CC BY
36
ЕКОНОМ1КА ПРОМИСЛОВОСТ1 ТА ОРГАН1ЗАЦ1Я ВИРОБНИЦТВА
INDUSTRIAL ECONOMICS AND ORGANIZATION OF PRODUCTION
УДК 334.735:658
КОНЦЕПТУАЛЬН1 ЗАСАДИ УПРАВЛ1ННЯ ЕФЕКТИВШСТЮ ВИРОБНИЧО1
Д1ЯЛЬНОСТ1 П1ДПРИеМСТВА
С.К. Xapi4K0B, д.е.н., професор
С.В. Бендас
Одеський нацюнальний полгтехтчний унгверситет, Одеса, Украта
Вагому роль в останнш час набувае тема управлiння ефектившстю. Дедалi частiше на пiдприемствах керiвники придiляють увагу розробцi заходiв стосовно шдви-щення ефективностi 1'хньо1 дiяльностi. Варто розумiти, що в управлшш ефективнiстю шд-приемством потрiбно використовувати рiзнi пiдходи та концепцп щоб вирiшувати проблему. Тому, задача керiвникiв пiдприемств, як1 хочуть досягнути усшху в пiдвищеннi ефективностi така - вибiр пiдходу, який найбiльше вщповщае умо-вам функцiонування пiдприемства.
У зв'язку з теперiшньою економiчною та политичною ситуацiею в Укрш'ш присутне загострен-ня конкуренцп на ринку. Тому дуже важливо зберегти рiвновагу саме зараз та докладати всiх зусиль щоб пiдвищувати прибуток, шляхом задоволення ринкового попиту та зниження витрат на пiдприемствi у порiвняннi з конкурентами.
Все це можливе за рахунок удосконалення пiдходiв управлшня ефективнiстю виробничих пiдприемств з урахуванням зовнiшнього та внут-рiшнього середовища оргашзацп. Потрiбно розглянути концептуальнi положения до управлшня ефектившстю виробничо! дiяльностi пiд-приемства та визначити, як саме пристосовуватися та яким чином дiяти на ринку сьогоднi задля пiдвищення ефективностi пiдприемства.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй
Термiн «управлшня ефектившстю» ще не отримав четкого визначення та роз'яснення в науковш лiтературi та в практицi управлшня, тому немае единого трактування.
Питання управлiння ефективностю дослщ-жувалися такими вченими, як А.В. Куценко [8], Й. Завадський [1], Н. Туленков [2], Л. Шимановсь-ка [3], I. Марина, В. Сторожук [4], Р. Бшовор [5], Е. Нш [6], А.В. 1гнаетева [7] та iн.
XapiuKoe С.К., Бендас С.В. Концептуалью засади управлшня ефектившстю eupo6muHoï dimbHocmi тд-приемства.
У данш статт розглянуто концептуальт засади управлшня ефектившстю з позицш pÍ3Hrn авторiв та процесний, системний тдходи та систему управлiння. Це неввд'емна частина розвитку на тдприемстш та умова конкурентоспроможностi на ринку. Особливу роль придiлено системному управлшню ефективностi i запропоновано ще деюлька напрямiв.
Ключовi слова: управлiння, ефективтсть, концепцiя, напрям, пiдхiд
Харичков С.К., Бендас С.В. Концептуальные основы управления эффективностью производственной деятельности предприятия.
В данной статье рассмотрены концептуальные основы управления эффективностью с позиций различных авторов и процессный, системный подходы и систему управления. Это неотъемлемая часть развития предприятия условие конкурентоспособности на рынке. Особую роль уделено системному управлению эффективности и предложены еще несколько направлений.
Ключевые слова: управление, эффективность, концепция, направление, подход
Kharichkov S.K., Bendas S.V. Conceptual Foundations of Performance Management production activity.
This article examines the conceptual foundations of performance management from the viewpoint of different authors and process, a systematic approach and management system. It is an integral part of the development of enterprise competitiveness in the market condition. A special role is given to the system management efficiency and proposed several directions.
Keywords: management, performance, concept, direction, approach
Реформування концептуальних засад мехашз-му ефективностi визначаеться багатьма науков-цями i дослiдниками, але не до кшця вирiшеним. Вивчення та аналiз лiтератури виявило, що питания управлшня ефективнiстю пiдприемств сфери послуг е недостатньо дослiдженими та являють собою невирiшену частину проблематики загаль-но1 теорiï ефективностi управлiння виробничою дiяльнiстю пiдприемств.
Мета cmammi: розгляд концептуальних по-ложень управлiння ефектившстю виробничоï дiяльностi пiдприемства, яка е невщ'емною части-ною розвитку на тдприемстш та умовою конку-рентоспроможносп на ринку, запропонувати власну позищю в управлiннi ефективнiстю.
Виклад основного MaTepi&^y дослiдження
Й. Завадський [1] та Н. Туленков [2] ефектившсть управлiння розглядають як показник, що характеризуеться сшввщношенням результатiв дiяльностi органiзацiï i витрат на здшснення управлiнських функцiй. Дане визначення поняття розкривае лише його економiчний аспект, за-лишаючи без уваги сощальний, сощально-економiчний, соцiально-полiтичний, сощально-психолопчний аспекти. Кiнцевий результат в даному тлумаченш не е наслiдком управлшсь^' працi.
Л. Шимановська [3] сутшсть ефективностi управлiння розглядае в аспекп двох складових: економiчноï i сощальног Економiчна ефектив-нiсть характеризуе сшввщношення результатiв iз витратами, необхiдними для ïхнього досягнення, соцiальна ефективнiсть вщображае ступiнь досягнення соцiальних параметрiв управлшня. Разом щ категорiï становлять соцiально-економiчну ефективнiсть управлiння.
I. Марина та В. Сторожук [4] ефектившсть управлiння розглядають як ступiнь досягнення встановлених цшей пiдприемства. Тут характеризуеться ефектившсть не як управлшня, а як дiяльнiсть тдприемства.
Р. Бшовол [5] ефективнiсть управлiння розглядае як управлшня, яке сприяе забезпеченню ефективностi функцiонування i розвитку оргаш-зацiï як цiлiсноï системи.
Нш Е., Адамс Н., Кенерлi М. вважають систему вимiру ефективностi як ту, що забезпечуе прийняття обгрунтованих рiшень i заходiв, оск1льки вона у к1льк1сному виразi визначае результативнiсть на пiдставi збору, ствставлення, сортування, аналiзу та штерпретацп вiдповiдних даних [6]. Виходячи з цього тезису, зазначено, що управлшня ефектившстю бiзнесу у епоху шформацп полягае, у тому числу й у аналiзi можливостей забезпечення сьогодшшньою управ-лiнською командою передумов до того, щоб завтра органiзацiя досягла переважних показник1в ефективностi.
Проблемнi питання вирiшуються через триви-мiрну систему - призму ефективносп [6]. До неï належать п'ять взаемозалежних точок зору на
ефектившсть: задоволення потреб залучених заш-тересованих сторiн, внесок заштересованих сто-рiн, стратеги, процеси, можливостi.
Iгнатiевою А.В. i Максимцовим М.М. визначення ефективносп управлшня е однiеï з тд-сумкових характеристик управлшня, сшввщно-шення результату управлюсь^ дiяльностi i витрачених ресурав, показнику дiяльностi окре-мих виконавщв i керiвництва [7].
А.Г. Гончарук [8] вважае, що управлiння ефектившстю це - стратепчний шдхщ менеджменту, створений для монiторингу за ефектившстю роботи тдприемства. Вш описуе методолопю, вимiр, процеси, системи i програмне забезпечення, яке використовуеться для мониторингу ефектив-ностi на рiзних пiдприемствах, а також у державному управлшш
Армстронг М. [9] визначае управлшня ефектившстю як процес змши результатiв у виглядi досягнутого рiвня ефективностi в порiвняннi з очшуваннями, вiдображеними в цiлях.
На думку Говорушко Т.А. та Клима H.I. [10], крiм визначених елеменпв, в процесi управлiння ефективнiстю доцшьно чiтко визначати мiсiю пiдприемства; ошнювати результативнiсть госпо-дарювання в ретроспективу враховувати рiзно-бiчнi аспекти управлшня та формулювати очiку-ваний результат дiяльностi. Тобто, доцiльним буде декомпозишя, розширення та удосконалення запропонованого процесу управлiння ефектив-нiстю.
В груш компанш Ланiт [11] вважають, що управлшня ефектившстю дiяльностi пiдприемства (Enterprise Performance Management, EPM) - це цшсний, процесно-орiентований пiдхiд до прийняття управлшських рiшень, спрямований на полшшення здатностi компанiï оцiнювати свiй стан i управляти ефективнiстю своеï дiяльностi на всiх рiвнях, шляхом об'еднання власник1в, менеджерiв, персоналу та зовшшшх контрагентiв в рамках загальноï iнтегрованоï середовища управлiння.
Система управлiння ефектившстю або performance based management, iнодi просто performance management (PM), виникла не на порожньому мiсцi. Першочергово PM можна вважати iдею управлшня по шлям Пiтера Друкера [12].
Фшп Модiано вважае PM, швидше мiксом, нiж одкровенням: «концепцiя розвивалася еволю-цiйно, вбираючи в себе кращi досягнення рiзних областей менеджменту». Якщо цiлi в MBO вщносяться до спiвробiтника, то цiлi в PM - до всiеï компанп. Якщо все спростити i зосередитися на головному, можна сказати, концепщя PM спрямована виключно на досягнення цшьового результату [13].
Згiдно джерела Strategic-Line [13], найпере-довiшоï щеею в управлiннi на сьогоднiшнiй день е концепщя управлшня ефектившстю - Performance управлшня (PM). Основна щея PM - можливють управляти компашею як единим цшим. Ключовi
елементи PM - побудова «дерева» цшей, фшсащя вщповщальносп, оцiнка досягнутих результатiв, а не пророблених дiй.
В дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата економiчних наук Грицик К.В. [14] доведено, що поняття «управлiння ефективнiстю» слщ розумiти як цiлеспрямований процес впливу на дiяльнiсть пiдприeмства з метою забезпечення його збалансованого розвитку. Шд збалансованим розвитком пiдприeмства пропонуеться розушти змiну економiчного стану пiдприемства, при якому шдтримують розвиток усiх складових системи за рахунок урiвноваження впливу доходiв i витрат у поточному й перспективному перюдах. Такий шдхщ пiдсилюе спрямованiсть процесу управлiння ефектившстю дiяльностi вiтчизняних промислових пiдприемств вщповщно до загально-свiтових тенденцiй розвитку промисловосп.
Використовуючи системний пiдхiд в управлш-нi, удосконаленi Куценком А.В. [8] концептуальш положения управлiння ефектившстю дiяльностi
пiдприемства, як1 мають висвгглювати так1 основ-
нi питання:
— визначення сутностi об'екта управлiння ефектившстю дiяльностi пiдприемства;
— обгрунтування можливостi та необхiдностi управлiння ефектившстю дiяльностi пiд-приемства;
— iдентифiкацiя суб'екпв управлiння ефектив-нiстю дiяльностi шдприемства;
— формування мети (завдань) управлшня ефек-тивнiстю дiяльностi пiдприемства;
— визначення функцюнального змiсту управлш-ня ефективнiстю дiяльностi пiдприемства;
— обгрунтування принцишв (вимог) здiйснення управлiння ефектившстю дiяльностi пiд-приемства;
— формулювання методичних засад оцiнки управлiння ефективнiстю дiяльностi пiд-приемства.
Таблиця 1. Характеристика системи управлшня ефектившстю дiяльностi пiдприемства [15]
Завдання, яке виршуеться Характеристика
1) Забезпечення максимiзацii розмiру ефекту при вдаовдаому ресурсному потенцiалi шдприемства i ринковiй кон'юнктурi. Реалiзуеться шляхом огптапзаци складу ресурсiв i забезпечення !х ефективного використання. Основними природними обмежувачами розмiру ефекту виступають максимально можливий р1вень використання ресурсного потенциалу та кон'юнктура товарного й фшансового ринюв, що склалася на даний момент.
2) Забезпечення оптимального сшввдаошення мiж р1внем ефекту i допустимим рiвнем ризику. М!ж цими двома показниками iснуе прямо пропорцшний зв'язок. З урахуванням вдаошення менеджер1в до господарських ризикiв формуеться допустимий р1вень остантх, що визначае агресивну, помрну (компромiсну) чи консервативну полiтику здшснення тих чи iнших видв д1яльносп або проведення окремих господарських операций. Зважаючи на заданий рiвень ризику, у процеа управлшня повинен бути максимiзований р1вень ефекту.
3) Забезпечення високо! якостi ефекту. У процеа формування ефекту дiяльностi тдприемства повинн бути насамперед реалiзованi резерви його зростання за рахунок операцшно! д1яльносп, що забезпечуе основу перспективного розвитку шдприемства. У межах операцшно! даяльносп основну увагу необхдао придлити забезпеченню зростання ефекту за рахунок збшьшення обсяпв основно! дiяльностi та освоення нових перспектив.
4) Забезпечення виплати необхдаого рiвня доходу на швестований капiтал власникам шдприемства. Цей р1вень за умови усшшно! дiяльностi повинен бути не нижче середньо! норми прибутковосп на ринку капталу, при необхвдносп вулттткодовувяти пiдвищений тдприемницький ризик, пов'язаний зi специфжою дiяльностi шдприемства, а також шфлящйт втрати.
5) Забезпечення формування достатнього обсягу фшансових ресурсiв за рахунок прибутку вдаовдао до завдань розвитку шдприемства у май-бутньому перiодi. Оскшьки прибуток е основним внутрiшнiм джерелом формування фшансових ресурав системи, його розмр визначае потенщйну можливiсть створення фондв, що забезпечують !! майбутнiй розвиток.
6) Забезпечення постшного зростання ринково! вартостi шдприемства. Це завдання покликане забезпечувати максшлзащю добробуту власникiв у перспективi. Темп зростання ринково! вартосп значною мрою визначаеться рiвнем каmталiзацii прибутку, отриманого пiдприемством у звiтному перiодi. Кожне тдприемство, враховуючи умови i завдання господарсько! д1яльносп, саме визначае перелж критерiiв оптилзаци розподiлу прибутку на його каmталiзовану та споживчу частини.
7) Забезпечення ефективносп програм участ персоналу в прибутках. Програми учасп персоналу в прибутках мають гармотзувати штереси власникiв тдприемства та його найманих працiвникiв, а також, з одного боку, ефективно стимулювати трудовий внесок цих пращвниюв у формування прибутку, а з шшого - забезпечувати досить прийнятний р1вень !х социального захисту, який держава в сучасних умовах повтстю забезпечити не в змозi.
Значна роль шдвищення ефективностi в роз-витку пiдприeмства та забезпеченш iHTepeciB його власник1в i персоналу визначають необхiднiсть безперервного управлiння нею.
Об'ектом управлiння ефективнiстю дiяльностi являеться процес функцiонування пiдприeмства, а суб'ектами - певне коло осiб, що реалiзують завдання управлiння ефективнiстю.
Головною метою управлшня ефективнiстю дiяльностi за Куценком А.В. [15] е забезпечення максимiзацiï добробуту власник1в пiдприемства в поточному i перспективному перюда.
Враховуючи цю головну мету, система управ-лшня ефективнiстю дiяльностi пiдприемства покликана вирiшувати завдання, що представленi в таблиц 1.
Обгрунтування мети, завдань управлшня ефек-тивнiстю, а також змюту окремих етапiв процесу управлiння ефектившстю мае спиратися на процесний тдхвд до управлiння.
Як вiдомо, процесний тдхвд передбачае виок-ремлення та опис окремих функцш менеджера.
Управлшня розглядаеться як процес, тому що робота щодо досягнення цiлей за допомогою iнших - це не яка-небудь одночасна дiя, а серiя безперервних дiй, як1 називаються управ-лiнськими функцiями. Звiдси процес управлшня являе собою суму уах функцш, тобто видiв цiлеспрямованоï дiяльностi щодо об'екта управлшня. Вони зумовлеш кооперащею i подiлом працi всередиш управлiнського персоналу, i ним властиве замкнене коло робiт (пiдфункцiй), що поеднаш спiльнiстю значення i вщграють певну роль в управлiнськiй дiяльностi.
Використовуючи процесний пiдхiд та врахо-вуючи погляди А. Файоля [16], М. Мескона [17] та шших науковвдв щодо класифiкацiï функцiй управлшня, запроновано п'ять функцiй управлшня: цiлевизначення, планування, органiзацiю, мотивацiю, контроль, а також два процеси: прий-няття рiшень i комунiкацiï, яш об'еднують окремi функцiï в единий процес управлшня ефектившстю дiяльностi (рис. 1.) [15].
&
5? m
Процес управлшня
Зворотний зв 'язок
Елементи процесу управлгння
Цшь Ситуацiя Проблема Ршення
Функцп управлшня
►- взаемозв язок елементiв процесу управлшня;
' - взаемозв'язок елеменпв процесу управлiння з функщями управлшня; ' - комушкацшш зв'язки Рис. 1. Взаемозв'язок елеменпв процесу управлiння ефективнiстю дiяльностi шдприемства [15]
Функцiя «цшевизначення» зумовлюе орiента-цiю управлiння на досягнення певних цшей дiяльностi пiдприемства, що визначають майбут-нiй стан об'екта управлшня, якого необхвдно досягти [18].
Функвдя «планування» передбачае розробку стратегiï та тактики досягнення встановлених цшей i завдань, складання плашв i графЫв реалiзацiï окремих заходiв управлiння ефектившстю дiяльностi пiдприемства, орiентованих на досягнення визначено1' мети управлiння ефектившстю дiяльностi.
Функцiя «оргашзашя» у процеа управлiння ефективнiстю дiяльностi шдприемства мае за-безпечувати практичну реалiзацiю прийнятих планiв, тобто вiдповiдати за хвд 1'х виконання. З щею метою необхвдно документально оформлю-
вати прийняття плану у виглядi наказу, забезпе-чувати ознайомлення з ним персоналу, доводити конкретш завдання до виконавщв i здiйснювати систематичний контроль за процесом 1'х виконання. Функщя «мотиващя» мае забезпечувати використання мотивацшних регуляторiв суб'ектiв процесу управлiння ефектившстю дiяльностi пвд-приемства. Вона мае поеднувати матерiальнi (економiчнi) iнтереси суб'екпв управлiння ефек-тивнiстю дiяльностi з моральними, психолопч-ними мотивами.
Функцiя «контроль» у процеа управлшня ефектившстю дiяльностi мае забезпечувати нагляд i перевiрку ввдповвдносп фактичних параметрiв функцiонування пiдприемства до встановлених, передбачае розробку стандарпв його переб^у у виглядi певно!' системи шльшсних показник1в, що
gaMTb 3Mory CBoenacHO pearyBaTH Ha 3MiHH ^ogo 3gincHeHHa OKpeMHx 3axogiB i npuHMaTH Heo6xigHi KoperyMHi ynpaBniHcbKi pimeHHa.
noegHyBanbHHH npo^c «npuHHaTTa pimeHb» b ynpaBniHHi e^eKTHBHicTM Mae 3a6e3nenyBaTH Bu6ip MeTogiB i KoHKpeTHoi TaKTHKH ynpaBniHHa 3 BenHKoM KinbKicTM anbTepHaTHBHHx BapiaHTiB, aKi MaroTb 6yTH po3po6neHi Ta 3anponoHOBaHi $a-xiBuaMH 3 ynpaBniHHa e^eKTHBHicTM gianbHocri. npHHHHrra pimeHb y пpoцeci ynpaBniHHa e^eKTHBHicTM gianbHocri Mae BignoBigaTH 3aranbHo-MeTogHHHHM BHMoraM, ^o BucyBaMTbca go 6ygb-aKHx ynpaBniHcbKHx pimeHb. Bohh MaMTb 6yTH o6rpyHTOBaHHMH, ^necnpaMoBaHHMH, KinbKicHo i aKicHO BH3HaneHHMH, npaBOMipHHMH, onTHManb-hhmh, KoMn^eKCHHMH Ta iH. TinbKH 3a yMoB goTpHMaHHa цнх пpннцнпiв npuHHari pimeHHa 6ygyTb BHKoHyBaTH KepyMHy, KoopgHHyMHy Ta Mo6ini3yrony ^yHK^i' [18].
noegHyBa^bHHH пpoцec «KoMyHiKa^a» Mae 3a6e3nenyBaTH пpoцec o6MiHy iH^opMa^eM Mi® cy6'eKTaMH ynpaBniHHa e^eKTHBHicTM gianbHocri
3a6e3neneHHa npo^cy ynpaBniHHa e^eKTHB-HicTM gianbHocri nignpHeMcTBa BH3Hanae HH3Ky BHMor go Hboro, ochobhhmh 3 aKux e TaKi: — KoMn^eKCHHH xapaKTep ^opMyBaHHa ynpaB-niHCbKHx pimeHb. yci ynpaBniHcbKi pimeHHa y c$epi ^opMyBaHHa i BHKopucraHHa e^eKTy TicHo B3aeMonoB'a3aHi i 3gmcHMMTb npaMHH a6o HenpaMHH BnnHB Ha KiH^Bi pe3ynbTaTH ynpaBniHHa e^eKTHBHicTM. y pagi BHnagKiB ^h BnnHB Mo®e MaTH cynepennuBHH xapaKTep. TaK, 3gincHeHHa BHcoKonpH6yTKoBHx ^rnaHcoBHx BK^ageHb Mo®e cnpuHHHaTH ge^^HT $rnaH-cobhx pecypciB, ^o 3a6e3nenyMTb ocHoBHy gianbHicTb, i BHacnigoK цbOгo - icToTHo 3Me-HmHTH po3Mip e^eKTy. ToMy ynpaBniHHa e$eK-THBHicTM noBHHHo po3raagaTHca aK KoMnneKcHa cHcTeMa gin, ^o 3a6e3nenye po3po6Ky B3aeMo-3ane®HHx ynpaBniHcbKHx pimeHb, Ko®He 3 aKHx BnnHBae Ha pe3ynbTaTHBHicTb ^opMyBaHHa i BHKopHcTaHHa e^eray gianbHocri nignpHeMcTBa b ^noMy.
— bhcokhh gHHaMi3M ynpaBniHHa. HaBiTb Han6inbm e^eKTHBHi ynpaBniHcbKi pimeHHa y c$epi $opMy-BaHHa i BHKopHcTaHHa e^eKTy, po3po6neHi Ta peani3oBam nignpHeMcTBoM y nonepegHboMy ne-piogi, He 3aB®gH Mo®yTb 6yTH noBTopHo bhko-pHcram Ha noganbmux eTanax noro gianbHocri. nepegyciM цe noB'a3aHo 3 bhcokom gHHaMiKoM $aKTopiB 3oBHimHboro cepegoBH^a Ha cTagii nepexogy go HacTynHHx CTagiH noro ®HTTeBoro цнкny.
— 6araTOBapiaHTHicTb nigxogiB go po3po6KH oKpe-mhx ynpaBmHcbKHx pimeHb. Peani3a^a ^ei BHMoru nepeg6anae, ^o nigroToBKa ko^hoto ynpaBniHcbKoro pimeHHa y c$epi $opMyBaHHa, po3noginy Ta BHKopHcTaHHa e^eKTy noBHHHa BpaxoByBaTH anbTepHaTHBHi Mo^nuBocri gin. Bu6ip HaaBHHx anbTepHaTHBHHx npoeKTiB ynpa-BniHcbKHx pimeHb 3 MeToM ix peani3a^i' noBHHeH 6yTH 3acHoBaHHH Ha cucreMi KpurepiiB, ^o BH3HanaMTb noniTHKy ynpaBniHHa npu6yTKoM nignpHeMcTBa. CyKynHicTb TaKHx KpuTepiiB BcraHoB^MeTbca caMHM nignpueMcTBoM.
— opieHToBaHicTb Ha crpaTeriHHi цini po3BHTKy nignpHeMcTBa. ^khmh 6 npu6yTKoBHMH He 3ga-Banuca Ti hh iHmi npoeKTH ynpaBmHcbKHx pimeHb y noToHHoMy nepiogi, ane ix Heo6xigHo BigxunHTH y BunagKy, aK^o bohh cynepenaTb Micii nignpHeMcTBa, cTpaTeriHHHM HanpaMaM noro po3BHTKy, nigpuBaMTb eKoHoMiHH^ 6a3y ^opMyBaHHa e^eKTy b Man6yTHboMy nepiogi [19].
BHKopucToByMHH TaKHH nigxig, ynpaBniHHa e^eKTHBHicTM gianbHocTi Mo®Ha po3rnagaTH aK ogH^ 3i cne^anbHHx ^yHKqin ynpaBniHHa, noB'a3a-h^ 3 ynpaBniHHaM rocnogapcbKo-^iHaHcoBoM gianb-HicTM nignpHeMcTBa.
^k cucTeMy ynpaBniHHa e^eKTHBHicTM gianbHocTi gocnig®yBanu TaKi BHeHi, aK B. EiHKiH Ta B. ^ep-HaK [20]. Bohh po3po6unu micTb HanpaMiB ynpaBniHHa e^eKTHBHicTM gianbHocTi gna nignpueMcTB bhpo6hhhoi c$epu (puc. 2).
YIIPABJIIHHH E0EKTIIBHICTIO
Phc. 2. HanpaMH ynpaBniHHa e^eKTHBHicTM внpo6ннцтвa [11]
Перша тдсистема управлшня ефективнiстю дiяльностi, за Б. Бiнкiним та В. Черняком, покликана забезпечити виробництво i поставки продукцп в заданих обсягах, асортименп, якостi, в строки, що встановленi планами виробництва, договорами, замовленнями при мiнiмальному циклi та мшмальних витратах виробництва. Об'ектом управлiння ще1 пiдсистеми е процеси виробництва продукцп i процеси 11 постачання. Управлшня в данш пiдсистемi здiйснюеться шляхом реалiзацil спецiальних функцiй.
Друга тдсистема мае на меп перманентно забезпечувати споживачiв продукцiею, як1сть яко! задовольняла б !х потреби i вщповщно систематично пiдвищувати у зв'язку з цим ефек-тивнiсть виробництва. Мета друго! пiдсистеми деталiзуеться за стадiями життевого циклу продукцп i конкретизуеться залежно вiд участi тдприемства в здiйсненнi процесiв життевого циклу продукцп.
Об'ектами управлшня в цш пiдсистемi е технiчний рiвень i як1сть продукцп в цiлому, процеси !х формування на стадп дослщження i проектування, забезпечення якостi в процеа виробництва, збереження в процеа обпу, повноцiнного використання та оновлення в про-цесi споживання (експлуатацп). Як1сть продукцп забезпечуеться як1стю пращ, засобiв технолопч-ного оснащения та технолопчних процесiв, сировини, матерiалiв, нашвфабрикапв i як1стю техшчно1 документацп.
Об'ектами управлшня в третш пiдсистемi е залучен ресурси, процеси виробничо1, госпо-дарсько1 та управлшсько1 дiяльностi щодо 1'х використання.
У цiй пiдсистемi Б. Бшкш та В. Черняк ви-дiляють так1 блоки: трудовi ресурси, матерiальнi ресурси, фiнансовi ресурси, сукупшсть ресурсiв. Кожен iз блоков характеризуеться наявшстю, станом ресурсiв i процесами 1'х руху. Наявнiсть i стан ресурав визначаються обсягом ресурсiв (шльшсними характеристиками) та 1'х структурою (яшсними характеристиками).
Процеси руху ресурсiв включають формування ресурсiв (залучення у виробництво), використання ресурав (в основному виробництву а також у виробництву що забезпечуе i обслуговуе), вщно-влення або вiдтворення ресурсiв, вибуття i ви-вiльнення ресурсiв або утилiзацiю вiдходiв ви-робництва.
Основна мета шдсистеми «управлшня ресурсами» полягае у шдвищенш ефективностi використання ресурсiв рiзними шляхами, на-приклад, за рахунок пiдвищення продуктивностi працi, скорочення виробничого циклу, забезпечення необхiдного рiвня якостi ресурсiв та iн. Оцшка впливу заходiв щодо пiдвищення ефектив-ностi використання ресурсiв визначаеться показ-никами ефективного використання кожного виду ресурав, а також показник1в ефективного використання сукупносп ресурсiв.
Об'ектом управлшня четвертое' пiдсистеми -розвиток виробництва - е процеси шдвищення науково-техшчного й органiзацiйного рiвня виробництва тдприемства, виробничих потужно-стей i ефективностi освоення капiтальних вкла-день. Управлiння розвитком виробництва здш-снюеться за двома напрямами: управлшня науко-во-технiчним розвитком виробництва й управлшня каттальним будiвництвом у межах компетенцп пiдприемства.
Метою шдсистеми «управлшня науково-те-хнiчним розвитком виробництва» е удосконалення виробничо-техшчно1 бази тдприемства вщповщ-но до сучасних досягнень науки, техшки, технологи i оргашзаци виробництва, що забезпечуе введення в дiю основних фоидiв, виробничих потужностей i об'ектiв. Науково-технiчний розвиток виробництва тдприемства мае бути спря-мований на шдвищення продуктивносп праш, якосп продукцп, що виробляеться, на економiю всiх видiв ресурав.
Мета шдсистеми «управлшня каттальним будiвництвом» полягае у забезпеченн пiдвищення ефективносп капiтальних вкладень i якостi капитального будiвництва, своечасного введення в даю основних фоидiв, виробничих потужностей i об'ектiв. Капiтальне будiвництво здшснюеться двома способами: тдрядним - роботи проводять пiдряднi будiвельно-монтажиi оргашзацп та господарським - роботи проводить пiдприемство.
Метою п'ято! пiдсистеми - «управлiння со-цiальним розвитком персоналу» - е шдвищення ступеня задоволеностi працею, задоволення мате-рiальних i духовних потреб члешв колективу, покращення умов пращ, побуту та вщпочинку, пiдвищення сощально1 активностi кожного пра-цiвника.
Шоста складова - «управлiння охороною нав-колишнього середовища». Об'ектами управлiння в цш пiдсистемi е: дiяльиiсть шдроздшв iз використання, оновлення i вiдтворення природних ресурсiв; етапи розробки та виготовлення продукцп, на яких визначаються еколопчш та ппешчш властивостi продукцп; всi технологiчнi етапи виробництва, яш передбачають вихiд сировинних, супутнiх, побiчних, основних про-дукпв i вторинних матерiалiв, що забруднюють i шкодять навколишньому середовищу; та засоби охорони навколишнього середовища.
Метою пiдсистеми «управлiння охороною навколишнього середовища пiдприемства» е забезпечення виконання норм i вимог, що обме-жують шк1дливий вплив процеав виробництва на навколишне середовище та рацюнальне використання природних ресурав, 1'х оновлення i вщтво-рення.
Зазначена класифiкацiя пiдсистем управлiння ефектившстю виробництва може бути покладена в основу управлшня ефектившстю дiяльностi будь-якого пiдприемства, тому що процес виробництва - це не лише виробництво матерiальноl продукцп, а й надання послуг, вироблення рiшень, щей тощо.
KpiM перелiчених тдсистем (HanpHMiB), у сучасних умовах управлшня ефективнiстю дiяль-ност пiдприeмства розглядаеться ще i як сукуп-шсть трьох взаемопов'язаних пiдсистем [21]:
— етики результативносп - органiзацiйного контексту, культури та менталитету персоналу, в межах якого тдприемство прагне досягти тих або iнших результапв;
— системи контролю та управлшня результатами дiяльностi - систематичних процеав, процедур i методологiчних пiдходiв, що використо-вуються для оцiнки результапв дiяльностi тд-приемства та зворотного впливу з метою 1х покращення;
— системи управлiння ефективнiстю персоналу -процеав i стимулiв, що використовуються для
досягнення максимального рiвня вiддачi вiд персоналу.
Кожен iз трьох зазначених напрямiв включае цiлу низку елеменпв, як1 повиннi бути псно пов'язанi мiж собою.
Розглянувши iснуючi думки щодо пiдсистем (напрямiв) управлшня ефектившстю, на мiй погляд, 1х класифiкацiя може бути представлена як сукупшсть дев'яти елементiв (рис. 3).
Рiзниця мiж систематизацiею пiдсистем управлшня, наведеною Б. Бiнкiним та В. Черняком (рис. 2), та класифшащею, яка запропонована (рис. 3), полягае у наявносп додаткових тдсистем (напрямiв), що у повнiй мiрi дае можливiсть роз-крити сутшсть управлiння ефективнiстю дiяль-ностi тдприемства.
УПРАВЛ1ННЯ ЕФЕКТИВШСТЮ
Рис. 3. Запропоноваш напрями управлiння ефективнiстю дiяльностi тдприемства
Додатковi напрямки так1:
■ управлшський аналiз;
— управлiння маркетинговою дiяльнiстю;
— управлiння iнновацiями.
Напрям «управлшський аналiз» - один з найважливших зiставних анал1зу дiяльностi будь-якого тдприемства та охоплюе управлiнськi проблеми. Управлiнський аналiз сприяе виявлен-ню зв'язку мiж окремими об'ектами управлшня, вiрному обгрунтуванню цiлi i вщбору ефективного варiанту рiшення [22].
Напрям «управлшня маркетинговою дiяль-нiстю» передбачае так напрями: пошук цiльових
риншв; проведення маркетингових дослiджень; розробку конкурентного продукту; розробку iнших елеменпв комплексу маркетингу (встанов-лення цши, вибiр методiв просування продукту i доведення його до споживача);органiзацiю зво-ротних зв'язк1в зi споживачами.
Напрям «управлшня шновашями» це процес розробки чпкого алгоритму та послiдовностi впроваджень нововведень у дiяльнiсть компанп, впорядкована система стратегiчного управлiння нововведеннями, яка мае на меп вивчення основних напрямшв дiяльностi й обгрунтування комплексу заходiв щодо реалiзацil шновацшно!
стратеги. Даний напрям також впливае на управ-лiння ефективнiстю тдприемства.
Я вважаю, що запропонованi напрямки впли-вають на управлiння ефектившстю виробничо1 дiяльностi пiдприемства. Завдяки узгодженосп та координуванню напрямк1в можливий результат на шдприемствг
При управлiннi ефектившстю на тдприемстш потрiбно дiяти на основах теорп та практики менеджменту, враховувати при цьому умови для тдприемства в державi та специфшу завдань функцюнального напряму управлiння. Врахо-вуючи, що загострилась економiчна та политична ситуацiя в Украïнi пот^бно бути бiльш обереж-ним тдприемству на ринку та докладати певних зусиль щоб бути конкурентоспроможним.
Висновки
Отже, управлiння ефективнiстю пiдприемств мае базуватись на принципах вщповщноеп
економiчним законам, концептуальностi, систем-ностi.
Управлшня ефективнiстю дiяльностi тдприем-ства необхщно розглядати як систему, яка скла-даеться з певноï кiлькостi складних елементiв, а досягти успiху вона може лише за умов скоорди-нованих дш ïï складових. В данш статтi було розглянуто, що управлшня ефектившстю вироб-ничоï дiяльностi в своïй теорiï та практиц включае три концепцiï пiдходiв - системна, про-цесна, ситуацiйна, а також концептуальш положения стратегiчного управлшня.
При системному управлшш ефективностi було запропоновано 3 напрямки: управлiнський аналiз на пiдприемствi, управлiния маркетинговою дiяльнiстю, управлiния iнновацiями. В подаль-шому потрiбно бiльше придiляти увагу управ-лiнню ефективнiстю пiдприемством та давати бшьш детальнiшi визначення даному поняттю.
Список лiтератури:
1. Завадський Й.С. Менеджмент / Й.С. Завадський. К.: УФ1МБ, 1997. - T. 1. 543 с.
2. Туленков Н. Социальная эффективность управления / Н. Туленков. Персонал, 1997. № 2. 3-17 с.
3. Червяченко А.В. Теоретичш шдходи до визначення ефективност соцiально-економiчноï системи та ïï видова класифжащя / А.В. Червясенко. - Економжа розвитку, 2006. - № 1. - С. 46-48.
4. Марюна I.A. Менеджмент тдприемства: Опорний конспект лекцш. / 1.А. Марюна, Р.1. Бiловор, В.П. Сторожук. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2003. - 147 с.
5. Бшовол P.I. Управлшня ефектившстю: Опорний конспект лекцш. / Р.1. Бшовор. - Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2005. - 61 с.
6. НЫ Е. Призма эффективности. Карта сбалансированных показателей для измерения успеха в бизнесе и управления им / Е. НЫ, К. Адамс, М. Кенерлц [пер. с англ.]. - Днепропетровск: Баланс-клуб, 2003. - 400 с.
7. 1гнатаева А.В., Исследование систем управления / А.В. 1гнатаева, М.М. Макммцов. -М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 157 с.
8. Гончарук А.Г. Методические основы оценки и управления эффективностью предприятия / А.Г. Гончарук. - Одеса : «Астропринт», 2008. - 288 с.
9. Армстронг М. Менеджмент: методы и приемы / [М. Армстронг, Д. Ланкостер, Д. Уотерс и др.] ; О.О. Чистяков (пер. с англ.). - [Перевод с 3 англ. изд.] - К. : Знання - Пресс, 2006. - 876 с.
10. Говорушко Т.А., Климаш Н.1. Г-57 Управлшня ефектившстю дiяльностi шдприемств на основi вартiсно-орiентованого шдходу : монографiя / Т.А. Говорушко, Н.1. Климаш. - К. : Логос, 2013. -204 с. - Бiблiогр.: 150 -168 с.
11. Группа компаний Ланит [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.lanit.ru /business/126
12. П. Друкер, Эффективный руководитель / Друкер П. - М.: «Манн, Иванов и Фербер», 2012. -240 с.
13. Strategic-Line, Концепция Performance Management [Електронний ресурс]. - Режим доступу: linhttp://www.strategic-line.ru/index.files/Page36_1.htm
14. Грицик К.В. Управлшня ефектившстю дiяльностi тдприемства на основi формування системи збалансованого розвитку: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. ек. наук: спец. 08.00.04 - Одеський державний економiчний ушверситет. - Одеса, 2009. - 16 с.
15. Куценко А.В. Органiзацiйно-економiчний мехашзм управлшня ефектившстю дiяльностi шдприемств споживчоï кооперацп Украши: Монографiя. / А.В. Куценко. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. - 205 с.
16. Шимановська^анич Л.М. Основи менеджменту [Електрон. ресурс] : навч.-метод. помбник для самост. вивчення дисциплши за кредитно-модульною системою. В 2-х ч. / Л.М. Шимановська-Дiанич, М.В. Гунченко, К.Ф. Яковенко, М.О. Лисенко. - Полтава : ПУСКУ, 2008.
17. Маскон М. Основы менеджмента /Пер. с англ./ Маскон М., Альберт М., Хедоури Ф. - Учебник. -М.: Дело ЛТД, 2010. - 701 с.
18. Барибша Я.О. Системолопя управлiння конкурентним потенцiалом тдприемства / Я.О. Барибiна // Науково-практичний журнал «Экономика Крыма №3 (44)», 2013 год» (Таврический национальный университет имени В.И. Вернадского, г. Севастополь, 2013 рж) - Севастополь: ТНУ ш. Вернадського, 2013. - 205-210 с.
19. Публжацп для учшв. Теоретико-методолопчш засади економiчноl ефективностi дiяльносi Теоретико-методологiчнi засади економiчноl ефективностi дiяльностi пiдприемства [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uchni.com.ua/ekonomika/1749/index.html? page=2
20. Бинкин Б.А., Черняк В.И. Эффективность управления: Наука и практика. / Б.А. Бинкин, В.И. Червяк. - М.: Наука, 2004. - 267 с.
21. Бугров Д. Метрика эффективности / Д. Бугров. - Вестник Мсйшеу, 2010. - № 3. - С. 12-16.
22. Филиппова С.В. Управленческий анализ: теория и практика. Цикл «Современные управленческие технологии» / С.В. Филиппова. - Киев: АВРИО. - 2004. - 336 с.
Надано до редакцп 20.04.2014
Xapi4KOB Сергш Костянтинович / Sergey K. Kharychkov
Бендас Свгглана BiKropiBra / Svitlana V. Bendas
l-svetik@mail. ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Концептуальш засади уnравлiння ефективнiстю виробничоï дiяльностi тдприемства [Електронний ресурс] / С.К. Харiчков, С.В. Бендас //EKOHOMirn: реалп часу. Науковий журнал. — 2014. — № 4 (14). — С. 11-19. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2014/n4.html
