CC BY
18
Динамiка загально1' суми капiтальних iнвестицiй та швестицш в ос-новний капiтал носить зростаючий характер. Iнвестицiï в основний каштал становлять близько 80 % загальноï суми капiтальних iнвестицiй, до того ж частка цього показника по роках теж мае зростаючу тенденщю, що е пози-тивним моментом.
На шдприемствах Украïни розроблення стратеги вщтворення основ-них виробничих фондiв сприятиме вирiшенню комплексу основних завдань щодо пiдвищення ефективностi виробничо-господарсько1' дiяльностi. Таким чином, формування стратеги вщтворення основних виробничих фондiв мож-на розглядати як складову системи управлшня виробничим потенцiалом тд-приемства з огляду на ïx значимють у господарськiй дiяльностi суб'екта гос-подарювання. Вiдтворення основних виробничих фондiв вiдбуваеться в без-перервному процес здiйснення рiзниx його взаемозв'язаних форм - ремонту, модершзаци та замши окремих елемеипв засобiв працi; техшчного переоз-броення, реконструкцiï та розширення дiючиx цеxiв, виробництв i шдприем-ств загалом, а також спорудження нових аналопчних виробничих об,ектiв. Необхщною передумовою нормального перебiгу вiдтворювальниx процеЫв е постiйний облiк ступеня спрацювання (старiння) та амортизацiï основних фондiв. Вчасний ремонт, модернiзацiя та змша основних фондiв вiдiграють велику роль у процес! пiдвищення ефективностi виробництва. Забезпечення високих темтв розвитку i шдвищення ефективностi виробництва можливе лише за умови штенсифжаци вiдтворення та лшшого використання дiючиx основних фондiв пiдприемств. Цi процеси, з одного боку, сприяють постшно-му шдтримуванню належного теxнiчного рiвня кожного шдприемства, а з ш-шого - дають змогу збiльшувати обсяг виробництва продукци без додатко-вих швестицшних ресурсiв, знижувати собiвартiсть виробiв за рахунок ско-рочення питомоï амортизаци й витрат на обслуговування виробництва та його управлшня, шдвишувати фондовщдачу i прибутковiсть.
Л1тература
1. Бондаренко О. Сучасш напрямки вщтворення основних засоб1в/ Економша: пробле-ми теорп та практики. - 2005, вип. 15. - С. 120-127.
2. Економжа пщприемства: Пщручник/ За заг. ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб. Та доп. - К.: КНЕУ, 2003. - 528 с.
3. Омельченко Л. Механизм обновления основных производственных фондов предприятия// Економша: проблеми теорп та практики. - 2004, вип. 125. - С. 25-29.
4. Статистичний щор1чник УкраУни за 2006 р1к/ Держком. статистики Украши/ За ред. О.Г. Осауленка. - К.: Вид-во "Консультант". - 2007.
УДК 330.8 Ст. викл. 1.Д. Чулта - Волинський шцюнальний
утеерситет м. Леа Укратки
КОНЦЕПТУАЛЬН1 ЗАСАДИ I ОСНОВН1 ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МОН1ТОРИНГУ ШДПРИСМСТВА
Розглянуто тдходи до побудови системи мошторингу шдприемства. Проаналь зовано складов! побудови шструментар1ю системи, критерп, показники та шдикато-ри процесу мониторингу.
Senior teacher I.D. Chulipa - Volyn national university
named after Lesya Ukrainka
Conceptual principles and basic principles of forming of the system of
monitoring of enterprise
Going is examined near the construction of the system of monitoring of enterprise. The component constructions of tool of the system, criteria, indexes and indicators of monitoring process, are analysed.
Постановка проблеми. В умовах динамiчного eK0H0Mi4H0r0 середо-вища для управлшня поточними i стратепчними змшами сплановано! дiяль-ност важливу роль вщграе pi3Ha шформащя, яка використовуеться для шд-тримки доцiльних i ефективних управлшських рiшень. Ускладнення характеру як виробничо-господарсько!', так i фшансово! дiяльностi в сучаснiй еконо-мiцi висувае новi вимоги до iнструментiв управлшня та методiв дослiдження й ощнки !х дiяльностi. В умовах реально! економжи, що склалися, будь-яке управлшське рiшення повинно, очевидно, носити досяжно перспективний характер, базуючись на оперативны шформаци. У такому контекст своечасний i випереджувальний характер шформацшного забезпечення системи управ-лiння стае одним i3 ключових факторiв, що забезпечують можливiсть шдви-щення ефективност^ диверсифiкацiю та iншi конкурентнi переваги.
У виршуванш цих завдань важлива роль выводиться системi мошто-рингу як функци управлiння, яка передбачае збiр шформаци, ii комплексну ощнку i прогноз на основi певно! системи взаемоузгоджених i збалансованих мiж собою показникiв. Такий пiдхiд на загал подiляеться всiма теоретиками i практиками, а тому викликае значний штерес до теори монiторингу як комплексу джерел, методичного шструментарш i засобiв узагальнення шформаци. Значення монiторингу дiяльностi пiдприемства полягае в тому, що його результати е вщправною базою корекци тактичних дш для досягнення стра-тегй. Тому у багатьох випадках вважаеться, що такий комплекс може бути залучено до загально! шформацшно! системи пiдприемства у виглядi окремо! пiдсистеми.
Незважаючи на загальновизначену значимють монiторингу для забезпечення ефективних управлшських ршень, вiдсутнiсть чiткого визначення структурних елеменпв, процедур i розроблення самого мехашзму оргашза-цiйно-методичного забезпечення системи мониторингу для оцiнювання по-точних справ i стратегiй шдприемства, цi чинники й становлять основну час-тину проблематики формування системи монторингу.
Аналiз дослвджень i публжацш дае змогу стверджувати, що питання формування надшно! системи монiторингу е актуальною тематикою зарубiж-них i вiтчизняних дослiджень [1, 3, 4, 6, 7]. У переважнш бшьшосп публжа-цiй система монiторингу розглядаеться не тшьки як iнструмент, метою якого е широкоформатний спектр шформаци, але й його абсолютно конкретна мета в удосконаленнi процесу управлшня шдприемством. Основнi сутнiснi характеристики мониторингу викладено у працi Е. Ушсона ("Мониторинг и анализ сетей. Методы выявления неисправностей. - М.: Лори, 2002), де обгрунтова-
но 6a30Bi елементи щеï системи, а також наведено точку зору автора на побу-дову мониторингу динамiчних систем.
Зарубiжнi економiсти Мак i Онг, як у своïй роботi (Mak Y.T., Ong P.E. Changes in Ownership structure and Board Structure ofter Initial Public Offering/FEN Governance Working Paper Series, 1999) виклали найважлив^ компоненти структури системи мошторингу, також запропонували технiчнi регламенти i програми для внесення змш у базову конструкщю системи мошторингу.
Аналiзуючи дослiдження i публiкацiï, можна вщзначити, що, з одного боку, при розв'язанш проблематики побудови системи мошторингу недос-татньо розглядаеться зв'язок iз ефективнiстю дiяльностi; в основi робiт над-мiрно закладаеться акцент сутшсного пiдходу та недостатне урахування галу-зевоï специфiки. З шшого боку, впровадження системи монiторингу розглядаеться, особливо зарубiжними авторами, як формування шструментарш вщ-стеження зростання вартост для акцiонерiв (модноï на тепершнш час вартю-ноï парадигми управлшня). З ще1" причини викладеш способи й iнструменти системи мониторингу бiльше акцентованi на отримання шформаци процесiв злиття, поглинання i реструктуризации анiж на рацiоналiзм управлiнськоï дь яльностi складних економiчних структур. У таких роботах система мошторингу розглядаеться як шструмент регулювання економжи пiдприемства ринковими методами; проблеми складових конкретно:' виробничо-госпо-дарсько1' дiяльностi знаходять вщображення меншою мiрою.
В шших роботах система монiторингу розглядаеться для конкретноï (вузькоспецiалiзованоï) сфери дiяльностi - вщ фiнансового контролю до про-понування цiеï системи для управлшня персоналом. Будь-який надмiрно вузькоспецiалiзований шдхщ, незважаючи на свою деталiзацiю i спецiалiза-цiю, втрачае ефективнiсть через вщсутшсть системностi, оскiльки взаемопо-в'язано не враховуе iншi супутнi компоненти функщонування пiдприемства.
Узагальнюючи систему мошторингу як функщю управлiння, у досль дженнi вiдзначаеться, що "роль системи мониторингу полягае в тому, щоб ефективно регулювати основнi параметри виробничоï дiяльностi, коригувати проекти, якi не задовольняють цiлi пiдвищення ефективностi шдприемства i постшно перебувати в курс всiх змiн як зовнiшньо, так i всередиш шдприемства" [1, с. 3].
Попри те, блочна конструкщя системи мошторингу все ж вважаеться невиршеною частиною загалъноЧ проблеми побудови теорп мониторингу. Во-на може мати переюс у глибиш вiдображення рiзних факторiв, та, через низь-ку синергiю, може змщувати спрямування надмiрноï уваги на одному з нап-рямкiв дiяльностi i вщповщне послаблення контролю за шшими аспектами дiяльностi.
Цiлi статт полягають у дослiдженнi теоретико-методологiчних шдхо-дiв до побудови системи монiторингу шдприемства та аналiзi iнструментарiю i технологш його проведення.
Виклад основного матерiалу. Своечасне виявлення, розпiзнавання i попередження проблемних аспекпв дiяльностi пiдприемства - основне приз-
начення системи мошторингу шдприемства. Проте одше", нав^ь досконало! i вiрогiдноï, констатацп вiдхилень i розбiжностей недостатньо; ця складова системи шформацшного забезпечення управлшня повинна своïми методами штерпретувати отриманi результати i формувати на ïx основi змютовт вис-новки, узгодженi 3i стратепею розвитку пiдприемства. Тому для побудови надiйноï системи монiторингу вимогою насамперед виступае забезпечення висо^ якостi шструментарш, розроблення критерiïв оцiнювання, шдикато-рiв i показникiв, сам процес вимiру, методика статистичноï обробки результата та ïx адекватна iнтерпретацiя.
Показники, що вводяться у систему мониторингу, повиннi охоплювати не тiльки характеристику дiяльностi безпосередньо конкретного шдприем-ства, а й характеристику зовшшнього середовища. На такiй основi сформована узагальнена характеристика монiторингу як "побудова системи для пос-тiйного спостереження за певним процесом з метою виявлення його вщповщ-ност очшуваному результату чи частковим припущенням включаючи спостереження, оцiнку i прогноз оточуючого середовища та його вплив на дiяль-нiсть пiдприемства через змши економiчноï кон'юнктури" [2].
Ця загальна характеристика достатньо добре характеризуе концепту-альнi засади побудови системи мониторингу як вiдправноï iнформацiйноï ба-зи для пiдтримки поточних i стратепчних управлiнськиx рiшень, а тому вщ-значаеться, що "економiчну дiагностику необxiдно розглядати як один з ета-пiв процесу управлшня, який передуе прийняттю управлiнськиx ршень та являе собою самостiйний напрям зi сво1ми прийомами, елементами i методами проведення" [3, с. 322].
Незважаючи на достатньо добре розставлеш акценти, побудова системи мониторингу не е такою однозначною, як це виглядае на перший погляд. К^м того, що саме поняття мониторингу не мае ушверсального тлумачення, складшсть посилюеться тим, що цю систему теоретично формують i вико-ристовують в рамках рiзниx сфер науково-практичноï дiяльностi. Крiм галу-зевоï специфiки, проблему розробки загальноï системи монiторингу посилюе ще й той факт, що шдприемства однiеï галузi можуть культивувати рiзнi типи оргашзацшних структур, а тому шформацшш системи цих пiдприемств i система мониторингу, що входить до ïx складу, матимуть свою специфiку. Саме з цих причин досить часто вщзначаеться, що "на сьогодш конкретних розробок дiагностування, якi можна було б використати для шдприемств в Укра1ш, не-мае" [4, с. 204].
Система мошторингу повинна бути розроблена для конкретного спо-живача, а тому пряме запозичення академiчниx пiдxодiв i стандартизованих моделей для практичного використання на рiзниx шдприемствах навряд чи може бути ефективним. Узагальнена система мониторингу е матричною для рiзниx сфер (реального i фшансових) секторiв економiки i рiзниx цiлей. Тому така система, володшчи узагальненими характеристиками, рисами i власти-востями, зазвичай, не спроможна адекватно характеризувати конкретне шд-приемство. Корпоративш iнформацiйнi системи, що отримали достатньо ши-роке визнання, як правило, е спецiалiзованими i дають змогу вiдстежувати
тшьки певний (узагальнений) набiр показникiв. Наприклад, стосовно мониторингу фiнансово-економiчних показникiв пропонуеться така схема методоло-гiчного циклу: "збiр iнформацiï (спостереження); первинне оброблення ш-формацiï; формулювання гiпотези; твердження гшотези (моделювання); вис-новки i пропозици" [5, с. 193].
Автори [6, с. 6] розглядають економiчну дiагностику як "процес роз-шзнавання й визначення негативних (кризових) явищ у дiяльностi шд-приемства на основi помiтностi локальних змiн, установлених залежностей, а також особливо помгтних явищ поточноï пiдприемницькоï дiяльностi". Тобто тд дiагностикою йдеться про процес ощнювання на основi комплексу мето-дичних прийомiв об'екта, явища чи процесу управлшня, що дае змогу виявля-ти в них тшьки слабю ланки та "вузью мюця". Спрямування результатiв мош-торингу на шдвищення ефективностi дiяльностi вiдсунуто на другий план.
При проведенш мошторингу виникае необхщшсть отримання шфор-маци, репрезентативноï стосовно рiзних об,ектiв, наприклад шдприемства в цшому i окремих його складових (сшввщношення системи i частин системи). Поряд з тим, через обмежену шформатившсть окремих показниюв виникае необхщшсть у використаннi систем показниюв, яю дають змогу не тшьки юльюсно охарактеризувати та ощнити ситуацiю, але й розкрити причини ïï виникнення, а також провести структурно-лопчний аналiз чинникiв, що впливають [7, с. 84]. Таким чином, можна зробити висновок про те, що мош-торинг - це багатофакторний процес, який мае своï особливост i тенденци, зумовлеш шституцшними факторами.
Монiторинг можна охарактеризувати як оперативне збирання даних про складш явища i процеси, що описуються достатньо невеликою юльюстю ключових, особливо важливих показниюв з метою оперативноï дiагностики стану об'екта у динамщ. Тому удосконалення i додаткова реструктуризащя системи монiторингу, до складу якоï входять показники, що охоплюють бшьш широкий спектр даних самого шдприемства та основш макроекономiч-нi показники зовшшнього середовища. Пiдкреслюючи властивостi оператив-ностi монiторингу йому можна дати визначення як цшьовому оперативному вщстеженню й аналiзу змiн, що вщбуваються на пiдприемствi у контекстi ринкового середовища.
Видшення такоï спецiальноï системи управлшня дiяльнiстю пiд-приемства зумовлюеться швидкоплиншстю поточних цiлей пiдприемства i взаемозалежного з ним навколишнього середовища, суперечливютю таких цiлей, невизначенiстю i величезною розматстю факторiв, якi змшюються, i критерiïв, що ïx характеризують [8, с. 104].
Шдприемство розглядаеться як кштина в органiзмi ринкового середовища i змушене сприймати його вплив, безупинно реагувати на вЫ його змь ни. Необхщшсть пiдприемства реагувати i контактувати з ринковим середови-щем формулюе вимогу вводити у систему мошторингу кон'юнктурш фактори. Вимога врахування мошторингом впливу ринкових чинникiв на пiдприемствi базуеться не тшьки на реальних кон'юнктурних факторах, а й загальнш тенденци розвитку економжи - грошовий курс, вартiсть сировини i матерiалiв,
вартiсна оцiнка (цша) робочоï сили тощо. Кон'юнктура - багатоаспектне по-няття, складний комплекс взаемозалежних явищ. Тому, крiм традицiйноï методики, монiторинг кон'юнктури передбачае використання певних (зазвичай запозичених з шших дисциплш) теоретичних пiдxодiв до ïï оцiнювання.
Ефективна дiяльнiсть шдприемства в умовах реальноï економiки знач-ною мiрою залежить вiд того, наскшьки достовiрно передбачено оглядову i ближчу перспективу свого розвитку, тобто вщ яюсного прогнозування, основою якого е розрахунок i аналiз поточних результата дiяльностi шд-приемства, що дають змогу ощнити його нишшнш стан i скоригувати, за не-обxiднiстю, його в майбутньому. Тому, наприклад, достатньо часто обгрунто-вуеться, що "оргашзацшно-методичний базис, сформований за результатами дiагностики потенцiалу фiнансово-економiчноï стiйкостi виступае основою формування i вибору фiнансовоï стратегiï сталого розвитку" [9, с. 346].
Головна мета формування набору показниюв оцшювання господарсь-коï ефективностi дiяльностi пiдприемства полягае не у простому встановлен-m прибутковостi, рентабельностi чи стабiльностi грошових потоюв, а бшь-шою мiрою спрямовуеться на досягнення можливостi аналiзу ситуацiï за до-помогою основних i допомiжниx показникiв. Метою встановлення сильних i слабких позицш шдприемства для можливостей нiвелювання негативних пе-рекосiв структури ресурсiв i доцшьного перерозподiлу ïx потоку i спрямова-ностi, максимiзуючи ступiнь досягнення поставленоï мети.
Для цього показники дiяльностi доцiльно розглядати через двi групи: загальногосподарськ показники дiяльностi i фшансового стану; специфiчнi показники, що мають ч^ко виражений галузевий (спецiалiзований) характер. При цьому враховуеться фактор шформативностг "Найкращим мiсцем зняття показникiв у дiагностованому середовищi - мiсце (точка), вимiр значення в якiй дае найбшьшу iнформацiю" [10, с. 80].
Висновки. Емпiричнi данi практикiв доводять про вищий рiвень кон-курентноздатност та ефективнiшу систему управлiння шдприемств, що впро-вадили у себе систему мониторингу. Основнi переваги наявност системи мо-нiторингу на пiдприемствi розглядаються через переваги у можливост отри-мання iнформацiï, недоступноï у рамках традицiйноï фiнансовоï i статистич-ноï звiтностi та показникiв аналгтичного зрiзу iнформацiï управлiнського об-лжу. Основна сфера практичного застосування мошторингу полягае у швид-кому шформацшному обслуговуваннi управлiння у рiзниx сферах дiяльностi, що е доконечною потребою, а не факультативним вибором в умовах надзви-чайно динамiчниx змiн сучасного економiчного середовища.
Л1тература
1. Болквадзе И.Р. Формирование системы мониторинга экономического состояния промышленного предприятия как фактор повышения эффективной системы управления/ Дис. ... канд. экон. наук по спец. 08.00.05 - экономика и управление народным хозяйством: Российский государственный гуманитарный университет. - Москва. - 2004. - 136 с.
2. Д1агностика потенщалу ф1нансово-економ1чно1 стшкосп шдприемства/ За ред. А.Е. Воронково1: Монограф1я. - Луганськ: Вид-во Схщноукрашського НУ 1м. В. Даля, 2005. -256 с.
3. Сергеева О.В. Дагностика економiчноi стiйкостi як складова системи управлiння пiдприeмством// Вюник соцiально-економiчних дослiджень: Зб. наукових праць Одеського державного екож^чного унiверситету. - 2007, № 27. - С. 320-326.
4. Салига К.С., Власенко С.А. Методичш шдходи дiагностування фшансового стану пiдприeмства// Держава та регюни. - 2007, № 3. - С. 204-210.
5. Коллас Б. Управление финансовой деятельностью предприятий. Проблемы, концепции и методы: Пер. с франц. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1997. - 576 с.
6. Швиданенко Г.О., Олексюк О.1. Сучасна технология дiагностики фшансово-еконо-мiчноi дiяльностi пiдприeмства: Монографiя. - К.: КНЕУ, 2002. - 192 с.
7. Контролинг в бизнесе. Методические и практические основы построения контро-линга в организациях/ А.М. Карминский, Н.И. Оленев, А.Г. Примак, С.Г. Фалько. - 2-е изд. -М.: Финансы и статистика, 2002. - 256 с.
8. Добрик Л.О. Концептуальш положения управлшня реалiзацiйними процесами маши-нобудiвного шдприемства// Держава та репони. - 2007, № 1. - С. 103-108.
9. Костырко Л.А. Использование процедур диагностики в формировании механизма финансовой стратегии предприятия// Прометей. - 2007, № 2 (23). - С. 344-346.
10. Вагин В.Н., Оськин П.В. Эвристические и вероятностные методы снятия эффективных показателей в системах диагностики// Известия РАН. Теория и системы управления. -2006, № 4. - С. 78-93. _
