CC BY
22
2. Концепщя дальшого реформування оплати працi в Укра!ш: затв. Указом Президента Укра!ни вiд 25 груд. 2000 р. // Офщшний вiсник Укра!ни. - 2001. - № 52. - Ст. 92.
3. Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення вшськовослужбов-цiв, осiб рядового i начальницького складу: постанова Кабiнету Мшстр4в Укра!ни вiд 7 лис-топ. 2009 р., № 1294.
4. Болотша Н.Б. Трудове право Украши : тдручник / Н.Б. Болотша. - Вид. 5-те, [пере-роб. та доп.]. - К. : Вид-во "Знання", 2008. - 806 с.
5. Про оплату пращ пращвнигав на осжш Сдино! тарифно! атки розрядiв i коеф> щенпв з оплати працi працiвникiв установ, закладiв та органiзацiй окремих галузей бюджет-но! сфери: постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 30 серп. 2002 р., № 1298.
6. Оплата пращ в бюджетнш сферi потребуе змiн: плюси i м^си Сдино! тарифно! сiтки.
7. Про шформащю Рахунково! палати Укра!ни щодо результатiв аналiзу упорядкування умов оплати пращ пращвнигав бюджетно! сфери на осжш Сдино! тарифно! сггки: протокол Комiтету з питань сощально! полiтики та працi Верховно! Ради Укра!ни вiд 4 березня 2009 р., № 25.
8. Про встановлення мiнiмально!' заробiтно!' плати з особливим урахуванням кра!н, що розвиваються: конвенцiя МОП вiд 29 квггня 1972 р., № 131 / Ратифжована Законом Укра!ни № 2997 в1д 19 жовт. 2005 р.
Васильчак С.В., Жидяк О.Р., Дубина М.П. Влияние оплаты труда на социально-экономический уровень жизни сельского населения
Исследованы особенности существующих систем оплаты труда работников сельского населения. Предложены направления их усовершенствования путем реформирования и внедрения Единственной тарифной сетки как единственной системы оплаты труда работников бюджетной сферы на основе законодательно закрепленных принципов, направленных на улучшение материального положения таких работников и усиления стимулирующей роли заработной платы в ключевых для развития страны отраслях.
Ключевые слова: оплата труда, заработная плата, сельское население, бюджетная сфера, Единственная тарифная сетка, стимулирование, рабочая сила.
Vasil'chak S.V., Zhydyak O.R., Dubyna M.P. Influence of payment of labour on the socio-economic level of life of rural population
The features of the existent systems of payment of labour of workers of rural population are investigational. Directions of their improvement are offered by reformation and introduction at life of the Unique tariff net as unique system of payment of labour of workers of budgetary sphere on the basis of the legislatively fastened principles, directed on the improvement of financial position of such workers and strengthening of stimulant roles of ettlings in key for development of country industries.
Keywords: payment of labour, ettlings, rural population, budgetary sphere, Unique tariff net, stimulation, labour force.
УДК336.772.3 Доц. О.С. Червтська, канд. екон. наук;
студ. 1.1. Кутник - НУ "Львiвська nолiтехнiка "
УПРАВЛ1ННЯ РИЗИКАМИ В БАНК1ВСЬК1Й Д1ЯЛЬНОСТ1
Розглянуто сутшсть та класифжащю ризигав, що властивi бангавськш дiяль-ностц визначено основш методи управлшня кредитним ризиком; запропоновано систему комплексного управлшня кредитним ризиком комерцшного банку та впрова-дження сучасних систем скорингу.
Ключовг слова: кредитний ризик, лiмiтування, диверсифжащя, резервування, скоринг.
Постановка проблеми. На сьогодш в Украш нал1чуеться 176 банюв, котр1 надають р1зномаштш банювсью послуги. В умовах конкуренцп функць
онування будь-якого комерцшного банку нерозривно пов'язане з численними ризиками, яю супроводжують здшснення ним активних i пасивних операцш Особливу увагу потрiбно придiлити кредитному ризику, оскiльки його реаль защя призводить до погiршення якостi активiв банкiвських установ. Зауважи-мо, що банкiвська практика управлiння кредитними ризиками виробила на сьогодш достатньо ефективш методи 1х оцiнки та мiнiмiзацü, проте iснуe потреба у розробленш комплексно1 системи ix управлiння.
Таким чином, головною метою дослщження е розгляд кредитного ризику як основно! складово1 банкiвського ризику та пошук сучасних науково обгрунтованих заxодiв його управлiння.
Анал1з останн1х дослщжень i публ1кац1й. Теоретичнi та прикладш аспекти проблеми управлiння ризиками в банювськш дiяльностi знайшли свое вщображення у працях О.В. Пернарiвського, В.В. Платонова, Л.О. При-мостки, М.А. Рогова, О.1. Задншровсько!, М.1. Савлука, О.П. Заруцько!, I.A. Бланка, А.М. Мороза, А.А. Пересади, С.М. Павлюка та шших укра!нсь-ких та зарубiжниx авторiв. Проте розроблення щлюного пiдxоду до процесу управлiння кредитними ризиками вимагае подальшого наукового пошуку.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Щд термiном "ризик" ро-зумiють невизначешсть щодо настання певних подiй у майбутньому та 1х наслiдкiв. У банювськш дiяльностi пiд ризиком розумтть можливiсть заз-нання фiнансовиx втрат тд час здiйснення активних та пасивних операцш.
Класифжащю банкiвськиx ризиюв проводять залежно вiд покладено! в ii основу класифжацшно! ознаки. Зокрема 1х класифiкують залежно вiд типу комерцшного банку, сфери виникнення ризику, методiв його розрахунку, розподшу в часi, характеру облiку, методiв управлiння ризиком. З погляду процесу управлшня, доцiльно подiлити банкiвськi ризики на зовшшш та внутрiшнi. До зовшшшх належать полiтичнi, правовi, сощальш та загально-економiчнi ризики, що виникають у разi полггачно! нестабшьносп, вiйни, стиxiйного лиха тощо. Управлшня такими ризиками надзвичайно складне, а школи й неможливе.
Внутршш ризики виникають у процеш безпосередньо! дiяльностi банку. До них вщносягь ризики за балансовими чи позабалансовими операцiями, за активними чи пасивними операщями. Крiм цього, внутрiшнi ризики роздшя-ють на фiнансовi та функцюнальш. Фiнансовi ризики пов'язанi з непередбаче-ними змiнами в обсягах, прибутковосл, вартостi та структурi активiв i пасивiв.
Функцiональнi ризики мають вiдношення до процесу створення будь-якого банювського продукту чи послуги i з ними пов'язана дiяльнiсть кожного банку. Функцiональнi ризики виникають внаслщок неможливостi своечас-но й у повному обсязi контролювати фiнансово-господарську дiяльнiсть, зби-рати та аналiзувати вiдповiдну iнформацiю. Вони не менш небезпечнi, анiж фiнансовi ризики, але 1х важче iдентифiкувати та визначити юльюсно. Фун-кцiональнi ризики призводять до фшансових втрат.
Серед ризиюв, що виникають безпосередньо тд час здшснення пасивних операцш банку, варто видшити депозитний, емiсiйний та ризик катталь зацп. Депозитний ризик вщображае ймовiрнiсть неповернення депонента вше! чи частини суми депозитних ресурив унаслщок банкрутства банку або
переведення ресуршв кшента до iншого банку чи дострокового вилучення депозиту внаслщок погiршення платоспроможностi банку чи суб'ективних мо-тивiв власника депозиту [6].
Основними складниками ризику пiд час емiсп акцiй е:
а) ризик лжвщносп - можливють втрат при реал1зацп цшних папер1в внас-л1док зниження планово! цши реал1зацИ акцш або змши розм1ру комь сшних за реал1зац1ю;
б) ризик часу - невдалий виб1р часу випуску акцш, затримка в розмщенш та 1х погашенш;
в) операцшний ризик обумовлюеться непрофес1онал1змом техшчного персоналу, який припускае порушення у технологи операцш з цшними па-перами.
Ризик каттатзацп характеризуе ймовiрнiсть погiршення якосп портфеля цiнних паперiв, що зумовлюе необхiднiсть масштабних списань втрат i призводить до значних збитюв. Це може негативно вплинути на каштал банку, викликаючи необхщнють його поповнення шляхом випуску цшних папе-рiв. Щодо ризикiв, як супроводжують здiйснення активних операцiй банком, основним серед них е кредитний.
Кредитш операцп для комерцiйного банку - важливий вид дiяльностi, що приносить основну частину доходу. Вони вщображають сутнiсть бан-ювсько! дiяльностi та е однiею з визначальних функцiй банювсько! установи. Водночас, кредитування характеризуеться кредитним ризиком, що також е основною загрозою лiквiдностi та платоспроможностi комерцiйного банку. З огляду на це, звернемо увагу саме на цей рiзновид ризику.
Кредит - це економiчнi вiдносини мiж юридичними фiзичними особами та державою щодо перерозпод^ вартосп на засадах повернення i зазви-чай з виплатою вщсотюв. Отже, це передусiм суспiльнi вщносини, що вини-кають мiж економiчними суб'ектами у зв'язку з передачею один одному в тимчасове користування вшьних кошпв на засадах повернення, строковосп, сплати, цiльового використання та реального забезпечення.
Кредитний ризик - це ризик, пов'язаний з можливютю невиконання по-зичальником сво!х фшансових зобов'язань, тобто з небезпекою втрати банком основно! суми позики i вiдсоткiв за нею. 1накше кажучи, це ризик несплати по-зичальником кредитору основного боргу i вщсотюв за його користування. Звiдси випливае, що кредитний ризик потрiбно розумгги як iмовiрнiсть, а точ-шше загрозу втрати банком частини сво!х ресурсiв, недоотримання прибуткiв або збшьшення витрат унаслiдок здiйснення певних фшансових операцш [2, с. 278]. Розрiзняють зовшшш та внутрiшнi фактори, як спричиняють виник-нення кредитного ризику. Зовшшш чинники пов'язаш з дiяльнiстю позичаль-ника, iз забезпеченням кредиту, з поручителем, гарантом, страховиком тощо.
Внутршш фактори залежать вiд кредитно! дiяльностi банку та вщоб-ражають його кредитну полiтику. До них належать: неправильна оцшка ризи-юв, пов'язаних з позичальником, порушення принцишв кредитування, вщсут-нiсть належного контролю за процесом кредитування, помилки в юридично-му оформленнi кредитних угод, неефективш ди i шахрайства персоналу тощо [3]. Основними принципами управлшня ризиками повинш бути виваженiсть, участь, безперервнють, обережнiсть, хеджування.
Процес управлшня ризиками повинен охоплювати етапи !х щентифь кацп, ощнки, контролю та мониторингу. Пiд методом управлiння банювським кредитним ризиком розумiють сукупнiсть прийомiв i способiв впливу на кре-дитний ризик для досягнення поставлених банком цшей. Основними методами управлшня ризиком кредитного портфеля, якими користуються вичизня-нi банки, е: резервування, лiмiтування та диверсифiкацiя.
Резерви для покриття втрат вiд кредитно! дiяльностi створюються для пiдвищення стабшьност та надiйностi банку, захисту його кшенпв. Порядок 1х формування та використання регламентуеться Нацюнальним банком Украши. Для визначення необхщного розмiру резервiв банку необхiдно прокласи-ф^вати кредитний портфель за рiвнем ризику, залежно вiд фiнансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитно1 заборгова-ност та з урахуванням рiвня забезпечення кредитно! операцп.
За результатами класифжацп кредитного портфеля визначаеться кате-горiя кожно! кредитно! операцп: "стандартна", "тд контролем", "субстандартна", "сумнiвна" чи "безнадшна" [4, с. 67]. Прийняття кредитного забезпечення дае змогу покрити можливi втрати при неповерненш тiла кредиту i вщсот-юв за ним, тому забезпечення повинно вщповщати низцi вимог, основними з яких е: лжыдшсть, законнiсть, можливють довгострокового зберiгання.
Вартiсть забезпечення повинна дорiвнювати сумi позики. Зазвичай, в ролi забезпечення повернення кредиту банк надае перевагу нерухомосп: офiснi будiвлi, капiталовкладення, виробничi та житловi будiвлi, сшьськогос-подарськi угiддя тощо. Лiмiтування полягае у визначеннi максимально допус-тимих розмiрiв наданих позик, що дае змогу обмежити ризик. Завдяки цьому банки можуть уникнути значних втрат через концентращю певного ризику. Встановлення лiмmв може проводитись за категс^ями позичальникiв, видами кредилв, географп територп тощо. Наприклад, у сучасних умовах комер-цiйному банку випдшше надавати "дрiбнi" кредитнi продукти. Натомiсть встановлюються лiмiти на шотечне та автокредитування.
Лiмiти визначаються як максимально допустимий розмiр позики чи напрямку кредитування i виражаються як в абсолютних граничних величинах (сума кредиту в грошовому вираз^, так i у вiдносних величинах (коефщенти, iндекси, нормативи). Важливим е попередньо щентиф^вати основнi сфери та фактори ризику, оскшьки вони вiдрiзняються для рiзних банкiв, окремих кра!н i регiонiв.
Метод диверсифжацп полягае у розподЫ кредитного портфеля серед широкого кола позичальниюв, яю вiдрiзняються один вщ одного як за характеристиками (розмiр капiталу, форма власносп), так i за умовами дiяльностi (галузь економiки, географiчний регiон). Розглядають три види диверсифжа-ци - галузеву, географiчну та портфельну [2, с. 281].
Галузева диверсифiкацiя передбачае розподш кредитiв мiж клiентами, яю здiйснюють дiяльнiсть у рiзних галузях економжи, географiчна - мiж по-зичальниками, якi перебувають у рiзних областях Укра1ни. Вадою географiч-но! диверсифжацп е те, що вона доступна великим банкам, яю мають розга-лужену мережу фiлiй та вщдшень по всiй Укра!ш. Портфельна диверсифжа-цiя забезпечуе розподiл кредитних продукпв мiж рiзними категорiями пози-
чальниюв (великими й середшми компаниями, ф1зичними особами, урядови-ми та громадськими оргашзащями та iH.). Також банки використовують таю методи управлiння кредитними ризиками, як вщстеження критичних показ-ниюв у розрiзi видiв ризику, здшснення операцiй з похiдними фiнансовими шструментами, хеджування iндивiдуальних ризикiв тощо.
На сьогодш недостатньо використовувати лише перелiченi вище методи. Необхiдно сформувати комплексну систему заходiв з управлшня кредитними ризиками, котра передбачатиме формування продумано! полiтики управлшня ризиками, чiтку регламентацiю процесу укладення кредитних угод, розроблення внутрiшньо! системи лiмiтiв за окремими видами кредитних продукпв, використання ризик-моделей, постiйний мониторинг кредитного ризику за допомогою комп'ютерного забезпечення.
Не треба забувати, що ефективним iнструментом управлiння ризиками е сучаснi системи кредитного скорингу, орieнтованi на вiтчизнянi умови. Скоринг - це одна iз складових частин процесу прийняття рiшення по кре-дитнiй операцi!, пiд час яко! вщбуваеться вiдсiкання неплатоспроможних по-зичальникiв з метою недопущення здшснення несвоечасних кредитних зо-бов'язань. Технология скорингу виникла у 1950-х роках у Сполучених Штатах Америки й отримала значний розвиток протягом 1990-х i початку 2000-х ро-юв. На сьогоднi рiзноманiтнi системи скорингу щшьно iмплементованi в ш-тегроваш системи ухвалення рiшень у кредитно-фшансових установах.
У сучаснiй зарубiжнiй банювськш практицi за побудови скоринг-сис-тем найчастше враховуються такi характеристики ктента: кiлькiсть дiтей, сь мейний стан, дохщ, наявнiсть телефону, термiн сшвробгтництва з банком. В останнi роки скоринг-системи набули поширення i в дiяльностi вiтчизняних банкiв. Для побудови скорингових моделей застосовують рiзнi класифжа-цiйнi методи, зокрема: статистичнi методи, що Грунтуються на дискримша-цшному аналiзi, лiнiйне програмування, нейроннi мереж^ генетичнi алгорит-ми, метод найближчих сусдав та iн. [5].
Залежно вiд завдань, якi мае вирiшувати скоринг, вiн бувае кiлькох видiв: Application scoring (скоринг заявника) - оцшка кредитоспроможностi клiентiв на отримання кредиту, що базуеться на демографiчних характеристиках заявника: вш, стать, профеия тощо; Behavioral scoring (поведшковий скоринг) - оцiнка вiрогiдностi повернення виданих кредипв, що здшсню-еться на основi iнформацi! про виконання кредитних зобов'язань кшентом (стан рахунку, використання кредитно! лiнi!, наявнiсть заборгованосп); Collection scoring (скоринг для роботи з простроченою заборгованiстю) - оцшка змоги повного або часткового повернення кредиту в разi порушення термшв погашення заборгованостi; Fraud scoring (скоринг проти шахра!в) - оцшка ймовiрностi того, що новий кшент не е шахраем; Response scoring (скоринг вщгуку) - оцiнка реакцп споживача (вiдгук) на спрямування йому пропозицi!; Attrition scoring (скоринг втрат) - оцшка ймовiрностi використання продукту надалi або перехiд до шшого постачальника продукту.
У випадку реалiзацi! системи скорингу в Укра!нi традицшно використовують два пiдходи. Перший - класичний (ретроспективний) скоринг на ос-
HOBi анатзу iсторичних даних i3 застосуванням сучасних математичних мето-дiв, коли такий аналiз дае змогу вибрати значущi поля для анкети позичальни-ка й iншi показники. Другий - це експертний скоринг, коли, наприклад, фахь вець задае правила ощнювання кредитоспроможностi, i програма автоматизуе цей алгоритм без застосування яких-небудь статистичних методiв аналiзу ю-торичних даних. Сьогодш саме другий варiант найчастше використовують не тiльки в середшх i малих банках, але i в багатьох великих. Проте за останш роки помiтно активiзувався попит i на перший варiант, оскшьки з'явилися не-великi, але все-таки значущi обсяги кредитних iсторiй на деяких ринках [6].
Застосування скорингу мае низку переваг: вiн дае змогу збшьшити кредитний портфель внаслщок зменшення кiлькостi необгрунтованих вiдмов за кредитними заявками, зменшити рiвень неповернень, прискорити процедуру та тдвищити точшсть оцiнки позичальника, створити централiзовану базу даних позичальниюв банку, зменшити резерви на можливi втрати за кредитними зобов'язаннями, швидко та яюсно проаналiзувати динамiку змiн кредитного рахунку iндивiдуального позичальника та портфеля загалом [9].
Комерцiйному банку необхщно звернути увагу на основш проблеми, якi виникають у впровадженш системи скорингу. Зокрема, це необхщнють вiдповiдного програмного забезпечення, що зумовлюе додатковi витрати; створення штегровано1 шформацшно! бази, достатньо! для прийняття ршень щодо надання кредитних продуктiв тощо. Кредитний спещалют, якщо вiн не працюе проводячи оцiнку потенцiйного позичальника, орiентуеться на свiй досвiд, шту!щю i вiдповiднi внутрiшнi шструкцп банку тощо. Натомють система кредитного скорингу е автоматизованою математичною моделлю, котра не може замiнити пращвника, а лише стати для нього ефективним шструмен-том для роботи.
Висновки. На сьогодш в банювському секторi Укра1ни е можливють застосування рiзноманiтних вiтчизняних i зарубiжних систем, методiв та за-ходiв управлiння ризиками. Оскiльки основну частину активiв комерцiйних банкiв займае кредитний портфель, саме на кредитних ризиках варто акцен-тувати увагу. Невелик банки в основному користуються методами резерву-вання, лiмiтування та диверсифжацп для мiнiмiзацil кредитних ризиюв. На-томiсть великi банки мають змогу впроваджувати новiтнi системи, на зразок кредитного скорингу.
Застосування систем кредитного скорингу дае змогу своечасно i пос-лщовно використовувати вс можливостi для розвитку i водночас утримувати ризики на оптимальному i керованому рiвнях.
Л1тература
1. Гладков О. Иностранная волна / О. Гладков // Гвардия 500, 2006. - С. 46.
2. Дзюблюк О.В. Бангавсьга операцп : тдручник / О.В. Дзюблюк, Н.Д. Галапуп, Я.1. Чайковський, 1.С. Кравчук та ш. / за ред. д-ра екон. наук, проф. О.В. Дзюблюка. - Терно-шль : Вид-во "Економ1чна думка", 2009. - 696 с.
3. Крик.пй О.А. Управлшня кредитним ризиком банку : монограф1я / О.А. Криклш, Н.Г. Маслак. - Суми : Вид-во ДВНЗ "УАБС НБУ", 2008. - 86 с.
4. Шлай А.О. Кредитно-розрахунков1 операцп : навч. пос1бн. / А.О. Мшай. - К. : Вид-во МАУП, 2004. - 204 с.
5. Волик Н.Г. Скоринг як експертний метод оцшювання кредитного ризику комер-цшного банку при споживчому кредитуваннi / Н.Г. Волик // Вюник Запорiзького нащонально-го унiверситету. - Сер.: Екож^чш науки. - Запорiжжя : Вид-во ЗНУ, 2008. - № 1. - С. 40-44.
6. Юринець Р.В. Економетрична модель оцшювання кредитного позичальника вщпо-вщно до експертно!' оцiнки / Р.В. Юринець // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.5. - С. 254.
7. Попйко Ю. Теорiя i практика управлшня рiзними видами ризикiв у комерцшних банках / Ю. Потiйко // Вюник Нащонального банку Украши. - 2004. - № 4. - С. 58-62.
8. Примостка Л.О. Фшансовий менеджмент у банку : тдручник / Л.О. Примостка. -Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во КНЕУ, 2004. - 468 с.
9. Пищулин А. Система кредитного скоринга как конкурентное преимущество для ри-тейл банкинга / А. Пищулин // Финансовый директор. - 2008. - № 8. - С. 72.
10. Чехова 1.В. Управлшня ризиками в бангавськш дiяльностi / 1.В. Чехова // Держава та репони. - Сер.: Економжа та шдприемництво. - 2006. - № 6. - С. 312-314.
Червинская О.С., Кутник И.И. Управление рисками в банковской деятельности
Рассмотрена сущность и классификация рисков, присущих банковской деятельности; определены основные методы управления кредитным риском; предложена система комплексного управления кредитным риском коммерческого банка и внедрение современных систем скоринга.
Ключевые слова: кредитный риск, лимитирование, диверсификация, резервирование, скоринг.
Chervinskaya O.S., Kutnyk I.I. Risk management in banking
The article describes the nature and classification of risks in banking, defines the main methods of credit risk management and offers a comprehensive system of credit risk of commercial bank and implementation of newscoring system.
Keywords: credit risk, limitation, diversification, redundancy, scoring.
УДК 332.146.2 Аспгр. Г.В. 1ванченко - Львгвська КА
КЛАСТЕРН1 МОДЕЛ1 РОЗВИТКУ ЯК ЕФЕКТИВНА ФОРМА ЕКОНОМ1ЧНОГО УСТРОЮ РЕГ1ОНУ
ОбГрунтовано необхщнють i доцшьнють розвитку економжи регюну на осжш по-будови кластерних моделей. Зокрема, проанашзовано можливосп, яга з'являються внас-лщок використання кластерiв як форми сшвпращ шдприемств та оргашзацш регюну.
Ключовг слова: кластери, кластерш модели розвиток економжи регюну.
Вступ. Процеси децентралiзацil та надання економiчноl свободи регь онам вимагають застосування новгтшх технологш у процеш побудови регь ональних економiчних систем. Аналiз свiтового досвiду показуе, що одним з ефективних шструменпв побудови економiки регiону е застосування кластерних технологш, що дае змогу сформувати так званi точки зростання та максимально ефективно використовувати наявний у репош потенщал. Тому проблема формування кластерних моделей економiчного розвитку регiону е актуальною та своечасною.
Метою дослщження е обгрунтування ефективностi та необхщносл еко-номiчного устрою регiону на основi побудови кластерних моделей розвитку.
Основна частина. Трансформащя регюнально! економжи у напрямi побудови кластерних моделей розвитку - процес тривалий, складний i рiзно-манiтний, що потребуе постшно! уваги i корекцп. Розроблення концепцп, що
