CC BY
63
безопасности предприятия: Учебное пособие. - 6. Снелбекер Д. Перспективи економiчноl
Харьков, 1998. - 144 с. безпеки та зростання в Украши // Економiст. -
2000. - №3. - С. 26-32.
Рецензент д.е.н., професорХНЕУАреф'ева О.В. Експерт редакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Полякова О.М.
УДК 334.722
ВЛАСН1СТЬ КОРПОРАТИВНИХ СТРУКТУР ЯК ОБ'еКТ
УПРАВЛ1ННЯ
Ткачук 1.1., асшрант (ХНЕУ)
В статтi проанал1зовано формування поняття «властсть», розглянутг складовi власностi корпоративних структур, а також особливостi управлшня об'ектами власностi корпоративних структур.
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими чи практичними завданнями. Власшсть е основою економiчних вщносин, на нш грунтуються вс сфери економiчноl системи, вона обумовлюе мету розвитку економiчноl системи, сощальну структуру сустльства, спосiб розподiлу створених матерiальних благ. Перехвд Украши до ринково! економiки викликав змiни в системi власностi. В результатi чого до структури власностi ввiйшли як сукупшсть ввдносин мгж суб'ектами, так i рiзноманiтнiсть форм та видiв власностi. Чiльне мiсце у цш структурi займае власнiсть корпоративних структур.
Уже дешлька рок1в в украшськш економiцi спостерiгаються процеси динамiчного
перетворення структури власностi господарських суб'ектiв, керiвництво яких намагаеться знайти найбiльш конкурентоспроможну оргашзацшно-правову форму. Задля розширення сфер дiяльностi господарсьш суб'екти вимушеш об'еднуватися, що виражаеться, наприклад, у створенш все б№шо1 кiлькостi корпорацш, що призводить до виникнення мiжкорпоративних вiдносин та iнтегрованих корпоративних структур. В розвинених кранах саме управлшня власнiстю корпоративних структур лежить в основi регулювання економiки, тобто ефективне використання потенцiалу iнтегрованих
корпоративних структур е одним з прюритетних напрямшв розвитку.
Анал1з останнгх до^джень i публшацш. В наукових працях розглянуто процеси управлiння i функцiонування великих корпоративних об'еднань, так, наприклад, в роботах Афанасьева
М.П.[2], Вiнслава В.[3] вiдображаються методи корпоративного управлiння, теоретичним основам корпоратизацп та шгеграцп присвячено дослвдження Авдашево1 С.Б.[1], Дубровського В.Ж.[6], Якутiна Ю.В.[15], участь банк1в у трансформацшних процесах власностi пiдприемств дослвджуе Вожжов А. П.[4], в дослщженнях Бiшопа Д.[8], Еванса Ф.[8], Щербакова Н.[14], Gсiпова В. [7] значна увага придшяеться проблемi визначення вартосп бiзнесу корпоративних структур.
Видтення невиршених частин загальног проблеми, котрим присвячуеться стаття. В украшськш науковш лiтературi основна увага придметься вивченню питання корпоративного управлшня, управлшня ж власшстю корпоративних структур майже не дослiджуеться. Така ситуацiя обумовлюеться дек1лькома причинами, до них можна вiднести, наприклад, те, що корпоративш структури е досить складним соцiально-економiчним iнститутом, який потребуе глибокого вивчення; початкову повну ввдсутшсть, а в подальшому нестачу висококвалiфiкованих менеджерiв, як1 могли б ефективно керувати такою складною i багатогранною структурою, як корпорацiя, а також порiвняну легкость в дослвдженнях корпоративного управлшня, бо щ питання на ввдм^ ввд питань управлiння власшстю досить глибоко було дослвджено в шоземнш науковiй лiтературi такими вченими, як П. Друкер, I. Ансофф, О. Тоффлер та ш.
Метою дано1 роботи е досл1дження власносл корпоративних структур як об'екта управлшня.
© Ткачук Ы. Ксник скономпки транспорту 1 промисловост1 № 26, 2009
Виклад основного матершлу, досл1дження з обГрунтуванням отриманих матергалгв. Ще за чаав Римсько! iмперi! юнувало поняття про власнiсть як про вольове ставлення людини до реч^ суб'екта до об'екта, до прямо! влади. Водночас власнiсть ототожнювали з багатством як матерiальним об'ектом володшня.
У працi «Погляд на власшсть 1 законодавство» К. А. Сен-Омона наголошуеться, що «найбшьш важливе питання, що пiдлягае розгляду — це питання про те, як повинна бути оргашзована власшсть для найбшьшого блага всього сусшльства ввдносно волi й вiдносно багатства» [12, с. 123].
Шзшше вченi стали визначати власшсть як сусшльний феномен, який е еднiстю права й економши, що i е головною специфiчною рисою вiдносин власностi, як1 не можуть iснувати поза економiчною та юридичною науками.
До пояснення власносп як економiчноl категори перейшов К. Маркс, який вважав, що власшсть виражае ввдносини м1ж людьми з приводу конкретних речей (насамперед засобiв виробництва). Цi ввдносини характеризують присвоения засобiв виробництва i споживання благ, розподш матерiального багатства м1ж класами, суспiльними групами, державою, окремими особами. Також вiн розрiзняв каштал-функцш i капiтал-власнiсть. Щд кашталом-власшстю К. Маркс розумiв «просту власшсть на каштал поза процесом виробництва», а каштал-функцш як дшчу власнiсть у виглядi капiталу, що функцюнуе.[10, с100-113]
У 1871р К. Менгер сво!й у книзi «Шдстави полггично! економп» зазначив, що ввдносини власностi зводяться до вiдносин виключення доступу iнших осiб до певного багатства, вш визначае власнiсть як наслщок браку благ i доходить висновку про визнання вiчностi власносп [11, с.35]
Сучаснi вченi шд власнiстю розумшть приналежнiсть речей, матерiальних i духовних цiнностей певним особам, юридичне право на таку приналежнють i економiчнi стосунки мiж людьми з приводу приналежносп, роздiлу, перед^ об'ектiв власностi. Власнiсть знаходить свш прояв в стосунках володiння, розпорядження,
користування об'ектами власностi,
вiдповiдальностi за !х збереження i рацiональне використання. [9, с.36]
Суб'ектами власностi виступають iндивiди, фiзичнi особи, якi в процеа вiдчуження, привласнення матерiальних благ i послуг можуть вступати у ввдносини м1ж собою з цього приводу. Це, як правило, юридично самостшш, економiчно незалежнi учасники суспшьно виробництва — окремi працiвники, трудовi колективи i державнi установи i ведомства.
Об'екти власностi - оргашзацшно-ввдокремлена частина нацiонального багатства, юридично закршлена за конкретним власником або групою власник1в. Об'ектом власностi може виступати окрема рiч; сукупнiсть майна; майновий комплекс; земельна, водна або л1сова дiлянка; родовище корисних копалини; зона повiтряного простору; частотний дiапазон; вiдособлена доля в загальнiй власносп та iн. [9, с.37]
Кожна з форм власностi потребуе свого шдходу до управлiння об'ектами власносп. Так, у межах державно! власносп можуть застосовуватися методи управл1ння нею, котрi непритаманнi корпоративнiй власностi, i навпаки. Загальну методологш управлiння власнютю встановлюе держава, визначаючи механiзм господарювання взагалi й у межах кожно! форми власностi зокрема.
Видiляють двi провiднi форми власностi — приватну й колективну, всi iншi форми промiжнi, змiшанi. В процесi економiчного розвитку поступово домiнуюче положення набувае корпоративна форма власносп як колективно-приватна. Власшсть корпоративних структур е бшьш демократичною формою власносп. Приватна власшсть у и класичному виглядi дезiнтегруе суспiльство, породжуючи складнi умови сусшльно! iнтеграцi!, часткового подолання ввдчуження людини ввд засобiв виробництва, його результата, ввд участi в управлшш У процесi функцiонуваиия корпоративних структур вщбуваеться так звана деперсонiфiкацiя велико! приватно! власносп на засоби виробництва, що виражаеться у втрап окремими власниками капiталу персонального контролю над його функцюнуванням [8, с.115].
Особливютю корпоративно! власностi е те, що функщя управлiння нею належить професшним керiвникам, в результатi чого вщбуваеться перетворення об'екта та суб'екта власносп. Утворення корпоративних структур нерозривно пов'язано з системою утворення акцiонерних товариств. Суб'екти власносп корпоративних структур мають вщносну економiчну незалежиiсть в процеа розпорядження, володшня та користування акц1ями. Характерним для власностi корпоративних структур е !! багатосуб'ектнiсть, так власниками корпоративно! структури можуть виступати: держава, юридичш особи, фiзичнi особи, при чому статус власника визначаеться величиною частки в капiталi корпоративно! структури.
Зазначимо, що використання корпоративно! форми власносп найб№ш обгрунтовано для великих пвдприемств виробництва, бо функцiонуваиия таких шдприемств засновано на незалежному iснуваннi кашталу корпоративно! структури ввд власникiв, на обмеженш вiдповiдальностi власник1в корпоративно!
Вкник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 26, 2009
структури за результати господарсько! дiяльностi та iн.
Для украГнських компанiй характерним е те, що в них у бiльшостi випадшв вiдсутнiй традицiйний для розвинутих кра1н розподiл прав власностi i функцш управлiння, що спричиняе радикальнi ввдмшносп у засобах розподiлу доходiв; юридичне закрiплення статусу власника не гарантуе можливостi на практицi отримати частину прибутку. Основнi управлiнськi рiшення в таких оргашзац1ях приймаються членами шсайдерсько! групи, яка складаеться iз крупних власнишв, топ менеджерiв або тих i iнших. Доходи розподiляються досить не рiвномiрно. Основну !х частку отримуе частина власник1в i менеджерiв, якi впливають на фiнансовi потоки i можуть привласнювати власнiсть фiрми. Бiльша частина шсайдерсько! ренти витрачаеться на особисте споживання або накопичуеться у офшорних зонах. I лише частка крупних iнсайдерiв(якi контролюють компанш в цiлому), що е власниками бiзнесу, реiнвестуе для пвдтримки стабшьносп функцiонування компанiй. В Украíнi появу крупних штегрованих структур у промисловосл не можна пов'язувати лише з ринковою самооргашзащею в перех1дний перюд. Певний досввд був накопичений в минулi десятирiччя, у перiод рiзноманiтних пошукiв, якi проводились в межах централ1зовано1 планово! системи господарства. У зв'язку з цим можна пригадати крупномасштабну практику утворення
виробничих, торгiвельно-виробничих, науково-виробничих об'еднань, АПК, державних виробничих об'еднань[13, с. 160-173]
Висновки до^дження та перспективи подальших робШ у цьому напрямку. Керiвництво корпоративних структур не може вирiшувати штуггивно питания управлшня об'ектами власностi, бо власнiсть корпоративних структур охоплюе велику к1льк1сть об'ектiв, яш розташовуються найчастiше по всiй крашц об'екти власностi корпоративних структур вiдрiзияються великим органiзацiйним i правовим рiзноманiттям, охоплюють широкий спектр галузей господарства й призначенi для використання в рiзних напрямках виробництва матерiальних благ; результати процесу управлiния власнiстю впливають на долi багатьох людей, визначаючи рiвень 1х життя, соцiальну захищешсть, стан здоров'я, iнтелектуальний розвиток та ш Тому розробка
системи управлшня власшстю корпоративних структур повинна грунтуватися на попереднiй li класифжаци за для видшення однотипних груп об'екпв i розробцi завдань, цiлей i методiв управлiння ними.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Авдашева С., Балюкевич В.П., Горбачев А.В. Анализ роли интегрированных структур на российских товарных рынках. Мю:ТЭИС, 2000.-302с.
2. Афанасьев М.П. Корпоративное управление на российских предприятиях. Москва: Интерэксперт, 2000. 448 с.
3. Винслав Ю., Утверждая научные принципы управления интегрированными корпорациями.//Российский экономический журнал. -2001. - №10
4. Вожжов А.П. Процессы трансформации банковских ресурсов: Монография.- Севастополь: Изд-во СевНТУ,2006.-339с.
5. Гераськин М.И. Согласование экономических интересов в корпоративних структурах. М.:ИПУ РАН Из-во «Анко», 2005-293 с.
6. Дубровский В.Ж., О. А. Романова, А. И. Татаркин, И. Н. Ткаченко. Динамика корпоративного развития. - М: Наука, 2004,- 465с
7. Есипов В.Е., Маховикова Г .А.,'Терехова В.В. Оценка бизнеса.-2-е изд.-СПб.:Питер,2006.-464с.
8. Эванс Ф., Бишоп Д. Оценка компаний при слияниях и поглощениях: Пер.с англ.- М.: Альпина Бизнес букс,2004.-332 с.
9. Економiчна енциклопедiя. Т.3 за ред. Гаврилишин Б.Г. Мочерний С.В. Устенко О.А-К:ВЦ «Академия», 2002- 815с
10. Маркс К. Капитал. Т.3-М.:издательство полит. лит, 1990- 450с.
11. Менгер К. Основания политической экономии. — Одесса, 1903, 450 с.
12. Сен-Симон К. А. Избранные сочинения. — М., 1998. — Т. 1. —. 400 с
13. Корпорацп та штегроваш структури: проблеми науки та практики: Монографш/ Колектив авторш.-Х.:ВД «1НЖЕК», 2007.-344с.
14. Щербаков В.А., Щербакова Н.А. Оценка стоимости предприятия (бизнеса).-М.: Омега-Л,2006ю-288с.
15. Якутин. Ю.В. Условия повышения эффективности интеграционного взаимодействия в корпоративных структурах. В кн. Корпоративные проблемы экономического реформирования России: Сб. науч. трудов / Под общ. Ред. Винслава Ю. Б. - М.: ОАО "НПО "Экономика", 2000. - 183 с.
Рецензент д.е.н., професор ХНЕУ Украгнська Л. О. Експерт редакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Полякова О.М.
BiciiiiK економши транспорту i промисловост № 26, 2009
