CC BY
16
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2008. - Вип. 18.12
lypteris palustris. З метою уникнення "цвтння" водойми бажано використо-вувати високодекоративш види з плаваючими на поверхнi листками, як ви-конують функцiю оксигенераторiв (Nymphaea alba L., Persicaria amphibia (L.) Delarbre, Hydrocharis morsus-ranae L., Trapa natans L. s. l.) для створення ба-гатовидових композицш [7].
Представники вiддiлу Polipodiophyta - багаторiчнi трав,янi рослини, як вiдзначаються високими декоративними ознаками протягом вегетативного перюду i придатш для формування рiзних ландшафтних композицш.
Шд час формування декоративних композицш необхщно враховувати еколого-бiологiчнi особливостi, вщтворювальну здатнiсть i загальний габiтус папоротеподiбних. Для формування птеридарiю доцiльно широко використо-вувати рiдкiснi та зникаючi у регiонi види папоротей з метою ix охорони.
Л1тература
1. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Проку-дин Ю.Н. и др. - К. : Наук. думка, 1987. - 548 с.
2. Стеценко Н.М. Папорот (1нтродукщя, розмноження, бiоxiмiя, господарське значен-ня, народна медицина). - К. : Фггосоцюцентр, 2001. - 140 с.
3. Ecoflora of Ukraine. Vol. 1. Didukh Ya., Plyuta P., Protopopova V., Ermolenko V., Ko-rotchenko I., Karkutsiev G., Burda R. / Editior in chif Ya.P. Didukh. - Kyiv : Phytosociocentre, 2000. - 284 p.
4. Кучерявий В.П. Озеленення населених мiсць : тдручник. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2005. - 456 с.
5. Ландшафтное искусство / Боговая И.О., Фурсова Л.М. - М. : Изд-во АН Архитектуры, 1988. - 223 с.
6. Лунц Л.Б. Городское зелёное строительство. - М. : Изд-во лит-ры по строительству, 1966. - 220 с.
7. Голуб Н.П. Флора екосистем водойм i перезволожених територш Придншровсько}.' височини та перспективи ii використання в озеленены. - Умань : Вид-во УВПП, 2006. - 140 с.
УДК504.06:632.9 П.Я. Чумак; С.М. Вигера;Л.С. Школьна; ЛаршДжамшiд-
Ботатчний сад iM. О.В. Фомта
Б1ОЦЕНОТИЧН1 АСПЕКТИ СТАЛОГО ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ЛАНДШАФТНОГО ДИЗАЙНУ
Розглянуто питания вивчення видового складу шкщливих OpraHi3MiB KBiTKOBO-декоративних рослин та окреслено концептуальш основи еколопзацп системи захис-ту рослин. Пвдбрано асортимент деревинних рослин, стшких до шкiдливих оргашз-мiв з метою використання !х для ландшафтного озеленення.
Ключов1 слова, ландшафтний дизайн, дерево, чагарники, еколопзащя.
P. Ya. Chumak; S.M. Vygera; L.S. Shkolna;
Larki Jumshid - Botanical garden named after O.V. Fomin
Biocenotic aspect of stable existence and development of landscape design
The question of study of specific composition of harmful organisms is considered floral-decorative plants and outlined conceptual bases of ecologization of the system of defence of plants. The assortment of woody plants resistant to injurious organisms with the purpose of using them for landscape greenery has been selected.
Keywords. landscape design, trees, bushes, ecologization.
2. Ландшафтна архгтектура та дизайн - iсторiя i практика
161
Нащональний лкотехшчний унiвeрcитeт Украши
Швидкi темпи урбашзаци вимагають використання сучасних i прогре-сивних методiв озеленення. Для створення високохудожшх i довговiчних са-дово-паркових композицiй та лaндшaфтiв необхщно знати та передбачувати тi процеси, розвиток яких вщбуваеться згiдно з бюлопчними особливостями кожного компоненту штучно створеного фггоценозу. Досвiд зеленого будiв-ництва свiдчить, що одним iз нaйсклaднiших прийомiв догляду за садово-парковими композицiями рослин e захист 1'х вiд шкiдливих оргaнiзмiв.
Метою дocлiджeння було вивчення видового складу шюдливих орга-нiзмiв квiтково-декорaтивних рослин та окреслити концептуальш основи еколопзаци системи захисту рослин. З щею метою мaтерiaл збирали методом маршрутних обстежень декоративних рослин у боташчних садах i мiських парках Украши. В умовах лaборaторiï готували мжропрепарати для щентифь кaцiï шкiдникiв та збудниюв захворювання рослин, aнaлiзувaли динамшу ïx чисельностi i шкiдливостi на окремих видах рослин за рiзних умов ix виро-щування.
Деякi автори з'ясували [1-7], що квггково-декоративним рослинам зав-дають шкоди представники трьох тишв тваринного свiту (членистоног -Arthropoda, нематоди - Nemathelminthes, i молюски - Mollusca) та збудники захворювання рослин (гриби з ряду Mycota, фггопатогенш бактерп з порядюв Pseudomonadales i Eubacteriales та вiруси з IL AR - i NEPO-груп). В Укрaïнi на квггково-декоративних рослинах виявлено близько 15GG видiв фiтофaгiв та бiльше 1GG видiв збудникiв захворювань рослин [3, 5, б]. Останшми роками спостерiгaeться штенсивна експaнсiя адвентивних видiв шкiдливиx оргашз-мiв. Так, на квiтково-декоративних рослинах, що вирощуються у парках i боташчних садах Украши, набули поширення таю новi шкiдники i збудники захворювань рослин: каштанова мшуюча мiль (Camararia ohridella Deschka and Dimic), рододендроновий клiщ (Aculops sp.), американський бiлий мете-лик (Hyphantria cunea Drury), самшитова листоблiшкa (Psylla buxi Targ.), сам-шитовий червчик (Eriococcus buxi Fousc.), самшитова галиця (Monarthropal-pus buxi Lab.), робшева крайова галиця (Obolodiplosis robiniae Hald.) та бо-рошниста роса рододендрошв (Microshaera azaleae U. Braun).
На окремих видах рослин формуються певш комплекси шкiдникiв i хвороб. Особливо багату шюдливу флору i фауну мають сосна звичайна, дуб звичайний, тополя, липа, береза звичайна, багато видiв з родини в'язових та розоцвггих.
Aнaлiз деревних фiтоценозiв свщчить, що нaйбiльш довговiчними i стшкими композицiями рослин рiзниx видiв до комплексу шюдниюв i збудни-юв хвороб е тi, до яких входять гiнкго дволопатеве, болотний кипарис звичайний, калоцедрус збiжистий, кипарисовики горixоплодий i Лавсона, мiкробi-ота перехреснопара, тис далекосхщний i япдний, тсуга канадська, широкогi-лочковик схщний, ялiвець китайський, ефедра хвощова, аморфа чагарникова, айлант височенний, афлатушя в'язолиста i трилопатева, бундук дводомний, вшьхи сiрa i клейка, вiтекс священний, гaмaмелiс вiргiнський, гледичiя звичайна, каспшська та люта, екзохорда Альберта, калина зморшкувата, кaрiя го-
162
Збiрник нaукoвo-тeхнiчних праць
Науковий вкиик НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.12
ла i серцевидна, каркас захщний i кавказький, келрейтерiя волотиста, керiя японська, кизил звичайний, пркокаштан м'ясочервоний, кладрастiс жовтий, курильський чай чагарниковий, лщина велика i деревоподiбна, магнолiя за-гострена, магнолiя кобус i Суланжа, мигдаль звичайний, мушмула нiмецька, оксамитник амурський, швошя деревовидна, платан захiдний, рута запашна, скумпiя, софора японська, сумах голий, пухнастий i трилопатевий, тамарикс стрункий, форзицiя (багато видiв i сорта), хеномелес розюшний i японський, хмелеграб вiргiнський i звичайний, цеанотус, церцис канадський i китайський. Одним з ефективних прийомiв створення своерщного колориту мiста е верти-кальне озеленення. Стiйкими до комплексу шюдливих органiзмiв е низка вит-ких рослин: актинiдiï гостра i колом^а, атрагена сибiрська, виноград амурський i прибережний, виноградники акоштолистий i японський, дерево згубник округлий i чшкий, дiвочий виноград п'ятилисточковий i тригостроюнцевий, лимонник китайський, менiспермум даурський i канадський, хвишвник вели-колистий. Серед грунтопокривних деревинних рослин стшких видiв виявилося значно менше (акебiя п,ятiрна, барвiнок малий та iберiйка вiчнозелена).
Встановлено, що комплекс шюдливих органiзмiв в умовах штучно створених фiтоценозiв змiнюеться поетапно i залежить вiд вiкового стану на-саджень. Перший комплекс шюдливих органiзмiв молодих насаджень фор-муеться за рахунок швазшних свiтлолюбних аборигенних органiзмiв та за ра-хунок завезення зi садiвним матерiалом адвентивних видiв шюдниюв i збуд-никiв хвороб рослин. Для цього перюду характерним е штенсивне заселення крони рослин шюдниками з сисним ротовим апаратом (попелицями, хереса-ми, цикадами, рослинощними клщами i кокцидами). Кореневiй системi зав-дають шкоди нематоди, личинки хрушдв та капустянка звичайна. У цей перюд кореневу систему рослини штенсивно пошкоджують збудники кореневих гнилей, а на листках поширеними е рiзнi види борошнисторосяних грибiв. Другий етап формування шкiдливоï флори i фауни деревинних рослин настае в перюд змикання крони i зменшення штенсивносл осв^лення нижнього ярусу рослин. 1снуючий комплекс шюдливих органiзмiв поповнюеться видами, що ведуть прихований спошб життя (шкiдники генеративних органiв). На рослинах поселяються гриби, розвиток яких вщбуваеться за умов пiдвищеноï i вiдносно постiйноï вологостi повггря (гриби, що утворюють рiзного роду пля-мистостi). Третiй етап розширення комплексу шюдливих органiзмiв вщбу-ваеться на фот зниження життедiяльностi рослин i характеризуеться заселен-ням рослин групою короïдiв i грибiв, яю поселяються на вiдмерлiй деревинi.
Отже, в процес культивування рослин в умовах штучно створеного фггоценозу виникае об'ективна необхщшсть захисту ix вщ комплексу шкiдли-вих органiзмiв. Умови антропогенного ландшафту (парки, вулищ i бульвари, територи дитячих садкiв i шюл) зумовлюють певнi обмеження використання ^стицидГв (одного з основних, на сучасному еташ, методiв захисту рослин). Виходячи з цього, проектування i експлуатащя штучно створеного фiтоцено-зу повинш грунтуватися на концепцiï превентивноï екологiчно безпечноï сис-теми захисту рослин вщ шкГдливих органiзмiв. Основш постулати цiеï кон-
2. Ландшафта apxiTeKTypa та дизайн - iсторiя i практика
163
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
цепцiï: 1) рослини природних i штучних 6i0^H03iB неминуче заселяють шкiдливi органiзми; 2) кшьюсть найбiльш шкiдливих органiзмiв, зазвичай, бувае менше 10 % вщ ïx загального числа; 3) коеволющя рослин i шкiдливих органiзмiв, як правило, супроводжувалась виникненням iмунiтету у рослин. 1муштет рослин не е сталим i може змiнюватися залежно вiд умов зростання та може бути шдукований штучно; 4) у природних умовах чисельшсть шюд-ливих органiзмiв регулюеться великою кiлькiстю корисних органiзмiв (пара-зитiв, xижакiв, збудниюв рiзноï етiологiï: бактерiï, гриби, вiруси); 5) деякi ко-риснi оргашзми проникають разом iз сво1ми господарями в штучш бiоценози i контролюють ïx щiльнiсть.
Превентивна екологiчно безпечна система захисту рослин вщ шюдли-вих органiзмiв передбачае до початку вирощування рослин здiйснення скри-ншгу стiйкиx видiв, сортiв i форм до найбшьш шкiдливиx i поширених орга-нiзмiв та створення композицш iз стiйкиx рослин. Для розмноження корисних органiзмiв фiтоценоз максимально насичують квiтучими рослинами з довготривалим перiодом квiтування та створюють окремi резервацiï з шдифе-рентних до вирощування рослин ф^офапв. Наприклад, присутшсть у парко-вих насадженнях розрив-трави звичайно", заселено1' попелицею-монофагом, сприяе масовому розмноженню корисних мух, золотоочок, сонечок та шших ентомофапв.
Таким чином, формування шюдливих органiзмiв рослин, що викорис-товують для ландшафтного озеленення, вщбуваеться за рахунок аборигенних i адвентивних видiв (близько 70 %). Генезис шюдливо1" флори i фауни в парках i боташчних садах вщбуваеться в декiлька еташв та залежно вiд вiкового стану i структури насаджень. Основою превентивно:' еколопчно безпечно1' системи захисту рослин вщ шкiдливиx органiзмiв е широке використання стiйкиx видiв, сортiв i форм декоративних рослин.
Лггература
1. Берест З.Л., Титар В.М. Робш1ева крайова галиця (Obolodiplosis robiniae Haid.). Можливють подальшого розширення ареалу в Укршш // Карантин i захист рослин. - 2007. -№ 7. - С. 24-26.
2. Гаманова О.М. Каштанова м1нуюча мшь. Небезпечний шкщник кашташв i способи обмеження його чисельносп // Карантин i захист рослин. - 2007. - № 1. - С. 4-5.
3. Дмитриев Г.В. Основы защиты зеленых насаждений от вредных членистоногих. - К. : Вид-во "Урожай", 1969. - 411 с.
4. Шкггенко Г.М., Свиридов С.В. Шшдники юнського каштана // Карантин i захист рослин. - 2007. - № 10. - С. 22-28.
5. Прутенская М.Д. Атлас болезней цветочно-декоративных растений. - К. : Изд-во "Наука", 1982. - 162 с.
6. Чумак П.Я. Членистоног! (Arthropoda) в оранжереях Украши та еколопчш основи захисту рослин вщ шюдниюв : монограф1я. - К. : Вид.-пол1граф. центр "Кшвський ушверситет", 2004. - 143 с.
7. Чумак П.Я., Зарубенко А.У., Ковальчук В.П. Небезпечне захворювання рододен-дрошв // Карантин i захист рослин. - 2005. - № 9. - С. 22-24.
164
Збiрник науково-техшчних праць
