CC BY
38
Drugak V.M. Environmental land use in the system of public land interests of Ukraine
It is grounded that land-use ecology has to be extracted in particular block in land relations system because of specificity of land as ecotechnological category of social relations. It is proposed to divide land interests in society in two groups: ecotecnological and socio-economic interests.
Keywords: land use, ecology of land-tenure, public interest, environmental and technological interests.
УДК504.06:632.08 Ст. наук. ствроб. П.Я. Чумак, канд. с.-г. наук;
бюлог 2-ï категори В.П. Ковальчук - Боташчний сад ¡м. акад. О.В. Фомта
ЕКОЛОГ1ЧНО БЕЗПЕЧНИЙ ЗАХИСТ РОСЛИН В1Д 1НВАЗ1ЙНИХ ШК1ДЛИВИХ ОРГАН1ЗМ1В В УМОВАХ М1СТА
Наведено результати ефективност використання еколопчно безпечного шсекто-фунгщиду на осж^ прчищ проти трипса захщного кв^кового, метелика американсь-кого i борошнисто'1 роси азали. Встановлено, що препарат на основi рiпаково-гiрчичноï оли з емульгатором проявляе iнсектофунгiциднi властивосй. Технiчна ефективнiсть препарату за концентраци 2,0 % за умови використання проти борошнисто'1 роси азали становить 78,12 %, трипса захiдного кв^кового - 81,54 %, метелика американського 6i-лого - 89,41 %. Фiтотоксичноï ди дослiджуваного препарату на рослини роду Rhododendron L., Chrysanthemum indicum L. та Morus alba L. не вщзначено.
Ключовi слова: Frankliniella occidentalis, Hyphantria cunea Drury, Erysiphe azaleae, шсектофунгщид.
Вступ. Iнвазiйнi карантиннi шкiдливi види (метелик американський 6i-лий - Hyphantria cunea Drury, трипс американський квиковий - Frankliniella occidentalis Pergande та борошниста роса азалп - Erysiphe azaleae U. Braun) набу-ли поширення в Украïнi, завдаючи шкоди багатьом видам рослин, що викорис-товуються для озеленения парив та дендрарйв.
Як вiдомо, тривале й безсистемне використання одного й того ж пестициду може призвести до появи стшких до нього форм збудникш хвороб та шюдникш. Встановлено, що формування стшкосп проти системних фунгiцидiв вiдбуваeться досить швидко i залежить вiд бюлогп патогену, механiзму дiï препарату та кшькосп обробок. Навiть шсля припинення використання препаратов, проти яких виробилась стiйкiсть, резистеитнiсть зберiгаeться ввд шести мiсяцiв до трьох рокш. Беручи до уваги незначний спектр фунпцидш, якi дозволенi для використання у вщкритому та закритому грунта в умовах мiста, захист рослин вщ карантинних шкiдливих органiзмiв е досить складною проблемою. Особливо актуальна ця проблема у боташчних садах, на територiï яких регулярно про-водяться екскурсп, лекцп для студештв та школярiв.
Одним iз шлянв вирiшения цiеï проблеми може бути використання нас-тоïв з рослин, що мають iнсектициднi властивост! Препарати з iнсектицидних рослин мають вiдомi переваги й недолiки, порiвняно з використанням синте-тичних пестицидiв. Бiльшiсть препаратов iз рослинно!' сировини небезпечнi для людини, порiвияно швидко розкладаються, не накопичуються у тваринах i рос-линах. Поряд iз цим, у лiтературних джерелах не вщзначено виникнення стш-костi у комах, клщш та збудниюв грибних i бактерiальних захворювань рослин
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
до препарапв з iнсектицидних рослин. Важливим е те, що деякi рослиннi препарата одночасно мають iнсектициднi та фунгщидт властивостi. Одним i3 таких препарапв е водний настiй i3 гiрчицi бiлоï (Sinapis alba L.) [1, 3]. Недолшом водно! витяжки гiрчицi е тривалий час настоювання (понад 48 годин) та нетри-валий термiн зберiгання отриманого препарату (рекомендують до використання зразу шсля приготування).
Нашою метою було вдосконалити метод приготування препарату з пр-чицi, збшьшити термiн зберiгання та вивчити його токсичнонiсть проти небез-печних iнвазiйних шшдливих органiзмiв: метелика американського бшого, трипса захiдного квгткового та борошнисто! роси азалiï.
MaTepia™ i методи. Дослiдження здiйснювали впродовж 2011-2013 рр. на дшянках Боташчного саду iменi акад. О.В. Фомша Кишського нацiонального унiверситету iм. Т. Шевченка, розташованого в зонi Швшчного Лiсостепу.
За розвитком борошнисто! роси азалп Erysiphe azaleae (U. Braun) вели спостереження впродовж вегетацiï рослин роду Rhododendron L. Поширення хвороби (Р, %) визначали за формулою
Р = (n / N) х 100,
де: n - кiлькiсть уражених хворобою рослин, шт.; N - загальна кiлькiсть облжо-ваних рослин, шт.
Для визначення iнтенсивностi розвитку хвороби (R, %) використовували формулу
R = (£n х b / N х 5) х 100, де: n - кшьккть уражених хворобою рослин, шт.; N - загальна кшьккть облжо-ваних рослин, шт; b - вiдповiдний бал ураження; Y n х b - сума добуттв кшь-костi рослин на ввдповщний бал ураження; 5 - найвищий бал ураження 5-бало-во! шкали.
Ефективнiсть дй' препарату на борошнисту росу визначали також за змь ною форми кошдш та здатнiстю !х до проростання у вологих камерах.
За розвитком трипса американського Frankliniella occidentalis Pergande вели спостереження в закритому Грунп впродовж всього року на Chrysanthemum indicum L., враховуючи динамжу чисельносп в контролi (без оброблення) та у варiантах обприскування рослин дослщжуваним препаратом. 1маго трипсiв ви-являли методом вiзуального огляду рослин та постукуванням по розкритiй квгт-щ над аркушем паперу чи методом Тулгера, вмщаючи квiтки в прозорий ци-лiндр та використовуючи як подразник скипидар, ацетон або нашатирний спирт. Цилiндр закривали склом. За юлька хвилин дорослi особини виходили з квiток i падали на дно цилшдра, де !х збирали, тдраховували та iдентифiкували.
Пошкодження Morus alba L. метеликом американським бшим (Hyphan-tria cunea Drury) вщзначали на дшянках Ботанiчного саду на Catalpa bigno-nioides Walt. У перюд вщкладання яець (перше поколшня початок - середина травня, друге - перша декада липня) метеликом та в^одження гусенi рослини обробляли дослiджуваним препаратом. Повторнiсть дослiдiв 3-разова.
Приготування препарату з порошку прчищ та його використання проводили за загальноприйнятими методиками [1-3]. Препарат отримували методом
настоювання рослинно! сировини в рiпаковiй олп. Технология приготування включае TaKi процеси: 100 г порошку прчищ настоювали в 100 г ршаково!' олп впродовж 12 годин, у щiльно закоркованш емностi за температури +50 °С про-цiджувaли, вiдтискaли (олiя ршаково-прчична). Потiм 100 г рiпaково-гiрчичноï олп змiшувaли з емульгатором (100 г). Для обприскування брали 200 г отрима-но! суспензiï сумiшi олп з емульгатором на 10 л води i ретельно перемiшувaли.
Математичну обробку даних здайснювали дисперсiйним методом за Б. А. Доспеховим [5].
Результати дослщжень. Розповсюдження шкiдливих карантинних орга-нiзмiв досить рiзномaнiтне. Загалом ввдбуваеться сaмостiйним i природнiм (пов'язаним з перельотом, переповзанням комах, повiтряними течiями, з водою, з допомогою тварин тощо) способом, а також пов'язане з дiяльнiстю людини, яке мае явище aнтропохорiï (з рослинною продукщею, тарою, транспортними засобами). На фот потеплiння клшату iснуе загроза подальшого поширення за-несених на територда нашо! краши карантинних оргaнiзмiв (наприклад, Hyphantria cunea Drury, Frankliniella occidentalis Pergande та Erysiphe azaleae (U. Braun)). Незважаючи на кaрaнтиннi i винишувальт заходи, що деякою мь рою стримували aктивнiсть розповсюдження цих небезпечних оргaнiзмiв, про-довжуеться зростання чисельностi i шкiдливостi та експант на новi придат-ш для iснувaння територп. Особливо небезпечт цi шкiдливi оргaнiзми на рос-линах, що використовуються для озеленення пaркiв в умовах великого мкта та в умовах ботaнiчних садав, у яких зiбрaнi великi колекцц рослин iз рiзних родин. Проникнення цих карантинних оргaнiзмiв на територда боташчних сaдiв супроводжуеться зазвичай розширенням трофiчних зв'язкш. Так в умовах Бо-тaнiчного саду ш. акад. О.В. Фомiнa, збудника борошнисто!' роси Erysiphe aza-leae (U. Braun) вперше було виявлено у 2002 р. Рослинами-живителями були лише два листопадних види рододендрон1в: Rhododendron japonicum (A. Gray) Suring. та Rhododendron luteum Sweet [4]. А, через десять рокш потому збудника цього гриба ми виявили на восьми видах рододенрошв (табл. 1).
Табл. 1. Рослини-жжившпелй Erysiphe azaleae (U. Braun) (2011-2013 рр.)
№ з/п PocnHHH-ÄHBHTeni Життева форма Бал ураження
1 2 3 4 5
1 Rhododendron japonicum (A. Gray) Suring. листопадт види +
2 Rhododendron luteum Sweet +
3 Rhododendron molle (Blume) G. Don +
4 Rhododendron nudiflorum (L.) Torr. +
5 Rhododendron calendulaceum (Michx.) Torr. +
6 Rhododendron "Arthur Bedford" вiчнозелеm види +
7 Rhododendron ponticum L. +
8 Rhododendron hybridum Ker. +
Трипс захвдний квиковий заселяе та пошкоджуе понад 500 видш рослин iз 50 родин [6]. В умовах закритого грунту Боташчного саду iм. акад. О.В. Фо-мiнa цього шкщника вперше виявили у 2004 р. [7]. У 2011-2013 рр. комаху було виявлено на 30 рослинах (табл. 2).
HamoHa^bHHH rácoTexmHHHH ymBepcHTeT yKpaïHH
Ta6n. 2. KopMoeipoamHU jaxidHozo KeimKoeoeo mpunca mapieeHb 3aceneHHH ïx mKÏdHUKOM (2011-2013 pp.)
№ 3/n PocnHHa PoflHHa PÍBeHt 3aceneHH», 6a^H
1 2 3 4 5
1 Aeonium arboreum (L.) Webb et Berth. Crassulaceae +
2 Aloe cemperi Schoweinf Asphodelaceae +
3 Bergeranthus artus L. Bol. Aizoaceae +
4 Bergeranthus sp. Aizoaceae +
5 Bergeranthus vespertinus (Brg.) Schwant. Aizoaceae +
6 Chrysanthemum indicum L. Asteraceae +
7 Crassula merginalis Sol. Crassulaceae +
8 Crassula nealiana V. Higgins Crassulaceae +
9 Crassula portulacea Lam Crassulaceae +
10 Crassula rosularis Haw. Crassulaceae +
11 Cucumis sativus L. Cucurbitaceae +
12 Echeveria pulidonis Walten Crassulaceae +
13 Faucaria tigrina (Haw.) Schwant. Aizoaceae +
14 Haemanthus albiflos Jacq. Amaryllidaceae +
15 Haworthia cymbiformis (Haw.) Duv. Asphodelaceae +
16 Hereroa acuminate L. Bol. Aizoaceae +
17 Kalanchoe blossfeldiana V. Poelln. Crassulaceae +
18 Lycopersicon esculentum Mill. Solanaceae +
19 Opuntia inamoena K. Sch Cactaceae +
20 Parodia catamarcensis Backbg. Cactaceae +
21 Pleiospilos bolusii (Hook. f.) N.E. Br. Aizoaceae +
22 Rhinephyllum velutinum L. Bol. Aizoaceae +
23 Rosa sp. Rosaceae +
24 Sedum sp. Crassulaceae +
25 Sedum treleasei Rose Crassulaceae +
26 Solanum melongena L. Solanaceae +
27 Stellaria media (L.) Vill. Caryophyllaceae +
28 Tagetes sp. Asteraceae +
29 Trichodiadema densum (Haw.) Schwant Aizoaceae +
30 Zantedeschia aethiopica (L.) Spreng. Araceae +
Taon. 3. KopMoei poaiumi Hyphantria cunea Drury (2011-2013 pp.)
№
3/n
PoCTHHa
PÍBeHt 3aceneHHa, 6am
2
3
4
Rosa rugosa Thubb
Catalpa fargesii Bur.
Crataegus pojarkoviae "Zlatia"
Sambucus nigra L.
Sambucus williams Hance
Morus alba L.
Morus alba "Nana"
_8_
10
Morus alba "Pendula"
Malus domestica L.
Acer negumdo L.
1
5
1
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
82
36ipHHK HayKOBO-TexHÍHHHX npa^
Метелик американський бiлий карантинний шкщник, який пошкоджуе понад 200 видгв рослин, зокрема Bei плодовi. В умовах Боташчного саду iM. акад. О.В. Фомша цього шшдника виявили вперше на десяти видах рослин (табл. 3).
Як видно з наведених даних у табл. 1-3, розповсюдження та шкодочин-нiсть iнвазiйних та карантинних патогенних органiзмiв зростае з кожним роком. Також збшьшуеться спектр рослин-живителiв та кормових рослин. Це потребуе удосконалення методов управлiння 1'х чисельнктю та стримування подальшого поширення.
З метою зменшення пестицидного навантаження на бюценоз i запобкан-ня виникненню резистентносп у фiтофагiв та збудникiв захворювання рослин ми вдосконалили спосiб отримання препарату з гiрчичного порошку. На вДдмД-ну вiд iснуючого способу отримання водно! витяжки з подабненого насiння гiрчицi, ми використовували ршакову олiю як адсорбент.
Польовi випробування токсичностi рiпаково-гiрчичноï олй' з емульгато-ром показали, що отримана композищя iстотно вiдрiзняеться за показниками токсичносп вiд кожного iз компонентiв, ят входять до цього препарату. Так, шд час обприскування рослин рододендрона японського (Rhododendron japoni-cum (Gray) Suringar), заражених борошнистою росою азали, технiчна ефектив-нiсть дослiджуваного препарату становила 78,12 %. Водночас, техтчна ефек-тивнiсть водно! витяжки з порошку прчищ бшо! з емульгатором та рiпаковоï олiï з емульгатором становила лише 23,54 % та 47,13 % вщповвдно.
Використання ршаково-прчично! олй' з емульгатором проти гусеш 1-4-рiчного вiку метелика американського бшого показало, що технчна ефектившсть цього препарату iстотно вища, шж окремо взятих компонентов. У варiантi обприскування колонш гусен шшдника на шовковищ бiлiй цим препаратом техтчна ефективнiсть становила 89,41 %, у варiантi обприскуванням водним настоем прчищ з емульгатором - 16,85 % та ршаково! олй' з емульгатором - 35,88 %.
В оранжереях i теплицях трипс захвдний кытковий в умовах Боташчного саду часто шкодить хризантем! Випробування ршаково-прчично! олй' з емульгатором показали досить високу техшчну ефектившсть (81,54 %) в регулюванш цього карантинного штдника. У варiантах використання водно!' витяжки з емульгатором та ршаково! олй' з емульгатором загинуло вщповвдно 20,37 % та 32,27 % особин шкщника (табл. 4).
Табл. 4. Техтчна ефектившсть (%) ртаково^рчично'( олп з емульгатором (концентрация 2,0 %) проти комплексу шКдливих органiзмiв (2011-2013 рр.)
Шкiдливi оргашзми
Техшчна ефектившсть (%) на п'яту добу
контроль (без оброблення)
воднии настш прчищ з емульга-_тором_
ршакова олш з емульгатором
ршаково-прчич-на олiя з емуль-гатором
Борошниста роса азалц
23,54±8,24
47,13±5,71
78,12±5,23
Трипс захiдниИ квiтковиИ
20,37±
32,27±
81,54±
Метелик амери-канський бший
16,85±
35,:
89,41±
Н1Ро
2,57
2. Екологiя довкiлля
83
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Таким чином, отриманий нами препарат, що поеднуе в co6i pinaKOBy олiю, порошок прчищ бiлоï та емульгатор проявляе високу технiчнy ефектив-нiсть знищення шшдливих карантинних оpгaнiзмiв (метелика бшого амери-канського i трипса захщного квiткового) та небезпечного збудника борошнис-toï роси aзaлiï.
Препарат не токсичний для людини та досить швидко (зразу пiсля виси-хання на рослинах) втрачае токсичнiсть для шших членiв консоpцiï i бюценозу загалом. Фiтотоксичноï дп дослiджyвaного препарату на рослини роду Rhododendron L., Chrysanthemum indicum L., Morus alba L. не вданачено.
Використання piпaково-гipчичноï олп з емульгатором значно розширюе спектр шкiдливих оpгaнiзмiв, проти яких можна використовувати цей препарат, та шдвишуе iнсектофyнгiциднy даю, поршняно з використанням кожного компонента (прчицю або piпaковy олiю) окремо.
Висновки. Встановлено, що препарат на основi piпaково-гipчичноï олп з емульгатором проявляе шсектофунгщидш влaстивостi. Технiчнa ефектившсть препарату за концентрацп 2,0 % за умови використання проти борошнисто!' роси азали становить 78,12 %, трипса зaхiдного квiткового - 81,54 %, метелика американського бшого - 89,41 %. Фiтотоксичноï до дослiджyвaного препарату на рослини роду Rhododendron L., Chrysanthemum indicum L. та Morus alba L. не вiдзнaчено.
Лiтература
1. Ахонтов А.К. Вредители тепличных и оранжерейных растений (морфология, образ жизни, вредоносность, борьба) / А.К. Ахонтов, С.С. Ижевский. - М. : Товарищество научных изданий КМК. - 2004. - 307 с.
2. Васина А.Н. Использование растений диких видов для борьбы с вредителями садовых овощных культур / А.Н. Васина. - М. : Изд-во "Колос", 1978. - 79 с.
3. Вигера С.М. Фтнцидологш з основами вирощування та застосування фггонцидно-ль карських рослин : навч. пойбн. / С.М. Вигера. - К. : Вид-во "Вирш", 2001. - 160 с.
4. Гелюта В.П. Microsphaera azaleae U. Braun - новий для Украши вид борошнисторосяно-го гриба (Erysiphales) / В.П. Гелюта, С.О. Войтюк, П.Я. Чумак // Украшський боташчний журнал : наук. журнал. - 2004. - Т. 61, № 2. - С. 27-33.
5. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. - М. : Изд-во "Колос", 1978. -
416 с.
6. Дульгерова В.А. Мониторинг трипсов в теплицах с помощью клеевых ловушек / В.А. Дульгерова, Н.А. Демянцев // 1нтегрований захист рослин на початку XXI ст. - К. : Вид-во "Колобк-", 2004. - С. 545-548.
7. Чумак П.Я. Ехшотрипс американський (Echinothrips americanus Morgan, Thysanoptera: Thripidae) в оранжереях Ботатчного саду ш. акад. О.В. Фомша та бюлопчт заходи обмеження його чисельност / П.Я. Чумак, С.М. Вигера, О.О. Сикало // Карантин i захист рослин. - 2005. -№ 12. - С. 12-13.
Чумак П.Я., Ковальчук В.П. Экологически безопасная защита растений от инвазионных вредных организмов в условиях города
Приведены результаты эффективности использования безопасного инсектофунгицида на основе горчицы против трипса западного цветочного, американской белой бабочки и мучнистой росы азалии. Установлено, что препарат на основе рапсово-горчич-ного масла с эмульгатором проявляет инсектофунгицидные свойства. Техническая эффективность препарата в концентрации 2,0 % при использовании против мучнистой росы азалии составляет 78,12 %, трипса западного цветочного - 81,54 %, американской белой бабочки - 89,41 %. Фитотоксическе действия исследуемого препарата на растения рода Rhododendron L., Chrysanthemum indicum L. и Morus alba L. не отмечено.
Ключевые слова: Frankliniella occidentalis, Hyphantria cunea Drury, Erysiphe aza-leae, инсектицид, фунгицид.
Chumak P.Ya., Kovalchuk V.P. Environmentally safe plant protection against invasive pests of organisms in urban conditions
The results of the efficiency of use of environmentally safe insectofungicide on the basis of mustard against the western flower thrips, Hyphantria cunea Drury and Microsphaera azaleae have been given. It has been established that the preparation on the basis of rape-mustard oil with emulsifier has insectofungicide properties. The technical efficiency of preparation at concentration 2,0 %, using against Microsphaera azaleae is 78,12 %, western flower thrips - 81,54 %, Hyphantria cunea Drury - 89,41 %. The phytotoxic effects of the studied preparation on plants of the genus Rhododendron L., Chrysanthemum indicum L. and Morus alba L. have not been noted.
Keywords: Frankliniella occidentalis, Hyphantria cunea Drury, Erysiphe azaleae, in-sectofungicide.
УДК 504.06:628.4 Проф. Л.1. Челядин, д-р техн. наук -
1вано-Франшвсьшй НТУ нафти i газу
ТЕХНОГЕНН1 В1ДХОДИ ТА IX ПЕРЕТВОРЕННЯ У БУД1ВЕЛЬН1 МАТЕР1АЛИ
Наведено даш стосовно утворених i утилiзованих техногенних вiдходiв в Укра!ш, на Прикарпатп та технологи способiв !х утилiзацil. Основним напрямком зменшення твердих золошлакошламових вiдходiв е !х перетворення в бущвельш матерiали та виро-би. Дослщжено теоретично i експериментально склад компонентов та !х оптимальне спiввiдношення у бущвельнш сумiшi i параметри й оброблення. Запропоновано нову технологiю утилiзацil золи, скопу та вапняного борошна у пiноматерiал. Встановлено, що перетворення таких вiдходiв у теплоiзодяцiйний матерiал дае змогу зменшити !х кiлькiсть, одержати новий будiвельний матерiал та шдвищити рiвень еколопчно! безпе-ки регюну.
Ключовi слова: техногеннi вiдходи, еколопчна безпека, технологи, будiвельнi ма-терiали.
Вступ. Основнi проблеми екологiчноí безпеки Прикарпаття зумовленi утворенням i збшьшенням техногенних вiдходiв. Унаслiдок дiяльностi шд-приемств, органiзацiй та установ 1вано-Франтвсько1 обл. у 2010 р. [1]. утвори-лось 1097,9 тис. т вiдходiв 1-1У класiв небезпеки, з яких 99,6 % - це ввдходи IV класу небезпеки, 0,3 % - вiдходи III класу небезпеки, а вiдходи I та II класш небезпеки становили вiдповiдно 8 т та 0,5 тис. т. !з загально! кшькосп вiдходiв, що утворились, бшьше половини (566,5 тис. т або 51,6 %) займають вiдходи пи-логазоочищувальних споруд ТЕС (золошлаки) та водоочисних установок (шла-ми). Станом на 1 счня 2011 р. у спещально вiдведених мкцях чи об'ектах та на територц пiдприемств обласп накопичилось 35556,8 тис. т небезпечних вдао-дiв, що становить 0,3 % ввд наявних по УкраЫ. Основна 1х частка (99,8 % або 35501,6 тис. т) - це ввдходи IV класу небезпеки (золошлакошлами), 51,2 тис. т належать до III класу, 1,4 тис. т - до II класу i 2,6 тис. т - до I класу небезпеки.
Постановка проблеми. Протягом року на Прикарпатп утилiзовано 605,1 тис. т вiдходiв, що становить 55,1 % ввд загально! кшькосп утворених, а цього недостатньо, що приводить до 1х нагромадження i спричиняе збшьшення золошлакових вiдходiв в Украíнi близько на 2,8 млн т на ргк, зокрема на При-
