CC BY
10
УДК 330.43: 338.439
КОНВЕРГЕНЦ1Я Д0Х1ДНИХ ГРУП ДОМОГОСПОДАРСТВ ЗА СПОЖИВАННЯМ ХАРЧОВИХ ПР0ДУКТ1В як уМОвА пОСИлЕННя ПРОДОВОЛЬЧОТ БЕЗПЕКИ
© 2016
П1СКУНОВА О. В., ОСИПОВА О. I.
УДК 330.43:338.439
Пккунова О. В., Осипова О. I. Конвергенщя дохiдних груп домогосподарств за споживанням харчових продуклв
як умова посилення продовольчо! безпеки
У статт'1 проведено анал'в економ1чно1 доступност'! продовольства для рвних доядних груп населення та дослджено динамку диферен^ацИ споживання базових продукт'ю харчування в домогосподарствахз рвними грошовими доходами. З метою анал'ву економчноi доступностi продовольства для домогосподарств рвних доходних груп як одного з ключових показнитв продовольчоi безпеки розраховано коефщенти еластичнот обсягiв споживання продуктiв харчування за доходами та за цною. Для дослдження динамки диферен^ацИ споживання продукт'ю харчування в домогосподарствах з рвними грошовими доходами розраховано показники а- та 6-конвергенцИ За результатами проведених розрахунт отримано, що у пер'юдз 2000 по 2015рр. для вахгруп базових продукт'юхарчування спостергалосьявищеконвергенцИ, тобто зменшення диферен^ацИобсягiв <х споживання з часом у домогосподарствах з рзними грошовими доходами, що позитивно впливае на змщнення продовольчоi безпеки в кранi. Ключов'! слова: продовольча безпека, економ'мна доступнсть продукт'ю харчування, регресшний аналiз,коефiцiент еластичностi, а- та в-конвергенц'я.
Рис.: 1. Табл.: 5. Формул: 5. Ббл.: 12.
Пскунова Олена Валерпвна - доктор економiчних наук, професор, професор кафедри економ'шо-математичного моделювання, Киюський нацо-нальний економiчний ушверситет iменi Вадима Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Кшв, 03680, Украна) E-mail: episkunova@rambler.ru
Осипова Ольга lгорiвна - кандидат економiчних наук, старший викладач кафедри економко-математичного моделювання, Киюський нацональ-ний економiчний ушверситет iменi Вадима Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Кшв, 03680, Украна) E-mail: osypovaolha1987@gmail.com
УДК 330.43:338.439 Пискунова Е. В., Осипова О. И. Конвергенция доходных групп домохозяйств по потреблению пищевых продуктов как условие усиления продовольственной безопасности
В статье проведен анализ экономической доступности продовольствия для различных доходных групп населения и исследована динамика дифференциации потребления базовых продуктов питания в домо-хозяйствах с различными денежными доходами. С целью анализа экономической доступности продовольствия домохозяйствам различных доходных групп как одного из ключевых показателей продовольственной безопасности рассчитаны коэффициенты эластичности объемов потребления продуктов питания по доходам и по цене. Для исследования динамики дифференциации потребления продуктов питания в домохозяйствах с различными денежными доходами рассчитаны показатели а- и в-конвергенции. По результатам проведенных расчетов получено, что в период с 2000 по 2015 гг. для всех групп базовых продуктов питания наблюдалось явление конвергенции, то есть уменьшение дифференциации объемов их потребления со временем в домохозяй-ствах с различными денежными доходами, что положительно влияет на укрепление продовольственной безопасности в стране. Ключевые слова: продовольственная безопасность, экономическая доступность продуктов питания, регрессионный анализ, коэффициент эластичности, а- и в-конвергенция. Рис.: 1. Табл.: 5. Формул: 5. Библ.: 12.
Пискунова Елена Валерьевна - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры экономико-математического моделирования, Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03680, Украина) E-mail: episkunova@rambler.ru
Осипова Ольга Игоревна - кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры экономико-математического моделирования, Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03680, Украина) E-mail: osypovaolha1987@gmail.com
UDC330.43:338.439 Piskunova O. V., Osypova O. I. The Convergence of Profitable Groups of Households by the Consumption of Food Products as a Condition for Strengthening the Food Security
The article analyzes the economic affordability of foods for various profitable segments of the population, and studies the dynamics of differentiation of consumption of the basic food products in the households with different monetary income. In order to analyze the economic affordability of foods to the households of different profitable groups as one of the key indicators of food security, coefficients of elasticity of volumes of food consumption have been calculated by the revenues and costs. For studying the dynamics of differentiation of the food consumption in households with different cash income, indicators of both the a- and the B-convergence have been calculated. According to the results of the calculations has been found that for the period from 2000 to 2015, for all groups of the basic food items, the phenomenon of convergence can be observed, i.e. reducing the differentiation of their consumption volumes over time in the households with different monetary income, which has a positive impact on enhancing the food security in the country Keywords: food security, economic affordability of foods, regression analysis, coefficient of elasticity, a- and B-convergence. Fig.: 1. Tbl.: 5. Formulae: 5. Bibl.: 12.
Piskunova Olena V. - D. Sc. (Economics), Professor, Professor of the Department of Economic and Mathematical Modeling, Vadym Hetman Kyiv National Economic University (54/1 Peremohy, Ave., Kyiv, 03680, Ukraine) E-mail: episkunova@rambler.ru
Osypova Olha I. - PhD (Economics), Senior Lecturer of the Department of Economic and Mathematical Modeling, Vadym Hetman Kyiv National Economic University (54/1 Peremohy, Ave., Kyiv, 03680, Ukraine) E-mail: osypovaolha1987@gmail.com
Соц1ально-економ1чна диференц1ац1я населення e характерною для будь-яко! держави св1ту. Вод-ночас значна нерiвнiсть у розподш доходiв при-зводить до зниження ефективност1 функц1онування економ1ки та, як насл1док, до зниження якост1 життя
населення i зростання сощально1 напруги в сусп1льств1. Суттева диференц1ац1я споживання продукт1в харчування, як один 1з прояв1в соц1ально-економ1чно1 дифе-ренц1ац11 населення, може 1стотно п1дривати р1вень про-довольчо1 безпеки кра1ни в ц1лому.
Проектом Закону Укра!ни «Про продовольчу без-пеку» визначено, що продовольча безпека кра!ни може бути досягнута лише в раз^ якщо всi громадяни мають доступ до безпечного та яюсного продовольства у необ-хцнш кiлькостi та асортиментi [1]. У зв'язку з цим зусил-ля державних органiв влади в Украш мають спрямовува-тися на зменшення диференщацп споживання продуктiв харчування мiж групами населення залежно вiд !х доходiв та забезпечення високого рiвня життя для вск категорий громадян. Ефективне вирiшення ще! проблеми вимагае проведення поглиблених досл1джень, що дозволять отри-мати iнформацiю щодо ступеня диференщащ! споживання продуктш харчування та !х економiчно! доступностi для груп населення iз рiзними грошовими доходами.
Дослiдженню питань продовольчо'1 безпеки та рiз-них 'й складових присвячено багато робiт вiтчизняних i закордонних учених. Соцiально-економiчний аспект продовольчо'1 безпеки та проблеми економiчно! до-ступностi продовольства детально висвiтленi в роботах [2-4]. Автори вищезгаданих роби, зокрема, наголошу-ють на необхцносп доповнення iснуючих iндикаторiв продовольчо! безпеки показниками економiчно! до-ступностi продовольства з метою адекватного вцо-браження и рiвня для вск груп населення. Оцiнювання економiчно! доступностi продовольства на шдгрунп методiв економiко-математичного моделювання, зокрема методiв регресiйного аналiзу, здiйснено в роботах зарубiжних авторiв [5-7]. Проте подiбнi дослiдження, проведеш для Укра!ни, нам невiдомi, що й обумовило вибiр теми дано! статп.
Метою статтi е аналiз економiчно! доступностi продовольства для домогосподарств рiзних доходних груп як одного з ключових показникiв продовольчо! безпеки та дослцження динамiки мiжгрупових розбiж-ностей у споживаннi продуктiв харчування. Для цього необхцно вирiшити таю задачи
+ проаналiзувати динамiку середньодушових об-сягiв споживання базових продукпв харчування вiдносно !х рацюнальних норм у рiзних до-хцних групах домогосподарств; + оцiнити еластичшсть середньодушових обсягiв споживання базових продукпв харчування за середньодушовими обсягами доходiв та за щ-ною харчових продуктiв для домогосподарств з рiзними доходами; + дослiдити динамiку розбiжностей в обсягах споживання базових продукпв харчування у домо-господарствах рiзних дохiдних груп на шдгрун-тi теори конвергенци.
Iнформацiйною базою дослцження виступають данi Державно! служби статистики Украши [8; 9]. Роз-глядаються данi щодо обсягiв споживання продукпв харчування та обсяпв доходiв у домогосподарствах Укра!ни, що розподкеш за 11 дохiдними групами залежно вц розмiру середньодушових е^валентних гро-шових доходiв (до групи 1 входять домогосподарства ш найнижчими е^валентними грошовими доходами, до групи 11 - домогосподарства з найвищими екшвалент-
ними грошовими доходами). Даш, що вимiрюються у грошових одиницях, скориговаш на iндекс iнфляцi!.
У стати аналiзуеться споживання базових продукпв харчування, набiр яких визначаеться дшчими нор-мативними актами Украши [10] та включае такi продук-ти: м'ясо i м'ясопродукти; молоко i молочнi продукти; яйця; риба i рибопродукти; цукор; ол1я; картопля; овочц фрукти; хлiб та хлiбнi продукти.
Для оцiнювання рiвня продовольчо! безпеки се-редньодушовi обсяги споживання базових продукпв харчування порiвнюються з !х рацiональними нормами -регламентованими центральним органом виконавчо! влади з питань охорони здоров'я обсягами споживання основних харчових продукпв, що вцповцають сучас-ним вимогам рацюнального харчування та е необхцни-ми для забезпечення повнощнного активного i здорового життя [1].
АНАЛ1З ДИНАМ1КИ В1ДНОСНИХ ОБСЯГ1В
СПОЖИВАННЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТ1В
У Р1ЗНИХ ДОХ1ДНИХ ГРУПАХ ДОМОГОСпОДАРСтВ
Порiвняння середньодушових обсягiв споживання харчових продукпв населенням Укра!ни у 2000 i 2015 роках свiдчить про покращення ситуаци як у ккьюсному, так i в якiсному аспектах, незважаючи на суттеве зро-стання споживчих цiн та зниження реальних доходiв населення у 2014 р., яке призвело до деякого спаду у 2014 i 2015 рр. обсяпв споживання продукпв харчування по-рiвняно з 2013 р.
Так, у 2015 р. порiвняно з 2000 р. рiвень споживання яець та овочiв збкьшився майже на 40% i досяг рiвня рацiональних норм, помiтно збкьшилося споживання м'яса та оли (на 23%) i фруктiв (на 25%). бдиною продо-вольчою групою, обсяги споживання яко! за дослцжу-ваний перюд скоротилися, е хлiб та хлiбнi продукти: у 2000 р. населення споживало 125 кг на рж у розрахун-ку на 1 особу (що перевищуе рацюнальш норми споживання на 24%), у 2015 р. аналопчний показник склав 103 кг (що е вищим за рацюнальну норму лише на 2%). При цьому реальш доходи населення в дослцжуваний перь од зросли майже в 4 рази, а частка витрат на харчування у загальнш структурi витрат знизилася з 64% у 2000 р. до 53,1% у 2015 р.
Разом з тим середш значення обсяпв споживання харчових продукпв по вск домогосподарствах не в1до-бражають реально кнуючого розриву в рiвнях споживання продукпв харчування населенням з рiзними гро-шовими доходами.
У табл. 1 наведено середш обсяги грошових до-ходiв i витрат у розрахунку на 1 домогосподарство та частку витрат на харчування в загальнш структур грошових витрат для 11 видкених дохцних груп домогосподарств. Також довцково наведено розподк домогосподарств за дохцними групами в мктах i сiльськiй мк-цевостi та середнш розмiр домогосподарства в кожнiй дохвднш групi.
Аналiз табл. 1 дозволяе зробити таю висновки. Грошовi доходи домогосподарств, що належать до 1-!
Доходи та витрати домогосподарств УкраТни залежно вщ розмiру середньодушових грошових доходiв у 2015 р.
Дохщна група Грошовi доходи домогосподарств, грн на мк. Грошовi витрати домо-господарств, грн на мк. Частка витрат нахарчування у загальнш структурi грошових витрат, % Розподш домогосподарств за рiвнем середньодушових грошових доходiв, % Середшй е^валентний розмiр домогосподарства, оаб
у мкьких поселеннях у стьськш мкцевосп
1 1168 2501 67,8 0,1 0,3 2,86
2 1999 2657 58,6 1,6 3,2 2,50
3 2803 3191 56 5,2 7,8 2,52
4 3216 3670 56,4 15,7 21,7 2,27
5 3869 3970 54,3 17,9 21,8 2,20
6 4457 4407 51,5 16,5 16,4 2,09
7 5256 4940 50,4 13,6 9,8 2,11
8 6128 5477 47,9 9,2 6,7 2,14
9 6418 5877 47 6,2 4,1 1,98
10 6950 6196 43,4 4,1 3,1 1,92
11 9388 7875 37,9 9,9 5,1 1,81
У цтому по УкраТш 5232 4952 49,6 100 100 2,11
Джерело: складено авторами за даними [8; 9].
дохiдно! групи, е у 8 разiв меншими за грошовi доходи 11-! дохiдно! групи. Грошовi доходи домогосподарств 1-7 дохцних груп е нижчими за аналопчний середнiй показник по Укра!нi (5232 грн). Дещо меншою е дифе-ренщацш у дохiдних групах домогосподарств за показ-никами грошових витрат. Так, грошовi витрати найба-гатшо! дохiдно! групи е втричi бкьшими за грошовi витрати найбцшшо! групи. У середньому по УкраМ гро-шовi витрати одного домогосподарства складають 4952 грн, тобто е вищими за грошовi витрати 1-7 дохцних груп. ^м того, варто звернути увагу на те, що у 1-6 до-хцних групах витрати домогосподарств перевищують доходи. Таке явище е вкрай негативним i свцчить про те, що найбцнШ верстви населення не ткьки не мають змоги робити заощадження, але i змушенi жити в борг. У мкьких поселеннях частка домогосподарств, що належать до найнижчих дохцних груп, е меншою, i навпаки, частка домогосподарств iз високими рiвнями грошових доходiв е бкьшою, нiж у сiльськiй мiсцевостi.
Частка витрат на харчування в загальнш структурi витрат домогосподарств ш рiзними грошовими доходами суттево варшеться, при цьому чим бiльшi середш обсяги доходiв та витрат домогосподарства, тим меншою е частка витрат на харчування.
У табл. 2 наведено середньодушовi обсяги спо-живання базових продуктiв харчування вцносно зако-нодавчо встановлених рацiональних норм споживання у вибраних дохiдних групах у 2000, 2013 та 2015 рр. Вклю-чення даних за 2013 р. пояснюеться тим, що в цей рж обсяги споживання продукйв харчування були найви-щими за дослцжуваний перiод.
Як можна побачити з табл. 2, обсяги споживання продукйв харчування у вибраних дохцних групах кстот-но в^д^знялися протягом всього перiоду дослiдження.
Особливо помггним був розрив у обсягах споживання м'яса, молока та фрукта, розрив у споживанш цукру, оли та хлiбу в рiзних дохцних групах е значно меншим, особливо у 2013 та 2015 рр. Позитивним е те, що обсяги споживання у найб^шшш 1-й груш характеризуються найбкьшими темпами приросту, що свцчить про змен-шення ступеня диференщаци в чай продовольчих набо-рiв рiзних верств населення. Разом з тим, у 2015 р. рiвень споживання вси базових продукйв харчування у 1-й доходнiй груш нашть не досяг рiвня споживання про-довольства домогосподарствами 11-! доходно! групи у 2000 р. Наразi домогосподарства, що належать до 1-! до-хiдно! групи, споживають у обсягах, близьких до рацю-нальних, цукор, олiю, овочi та хлiб, обсяги споживання решти продуктiв харчування е бкьше, нiж на 50% нижчими за рацюнальш норми. Споживання вси груп базових продукпв харчування у 11-й доходнш групi у 2015 р. було або на рiвнi рацiональних норм, або на рiвнi, близь-кому до цих норм. осккьки 6-та дохiдна група займае з-помiж 11 дохцних груп середне положення, то споживання продукйв харчування у цш доходнiй групi в основному е дуже близьким до обсяпв споживання продо-вольства в цкому по Укра!нi.
ОЦ1НЮВАННЯ ЕЛАСТИЧНОСТ1 СПОЖИВАННЯ ПРОДУКТ1В ХАРЧУВАННЯ ЗА ДОХОДАМИ ТА Ц1НОЮ ДЛЯ ДОМОГОСПОДАРСТВ Р1ЗНИХ ДОХ1ДНИХ ГРУП
З метою аналiзу економiчно! доступностi продо-вольства для домогосподарств рiзних дохiдних груп як одного з ключових показникiв продовольчо! безпеки розрахуемо коефiцiенти еластичностi обсяпв споживання продукпв харчування за доходами. Для цього для
Вщносш середньодушовi обсяги споживання базових продуктов харчування у домогосподарствах
рiзних дохiдних груп, %
Базовi продукти харчування 1 дохщна група 6 дохщна група 11 дохщна група У цшому по УкраТш
Рiк
2000 2013 2015 2000 2013 2015 2000 2013 2015 2000 2013 2015
М'ясо 5 26 33 42 81 60 96 111 89 50 77 69
Молоко 10 21 43 50 68 72 87 86 86 54 64 73
Яйця 21 46 25 70 87 79 124 95 87 74 83 79
Риба 7 42 36 66 108 72 150 144 96 78 108 72
Цукор 9 60 95 104 101 92 177 101 101 111 95 88
Олiя 38 100 97 107 106 108 140 117 114 116 105 107
Картопля 33 46 38 101 88 82 128 94 95 101 88 84
Овочi 10 32 93 68 74 107 109 85 109 71 70 101
Фрукти 4 7 35 29 57 53 63 92 85 33 56 51
Хлiб 76 75 109 126 109 100 163 102 102 127 107 101
Джерело: складено авторами за даними [9].
кожно! доходно! групи будуеться степенева регресшна модель вигляду:
Сот зу = а • 1пс
3'
(1)
де Сот/ - споживання ¿-того базового продукту харчування ^ = 1, 10) у домогосподарств^ що належать до/-то! доходно! групи (/ = 1, 11) (у середньому на мкяць у роз-рахунку на 1 особу, кг);
1пС/ - величина середньодушових грошових дохо-дiв у домогосподарствi, що належить до /-то! доходно! групи (у середньому на мкяць, грн);
а, Ь - параметри рiвняння регреси, якi необхiдно оцiнити.
Тодi коефщент еластичностi обсягiв споживання ¿-того базового продукту харчування в ;'-тш дохiднiй групi за доходом розраховуватиметься так:
Е,
\ConSjj 1пс
"3
Ь^а^ 1пСу 1пс
3
с /1
Ыпс ,■ Сопв„
1пс,
у 2000-2015 рр. Зазначимо, що рiвняння регреси, на основi яких визначено значення коефiцiентiв еластич-носп, мають задовкьну статистичну якiсть, зокрема, розраховаш Е- та ¿-статистики з надшшстю 95% показали статистичну значимкть побудованих регресiй та ощнок !х параметрiв.
А
, Ь :Ь-(2)
Тобто, у степеневш регреси коефщентом еластич-ностi виступае параметр Ь.
Даний коефщент вiдображае, на сккьки вцсот-кiв змiниться обсяг споживання певного продукту харчування при зростанш доходу на 1%. Також коефщент еластичност за доходом можна розглядати i як характеристику ступеня насичення потреб домогосподарств у конкретному продукта харчування, осккьки вцсут-нiсть приросту у споживаннi продукту в порiвняннi зi збкьшенням доходiв слiд трактувати як перехiд даного продукту харчування з класу товарiв, що пов'язанi iз за-доволенням першочергових потреб, до класу малощн-них товарiв, попит на яю вже повнiстю задоволений [11].Таким чином, коефщент еластичностi споживання за доходом може служити деякою оцiнкою економiчно! доступностi продовольства.
У табл. 3 наведено результати розрахунку коефь щентш еластичностi обсягiв споживання базових продуктов харчування за доходами для рiзних дохiдних груп
налiз табл. 3 дозволяе зробити таю висновки. Найбiльшi значення коефщенпв еластичностi отримано для домогосподарств 1-! доходно! групи. Це пояснюеться тим, що внаслцок низького рiвня споживання продукйв харчування домогосподарства ще! групи при зростанш доходу одразу нарощують обсяги споживання продовольства. Бкьше того, значення коефщенпв еластичностi для м'яса у 1-й та 2-й дохцних групах та молока i риби у 1-й доходнш групi е бкьшими за 1, тобто для споживачiв даних дохiдних груп щ про-дукти харчування е не предметами першо! необхцно-стi, а предметами розкошЬ Як бачимо, при переходi до кожно! наступно! доходно! групи значення коефiцiентiв еластичностi зменшуються, що свiдчить про поступове задоволення попиту на продукти харчування та змен-шення !х еластичностi за доходом. У 11-й доходнш груш отримано вц'емш значення коефщенпв еластичностi. Це свцчить про повне задоволення потреб домогосподарств ще! групи у продуктах харчування. Виключення становлять м'ясо та фрукти, адже споживання цих про-дуктiв харчування нашть у найбагатшiй доходнiй групi ще не досягло ращональних норм, тобто попит на них задоволений не повшстю. Також вц'емш значення ко-ефiцiентiв еластичностi отримано для картоплi (почи-наючи з 3-! доходно! групи), хлiба (з 5-! доходно! групи), цукру та оли ^з 7-! дохiдно! групи). Осюльки цi продук-ти традицiйно вiдносяться до дешевих продуктiв харчування, при зростанш доходiв вони переходять з групи товарiв першо! необхiдностi до групи малощнних това-рiв, про що i свiдчать вiд'емнi коефщенти еластичностi.
Значення коефщкнлв еластичност обсягiв споживання продуктiв харчування за доходами
Базовi продукти харчування Дохщна група
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
М'ясо 1,481 1,045 0,808 0,699 0,586 0,521 0,466 0,382 0,371 0,276 0,091
Молоко 1,684 0,586 0,232 0,302 0,245 0,209 0,169 0,115 0,074 0,051 -0,050
Яйця 0,791 0,675 0,442 0,352 0,248 0,172 0,110 0,078 0,037 0,011 -0,136
Риба 1,028 0,734 0,636 0,565 0,466 0,394 0,324 0,223 0,221 0,126 -0,097
Цукор 0,833 0,272 0,253 0,196 0,125 0,043 -0,025 -0,105 -0,167 -0,179 -0,361
Олiя 0,589 0,187 0,123 0,182 0,075 0,020 -0,044 -0,132 -0,142 -0,205 -0,331
Картопля 0,381 0,034 -0,157 -0,237 -0,328 -0,276 -0,289 -0,327 -0,370 -0,349 -0,469
Овочi 0,718 0,432 0,310 0,262 0,236 0,169 0,140 0,085 0,049 0,001 -0,139
Фрукти 0,936 0,876 0,840 0,786 0,681 0,601 0,547 0,504 0,495 0,421 0,253
Хлiб 0,048 0,098 0,022 0,004 -0,037 -0,093 -0,119 -0,179 -0,198 -0,241 -0,350
<
т 2
о
=Г
I
о
о
<
2 Ш
Джерело: розраховано авторами за даними [9].
Також проаналiзуемо, як зростання цш на продо-вольство впливае на обсяг споживання продукпв харчування в рiзних дохцних групах. Для цього по аналоги визначимо коефiцiенти еластичностi обсягiв споживання продукйв харчування за !хньою цiною. Регресiйне рiвняння для оцшювання еластичностi споживання за цiною мае такий вигляд:
ъ
Сету = а • Ргъ
(3)
де Рг1 - цiна придбання ¿-того базового продукту харчування у роздрiбнiй мережi (за 1 кг, грн).
Коефщентом еластичностi тут, так само як i у рш-няннi (1), виступатиме параметр Ь.
За вiдсутностi достовiрно! статистично! шформа-ци щодо цiн на базовi продукти харчування у 2000 та 2001 рр. розрахунок коефщентш еластичност за цiною проводився на основi даних за 2002-2015 рр. У табл. 4 наведено результати розрахунку коефщентш еластичност споживання базових продукйв харчування за доходами для рiзних дохiдних груп у 2002-2015 рр.
Аналiзуючи данi, наведенi в табл. 4, можна поба-чити, що отримаш значення коефiцiентiв еластичностi за цшою е в цкому схожими до попереднк розрахункiв коефiцiентiв еластичност за доходами: найвищi значення отримаш в 1-й доходнш груш, дгш, при переходi до кожно! наступно! дохiдно! групи, коефiцiенти еластич-ностi зменшуються, i в 11-й доходнш груш отримано майже вй вц'емш значення коефiцiентiв еластичностi.
Проте варто в1дмггати, що за класичним законом попиту зростання цiн на товари призводить до знижен-ня попиту на них, тобто знаки коефщенпв еластичнос-тi мають бути вц'емними. Додатнi знаки коефiцiентiв еластичност в нашому випадку пояснюються так зва-ним ефектом Гiффена: за несприятливих економiчних умов (наприклад, в умовах низько! платоспроможностi населення або його окремих груп) при шдвищенш цiн на дешевi товари та товари першо! необхiдностi попит на них теж зростае. Особливо чгтко це видно в 1-й i 2-й дохцних групах, а в 11-й i частково 9-й i 10-й дохiдних групах зростання цш на продовольство веде до скоро-чення попиту на них.
Таблиця 4
Значення коефщкнлв еластичност обсягiв споживання продуктiв харчування за цiною
Базовi продукти харчування Дохщна група
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
М'ясо 0,896 0,518 0,440 0,428 0,346 0,327 0,299 0,244 0,238 0,172 0,033
Молоко 0,386 0,199 0,107 0,109 0,091 0,081 0,074 0,049 0,024 0,016 -0,052
Яйця 0,401 0,330 0,208 0,207 0,125 0,102 0,081 0,057 0,062 0,047 -0,060
Риба 0,195 0,285 0,218 0,213 0,160 0,136 0,068 0,041 0,020 -0,006 -0,188
Цукор 0,175 0,000 -0,003 0,010 -0,019 -0,008 -0,029 -0,078 -0,113 -0,104 -0,213
Олiя 0,135 0,076 0,098 0,084 0,016 -0,015 -0,074 -0,129 -0,125 -0,171 -0,290
Картопля -0,498 -0,146 -0,217 -0,250 -0,457 -0,188 -0,195 -0,167 -0,212 -0,201 -0,218
Овочi 0,159 0,236 0,200 0,217 0,208 0,204 0,182 0,165 0,149 0,078 0,013
Фрукти 0,413 0,236 0,352 0,387 0,317 0,317 0,289 0,261 0,259 0,210 0,115
Хлiб 0,046 -0,011 -0,046 -0,031 -0,052 -0,079 -0,091 -0,120 -0,137 -0,144 -0,219
Джерело: розраховано за [9]. 120
Таким чином, ми бачимо, що економiчна доступ-нiсть продовольства для груп домогосподарств з невеликими та середшми доходами е значно нижчою, шж для груп домогосподарств з великими доходами. Внаслцок цього середньодушовi обсяги спожи-вання таких важливих для збалансованого харчування та здоров'я населення продуктiв, як м'ясо, риба, фрукти, молоко, яйця в цих дохцних групах домогосподарств суттево нижчi за ращональш норми, що призводить до зниження продовольчо! безпеки в УкраМ, незважаючи на вiдносно благополучну ситуащю за середнiми по кра!-ш показниками. Тому для поглибленого аналiзу продовольчо! безпеки необхiдно дослцити динамiку розбiж-ностей у споживанш базових продуктiв харчування у домогосподарствах рiзних доходних груп
ДОСЛ1ДЖЕННЯ КОНВЕРГЕНЦП (ДИВЕРГЕНЦГГ)
ДОХ1ДНИХ ГРУП ДОМОГОСПОДАРСТВ
ЗА СПОЖИВАННЯМ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТ1В
Аналiз динамки диференщащ! споживання про-дуктiв харчування серед населення з рiзними грошовими доходами здiйснюватимемо на пiдrрунтi теори конвер-генщ!. В економiчнiй лiтературi термiн «конвергенцiя» означае явище поступового зближення економiчних об'ектiв мiж собою або наближення !х до певного, наперед заданого, рiвня; термш «дивергенцiя» характеризуе протилежне явище - процес вцдалення економiчних об'ектiв один в1д одного.
У роботi розглядаються два типи конвергенцГ!: ст-та р-конвергенцш. Пiд ст-конвергенщею розумiють процес зменшення диференцiацГ! економiчних об'ектш в часi. р-конвергенщш в1дпов1дае такому процесу, коли об'екти з поршняно низькими початковими значеннями економiч-них показникiв у середньому характеризуються бкьш ви-
сокими темпами зростання, шж об'екти з бкьш високи-ми початковими значеннями показниюв. Зазначимо, що р-конвергенцш е необх1дною, але не достатньою умовою iснування ст-конвергенщ!. Таким чином, гшотези ст- та р-конвергенщ! е схожими, проте не тотожними [12].
У нашому дослiдженнi за показник ст-конвергенщ! було обрано середньоквадратичне вiдхилення натураль-них логарифмiв обсягш споживання базових продуктiв харчування , яке розраховуеться за формулою:
V
-2(1п Ущ )
(4)
де ущ - середньодушовi обсяги споживання ¿-того базового продукту харчування ^ = 1, 10) в /-тш дохiднiй групi ((/ = 1, 11) у перюд часу Ь; - середне за дохцними групами значення натуральних логарифмiв обсягiв споживання продукпв харчування у перiод часу Ь. Якщо з часом вцбуваеться зменшення показника стЬ: стЬ < стЬ1, то спостерiгаеться явище конвергенцГ!, у разi його збкь-шення: стЬ > ст(_1 -явище дивергенщ!.
За результатами проведених розрахункiв отрима-но, що протягом 2000-2015 рр. спостериалося зменшення мiжгрупово! диференщащ! в рiвнях споживання вах базових продукпв харчування. На рис. 1 подано значення показника ст-конвергенщ! для деяких груп продукпв харчування.
Як можна побачити з рис. 1, вирiвнювання мiж-групово! диференцiацГ! в обсягах споживання м'яса, молока, риби та овочiв вцбувалося досить монотонно протягом дослцжуваного перiоду, за виключенням 2007 та 2011 рр. Споживання фрукйв та картоплi в щлому за розглянутий перiод характеризуеться зменшенням мiж-групово! диференцiацГ!, проте в деяю перiоди часу спо-стериалося посилення мiжгрупово! диференцiацГ!.
о-конвергенц1я
II \ \
\ \
\ V Ь-—' ^^ 1. V - ¡4 N —
- 1----- V т 'А
1,1
0,8
0,5
0,2
2000 2003
о-конвергенц1я
1,2
2005 2007 2009 2011
—*— м'ясо —■— молоко —*— риба
2013
2015 Р1к
/ \
Ч ^ « - """ --- -1- .А. ■ _ > - -
\ ** / \ * - — - — \ * -'■ — > 1
0,9 0,6 0,3
0,0
2000
2003
2005 _ ... _ овоч1
2007 — фрукти
2009
- картопля
2011
2013
2015 Р1к
Рис. 1. Динамка показника о-конвергенцм для деяких продовольчих груп у 2000-2015 рр. Джерело: розраховано за [9].
п
Для оцгнювання p-конвергенщ! використовують-ся моделi «регреси зростання до його початкового ргв-ня» (growth-initial level regression), в яких залежною змiнною е темпи зростання розглядуваного показника, а незалежною змiнною - його початковий piвень. Най-пpостiша pегpесiя для виявлення p-конвергенщ! може бути подана таким чином: In ylT - In yj0
T
■a + b-ln yi0,
(5)
де уг0 - значення дослгджуваного показника для г-го об'екта в початковий перiод часу; уТТ - значення показника для г-го об'екта в кшцевий перiод Т; а, Ь - параме-три моделi регресГ!, що мають бути оцшеш.
1ндикатором наявност конвергенцГ! е знак параметра Ь: якщо Ь < 0, кнуе конвергенцГя, якщо Ь > 0 - ди-вергенцГя.
У табл. 5 представлено результати розрахунюв р-конвергенци домогосподарств, що вiднесенi до рiзних дох1дних груп, за обсягами споживання базових продук-тiв харчування: наведено значення параметра Ь, рiвень його значимост та величину Я2.
мано для таких продовольчих груп, як м ясо, молоко та фрукти, що свгдчить про низький ступгнь задоволення потреб населення в даних продуктах. Найменш чутливи-ми до змгни доходгв виявились обсяги споживання карто-плг, хлгбу, цукру та олГ1. У розргзг дохгдних груп найбгльш чутливими до змгни величини доходгв е споживачг, що належать до найнижчо'1 дохгдно! групи. Розрахованг кое-фщгенти еластичностг споживання за цгною показують, що найбгльшою еластичнгстю характеризуються такг групи продуктгв харчування, як м'ясо, картопля та фрукти. У 1-й дохгднгй груш коефгцгенти еластичностг майже для всгх продуктгв виявилися додатними. Це говорить про те, що споживання продовольства в цгй групг зна-ходиться на такому низькому ргвнг, що пгдвищення цгн не тгльки не знижуе попиту, а й призводить до збгльшен-ня споживання продовольства. При переходг до кожно'1 наступно'1 дохгдно! групи коефщгенти еластичностг за цгною знижуються, а в трьох останнгх дохгдних групах збгльшення цгн на харчовг продукти веде до скорочення попиту, що свгдчить про вже досягнутий високий ргвень !х споживання у вищезгаданих дохгдних групах.
Таблиця 5
Оцшка napaMeTpiB p-конвергенцп домогосподарств i3 рiзними грошовими доходами за обсягами споживання продуклв
харчування у 2000-2015 рр.
Базовi продукти харчування Параметр b Ревень R2 Базовi продукти харчування Параметр b P-рiвень R2
М'ясо -0,042 0,000 0,962 Олiя -0,062 0,000 0,951
Молоко -0,056 0,000 0,995 Картопля -0,047 0,000 0,989
Яйця -0,032 0,003 0,648 Овочi -0,061 0,000 0,954
Риба -0,044 0,000 0,974 Фрукти -0,041 0,000 0,950
Цукор -0,060 0,000 0,938 Хлiб -0,052 0,000 0,855
Джерело: розраховано за [9].
За результатами, що представлен в табл. 5, мож-на дшти висновку про наявшсть р-конвергенца для всГх груп базових продуктiв харчування. Також наявшсть р-конвергенци свiдчить про те, що зменшення мГжгру-пово! диференцiацi! в обсягах споживання продукйв харчування вiдбуваеться за рахунок бГльш швидких тем-пiв приросту обсяпв споживання в домогосподарствах з нижчими рiвнями грошових доходiв.
Отже, проведений розрахунок показниюв ст- та р-конвергенци дозволяе дiйти висновку, що за дослГджу-ваний перiод для всгх груп базових продуктiв харчування спостерГгалось явище конвергенцГ!, тобто зменшення з часом мiжгрупово1 диференцiацi! обсяпв !х споживання. Така тенденцГя е позитивною i впливае на змщнення продовольчо! безпеки в краМ.
ВИСНОВКИ
За допомогою методiв регресшного аналiзу знайде-но оценки еластичносй середньодушових обсягГв споживання базових продукта харчування за середньодушови-ми обсягами доходiв та за цшою харчових продукта для домогосподарств з рiзними доходами. Найвищi значення коефщенпв еластичностi споживання за доходами отри-
Таким чином, економiчна доступнiсть продовольства для груп домогосподарств з невеликими та серед-шми доходами е значно нижчою, шж для груп домогосподарств з великими доходами. ВнаслГдок цього серед-ньодушовi обсяги споживання таких важливих для зба-лансованого харчування та здоров'я населення продук-тГв, як м'ясо, риба, фрукти, молоко, яйця в цих дохГдних групах домогосподарств суттево нижчi за рацiональнi норми, що призводить до зниження продовольчо! без-пеки в УкраМ, незважаючи на вiдносно благополучну ситуацш за середнiми по кра!нi показниками.
Для дослГдження динамiки розбiжностей в обсягах споживання базових продукпв харчування у домогосподарствах рiзних дохГдних груп на пiдrрунтi теорГ! конвергенцГ! розраховувалися показники ст- та р-конвергенци. За результатами проведених обчислень отримано, що у перюд з 2000 по 2015 рр. для всгх груп базових продукпв харчування спостерГгалось явище конвергенцГ!, тобто зменшення диференщаци о6сягГв !х споживання з часом у домогосподарствах з рГзними грошовими доходами. Така тенденцГя е позитивною г впливае на змщнення продовольчо! безпеки в краМ. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Проект Закону УкраТни «Про продовольчу безпеку УкраТни» № 8370-1 вщ 28.04.2011 р. URL: http://search.ligazakon. ua/l_doc2.nsf/link1/JF6GI01G.html
2. Одiнцов М. М. Соцiально-економiчнi аспекти диферен-цiацií споживання продук™ харчування. Ефективна економ'ша.
2010. № 2. URL: http://www.m.nayka.com.ua/?op=1&j=efektyvna-ekonomika&s=eng&z=145
3. Яцiв I. Б., Яц1в С. Ф. Оцiнка варiацií рiвня економiч-ноТ доступностi продовольства. Економ'чний анал'з: зб. наук. праць. 2014. Том 15, № 1. С. 228-236.
4. Кундеева Г. О. Вплив рiвня диферен^ацп доходiв на-селення на вирiшення продовольчоТ безпеки домогосподарств. Всник Запор'зького национального економ'чного унверситету. Сер.: Економiчнi науки. 2010. № 4 (8). С. 258-267.
5. Zentkova I., Hoskova Е. The influence of the Slovak household income differentiation on food expenditures - the En-gel's expenditures functions estimation. Agricultural Economics.
2011. No. 57. Р. 534-544.
6. Akinleye S., Rahji М. Nutrient elasticities among Nigerian households differentiated by income. Agrekon. 2007. Vol. 46. P. 274-288.
7. Лапин О. Е. Потребление продуктов питания в регионе и его финансовое обеспечение. Проблемы развития тери-тории. 2012. Вып. 1 (57). С. 83-90.
8. Статистичний щорiчник УкраТни за 2015 рк // Державна служба статистики УкраТни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ druk/publicat/kat_u/2016/zb/11/zb_2015_ukr.zip
9. Витрати i ресурси домогосподарств УкраТни за 2015 рк // Державна служба статистики УкраТни. URL: http://www.ukrstat. gov.ua/druk/publicat/kat_u/2016/zb/07/zb_vrdgu2015pdf.zip
10. Постанова Кабшету МЫс^в УкраТни «Про затвер-дження наборiв продук^в харчування, наборiв непродоволь-чих товарiв та наборiв послуг для основних со^альних i демо-графiчних груп населення» вщ 14.04.2000 р. № 656. URL: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/656-2000-%D0%BF
11. Суринов А. Е. Основные параметры дифференциации населения России по доходам в 1997-1999 годах. Экономический журнал ВШЭ. 2000. № 3. С. 333-348.
12. Гурьянова Л. С., Прокопович С. В. Модели оценки влияния межрегионального взаимодействия на процессы конвергенции развития территорий. Бизнес Информ. 2013. № 1. С. 62-67.
[Legal Act of Ukraine] (2000). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/656-2000-%D0%BF
Odintsov, M. M. "Sotsialno-ekonomichni aspekty dyfer-entsiatsii spozhyvannia produktiv kharchuvannia" [Socio-economic aspects of differentiation of food consumption]. Efektyvna ekonomika. http://www.m.nayka.com.ua/?op=1&j=efektyvna-ekonomika&s=eng&z=145
"Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy za 2015 rik" [Statistical Yearbook of Ukraine for 2015]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2016/ zb/11/zb_2015_ukr.zip
Surinov, A. E. "Osnovnyye parametry differentsiatsii nasele-niya Rossii po dokhodam v 1997-1999 godakh" [The main parameters of differentiation of population of Russia by income in 19971999]. Ekonomicheskiyzhurnal VShE, no. 3 (2000): 333-348.
"Vytraty i resursy domohospodarstv Ukrainy za 2015 rik" [Expenses and resources of households of Ukraine in 2015]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua/ druk/publicat/kat_u/2016/zb/07/zb_vrdgu2015pdf.zip
Yatsiv, I. B., and Yatsiv, S. F. "Otsinka variatsii rivnia ekonom-ichnoi dostupnosti prodovolstva" [Assessment of variation in the level of economic availability of food]. Ekonomichnyi analiz. Vol. 15, no. 1 (2014): 228-236.
Zentkova, I., and Hoskova, E. "The influence of the Slovak household income differentiation on food expenditures - the En-gel's expenditures functions estimation". Agricultural Economics, no. 57 (2011): 534-544.
<C
QQ 2
о
=r
REFERENCES
Akinleye, S., and Rahji, M. "Nutrient elasticities among Nigerian households differentiated by income". Agrekon, vol. 46 (2007): 274-288.
Guryanova, L. S., and Prokopovich, S. V. "Modeli otsenki vliyaniya mezhregionalnogo vzaimodeystviya na protsessy kon-vergentsii razvitiya territoriy" [The model estimates the impact of interregional interaction on the processes of convergence of the territories]. Biznes Inform, no. 1 (2013): 62-67.
Kundieieva, H. O. "Vplyv rivnia dyferentsiatsii dokhodiv naselennia na vyrishennia prodovolchoi bezpeky domohospo-darstv" [The influence of the level of income differentiation of the population on the solution to the food security of households]. Vis-nyk Zaporizkoho natsionalnoho ekonomichnoho universytetu. Seriia: Ekonomichni nauky, no. 4(8) (2010): 258-267.
[Legal Act of Ukraine] (2011). http://search.ligazakon.ua/l_ doc2.nsf/link1/JF6GI01G.html
Lapin, O. E. "Potrebleniye produktov pitaniya v regione i yego finansovoye obespecheniye" [Food consumption in the region and its financial security]. Problemy razvitiya territorii, no. 1(57) (2012): 83-90.
О
О
<
о
Ш
