CC BY
18
М.С. КОВАЛЕВ
Никитский ботанический сад - Национальный научный центр, г. Ялта, АР Крым, Украина
СВЕТОВОЙ РЕЖИМ ПАРКОВЫХ ФИТОЦЕНОЗОВ: ЕГО РОЛЬ И ОСОБЕННОСТИ ПРОСТРАНСТВЕННОЙ СТРУКТУРЫ
Проведен анализ пространственной структуры светового режима парковых фитоценозов на примере Нижнего и Верхнего парков НБС-ННЦ. Выявлены особенности распределения освещенности под различными частями кроны дерева, что позволит планировать посадку растений в парках с учетом особенностей пространственного распределения освещенности, обеспечив тем самым жизнеспособность и долговечность парковых фитоценозов.
ЭНТОМОЛОГИЯ
УДК 595.76:580.006(477.72)
О.А. ЛИСТОПАДСЬКА
Бюсферний заповщник «Аскашя-Нова» ÍMern Ф.Е. Фальц-Фейна НААН, смт Аскашя-Нова
КОРО1ДНА ЕНТОМОФАУНА ДЕНДРОЛОГ1ЧНОГО ПАРКУ «АСКАН1Я-НОВА»
Визначено видовий склад корогдног ентомофауни 7 вид1в деревних 1нтродуцент1в парку, як1 утворюють субформаци ландшафтно-ценотичних видшв штучних д1бров староi частини дендропарку. Проанал1зовано трофо-тотчну приурочетсть досл1джуваног ентомолог1чног групи. Виявлено найбшьш вразлив1 деревнг рослини.
Ключов1 слова: корогди, деревт iнтродуценти, дендролог1чний парк.
Вступ
Дендролопчний парк «Аскашя-Нова» е прикладом створення нового бютопу, з чим пов'язуеться формування нових бiоценозiв, змша фауни. Фауна комах парку до цього часу залишаеться недостатньо вивченою. Оскшьки штродукщя рослин е одним з основних завдань науково! дiяльностi дендропарку, то разом з посадковим матерiалом сюди потрапляе i адвентивна ентомофауна. Крiм того, ендокормобюнтна ентомофауна може бути завезена разом з будiвельним матерiалом. Оскшьки стара частина парку являе собою перестшш деревш насадження, то саме тут проявляеться найбшьш очевидна дiяльнiсть коровдв, яка може мати суш^ негативш наслщки.
Матер1али та методи дослщжень
Дослщження еколопчних особливостей коровдв проводилися детальним облiком [1] в перестшних деревних ценозах старо! частини парку. Ус рослиннi угруповання старого парку е штучними насадженнями i класифшуються як культурфiтоценози лiсового та паркового титв, якi диференцiйовано на ландшафты видiли. Тому коро'1'дну ентомофауну дослщжено на 7 видах деревних штродуцешив парку, якi утворюють субформаци ландшафтно-ценотичних видшв штучних дiбров: бша акацiя Robinia pseudoacacia L., гледичiя звичайна Gleditsia triacanthos L., дуб
звичайний Quercus robur L., каркас захщний Celtis occidentalis L., клен гостролистий Acer platanoides L., софора японська Sophora japonica L. та ясен звичайний Fraxinus excelsior L. [6]. Встановлення видового складу коро'дов проводилося за визначенням личинок та iмаго [4, 7, 8], а також 'х ходiв у корi [2, 3, 5].
Результати дослщжень
Найбiльш численним серед дослщжуваних видiв в насадженнях старого парку е каркас захiдний, але коро'дов та слiдiв ix життедiяльностi на його корi не зафшсовано (табл. 1). Всi виявленi пошкодження покривно'' тканини мали меxанiчне походження, внаслщок чого сталося мiкотичне ураження рослин. Умовно стшкими до коро'дно'' ентомофауни можна вважати також гледич^ колючу та софору японську, кора яких не мала пошкоджень вщповщного характеру.
Таблиця 1
Пошкодження рослин в насадженнях дендропарку_
№ Назва виду Загальна к-ть, шт. К-ть пошкоджених
шт. %
1. Gleditsia triacanthos 62 - -
2. Quercus robur 329 8 2,4
3. Sophora japonica 402 - -
4. Robinia pseudoacacia 1223 25 2,0
5. Acer platanoides 1433 7 0,5
6. Fraxinus excelsior 2578 126 4,9
7. Celtis occidentalis 2726 - -
Всього 8753 166 1,9
Найбшьш вразливим виявився ясен звичайний (майже 5% рослин цього виду е кормовою базою для представниюв групи коро'дов). Iншi види пошкоджуються значно менше. Загальна частка усix уражених рослин становить 1,9%, тому саштарний стан перестшних насаджень можна вважати задовшьним.
В результатi дослiджень виявлено 8 видiв жукiв коро'дно'' ентомофауни: вузькотша златка зелена Agrilus viridis Linnaeus, 1758 (Buprestidae), ясеновий лубо'д строкатий Hylesinus varius Fabricius, 1775, заболонник-мечоносець Scolytus ensifer Eichhoff, 1881, заболонник Кiрша S. kirschii Skalitzky, 1876, заболонник смугастий S. multistriatus Marsham, 1802, заболонник-пiгмей S. pygmaeus Fabricius, 1787, заболонник зморшкуватий S. rugulosus P.W.J. Mueller, 1818, заболонник-руйшвник S. scolytus Fabricius, 1775 (Scolytidae).
За типом живлення бшьшють виявлених видiв коро'дов мають риси монофапв. Лише два види жукiв можна вщнести до полiфагiв - вузькотшу златку зелену та ясенового лубо'да строкатого. Кормову базу вузькотшо'' златки складають дуб звичайний (на 60%) та клен гостролистий (на 40%). Ясеновий лубо'д мае ширший спектр живлення, але в бшьшосп випадюв вiн вiддае перевагу ясену звичайному (рис. 1).
Рис. 1. Кормовий спектр ясенового лубо'ща строкатого
На рослинах деревних видiв, що виявилися вразливими до впливу коровдв, вiдмiчалося вщ 1 до 6 видiв шкщливих комах (табл. 2). Найбiльше pi3HOMarnTra ентомофауни спостерiгаeться на дубi звичайному. Серед шкщниюв цього iнтродуцента найчаспше трапляються ясеновий лубощ строкатий та заболонник-тгмей, поодиноко -заболонник-мечоносець та заболонник зморшкуватий.
Таблиця 2
Рiзноманiття короУдноУ' фауни деревних iнтродуцентiв
№ Кормова рослина Ф^офаг К-ть уражених дерев, шт.
1 2 3 4
1. Quercus robur Hylesinus varius 8
Scolytus pygmaeus 7
S. multistriatus 5
Agrilus viridis 3
Scolytus ensifer 1
S. rugulosus 1
2. Fraxinus excelsior Hylesinus varius 126
Scolytus kirschii 12
S. scolytus 6
3. Acer platanoides Hylesinus varius 7
Agrilus viridis 2
4. Robinia pseudoacacia Hylesinus varius 25
Ентомолопчне рiзноманiття ясена звичайного та клена гостролистого значно менше (на них зафшсовано 3 i 2 види шкщниюв вiдповiдно). Кору бшо'1" акацп пошкоджуе лише ясеновий лубощ строкатий, який е полiфагом i трапляеться в насадженнях парку на два порядки часпше вiд основно'1' маси шкщниюв.
Висновки
1з 7 дослщжуваних видiв деревних iнтродуцентiв 4 види становлять кормову базу корощних комах. До дано'1' ентомолопчно'1' групи входять 8 видiв жукiв, представникiв родин Златки та Корощи. Найбiльш вразливим е ясен звичайний, 4,9% рослин цього виду пошкоджено корощами. Найбшьше рiзноманiття комах вiдмiчено на дубi звичайному. Ясеновий лубощ строкатий вирiзняеться яскраво вираженою полiфагiею, вiн найбшьш поширений серед виявлених шкiдникiв. Загальна частка
уражених рослин становить 1,9% вщ ycix обстежених, тому саштарний стан перестiйних насаджень старого парку можна вважати задовшьним.
Список лггератури
1. Воронцов А.И. Лесная энтомология / А.И. Воронцов. - М.: Высшая школа, 1982. - 384 с.
2. Гусев В.И. Определитель повреждений лесных, декоративных и плодовых деревьев и кустарников / В.И. Гусев. - М.: Лесная промышленность, 1984. - 472 с.
3. Иллюстрированный справочник жуков-ксилофагов - вредителей леса и лесоматериалов Российской Федерации / [Ижевский С.С., Никитский Н.Б., Волков О.Г., Долгин М.М.]. - Тула: Гриф и К, 2005. - 220 с.
4. Мамаев Б. М. Определитель насекомых по личинкам / Б.М. Мамаев. - М.: Просвещение, 1972. - 400 с.
5. Никитский Н.Б. Жуки-ксилофаги - вредители древесных растений Росии / Н.Б. Никитский, С.С. Ижевский. - М.: Лесная промышленность, 2005. - 120 с.
6. Рубцов А.Ф. Збереження та вщновлення насаджень державного дендролопчного парку «Аскашя-Нова»: методичш рекомендацп / А.Ф. Рубцов. -Аскашя-Нова, 1999. - 49 с.
7. Фауна СССР. Насекомые жесткокрылые: в 23 т. / [сост. Рихтер А.А.; ред. Штакельберг А. А.] - М. - Л.: АН СССР, 1949. - Т. XIII: Златки. - 233 с.
8. Фауна СССР. Насекомые жесткокрылые: в 23 т. / [сост. Плавильщиков Н.Н.; ред. Штакельберг А.А.]. - М. - Л.: АН СССР, 1952. - Т. XXI: Жуки-дровосеки. - 461 с.
Статья поступила в редакцию 18.09.2012 г.
OA. LYSTOPADS'KA
The State Dendrological Park "Askania Nova" named after F.E. Faltz-Fein NAAS, Askania Nova, Ukraine
BARK BEETLE ENTOMOFAUNA IN DENDROLOGICAL PARK «ASKANIA NOVA»
Specific composition of the bark beetle entomofauna for 7 species of the woody aliens in the Park, which form subformations of the landscape-coenosis of the artificial quercus forests in the old part of Dendrological Park has been determined. Tropho-topical fitness of the investigated entomological group has been analyzed. The most vulnerable woody plants have been identified.
О.А. ЛИСТОПАДСЬКА
Бюсферний заповщник «Аскашя-Нова» iменi Ф.Е. Фальц-Фейна НААН, смт Аскашя-Нова, Украша
КОРОЩНА ЕНТОМОФАУНА ДЕНДРОЛОГ1ЧНОГО ПАРКУ «АСКАН1Я-НОВА»
Визначено видовий склад корощно!' ентомофауни 7 видiв деревних штродуцешив парку, як утворюють субформаци ландшафтно-ценотичних видшв штучних дiбров старо'1 частини дендропарку. Проаналiзовано трофо-тотчну приурочешсть дослщжувано!' ентомолопчно!' групи. Виявлено найбшьш вразливi деревш рослини.
О.А. ЛИСТОПАДСКАЯ
Биосферный заповедник «Аскания-Нова» имени Ф.Е. Фальц-Фейна НААН, пгт Аскания-Нова, Ураина
КОРОЕДНАЯ ЭНТОМОФАУНА ДЕНДРОЛОГИЧЕСКОГО ПАРКА «АСКАНИЯ-НОВА»
Определен видовой состав короедной энтомофауны 7 видов древесных интродуцентов парка, которые образуют субформации ландшафтно-ценотических выделов искусственных дубрав старой части дендропарка. Проанализирована трофо-топическая приуроченность исследуемой энтомологической группы. Выявлены наиболее уязвимые древесные растения.
