CC BY
16
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛ1ННЯ В ГАЛУЗЯХ
УДК 336.77 Доц. А.Б. Камтський, д-р екон. наук -
Кшвський НУ ¡м. Тараса Шевченка
КОНЦЕПТУАЛЬШ П1ДХОДИ ДО ВИКОРИСТАННЯ СКОРИНГУ В КРЕДИТН1Й Д1ЯЛЬНОСТ1 БАНКУ
Представлено концептуальш пiдходи до використання скорингу на рiзних етапах взаемодп банку з позичальником. Показано сшецифiку шiдходiв на етапах: залучення клieнтiв, ашлжаци, кредитних вiдносин, стягнення заборгованостi. Обгрунтовано шерева-ги використання скорингiв на кожному з еташiв.
Ключовi слова: кредитний скоринг, споживче кредитування, ризик-менеджмент банку.
Постановка проблеми. Скоринг як шструмент оцiнки позичальника вико-ристовуеться банками в споживчому кредитуваннi починаючи з 1940-х роюв, коли його вперше запропонував американський економiст Д. Дюран. На основi даних ввд баншв вiн сформував сукупнiсть характеристик позичальниюв, якi iстотно впливають на кредитний ризик, та запропонував методику його ощнювання. Сут-нiсть методики полягае у сумуваннi балв за кожен атрибут позичальника та отри-манш сукупного скорингового балу. Значениям скорингового балу вщповвдають ймовiрностi дефолту. Як результат, прийняття кредитного ршення грунтуеться на значеннi сукупного скорингового балу позичальника: якщо бал вищий вiд певного р1вня, то позичальник отримуе кредит, в iншому випадку йому вiдмовляють у на-даш кредиту. У зв'язку iз розвитком споживчого кредитування в останш 50 роюв скоринг, як iнструмеит прийняття ртень, постiйно розвивався в аспект! шдходав до його конструювания та в аспекта сфер застосування. Пвдходи до побудови скорингу охоплюють рiзномаиiтиий статистичний, економiко-математичний та ек-спертний iнструмеитарiй. На сьогоднi побудоваш та застосовуються скоринги по-ведшки позичальника, колекторсьш скоринги тощо. Ефектившсть скоринпв вияв-ляе себе на всх етапах взаемодо кредитора з позичальником, але системного пог-ляду на 1х застосування в кредитних процесах поки не сформовано. Основною проблемою, дослщженню яко1 присвячена дана стаття, е недостатня розробленiсть концептуальних основ використання скоринпв у бiзнес-процесах кредитування. Розбудова таких основ дозволятиме реалiзувати системний пiдхiд до шплемента-цií скорингу, що дозволятиме використати можливосп та переваги скорингiв на рiзних стадiях взаемодо кредитора з позичальником.
Анашз останнгх дослщжень i публiкацiй. Кредитний ризик постiйно пе-ребувае в сферi щшьно1 уваги науковщв та практиюв, що обумовлюеться перма-нентним розвитком кредитних вщносин та регулятивними нормами в банювсько-му секторi, такими як "Базель II" та "Базель III". Це обумовлюе значну кiлькiсть публiкацiй закордонних та укрш'нських авторiв. В УкраЫ проблематику кредитних ризишв, íх ощнку та моделювання вивчали ВВ. Вилшський, Т.С. Клебанова, Н.Г Костша, Б.Ю. Кишакевич, О.В. Пернарiвський, В.! Грушко, !О. Лютий,
СВ. Науменкова, З.М. Васильченко, I.A. Бланк тощо. За кордоном найбДльш вДдо-мими вченими, що дослДджували питания кредитного ризик-менеджменту (зокре-ма скоринговими шдходами) е Р. Андерсон, Н. СДддш, Л. Томас, Дж. Крук, Д. Ел-дман, Б. Баесенс, Р. Малхотра, А. Лобанов, А. Чугунов та ДншД.
Незважаючи на достатньо велику кшьккть публДкацш з кредитного ризику, проблематицД скорингового пДдходу в УкраЫ присвячено досить мало публДкацш, що пояснюеться вДдносно невеликим часом розвитку сегменту споживчого креди-тування, який е основною сферою застосування скоринпв. Якщо на розвинених кредитних ринках (насамперед США та Зандно!' бвроии) споживче кредитування активно розвивалося протягом 50-60 останнДх рокДв, то, вДдповДдно, розвивалися i системи кредитного ризик-менеджменту, складовою яких виступае кредитний скоринг. Фундаментальною працею у сферi застосування скорингу в кредитуваннi е книга [1]. Методолопчш аспекти побудови скорингiв представлено в rami [2]. Рiзнi аспекти та шдходи до використання скорингу представлено в [3]. Сучасними напрямками побудови скорингових моделей е тдходи, заснованi на концепцй' ви-живання (survival conception) [4]; на включенш макроекономДчних показникДв до скорингу, на щнностД позичальника банку для кредитора тощо. В УкраЫ науковi дослДдження щодо розробки скорингових пiдходiв знаходяться у стадй' розвитку: можна виокремити роботи Н.Г. Волик [5], К.П. Бурий [6], роботи автора (зокрема [7]) та iншi.
Видiлення не виршених panime частин загально! проблеми. Незважаючи на досить розвинений шструментарш побудови кредитних скоринпв та !х широке використання на аплДкацшшй стадй' споживчого кредитування, наявною е недостатшсть системного використання скорингу на всДх стадиях взаемовiдносин "кредитор-позичальник". Ефектившсть використання скорингу в системi споживчого кредитування обумовлюеться ц1лою низкою аспектов, якi актуальнi на стадй' пошуку клiеитiв, стадй' наявностi кредитних вiдносин, стягнення заборгованостi тощо. Цд питання i дослiджено у робот!
Мета статл. Головною метою ще! роботи е представлення концептуаль-них шдходДв до Дмплементацц скорингу в систему кредитного ризик-менеджменту на рДзних етапах взаемовДдносин "кредитор-позичальник".
Виклад основного мaтepiaлу. Для представлення концептуальних тдхо-ддв використання скорингу банками логДчно виходити Дз специфiчних переваг, що лежать в основД його застосування в процесах споживчого кредитування. Основ-них переваг можна виддлити три:
1. Комплексний характер оцшювання. За своею сутнiстю скоринг охоплюе ш-формацiю про низку характеристик, яы в сукупностi дають змогу комплексно оцшити ризик позичальника, виражений у сукупнш скоринговiй оцшщ. Значимiсть тих чи iнших характеристик вщображаеться за допомогою ваг скорингово! функцп та стоп-факторiв.
2. Швидысть оцiнювання. Специфiка споживчого кредитування передбачае об-межений час на оцшювання позичальника та прийняття кредитного ршення. Обумовлюеться це неможливiстю витрачати багато (робочого) часу на одного кшента внаслщок невеликих сум кредиив порiвняно з корпоративним сегментом. Звичайно, у випадках видачi шотеки та автомоб1льних кредитiв можливо витрачати бшьше часу на роботу з позичальником, але при видачi
нецшьових незабезпечених готiвкових кредитiв чи кредитних карт час на роботу з позичальником ютотно обмежений. Сюди належить i аспект конкурентность Якщо банк витрачатиме багато часу на ощнку позичальникiв, то у багатьох випадках (наприклад на аплжацшнш стадп) клieнт може пiти в ш-ший банк.
3. Кшькюна оцiнка. Скоринг е ефективним шструментом прийняття кредитних рiшень також тому, що ощнка представлена в числовш формi - у виглядi су-купного скорингового балу. Кредитнi ршення можуть прийматися на основi точки (або точок) вщтинання. Процес видачi споживчих кредитiв може бути автоматизовано та людський фактор при видачi кредиту зменшений. Пiд час розгляду процесу впровадження скорингу в кредитну дiяльнiсть банку важливим аспектом е тип iнформацií, яка використовуеться у скоринговш оцiнцi. Найбiльш важливим е розподш iнформацií на внутрiшню шформацш кредитора про позичальника та шформащю з бюро кредитних юторш. Перший тип ш-формаци може мютити соцiально-демографiчнi, професiйно-квалiфiкацiйнi та iншi характеристики про позичальника. Ця шформац1я мiститься або в базах даних банку (для iснуючих киенлв), або надаеться самим позичальником. Другий тип ш-формаци мiстить, як правило, повну iнформацiю про кредиты вщносини в минулi перiоди та зараз. Отримання цiеí iнформацií передбачае оргатзацш запитiв до бюро кредитних юторш, яю можуть надати базову шформащю (кредитну юторш), а можуть надати власний скоринг (скоринг бюро). Для повноти та точносп оцшки доцтьно використовувати обидва типи iнформацií.
Перейдемо до способiв використання банками скорингш у споживчому кредитуванш. В основi пропонованого пiдходу лежить цикл взаемодп "кредитор-позичальник" представлений у виглядi низки етапiв (рис. 1).
Етап залучення позичальниьав
Рис. 1. Етапи циклу взаемодП "кредитор-позичальник"
Концептуальний шдхщ впровадження скорингу на еташ залучення кл1ент1в. На сьогодт етап залучення позичальникiв е дуже актуальним, тому що укранський ринок нецшьових незабезпечених кредилв та кредитних карт, почи-наючи з 2011 р., стае дедалi конкурентшшим та насиченiшим. За даними [8], у ве-реснi 2013 р. пропозищю в цьому сегментi здшснювали бтьше 50 банкiв i залучи-ти гарних клiентiв стае дедалi важче. Разом з цим банки, що кредитують в споживчому сегменл вже певний перiод, мають значш бази iснуючих клiентiв - пози-чальникiв. Цi бази даних е конкурентною перевагою банку в тому аспект^ що ю-нуючим позичальникам (у яких наявнi чи завершен кредитнi вiдносини) можуть бути запропоноват новi додатковi кредитнi продукти. Зрозумто, що при цьому характеристики кредитних продуклв (наприклад лiмiт за кредитною картою) мо-
жуть бути прив'язаш до кредитоспроможностi цих киенлв. Саме тут виникае логь ка використання скорингового тдходу. Iснуючi позичальники можуть бути ско-рингованi власним скорингом банку чи скорингом бюро кредитних iсторiй та, за-лежно вщ сукупного скорингового балу, '"м може бути зроблена пропозиц1я. Кон-цептуальний пiдхiд на цьому етат вiдображений на рис. 2.
У приклад^ зображеному на рис. 2, банк, маючи власну базу позичальни-кв, використовуе скоринг бюро кредитних юторш для оцiнки '"х кредитоспромож-ностi та здiйснюе пропозицш кредитних карт вщповщно до цiеí оцшки. Аналопч-ним чином банки можуть використовувати власнi бази клiентiв у межах зарплат-них проектiв. Зокрема, здшснивши скорингову оцiнку, запровадити овердрафт на зарплатну картку, або власникам зарплатних карт зробити пропозицш кредитно"' картки. Таким чином, на етат залучення клiентiв банк може ефективно використа-ти скоринг для оцшки ^ентш з юнуючо"' бази даних для здiйснення '"м пропозицп додаткового кредитного продукту. Актуальтсть цього пщходу збтьшуеться iз на-сиченiстю ринку споживчого кредитування пропозиц1ями.
Рис. 2. Приклад використання скорингу
Рентам
для додатковог пропозицП icнуючим банку
Концептуальш пщходи впровадження скорингу на аплiкацiйному ета-
ni. Цей етап охоплюе верифiкацiю позичальника та оцшку його кредитоспромож-ностi. Для обох процедур може бути використаний скоринг. Для процедури вери-фiкацií може бути задiяний фрод-скоринг (вiд англ. fraud - шахрайство). Сутнiсть його полягае у зютавленш даних, поданих позичальником, з даними щодо цього позичальника iз рiзних баз даних. Зокрема, верифiкацiя паспортних даних, теле-фонних номерiв, мiсця роботи тощо. За кожний факт невiдповiдностi додаеться певна сума балiв залежно вщ значимостi тако"' невiдповiдностi. Пiсля перевищення певного встановленого рiвня позичальнику мае бути вщмовлено, або вiн мае бути тдданий ретельнiй перевiрцi.
Для оцшки кредитоспроможносп та рiвня ризику позичальника впрова-джуеться аплiкацiйний скоринг. Це найбтьш розповсюджений пiдхiд використання скорингу, який на сьогодн використовуеться бiльшiстю банкiв у сегменл споживчого кредитування. Позичальник, заповнюючи анкету, зазначае сво"' сощаль-но-демографiчнi, професiйно-квалiфiкацiйнi атрибути, атрибути рiвня добробуту тощо. На '"х основi формуеться значення сукупного скорингового балу S, якому вiдповiдае ймовiрнiсть дефолту PD: S «PD.
Практика застосування скорингу показуе, що розподал значень сукупного скорингового балу аплшацшного скорингу близький до нормального розподлу, особливо при достатнш кшькосп характеристик (15-20 характеристик). Ймов1р-шсть дефолту РБ е монотонно спадаючою функщею вщ значень аплжацшного скорингового балу РБ = / (Я). При цьому функщя буде спочатку опуклою до гори, а потш опуклою вниз (рис. 3).
■а 14,00%
= 12,00%
в
= 10,00%
8,00%
I « 6,00%
— 4.00%
Я
5 2.00%
и
Г 0,00%
ч
\ \
1,
..■1 Ч
120%
а
Сч
100% Ё?
80% ■в-
60% ч
£
40% и
а.
20% 1
0%
V: О О 'Г О 'V; О 1Л, О 'Л О О "О О 'V О 'У. С; ' — — г) (М гп с! т т! «ч о 0 г- г— оэ ОС' а-, о■. о
<Г О I Г: О I Г. О >/"1 ■
*Г: О 1 Г, О ,Г, О "Л '
- - п п т л ч ^ 1« ь I4- м оо о
Значения ашпкацшногю скорингу
Рис. 3. Типовий вигляд гктограми розподйгу значень скорингу та ймовiрностей дефолту аплтацшного скорингу
Використання аплжацшного скорингу передбачае визначення двох або трьох областей значень скорингу. Кожна область значень тягне за собою прийняття в1дпов1дного кредитного ршення. Найпроспший випадок - це модель 1з двома областями - "бшою" та "чорною". Позичальникам, значения аплжацшного скорингу яких потрапило в "бiлу" область, надаеться кредит, а позичальникам, значення ап-лжащйного скорингу яких потрапило в "чорну" зону, вщмовляеться у кредит!. Ключовим елементом у визначеш "бiлоí" та "чорноГ областей е точка вщтинання скорингу. Вона визначаеться на основ1 фшансово1 модел1 кредитно1 даяльностг
Лопку визначення точки ввдтинання скорингу представлено в [9]. Припус-тимо, банк плануе видачу споживчих кредитiв розм1ром К на один р1к шд вщсот-кову ставку г. Передбачаеться розгляд N кредитних заявок. Вщома функщя за-лежностг ймов1рност1 дефолту в1д скорингового значення РБ = / (Я). Тода для ф1к-сованого скорингового значення Я фшансовий результат доршнюватиме N (Я )• (1 - РБ(Я)) • г - ЩЯ) • РБ (Я )• К, де ЩЯ) - кшьккть позичальникiв 1з значен-ням скорингу Я. При малих значеннях Я фшансовий результат вщ'емним, а 1з зростанням стае додатшм. Точка Я0 за яко1
N (Яо) • (1 - РЩБо)) • г - N(So) • РБ (Яо) • К = 0
може бути прийнята за точку вдаинання аплшацшного скорингу.
Прийняття кредитних ршень у випадку трьох областей скорингових значень - "бiлоí", "с1роГ та "чорноГ в1др1зняеться тим, що у раз1 потрапляння скорингу в "с1ру" область позичальник мае бути додатково перев1рний або вимагаеться наявнкть поруки.
Концептуальнi пщходи впровадження скорингу на eTani кредитних вщносин. На цьому eTani у банку е можливiсть використати шформащю не тшьки aплiкaцiйного характеру, a i поведанкового. Наприклад, це може бути у випадках пролонгацп кредитно! карти, звернення за наступним кредитом у той же банк, на-явнкть довгострокового кредиту в даному банку (iпотeкa чи авто кредиту). У такому випадку впровадження скоринпв буде мати певну комбшащю aплiкaцiйного та поведанкового скоринпв. У рaзi змiни скорингу позичальника можуть бути зап-ропоновaнi пeвнi кредитш рiшeння. 3i збшьшенням скорингового бала позичаль-нику може бути тдвищений кредитний лiмiт (у випадку кредитно!' карти), чи на-даний додатковий кредит. У рaзi зменшення бала позичальник може бути постав-лений на монiторинг, чи йому може бути зменшений кредитний лiмiт.
Впровадження скорингу на цьому еташ дуже ефективне у розрiзi мошто-рингу ризику всього портфеля виданих споживчих кредштв. А саме, регулярне скорингування всього портфеля даватиме динaмiку його ризику в час! 1люстращю цього тдходу наведено у табл.
Припустимо, що в портфeлi N позичальниюв споживчих кредштв. По кожному позичальнику маемо скорингову оцшку, вщнесену до одного з 15 клас1в (вiд А1 до E3). Приналежшсть класу обумовлюе ймовiрнiсть дефолту PD для кожного позичальника. Вщомими е суми заборгованостей по кожному позичальнику EAD (exposure at default) та норма повернення у випадку дефолту RR (recovery rate). На щй основi можна розрахувати у кожний перюд спод1ваш втрати за кожним пози-чальником EL (expected loss):
EL = EAD (1 - RR )• PD .
Сподаваш витрати за портфелем становлять:
N
ELP = X ELk .
k=i
Табл. Приклад розрахунку ризику портфеля в динами^
Кредитний портфель Скоринговi класи. Перюд t -1 PD EAD RR Скоринговi класи. Перюд t PD EAD RR
Позичальник 1 A3 0,01 12000 0,3 A2 0,01 10000 0,3
Позичальник 2 B2 0,05 23451 0,2 Ci 0,09 21111 0,25
Позичальник 3 Bj 0,03 12000 0 Bj 0,03 12000 0
Позичальник 4 Ез 1 3450 0,18 Ез 1 2450 0,38
Позичальник N D2 0,34 8060 0,56 D3 0,42 6060 0,56
ELP 56946678 ELP 68599789
Здайснюючи регулярне скорингування всього портфеля, можна мати ефек-тивний шструмент для мошторингу портфельного ризику. У рaзi зростання ризику портфеля необх1дно зддйснювати певш процедури щодо зменшення ризику.
Концептуальш пгдходи впровадження скорингу на eTani стягнення. У випадках невиконання позичальником сво!'х кредитних зобов'язань повнiстю та у встановлеш тeрмiни постае задача стягнення прострочено! заборгованост! При
цьому боржники íctotho рiзняться за термiнами прострочено!' заборгованосп, сумами заборгованосп, кшьктстю кредипв у простроченнi, та низкою iнших парамет-рiв. Для стягнення заборгованосп у банюв в арсеналi рiзнi стратеги: дистанщйного стягнення (soft-collection), вшзного стягнення (hard-collection), судового стягнення (legal-collection). Стратегй' передбачають рiзний ршень грошових i часових витрат та мають бути оптимальним чином адаптоваш до рiзних класгв боржниюв. Для прь оритезацй' роботи з боржниками може бути ефективно використаний колекторсь-кий скоринг, який одним числом (сукупним скоринговим балом) вiдбиваe атрибути боржника. Кожному сукупному скоринговому балу вщповщае ймовiрнiсть повер-нення боржником кошлв внаслiдок застосування певно! стратегй'. Колекторський скоринг дае змогу отримати прiоритезацiю роботи iз стягнення заборгованосп. У роботi [10] запропонований шдхвд колекторського скорингу контактностi та скорингу сплатносп. На основi першого можна вдентифжувати контактних боржник1в, а на основi другого - тих, хто сплачуватиме борг, будучи контактним.
Висновки та пропозицп. У сегмент споживчого кредитування скоринг може бути ефективно використаний на всх етапах взаемовщносин " позичальник-кредитор". Основними перевагами при цьому е:
• комплексний характер оцшювання позичальника, який разом з тим вщображений у простш для кредитних ршень числовiй формц
• оптимiзацiя витрат та скорочення часу на кредитш ршення за рахунок автомати-зацн розрахунку скорингу;
• нiвелювання суб'ективного фактора пiд час формування кредитних ршень;
• можливiсть управлiння ризиком та доходом всього портфеля через проси шстру-менти (таю як точка вщтинання скорингу);
Звичайно, скоринг може добре оцшювати позичальник1в лише у випадку достатньо'' iнформацií, що подаеться йому на вхвд. Також, варто розумгги, що скоринг е лише одним з елеметтв сучасно!' системи ризик-менеджменту банку поруч iз взаемодаею з бюро кредитних кторш, "чорними" списками, системою верифжаци.
Перспективними напрямками дослiдження, на погляд автора, е дослщження оптимальних способов шплементаци наведених видгв скорингу в загальну систему ризик-менеджменту банку. Наслдаом тако!' оптимiзацií мае стати шдвищення ргв-ня ризик-менеджменту банку та краще виконання ним притаманних функцш.
Лiтература
1. Anderson R. The credit scoring toolkit: theory and practice for retail credit risk management / R. Anderson. - UK.: Oxford University Press, 2007. - 731 p.
2. Siddiqi N. Credit risk scorecards: developing and implementing intelligent credit scoring / N. Siddiqi. - USA.: John Wiley & Sons, Inc., 2006. - 196 p.
3. Crook J. Recent developments in consumer credit risk assessment / J. Crook, D. Edelman, L. Thomas // European Journal of Operational Research. - 2007. - Vol. 183. - Pp. 1447-1465.
4. Bonini S. The survival analysis approach in Basel II credit risk management: modeling danger rates in the loss given default parameter / S. Bonini, G. Caivano // Journal of Credit Risk. - 2013. - Vol. 9, № 1. - Pp. 101-118.
5. Бурий К.П. Скорингсга системи як инструмент протиди фшансовим ризикам банюв при кредитуванш / К.П. Бурий // Актуальш проблеми розвитку економжи регюну : наук. зб. / Прикарпат. НУ ¡м. В. Стефаника, Прикарпат. наук.-аналп-. центр; редкол.: 1.Г. Ткачук (голов. ред.) та ш. - 1вано-Франкшськ : Вид-во Прикарпат. НУ. - 2012. - Вип. 8, т.1. - С. 109-113.
6. Волик Н.Г. Скоринг як експертний метод оцшювання кредитного ризику комерцшного банку при споживчому кредитуванш / Н.Г. Волик // Вюник Запорiзького нащонального
ушверситету : зб. наук. праць. - Сер.: Економ1чн науки. - Запор1жжя : Вид-во ЗНУ. - 2008. - № 1. - С. 40-44.
7. Камшський А.Б. Експертна модель кредитного скорингу позичальника банку / А.Б. Камшський // Банювська справа : наук.-практ. журнал. - 2006. - № 1. - С. 75-81.
8. Где занять наличными без страховок: обзор рынка потребительского кредитования на 16 сентября 2013 года. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.prostobank.ua/potrebit elskie_kredity/stati/.
9. Камшський А.Б. Скорингов1 технологи в кредитному ризик-менеджменп / А.Б. Камшський, К.К. Писанець // Б1знес-1нформ : м1жнар. наук. економ. журнал. - Харкв : Вид-во ХНЕУ. - 2012. - № 4. - С. 197-201.
Каминский А.Б. Концептуальные подходы к использованию скоринга в кредитной деятельности банка
Представлены концептуальные подходы к использованию скоринга на разных этапах взаимодействия банка с заёмщиком. Показана специфика подходов на этапах: привлечения клиентов, аппликации, кредитных отношений, взыскания задолженности. Обоснованы преимущества использования скорингов на каждом из этапов.
Ключевые слова: кредитный скоринг, потребительское кредитование, риск-менеджмент банка.
Kaminsky A.B. Conceptual approaches for usage of scoring in credit activity of bank
The conceptual approaches of scoring using on the different stages of interaction between bank and borrower are presented. The specificity is shown on the stages: client's attraction, application, credit relations, and collection of debt. Advantages of the use of scorings are grounded on each of the stages.
Keywords: credit scoring, consumer lending, risk-management in bank.
УДК 330.342:303.725.2 Доц. Я.В. Кульчицький, д-р екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ШСТИТУЦ1ЙН1 ЗАСАДИ ЕКОЛОПЗАЦН ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ В УМОВАХ ПОСИЛЕННЯ ГЛОБАЛ1ЗАЦН
Розкрито шституцшш засади еколопзацп сучасних екожмчних систем з позицш постiндустpiaльноí парадигми та екож^чно'1 KOMnaparnBÍwn^ в умовах посилення гло-бaлiзaцií. Виявлено змют еколопчно'1 парадигми eKOHOMÍ4HOí Teopií та обгрунтовано не-обхщшсть виокремлення сощально-еколопчннх вщносин у системi економiчних вщно-син сусшльства. Пpоaнaлiзовaно концепцвд сталого розвитку та особливост еколого-економiчних шструменпв у розвинених крашах.
Ключовi слова: економiчнi системи, шституцшш засади еколопзацп екож^чннх систем, постiндустpiaльнa парадигма, екологiчнa парадигма екож^чно'1 теорп, постш-дустpiaльне (iнфоpмaцiйне) суспiльство, глобaлiзaцiя, економiчнa компаративютика, стали^ розвиток, еколопзащя екож^чнпх систем.
Вступ. Обгрунтування теоретико-методологiчних засад поршняльного ана-лiзу сучасних економiчних систем об'ективно передбачае виявлення прiоритетних домiнант 1х трансформаций якими у ХХ1 ст. е, на наш погляд, екологiзацiя та гло-балiзацiя. Саме цi процеси здiйснюють нинi вирiшальний вплив на функцюнуван-ня i трансформацию кнуючих чи становления нових економiчних систем. Будучи шдльно взаемопов'язаними мiж собою, вони зумовлюють ключовi параметри еко-номiчних систем, 1х елементну структуру, визначають важливiшi функцл. I хоча актуальнкть проблеми екологiзацií економiки не тдлягае сумнiву, проте бшь-шкть iснуючих наукових дослiджень мають або виключно економiчний, прагма-
