CC BY
12
12. Gorbatov, V. M. (2006). Konkurentosposobnost' i tsikly razvitiya integrirovannykh struktur biznesa : monografiya [Competitiveness and cycles of development in integrated business entities : monograph]. Kharkiv : «INGEK» [in Rus.].
ДАН1 ПРО АВТОРА
Чернявська 1рина Миха^вна, кандидат eKOHOMi4HMx наук, доцент, доцент кафедри економки та оргашзацп виробництва
Днiпровський державний техшчний унiверситет, e-mail: eov-eco@ukr.net orcid. org/0000-0002-2954-1156
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Чернявская Ирина Михайловна, кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики и организации производства
Днепровский государственный технический университет, e-mail: eov-eco@ukr.net
DATA ABOUT THE AUTHOR
Chernyavs'ka Iryna, PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor at Department of Economics and Industry engineering
Dniprovsky State Technical University, e-mail: eov-eco@ukr.net
Подано до редакцп 29.11.2019 Прийнято до друку 25.12.2019
УДК 330.8:655.58 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2020-44-143-153
КОНЦЕПТУАЛЬН1 ЗАСАДИ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИДАВНИЧИХ КООПЕРАТИВА У КОНТЕКСТ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ЕКОНОМ1ЧНО1 ЮТОРП
Костик е. П.
Предметом досл'дження е соц/ально-профес/йний склад засновниюв, члене та сп1вробтниюв видавничих кооператив¡в, що д'ояли в УСРР у контексто вивчення проблем економ'очно)' ¡стори.
Мета наукового досл'дження полягае у досл'одженн'о, через призму економ'очно)'¡стори', соц'оально-профес1йного складу засновник'ов, членов та сп1вроб1тник1в видавничих кооператив¡в, що д'ояли в УСРР.
Методи досл'дження. Ус компоненти досл'одження базуються на основних принципах - науковост'о, ¡сторизму, об'ективност'о, системност'о, розвитку, пр1оритету конкретно)'¡стини, плюрал1зму, а також методах п'ознання соц1ально-економ1чних процес'ов суспльного розвитку - анал'озу, синтезу, проблемно-хронолог1чному, пор'овняльно-анал'отичному, археограф1чному, ретроспективному, статистичному, системного та комплексного подходу.
Методолог'т проведення роботи. У процесо досл'одження означено)' проблематики були взято за основу основно положення: економ'очно)' ¡стори та ¡стори економ'очно)' думки, прац в'отчизняних та заруб'ожних учених о практиков в означен'ой сфер/'.
Результати роботи. У контексто означено)' проблематики ми досл'одили соц/ально-профес/йний склад засновник'ов, членов та сп1вроб1тниюв видавничих кооператив¡в, що д'ояли в УСРР у контексто вивчення проблем економ'очно)' ¡стори.
Галузь застосування результат¡в. Результати даного досл'одження можуть бути застосован'о у сфер1 вивчення проблем економ'очно)'¡стори та ¡стори економ'очно)'думки, ¡стори видавничо)'галуз'о.
Висновки. Отже, система подготовки кадров для книготорг'овельноо мереж1, зокрема видавничо)' коопераци, мала певну специф'оку. На в/дм/ну вод програми з подготовки роб1тниюв пол'ограф'очного виробництва, у подтримц яко)' держава брала активну участь, ф'онансування ж подготовки книгар'ов, кооперативних видавництв, було повн'остю позбавлене державно)' п1дтримки. У цьому виявилася принципова позиц1я Радянсько)' держави, що, незважаючи на Нову економ'очну пол/тику, продовжувала «дивитися» на сферу торг1вл1 о пов'язану з нею необх'одн'ость вивчення кон'юнктури книжкового ринку, як на пережиток кап'отал'озму. Безперечно, що надання коопераци можливост'о орган'озувати систему подготовки кадров для книготорг'овельноо мереж1 певною м1рою актив'озувало ринково в'односини в республ1ц1, сприяло вивченню специфки читацького попиту, стимулювало розвиток видавничо)' д'ояльност'о в Украон'о. Проте мирне сп'ов'оснування соц1алютично-орган1зованого виробництва друковано)' продукци / ринково)'системи))'поширення тривало лише до к/'нця 20-х роюв, коли разом з кооперативними видавництвами була одержавлена й система подготовки кадров для книготорг1вл1.
© Костик е. П., 2020
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 44
143
Ключовi слова: K00nepamueHi видавництва; органiзацiйне формування кооперативних видавництв; нормативно-правова база; ф1'зичн1' i юридичнi особи; засновники, члени, сп/'вроб/'тники; завершена органiзацiйна система; управл'тсько-адмМстративна вертикаль; пдготовка квал'ф'кованих спецiалiстiв.
КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ ОСНОВЫ КАДРОВОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ ИЗДАТЕЛЬСКИХ
КООПЕРАТИВОВ В КОНТЕКСТЕ ИЗУЧЕНИЯ ПРОБЛЕМ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ИСТОРИИ
Костик Е. П.
Предметом исследования является социально-профессиональный состав учредителей, членов и сотрудников издательских кооперативов, действующих в УССР в контексте изучения проблем экономической истории.
Цель научного исследования заключается в исследовании, через призму экономической истории, социально-профессионального состава учредителей, членов и сотрудников издательских кооперативов, действующих в УССР.
Методы исследования. Все компоненты исследования базируются на основных принципах -научности, историзма, объективности, системности, развития, приоритета конкретной истины, плюрализма, а также методах познания социально-экономических процессов общественного развития - анализа, синтеза, проблемно-хронологический, сравнительно-аналитический, археографический, ретроспективный, статистический, системного и комплексного подхода.
Методология проведения работы. В процессе исследования обозначенной проблематики были взяты за основу основные положения: экономической истории и истории экономической мысли, труды отечественных и зарубежных ученых и практиков в указанной сфере.
Результаты работы. В контексте обозначенной проблематики мы исследовали социально-профессиональный состав учредителей, членов и сотрудников издательских кооперативов, действующих в УССР в контексте изучения проблем экономической истории.
Область применения результатов. Результаты данного исследования могут быть применены в области изучения проблем экономической истории и истории экономической мысли, истории издательской отрасли.
Выводы. Итак, система подготовки кадров для книготорговой сети, в частности издательской кооперации, имела определенную специфику. В отличие от программы по подготовке специалистов для полиграфической отрасли, в поддержке которой государство активно участвовало, финансирование же подготовки книжников, кооперативных издательств, было полностью лишено государственной поддержки. В этом проявилась принципиальная позиция Советского государства, что, несмотря на Новую экономическую политику, продолжало «смотреть» на сферу торговки, и связанную с ней необходимость изучения конъюнктуры книжного рынка, как на пережиток капитализма. Бесспорно, что предоставление кооперации возможности организовать систему подготовки кадров для книготорговой сети в определенной степени активизировало рыночные отношения в республике, способствовало изучению специфики читательского спроса, стимулировало развитие издательской деятельности в Украине. Однако мирное сосуществование социалистически-организованного производства печатной продукции и рыночной системы ее распространение продолжалось лишь до конца 20-х годов, когда вместе с кооперативными издательствами была огосударствленная и система подготовки кадров для книготорговли.
Ключевые слова: кооперативные издательства; организационное формирование кооперативных издательств; нормативно-правовая база; физические и юридические лица; учредители, члены, сотрудники; организационная система; управленческо-административная вертикаль; подготовка квалифицированных специалистов.
CONCEPTUAL PRINCIPLES OF STAFFING PUBLISHING COOPERATIVES IN THE STUDY OF ECONOMIC HISTORY
Kostyк Yevhenii
The subject of research is the socio-professional staff of the founders, members and co-workers of publishing cooperatives operating in the USSR to study the issues of Economic History.
The goal of research is to study with regard to Economic History the socio-professional staff of the founders, members and co-workers of publishing cooperatives operating in the USSR to study the issues of Economic History.
Methods of research. All components of the study are based on fundamental principles - scientific, historicism, objectivity, system, development, priority of concrete verity, pluralism; and also the methods of knowledge of social and economic processes of social development - analysis, synthesis, problem-chronological, comparative analytical, archaeological, retrospective, statistical, a systematic and integrated approach.
Research methodology. In the process of the study, the fundamental principles were based on Economic History and History of Economic Thought, the Ukrainian and foreign scientists' works and experts in this area.
Results of work. In the article, the socio-professional staff of the founders, members and co-workers of publishing cooperatives operating in the USSR to study the issues of Economic History has studied.
The field of application of results. The results of this research can be applied to study the issues of Economic History and History of Economic Thought, History of the Publishing Industry.
Conclusions. Thus, the staff training system for the book-trading network, including the publishing cooperative, had some specific features. Compared to the program to train workers of printing production, where the state took part actively, the financing for the training of booksellers and cooperative publishers was totally devoid of state support. This was the fundamental position of the Soviet state, which, despite the New Economic Policy, continued «to look» at the sphere of trade and the associated need to study the book market, as a relic of capitalism. It is undeniable that giving the cooperative the opportunity to organize a training system for the book-trading network to some extent intensified the market relations in the republic, facilitated the study of the specificity of readers' demand as well as stimulated the development of publishing activity in Ukraine. However, the peaceful coexistence of the socialist-organized production of printed matter and the market system of its proliferation lengthy until the end of the 1920s, when, together with the cooperative publishing houses, a training staff system for the book trade was state-controlled.
Key words: cooperative publishing houses; organizational formation of cooperative publishing houses; legal framework; individuals and legal entities; founders, members, co-workers; organizational system; management and administrative vertical; training of qualified professionals.
JEL Classification: L13, L16, L23, L50, L73, M10-12, M30, N10, N30.
Постановка проблеми. Зумовлена розвитком в УкраТн недержавних видавництв, функцюнуванням оргашзацшних форм приватно', акцюнерноТ i кооперативно'!' книготорпвл^ приватизацшними та реприватизацшними процесами в економiчному житт сусптьства, вщтак i необхщнютю вивчення юторичного досвщу дiяльностi видавничих кооперативних товариств перюду НЕПу, з'ясування Тх специфки в умовах ринкових вщносин. Досить важливою, як з теоретично!' так i з практично' сторони, е дослщження со^ально-професшного складу засновниш, члешв та сшвроб^нимв видавничих кооперативiв, адже ц об'еднання посщали вагоме мюце в культурно-осв^ньому житп украТнського сусптьства 1920-х - початку 1930-х рр., а з шшого боку - представляло со^альш форми повсякденноТ роботи i творчост штел^енцп, уособлювало самодiяльнi форми пщприемництва населення. Саме оргашзацшш та соцiально-економiчнi пщвалини видавництва сприяли певною мiрою подоланню безроб^тя серед освггян i науков^в, зменшенню сусптьноТ напруги шляхом лiбералiзацi! виробничо-господарськоТ дiяльностi професшних груп [1, с. 5].
Стушнь дослщження проблеми. Довгий час ця проблема залишалася поза увагою юториш, тому, що мютить суперечливi тенденци юторичного розвитку леТ епохи. За радянськоТ влади наукова проблема з питань створення кооперативних видавництв не дослщжувалася хоча у деяких авторiв про не' згадувалося -
A. Козаченко, Г. Абрамов, В. Динкевич, Е. Добрий, Л. Гольденберг, А. Подгорнова, Н. Малыхин, Р. Машталiр л ш. У в^чизнянш науковш лiтературi досить мало роб^, як б висв^лювали дiяльнiсть кооперативних видавництв побiжно цi питання вивчалися у працях таких авторiв, як Т. Ювшар, С. Бабенко, М. Тимошик,
B. Кiзюн, Я. 1саевич, G. Костик. Слiд зазначити, що дана проблематика продовжуе привертати увагу наукового сшвтовариства, тому е актуальною, адже окремi ТТ аспекти залишаються невирiшеним.
Мета науково! CTaTTi полягае у дослщженш, через призму економiчно! iсторiТ, соцiально-професiйного складу засновникiв, члешв та сшвробп~нимв видавничих кооперативiв, що дiяли в УСРР у контекст вивчення проблем економiчноТ iсторiТ.
Виклад основного матерiалу. Органiзацiйне формування кооперативних видавництв вщбувалося згiдно нормативно-правовою базою радянськоТ держави, що регламентувала Тхню дiяльнiсть, впливала на соцiальний склад фундаторiв i не забувала одночасно про кадри фахiвцiв. В офщшних документах та перiодичних виданнях 20-х рр. ХХ ст. зус^чаються три категорп фiзичних осiб, котрi мали безпосередне вщношення до кооперативних видавництв: засновники, члени i ствробггники. Вони вирiзнялися повноваженнями, правами, обов'язками, фунщями.
Членами кооперативних видавництв були фiзичнi i юридичнi особи, тобто, як громадяни УСРР, так i оргашзацп: державы, профсшлков^ громадськi. Тхнi права забезпечувалися вщповщними законодавчими актами i положеннями статуту. Так, згщно з постановою ВУЦВК «Про право членства у вах формах коопераци» вiд 11 липня 1923 р. членами споживчого, стьськогосподарського, промислового, кредитового, позичково-ощадного товариства мали право бути вс громадяни, котрi не втратили своТх прав у судовому порядку обирати та бути обраними [2, арк. 395]. Членами видавництва «Пролетарш» були роб^ники, селяни, червоноармшц^ партшш i безпартiйнi особи, а також професшш спiлки та кооперативнi пщприемства, рiзнi установи й органiзацiТ. Уповноваженим членом кооперативного видавництва був кожний, хто вщповщав вимогам чинного законодавства, сплатив вступш й пайовi внески. Пайщик (член) ставав i сшвзасновником кооперативного об'еднання, але мав лише один голос, незважаючи на долю паю.
Кооперативы видавництва вирiзнялися вщ шших кооперативних товариств - споживчих чи стьськогосподарських, тим що останш мали завершену органiзацiйну систему i вщповщну управлшсько-адмiнiстративну вертикаль. Кооперативы видавництва мали ознаки збутово-торпвельних пщприемств, фундаторами яких були як фiзичнi, так i юридичнi особи. Для того, щоб залишити кооператив, варто було написати заяву, яку розглядали правлшня, рада та ревiзiйна комiсiя. Днем виходу визначали 31 грудня званого року, якщо колишнiй член кооперативу не вщповщав за борги оргашзацп, а розрахунок отримував пюля загальних зборiв, на яких заслуховувався зв^ про проведену роботу за поточний рк. Вибулому
поверталися його внески до пайового капралу з урахуванням збитш, що припадали на його долю. Вш не мав права на отримання частки основного капралу або шшого майна кооперативу. Правом голосу на загальних зборах користувалися лише т члени, як мали не менше 5-ти паТ'в. Кожен член, котрий мав право голосу, не м^ передавати сво'Т паТ' шшому. Так, видавничий кооператив «Спiлка авторiв» дотримувався органiзацiйних принципiв, передбачених чинним законодавством про кооперацю Його засновниками були особи, котрi працювали в наукових та культурно-осв^шх установах, користувалися виборчим правом, мешкали в УкраТ'ш та не переслщувалися законом [3, арк. 5]. Кооператив «Наука» оргашзували швалщи, якi мали кошти й пщтримку вiд органiв соцiального забезпечення та страхування, але через фiзичнi вади не могли виконувати деяк види робгг, тому статутом передбачалося забезпечення найманих роб^нимв - 25% вщ загальноТ' чисельностi членiв кооперативного об'еднання.
Фiзична особа, котра бажала вступити до товариства «Гарт», подавала заяву, а юридична, окрiм заяви, -примiрник свого статуту i постанову загальних зборiв про вступ. На час вступу сплачували вступний внесок у розмiрi 50 копшок. Кожен член вщповщав своТ'ми паями у двократному розмiрi вiд вартост паю. Рiшення правлiння могло бути опротестоване загальними зборами. Член товариства, який виходив самостшно або звтьнявся, залишався матерiально вiдповiдальним перед товариством до кшця року, якщо заява його про вихщ чи постанова про його виключення були подан не пiзнiше 1 жовтня, хоча за шших обставин вiдповiдальнiсть продовжувалася до 31 грудня наступного року. Вибулим поверталися паТ' протягом трьох мюя^в, але пiсля затвердження плашв на наступний рiк, коли були зроблен всi розрахунки щодо видавництва за минулий рк, а в разi збиткiв паТ' заверталися Т'х власникам з урахуванням вщповщноТ' суми на погашення збиткiв [4, арк. 13].
Питання про членство в кооперативних видавництвах було одшею з найважливших проблем, що викликала запальш дискусп в кооперативних та державних установах. Керуючись постановою ВУЦВК вщ 11 липня 1923 р., кожен пайщик користувався лише одним правом голосу незважаючи на те, сктьки в нього па'Тв, а також мав право вiльного виходу з кооперативу або м^ бути звтьнений з нього за рiшенням члешв правлiння оргашзаци. Обов'язком кожного пайщика було по можливост залучення нових члешв кооперативу, а також участь у реалiзацiТ продукци видавництва. Членами видавництва «Книгосшлка» були союзнi оргашзаци всiх видiв кооперацiТ. Кожен член кооперативу повинен був суворо дотримуватись умов статуту. Члени видавництва користувалися правом втьного вступу та виходу з нього, але для цього необхщно було написати письмову заяву.
У склад члешв видавництва «Сптка авторiв» входили лише особи, ям не мали судимости Т'хнш вковий ценз становив 18 рош i вони працювали в галузi науки, лiтератури та мистецтва, а також користувалися виборчим правом згщно з Конститу^ею УСРР та мешкали на територп УкраТни [5, арк. 5]. Членами видавництва «Наука» були швалщи, котрi мали со^альне забезпечення або страхування, вщнесеш до всiх груп iнвалiдностi без рiзницi статi, а також л, яким виповнилося 18 рокiв i якi могли брати участь у робот товариства своею особистою працею.
6 вересня 1927 р. Головкооперком затвердив постанову «Про заборону одночасного перебування в кооперативних оргашза^ях подружжю або особам, котрi споеднанi мiж собою родинними зв'язками». Згiдно iз цiею постановою на керiвних посадах або в органах управлшня кооперативних видавництв заборонялося перебувати родичам до «третього колша» [6, с. 121].
На випадок смерт пайщика видавництва «Каменяр» передавали спадкоемцям його долю, а вступш внески не поверталися. Якщо член кооперативного видавництва «Благо» помирав, то ва його права та обов'язки переходили нащадкам, без права займати виборш посади.
Для функцюнування будь-якоТ' оргашзаци необхщний висококвалiфiкований керiвний склад. У складi керiвникiв кооперативних видавництв була, переважно, штел^ен^я, це люди, котрi мали сшльш iнтереси або покликання, серед них зус^чаються лiкарi, письменники, освiтяни, державш службовцi тощо. Засновники кооперативних видавництв вирiзнялися за соцiальним походженням та осв^шм рiвнем. Так, наприклад, фундатори видавництва «Благо»: А. Ф. 1ванов, котрий народився 1891 р., за походженням був роаянином, рщна мова - росшська, освiта - загальна, закшчив Харкiвське художне училище за спе^альнютю кресляр; А. П. Сафронов (1887 р.) - роаянин, рщна мова - росшська, со^альне положення - службовець, осв^у мав середню; А. Н. Штаммер (1891 р.) - еврей, рщна мова - росшська, со^альне положення - службовець, освгга середня, спе^альнють громадський техшк; П. П. Захаров (1880 р.) - роаянин, рщна мова - росшська, со^альне положення - службовець, роб^ник кустар-одинак, селянин-середняк; М. В. Гливенко (1888 р.) -роаянин, рщна мова - росшська, со^альний стан - службовець, освгга середня, за спе^альнютю архiвний пра^вник [7, арк. 21, 22, 25, 27, 29]. Членами та засновниками Всеукра'Тнського роб^ничого кооперативного товариства «УкраТ'нський Роб^ник» були В. Г. Сегалович (1890 р.), за нацюнальнютю еврей, пщданство мав росшське, одружений, мав доньку, володiв росiйською та еврейською мовами, до революци учителював, належав до профсшлки працiвникiв освiти [8, арк. 5]; Г. е. Штоке (1896 р.) - еврей, досконало володiв еврейською, росшською, украТнською, польською мовами, був одружений мав доньку, за спе^альнютю -аптечний пра^вник, служив у лавах Червонш Арми пол^пра^вником [9, арк. 1]; А. А. Проховник (1904 р.) -еврей мав росшське пщданство, закшчив чотири класи, володiв росшською, еврейською та украТнською мовами, служив у лавах ЧервоноТ Арми на Полтавському фронт [10, арк. 5]; Г. С. Несю (1900 р.) - еврей, мав росшське пщданство, осв^а - вища [10, арк. 34]; Е. Г. Добрий (1898 р.) - еврей, одружений, мав сина, закшчив пмназш, працював просв^пра^вником, не служив у рядах ЧервоноТ Арми [11, арк. 1].
Кооперативы видавництва засновували особи, як мали досвiд роботи у видавничш галузi. Так, органiзаторами кооперативного видавництва «Червоне село» виступили: М. Н. Ленау - редактор мюцево!' газети «Голос Труда»; П. М. Арфа - редактор газети «Червоне село»; I. I. Галушко - член правлшня Полтавсько!' райсшлки; М. Ф. Марченко - член правлшня товариства «Господар Союзу»; С. Н. Крупко -завщуючий Губернським земельним управлшням [12, арк. 1]. Фундаторами кооперативного видавництва «Каменяр» були: М.1. Гордieвський, професор педагогiки; Б. В. Юршський викладач робiтфаку; Ю. О. Стефашв, педагог лiтератор; Г. М. Василишин, викладач роборганiзацiï; В.М. Левитський, службовець;
H. I. Букатевич, викладач народно!' осв^и; А. Музика, викладач л^ератури [13, арк. 5].
Засновниками кооперативних видавництв були також i представники кооперативних навчальних закладiв. Прикладом цього е видавництво «Сптка авторiв», фундаторами яко!' стали представники Кшвського кооперативного iнституту. Серед них Я. М. Калшовський, котрий працював викладачем, Г. Д. Махно був завщуючим планово!' частини Кш'вського союзпромкоопу, а також читав лекци в кооперативному шститут, П. М. Козлов був астрантом науково-дослiдницькоï катедри, Й. М. Маерович - член колет захисниш,
I. М. Полушкш - шструктор першого Кшвського ощадно-позичкового товариства.
Важливу роль у дiяльностi кооперативного видавництва «Пролетарш» в^грали Г. С. Васильков, I. Г. Вер^е, Л. А. Лiфшиц, Н. А. Злотченко, П. Б. Павлов, М. I. Мобель, М. Т. Чернуха, Ф. А. Ральф, I. М. !лын, М. Равiч-Черкаський [14, арк. 332]. Ус вони зробили свш внесок у видавництво. У процес створення та дiяльностi видавництва «Книгосшлка» активну участь приймали В. М. Целарiус, А. В. Совз, М. А. Агуф, А. М. Бахер, G. Калюжний, А. Гетлер та ш.
На початку 20-х рр. почали створюватися кооперативы видавництва, оргашзаторами яких виступали молодi украïнськi письменники-лiтератори, котрi зовшшньо «влилися» до складу радянських мит^в, але у сво'ш творчостi несли здобутки нацюнально!' культури. Органiзатором кооперативного видавництва «Плужанин» став С. Пилипенко, який одночасно очолював спiлку пролетарських письменниш «Плуг». Серед членiв ^еТ органiзацiï вiдзначилися П. Панч, А. Головко, I. Сенченко, А. Пашв, Домя Гуменна, Г.Орлiвна, Сава Божко, I. Кириленко, Т. Нечай, Д. Бедзик, Н. Забта, В. Чередниченко та ш. Хронолопчно другим було кооперативне видавництво «Гарт», його фундаторами виступили: вщомий на той час представник кооперативного руху В. Целарiус, редактор газети «Вют ВУЦВК» В. Еллан-Блакитний, представник вiд ЦУДу I. Кулик, а також М. Хвильовий, I. Кудря, О. Полоцький. Окрiм засновнимв, до нього належали вiдомi укра!'нсьм письменники i митцi: I. Дншровський, О. Довженко, М. Йогансен, П. Тичина. Були й таю, котрi одночасно належали i до «Плугу», i до «Гарту» (О. Копиленко, I. Сенченко, В. Сосюра та ш.).
Засновниками кооперативного видавництва «Культур-Л^а» у Киев^ були вiдомi дiячi в УСРР 1920-х рр. - М. Я. Береговський, Ш. Добш, I. М. Добрушип, М. I. Епштейн, А. Веледницький, I. Г. Вер^е, Д. Н. Гофштейн, М. Зiльберфарб, Г. Казакевич, М. Кац, I. Юпню, Л. М. Кв^ко.
З-помiж iнших необхiдно виокремити Муая Яковича Береговського (1892-1961) - музикознавця, фольклориста, котрий закшчив Кшвську консерваторiю, (1920) керував музичною школою «Культур^ги», пiдготував до друку п'ять томiв «еврейського музичного фольклору» (вийшов тiльки перший том); Добрушип !ехескель Мусiйович (1889-1953) - лiтературний критик, поет, прозаик. Закшчив юридичний факультет Сорбони. Автор численних вiршiв, оповщань, п'ес, критичних статей, монографiй, що друкувались у видавництвi «Культура-Лiга»; Казакевич Генах (1883-1935) - публщист, критик. Пюля революцп - видавець низки еврейських газет i журналiв, редагував л^ературш збiрники, пiдручники, довiдники, займався перекладами. Зробив значний внесок у розвиток еврейського театру, обробив i видав ктька п'ес еврейського класичного репертуару. З 1932 р. у Бiробiджанi - редактор газети <^робщжанер штерн»; Кац Мойше (18851960) - публщист, активний дiяч еврейсько!' культури, деякий час був на чолi кшвсько!' «Культри-Лiги», керував еврейським вщдтом Держвидавництва УРСР. Тимчасово жив у США, повернувся до СРСР. Автор книг «Наш Шолом-Алейхем», «Поколение, потерявшее страх». Автор статп мовою iдиш «Культур-Лiга» в Украïнi»; Юпню Iцхак (1896-1974) - еврейський проза!'к, писав на мовi iдиш. Багато ромв працював як дитячий письменник. Автор ромашв, оповiдань, п'ес, перекладач укра!'нсько!' класики, творiв свiтовоï л^ератури. Багато пере-кладених ним книг вийшли у видавництвi «Культура-Лiга»; Чайков Йосип Мусшович (1888-1979) - скульптор, заслужений дiяч мистецтв РРФСР. Осв^у одержав у Паризькiй Академiï мистецтв. Створив пам'ятники К. Лiбкнехту, К. Марксу (Кшв), пропiлеï перед входом до радянського павтьйону на Всесв^нш виставцi в Парижi, написав портрет А. Хачатуряна. !люстрував книжки видавництва «Культура-Л^а» [15, с. 121].
Ытел^ен^я (наукова, мистецька, педагогiчна та ш.) була засновником кооперативних видавництв, тобто кооперативы видавництва були не лише економiчними одиницями, що займалися виданням та розповсюдженням друковано!' продукцiï, а й духовними проводниками науки та культури в Укра!'ш.
Фундаторами кооперативного видавництва могли стати окремi особи, громадсью, полiтичнi, господарськi установи, зокрема засновниками кооперативно-видавничого товариства «Економiчне видавництво» стали Кшвська товарна бiржа в особi голови бiржового комiтету Л. Реута, Кшвське представництво Союзу з'!адв промисловостi, торгiвлi та транспорту в особi голови представництва Л. Ротайчика, Кшвський Окрвиконком i Предокплан в особi голови А. Волково!', Кшвський ярмарок -М. Волинського, ВсеукраТнський торговельний музей - в особi його директора З. Качанова, Кшвське представництво ради синдикатв в особi голови М. Попова, Кшвський Соробкооп - голови правлшня М. Втовського, Кшвський Молочарський союз в особi заступника голови правлшня М. Ботвиновського. З реестру
пайовикiв кооперативного видавництва «Украшський робiтник» стае зрозумiлим, що в ньому станом на 1 жовтня 1927 р. зафксовано 105 пайовимв, серед ^eï кiлькостi найбiльшим вщсотком па'|'в володiли такi пiдприeмства та оргашзаци, як ВУРПС - 2005 па'|'в, Головсоцстрах - 1000, Артемiвська Райсптка - 770, Артемiвський Окрвиконком - 543 та ш. [16, арк. 16]. А вже станом на перше жовтня 1929 р. кооперативне видавництво «Украшський роб^ник» нараховувало 211 пайовимв [17 арк. 5]. На 1 ачня 1931 р. членами видавництва «Гарт» було 20 оаб [18, арк. 12]. Цкавим е той факт, що кожне кооперативне видавництво, фундаторами якого виступили окремi фiзичнi особи, проюнувало недовго, вони постшно змшювалися, реоргашзовувалися чого не скажеш щодо тих видавництв, ^^аторами яких виступали юридичнi особи, особливо якщо вони були повнютю пщпорядковаш державним полiтичним структурам.
Бтьшють населення УСРР за своТм нацюнальним походженням були украïнцi, росiяни, евреТ. Украïнцi переважали, ïхнiй вiдсоток у 1926 р. становив 49,9, (у селi - 87,6%, а в мюл - 47,4%) тодi як роаян - 31,6% евре'1'в - 12,8% [19, с. 13]. У видавничш галузi украïнцi-друкарi складали - 33,7%, паперовики - 64,1%. У кооперативних видавництвах нацюнальноТ дискримшаци не було, а тому приймались ус представники нацш без винятку. У середньому, у кооперативних видавництвах украшу складали 57,2%, роаяни - 25,1%, евреТ -11,7%. Але й були своТ особливостi, коли у видавництвi працювали переважно представники одшеТ нацiональностi, це такi кооперативнi видавництва, як «Культур Л^а» (еврейське) та «Trybuna na Ukraini» (польське). Згщно з статистикою, у кооперативному видавництвi «Робiтник Донбасу» евре'1'в було 70%, в основному вони займали висом посадовi мюця [20, арк. 5].
У 20-х рр. одним iз факторiв, який впливав не лише на долю роб^ника, а й на оргашзацш чи установу, де вш працював, був принцип партшностк Оскiльки ново!' генерацiï кадрового складу, на який можна було б покластися, не було, держава виршуе зробити акцент на a^i кадровi ресурси, але з повним контролем ТхньоТ роботи. У цей же час на губкоми кП(б)У покладалося завдання здшснювати iдейний контроль за дiяльнiстю громадських, кооперативних та вщомчих видавництв, укрiплювати кадри, залучати комушспв до працi в кооперативних та шших непартшних видавництвах. У листопадi 1922 р. ЦК РКП(б) надюлало циркулярний лист «Про упорядкування видавничо!' справи», у якому мютилася вимога: «Встановити як загальне правило, щоб на чолi видавництва та в ролi вiдповiдальних редакторiв перюдичних видань були комунiсти з необхщним стажем. Виняток можливий лише у вщношенш вузькоспецiальних та науково-технiчних видавництв i видань» [21, с. 167]. Для кооперативних видавництв це було обов'язковою умовою як гарантя ТхньоТ дiяльностi. Але найбiльше вражае той факт, що саме видавництва з кооперативною формою управлшня бтьшою мiрою i не дотримувалися ^еТ умови. Так, згiдно з дослщженням даноТ проблеми близько половини вщ загальноТ кiлькостi працюючих у кооперативних видавництвах не належали до пробтьшовицьких полп"ичних органiзацiй, проте iнша половина, котра, як правило, посщала керiвнi командно-адмiнiстративнi посади у видавництвах належали, до КП(б)У та ЛКСМУ. Прикладом е видавництво «Книгосптка», де лише серед ствробпшиш торгового вiддiлу у 1924 р. 4 особи були членами комунютичноТ парти, а 34 - позапартшними i, що характерно, ц 4 особи займали вищi посадовi мiсця у вiддiлi, тодi як у кооперативному видавництвi «Роб^ник Донбасу» безпартiйних було 73%, партшних - 27%. Члени кооперативних видавництв «Каменяр», «Спiлка авторiв», «Благо», «Рух», «Друкар» стояли осторонь партiйних оргашзацш. Дiяли також i суто пробтьшовицьм кооперативнi видавництва, серед них: «Пролетарш», «Червоне село», «Гарт», «Плуг». Фундатори названих видавництв вщносилися до те!' категорiï iнтелiгенцiï, яка повiрила в «безгрiховнiсть» радянськоТ влади. Так, згщно з звiтними даними за 1923 р. видавництва «Пролетарш» його членами переважно виступали представники КП(б)У [22, арк. 29]. Члени видавничого кооперативного товариства «Гарт», щоб затвердити дану оргашзацш, спробували залучити до неТ господарчi органи та пролетарськ оргашзаци, а також рядових члешв КП(б)У.
У видавничш галузi було близько 0,7% вщ загальноТ ктькосп працездатного населення УСРР, зокрема, в полiграфiчнiй промисловостi працювало понад 10,5 тис. оаб [23, арк. 40], у паперовш - 3,8 [24, с. 12-13], iз них 35% на кооперативних видавництвах, ураховуючи, що поряд з ними дiяли державш, вщомч^ партшш, приватнi, акцiонернi видавництва, цей вщсоток був досить суттевим, до того ж iз кожним роком зростав. Наприклад, на перюд з 1922 по 1923 рр. ствроб^никами кооперативного видавництва «Пролетарш» було 38 оаб [25, арк. 1], у травш 1925 р. в складi видавництва працювало 56 оаб (при правлшш - 19, торгвщд^ - 10, редакцшному вщд^ - 10, центральному магазиш - 6, друкарському вщд^ - 11) [26, арк. 51], а вже в 1929 р. - 224 [27, арк. 39]. Штат кооперативного видавництва «Книгосшлка» на 1924 р. становив 127 оаб [28, арк. 233 зворот], а «Роб^ник Донбасу» мав - 74, тодi як видавництво «Украшський роб^ник» на початку свое!' дiяльностi (1925) нараховувало 66 оаб в 1926 р. - 83, у 1929 - 157, у 1930 - 159. Станом на 1928 р. у кооперативно видавничш та книготорпвельнш мережi було задiяно 14,9 тис. полiграфiстiв, 200 - у редакцшно-видавничш та 2,7 тис. - торпвельнш та в адмшютративному апаратк
Суспiльно-економiчний, пол^ичний та культурний розвиток держави вимагав квалiфiкованих спе^алюлв. На початку 1920-х рр. у видавничш сферi працювало 20% вщ загальноТ ктькосп зайнятих у цш галузi промисловостi в дореволюцiйний перюд. Переважна бтьшють квалiфiкованих спецiалiстiв шшла працювати в iншi галузi народного господарства, деям, це в основному, стара штел^ен^я, емiгрували, не погоджуючись з новою полiтикою держави, а т, що залишилися розпочати повномасштабний процес вiдновлення роботи у видавничш галузi не могли. До того ж, головним критерieм, яким керувалися експертш комiсiï при бiржах пра^ в ходi вiдбору кадрiв, було класове походження та щеолопчна стшкють, а не рiвень компетентностi та професiоналiзму [29, с. 119]. У результат висококвалiфiкованi редактори, фельeтонiсти,
друкарi з 20-рiчним фаховим стажем «не витримували перевiрки», а замють них на роботу приймалися малоосвiченi, але «полiтично грамотнi» особи пролетарського походження. Дуже мало було не ттьки авторiв, але й редакторiв, коректорiв, перекладачiв, навiть набiрникiв украТнського тексту не вистачало.
Ця проблема торкнулась i книготорпвельно!' мереж1, до яко!' прийшла молодь з незашченою середньою освiтою, зовсiм необiзнана з органiзацiею i технiкою книготорговле з асортиментом книг з те!' чи iншоï галузi знань. Щоб озброТти кадри хоча б мУмальними знаннями основ книготоргiвлi, для них влаштовувалися заняття з технiчного мУмуму, семiнари, окремi лекцiï, запроваджувалось шдивщуальне учнiвство по книгарнях. Майже в кожному губернському центрi були створен школи професiйного навчання полiграфiстiв. У Харковi в 1920 р. почала працювати школа друкарсько!' справи (тзыше школа iм. А. Багiнського). Була створена школа полн графiчного виробництва у Киеве Одесi та КатеринославО У Вiнницi працювала школа iм. Балабанова. У 1930 р. Комгтет у справах друку органiзував книжково-газетний технiкум, де готувалися кадри для книготорговле видавництв i редакцiй газет. При технiкумi було вiдкрито вечiрнiй вiддiл. Окрiм того, при Кивському кооперативному iнститутi було створено книжковий технiкум, а при Одеському кооперативному технiкумi -книготорговельний вiддiл. Водкривалися книжковi вiддiли i в загальних кооперативних технкумах Всеукрашсько!' Кооперативно!' Сптки за згодою з останнiми. Ц чотири технiкуми давали 240-250 книгарiв середньо!' квалiфiкацiï.
Систематичну роботу з подготовки книготоргiвельних кадрiв в УСРР проводило кооперативне видавництво «Книгосптка», яке мало найбтьшу мережу книгарень у мют й на селi. Для подготовки робiтникiв кооперативних книгарень видавництво оргаызувало 28 червня 1925 р. при центральному вщдтены чотиритижневi курси, через якi «пройшли» 44 слухачi [30, с. 188]. Приймалися на курси в першу чергу особи - керiвники книжково!' роботи кооперативних оргаызацм рiзних видiв та ступеыв, якi мали рекомендацiю вiдповiдних установ [31, арк. 1]. Протягом мюяця на курсах було проведено 127 лекцмних годин, де розглядалися теми: загальн положення книжково!' справи, оргаыза^я i практика кооперативно!' книготоргiвлi, друк книги на селi i оргаыза^я книготоргiвлi, бiблiографiя, книжкова комора (районна база постачання крамом культурного вжитку) тощо. Пiсля закiнчення курсiв було проведено перевiрку знань курсантiв. Подiбнi, але десятиденнi курси «Книгоспiлка» проводила у ВЫниц та Сумах [36, с. 2]. А вже на шець 20-х роюв кооперативне видавництво зарекомендувало себе як одне з найбтьших видавництв, що самоспйно навчало квалiфiкованих працiвникiв для видавничо!' галузО Так, протягом 1926-1928 рр. отримало освгту 200 книгарiв [32, с. 290], а в наступному роц - 473 [33, с. 7], у тому число й на чотиримюячних курсах у Харковi та Киевi (по 80 осiб), Дыпропетровську (40 осiб), двомiсячних - у Кiровоградi та Миколаевi (по 40 оаб). У 1929 роцi були оргаызоваы спецiальнi курси для подготовки книгарiв окремих книгарень на 58 слухачiв, термiн навчання становив 60 дыв, через рiк планувалося термЫ навчання збiльшити до 120 дыв. Окрiм навчання сiльського населення, «Книгосптка» проводила заняття i для робггниюв та iнженерiв. Було влаштовано конференцп для книгонош, де брало участь понад 2,5 тис. оаб [34, с. 4-5]. Усього з 1925 по 1931 рр. на 130 курсах «Книгосптки» пройшли навчання 3 378 слухачiв. За цей перюд змшився в бк розширення тематичний навчальний план з подготовки висококвалiфiкованих спе^алютв видавничо!' галузi та були збтьшеы термiни навчання.
Система навчання робггниш в основному акцентувалася на таких напрямках: готування квалiфiкованих книжкових робггнимв окружного та районного масштабу, практикантство, лекцп та практичнi вправи з книжково!' справи на загальнокооперативних курсах рiзного типу. На курсах слухачi подтялися на три групи: окружш, сiльськi та кооперативнi педагоги i культурники. Усього з 1925 по 1927 рр. було проведено 13 курав, випускниками яких став 331 спе^алют.
Завданням курав було орiентувaння слухачiв у питаннях кооперативно! та культурно!' роботи, набуття елементарних знань i навичок у спрaвi вивчення книги та користування бiблiогрaфiчними подручниками, орiентувaння в культурно-техшчних та оргашзацшно-культурних питаннях сiльсько!' книгaрнi. Робилися також бiблiогрaфiчнi огляди нaйвaжливiших розд^в лiтерaтури (полiтичноï, нaуково-технiчноï, стьськогосподарсько!', художньо!). Чотиримiсячнi курси були признaченi для подготовки зaвiдуючих райкнигарень, рaйiнспекторiв, книжкових водд^в та старших продaвцiв у книгарнях великих мют. Двомiсячнi курси готували продавцов районних книгарень, заводуючих стьських книгарень, молодших продавцов.
Програма складалася з таких основних частин: ¡стор1я книжково!' та видавничо! справи, оргашза^я книгарства, торговельно-операцшна робота та облк, техшка та методика роботи з книгою, б1блюграф1я та вивчення покупця, розповсюдження книжки на село, коопера^я i книгарська робота, робота з паперовим крамом. Вводилися також i додатково предмети, зокрема законодавство про книжкову торговлю, робота з наочним приладдям тощо.
Проведена пюля курсов переворка знань (шляхом групових бесод) дала там наслодки - ¡з 42 слухачов позитивно результати показали 20, середш -18, елементарш знання здобули 4 слухачк 30 курсантов повернулися на мюце попередньо!' роботи на бтьш високо посади, 9 влаштувалися на роботу, 3 через низьку квал1фкацш знаходились у невизначеному становищк
Велика роль належала «КнигосптцЬ> i в подготовь книгаров для села. Курси для стьських книгаров за 1926/27 р. готували виключно «низових^> книжкових робггнимв. Маючи завдання побудови книготорговельного апарату на село, «Книгосптка» в першу чергу «наштовхнулася» на питання подготовки робггниш для стьсько!' книготорпвлО Це були курси ¡з викладом головних книготорговельних та культурно-освотнох дисциплЫ. Взявши ороентир на книжкового робгтика в село, видавництво «Книгосполка» змшило програму курсов, яко в середньому тривали 14 дыв. 1'х завданням було ороентування слухачов у питаннях кооперативно!' та культурно!' роботи, здобуття елементарних знань та навичок у справо вивчення книги та користуваны б1блюграф1чними подручниками,
орieнтування в органiзацiйно-культурних та техшчних питаннях роботи сiльськоï книгарш. Програма сiльських курсiв подiлялася на таю частини: загальнокооперативш та книготорговельш теми, бiблiографiя, органiзацiя та практика книгарш, робота з канцкрамом. Основними методами роботи були лекци'-бесщи та практикантство.
На стьсьм курси слухачiв набиралася здебiльшого молодь. Наприклад, на Кшвських курсах з 28 слухачiв вiком до 20 рокiв було - 10 оаб, до 25 - 15, бтьше 25 - 3, серед них були i чоловки, i жшки, так, чоловшв - 23, жшок - 5. На курсах навчалися за нацюнальним походженням переважно украшу та евреТ, серед них украшав
- 22, евре'1'в - 6. За со^альним становищем службовцiв було - 15, роб^нимв - 3, селян - 10, !'хнш осв^нш рiвень мав також нерiвномiрний характер, так, семирiчну освiту мало - 17 оаб, середню та профшколу замнчило - 5, незамнчену семирiчну та «хатню» освiту мали - 6. За партшною ознакою члешв КП(б)У було - 3 особи, ЛКСМУ
- 17, безпартшних - 8. За стажем кооперативно!' роботи до 1 року навчалося - 10 оаб, до З ромв - 2, без стажу
- 16, книготорговельний стаж до 3 мюя^в мало - 5 оаб, до 6-ти - 2, до 1 року - 2, серед них бiблiотекaрiв - 10, лiквiдaторiв неписьменност - 4, учителiв - 1. Серед слухaчiв, як постшно мешкали на сел^ було - 23 особи. На навчання слухaчi рекомендувалися вщ оргашзацш, що в подальшому переймалися !'хшм працевлаштуванням. Так, на Кш'вських курсах вщ книготорговельних кооперативних оргашзацш було 28 слухaчiв, вщ райспток i «Книгосптки» - 2, робкоотв - 4, стьськогосподарських товариств - 22 [35, с. 144]. За невеликим винятком, це був типовий склад курсантв стьських книготорговельних курав. Як бачимо, тут переважае молодь з громадським i культурним стажем, але без книготорговельного i нав^ь кооперативного.
Курсанти, як правило, перебували на утриманш «Книгосптки». Вартють курав становила вщ 300 до 900 крб. залежно вщ мюця влаштування та млькосл слухaчiв, пересiчнi витрати на курсанта становили вщ 30 до 40 крб. Так, за даними дослщження, лише за перюд з 1926 по 1928 рр. на навчання з бюджету видавництва було асигновано понад 6,5 тис крб. [37, арк. 16].
Кооперативне видавництво «Книгосптка» широко практикувало шститут практиканства. Суть його по-лягала в тому, що видавництво за свш рахунок брало на практику мaлоквaлiфiковaних пра^внимв, ям протягом 3-ох - 4-ох мюя^в займалися теоретичною та практичною подготовкою, а потм !'х влаштовували на самостшну роботу. Так, за 1925-1927 рр. «Книгосптка» мала 32 практиканти, з них було влаштовано на рiзнi посади - 22 особи, решта «вщаялася».
Книгарського ВУЗу «Книгосптка» в мнц 20-х ромв не мала, але за ïï участю розгорнулася пiдготовкa кaдрiв рiзних вищих навчальних закладах Украши. Вона взяла напрям на пщготовку книгaрiв з вищою осв^ою: книгaрiв-економiстiв та книгaрiв-розповсюджувaчiв. Перших готував iнститут споживчо!' коопераци, що дiяв у Хaрковi, других - книжковий вщдт бiблiотечного факультету Хармвського iнституту полiтосвiти. У пщготовц книгaрiв-економiстiв брав участь також Хармвський iнститут народного господарства. Нaявнiсть тако!' aкaдемiчноï бази давала можливiсть готувати керiвний склад книгарських робiтникiв економiчно-оперaтивного й культурно-економiчного профiлю як для само!' «Книгосптки», так i для мюцевих оргашзацш. 1нститут полiтосвiти та споживчо!' кооперaцiï започаткували роботу кабшетв з вивчення попиту покупцiв i з економки та оргaнiзaцiï книготоргу.
Таким чином, у другш половиш 20-х рр. «Книгоспiлкa» пройшла великий шлях вщ примiтивних мiсячних книгарських курав до пщготовки книгaрiв з вищою освггою та створення основ науково-дослщницько!' роботи. Книготорговельнi вузiвськi курси давали змогу розгорнути науково-дослщну роботу, вщсутнють яко!' гостро вiдчувaлaся в Укра!'ш. Завдяки сво'ш професiйно-освiтнiй робот кооперативне видавництво «Книгосптка» великих проблем з кадровим забезпеченням не мало.
Проблемою кадрового забезпечення переймалася переважна бтьшють кооперативних видавництв, особливо це було пом^но пщ час украТшзаци, коли обов'язково вимагалися вщ роб^нимв та службов^в, особливо видавничо!' галуз^ знання украшсько!' мови. Деякi видавництва наймали вчителiв, якi проводили курси та гуртки з поглибленого вивчення украшсько!' мови для кадрового персоналу. Учитель для проведення курав з вивчення украшсько!' мови «Пролетарш» обходився в 30 крб. на мюяць [38, арк. 21]. За цим пильно слщкували державш органи. Так, 12 травня 1925 р. Хармвський губвщдт сптки пра^внимв осв^и запросив у видавництва «Пролетарш» даш про наявнють у ньому гурткiв з вивчення украТнсько!' мови дaнi щодо ктькосп прaцiвникiв, котрi вiдвiдують подiбнi гуртки, кiлькiсть бажаючих вивчати украТнську мову, а також, у ям днi i час вони працюють [39, арк. 7]. У другш половиш 20-х рр. кооперативне видавництво «Украшський роб^ник» уживав негайних зaходiв для пщвищення знань украшсько!' л^ератури, культури та укра!'нознавства мiж ствроб^никами фiлiй, а особливо продавцями книг. В обов'язковому порядку переглядався штат ствроб^нимв украТнського вiддiлу з метою пщбору робiтникiв з вищою квaлiфiкaцieю, якi б досконало володiли украТнською мовою й знали украТнську культуру.
Система пщготовки кaдрiв для книготорпвельно!' мережi мала певну специфiку. На вщмшу вiд програми з пщготовки роб^нимв полiгрaфiчного виробництва, у якш держава була одним iз головних кредиторiв, фiнaнсувaння системи пiдготовки книгaрiв було повнiстю позбавлене державно! пщтримки. У цьому виявилася принципова пози^я Радянсько! держави, що, незважаючи на нову економiчну полiтику, продовжувала «дивитися» на сферу торгiвлi i пов'язану з нею необхщнють вивчення кон'юнктури книжкового ринку як на пережиток кaпiтaлiзму. Безперечно, що надання коопераци' можливосп оргашзувати систему пiдготовки кaдрiв для книготоргiвельно!' мережi певною мiрою aктивiзувaло ринковi вiдносини в республщ^ сприяло вивченню специфiки читацького попиту, стимулювало розвиток видавничо! дiяльностi в УкраМ Про-те мирне ствюнування соцiaлiстично-оргaнiзовaного виробництва друковано!' продукц^ i ринково! системи !"ï
поширення тривало лише до кшця 20-х роков, коли разом з кооперативними видавництвами була одержавлена й система подготовки кадров для книготорпвлк
У цтому проблема кадрового забезпечення для кооперативних видавництв перюду НЕПу була одыею з нагальних проблем, яку вони намагалися виршувати цтком самоспйно, бо держава могла Тм допомогти лише полотпрацовниками. Освп"ня робота кооперативних видавництв надала не лише видавництвам, а й уай видавничм галузо квалофкованих спецоалюпв. У кшц 20-х на початку 30-х роков подготовкою спе^алю^в для видавничо!' галузо займалися в основному державно органи; кооперативно видавництва, у тому число й «Книгосптка», цей привтей утратили. Так, згщно з статистичними даними Центрального управлшня у справах друку в 1931 р. було подготовлено понад 10,9 тис. спецоалюпв, а в 1932 р. - 22,1 [40, арк. 16]. Але проблема кадрового забезпечення продовжувала юнувати, наприклад, кооперативне видавництво «Пролетарй» станом на 1931 р., додатково потребував у переквал1фкаци' та оновленн основного складу в ктькосп 249 особ [27, арк. 39]. У 1932 р. по видавничм галузо потреба в кадрах складала 2 478 особ, а це говорить про те, що держава повнютю не задовольняла видавництва спец1алютами високого фаху i в достатшй ктькосп.
Висновки. Отже, система подготовки кадров для книготорпвельно!' мережу зокрема видавничо!' коопераци', мала певну специфку. На вщмшу вод програми з подготовки роб^ниш пол1граф1чного виробництва, у подтримц яко! держава брала активну участь, фшансування ж подготовки книгаров, кооперативних видавництв, було повнютю позбавлене державно!' подтримки. У цьому виявилася принципова пози^я Радянсько!' держави, що, незважаючи на Нову економочну полотику, продовжувала «дивитися» на сферу торпвло i пов'язану з нею необхщнють вивчення кон'юнктури книжкового ринку, як на пережиток каттал1зму. Безперечно, що надання коопераци' можливост оргашзувати систему подготовки кадров для книготорпвельно!' мережо певною м1рою активозувало ринково водносини в республще сприяло вивченню специфки читацького попиту, стимулювало розвиток видавничо!' дояльност в УкраМ Проте мирне сшвюнування со^алютично-оргашзованого виробництва друковано! продукци' i ринково!' системи ïï поширення тривало лише до кшця 20-х роков, коли разом з кооперативними видавництвами була одержавлена й система подготовки кадров для книготорпвлк
Список використаних джерел
1. Костик С. П. Створення та дiяльнiсть кооперативних видавництв в УСРР 1922-1930 рр.: дис... канд. '¡ст. наук: 07.00.01; Переяслав-Хмельницький держ. педагог'чний ун-т iM. Григор'я Сковороди. Переяслав-Хмельницький, 2005. 241 с.
2. Збiрник узаконень та розпоряджень робтничо-селянського уряду УкраУни. 1923. № 26. С. 379, 395.
3. Центральний державний архв вищих органiв влади та управлння УкраУни (далi - ЦДАВО УкраУни). Ф. 271. Оп. 1. Спр. 830. 15 арк.
4. ЦДАВО УкраУни. Ф. 271. Оп. 1. Спр. 103. 16 арк.
5. ЦДАВО УкраУни. Ф. 271. Оп. 1. Спр. 823. 24 арк.
6. Збiрник узаконень та розпоряджень робтничо-селянського уряду УкраУни. 1927. Ч. 8. С. 36-37, 57, 121.
7. ЦДАВО УкраУни. Ф. 271. Оп. 1. Спр. 317. 42 арк.
8. ЦДАВО УкраУни. Ф. 178. Оп. 1. Спр. 175. 907 арк.
9. ЦДАВО УкраУни. Ф. 174. Оп. 1. Спр. 183. 18 арк.
10.ЦДАВО УкраУни. Ф. 174. Оп. 1. Спр. 146. 72 арк.
11.ЦДАВО УкраУни. Ф. 174. Оп. 1. Спр. 88. 45 арк.
12.ЦДАВО УкраУни. Ф. 271. Оп. 1. Спр. 74. 12 арк.
13.ЦДАВО УкраУни. Ф. 271. Оп. 1. Спр. 487. 29 арк.
14.ЦДАВО УкраУни. Ф. 168. Оп. 1. Спр. 527. 811 арк.
15. Правда стори: д'яльн'сть еврейсько'У культурно-просвiтницькоУ оргашзацУУ «Культурна Лга» у Киeвi (1918-1925): Зб. документ'^ i матер'ал'в / Укл. М.О. Рибаков. КиУв: Кий, 2001. 156 с.
16.ЦДАВО УкраУни. Ф. 174. Оп. 2. Спр. 10. 48 арк.
17.ЦДАВО УкраУни. Ф. 174. Оп. 2. Спр. 16. 37 арк.
18.ЦДАВО УкраУни. Ф. 555. Оп. 1. Спр. 47. 98 арк.
19.На^ональний перепис робiтникiв та службов^в УкраУни (жовтень-листопад 1929 р.): Зб. стат. матерiалiв / Укл. I. Златопольський. Харк'т: «<УкраУнський робтник», 1930. 157 с.
20.ЦДАВО УкраУни. Ф. 174. Оп. 1. Спр. 78. 24 арк.
21.^вшар Т.УкраУнський книжковий рух, як сторичне явище (1917-1923). КиУв: Логос, 1996. 344 с.
22.ЦДАВО УкраУни. Ф. 337. Оп. 1. Спр. 814. 53 арк.
23.ЦДАВО УкраУни. Ф. 166. Оп. 6. Спр. 682. 290 арк.
24.Статистична хронка ЦСУ, 1926. 15трав. № 38. Харк/'в: Державна статистика УСРР, 1926. 63 с.
25.ЦДАВО УкраУни. Ф. 168. Оп. 1. Спр. 867. 1 арк.
26.ЦДАВО УкраУни. Ф. 168. Оп. 1. Спр. 873. 67 арк.
27.ЦДАВО УкраУни. Ф. 555. Оп. 1. Спр. 86. 147 арк.
28.ЦДАВО УкраУни. Ф. 292. Оп. 1. Спр. 49. 233 арк.
29. Мзюн В.К. Видавнича д'яльн'сть державних, суспльно-полтичних та громадських органiзацiй в 20-т'1 р.: дис. канд. ст. наук / КиУвський Нац1ональний унверситет 'мен Тараса Шевченка: 07.00.06. КиУв: 1994. 206 с.
30.Хронка. Книжкова справа. Б'бл'олог'чн eicmi. 1925. № 1-2.
31.1нститут рукописв Национально/'б'бл'ютеки УкраУни im. В.1. Вернадського (м. Ки'Ув). Ф. 47. Спр. 26. 19 арк.
32.Бабенко С.Г. 1стор1я кооперативного руху; Льв1вська комерц1йна академ'я. Льв1в, 1нститут укра'Унознавства НАН УкраУни, 1996. 412 с.
33.Абрамов Г. Кооперативна книготорг1вля на перелом1. Радянський книгар. 1930. № 1. С. 6-7.
34.Нечаев М. Проблема готування книгарських кадр'в. Радянський книгар. 1930. № 5. С. 3-5.
35.Нечаев М. Готування кооперативних книжкових роб1тник1в на Укра'Уш. Бiблiологiчнi в'ст'г 1927. № 3. С. 141-145.
36.Агуф М. На шляху культурно'! революцИ. Комунст. 1926. 3 липня.
37.ЦДАВО УкраУни. Ф. 166. Оп. 7. Спр. 255. 141 арк.
38.ЦДАВО УкраУни. Ф. 292. Оп. 1. Спр. 25. 80 арк.
39.ЦДАВО УкраУни. Ф. 168. Оп. 1. Спр. 870. 29 арк.
40.ЦДАВО УкраУни. Ф. 555. Оп. 1. Спр. 36. 37 арк.
References
1. Kostyk, Ye. P. (2006). Stvorennia ta diialnist kooperatyvnykh vydavnytstv v USSR 1922-1930 rokiv [Making and Activities of the Cooperative Publishing in the USSR (1922-1930)]. Candidate Dissertation: 07.00.01 (History of Ukraine). Cherkasy, 241 p. [in Ukr.].
2. Zbirnyk uzakonen ta rozporiadzhen robitnycho-selianskoho uriadu Ukrainy [Collection of laws and regulations of the Workers 'and Peasants' Government of Ukraine]. 1923. no. 26. pp. 379, 395 [in Ukr.].
3. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy (dali - TsDAVO Ukrainy) [Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine (TsDA VO of Ukraine)). F. 271. Op. 1. Spr. 830 15 Sh. [in Ukr.].
4. Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 271. Op. 1. Spr. 103. 16 Sh. [in Ukr.].
5. Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 271. Op. 1. Spr. 823. 24 Sh. [in Ukr.].
6. Zbirnyk uzakonen ta rozporiadzhen robitnycho-selianskoho uriadu Ukrainy [Collection of laws and regulations of the Workers 'and Peasants' Government of Ukraine]. 1927. T. 8. pp. 36-37, 57, 121 [in Ukr.].
7. Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 271. Op. 1. Spr. 317. 42 Sh. [in Ukr.].
8. Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 178. Op. 1. Spr. 175. 907 Sh. [in Ukr.].
9. Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 174. Op. 1. Spr. 183. 18 Sh. [in Ukr.].
10. Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 174. Op. 1. Spr. 146. 72 Sh. [in Ukr.].
11. Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 174. Op. 1. Spr. 88. 45 Sh. [in Ukr.].
12. Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 271. Op. 1. Spr. 74. 12 Sh. [in Ukr.].
13. Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 271. Op. 1. Spr. 487. 29 Sh. [in Ukr.].
14. Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 168. Op. 1. Spr. 527. 811. Sh. [in Ukr.].
15.Rybakov, M. O. (2001). Pravda istorii: diialnist yevreiskoi kulturno-prosvitnytskoi orhanizatsii «Kulturna Liha» u Kyevi (1918-1925). [The truth of history: the activities of the Jewish cultural and educational organization «Cultural League» in Kyiv (1918-1925)]: Zb. dokumentiv i materialiv. Kyiv : Kyi, 156 p. [in Ukr.].
16.Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 174. Op. 2. Spr. 10. 48 Sh. [in Ukr.].
17.Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 174. Op. 2. Spr. 16. 37 Sh. [in Ukr.].
18.Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 555. Op. 1. Spr. 47. 98 Sh. [in Ukr.].
19.Natsionalnyi perepys robitnykiv ta sluzhbovtsiv Ukrainy (zhovten-lystopad 1929 r.) [National Census of Workers and Servants of Ukraine (October-November, 1929)]: Zb. stat. Materialiv. Ukl. I. Zlatopolskyi. Kharkiv: «Ukrainskyi robitnyk», 1930. 157 p. [in Ukr.].
20. Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 174. Op. 1. Spr. 78. 24 Sh. [in Ukr.].
21.Kivshar T. Ukrainskyi knyzhkovyi rukh, yak istorychne yavyshche (1917-1923) [Ukrainian book movement as a historical phenomenon (1917-1923)]. Kyiv: Lohos, 1996. 344 p. [in Ukr.].
22. Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 337. Op. 1. Spr. 814. 53 Sh. [in Ukr.].
23. Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 166. Op. 6. Spr. 682. 290 Sh. [in Ukr.].
24. Statystychna khronika TsSU [Statistical Chronicle of the CSO], 1926. 15 travnia no. 38. Kharkiv: Derzhavna statystyka USRR, 1926. 63 p. [in Ukr.].
25. Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 168. Op. 1. Spr. 867. 1 Sh. [in Ukr.].
26. Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 168. Op. 1. Spr. 873. 67 Sh. [in Ukr.].
27. Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 555. Op. 1. Spr. 86. 147 Sh. [in Ukr.].
28. Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 292. Op. 1. Spr. 49. 233 Sh. [in Ukr.].
29.Kiziun, V. K. (1994). Vydavnycha diialnist derzhavnykh, suspilno-politychnykh ta hromadskykh orhanizatsii v 20-ti r. [Publishing activities of state, public-political and public organizations in the 1920's]. Candidate's thesis. Kyiv, 206 p. [in Ukr.].
30.Khronika. Knyzhkova sprava [Chronicle. The book business]. Bibliolohichni visti. 1925. no. 1-2 [in Ukr.].
31.Instytut rukopysiv Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho (Kyiv). [Institute of Manuscripts of
the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine (Kyiv)]. F. 47. Spr. 26. 19 Sh. [in Ukr.].
32.Babenko, S. H. Istoriia kooperatyvnoho rukhu [History of cooperative movement]; Lvivska komertsiina akademiia. Lviv, Instytut ukrainoznavstva NAN Ukrainy, 1996. 412 p. [in Ukr.].
33.Abramov H. Kooperatyvna knyhotorhivlia na perelomi [Cooperative bookselling at the turn]. Radianskyi knyhar. 1930. no. 1. pp. 6-7. [in Ukr.].
34.Nechaiev M. Problema hotuvannia knyharskykh kadriv [The problem of training bookstores staff}. Radianskyi knyhar. 1930. no. 5. pp. 3-5. [in Ukr.].
35.Nechaiev M. Hotuvannia kooperatyvnykh knyzhkovykh robitnykiv na Ukraini [Training of cooperative book workers in Ukraine]. Bibliolohichni visti. 1927. no. 3. pp. 141-145 [in Ukr.}.
36.Ahuf M. Na shliakhu kulturnoi revoliutsii [On the way toward a Cultural Revolution]. Komunist. 1926. 3 lypnia [in Ukr.].
37.Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 166. Op. 7. Spr. 255. 141 Sh. [in Ukr.].
38. Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 292. Op. 1. Spr. 25. 80 Sh. [in Ukr.].
39. Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 168. Op. 1. Spr. 870. 29 Sh. [in Ukr.].
40. Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 555. Op. 1. Spr. 36. 37 Sh. [in Ukr.].
ДАНI ПРО АВТОРА
Костик Свгенш Петрович, кандидат юторичних наук, доцент кафедри економки ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMern Григорiя Сковороди». e-mail: к!ю79@киа
https://orcid.org/0000-0003-1613-2422 Researcher ID: C-2808-2019
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Костик Евгений Петрович, кандидат исторических наук, доцент кафедры экономики ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды». e-mail: к!ю79@киа
DATE ABOUT THE AUTHOR
Kostyk Yevhenii, Ph.D. in History, Associate Professor at the Chair of Economics Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University. e-mail: к!ю79@киа
Подано до редакцп 11.01.2020 Прийнято до друку 02.02.2020
УДК 336.2.33 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2020-44-153-164
БЮДЖЕТНА ПОЛ1ТИКА ТА ЕКОНОМ1ЧНИЙ РОЗВИТОК *
Паычний М. Д.
Предметом досл'дження е теоретичн!' засади та механiзми формування i реалiзацiï бюджетно'У полiтики як iнструменту регулювання економ'чного розвитку.
Метою досл'дження е поглиблення теоретико-методологiчних засад формування бюджетно'У полiтики та визначення особливостей УУ впливу на економ'чний розвиток кра'Уни.
Методи досл'дження. Для виршення поставлених завдань використано сукупнсть метод'т та п'дход'т, що надало змогу забезпечити концептуальну еднсть досл'дження. Застосовано д'алектичний, системний та структурний пдходи, методи узагальнення, анал'зу i синтезу, порiвняння, економко-математичного моделювання та наукового абстрагування.
Результати роботи: досл'джено основн iнструменти бюджетно'У полтики, що здйснюють вплив на економ'чний розвиток. Систематизовано досв'д кра'Ун iз розвинутою економкою щодо реалiзацiУ заход'т фскальноУ консол'дацИ та стимулювання економ'чного зростання в перод Велико'/' Рецес'УУ. Досл'джено вплив показника бюджетного дефциту на темпи росту реального ВВП у кра'Унах ОЕСР протягом 1981-2017 роюв.
Галузь застосування результатie. Бюджетна полтика кра'Уни та iнструменти УУ реалiзацiУ.
Висновки. Регулювання податкового навантаження на працю i каптал зд'/йснюе вплив на кон'юнктуру цих фактор'в виробництва на ринку, е однею iз визначальних причин м'грац'УУ трудового i фнансового капiталу м'ж р1'зними регюнами та кра'Унами с&ту. Враховуючи множиннiсть комбiнацiй податкових баз та ставок держава мае суттевi можливост'! для впливу на iнвестицiйний та споживчий попит, а отже на темп росту реального валового внутршнього продукту загалом. Вплив бюджетно'У полiтики у сферi видатк/'в на сукупний попит мае досл'джуватись з урахуванням пози^й Ух обсягу (сп'вв'дношення до ВВП), а також р/зно'У компози^йно'У структури. Важливим е збльшення вагового
* Роботу виконано в межах фундаментальноï науково-дослiдноï роботи «Бюджетна стратегiя економiчного зростання» (номер державноï реестрацИ' 0118U000128).
© Паачний М. Д., 2020 Економ1чний вюник ушверситету | Випуск № 44 153
