CC BY
19Bozhko O.S.
aspirant of the department of English language and methods of its teaching
Kherson State University
Божко Олена Серги'вна
астрантка кафедри англшсъкоИ мови та методики ii викладання
Херсонський державний yHiверситет
КОНЦЕПТУАЛВАЦШ АТМОСФЕРИ САСПЕНС ЖАНРУ ХОРРОР THE CONCEPTUALIZATION OF THE SUSPENSE ATMOSPHERE IN THE HORROR GENRE
Summary: The article is focuses on the formation the suspense atmosphere in the horror genre. It was formed the conceptual-value plane of the suspense conceptual space and were determined the certain features of its formation. The National Cultural knowledge of the «suspense» phenomenon in the horror genre removed by the framing the value conceptual plane that are formed by five parcels. It is established that the causes of the foramtion the suspense atmosphere of the horror genre, are, first of all, beyondworld forces with their frightening signs and threatening actions, causing changes in the emotional, psychophysiological or physical condition of artistic characters, among which changes in the psycho-physiological state are the most striking, which support the recipient in an emotional state of intense expectation. The association (national-ethnic and author's) of the «suspense» phenomenon in the horror fiction genre are solved by modeling the image-plane value suspense conceptual space, which is represented as a set of the conceptual metaphors - basic and poetically reconsidered.
Key words: concept, suspense atmosphere, horror genre, domain, parcel.
Аннотащя: Статтю присвячено дослщженню концешyалiзацii атмосфери саспенс жанру хоррор. Сформовано поняттево-цшшсну площину концептуального простору саспенс та визначеш особливосп ii формування. Нацюнально-культурне знання щодо явища «саспенс» у художшх творах жанру хоррор ви-лучено шляхом фреймового моделювання поняттево-щншсноi площини концептуального простору, сфо-рмованоi п'ятьма парцелами. Встановлено, що причинами створення атмосфери саспенс, е насамперед по-тойбiчнi сили, яш своiми страхггливими ознаками i загрозливими дiями спричиняють змши емоцшного, психофiзiологiчного або фiзичного стану художшх персонажiв, серед яких змши психофiзiологiчного стану е найб№ш яскравими, що пiдтримуе реципiента художнього твору в емоцiйному станi напруженого очiкування. Асощацд (нацiонально-етнiчнi й авторськТ) щодо явища «саспенс» у художшх творах жанру хоррор розкрито шляхом моделювання образно-цiннiсноi площини концептуального простору саспенс, яку представлено як набiр концептуальних метафор - базових i поетично переосмислених.
Ключевi слова: концепт, атмосфера саспенс, жанр хоррор, домен, парцела.
Постановка проблеми. Експлiкацiя глибин-ного, концептуального змюту художнiх творiв жанру хоррор стае можливою у результатi здiйснення поетико-когнiтивного аналiзу напружено маркова-них контекстiв, виокремлених iз дослiджуваних ху-дожнiх творiв, у напрямку концепт - концептуальна схема - смисл, що передбачае вдентифжащю художшх концеппв атмосфери саспенс i моделювання концептуально! системи художшх творiв жанру хоррор, а також побудову концептуального простору атмосфери саспенс як багаторiвневого когнггавно-семютичного конструкту, який складаеться з по-няттево-цiннiсноi та образно -цшшсно! площини.
Анатз останнiх дослiджент i публiкацiй. 1де-нтифiкацiя художнiх концеппв атмосфери саспенс здiйснюеться шляхом семантико-когштивного ана-лiзу вербальних репрезентантiв атмосфери саспенс iз залученням методики реконструкцп та щентифь кацii' художнiх концеппв, розроблено! В. Г. Шконо-вою [2, с.3; 3, с. 113] та апробовано! у рядi дисерта-цiйних дослiджень (див., примiром, [1], [4], [5] та ш). Рiзнорiвневi вербальнi репрезентанти атмосфери саспенс - слова (проста лексична номшащя), словосполучення (композитна лексична номшащя) i фрагменти тексту (дискурсивна лексична номшащя) - потребують рiзнi стратегii у процесi щенти-фжацп художнiх концептiв атмосфери саспенс, яш
враховують рiзнi типи зв'язкiв - семантичш або асоцiативнi - мш iмовiрним iменем художнього концепту та його вербальним репрезентантом.
Видiлення мевир1шеми\ рашше частин зага-льноТ проблеми. Жанрова своерiднiсть художнiх творiв жанру хоррор зумовлюе специфiку когнгга-вного стилю письменнишв, особливостi !хнього по-етичного мислення, бачення й штерпретацп свiту. Реконструкцiя глибинних смислiв художшх творiв жанру хоррор потребуе осмислення, iнтерпретацii й абстрагування семантичних ознак вербальних ре-презентантiв атмосфери саспенс, вилучених у напружено маркованих контекстах iз проаналiзова-них художшх творiв жанру хоррор, що передбачае структурування отриманих знань у виглядi худож-нiх концептiв атмосфери саспенс (далi ХКАС) як ментальних одиниць авторського тзнання й есте-тично-цшшсного осмислення свiту, детермiнова-ного вимогами жанру хоррор.
Формулювання задач статть Визначити осо-бливостi формування семантичних та асощативних зв'язкiв, охарактеризувати концептуальш домени «Причини атмосфери саспенс» та «Наслщки атмосфери саспенс».
Виклад основного матерiалу. Моделювання поняттево-цшшсно! площини концептуального
простору SUSPENSE «САСПЕНС» ЗДШСНЮСТЬСЯ у ви-глядi фрейму як структури даних, що утворена слотами (смисловими компонентами) i дугами (смис-ловими зв'язками мгж смисловими компонентами). Системна сукупнiсть художшх концептiв уможли-влюе структурування ментальних одиниць вищого рiвня абстракци - п'ять парцел як угруповань художшх концеппв i двох концептуальних доменiв (далi КД) - концептуальних сфер найвищого рiвня абстракци, яш складаються з парцел як сукупносп художнiх концептiв атмосфери саспенс - КД «Причини атмосфери саспенс» i КД «Наслвдки атмосфери саспенс».
Семантичш зв'язки встановлюються мiж iмо-вiрним iменем художнього концепту та його верба-льним репрезентантом, вираженим лексичним засо-бом просто! номшаци предметносп (iменникова номiнацiя), ознаковосп (прикметникова, при^в-никова i дiеприкметникова номiнацiя) i процесуаль-ностi (даествна i дiеприкметникова номiнацiя), i визначаються на основi вiдношень щентично-сп / тотожностi, ввдношень аналогiчностi / схожо-стi / подiбностi, гiперо-гiпонiмiчних (родо-видо-вих) ввдношень i причиново-наслвдкових ввдно-шень.
Залежно ввд характеру семантичних вiдношень i типу ВРАС за лексико-граматичними параметрами i компонентним складом розрiзняемо прямi i непрямi семантичнi зв'язки.
Прямi семантичнi зв'язки визначаються мiж iмовiрним iменем художнього концепту та iменни-ковим ВРАС (проста предметна номшащя) на ос-новi рiзних семантичних ввдношень.
Непрямi семантичнi зв'язки встановлюються м1ж iмовiрним iменем художнього концепту та його вербальним репрезентантом, вираженим од-нокореневим словом, що належить до шшо! час-тини мови, тобто е засобом або просто! процесуаль-но! (дiеслово, прикметник, дiеприкметник), або ознаково! (прикметник, прислiвник, дiеприкмет-ник) номшаци.
Асощативш зв'язки встановлюються мiж iмовiрним iменем художнього концепту та його ве-рбальним репрезентантом, вираженим рiзними за-собами лексично! номiнацi!.
За аналопею з моделлю концепту, у якш визна-чають рiзнi складники (компоненти, шари, модуси) залежно ввд предмета й об'екта наукового пошуку, у моделi концептуального простору SUSPENSE «САСПЕНС» видаемо двi площини - поняттево-цiннiсну й образно-цiннiсну, процедури моделю-вання яких е рiзними, що багато в чому зумовлено характером художньо! iнформацi! у дослщжуваних художнiх творах, детермiновано! вимогами жанру хоррор.
Серед двох концептуальних домешв КД «Причини атмосфери саспенс» е менш репрезентатив-ним за к1льк1стю художшх концеппв у його склащ, шж КД «Наслiдки атмосфери саспенс». Вш склада-еться з двох парцел - «Надприродне явище» i «При-родне явище».
Парцела «Надприродне явище» вирiзняеться серед двох парцел, визначених у склащ КД «Причини атмосфери саспенс», найбшьшою кшьшстю напружено маркованих контекспв, у яких реконст-руйовано ХКАС парцели «Надприродне явище», а саме: a thing «щось», demon «демон», devil
«ДИЯВОЛ», MONSTER «МОНСТР», VAMPIRE «ВАМП1Р», SATAN «САТАНА», GHOST «ПРИВИД».
ХКАС, як1 формують парцелу «Надприродне явище», реконструйовано шляхом семантико-ког-шгивного аналiзу лексичних засобiв просто! номь нацi! на основi прямих i непрямих семантичних вь дношень мiж iменем ХКАС та його вербальним репрезентантом, а саме:
^ лексичними засобами просто! номшаци предметносп (iменникова номiнацiя) на основi прямих семантичних ввдношень щентичносп (тотож-ностi) мiж iменем ХКАС та його iменниковим ВРАС, наприклад, ХКАС DEMON «ДЕМОН» у пропо-зитивному НМК iз роману В. Блап «Вигнання дия-вола» (W. P. Blatty The Exorcist): Chris flinched at a sound from above, at the voice of the demon, booming and yet muffled, croaking, like amplified premature burial [7]; ХКАС MONSTER 'монстр' у комплексному НМК iз роману Дж. Блеквуда «Лялька» (J. Blackwood The Doll): She watched for a few seconds thunderstruck, and then suddenly realised with a shock of utter horror that this small, purposive monster was the doll, Monica's doll! And this doll was moving towards her across the tumbled surface of the counterpane. It was coming in her direction - straight at her [6];
^ лексичними засобами просто! номшаци ознаковосп (прикметникова номшашя) на основi непрямих семантичних вщношень мiж iменем ХКАС та його прикметниковим ВРАС, вираженим однокореневим словом, наприклад, ВРАС demoniac «демончний» ^ ХКАС DEMON «ДЕМОН»: When the Count saw my face, his eyes blazed with a sort of demoniac fury, and he suddenly made a grab at my throat [14]; ВРАС devilish «диявольський» ^ ХКАС DEVIL «ДИЯВОЛ»: His eyes flamed red with devilish passion
[14].
Додаткових пояснень потребуе ХКАС A THING 'щось', вдентифшований на основi прямих семантичних зв'язшв вдентичносп (тотожносп) з лексич-ним засобом просто! категорiально! номшаци предметносп - iменником a thing «предмет, рiч, об'ект»», значения якого конкретизуеться у кон-тексп, що зумовлюе його тлумачення як «щось». Незважаючи на ввдсутшсть будь-якого компоненту конотаци у семантиш зазначеного ВРАС, негатив-ний змют ХКАС A THING «ЩОСЬ» детермшовано:
^ лексичними засобами диференцшно! прик-метниково! номшаци ознаковосп, наприклад, нега-тивний ВРАС damn «проклятий№ надае негативне забарвлення ХКАС A THING «ЩОСЬ»: He heard the damn thing shrieking as it was hurled across the room, and then heard the shriek cut off abruptly as it thudded hard against the _ far wall, perhaps hard enough to snap its spine. But he didn't see it hit the plaster, because in the process of freeing himself from the drape, he pulled
the brass rod out of its supports, and the entire assemblage - rod and two panels of material, trailing cords - fell on him [10];
^ змютом усього ситуативного НМК, у якому цей концепт реконструйовано, i набувае або рiзко негативно! оцшки, або негативно! емотивносп, або негативно! образностi, наприклад: The thing in the coffin writhed, and a hideous, blood-curdling screech came from the opened red lips. The body shook and quivered and twisted in wild contortions. The sharp white teeth champed together till the lips were cut, and the mouth was smeared with a crimson _ foam [14].
Вербальна репрезентащя ХКАС парцели «Над-природне явище» здшснюеться ВРАС, яш е рiзними за своiми лексико-граматичними параметрами, компонентним складом i типом значения, а саме:
^ лексичними засобами просто! диференцш-но! (з негативною оцiнкою) iменниковоi номшацп' предметностi, наприклад, ВРАС vampire «вам-пiр» ^ ХКАС VAMPIRE «ВАМШР»: One of those big bats that they call vampires had got at her in the night, and what with his gorge and the vein left open, there wasn't enough blood in her to let her stand up, and I had to put a bullet through her as she lay. Jack, if you may tell me without betraying confidence, Arthur was the first, is not that so? [14];
^ лексичними засобами композитно!' категорь ально! лексично! номшаци' предметносп, наприклад, опис зовшшносп вамшра (ХКАС VAMPIRE «ВАМП1Р») у комплексному НМК iз роману Б. Сто-усера «Дракула» (B. Stocer Dracula) - Her breathing grew stertorous, the mouth opened, and the pale gums, drawn back, made the teeth look longer and sharper than ever. In a sort of sleep-waking, vague, unconscious way she opened her eyes, which were now dull and hard at once, and said in a soft, voluptuous voice, such as I had never heard from her lips, «Arthur! Oh, my love, I am so glad you have come! Kiss me!» [14] -здшснюеться iменниковими засобами категорiаль-но! номшаци breathing «дихання», mouth «рот», teeth «зуби», eyes «очЬ> i voice «голос» у поеднанш iз засобами диференцшно! номшацп ознаковосп;
^ лексичними засобами композитно! диференцшно!' номшацп процесуальносп, наприклад, у комплексному НМК iз роману Д. Кунца «Tiк-так» (D. Koontz Tick Tock) - As the bone-piercing shriek trailed into a snarl and then into an industrious grumble, Tommy heard the demon _pounding-straining-claw-ing, and metal creaked against metal. He couldn't see into the dark undercarriage, but he sensed that the mini-kin was temporarily trapped in the tangled wreckage and struggling furiously to pry itself free <...> A wet guttural snarl issued from the mini-kin, and it gnashed its teeth, trying to bite his fingers, striving to sink its claws into him again [10]. - вербальна репрезентащя ХКАС DEMON 'ДЕМОН' здшснюеться дiе-словами (it gnashed its teeth «вш скреготав зубами»») i дiеприкметниками (the demon pounding-straining-clawing «демон стукав, напружувався, дряпав», struggling furiously to pry itself free «щосили намага-вся зв№нитися», trying to bite his fingers «намагаю-чись вкусити його пальщ», striving to sink its claws into him again «прагнучи знову запустити сво! шгп
в нього») як засобами композитно!' номшаци процесуальносп.
Вербальна репрезентащя ХКАС парцели «Над-природне явище», яка здшснюеться засобами композитно!' лексично!' номшаци ознаковосп, у склащ яких лексичш одинищ категорiальноi номшацп' предметносп поеднуються iз прикметниковими або дiеприкметниковими засобами диференцшно!' (екс-пресивно-оцшно!', експресивно-емотивно! або образно!) номшаци ознаковосп, ном^е негативш характеристики зовшшнього вигляду i дш якогось надприродного явища (демона, вампiрiв, монс^в, привидiв тощо), що створюе ситуащю напруженого очiкування, чим спричиняе атмосферу саспенс для художнiх персонажiв i, вiдповiдно, для реципiентiв (читачiв) художнiх творiв жанру хоррор. Наприклад, стан недовiри й жаху (unbelieving yet horrified ears) художнього персонажа iз роману Дж. Блеквуда «Лялька» (J. Blackwood The Doll) спричинив вигляд ляльки, яка виявилася монстром (ХКАС MONSTER «МОНСТР»»), що описано у ситуативному НМК - In which moment, to Madame Jodzka 's unbelieving yet horrified ears, it continued to squeak and utter. It went on mouthing by itself. Worse than that, the next instant it stood abruptly upright, rising on its twisted legs. It started moving. It began to move, walking crookedly, across the counterpane. Its glassy, sightless eyes seemed to look straight at her. It presented an inhuman and appalling picture, a picture of the utterly incredible. With a queer, hoppity motion of its broken legs and joints, it came fumbling and tumbling across the rough unevenness of the slippery counterpane towards her. Its appearance was deliberate and aggressive. The sounds, as of syllables, came with it - strange, meaningless syllables that yet managed to convey anger. It stumbled towards her like a living thing [6]. Вербальну репрезентацию ХКАС MONSTER 'монстр' здшснюють засоби композитно! лексично! номшаци ознаковосп за моделями: P1 + N i P2 + N (unbelieving yet horrified ears); P2 + N (twisted legs); А + N (glassy, sightless eyes); P2 + N (broken legs); А + N (appearance was deliberate and aggressive).
Значна контекстна репрезентатившсть ХКАС парцели «Надприродне явище» демонструе, що опис вщштовхуючих ознак потойбiчних сил (композитна лексична номшащя ознаковосп) та !'хшх небезпечних, агресивних дш (композитна лексична номшащя процесуальносп) спричиняе атмосферу саспенс, що зумовлюеться вимогами цього жанру. Неспроможшсть людського розуму надати будь-яких лопчних пояснень надприродним можливос-тям потойбiчних сил або осягнути те, що ввдбува-еться перед очима, викликае страх i напружене очь кування якогось лиха, тобто створюе атмосферу саспенс у художшх творах цього жанру.
Парцела «Лриродне явище», порiвняно з па-рцелою «Надприродне явище», характеризуемся значно б№шою шльшстю художшх концеппв ат-мосфери саспенс, а саме: thunder «гроза», LIGHTNING «БЛИСКАВКИ», RAIN «ДОЩ», STORM «ШТОРМ», MIST «ТУМАН», TEMPEST «БУРЯ», SKY «НЕБО», WIND «ВГГЕР», CLOUD «ХМАРА», WAVES
«ХВИЛ1», WATER-CYCLONE «ЦИКЛОН», AIR «ПОВ1ТРЯ», AN ODOUR «ТЯЖКИЙ ЗАПАХ», DOWNPOUR «ЛИВЕНЬ», SEA «МОРЕ», MOON «ЛУНА», RIVER «Р1КА», STAR «З1РКА», TWILIGHT «СУТ1НКИ», WATER «ВОДА», RAVEN «ВОРОН», MOUNTAIN «ГОРА», WOODS «Л1С», EARTH «ЗЕМЛЯ».
¡дентифкащя ВРАС парцели «Яриродне явище» здшснюеться лише на основi прямих семантичних ввдношень iдентичностi (тотожиостi) м1ж iменем ХКАС та його iменниковим ВРАС, напри-клад, ВРАС WATER-CYCLONE «ЦИКЛОН» i LIGHTNING «БЛИСКАВКИ»: Watching the water-cyclone was hypnotic. It was nearly on top of us when lightning, flashed so brightly that it printed everything on my eyes in negative for thirty seconds afterward [9]; ВРАС LIGHTNING «БЛИСКАВКИ», WAVES «ХВИЛ1» i MOUNTAIN «ГОРА»: A single lightning-bolt shot from the purple zenith to the altar-stone, and a great tidal wave of viewless force and indescribable stench swept down from the hill to all the countryside. Trees, grass, and underbrush were whipped into a fury; and the frightened crowd at the mountain 's base, weakened by the lethal foetor that seemed about to asphyxiate them, were almost hurled off their feet [12].
Оскшьки вербальними репрезентантами ВРАС парцели «Яриродне явище» слугують засоби кате-горгальног лексично! номшаци, позбавлеш будь-яких конотативних значень, у текстовому фрагмент - пропозитивному, комплексному або ситуативному НМК, вилученому iз художшх творiв жанру хоррор, вони вживаються разом iз шшими, конота-тино забарвленими засобами, яш репрезентують АС у сво!х значеннях, тобто формують композитну лексичну номшацш ознаковосп або процесуально-сп, надаючи додаткових сми^в (зазвичай, негати-вних) концептам парцели «Природне явище». Наприклад, ХКАС cloud «хмара» репрезентовано у комплексному НМК iз роману С. Кiнга «Туман» (S. King The Mist) - The clouds twisted and rolled, now black, now purple, now veined, now black again. They gradually overspread the lake, and I could see a delicate caul of rain extending down from them [9]. - засобами композитно! дiеслiвно! номшаци процесуаль-носп (twisted «скручувалися», rolled «котилися» i gradually overspread the lake «поступово вкрили озеро») i композитно! прикметниково! номшаци ознаковосп (black «чорний», purple «фюлетовий», veined «з прожилками»).
Негативний змют ХКАС SEA «МОРЕ», WAVES «хвиш» i tempest «буря» iз роману Б. Стоусера «Дракула» (B. Stocer Dracula) - The sea, running mountains high, threw skywards with each wave mighty masses of white foam, which the tempest seemed to snatch at and whirl away into space [14]. - виража-еться рiзними засобами композитно! образно! номь наци, а саме:
^ ХКАС SEA «МОРЕ» - метафоричною гшербо-лою: The sea, running mountains high «Море шдш-малося вище пр»;
^ ХКАС WAVES «ХВИЛ1» - метафоричним уо-собленням з епiтетом: threw skywards with each wave mighty masses of white foam «кидали в небо з кож-ною хвилею могутш маси бшо! шни»;
^ ХКАС TEMPEST «БУРЯ» - образним nopiB-нянням: the tempest seemed to snatch at and whirl away into space «буря, здавалося, вихоплювала i кидала в космос».
Отже, ХКАС парцели «Природне явище», ще-нтифшоваш на oснoвi засoбiв категopiальнoi лексично! номшаци, отримують негативне забарвлення за рахунок функцioнування у напружено маркова-них контекстах засoбiв дифеpенцiйнoi (експреси-вно-оцшно!, експресивно-емотивно! й образно!) лексично! номшаци ознаковосп i пpoцесуальнoстi.
Понитщ^ складники концептуального домену «Причини атмосфери саспенс» угруповаш у двi парцели («Надприродне явище» i «Природне явище»), та !хш цiннiснi характеристики (ознаки i ди), стpуктуpoванi у виглвд фрейму, розкривають пoняттeвo-цiннiсну шформацш про об'екти, пред-мети i явища, !хш ознаки i ди, як1 постають причинами створення атмосфери саспенс у худoжнiх тво-рах жанру хоррор, проводною серед яких визначено надприродш явища.
Другий складник фрейму поняттево-цшшсно! площини концептуального простору SUSPENSE «саспенс» - КД «Наслвдки атмосфери саспенс» - е б№ш репрезентативним за к1льк1стю художшх концеппв у його склащ, шж КД «Причини атмосфери саспенс». Вш складаеться з трьох парцел -«Змша емoцiйнoгo стану», «Змша психoфiзioлoгiч-ного стану» i «Змша фiзичнoгo стану».
Парцела «Змша емоцшного стану» виpiзня-еться найменшою шльшстю кoнцептiв: FEAR «СТРАХ», AMAZEMENT «ЗДИВУВАННЯ», ANGER «ГН1В», FEROCITY «ЛЮТ1СТЬ», у яких структуровано негативнi емоци художшх персонаж1в як !х pеакцiя на атмосферу саспенс, спричинену негативними ознаками i агресивними дiями надприродних i при-родних явищ.
ХКАС парцели «Змша емоцшного стану» дешифровано iз застосуванням усiх процедур семан-тикo-кoгнiтивнoгo анал1зу вербальних репрезента-нпв атмосфери саспенс, описаних вище. Наприклад, у комплексному НМК iз роману Д. Кунца «Тк-так» (D. Koontz Tick Tock) - The hands on the railing were not human any more. They had metamorphosed into chitinous pincers with serrated edges and were locked so fiercely that the stainless-steel tubing actually appeared to be bending in the creature's grip [10]. - щентифковано ХКАС FEROCITY «ЛЮТ1СТЬ» на oснoвi непрямих семантичних зв'язшв мiж iмo-вipним iменем художнього концепту та його одно-кореневим вербальним репрезентантом - присл1в-никовим ВРАС fiercely «люто» як засобом просто! диференцшно! ознаково! номшаци. У комплексному НМК iз роману У. Блап «Вигнання диявола» (W. P. Blatty The Exorcist) - But at that instant, another sensation swept through me as quick as lightning. I was conscious of the presence of the Count, and of his being as if lapped in a storm of fury [7]. - ХКАС FEROCITY «ЛЮТ1СТЬ» вдентифжовано на oснoвi прямих семантичних вщношень аналопчносп (схожо-сп, пoдiбнoстi) мiж iменникoвим ВРАС fury «лють» i ХКАС FEROCITY «ЛЮТ1СТЬ».
Емошйний стан художшх персонаж1в вщобра-жаеться на !'хшх обличчях, в iхнiх очах, наприклад, iменниковий ВРАС просто! предметно! номшацп passion «пристрасть» ^ ХКАС ANGER «ГН1В» на ос-новi ввдношень аналогiчностi (схожостi, подiбно-ст/'): His eyes_ flamed red with devilish passion [7]; за-соби композитно! диференцiйноi лексично! номшацп his nostrils twitched and his eyes blazed «його нiздрi здригнулися i очi його блиснули» ^ ХКАС FEROCITY «ЛЮТ1СТЬ» на основi асоцiативних зв'яз-к1в: I told him exactly what had happened and he listened with seeming impassiveness, but his nostrils twitched and his eyes blazed as I told how the ruthless hands of the Count had held his wife in that terrible and horrid position, with her mouth to the open wound in his breast [14].
Страх е домшуючим емоцшним станом художшх персонаж1в у дослвджуваних НМК, наприклад, стан шоку описано у пропозитивному НМК iз роману С. Кшга «Сяйво» (S. King The Shining) -Danny's answering shriek, then Wendy's shocked gasp as she came around them and saw the peculiar angle Danny's forearm had to his elbow; no arm was meant to hang quite that way in a world of normal families [8]. - дiеприкметниковий ВРАС shocked «щокований» ^ iменниковий ВРАС shock «шок» ^ ХКАС SHOCK «ШОК».
Страх може зумовлюватися чимось жахливим. Наприклад, у пропозитивному НМК роману Дж. Блеквуда «Лялька» (J. Blackwood The Doll) -Whereupon, to her added horror, the dreadful little doll, waving a broken arm, squawked back at her, as though in definite answer, the strange disjointed syllables she could not understand, syllables as though in another tongue [6]. - описано емоцшний стан жаху, у якому перебувае геро!ня роману ^менниковий ВРАС horror «жах» ^ ХКАС fear «страх») через жахливу ляльку (прикметниковий ВРАС dreadful «жахливий» ^ iменниковий ВРАС dread «страх» ^ ХКАС FEAR «СТРАХ»), яка спричиняе емоцш страху. У пропозитивному НМК роману У. Блап «Вигнання диявола» (W. P. Blatty The Exorcist) - He has had some fearful shock, so says our doctor, and in his delirium his ravings have been dreadful, of wolves and poison and blood, of ghosts and demons, and Ifear to say of what [7]. - стан страху головного героя зу-мовлений його маренням про привидiв, демошв, от-руту i тлн.
Парцела «Змша психофiзiологiчного стану»
об'еднуе 26 ХКАС, у яких структуровано негативш почуття художшх персонажiв, причиною яких стали вiдштовхуючi ознаки й агресивш ди надпри-родних i природних явищ, вилучених iз художиiх творiв жанру хоррор, а саме: disturbance «ХВИЛЮВАННЯ», NERVOUSNESS «НЕРВОВ1СТЬ», PAIN «СТРАЖДАННЯ», DISGUST «ОГИДА», TENSION «НАПРУЖЕННЯ», STRESS «СТРЕС», VAGUENESS «НЕВИЗНАЧЕН1СТЬ», ANXIETY «ЗАНЕПОКОСННЯ», SICKNESS «НУДОТА», CURIOSITY «ЩКАВЮТЬ», ANTICIPATION «ПЕРЕДЧУТТЯ», INCREDULITY «НЕДОВ1РЛИВ1СТЬ», HELPLESNESS «БЕЗПОРАДН1СТЬ», EXCITATION «ЗБУДЖЕННЯ», AGONY «АГОН1Я», SPASM «СПАЗМ», SORROW «СКОРБОТА», UNCERTAINTY
«НЕВПЕВНЕН1СТЬ», DESPAIR «В1ДЧАЙ»,
DISAPPOINTMENT «РОЗЧАРУВАННЯ», HESITATION «НЕР1ШУЧ1СТЬ», DISTRUST «НЕДОВ1Р'Я», TROUBLE «НЕСПОК1Й», AWE «ТРЕПЕТ», SCORN «ПРЕЗИРСТВО», AGITATION «ЗБЕНТЕЖЕННЯ».
ХКАС парцели «Змша психофiзiологiчного стану» iдентифiковано iз застосуванням рiзних процедур семантико-когштивного аиалiзу вербальних репрезентантiв атмосфери саспенс. Наприклад, ХКАС disturbence «хвилювання» iдентифiко-вано у пропозитивному НМК - Her breathing was deep and regular, no sign of disquiet anywhere, no hint of disturbance that might have accompanied that pleading sentence of two minutes ago, except that the bed-clothes were perhaps somewhat tumbled [6]. - на основi вщношень вдентичносп (тотожносп). ХКАС disturbence «хвилювання» - на основi вщношень аналопчносп (схожосп, подiбностi) iз синонiмiч-ним iменниковим ВРАС предметно! номшацп: alarm «тривога» ^ disturbence «хвилювання»: Wilbur was never subsequently seen alive and conscious without complete and tightly buttoned attire, the disarrangement or threatened disarrangement of which always seemed to_ fill him with anger and alarm [11]. Але найб№ш частотними виявилися непрямi семанти-чш вщношення мiж iмовiрним iменем ХКАС i його однокореневим ВРАС як засобом просто! або про-цесуально! (дiеслово, прикметник, дiеприкметник), або ознаково! (прикметник, прислiвник, дiеприкме-тник) номiнацii. Наприклад, засiб просто! процесу-ально! номшацп, прикметниковий ВРАС hesitant «нер^чий» ^ ХКАС hesitation «нершучють»: And the demon was silent. Was returning his stare. But the eyes were now hesitant. Blinking [7]; зааб просто! ознаково! номшацп, при^вниковий ВРАС sorrowfully «скорботно» ^ ХКАС SORROW «СКОРБОТА»: What do you hear? I could detect the strain in the Professor's patient voice. He looked at her gravely for a minute and then said sorrowfully, Because my dear, dear Madam Mina, now more than ever must we find him even if we have to follow him to the jaws of Hell! [14].
Змша психофiзiологiчного стану художнього персонажу шд впливом атмосфери саспенс проявляемся, насамперед, у появi таких ввдчутпв, як:
^ хвилювання i знервованосп, спричинеш не-гативними ознаками або агресивними дiями над-природного чи природного явища, наприклад, при-^вниковий ВРАС просто! ознаково! номшацп disturbingly «схвильовано» ^ ХКАС DISTURBENCE «ХВИЛЮВАННЯ» на основi непрямих семантичних ввдношень: Yet even more monstrous exaggerations of Nature seemed disturbingly close at hand. (MM, IR); прикметниковий ВРАС просто! процесуально! номшацп nervous «нервовий» ^ ХКАС NERVOUSNESS «НЕРВОВ1СТЬ» на основi непрямих семантичних вiд-ношень: When she was pressed to enlarge upon this accusation, she became very nervous and incoherent, and finally, forced to give some evidence for her charge, said that a silver service was missing, and a valuable set of enamels, in addition to the famous set of gold-rimmed dishes, which would actually be a very difficult thing to steal, when you think about it [11];
^ занепокоення, зумовленого очiкуванням чо-гось загрозливого, наприклад, прислiвниковий ВРАС просто! ознаково! номшаци anxiously «схви-льовано» ^ ХКАС ANXIETY «ЗАНЕПОКОЕННЯ» на основi непрямих семантичних вiдношень: Their voices were outside in the hall, speaking quickly, anxiously, and Eleanor dropped Theodora's robe on the bed and said, «For heaven's sake, don't let them knock on that door - one more knock would finish me» - and ran into her own room to get her own robe [13];
^ передчуття чогось небезпечного, наприклад, iменниковий ВРАС просто! предметно! номь наци foreboding «передчуття» ^ ХКАС anticipation «передчуття» на основi ввдношень аналопчносл (схожосп, подiбностi): An unhappy foreboding rose in her throat. Further west in the Sierra Nevada the Donner Party had become snowbound and had resorted to cannibalism to stay alive. The mountains did not forgive many mistakes [8]; iменни-ковий ВРАС просто! предметно! номшаци presage «передчуття, передвютя» ^ ХКАС anticipation «ПЕРЕДЧУТТЯ» на основi вщношень аналопчносл (схожосп, подiбностi): Ah, not if you were like me, if sleep was to you a presage of horror! [7];
^ невизначешсть, яке викликае защкавлешсть у тому, що вщбуваеться (CURIOSITY «ЩКАВЮТЬ»), наприклад, прислiвниковi ВРАС просто! ознаково! номшаци ВРАС curiously «зашкавлено» i vaguely «неясно, невизначено» ^ ХКАС CURIOSITY «ЩКАВЮТЬ» i VAGUENESS «НЕВИЗНАЧЕШСТЬ» на ос-новi непрямих семантичних ввдношень: The Cyclopean massiveness and giganticism of everything about us became curiously oppressive; and there was something vaguely but deeply unhuman in all the contours, dimensions, proportions, decorations, and constructional nuances of the blasphemously archaic stonework [12];
^ сумшв у реальносп того, що ввдбуваеться («НЕДОВ1РЛИВ1СТЬ»), i безпорадшсть через немож-ливють протистояти або якимось чином змшити си-туацiю (helplesness «безпорадн1СТЬ»), наприклад, у комплексному НМК iз роману Дж. Ширлi «Привид будинку на пагорбЬ) (J. Shirley The Haunting of Hill House) - Eleanor thought incredulously; what nightmares are waiting, shadowed, in those high corners - what breath of mindless fear will drift across my mouth <...> and shook herself again. The little old lady smiled helplessly [13]. - непрямi семантичш зв'язки встановлюються мгж при^вниковими ВРАС incredulously «недовiрливо» i helplessly «без-порадно» як засобами просто! ознаково! номшаци i, вiдповiдно, однокореневими найменуваннями ХКАС INCREDULITY «НЕДОВ1РЛИВ1СТЬ» i HELPLESNESS «БЕЗПОРАДШСТЬ»;
^ бiль i страждання: PAIN «СТРАЖДАННЯ», наприклад, iменниковий ВРАС просто! предметно! номiнацi! pain «страждання» ^ ХКАС PAIN «СТРАЖДАННЯ» на основi прямих семантичних ввд-ношень: Then there was a more piercing scream, one of pain, and Ollie said, «Oh my God, that old lady fell down and they just ran over her» [9]; Mina struggled hard to keep her brave countenance, but the _pain overmastered her and she put her hands before her face,
and shuddered whilst she moaned [14]; ХКАС SPASM «СПАЗМ», наприклад, iменниковий ВРАС просто! предметно! номшаци spasm «спазм» ^ ХКАС SPASM «СПАЗМ» на основi прямих семантичних ввд-ношень: I kept my eyes fixed on Lucy, as did Van Hel-sing, and we saw a spasm as of rage _ flit like a shadow over her face. [14]; ХКАС AGONY «АГОН1Я», наприклад, iменниковий ВРАС просто! предметно! номь наци agony «агошя» ^ ХКАС AGONY «АГОН1Я» на основi прямих семантичних вщношень: He grew quite hysterical, and raising his open hands, beat his palms together in a perfect agony of grief [14]; дiепри-кметниковий ВРАС agonized «агошзуючий» ^ ХКАС AGONY «АГОН1Я»: «Go on, go on! Speak, I command you!» said Van Helsing in an agonized voice
[14];
^ нудота (ХКАС SICKNESS «НУДОТА»), наприклад, дiеприкметниковий ВРАС sickening «нудот-ний» ^ ХКАС SICKNESS «НУДОТА»: The sickening cold was gone, except for a reminiscent little thrill of it down Eleanor's back when she looked at the door [13].
Страх, б№ i страждання художшх персонажв ввдображаються на !хшх обличчях, наприклад, iменниковий ВРАС просто! предметно! номшаци torture «знущання» ^ ХКАС PAIN «СТРАЖДАННЯ» на основi прямих причиново-наслвдкових вщно-шень: I looked at my companions, one after another, and saw from their _ flushed faces and damp brows that they were enduring equal torture [14], у тремтшш рук i зблщншому обличч^ наприклад, засоби композитно! диференцшно! лексично! номшаци his hand trembled «його рука тремтша», and his face was as pale as snow «його обличчя було блвде, як сшг» ^ ХКАС disturbance «хвилювання» на основi асо-цiативних вiдношень: He saw too, what we all did, the infinite kindness which suggested that his should be the hand which would restore Lucy to us as a holy, and not an unholy, memory. He stepped forward and said bravely, though his hand trembled, and his_ face was as pale as snow [14]; посиленому серцебитп, наприклад, засоби композитно! диференцшно! лексично! номшаци my own heart beat like a trip hammer «мое серце билося, як молоток» (ХКАС NERVOUSNESS «НЕРВОВ1СТЬ») ^ for I felt that some crisis was at hand «тому що я ввдчував, що якась криза насува-лася» (ХКАС anticipation «передчуття») на ос-новi прямих причиново-наслщкових вщношень: Looking fixedly at her, he commenced to make passes in front of her, from over the top of her head downward, with each hand in turn. Mina gazed at him fixedly for a few minutes, during which my own heart beat like a trip hammer, for I_ felt that some crisis was at hand [14].
Отже, провщними видами змши психофiзiоло-пчного стану художшх персонажiв шд впливом проявiв атмосфери саспенс визначено занепокоення, хвилювання i нервовють; невизначешсть i щ-кавють; передчуття, недовiрливiсть i безпорадшсть.
Парцела «Змша фiзичного стану» нараховуе 10 ХКАС, а саме: damage «пошкодження»,
EXHAUSTION «ВИСНАЖЕН1СТЬ», STRAIN
«ПЕРЕВТОМА», INJURY «ПОРАНЕННЯ», DESTRUCTION «РУЙНУВАННЯ», DISTORTION «СПОТВОРЕННЯ», CONTORTION «ВИКРИВЛЕННЯ», PERSPIRATION
«ПОТОВИД1ЛЕННЯ», SHRINKAGE «ЗМОРЩЕННЯ», DEATH «СМЕРТЬ».
Художш концепти у складi зазначено! парцели структурують змiни фiзичного стану художнiх пер-сонаж1в, як1 пiд впливом атмосфери саспенс i страхом знищення, наприклад, дiеприкметниковий ВРАС просто! процесуально! номiнацi!' destroyed «зруйнований» ^ ХКАС DESTRUCTION «РУЙНУВАННЯ» на основi непрямих семантичних зв'язк1в: And if she hadn't gone there at night and asleep, that monster couldn 't have destroyed her as he did [14], ввдчувають виснажешсть, наприклад, дiе-прикметниковий ВРАС просто! процесуально! но-мiнацi!' exhausted «виснажений» ^ ХКАС exhaustion «ВИСНАЖЕН1СТЬ» на основi непрямих семантичних зв'язк1в: When she woke from the trance, she was cold, and exhausted, and languid, but her mind was all alert [14]; втому, наприклад, засоби композитно! диференцшно!' лексично! номшацп' His voice was becoming fainter «Його голос ставав слабкшим», and his breath more stertorous «його по-дих бшьш ускладнений» ^ ХКАС STRAIN «ПЕРЕВТОМА» на основi асоцiативних зв'язк1в: His voice was becoming_ fainter and his breath more stertorous [14].
Змши фiзичного стану художнiх персонажiв найбiльш яскраво демонструють страх чи психофь зiологiчне напруження, викликане чимось незрозу-мiлим i загрозливим, наприклад, iменниковий ВРАС просто! предметно! номшацп perspiration «потовидшення» ^ ХКАС PERSPIRATION «ПОТОВИД1ЛЕННЯ» на основi прямих семантичних вщношень iдентичностi (тотожностi): He wiped his forehead, which had broken out in profuse perspiration at the thought of the pain which he might have to inflict upon the poor soul already so tortured [ 14]; дiеслiвний ВРАС просто! процесуально! номшацп to sweat «потгш» ^ ХКАС PERSPIRATION «ПОТОВИДШЕННЯ» на основi непрямих семантичних вщношень: Her skin began to sweat [13]; засоби композитно! диференцшно!' лексично! номшацп' The eyes rolled upward into their sockets «Очi закотилися вгору в !х гшздах» ^ ХКАС contortion «викривлення» на основi асошативних ввдношень: Regan lowed like a steer in an angry bellow that pierced the shutters and shivered through the glass of the large bay window. The eyes rolled upward into their sockets [7]; засоби дис-курсивно! лексично! номшацп у межах ситуативного НМК змальовують жахливу картину пошвече-ного тша (ХКАС DEFORMATION «Н1ВЕЧЕННЯ»): Gliding spiderlike, rapidly, close behind Sharon, her body arched backward in a bow with her head almost touching her feet, was Regan, her tongue flicking quickly in and out of her mouth while she hissed sibilantly like a serpent [7].
Висновки з даного дослвдження i перспек-тиви. Поняш^ складники концептуального домену «Наслвдки атмосфери саспенс», угруповаш у три парцели («Змша емоцшного стану», («Змша психофiзiологiчного стану» i «Змша фiзичного стану»), та !'хш цшшсш характеристики (ознаки i дii), структурованi у виглядi фрейму, розкривають
понятгeво-цiннiсну шформацш про вплив атмосфери саспенс, спричинено!, насамперед, страхили-вими ознаками i загрозливими дiями надприродних явищ, на емоцп, психику i фiзичний стан художнiх персонажiв у художшх творах жанру хоррор. Перс-пективним видаегься застосування запропоновано! у дисертаци методики семантико-когнiтивного ана-лiзу лшгвально! репрезентацй' атмосфери саспенс у художшх творах жанру хоррор у дослщженш лгте-ратурних творiв iнших родiв i жанрiв в iсторичнiй перспектива
Список лiтератури:
1. Бойко Я. В. Естетична оцiнка у поетичному текстi: лiнгвокогнiтивний аналiз (на матерiалi лiрики англiйського романтизму): дис. ... канд. фшол. наук : 10.02.04 / Бойко Яна Вiкторiвна. - До-нецьк, 2013. - 289 с.
2. Шконова В.Г. Художнш концепт: поетико-когнiтивний пiдхiд [Текст] // Вюник Ки!вського на-цюнального лiнгвiстичного унiверситету. Серiя Фь лололя. - 2006. - Том 9. - №2. - С. 51-59.
3. Шконова В.Г. Художнш концепт: проце-дури реконструкций та моделювання (на матерiалi трагедiй В. Шекстра) [Текст] / Вiсник Кшвського нацюнального лiнгвiстичного унiверситету. - Серiя Фшолопя. Т. 14, № 2. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2011. - С. 113-123.
4. Четова Н. Й. Лшгвоконцептуальний прост1р УЯВНЕ в англомовному класичному фентез1 (на матер1ал1 твор1в Дж.Р.Р. Толк1на) : дис. ... канд. фшол. наук: 10.02.04 / Четова Натал1я Йоситвна. -Херсон, 2014. - 347 с.
5. Щербицька В. В. Лшгвокогнггавна об'ективашя гендеру автора в англомовному литературному автобiографiчному творi ХХ1 столитя : дис. ... канд. фшол. наук: 10.02.04 / Щербицька Владислава Володимирiвна. - Херсон, 2016. - 378 с.
6. Blackwood A. The Doll [Електронний ресурс] / A. Blackwood. - Режим доступу: http://algernonblackwood.org/
7. Blatty W.P. The Exorcist [Електронний ресурс] / W.P. Blatty. - Режим доступу: https://vk.com/doc16932426 10cd618b55&dl=4c0a33
8. King S. The Shinning [Електронний ресурс] / S.King. - Режим доступу: https://discount-associates.com/wp-content/uploads/2015/03/The-Shining.pdf
9. King S. The Mist [Електронний ресурс] / S.King. - Режим доступу: http://royallib.com/book/King Stephen/The Mist.htm l
10. Koontz D. Tick Tock [Електронний ресурс] / D. Koontz. - Режим доступу: https://jtmfjlud.files.wordpress.com/2015/07/dean-koontz-tick-tock-pdf.pdf
11. Lovecraft H.P. The Dunwich Horror [Електронний ресурс] / H.P. Lovecraft. - Режим доступу: http://busyreadywhat.org/Authors/Lovecraft,% /file%20%20H.%20P.% %20Horror.pdf
12. Lovecraft H.P. - At The Mountains of Madness [Електронний ресурс] / H.P. Lovecraft. -Режим доступу:
http://www.franklang.ru/df/Lovecraft_At_The_Mount ains_Of_Madness_M.pdf
13. Shirley J. The Haunting of Hill House [] / Shirley J. _[Електронний ресурс] / J. Shirley - Режим
доступу http://1800homechat. /Jackson_Shirley_-
_The_Haunting_of_Hill_House.pdf
14. Stocer B.. Dracula [Електронний ресурс] / B.Stocer. - Режим доступу:
http://www.planetebook.com/ebooks/Dracula.pdf
Kalandarov Aybek Ruzimbaevich
Senior scientific researcher Urgench State University Department of English language and Literature
GENERAL PECULIARITIES OF COMPARATIVENESS IN UZBEK LANGUAGE
Summary. This article is devoted to the analysis of the ways of the expression of comparativeness. The main attention is paid to the expressive ways of the category of comparativeness in Uzbek language in comparison with in English. Therefore, expressive means of comparativeness were identified in the process of illustrating the ways of expression of this category in Uzbek language. The theories offered in the article are proved with the help of the examples taken from the literal works of Uzbek writers.
Key words: comparativeness, expression, lexical, morphological, syntactical, similarity, dissimilarity, likeness, conjunction, category.
Actuality of the theme of investigation. The elements expressing comparativeness are widely used in Uzbek and English languages. Comparative analysis of sentences in which comparativeness is expressed, identifying their isomorphic and allomorphic peculiarities are considered as actual tasks and the investigations in this field give the possibility to illustrate the syntactic position of the category of comparativeness in different structured languages. Analyzing the category of comparativeness by such linguistic methods contributes the development of the courses like theoretical and practical grammar, comparative typology.
A review of international research on the theme of research. The category of comparativeness has always been paid attention in the world linguistics. In learning this category the research works by the linguists who worked out on the materials of Indo European and Turkic languages as V.N. Jigadlo, I.P. Ivanova, L.L. Iofik, L.S. Barkhudarov, D.A. Shtelling, B.A. Ilysh, B.S. Khaimovich, V.Sh. Hakimova, L.A. Petrochenko, H.O. Federyaeva, A.V. Nikolaeva, O.V. Kravets, E.A. Zarudneva, R.M. Bolgarova, S.A. Popova, S.P. Kaleva, Chris Kennedy are worth attention.
It is possible to observe that there are various approaches in investigating comparativeness as a category. Specially, comparativeness was not learned as a separate category in some sources. Only the speech was gone about the comparing of two objects when discussing comparative degrees of adjectives and adverbs.
In some sources comparativeness was commented as a separate category. For instance, V.Sh Hakimova carried out her investigation on expressive ways of comparativeness and comparative constructions in Bashkir language. O.V. Kravets investigated the structure of functional-semantic field of comparativeness and micro fields of similarity and non-similarity in Russian language.
A.V. Nikolaeva learned the role of comparativeness in a language and the structure of
comparative functional-semantic field in English language. L.A. Petrochenko and N.O. Federyaeva approached the expressive ways of comparativeness in modern English from logical view point. E.A. Zarud-neva approached comparative constructions in English and Russian languages in the level of cognitive linguistics. R.M. Bolgarova learned the expressive ways of comparativeness in Russian and Tatar languages from logical and syntactic view points. Chris Kennedy carried out his investigations on comparative constructions in English.
The term comparativeness is not almost come across in Uzbek linguistics. Because the category of comparativeness has not been investigated yet in Uzbek language. But some information can be found about affixes, conjunctions, particles expressing comparativeness in the book volumes "O'zbek tili grammatikasi (Grammar of Uzbek Language)".
The aim of the research is to analyze the expressive ways and expressive means of the category of comparativeness in Uzbek language in comparison with in English.
The tasks left to be investigated:
- to collect examples belonging to comparativeness from Uzbek literature;
- to classify them according to the ways of expression;
- to analyze the means expressing comparative-
ness;
- to compare the expressive ways of comparativeness in the two non-related languages.
The main content of the article
The category of comparativeness is characterized similarly in English and Uzbek languages as this category owns a universal character in all languages. It means that when comparativeness is expressed in Uzbek language characters of two objects - compared and etalon objects are compared with each other like in English. And this character is basically expressed by adjectives or adverbs. For example:
Shaxta tagi jahannamdek qorong'i (MA, 459).
Berardan ko'ra olari ko'proq (MA, 642).
