CC BY
32
УДК 332:330.356.2/.4 Доц. Р.З. Берлтг, канд. екон. наук - НУ "Льв1вська
полтехтка "; тж. О.1. Лиса - 1нститутрегюнальних до^джень
КОНЦЕПТУАЛЬШ ЗАСАДИ ПРОВЕДЕННЯ МОДЕРН1ЗАЦН ОСНОВНОГО КАП1ТАЛУ РЕПОНУ
Розглянуто та проан^зовано концептуальш питання ефективност модершзаци i використання основного капiталу, який е одним i3 найважливiших елементiв виробниц-тва на шдприемствах. Вiдзначено, що проблема модершзаци та iнновацiйного розвитку економжи передбачае пошук нових пiдходiв до практично! реатзаци оновлення основного кашталу. Одним i3 головних фактс^в ризику модершзаци економiки е великий стушнь зношеностi парку машин i устаткування. Тому проблема ефективного оновлення активно! частини основного кашталу в цш ситуаци набувае першочергового значен-ня. Сьогоднi актуальним залишаеться формування ново! концепци модернiзацi! основного кашталу регюну та шдприемств, що розмiщенi в його межах. Визначено основш напрями модернiзацi! основного кашталу та запропоновано джерела фшансування цих заходiв.
Ключовг слова: основний каштал, модернiзацiя, основнi засоби, каштал.
Постановка проблеми. Динашка та особливосп сощально-економ1чних процешв в Укра!ш потребують шдвищення р1вня ефективносп функцюнування суб'екпв господарсько! д1яльност1. Основний каштал, що поряд з шшими видами економ1чних ресуршв забезпечуе виробничий процес, у ринкових умовах пе-ретворюеться на один з основних визначальних чинниюв ефективносп господа-рювання. В1д його правильного формування, величини i рацюнально! структури значною м1рою залежать темпи зростання виробництва продукци i нацюналь-ного доходу кра!ни.
Ниш укра!нська економжа потребуе повномасштабно! системно! модершзаци основного кашталу, що включае оновлення шфраструктури, зм1ну структури промисловосп, експорту, внутршнього ринку. Для цього потр1бно ре-конструювати i створити нов1 конкурентоспроможш виробництва, привести технолопчний р1вень виробництва вщповщно до стандарпв передових щдус-тр1альних держав. Зробити це повинен насамперед приватний б1знес, який мае стати рушшною силою модершзаци.
Анал1з останшх досл1джень i публ1кац1й. Заходи щодо ефективносп використання основного кашталу розглянуто у працях як заруб1жних, так i в1т-чизняних вчених: З.Н. Борисенко, В.О. Вишневський, B.C. Козак, O.G. Кузьмш, Е.В. Лашн, Й.М. Петрович, А.Е. Фукс.
Ефектившсть використання основного кашталу е одшею 1з найбшьш важливих дослщницьких ланок на шдприемствах. Вщтворення основних вироб-ничих засоб1в розглядаеться як процес безперервного !х поновлення [1].
На сьогодш в Укра!ш склалася несприятлива ситуащя щодо забезпече-ност та ефективност використання основного кашталу. Насамперед це пов'яза-но з високим ступенем зношеност виробничих фонд1в, який, пор1вняно з мину-лими роками, збшьшився, що зумовлюе нагальну потребу в замш та модершзаци наявного парку засоб1в виробництва.
Так, незважаючи на те, що вартють основних засоб1в з кожним роком збшьшуеться, промислов1 тдприемства виготовляють продукщю на техшчно
застарiлому обладнант, що за умов форсованого НТП гальмуе розвиток вироб-ництва як на рiвнi окремого суб'екта тдприемництва, так i кра!ни загалом. Тоб-то спостерiгаeмо викривлення ситуацп щодо забезпеченостi та особливостей використання основного катталу [2].
Проблеми модертзацп та iнновацiйного розвитку економiки передбача-ють пошук нових пiдходiв до практично! реалiзацп оновлення основного катталу. Одним iз головних факторiв ризику модертзацп економiки е високий сту-пiнь зношеностi парку машин i устаткування. Тому проблема ефективного оновлення активно! частини основного катталу в цш ситуацп набувае важли-вого значення. Iнновацiйна ринкова економжа потребуе нового пiдходу до руху основного капiталу i темпiв його оновлення.
Кардинальт зрушення в умовах функцюнування пiдприемств та !х вщ-носини з органами влади зумовили змти в методологи оновлення фондiв. По-перше, змiнилася цiльова спрямоватсть оновлення: органiзацiя процесу ефективного поновлення сьогодт е серйозним перспективним шансом для укра!нсь-ко! економжи реально стати на шлях модертзацп та iнновацiйного розвитку.
1стотна змта умов функцiонування сучасно! глобалiзованоl економжи потребуе вiд суб'ектiв господарювання обл^ та прогнозного аналiзу всiх фак-торiв вiдновлення виробничого апарату, зокрема i тих, яким ранiше придшяло-ся недостатньо уваги. По-друге, рiзноманiтнiсть форм власностi, якi мають рiзнi органiзацiйнi модифжаци, висувають iншi вимоги до методологи та практики оновлення основного катталу. По-трете, значною мiрою змтилось коло роз-глядуваних питань i розв'язуваних завдань. Нова концепщя оновлення потребуе детального опрацювання багатьох пов'язаних iз цiею проблемою господарських ршень, якi прямо й опосередковано впливають на ефективтсть руху основного катталу [3]. З огляду на це, основний каттал необхiдно розглянути як елемент шновацшно! системи зi своею специфiкою цiльового, комплексного управлшня оновленням основного капiталу в умовах шновацтного розвитку.
Оцiнка загально! економiчноl ситуацп в кра!т свiдчить про необхщтсть глибоких зрушень у сферi оновлення основного капiталу, розробки та впрова-дження механiзму його модертзацп. При цьому важливо домогтися не просто оновлення техтки, але забезпечити можливiсть iнновацiйного розвитку еконо-мжи. Враховуючи роль i значення у сучаснш економiцi процесу оновлення основного катталу, необхщна нова концепщя його оновлення, яка сприятиме модертзацп та переходу економжи на тновацшний шлях розвитку.
Мета дослщження. Основними цшями роботи е формування концепту-альних засад щодо доцшьносп проведення модертзацп основного капiталу та визначення прюритетних напрямiв пiд час проведення такого роду модертзацп, а також формування можливих джерел фтансування такого роду заходiв.
Виклад основного матер1алу досл1дження. Модернiзацiя основного ка-пiталу мае на мет пiдвищити ефективнiсть виробництва i цим самим проявити потенцтт можливостi тдприемств щодо зростання завдяки:
• кардинальному тдвищенню якоста виготовлено! продукци, забезпеченню и конкурентоспроможноста на свгговому [ вггчизняному ринках;
• випуску ново! продукци або продукци з полшшеними характеристиками;
• тдвищенню ефективносп парку технологiчного устаткування;
• скороченню трудомiсткостi виробничих ироцес1в ^ як наслвдок, оптимiзацil чи-сельностi операциного персоналу;
• скороченню тривалост виробничого циклу виготовлення продукцй;
• скороченню втрат (продуктивних i непродуктивних);
• зниженню собiвартостi виробш (шляхом застосування прогресивних технологи, матерiалiв, економи енерго- i трудових ресурс1в).
• розробленню i широкому впровадженню ресурсозберiгаючих технологи;
• здшсненню всебiчиоl еколопзаци виробництва згiдно з сучасними вимогами до охорони навколишнього середовища.
Однак для досягнення поставлено! мети необхщно виршити проблеми, що стримують процес модершзаци основного катталу в регюш, де серед ос-новних е:
• низький р1вень галузевих i мiжгалузевих зв'язкiв, штеграцшних i кооперацшних процесш мiж пiдприемствами;
• низька конкурентоспроможшсть иродукци, що виготовляеться;
• високий ступiнь матерiального i морального зносу основного капталу;
• загальний низький технолопчний рiвень функцiонування виробництва;
• шерттсть пiдприемцiв щодо оновлення виробничо! бази пiдприемств;
• складнiсть доступу до фшансово-кредитних ресурсiв;
• ввдсутшсть стратепчно! орiеитацil;
• наявнiсть у структурi актив1в пiдприемства витратних об'екпв;
• збшьшення розриву мiж рiвнями технологгй, пор1вняно з розвиненими краша-ми;
• брак квалiфiкованих менеджер1в i робiтникiв;
• низька соцiальна спрямовашсть впроваджуваних заход1в;
• слабка розвинешсть ^овацино! культури та вiдсутнiсть культури швестуван-ня у розвиток;
• низький р1вень використання мехашзаци та автоматизаци виробництва;
• високий стутнь антропогенного навантаження на довкшля;
• висока матерiало- та енергомютюсть виробничих процес1в.
За таких умов оптимальним шляхом вирiшення описаних вище проблем е проведення модершзаци основного катталу тдприемств на засадах оновлення основних фондiв, впровадження нових технологш i активiзацiя !х шнова-цшно! дiяльностi. Аналiз наявносп i стану основного капiталу тдприемств дае змогу розрахувати показники та шляхи тдвищення ефективностi його використання, прогнозувати необхщшсть залучення кошпв для придбання нових основних засобiв через фiзичне зношення наявних.
Ефектившсть основних засобiв - результат отриманого ефекту, що ств-вщноситься з витраченими ресурсами. Пiдвищення ефективносп полягае в до-сягненнi найвищих результатiв за вiдповiдного рiвня розвитку продуктивних сил порiвняно з витратами пращ, використаними на створення суспшьного продукту. Полшшення використання основного катталу може бути забезпечене двома шляхами: штенсивним та екстенсивним.
1нтенсивний шлях характеризуеться тдвищенням завантаження устаткування та збшьшенням рiвня використання 1хньо! потужностi. Основними напря-мами тдвищення ттенсивного завантаження устаткування е:
• удосконалення технологш та оргашзацй виконання робiт;
• правильный виб1р машин 1 робочого устаткування;
• впровадження сучасних технологш.
При цьому варто зазначити, що значний вплив на продуктившсть устаткування мае яюсть його виготовлення. Екстенсивний шлях полягае у збшьшен-ш тривалостi роботи, скороченнi цiлозмiнних i внутрiшньозмiнних втрат робочого часу, шдвищенш коефiцiента змiнностi. Основними шляхами полшшення екстенсивного використання устаткування е:
• безперервне постачання тдприемствам сировини, матер1ал1в, палива, електро-енерги;
• своечасне усунення нам1чених диспропорцш у галуз1 й на тдприемствах, усе-редиш окремих цех1в, що дасть змогу запобггти перервам у робота тд-приемства;
• усунення причин нершном1рно1 роботи тдприемства, що призводить до неви-користання устаткування загалом, й у чаи, тобто до його простои.
У бшьшосп випадюв окремi показники, до яких належать екстенсивне й штенсивне використання устаткування, не можуть бути застосованi (вони пока-зують лише мiру використання окремих елеменпв основних фондiв), тому для визначення використання вше! маси основних фондiв на шдприемст потрiбно застосовувати узагальнювальнi показники.
Найбiльш важливим з них е фондовiддача основних фондiв, яка показуе загальну вщдачу вiд використання кожно! гривнi, витрачено! на основш фонди, тобто ефектившсть цього вкладення коштiв, !! зростання дае змогу знижувати обсяг нагромадження й вiдповiдно збiльшувати частку фонду споживання. При цьому якщо обсяг товарно! продукцп на майбутнш перюд не змiнюеться, то не-мае необхщносл збiльшувати основнi фонди - треба !х тiльки вдосконалювати, замшюючи застарiле обладнання прогресивною технiкою. Отже, тдвищення iнтенсивностi роботи основних фондiв (полiпшення !х використання) - це збшьшення кiлькостi вироблено! за одиницю часу продукцп в розрахунку на одиницю основних фондiв.
Одним iз головних факторiв пiдвищення ефективностi основного катта-лу е !х оновлення та техшчне вдосконалення. Впровадження досягнень науко-во-технiчного прогресу дае змогу тдвищити рiвень мехашзацп та автоматизацп виробництва, продуктивностi працi робiтникiв, сприяе економп матерiальних витрат, пiдвищуе культуру та безпеку виробництва.
Значнi резерви тдвищення ефективносп використання основного кат-талу мютяться у збiльшеннi тривалосп роботи машин та механiзмiв. Загалом сукуптсть резервiв покращення використання основних фондiв пiдприемства можна подiлити на три великих групи:
1. Техшчне вдосконалення засоб1в пращ, яке передбачае:
• техшчне переоснащення на баз1 комплексно! автоматизацп та впровадження гнучких виробничих систем;
• замшу застаршо! техшки, модершзащю обладнання;
• лжввдащю вузьких мюць [ диспропорцш у виробничих потужностях тд-приемства;
• мехашзацта допом1жних та обслуговуючих виробництв;
• розвиток винах^дництва та рацюнал1заторства.
2. Збшьшення тривалост роботи машин та обладнання завдяки:
• тквщацц незад1яного обладнання (здавання його в оренду, л1зинг, реал1защя тощо);
• скороченню термшв ремонту обладнання;
• зниженню простогв: цшозмшних та всередиш зм1н.
3. Покращення оргашзацп та управлшня виробництвом, а саме:
• прискорення досягнення проектно! продуктивност введених в експлуатащю основних фонд1в;
• впровадження науково! оргашзацп пращ та виробництва;
• покращення забезпечення матер1ально-техшчними ресурсами;
• вдосконалення управлшня виробництвом на баз1 сучасно! комп'ютерно! технь ки;
• розвиток матер1ально! зацжавленост пращвниюв, що сприяе шдвищенню ефективност виробництва [4].
Розроблення та поступове впровадження заходiв концепцп дасть змогу забезпечити зосередженiсть фшансових, матерiально-технiчних, iнших ресурсiв суб'ектiв господарювання для виршення визначено! проблеми та досягнення поставлено! мети.
Одним iз факторiв тдвищення ефективностi використання основного капiталу тдприемства е вибiр i поеднання рiзних джерел фiнансування модер-шзацп основного катталу. Вiдповiдно до iснуючих пiдходiв класифжацп, всi джерела iнвестицiйних ресурив для створення та модершзацп основного катталу можна роздшити на три основш групи: власнi, позиков^ залученi. Серед власних джерел фшансування головну роль вiдiграе прибуток, що залишаеться в розпорядженнi пiдприемства тсля сплати податкiв та iнших обов'язкових платежiв. Частину цього прибутку, що спрямовуеться на виробничий розвиток, можна використати на будь-яю швестицшш цЫ.
Другим за значенням джерелом власних кошпв е амортизацiйнi вiдраху-вання. Важливють амортизацiйних вiдрахувань як джерела оновлення пояс-нюемо тим, що, по-перше, !х можна розглядати як частку прибутку, що звiльне-на вщ податкiв, i, по-друге, за своею економiчною природою накопичена амор-тизацiя повинна бути засобом замши зношених елеменпв основного капiталу. Важливе значення при цьому мае вибiр методу нарахування амортизацi!. Так, коли тдприемство робить ставку на модершзащю, швидку замiну основних фондiв на новш якiснiй основi, вивiльнення вщ застарiлого i зношеного обладнання, то перевага надаеться пришвидшеним методам амортизацп.
Можна видшити двi актуальш форми залучення позикових коштiв для оновлення основного катталу: швестицшний лiзинг та iнвестицiйний селенг.
Iнвестицiйний лiзинг перетворюеться на одну з найбшьш перспективних форм залучення позикових кошпв. Його розглядають як один iз рiзновидiв дов-гострокового кредиту, що надаеться в натуральнш формi i погашаеться в розстрочку. Дефiцит швестицшних ресурсiв, з одного боку, i значна кiлькiсть не використовуваних виробничих об'екпв i устаткування внаслiдок економiчно-го спаду - з шшого, створюють передумови широкого використання швести-цiйного лiзингу в iнвестицiйнiй дiяльностi компанiй i фiрм, що розвиваються.
Iивестицiйиий селенг е одшею з нових форм залучення iивестицiйиих ресурсiв. Селенг е специфiчною формою зобов'язання, що складаеться в переда-чi власником (юридичними та фiзичиими особами) прав щодо користування та розпорядження його майном за певну плату. Як майно можуть виступати будiв-лi, споруди, обладнання, сировина i матерiали, грошовi кошти, цiииi папери, а також продукти штелектуально! i творчо! пращ. У зарубiжиiй практицi селенг перетворився на один з важливих шструмеппв фiиаисуваиия iивестицiй в рiз-них сферах бiзиесу.
1ншим значним джерелом оновлення основного капiталу виступае система державно! тдтримки пiдприемств. Використовуючи стимулювальш фуикцi!, держава може устшно вирiшувати як макроекоиомiчиi проблеми, так i спону-кати суб'ектiв до самостшного розвитку у визначеному напрямi на осиовi !х екоиомiчиих штерешв. Бюджетне стимулювання пiдприемств е одним iз голов-них факторiв, що сприяе проведенню процесу модериiзацi! в максимально ко-роткi термiии i на яюсному рiвиi.
Висновки та перспективи подальших досл1джень. Розроблення та поступове впровадження концептуальних засад модершзаци дасть змогу забез-печити зосередженють фiиаисових, матерiальио-техиiчиих, iиших ресурсiв суб'еклв господарювання для вирiшеиия визначено! проблеми та досягнення поставлено! мети. Перспективи подальших дослщжень, у цьому напрям^ поля-гають в розробцi заходiв щодо модериiзацi! виробництва та активiзацi! швести-цiй в основний каттал за видами екоиомiчио! дiяльиостi тих галузей, якi займа-ють вагому частку у формуваииi основного катталу регiоиу.
Л1тература
1. Житна 1.П. Екоиомiчиий анал1з господарсько! д!яльносп тдприемств / 1.П. Житна. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2008. - 264 с.
2. Економжа пiдприемства : пiдручиик / ред.: Й.М. Петрович. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - Львiв : Вид-во Магжшя, 2010.
3. Розов Д .В. Эффективность обновления основного капитала в инновационной экономике : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра екон. наук: спец. 08.00.05 - Экономика и управление народным хозяйством: управление инновациями / Д.В. Розов. - М., 2011. - 44 с.
4. Чорна 1.О. Ефектившсть основних виробничих фондiв та розроблення пропозицш щодо !! полшшення / 1.О. Чорна. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://firearticles.com/economika-pidpryemstv/94-efektivnist-vikoristannya-osnovnix-virobnichix-fondiv-ta-rozrobka-propozicij-shhodo-yiyl-pollpshennya-chorna-l-o.html
Берлинг Р.З., Лыса О.И. Концептуальные основы осуществления модернизации основного капитала региона
Рассмотрены и проанализированы концептуальные вопросы эффективности модернизации и использования основного капитала, который является одним из важнейших элементов производства на предприятиях. Отмечено, что проблема модернизации и инновационного развития экономики предполагают поиск новых подходов к практической реализации обновления основного капитала. Одним из главных факторов риска модернизации экономики является большая степень изношенности парка машин и оборудования. Поэтому проблема эффективного обновления активной части основного капитала в этой ситуации приобретает первостепенное значение. В настоящее время актуальным остается формирование новой концепции модернизации основного капитала региона и предприятий, расположенных в его пределах. Определены основные направления модернизации основного капитала и предложены источники финансирования данных мероприятий.
Ключевые слова: основной капитал, модернизация, основные средства, капитал.
Berling R.Z., Lysa O.I. Some Conceptual Foundations for Modernization of Fixed Capital of the Region
Some conceptual issues of modernization and efficiency of capital use that is one of the most important elements of the enterprise' production are considered and analysed. It is noted that the problem of modernization and innovative development of the economy includes the search for new approaches to practical implementation of renewal of fixed capital. One of the main risk factors of economic modernization is a large degree of deterioration of fleet vehicles and equipment. Therefore, the problem of efficiently updating the active part of the capital stock in this situation is of primary importance. Currently, the actual formation of the new concept is the modernization of fixed capital region and the businesses that are located within it. The article defines the main directions of modernization of fixed capital and proposed sources of financing these activities.
Key words: capital, modernization, fixed capital, enterprise, deterioration.
yffK336.748.12 Cm. euKu. n.I. Bifinuu, KaHd. eKOH. HayK;
acucm. X.B. ropdoea, KaHd. eKOH. HayK; cmyd. E.A. 0edaK -
Hy "HbeiecbKa noRvmexmxa "
nEPEXIfl flO IHO.fl^HHOrO TAPrETYBAHHfl B YKPAIHI
y MixHapogHifi npaKTH^ ogHHM 3 HaHe$eKTHBHimHx MeTogiB 6opoTb6u 3 iH$ga-^hhhmh npo^caMH e iH$ga^HHe TapreTyBaHHa. ypag yKpaiHH BHpimHB, qo b TenepimHifi eK0H0MiqH0 Ta nogiTHHHo HecTa6igbHiH cmyauii gga yKpai'HH nepexig go iH$ga^HHoro TapreTyBaHHa gonoMoxe no6opoTH HacgigKH iH$ga^HHHx пpoцeсiв. HEy nonaB nocTyno-bhh nepexig go rn|ga^HHoro TapreTyBaHHa qe b 2011 p. BigTogi Bxe Bgagoca gocarTH neBHHx pe3ygbTaTiB, a caMe 3HH3HTH m|ga^K> go 0,6 %, cTaHoM Ha groTHH 2014 p. y po6o-Ti ocHoBHy yBary npugigeHo aHagi3y pe3ygbTaTiB Big 3acTocyBaHHa iH$gaqHHoro TapreTyBaHHa b yKpaiHi, po3rgaHyro gocBig MixHapogHHx KpaiH, aKi 3acTocoByBagu rn|ga^HHe TapreTyBaHHa, npoaHagi3oBaHo nepeBaru Ta pu3HKH цboro pexHMy Ta nepcneKTHBH fioro nogagbmoro 3acTocyBaHHa b yKpaiHi.
Knwuoei cuoea: rn|ga^a, TapreTyBaHHa, eKoHoMiqHHH po3BHToK, BagroTHHH Kypc.
nocTaHOBKa npo6.roMH. ,fl,ga po3BHTKy ckohomIkh 6ygb-aKoi KpaiHH ogHHM 3 nepmoneproBHx 3aBgaHb e 3a6e3neneHHa cTa6igbHocri rpomoBoi ogнннцi. Peagi-3aqi цboгo 3aBgaHHa nepemKogxaroTb KprooBi aBHqa, 3oKpeMa iH|gaqHHi npo^-cu b eKoHoMqi. iH^gaqa e aTpu6yToM cycnigbCTBa, qo po3BHBaeTbca BignoBigHo go phhkobhx 3aKoHiB. lH|gaqnm npoцecн He 3HHKaroTb i He nepeTBoproroTbca b 6ygb-aKe iHme eKoHoMiHHe aBHqe, a nepe6yBaroTb y ToMy hh iHmoMy cram 3agex-ho Big xapaKTepy eKoHoMiHHoi cнтyaцii. OcKigbKH b YKpaiHi HecTa6igbHi eKoHoMin-Hi i nogiTHHHi yMoBH, to 36igbmyeTbca HMoBipmcTb eKoHoMiHHoro cnagy.
B yKpaiHi 3a cTa6igbHicTb rpomoBoi ogHHHq BignoBigae HaqoHagbHHH 6aHK yKpaiHH, aKHfi npoTaroM ocTaHHix poKiB 3gincHK>e nocrynoBHH nepexig go TaKoro MoHeTapHoro pexHMy, aK rn|gaqHHe TapreTyBaHHa, aKHfi y MixHapogmn npaктнцi e ogHHM 3 Hane|eKTHBHimHx MeTogiB BHopMyBaHHa rn|gaqHHHx npoцeciв.
AHa^i3 ocTaHHix goc^ig^eHt. ny6giKaqn, b aKHx gocgigxyroTb nuraHHa TapreTyBaHHa m|gaqn, e HHMago. npo6geMy BHBnaroTb y pi3HHx acneKTax. lH|ga-qme TareTyBaHHa gocgigxyBagu TaKi gocgigHHKH, aK B.B. Кapцeвa, A.O. ryHcb-khh, B.r. KynepyK, E.I. MoficeeHKo, O. nurgboBaHa. Bohh npuxogaTb go pi3HHx BucHoBKiB y cBoix gocgigxeHHax. ^eaKi eKoHoMicTH BBaxaroTb 3a нegoцigbнe BBe-
4. EKOHOMiKa, niaHyBaHHH Ta ynpaB-iiHHH B ra.iy3Hx
193
