (Crimea)
Annotation: The article deals with corporative owned integrated processing enterprises of agro-sphere as an object of management.
Keywords: corporate ownership, joint-stock company, capital accumulation, capital accumulation, stock ownership, financiad market, the property, the subject property, property rights and corporate property, objects corporate law.
УДК 338.001.36
ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ДОЛГ РОССИИ И ЕГО СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ПОСЛЕДСТВИЯ
© 2014
Н.В. Мингалёв, кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры «Финансы и кредит» Е.И. Карева, студентка кафедры «Финансы и кредит» Тольяттинский государственный университет, Тольятти (Россия)
Аннотация: В статье проводится анализ государственного долга в России за период 2008-2013 годы. Представлено положительное и негативное влияние государственного долга на социально-экономические процессы страны. Исследованы расходы бюджета и выявлены возможные причины его дефицита.
Ключевые слова: государственный долг, внутренний долг, внешний долг, текущий внешний долг, капитальный долг, дефицит бюджета, ценные бумаги, валовый внутренний продукт, номинальная стоимость.
Известно, что на сегодняшний день госдолг США уже превышает 17 трлн. долларов, госдолг Японии превышает 1 квадриллион иен. Госдолг Германии превышает 2 млрд. евро. Объем задолженности каждой из этих стран относительно ВВП составляет соответственно: 106%, 211%, 83%. Мы наблюдаем колоссальные цифры, но в экономике каждой из этих стран наблюдается рост от 1,7% до 3 % в 2013 году. США, как мы знаем, находились в преддефолтном финансовом состоянии, с однозначно негативным влиянием на экономику страны. И Япония, несмотря на внушительный государственный долг, подняла свой уровень развития экономики. И Германия находится на подъёме. В сравнении с названными странами государственный долг Российской федерации (далее - РФ) незначителен - всего 18% ВВП, но и экономический рост за 2013 год слишком мал: составил лишь 1,3% [1, с.132].
Государственный долг - превышение накопленной суммы бюджетных дефицитов над суммой накопленных профицитов, рассматриваемых за предшествующий период.
Таким образом, невозможно говорить о том, что госдолг влияет на развитие экономики страны, на её социально-экономическое состояние однозначно плохо или однозначно хорошо. В связи с этим аспекты госдолга носят проблематичный характер. Важно выявить, какие факторы влияют на его формирование, то есть, чем он обусловлен.
Причин дефицита бюджета и государственного долга много. Чаще всего в числе таковых называют низкую эффективность общественного производства и его спад, нерациональную структуру бюджетных расходов, крупные государственные закупки, рост военных расходов, выпуск массы «пустых денег», оборот теневого капитала в огромных масштабах, неэффективный бюджетный 68 Карельский научный журнал. 2014. № 2
механизм, не позволяющий государству использовать его в качестве стимула развития экономики [2, с.57].
Цель исследования обусловлена неопределённостью характера социально-экономических последствий госдолга РФ. Задачей является оценка социально-экономической эффективности статей расходов бюджета РФ по итогам исследования состояния госдолга РФ за 20082013 годы.
Анализ динамики государственного долга РФ за 2008-2013 необходим для определения направления развития, формирования политики в отношении государственного долга, установления границ государственной задолженности, прогноза социально-экономических изменений. На рисунке 1 представлена динамика госдолга РФ.
Рисунок 1 - Динамика объема и структуры государственного долга Российской Федерации в 2008 - 2013 годах [3]
Оценка представленной динамики позволяет сделать вывод о том, что, во-первых, государственный долг
