CC BY
30
УДК 330.332
Ф1НАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ШНОВАЦШНО-ОРГСНТОВАНИХ П1ДПРИСМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ
К.В. Велика
Т.1. Черкасова, к.е.н., доцент
Одеський нацюнальний полгтехтчний унгверситет, Одеса, Украта
1нновацшна модель розвитку шдприемства е домiнуючою в умовах рiшення задач структурно-технолопчно1 модершзацп промисловостi Украши. Вона забезпечуе значнi темпи зростання ефективносп вироб-ництва, пiдвищений рiвень якосп ново! продукцп, 11 перспективнiсть та конкурентоспроможшсть, створюе умови для довгострокового економiчного зростання як окремого шдприемства, так й промисловосп в цшому. Успiх в здiйсненнi шно-вацшно! дiяльностi залежить вiд багатьох чиннишв. Однiею з необхiдних умов досягнення значного рiвня шновацшно1 активностi е достатне фшансове забезпечення цього виду дiяльностi пiдприемств.
Аналiз останнiх дослвджень i публiкацiй
Дослiдженням проблем шновацшно! дiяльностi на макро- та мiкрорiвнi присвяченi роботи зарубiжних та украшських науковцiв, таких як Г. Александер, Дж. Бейлi, 1.О. Бланк, В.М. Геець,
B.М. Гриньова, В.П. Дешсенко, А.П. Завлш,
C.М. 1лляшенко, Г.В. Козаченко, 1.Л. Туккель, Л.1. Федулова, О.М. Ястремська та iнших. Значну увагу було придiлено питаниям шновацшного розвитку у контекстi формування шновацшного потеншалу як краши, так й окремого шдприемства, визначення ефективних методiв комерцiалiзацil iнновацiй, питанням штеграцп управлшня iнновацiйними проектами у загальну систему управлшня промисловим пiдприемством та шшг
Невирiшенi частини загальноТ проблеми.
В основi реашзаци шновацшно1 моделi розвитку промислового пiдприемства лежить низка шновацшних проектiв. Реалiзацiя iнновацiйних проекпв на пiдприемствах машинобудування потребуе значного обсягу кошпв та рiзноманiт-носп джерел i форм !х фшансування. В умовах посткризового перiоду традицшш пiдходи до фiнансового забезпечення шновацшно-швестицш-но! дiяльностi промислових пiдприемств не завжди приводять до позитивного результату. Основними перешкодами, з якими зггкнулися пiдприемства в сучасних умовах господарювання, стали брак власних коштiв, висока варт1сть та низький рiвень доступу до довгострокових позикових коштiв, недостатнш розвиток дiевих
Велика К.В., Черкасова Т.1. Фшансове забезпечення розвитку 1нновац1йно-ор1ентованих тдприемств машинобудування.
Обгрунтована важливють пошуку нових cnoco6iB залучення фiнансових ресурав щодо забезпечення розвитку iнновацiйно-орieнтованих тдприемств. Запропоновано удосконалення шновацшно! iнфраструктури за рахунок створення Регiонального фонду сприяння iнновацiйному розвитку. Розглянутi умови та етапи реатзацд iнновацiйного проекту за умов роботи фонду.
Ключовi слова: фiнансовi ресурси, iнновацiйний проект
Великая Е.В., Черкасова Т.И. Финансовое обеспечение развития инновационно-
ориентированных предприятий машиностроения.
Обоснована важность поиска новых способов привлечения финансовых ресурсов для обеспечения развития инновационно-ориентированных предприятий. Предложено усовершенствование инновационной инфраструктуры за счет создания Регионального фонда содействия инновационному развитию. Рассмотрены условия и этапы реализации инновационного проекта в условиях работы фонда.
Ключевые слова: финансовые ресурсы, инновационный проект
Velikaya C.V., Cherkasova T.I. Financial providing for development of innovation-oriented engineering enterprises.
In the article the importance of finding new ways to attract financial resources to ensure the development of innovation-oriented enterprises is substantiated. The authors suggest improving innovation infrastructure through the creation of a Regional Fund for Innovative Development. There are described the conditions and stages of the innovation project in terms of fund in the article.
Keywords: financial resources, innovation project
механiзмiв фiнансування, зокрема венчурних, що широко застосовуються у свгговш практицi. Саме тому необхщно здiйснювати пошук нових шстру-менпв управлiння iнновацiйною дiяльнiстю тд-приемства у сферi И фiнансового забезпечення.
Метою роботи е обгрунтування необхщносп пошуку нових способiв залучення фшансових ресурсiв щодо забезпечення розвитку шновацшно-орiентованих пiдприемств та розробка конкретних пропозицш Основнi результата
Згiдно з даними Державно! комитету статистики Украши [1] в 2012 р. 13,6% украшських пiдприемств займаються шновацшною дiяльшс-тю. Основним джерелом Н фiнансування на протязi останнiх п'яти рок1в остаються власнi витрати. Так частка цього джерела у загальному обсязi витрат на iнновацiйну дiяльнiсть зросла на 3,2% та склала у 2012 р. - 63,8%. Шдвищений рiвень ризику, пов'язаний з реалiзацiею шно-вацiйних проектiв, який обумовлений невизначе-нiстю результатiв комерцiалiзацil та виконання планових термiнiв завершения окремих етатв проекту, мiнливiстю зовшшнього середовища та невiдповiдним рiвнем експертизи проекту, робить питання фiнансування шновацшно! програми промислового пiдприемства непривабливими для зовшшнього швестора.
Однак при ввдсутносп достатнього обсягу власних коштiв для забезпечення свого шно-вацiйного розвитку промисловi пiдприемства змушенi шукати зовшшш джерела фiнансування. Найбiльш розповсюдженим шструментом залучення фiнансових ресурсiв в свгговш та вичиз-нянiй практиш е банк1вський кредит. Однак його використання не завжди можливо та доцшьно для фiнансування iнновацiйних проекпв. Це обумов-лено наступними чинниками:
— при наданш кредитiв банки потребують забезпечення - майна, що передаеться у заставу, та, в разi неможливостi повернути позичальником суму кредиту, продаеться з метою вiдшкодування витрат банку. Шдпри-емство може не мати активiв, як1 було б можливо, або доцшьно, передавати в заставу;
— оскшьки шновацшш швестицп е ризиковими -для таких проекпв часто характернi невизна-чешсть в розмiрi майбутнiх доходiв, можли-востi повернути вкладенi кошти - банки, маючи альтернативнi можливостi для швесту-вання, не охоче кредитують так проекти. 1ншим напрямком, що використовуеться
тдприемствами в свiтовiй практиш для залучення кошпв, е рiзноманiтнi способи з використанням цiнних паперiв:
— емiсiя цiнних паперiв;
— залучення кошпв через iнвестицiйнi фонди (пайовi трасти) та фiнансування венчурним капiталом.
В зв'язку з тим, що фондовий ринок в Укра1ш не достатньо розвинений, традицiйнi для сватово!
практицi способи фiнансування проекпв з використанням рiзноманiтних видiв цiнних паперiв не можуть бути використаш в повнiй мiрi. Незважаючи на те, що в Укра1ш дiе значна к1льк1сть венчурних фондiв, на практицi основним !х призначенням е не фiнансування високоприбут-кових шновацшних проектiв, а легальна оптимь зацiя оподаткування [2].
Така ситуашя обумовлюе об'ективну необхщ-нiсть пошуку нових альтернативних шляхiв та способiв залучення фiнансових ресурсiв для забезпечення розвитку iнновацiйно-орiентованих пiдприемств, що в умовах ведення бiзнесу в Укра1ш з метою захисту прав i iнтересiв iнiцiаторiв та iнвесторiв шновацшних проекпв повинш вiдповiдати ряду вимог:
— доступшсть для iнiцiатора шновацшного проекту;
— гарантiя для iнiцiатора шновацшного проекту збертання за ним виключного права на використання ще!, захист його штелектуально! власностi;
— можливють акумулювання обсягу iнвестицiй, достатнього для реалiзащl проекту;
— можливiсть здшснення iнвесторами контролю за ходом реатзацд проекту;
— надання гаранти Несторам щодо отримання ними обумовлено! винагороди в разi успiшноl реалiзацil шновацшного проекту. Дослщження тенденцiй економiчного розвитку
розвинених краш та багатьох краш з перехiдною економiкою [3-5] показують, що ефективним iнструментом розвитку окремих репошв, форму-вання !х шновацшного потенщалу та пiдвищення конкурентоспроможностi стають рiзнi кластернi структури. Об'еднання тдприемств в кластери дозволяе кожному з його учаснишв отримувати переваги вщ ефекту синергИ, що виникае в результап поеднання зусиль та потенцiалiв пiд-приемств, при одночасному збереженш незалеж-ностi та посилення гнучкосп системи управлiння ними. Крiм того, аналiз чинних органiзацiйно-правових форм управлшня розвитком iнновацiй-ного потенщалу тдприемств сввдчить про вирi-шальну роль спiльного управлiння iнновацiйним потенщалом iз застосуванням вiдповiдноl органi-зацшно! структури, що дозволить поеднати фшан-совi i виробничi можливостi тдприемств i слугу-ватиме базою для нарощування iнновацiйного потенцiалу [6].
За таких обставин дiевим способом залучення швестицш для iнновацiйного розвитку машино-будiвних пiдприемств та пiдвищення !х iнно-вацiйноl активностi, на нашу думку, може стати створення певно! органiзацiйноl структури у виглядi Репонального фонду сприяння iнновацiй-ному розвитку (надалi - Фонду), що поеднуватиме та використовуватиме фiнансовий потенцiал великого бiзнесу для реалiзацil шновацшних проекпв на базi iнновацiйно-орiентованих машинобудiвних пiдприемств. Така структура, на наш погляд,
вщповщае вимогам, що були сформульоваш нами вище, та дозволить створити дiеву систему фiнансового забезпечення шновацшних проектiв.
Центральним елементом запропоновано! систе-ми е «керуючий орган», яким може виступати вiдокремлений пiдроздiл окремого тдприемства (оргашзаци), що зацiкавлено в розвитку шновацш-них процесiв, або, ^ на наш погляд, такому ршенню слiд вiддати перевагу, окрема юридична особа. Основними iнiцiаторами створення цшьо-вого Фонду ймовiрнiше повинш стати органи мюцево! влади, яш зацiкавленi в розвитку iнновацiйного потенщалу регiону та залученнi в економшу регiону iнвестицiй, та великий бiзнес, який окрiм пiдвищеного прибутку на вкладений капiтал, може отримати доступ до перспективних шновацшних розробок.
З метою створення запропоновано! системи залучення швестицш необхщно видiлити наступнi важливi пiдготовчi етапи (рис. 1):
1) Створення професшно! команди.
Спiвробiтники «керуючого органу» Фонду
повиннi мати достатнш рiвень знань (у тому чи^ економiчних, фiнансових, юридичних, галузевих), науково! та професiйно! пiдготовки, як1 б дозволи на високому рiвнi проводити аналiз iнновацiйного проекту, оцiнювати його перспективи, мати мож-ливiсть контролювати хiд його реалiзацi! та забезпечити виконання домовленостей мiж швес-торами та шщаторами iнновацiйних проектiв. Необхщний високий рiвень компетентностi ств-робинишв може пiдтримуватися залученням квалiфiкованих експерпв по окремих напрямах дiяльностi фонду. Такими експертами можуть стати фахiвцi (в першу чергу представники ушверситепв) зi складу Ради, яка здшснюе управлiння вiртуальною мережею START-паркiв, що була запропонована автором в попередшх дослiдженнях [7].
Слiд зазначити, що керiвництво «керуючого органу» повинно мати високш рiвень дiлово! репутацi!, мати авторитет та довiру як серед iнвесторiв - власник1в крупного катталу, так i серед iнiцiаторiв шновацшних проекпв.
2) Пошук iнвесторiв.
Передумовами для прийняття участi потенцш-ного швестора в запропонованому проектi е наявшсть достатньо! кiлькостi вiльних, не зайнятих в основнiй дiяльностi швестора, кошпв та його бажання отримати за рахунок цих коштiв дохщ бiльший нiж банк1вська ставка по депозитах. Крiм того, в разi успiшно! реалiзацi! проекту, iнвестор може отримати доступ до шновацшних розробок шляхом прюритетного укладання договорiв на !х покупку або використання на пшьгових умовах.
На цьому еташ необхiдно провести переговори мiж керiвництвом «керуючого органу» та потен-цшними iнвесторами з визначенням умов сшв-працi та описом можливо! вигоди вщ не!. Наслщ-ком таких переговорiв повинна стати згода потен-
цiйного швестора на розглядання та узгодження запропонованих iнновацiйних проекпв, готовшсть до !х фiнансування.
3) Оформлення iнвесторiв як учасник1в проекту.
З метою захисту прав mдприемств-шщiаторiв шновацшних проекпв на iдею, фiнансування яко! вони планують здiйснити i3 залученням Фонду, та недопущення самостiйного використання ще! iде! будь-яким з iнвесторiв, передбачаеться обов'яз-кове укладення договорiв мiж «керуючим органом» та кожним з потенцiйних iнвесторiв. Договором передбачаеться, що швестор зобов'язуеться не використовувати самостшно подану йому на розгляд шновацшну iдею без згоди шщатора iнновацiйного проекту та «керуючого органу». Договiр повинен передбачати значш штрафнi санкцп за порушення цiе! умови.
Слiд зазначити, що незважаючи на те, що наведеш вище етапи ми називаемо шдготовчими, роботу по формуванню професiйного кадрового составу «керуючого органу», пошуку нових iнвесторiв, збiльшенню ступеню довiри мiж iнвесторами та iнiцiаторами iнвестицiйних проекпв та удосконаленню системи захисту прав вах учасник1в необхiдно проводити протягом всього перiоду функцюнування запропонованого Фонду.
1снуе також ймовiрнiсть, що швестор проекту може стати сам шщатором шновацшного проекту. В такому випадку вiн може сам скористатися можливостями залучення фiнансових ресурав через Фонд на пiльгових умовах. Вважаемо, що доцшьно сформувати шформацшну базу потен-цiальних iнвесторiв серед шдприемств, як1 належать до одше! галузi виробництва. Такий пiдхiд дозволить об'еднати !х у галузевi шд-структури регiонального кластеру, що забезпе-чить, з одного боку, урахування специфiчних загальних проблем, як1 потребують обов'язкового рiшення, а, з другого - прискорення поширення нововведення.
Слiд визначити сутшсть етапiв управлiння iнновацiйним проектом в рамках функцюнування запропонованого Фонду (рис. 1). На першому еташ шщатор iнновацiйного проекту подае заявку на розгляд до «керуючого органу». Заявка повинна мютити опис проекту, що потребуе фiнансу-вання, бiзнес-план з обгрунтуванням доцiльностi впровадження iнновацiйного проекту та розрахун-ком майбутньо! вигоди, та прогнозний рiвень доходностi на каттал, що iнвестуеться.
Дохiд на каттал, який швестують у проект, може формуватися як частка в майбутшх доходах - у випадку, коли можливо реально проконтро-лювати !х розмiр, як фiксована сума протягом визначеного перюду - коли контроль за обсягами майбутшх доходiв не е можливим, або як пiльговi умови на придбання чи використання шновацшно! розробки - в раз^ коли iнвестор iнновацiйного проекту може бути зацшавлений у використанш нововведення на своему пiдприемствi.
Рис. 1. Схема реатзацд шновацшного проекту в рамках Фонду (Джерело: власна розробка)
На другому етат спiвробiтники «керуючого органу» разом з запрошеними експертами проводить попереднiй аналiз та комплексну експертизу
iнновацiйного проекту, ураховуючи фшансовий, iнституцiональний, юридичний, науковий та iншi аспекти проекту. На цьому етат залучення до
спiвпрацi стороннiх спещатспв можливо тiльки за умов збереження конфiденцiйностi шформацп про проект, що розглядаеться, з метою бiльш глибокого його вивчення. За результатами по-переднього аналiзу можливi так1 висновки: вщ-мовити в фiнансуваннi проекту; вщправити проект на доопрацювання, вказавши на недолiки, що потребують уваги; прийняти проект для подаль-шого розгляду та реашзаци.
На третьому етапi приймаеться рiшення про подальший розгляд та реалiзацiю проекту та укладаються трьохсторонш договори, в яких уточнюються повноваження «керуючого органу», зобов'язання iнiцiатора шновацшного проекту щодо виплатити iнвесторам обумовленого доходу на каттал, що швестуеться у проект, або пiльговi умови придбання ними шновацшно1 розробки, а також зобов'язання швестора щодо обсяпв, форм та строк1в надання кошпв та нерозголошення шновацшно1 1де1. Договiр повинен передбачати значнi штрафнi санкцп за порушення цих умов.
Шсля пiдписання договору (четвертий етап), «керуючий орган» деталiзуе проект, що потребуе фiнансування, уточнюе бiзнес-план, обгрунтовуе рiвень доходностi на швестицп на основi проведе-ного попереднього аналiзу, та розсилае цю шфор-мацiю потенцшним iнвесторам, з якими укладено договори про сшвпрацю.
На п'ятому етат кожен з потенцiйних швесто-рiв, отримавши iнформацiю вiд «керуючого органу» Фонду, аналiзуе И з метою оцшки перспек-тивностi реалiзацil проекту. При позитивному рiшеннi швестор визначае граничну суму швестицш та надае свою згоду на швестування iз зазна-ченням суми.
«Керуючий орган» консолщуе iнформацiю вiд iнвесторiв (шостий етап) та визначае загальну суму кошпв, що готовi видiлити швестори на реалiзацiю iнновацiйного проекту. В разi пере-вищення зiбраноl суми над необхщною пропор-цiйно коректуеться сума вкладу кожного швестора у бюджет проекту. В разi недостачi визначено1 суми для реалiзацil проекту «керуючий орган» повторно звертаеться до iнвесторiв, яш погоди-лись фшансувати проект, з пропозицiею про збшьшення суми iнвестицiй.
1нвестори, що погодилися фшансувати проект, перераховують видшеш ними суми кошпв на вiдкритий тд проект банк1вський рахунок «керуючого органу». На рахунки iнiцiатора шновацшного проекту грошовi кошти, що видшеш швес-торами, не поступають у повному обсязi. Для здшснення витрат, що пов'язанi з реал1зашею проекту, iнiцiатор iнновацiйного проекту перю-дично надае звiт, який характеризуе виконання бюджету проекту та виконання графшу робiт за проектом. Проаналiзувавши вiдповiднiсть викона-них робiт плановим обсягам та вшповшшсть
фактичних витрат плановим, приймають рiшення щодо виплати чергового траншу. Така схема розрахуншв дозволить забезпечити контроль реалiзацil шновацшного проекту у контексп оцш-ки доцiльностi подальшого фiнансування чергових еташв проекту.
Протягом всiх етапiв життевого циклу шнова-цiйного проекту Фонд здшснюе контроль за ходом його виконання. При виявленш будь-яких факто-рiв, що можуть негативно вплинути на хiд реалiзацil проекту, «керуючий орган» повщомляе про них iнвесторiв. Також до функцiй «керуючого органу» вщноситься контроль за виконанням шщатором iнновацiйного проекту сво1х обов'яз-шв з задоволення економiчних iнтересiв iнвесторiв пiсля завершення проекту (з виплати доходiв на вкладений капiтал чи дотримання умов придбан-ня/використання шновацшно1 розробки).
Запропонована схема залучення швестицш для реалiзацil iнновацiйних проектiв мае ряд важливих в сучасних вичизняних економiчних умовах переваг у порiвняннi зi способами, що згадувалися нами вище:
1) Система передбачае дешлька рiвнiв експертизи iнновацiйного проекту: рiвень iнiцiатора iнновацiйного проекту, рiвень «керуючого органу», рiвень iнвесторiв. Такий глибокий ступiнь аналiзу дозволяе значно зменшити ризики та вiдiбрати проекти з високою iмовiрнiстю успiшноl реашзаци.
2) До роботи в системi залучаються ресурси «крупного капiталу», що юторично мае налагод-женi та опрацьоваш способи подолання бар'ерiв в бiзнесi. Зацiкавленiсть в реалiзацil проекту пред-ставник1в великого бiзнесу дозволить використо-вувати !х можливостi з метою усшшно1 реалiзацil проекту.
3) Осшльки взаемовiдносини мiж iнiцiатора-ми шновацшних проектiв, «керуючим органом» та швесторами визначаються умовами договорiв, що укладаються мiж ними, запропонована схема залучення швестицш е достатньо гнучкою та може мати значну шльшсть варiантiв реалiзацil, що дозволяе вибрати такий, що максимально задовольнить усi сторони.
4) Дiяльнiсть запропоновано1 органiзацiйноl структури забезпечить виникнення ефекту синер-гп завдяки поеднанню фiнансових ресурсiв та можливостей великого бiзнесу та шновацшного потеншалу пiдприемств машинобудування, та сприятиме зниженню залежиостi учасник1в кластеру вщ зовнiшнiх умов.
Таким чином можна стверджувати, що запропонована схема фшансування може стати ключовим елементом мехашзму реалiзацil iннова-цiйних проекпв на машинобудiвних пiдпри-емствах та активiзацil !х iнновацiйного розвитку (рис. 2).
Рис.2. Мехашзм реалiзацi! iнновацiйного проекту в рамках Фонду
Висновки
Пропозицп щодо створення Регiонального фонду сприяння шновацшному розвитку, на наш погляд, носять практичний характер та можуть стати суттевим доповненням до шноващйно1 шфраструктури регiону, яка склалася. Залучення до роботи фонду у якосп експерпв представник1в академiчно! науки i ушверситепв сприятиме тд-вищенню як1сного рiвня експертизи iнновацiйних проектiв, дозволить вибирати перспективнiшi
проекти, скоротити перiод комерцiалiзацi! ново-введень i пiдвищити його ефектившсть.
Дiяльнiсть фонду потребуе, на наш погляд, подальшо! розробки шструментарш оцiнки проектiв у розрiзi окремих етатв !х реалiзацi!, удосконалення шструментарш управлшня ризи-ками iнновацiйного проекту, подальшо! розробки правово! бази роботи фонду та уточнения умов учасп у робот фонду окремих тдприемств.
Список лiтератури:
1. Офiцiйний сайт Державного комитету статистики Укра!ни [Електронний ресурс] // Державний компет статистики Укра!ни. Ки!в, Укра!на. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
2. Институты совместного инвестирования (ИСИ) в Украине [Електронний ресурс] // О'УВ АШпат. Режим доступу: http://uaИfшam.com/news/view_text.php?id=32
3. Соколенко С.И. Производственные системы глобализации: Сети. Альянсы. Партнерства. Кластеры: Украинский контекст [Текст] : монография / С.И. Соколенко. - К. : Логос, 2002. -645 с.
4. Федулова Л.1. Кластерна политика в системi забезпечення технолопчного розвитку репошв [Електронний ресурс] / Л.1. Федулова // Економiчнi науки. Серiя «Репональна i економжа». - Луцьк, 2010. - Вип. 7(27), Ч. 5. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/en_re/2010_7_5/20.pdf
5. Монастырный Е.А. Инновационный кластер / Е.А. Монастырный //Инновации. - 2006. -№ 2. - С. 38-43.
6. Антонюк Л.Л. 1нновацп : теорiя, мехатзм розробки та комерцiалiзацil [Текст] : монографiя / Л.Л. Антонюк, А.М. Поручник, В.С. Савчук ; Ки!в. нац. екон. ун-т. - К. : КНЕУ, 2003. -394 с.
7. Велика К.В. 1нновацшна шфраструктура крiзь призму «потршно! страш» / К.В. Велика // Вюник Нацiонального технiчного ушверситету «Харк1вський полiтехнiчний шститут». Збiрник наукових праць. Тематичний випуск: Технiчний прогрес i ефективнiсть виробництва. - Харюв: НТУ «ХП1». - 2012. - № 15. - С. 24-32.
Надано до редакцп 19.08.2013
Велика Катерина Валеривна / Catherine V. Velikaya
pustynina@gmail. com
Черкасова Тетяна Iгорiвна / Tatyana I. Cherkasova
t. cherkasova. od@gmail. com
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Фiнансове забезпечення розвитку iнновацiйно-орieнтованих тдприемств машинобудування [Електронний ресурс] / К.В. Велика, Т.1. Черкасова //Економiка: реалп часу. Науковий журнал. — 2013. — № 3 (9). — С. 140-146. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2013/n3.html
