CC BY
14
pean standards. Cement production has more to do with economic feasibility, the ecological environment and human health are not always taken into account. Certain conclusions are made. Some ways to reduce air and environmental pollution are suggested.
Keywords: minerals, alternative fuel, clinker, portland cement, portland cement clinker.
УДК 632.4:582.55/56 Здобувач В.П. Ковальчук1 -
Боташчний сад iM. акад. О.В. Фомта
КОРОТКОТЕРМ1НОВЕ ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ БОРОШНИСТО1 РОСИ АЗАЛН (ERYSIPHEAZALEA U. BRAUN) В УМОВАХ УРБАН1ЗОВАНИХ ЕКОСИСТЕМАХ МЕГАПОЛ1СУ
Обгрунтовано основш параметри, як noipi6Ho враховувати у прогнозуванш дати появи збудника борошнисто'1 роси азали. До них належать кiлькiсть днiв 3i середньодо-бовою температурою понад +10 °С до перших ознак хвороби та сума температури за цей перюд або кiлькiсть дшв iз середньодобовою температурою вiд початку розпускан-ня бруньок до перших ознак хвороби та сумою температури за цей перюд. Розроблено математичш модели як пов'язують дату появи хвороби з кожним iз наведених параметров, що зменшуе похибку прогнозу цього складного процесу.
Ключовi слова: борошниста роса азалй', прогнозування появи, мегаполю.
Вступ. Борошниста роса азалп (Erysiphe azalea (U. Braun) U. Braun & S. Takam) e найпоширенiшою хворобою рослин роду Rhododendron L., що виро-щуються у боташчних садах та використовуються для озеленения мкт Лкосте-пово1 зони Украши. Одним з основних шляхш захисту рослин вiд борошнисто!' роси e використання вiдповiдних синтетичних або бюлопчних фунгiцидiв. Ефективнiсть дiï фунгiцидiв на розвиток фiтопатогенiв залежить ввд своечасно!' першо1 оброблення, яка мае бути здшснена у перiод ураження лише 0,5-1,0 % поверхиi листюв [4]. Визначити оптимальний термш для обприскування рослин фунгiцидами ввд борошнисто! роси в умовах урбашзованих екосистемах мега-полiсу е досить складною проблемою. Особливо актуальна ця проблема у боташчних садах, дендрар1ях i парках мiста, на територп яких регулярно присутнi люди. Поряд iз цим, вiзуальний огляд рослин з метою визначення прояву хвороби, зважаючи на "очаговкть" ïï поширення, не е ефективним. Отже, розроб-лення методики прогнозування дати появи борошнисто! роси азали е актуаль-ним науково-практичним завданням, вирiшення якого дасть змогу унеможлив-лювати масове ураження рослин, покращувати фiтосанiтарний стан та деко-ративнiсть за мiнiмального обсягу обробок.
MaTepian i методи. Дослiдження здшснювали впродовж 2004-2006 рр. та 2011-2013 рр. на дшянках Ботанiчного саду iменi академiка О.В. Фомiна Ки-шського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка, розташованого в зонi Швшчного Лiсостепу.
За розвитком борошнисто! роси Erysiphe azalea U. Braun. вели спостере-ження впродовж вегетацiï рослин роду Rhododendron L., враховуючи розвиток хвороби та ïï поширення за юлькктю уражених рослин. Поширення хвороби (Р, %) визначали за формулою
1 Наук. кершник: заст. директора з HayKOBOï роботи С.В. Ретьман, д-р с.-г. наук - 1нститут захисту рослин НААН
Р = (n / N) х 100,
де: n - кшьккть уражених хворобою рослин, шт.; N - загальна кшьккть обл1ко-ваних рослин, шт. Для визначення штенсивносп розвитку хвороби (R, %) вико-ристовували формулу
R = (£n х b / N х 5) х 100, де: n - кшьккть уражених хворобою рослин, шт.; N - загальна кшьккть облжо-ваних рослин, шт.; b - вщповщний бал ураження; ^n х b - сума добуткш кшь-кост1 рослин на вщповщний бал ураження; 5 - найвищий бал ураження 5-бало-во! шкали.
Прогнозування розвитку борошнисто! роси азалп проводили за методикою 1.Я. Плякова та ш. [8]. Математичну обробку даних здшснювали диспер-сшним методом за Б. А. Доспеховим [5].
Результати дослщжень. Прогноз розвитку хвороб у захисп рослин грунтуеться на теоретичних уявленнях про динашку популяцш шшдливих орга-шзм1в з урахуванням законом1рностей процесу розвитку. 1снуе два основних види законом1рностей: яккш (еволюцшш) i кшьккш (динашчш). Використан-ня цих законом1рностей шд час прогнозування етфиотш хвороб узгоджуеться з теоркю стшкосп Рем1 Тома, яка базуеться на досл1дженш розвитку бюлопч-них систем. Тому ешфгготи квал1ф1куються як законом1рний автохвильовий цикл1чний процес розвитку i функщонування у простор1 i час1, який вщбу-ваеться синхронно з циклами навколишнього середовища [10].
Одшею 1з складних проблем прогнозування хвороб рослин е те, що роз-гляд динашки прояву захворювання потребуе ретельного дослщження взаемо-дп щонайменше двох популяцш: рослини-господаря i збудника з урахуванням особливостей метеоролопчних показниюв [3, 9-11]. На рослину-господаря та збудника впливають чинники, що взаемоддать м1ж собою, внаслвдок чого мо-жуть утворюватися ефекти як синерпзму, так i антагошзму. Серед таких чинни-к1в провщними е метеоролопчш показники, як1 зумовлюють сприятливкть або несприятливкть рослини-господаря до збудника, ршень патогенносп гриба, темпи сезонного розвитку само! рослини-господаря, ii окремих фаз розвитку та тривалкть 1нкубацшного перюду збудника на певному вид1, сорта, форм1 рослин [11]. З наведеного випливае, що в основу прогнозування хвороби можуть бути покладеш прояви дп зв'язюв м1ж показниками, !х тенденщею та чинника-ми, що на них впливають.
У табл. 1 наведено метеоролопчш показники температури та опад1в у райош проведения наших спостережень за розвитком борошнисто! роси азалп. Анал1з багатор1чних метеоролопчних даних св1дчить, що середня багатор1чна температура становила +17,2 °С. За вегетацшний перюд найвища температура спостеркалась у 2012 р. (+18,37 °С), а найнижча - у 2004 р. (+15,83 °С). Найбшьше опад1в випало у 2014 р. (75 мм), а найменше - у 2005 р. (46,67 мм).
Прогноз первинних осередюв захворювання рослин збудником борош-нисто! роси та сезонний прогноз, наприклад овдуму винограду (Uncinula necator Burril.) [8] Грунтуеться на сум1 активних температур. Для цього з моменту роз-пускання бруньок додають середньодобову температуру повиря. Сума 237 °С
збiгаeться з першими ознаками прояву хвороби внаслщок заражения рослин мь целкм, що перезимував. Потiм вираховують середию температуру за наступн чотири дн (пкля суми 237 °С) i за середньою температурою визиачають трива-лкть iикубацiйиого перiоду в днях, установлюючи заинчення генерацп гриба. Iикубацiйиий перюд за температури +10 °С тривае 8-10 дшв; за +14 °С - 5,56 дшв; за +20 °С - 3,5-4 дш; за +22.. .24 °С - 4 дш; за +26 °С - 4,5 днв.
Табл. 1. Метеорологiчнi показники за роки спостережень _(2004-2006 рр. та 2011-2013 рр.)_
PiK Показники Мкяць За вегетащю
IV V VI VII VIII IX
2004 температура, °С 13,2 17,7 20,5 20,1 14,2 9,3 15,83
опади, мм 53 7 112 130 79 31 68,68
2005 температура, °С 10,4 16,5 17,3 21,4 20,0 16,3 17,98
опади, мм 41 40 77 29 86 7 46,67
2006 температура, °С 9,7 14,4 18,4 20,9 19,9 15,4 16,45
опади, мм 29 131 119 68 54 35 72,67
2011 температура, °С 10,2 16,7 21,1 21,7 19,3 15,8 17,47
опади, мм 23 27 134 152 51 19 67,67
2012 температура, °С 11,8 18,1 20,0 23,7 20,4 16,2 18,37
опади, мм 82 43 92 36 116 33 67,0
2013 температура, °С 10,3 18,9 21,6 20,8 19,9 12,4 17,32
опади, мм 34 42 90 20 51 213 75,0
Середне 6araTopi4He температура, °С 10,9 17,1 19,8 21,5 18,9 14,8 17,2
опади, мм 43,7 48,3 104,0 72,5 72,8 56,3 66,3
1з багаторiчиих спостережень i лиературних джерел вiдомо, що воло-гiсть опосередковано впливае на розвиток бшьшосп борошнисторосяних грибш [1, 2]. Але зазвичай пiд час догляду за рододендронами в перюд вегетацп !х постiйио обприскують водою у першш половииi дня. Це швелюе вплив воло-гостi повiтря та опадiв на розвиток борошнисто! роси. Тому для розрахунку прогнозу з'явлення перших ознак хвороби та ïï розвиток ми використовували лише показники добово! суми температури.
За даними Н.В. Алейнiковоï [1], гриб Uncinula necator в умовах захвдно-го передпрного Криму впродовж вегетацп утворюе 12 поколшь. А, наприклад, збудник борошнисто! роси ячменю (Blumeria graminis f. sp. hordei DC Marchai) за перюд вегетацп може сформувати вщ 10 до 20 генерацш [6, 7].
Беручи до уваги наведен данi утворення генерацiй шших борошнисторосяних грибш, ми зробили розрахунки поколiнь грибом Erysiphe azaleae в умовах Боташчного саду шеш академiка О.В. Фомiна. Встановлено, що розпускан-ня бруньок, найбшьш сприятливого до зараження збудником борошнисто! роси азалп рододендрона японського (Rhododendron japonicum (A. Gray) Suring.), може вщбуватися у досить широкому даапазош - вiд 17.04. 2005 р. до 10.05.2006 р. Дату переходу середньодобово! температури +10 °С спостеркаемо у квiтнi, але найбшьш раннiй перехiд температурного режиму через цей ршень зафiксовано 08.04.2004 р., а найбшьш шзнш - 30.04.2006 р. З огляду на це, кшь-ккть iнкубацiйних перiодiв (генерацш) гриба та дати прояву перших ознак за-
раження рослин рододендрона японського збудником також кожного року були шшими. Ранне проявления зараження рододендрона японського грибом спосте-рiгали 04.05.2013 р., а шзне - 03.06. 2006 р. Усього за рш утворювалося вiд 8 (2004, 2006 рр.) до 15 (2012 р.) генеращй (табл. 2).
Табл. 2. Кмьюсть ткубацшних nepiodie (генерацш) 6opomHucmoïроси азали на Rhododendron japonicum (A. Gray) Suring. e Ботамчному саду ÏMeHÎ академта О.В. Фомта (2004-2006pp. та 2011-2013 pp.)
PiK Дата переходу середньодобово'1 температури +10 °С Дата розпускання бруньок Прояв первинного зараження Кшьюсть шкубацшних перiодiв Всього за рш
V VI VII VIII IX
2004 8.04 20.04 11.05 1 3 3 1 0 8
2005 9.04 17.04 14.05 1 2 4 3 1 11
2006 30.04 10.05 3.06 0 2 3 2 1 8
2011 23.04 02.05 26.05 0 3 4 3 1 11
2012 14.04 23.04 8.05 2 3 5 3 2 15
2013 16.04 21.04 4.05 2 3 3 3 1 12
Пор1внюючи отримаш нами даш з прогнозованими даними, вирахувани-ми за методикою [8], було пом1чено значш в1дм1нност1 м1ж ними. Перед нами постало питания про встановлення середшх дат накопичення необх1дно1 юль-косп дшв до прояву збудника на рослинах. Отримаш результати були зведеш за трир1чними перюдами спостереження. З наведених у табл. 3 даних видно, що за перюд 2004-2006 рр. дати накопичення температури i дшв, необхвдних для початку вiзуального прояву хвороби, зафшсовано на початку 1 -i декади травня, а середня тривалiсть 1х становила 16-27 диiв. За перюд 2011-2013 рр. накопичення температури ввдбувалось значно рашше, а кшьюсть дшв до 1х накопичення була меншою - 18-23. Це пояснюемо змiною температурного режиму за дос-лiджуваний перiод, а саме - поминим його пiдвищениям.
Табл. 3. Дати накопичення середньодобовоЧ температури Bid розпускання бруньок
Rhododendron japonicum (A. Gray) Suring. до прогнозованоЧ дати проявлення збудника в Боташчному саду теш академта О.В. Фомта (2004-2006рр. та 2011-
Роки Дати накопичення середньодобово'1 температури Кшьюсть дтв до накопичення середньодобово'1 температури
середш рант тзт середня найменша найбшьша
2004-2006 25.04 07.05 5.06 21,7±3'2 16 27
2011-2013 16.05 04.05 26.05 18,7±2'4 18 23
З даних табл. 3 випливае, що вiзуальний прояв зараження рослин борош-нистою росою азалп можна очжувати вже на початку травня. Враховуючи, що прогнозування початку прояву ознак ураження рододендрошв збудником бо-рошнисто! роси азалií нiхто не проводив (як у нас, так i за кордоном), а також те, що такий прогноз необхщний для планування заходав захисту рослин, ми ви-рiшили зробити аналiз прояву зв'язюв мiж показниками чинникiв, що вплива-ють на процес зараження рослин грибом.
З аналiзу даних наших дослщжень випливае, що максимальна пошире-нiсть i розвиток гриба залежить вiд дати появи перших ознак хвороби. Статис-
тичний аналiз даних багаторiчних дослiджень показуе, що iснуe зв'язок мiж кiлькiстю дшв зi середньодобовою температурою понад +10 °С до перших оз-нак хвороби та сумою температури за цей перюд (Я2 = 0,92) (рис. 1).
Рис 1. Взаемозв'язок м1ж ктьтстю дшв зi середньодобовою температурою понад +10 °С до перших ознак хвороби та сумою температури за цей перюд: в^ь абсцис (Х) - кглькгсть дтв вгд +10 °С та до перших ознак хвороби; вгсь ординат (У) - сума температури до прояву хвороби (2004-2006рр., 2011-2013рр.)
Визначення залежносл мiж датами початку розпускання бруньок рододендрона японського та проявом початку розвитку гриба показало, що кореля-цшний зв'язок мiж ними помггно вищий (Я2 = 0,96), тж у попередньому варiан-п (рис. 2). На нашу думку, це може бути пов'язано з тим, що чим довший лаг-перюд мiж датою початку прояву ураження рослин i датою, з якою починаеться вщлж, тим бiльше трапляеться дшв iз зменшенням температури нижче + 10 °С. Наприклад, у 2011 р. вщ дати переходу середньодобово'1 температури понад +10 °С (23.04) до дати прояву хвороби спостернали зниження середньодобово'1 температури нижче наведеного мЫмуму впродовж двох днiв (7-8.05) та заморозок до -1 °С (09.05.2011 р.). Тому для визначення дати появи ознак хвороби на рододендрон японському потрiбно брати вщлш суми середньодобово'1 температури вщ початку розпускання бруньок цього виду.
5 10 15 20
Рис. 2. Взаемозв'язокмiж ктьтстю дтв зi середньодобовою температурою вiд початку розпускання бруньок до перших ознак хвороби та сумою температури за цей перюд: вкь абсцис (Х) - кыьтсть дшв вiд розпускання бруньок та до перших ознак хвороби; вгсь ординат (У) - сума температури до прояву хвороби (2004-2006рр., 20112013 рр.)
З огляду на те, що плодовi тта, як вщомо, бшьш стшю до дп фунгщидiв, тому необхщно спланувати вс оброблення вщ борошнисто'1 роси до початку ут-
ворення плодових тiл з метою не допущення '!х утворения. 1з вивчення залеж-ностi мiж кiлькiстю днiв вщ дати переходу середньодобово'1 температури + 10 °С та датою утворення плодових тт випливае, що мiж ними утворюеться дуже низький кореляцiйний зв'язок (Я2 = 0,26) (рис. 3).
16
Рис. 3. Залежшсть мiж ктьтстю дшв вiд дати переходу середньодобово'1 температури +10 °С до проявлення перших ознак хвороби та ктьтстю генерацш за сезон: вюь абсцис (Х) - ктък1сть дтв вiд +10 °С та до перших ознак хвороби; вюь ординат (У) - кшъюсть утворених генерацш (2004-2006рр., 2011-2013 рр.)
Залежшсть мiж ктьюстю дшв вщ дати розпускання бруньок рододендрона японського та датою утворення плодових тт проявляе помiрний кореля-цшний зв'язок (Я2 = 0,62) (рис. 4).
Рис. 4. Залежшсть мiж ктьтстю дтв вiд дати розпускання бруньок до проявлення перших ознак хвороби та ктьтстю генерацш за сезон: вгсь абсцис (Х) - к1льк1сть дн1в вгд розпускання бруньок до перших ознак хвороби; вгсь ординат (У) - кыькгсть утворених поколть (2004-2006 рр., 2011-2013 рр.)
Рис. 5. Залежмсть кiлькостi генерацш гриба вiд суми середньодобово'1 температури вiд початку проявлення хвороби до початку утворення плодових тт гриба: вгсь
абсцис (Х) - сума середньодобовог температури вiд початку прояву хвороби до утворення плодових ты; У - кшькгсть генерацш гриба (2004-2006 рр., 2011-2013 рр.)
Це ще раз шдтверджуе, що чим менший ланг-перiод мiж подаею, що мае вщбутися, i датою-орiентиром для шдрахункш, тим достовiрнiшим буде прогноз. Встановлена нами закономiрнiсть у прогнозi початку прояву хвороби i початку утворення плодових тiл узгоджуеться i3 вiдомими закономiрностями прогнозування погоди - на найближчi днi прогнози погоди бiльш достовiрнi, нiж на сш даб, на 30 даб i на рiк.
Ми виявили, залежнiсть кiлькостi утворених генерацiй грибом вщ суми середньодобово! температури, що накопичилася вiд початку прояву хвороби до утворення плодових тш (R2 = 0,76) (рис. 5).
Висновки. Результати аналiзу показують, що за даними середньодобово!' позитивно! температури, що накопичуеться вiд початку розпускання бруньок рододендрона японського можна досить достовiрно прогнозувати початок прояву перших ознак хвороби, кшьккть генерацш збудника борошнисто! роси азалп та початок утворення плодових тш цього гриба. 1з статистичного аналiзу даних багаторiчних дослiджень випливае, що тенденщю до збiльшення кiлькостi генерацiй гриба спостеркаемо за бiльш високого показника середньодобово! температури за його вегетащю (R2 = 0,76).
Створен нами на основi кореляцiйного аналiзу прогностичнi моделi да-ють змогу визначити початок проявления хвороби та кшьккть генерацш в поточному сезош:
Y1 = 15,876 X - 29,032, де: Y1 - початок проявлення хвороби; Х - сума середньодобово! позитивно! температури вщ початку розпускання бруньок до прояву хвороби.
Y2 = -0,8378 X + 25,216, де: Y2 - кшьккть поколшь; Х - кшьккть дшв вщ початку розпускання бруньок рододендрона японського.
Лггература
1. Алейникова Н.В. Краткосрочный прогноз развития оидиума в условиях предгорного Крыма / Н.В. Алейникова // Интегрированная защита садов и виноградников : матер. Междунар. науч.-практ. конф. (8-13 сентября 2008 г.). - Одесса, 2008. - С. 62-68.
2. Бшик М.О. Практикум з фгтосаштарного мошторингу i прогнозу / М.О. Бшик, А.В. Кулешов. - Харкв : Вид-во Харкв. НУ, 2006. - 228 с.
3. Гентош Д.Т. Короткостроковий прогноз сезонного поширення та розвиток кореневих гнилей гороху за допомогою математичного моделювання / Д.Т. Гентош, В.А. Глим'язний, О.В. Башта, Н.М. Волощук // Карантин i захист рослин. - 2010. - № 10. - С. 19-22.
4. Дорожкин В.М. Болезни картофеля / В.М. Дорожкин, С.И. Бельская. - Минск : Изд-во "Наука и техника", 1979. - 248.
5. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. - М. : Изд-во "Колос", 1978. -
416 с.
6. Жсовий М.П. Генетична детермшовашсть стшкосп i сприйнятливост рослин / М.П. Ж-совий, 1.М. Лiсова // Захист i карантин рослин. - 2007. - Вип. 53. - С. 231-241.
7. Жсовий М.П. Рекомбшацл властивостей вiрулентностi збудника борошнисто! роси ячменю при статевому процей / М.П. Жсовий, Ю.М. Кононенко // Захист i карантин рослин : матер. мiжвiд. темат. наук. зб., 2007. - К. : Вид-во "Спроба". - С. 309-319.
8. Поляков И.Я. Прогноз развития вредителей и болезней сельскохозяйственных растений (с практикумом) / И.Я. Поляков, М.П. Персов, В.А. Смирнов. - Л. : Изд-во "Колос". Ленинградское отделение, 1984. - 318 с.
9. Степанов К.М. Прогноз болезней сельскохозяйственных растений. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.] / К.М. Степанов, А.Е. Чумаков. - Л. : Изд-во "Колос". Ленинградское отделение, 1972. -271 с.
10. Туренко В.П. Прогноз поширеност та розвитку плямистостей насшнево'1 люцерни у Схщному Жсостепу Украши / В.П. Туренко // 1нтегрований захист рослин на початку ХХ1 сто-лiття. Матер. Мiжнар. наук.-практ. конф. - К. : Вид-во 2004. - С. 106-110.
11. Туренко В.П. Грибш хвороби насшнево'1 люцерни, прогноз ïx розвитку та заходи захис-ту у сxiдному Люостепу i Степу Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук / В.П. Туренко. - К. : Вид-во НАУ, 2006. - 39 с.
Ковальчук В.П. Краткосрочное прогнозирование развития мучнистой росы азалии (Erysiphe azalea U. Braun) в условиях урбанизованных еко-системах мегаполиса
Обоснованы основные параметры, которые следует учитывать при прогнозировании даты появления возбудителя мучнистой росы азалии. К ним относятся количество дней со среднесуточной температурой более +10°С до появления первых признаков болезни и сумы температуры за этот период или количество дней со среднесуточной температурой от начала роспуска почек до первого проявления болезни и сумой температуры за этот период. Разработанные математические модели, которые связывают дату появления болезни с каждым приведенным параметром, уменьшают ошибку прогноза этого сложного процесса.
Ключевые слова: мучнистая роса азалии, прогнозирование появления, мегаполис.
Kovalchuk V.P. Short-term forecasting of azalea powdery mildew development (Erysiphe azalea U. Braun) under conditions of urbanized metropolis ecosystems
The main parameters that should be considered when predicting the date of appearance of azalea powdery mildew pathogen have been substantiated. They include the number of days with average daily temperature over +10 ° C until the onset of the disease and accumulated temperatures during this period or the number of days with average daily temperature from the breaking of buds until the onset of the disease and accumulated temperature during this period. The devised mathematical methods that attribute the date of the onset of disease to every given parameter reduce a forecast error of this complex process.
Keywords: azalea powdery mildew, forecasting of appearance, metropolis.
УДК 582.724.1 Викл. 1.1. Миколайко - УДПУ ¡м. Павла Тичини;
проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Уманський НУ садгвництво
Н1РРОРНАЕ RHAMNOlDES Ъ. У Ф1ЛОГЕНЕТИЧН1Й СИСТЕМ1 РОСЛИННОГО СВ1ТУ
Висвгглено питания положення Hippophae rhamnoides Ь. у фшогенетичних системах у межах родини Elaeagnaceae Ь. на осжга лтературних джерел. Встановлено, що родину Elaeagnaceae у фшогенетичному аспекп вивчено недостатньо. Дослщжено особливост класифшацн роду Hippophae Ь. протягом 1753-2009 роюв. Немае едино! точки зору про систематику роду Hippophae Ь. i найбшьш поширеного виду цього роду - Hippophae rhamnoides Ь. У межах виду видшяють систематичш одиниЦ - шдвиди i географiчнi раси. Альтернативна думка полягае у визнанш шшморфного виду Hip-pophae rhamnoides Ь., представленого в рiзних частинах свого маштабного ареалу еко-лопчними категоршми - шматипами, популящями i екотипами. Проаналiзовано iсто-ричш шдходи до вивчення роду. Вщзначено актуальшсть таксономiчного i систематичного вивчення Hippophae rhamnoides Ь.
Ключовi слова: систематика, родина Elaeagnaceae Ь., рiд Hippophae Ь., вид Hip-pophae rhamnoides Ь., пiдвиди.
