CC BY
60
УДК 658.51:001.13
Р. В. САВЧУК (НМетАУ, Дшпропетровськ)
КОНЦЕПЦ1Я УПРАВЛ1ННЯ РЕГ1ОНАЛЬНИМИ 1ННОВАЦ1ЙНИМИ ПРОЕКТАМИ
У данш статт розглянуто основи ново! концепцй' управлшня регюнальними проектами, засновано! на засадах шдикативного управл1ння i моделях прийняття ршень. Концепщя спираеться на виявлеш автором особливосп регiонального рiвня управлiння проектами.
В данной статье рассмотрены основы новой концепции управления региональными проектами, основанной на принципах индикативного управления и моделях принятия решений. Концепция основывается на выявленных автором особенностях регионального уровня управления проектами.
In the paper the basic stages of a new conception of management for regional projects based upon the principles of indicative management and the decision-making models. The conception is based on the peculiarities of regional level of project management revealed by the author.
Вступ
Задача розробки i ре^заци трансформацш-но! моделi шновацшного прориву, що спираться в основному на власш ресурси, е затребува-ною i актуальною для сучасно! Укра!ни. Св> товий досвщ штенсифшаци економiчного роз-витку свщчить про необхiднiсть концентраци юнуючих ресурсiв i зусиль у репонах, якi здат-нi виступити у якост своерiдного потягу соща-льно-економiчного пiдйому.
Iнновацiйний процес може бути ефективним тшьки за умови цшеспрямованого стимулю-вання шновацшно! дiяльностi з боку держави, оскшьки суцiльнi вигоди вщ впровадження ш-новацiй значно перевищують тi, на якi розрахо-вують iнновацiйнi пiдприемства. Перевищення суцшьних вигод над власними пояснюеться утворенням позитивних побiчних ефектiв, що виникають внаслiдок шновацшно! дiяльностi пiдприемств. Вони вщчуваються, перш за все, на регюнальному рiвнi.
У кризовiй фазi економiчного розвитку не-обхiдно сформувати умови для всебiчно! шд-тримки шновацшно! дiяльностi. В основi меха-нiзму дп кризи важливу роль вдаграють шно-ваци, що руйнують застарiлi елементи економ> чно! системи i утворюють умови для нового технолопчного укладу. Для вирiшення ще! проблеми доцiльно розробити вiдповiдну кон-цепцiю управлiння iнновацiйною дiяльнiстю, утворити регюнальне iнновацiйне середовище, яка визначае основних учасникiв цього проце-су, наочно висвгтлюе !х функци i взаемозв'язки, а також основнi етапи шновацшно! дiяльностi.
Аналiз дослiджень i публжацш
Проблемою оцiнки ефективностi шновацш-них проектiв постiйно займаються вчеш-економiсти, про що свiдчить значна кшьюсть опублiкованих наукових праць, що мютять за-пропонованi ними теоретичш та методологiчнi пiдходи до оцшки ефективностi iнвестицiй у новацii [1, 2, 4].
Але разом з цим питання оцшки ефективно-ст проектних рiшень на регiональному рiвнi майже не висвiтлюються у цих дослiдженнях. Це пов'язано, перш за все, iз специфiкою цiлей оцшки проекпв на рiвнi регiону, що обумов-люють необхiднiсть використання шших мето-дiв i моделей оцшки регюнальних проектiв.
Вивчення наукових праць В. В. Вгтлшсько-го, В. В. Ковальова, В. П. Савчука, К. Ф. Кова-льчука, Л. М. Бандоршо! та iн., в яких наведет i дослщжеш методи оцiнки iнвестицiйних про-ектiв, показало, що юнуе математичний апарат, призначений для прийняття рiшень у ситуащях оцiнювання та вибору iнвестицiйних проекпв. Методи, що при цьому використовуються, умо-вно дiляться на двi групи в залежност вiд того, чи враховують вони параметр часу.
До першо! групи вiдносять тi методи, що за-снованi на дисконтуванш показникiв оцiнки ефективностi проектiв, а саме: метод розрахун-ку чисто! поточно! вартосп iнвестицiйного проекту (NPV); метод оцiнки проекту за диско-нтованим перiодом окупностi (DPP); метод розрахунку iндексу рентабельностi iнвестицiй (PI); метод розрахунку внутршньо! норми при-бутковостi (IRR), або модифiкованоi внутр> шньо! норми прибутковостi (MIRR).
© Савчук Р. В., 2009
До друго! групи належать методи оцшки ефективносп проектних рiшень, заснованi на облшових оцiнках. До них вщносять метод ощ-нки термiну окупносп проекту (РР) та метод розрахунку коефщенту ефективностi швести-цш (ЛИЯ).
Крiм того, методи оцiнки i добору швести-цiйних проектiв розраховаш на iснування на-ступних умов:
- Оцшку i селекцiю проекпв здiйснюe суб'ект господарювання сам або за його дору-ченням цю роботу виконують стороннi оргаш-заци, що спецiалiзуються на виконаннi подiб-них консалтингових послуг. Тобто шщатором, замовником i споживачем виступае окремо взятий суб'ект господарювання;
- Вибiр здшснюеться серед однакових за призначенням проектiв, вiдрiзняються вони технолопею, виконавцями, умовами впрова-дження i супроводження, вартiстю i т.п. Але щ проекти однаковi з точки зору кшцевого мате-рiального результату;
- Пюля прийняття рiшення про фшансуван-ня конкретного проекту iншi проекти з перелiку тих, що оцшювалися, вважаються не ефектив-ними i закриваються.
З точки зору окремого суб'екта господарю-вання така постановка проблеми виправдана. У цьому випадку здiйснюеться саме задача ощ-нки i селекци проекту за умов, коли шдприемс-тво вже визначилося з напрямами свого пода-льшого розвитку i мае конкретну цiль, для до-сягнення яко! i обираеться iнвестицiйний проект. У залежност вiд цiлi обираються i критери оцiнки проектiв. Таку постановку задачi оцiнки i селекци проектiв можна вiднести до класу прийняття ршень в умовах визначеностi. Вони вщповщають задачам оцiнки проектiв на мш-рорiвнi i не придатнi для використання на реп-ональному рiвнi управлiння.
1нша ситуацiя виникае, коли оцшка проектiв здiйснюеться в штересах розвитку того чи ш-шого регiону, а не тiльки окремого суб'екту господарювання. Специфiку тако! ситуаци мо-жна визначити наступним чином:
- Оцiнку необхiдно робити у двовимiрному просторi iнтересiв регюну i суб'ектiв господарювання, розташованих на територи регiону. Цi штереси не завжди спiвпадають. При цьому регюнальш iнтереси мають бiльш стратепчний характер, а iнтереси пiдприемства частше так-тичнi.
- Вибiр здшснюеться з перелiку рiзних за призначенням проекпв, що вiдбивають весь спектр можливих напрямкiв регiонального роз-
витку. Цей спектр вщображае специфiку регюну, пов'язану зi спецiалiзацiею тдприемств, що розташованi на територи регюну, можливими прiоритетами у розвитку тих чи шших галузей виробництва на сучасному еташ. - Результатом оцшки проекпв е !х класиф> кащя i дiагностика (а не селекщя) згiдно з об-раними цшями i прiоритетами регiонального розвитку, джерелами фшансування, можливос-тями масового впровадження на спорiднених пiдприемствах регiону, сощальними наслщка-ми для регiону i т.п. Навiть незначна змiна реп-ональних прiоритетiв може змiнити клас проекта. Тому проекти не закриваються для повторного розгляду, вони залишаються у базi для по-дальшого оцiнювання. I тшьки !х моральне ста-рiння i поява нових iнновацiйних iдей досяг-нення того ж самого результату може привести до остаточного закриття проекту для розгляду.
Така суттева специфiка оцшки проекпв на регюнальному рiвнi потребуе розробки нового методичного пiдходу i значно! трансформаци iснуючих моделей оцшки ефективносп швес-тицiйних проектiв. Це дозволить виршити проблеми узгодження штереив регiону i суб'ектiв господарювання i запропонувати систему координаци дш учасникiв iнвестицiйного процесу, побудовану на принципах шдикатив-ного управлiння.
Мета статт
Основною метою статтi е пропозищя ново1 концепци управлiння регюнальними шновацш-ними проектами, визначення И структури, фун-кцiй i технологи розробки.
Викладання основного материалу з
обгрунтуванням наукових результа^в
Запропонована концепщя регiонального управлiння iнновацiйними проектами формально надаеться за допомогою моделi оргашзацш-но-економiчного механiзму.
Органiзацiйно-економiчний мехашзм управ-лiння регiональним iнновацiйними проектами визначаеться нами як сукупшсть оргашзацшно-економiчних форм i методiв, шструмешгв i ва-желiв впливу на шновацшну дiяльнiсть, що взаемопов'язанi у единому механiзмi i дозво-ляють визначити стратепю управлiння регюна-льними шновацшними проектами з метою за-безпечення стабiльного iнновацiйного розвитку регюну.
Слщ пiдкреслити, що оргашзацшно-еконо-мiчнi методи необхiдно пов'язати у единому
цшсному мехашзмь Тому, спираючись на метод яюсних структур, до складу оргашзацшно-економiчного механiзму необхiдно додати, ^м аспекту оргашзаци i функцюнування, аспект координаци i зв'язку. Це дозволить системi зберiгати свою цшсшсть i налагоджувати зв'язки iз оточуючим середовищем для забез-печення дифузи iнновацiй, а також ефективно управляти внутрiшнiм iнновацiйним середо-вищем.
Органiзацiйно-економiчний мехашзм повинен охоплювати всi етапи управлшня регюна-льною iнновацiйною дiяльнiстю, бути збалан-сованим, дieвим, цшсним задля шдпорядкова-ностi основнiй стратепчнш цiлi розвитку ре-гiону.
У рамках процесного пiдходу оргашзацшно-економiчний механiзм розглядаеться як логiчна послщовшсть операцiй (функцiй) з прийняття ршень вiдносно подальшо! долi регiональних шновацшних проектiв. Слiд пам'ятати, що прийняття ршень здiйснюеться за правилами iнди-кативного управлiння.
Розробка оргашзацшно-економiчно! моделi iндикативного управлiння iнновацiйною дiяль-нiстю починаеться з визначення системи iнди-каторiв, за допомогою яких можна формалiзу-вати процес управлшня регюнальним шнова-цiйним розвитком за умов рiзних критерив добору, по^м визначаються iнструменти, за допомогою яких можлива реалiзацiя того чи ш-шого регiонального шдикатору, уточнюються результати, якi необхiдно отримати на кожному етат системи шдикативного управлiння.
Процес управлiння класично подаеться як процес, що складаеться iз наступних функцiй управлiння: планування, облшу, аналiзу, дiаг-ностики, регулювання, стимулювання i оргашзаци виконання розроблених управлiнських рiшень. Всi цi функци управлiння можна звести до обмеженого кола моделей прийняття ршень [3]. Таким чином, розробка конкретно! системи управлшня, у нашому випадку регюнальними шновацшними проектами, вимагае вiд дослщ-ника визначитися iз змiстовним наповненням функцiй управлiння для подальшого викорис-тання вщповщно! моделi прийняття ршень.
Перелiк функцiй управлiння i специфша об'екту дослiдження обумовлюють добiр iнди-каторiв, призначених для оцiнки ефективносп виконання кожно! функци вiдповiдно до поставлено! мети. Тому, перш за все, необхщно визначитися iз об'ектом i предметом дослщження.
Об'ектом дослiдження виступають регюна-льш iнновацiйнi проекти, а предметом досл>
дження е методи, моделi i технологi! управлш-ня цими проектами на регюнальному рiвнi. Результатом роботи системи iндикативного управлiння шновацшними проектами вважа-еться визначення стратеги управлшня кожним проектом i оцшка регiонального iнновацiйного потенцiалу.
Розглянемо послщовно функцi! управлiння з метою визначення змюту iндикаторiв, здатних визначити i формалiзувати коло задач, пов'яза-них iз реалiзацiею цiе! функцi!, i у подальшому оцiнити ефективнiсть !! виконання.
Розгляд процесу управлiння класично починаеться з функци планування, призначеною для визначення найкращо! траектори функцюнування об'екту дослщження. Вщносно регюна-льних iнновацiйних проектiв як об'екту досль дження слiд зауважити, що !х перелiк i направ-ленiсть дiй залежать вiд багатьох чинниюв i визначаються, перш за все, регюнальними прюритетами iнновацiйного розвитку з ураху-ванням найбiльш поширених джерел виник-нення iнновацiйно! ще! i можливостями суб'ектiв господарювання продукувати вщпо-вiднi iнновацiйнi проекти. Тому роботу з планування слщ починати заздалепдь шляхом визначення регюнальних прiоритетiв i доведен-ням !х до учасникiв iнновацiйного середовища. Разом iз цим необхiдно розробити зрозумiлу i водночас iнформативну форму подання доку-ментiв, необхщних для оформлення i реестрацi! проектiв i вiдкрити центр або сайт чи телефон-ну лiнiю для консультацш з цього приводу.
Планування для регюнальних шновацшних проектов значною мiрою вiдрiзняеться вiд фун-кцi! планування для конкретного виробництва. Основна задача оргашв регюнально! влади -спонукати суб'екти господарювання до розроб-ки шновацшних щей, що вщповщають визна-ченим регiональним прiоритетам. При цьому зрозумiло, що процес оформлення ще! у проект потребуе значного часу, тому поточна ситуащя не обмежуе коло проектiв тiльки прюритетни-ми, до розгляду приймаються пiдготовленi i оформленi проекти, робота над якими можливо починалася без визначених регюнальних прю-ритетiв або з часом прюритети змiнювалися. На етапi планування важливо спрогнозувати кшь-кiсний i якiсний склад проектiв, що будуть за-пропонованi до розгляду. Функщю прогнозу-вання можливо надати у виглядi моделi ранжу-вання [3].
Нехай Х - множина шновацшних проектов, що можуть бути надаш до розгляду у плановому перюд^ а Р - вщношення суворо! переваги,
що визначаеться у вiдповiдностi до iмовiрностi пiдготовки проекту на перiод планування. Роз-подiл iмовiрностей на множит Х доцшьно ви-значати методами експертного опитування.
Функцiя облшу е однiею з найважливiших, И виконання призводить до формування шфор-мацшно! бази даних, що необхщна для всiх ш-ших функцш управлiння. Обробка облшово! шформаци полягае в узагальненш даних, 1х стисканш вiдповiдно регiональному рiвню управлiння. Специфша регiонального рiвня управлiння iнновацiйними проектами нами визначаеться наступним чином:
- Доступними i корисними для обробки вва-жаються узагальненi характеристики проекпв, що вiдповiдають основним критерiям 1х оцiнки, обраним таким чином, щоб висвiтлити ступiнь вiдповiдностi регюнальним прiоритетам i ште-ресам;
- Значення цих характеристик обираеться з перелшу можливих значень за прозорою процедурою обгрунтування рiшення i не потребуе спещально! експертизи проекту. Цю роботи можуть виконувати спещалюти координацшно-го центру.
Процедура узагальнення, стискання даних у часi й у просторi адекватно формалiзуеться у вигщщ моделi класифшаци [3].
Даш облшу використовуються для реалiзацil функцш аналiзу, основна задачею якого е оцш-ка проблемно! ситуацп на пiдставi облiкових даних та вщнесення И до заздалегiдь визначе-них агрегованих класiв. Кожному класу вщпо-вiдае своя стратегiя управлiння - саме можлива кшьюсть рiзних стратегш i визначае кiлькiсть агрегованих клашв, якi можна сформувати шс-ля аналiзу.
Таким чином, функцiю аналiзу можна нада-ти у виглядi моделi класифшаци. В цьому ви-падку за Х приймаемо множину вшх класiв проектiв, отриману шсля класифшаци на етапi облiку. Вщповщно до визначеного вiдношення подiбностi множина Х розбиваеться на агрего-ваш класи Х1 , Х2 , ..., Хп .
Основна задача регулювання - обрати най-краще управлшське рiшення для кожного шно-вацшного проекту з урахуванням iнтересiв вшх
суб'ектiв iнновацiйного регiонального середо-вища. Для цього проекти кожного агрегованого класу необхiдно дiагностувати на стушнь вщ-повiдностi колу iнтересiв суб'екпв господарю-вання i регiону в цшому. Для вирiшення ще! задачi доцiльно використовувати моделi розт-знавання образiв.
Функци стимулювання i оргашзацп забезпе-чують зворотнiй зв'язок у системi управлiння регiональними iнновацiйними проектами, реа-лiзуються моделлю ранжування. Вони нацшеш, перш за все, на забезпечення ефективносп вт> лення, реалiзацil управлiнських рiшень, !х су-проводження. Якiсть виконання функцiй стимулювання i оргашзацп оцiнюеться рiвнем на-дiйностi системи управлiння i стушнню вико-нання планових, а у нашому випадку прогнозо-ваних, показникiв.
Висновки i перспективи подальших розробок
Таким чином, запропонований оргашзацш-но-економiчний механiзм шдикативного управ-лiння регiональним iнновацiйним розвитком е дiевим iнструментом утворення i розвитку реп-онального iнновацiйного середовища, який, з одного боку, розробляе систему досягнення шновацшних цiлей, а з шшого боку, визначае i логiчно пов'язуе всi етапи здшснення шнова-цшно! дiяльностi.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Ковалев, В. В. Методы оценки инвестиционных проектов [Текст] / В. В. Ковалев. - М.: Финансы и статистика. 2000. - 144 с.
2. Олексик, О. С. Методи оцшки швестицшних проекпв [Текст] / О. С. Олексик. - Тернопшь: Збруч, 2000. - 200 с.
3. Ковальчук, К. Ф. Интеллектуальная поддержка принятия экономических решений [Текст] / К. Ф. Ковальчук.
4. Савчук, В. П. Оценка эффективности инвестиционных проектов [Текст] / В. П. Савчук. - Д.: ГМетАУ, 1998. - 211 с.
Надшшла до редколегп 15.07.2009.
Прийнята до друку 23.07.2009.
