CC BY
52
УДК 330.341.1
Р. В. САВЧУК (НМетАУ, Дшпропетровськ)
МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ 1НДИКАТИВНОГО УПРАВЛ1ННЯ РЕГ1ОНАЛЬНИМИ 1ННОВАЦ1ЙНИМИ ПРОЕКТАМИ
У ввдповщносп до системного пвдходу пропонуеться модель побудови системи шдикативного управлш-ня шновацшними проектами на регюнальному р1вш. Оргашзацшш аспекти системи розкривають ïï форма-льну структуру, шфраструктуру, тобто форму втшення, а економ1чн1 аспекти вщображають змютовну основу.
Ключовi слова: 1ндикативне управлшня, шновацшш проекти, моделювання
Согласно принципам системного подхода предлагается модель построения системы индикативного управления инновационными проектами на региональном уровне. Организационные аспекты раскрывают формальную структуру, инфраструктуру или форму реализации системы, а экономические аспекты отображают ее содержательную основу.
Ключевые слова: индикативное управление, инновационные проекты, моделирование
The method of determination of basic parameters of forming of models of cutting of costs, related to the property risks is offered. For forming of models the exponential distribution is used for description of distributing of size of really nascent losses during realization of property risks.
Keywords: indicative management, innovation projects, modeling
ВСТУП
Перехщ до ринково! економши, здшснений Укра!ною, потребуе докоршних змш методiв розробки i реалiзаци регюнально! економiчно! пол^ики. Це пов'язано по-перше, iз принципо-во новою роллю держави у ринковш економщ, яка iз активного адмшютратора економiчних процесiв повинна перетворитися у гнучкий ме-хашзм, що утворюе необхiднi умови i сприят-ливе середовище для розвитку бiзнесу. Подруге, новi методи реалiзаци економiчно! пол> тики базуються на принципово нових пiдходах забезпечення макроекономiчно! збалансованос-тi в умовах ринку у порiвняннi iз центратзова-но-плановою економiкою. Сучасна економiка перетворюеться в економiку систем, стихiйна конкуренщя переростае у конкуренцiю систем, що переходять iз стану стих1йного саморегулю-вання у стан жорстко! самооргашзаци i взаемо-оргашзацп. Тому актуальною постае задача по-новлення системи управлшня господарюючими суб'ектами з боку державних, регiональних або мiсцевих оргашв влади. Управлiння становиться практично неможливим без стратегiчного замислу, визначення цшей оперативного регу-лювання i координацп дiй iз единого центру.
Виршення ще! проблеми можливо за допо-могою iндикативного управлiння, як мехашзму координаци iнтересiв i дiяльностi суб'ектiв го-сподарювання рiзних форм власност i тдпо-рядкування, розташованих на територи того чи шшого регiону. 1ндикативне управлiння сполу-
чае державне регулювання з ринковим саморе-гулюванням економiки i базуеться на викорис-таннi системи показникiв - iндикаторiв соща-льно-економiчного розвитку. Воно передбачае визначення загальнонащональних прiоритетiв, цiлей розвитку на вшх рiвнях управлiння нащ-ональною економiкою. 1ндикативне управлiння розглядаеться як сукупнють процедур узго-дження процешв вiдтворення i реалiзуеться на рiзних рiвнях управлiння, в тому чи^ i на регюнальному [3].
ПОСТАНОВКА ЗАДАЧ1
Система шдикативного управлшня регюна-льним iнновацiйними проектами визначаеться нами як сукупнiсть органiзацiйно-економiчних форм i методiв, iнструментiв i важелiв впливу на iнновацiйну дiяльнiсть, що взаемопов'язанi у единому механiзмi i дозволяють визначити стратегiю управлшня регюнальними iнновацiй-ними проектами з метою досягнення кращого корисного ефекту i забезпечення стабiльного iнновацiйного розвитку як репону так i його територiальних суб'ектiв господарювання.
Система iндикативного управлшня повинна охоплювати вс етапи управлшня репональною iнновацiйною дiяльнiстю, бути збалансованим, дiевим, цiлiсним iнструментом задля тдпоряд-кованостi основнiй стратегiчнiй цiлi розвитку регюну.
Регiональний центр координаци шновацш-но! дiяльностi (РЦ К1Д) виступае у якост шно-
© Савчук Р. В., 2011
203
вацшного посередника - щеолога, органiзатора i користувача системи iндикативного управлш-ня iнновацiйними проектами. Як виразник реп-ональних iнтересiв РЦ К1Д формуе змiстовну основу системи управлiння регюнальними проектами, И економiчну складову. Для цього по-слiдовно визначаються регiональнi прiоритети на плановий перюд часу, вiдповiднi критери добору i оцiнки проектiв, а також економiчнi iнтереси учасникiв регюнально! шновацшно! дiяльностi. Отриманий таким чином економiч-ний мехашзм визначатиме бажаний напрямок шновацшного розвитку, умови досягнення ш-терешв всiх учасникiв iнновацiйного середови-ща, а також вимоги до шновацшних проектiв вiдносно регiональних прiоритетiв.
Для досягнення визначеного економiчним механiзмом рiвня iнновацiйного розвитку РЦ К1Д формуе також оргашзацшний механiзм у вигщщ трьох основних його складових, а саме: бази нормативно-правового i методичного за-безпечення шновацшно! дiяльностi, бази регю-нальних iнновацiйних проектiв i бази учасникiв шновацшно! дiяльностi - новаторiв, iнвесторiв, виробникiв.
Таким чином утворюються умови для функ-щонування регiонального iнновацiйного сере-довища i послiдовного вирiшення основних задач системи управлшня iнновацiйними проектами.
МЕТОД РОЗВ'ЯЗАННЯ
Зпдно iз запропонованою моделлю на реп-ональному рiвнi видшяються наступнi етапи системи iндикативного управлшня шновацш-ними проектами: експертний прогноз складу проектiв на плановий перюд, визначення стратеги управлшня кожним проектом, дiагностика проектiв на вщповщшсть регiональним штере-сам, оцiнка надшност i ефективностi системи пiсля виконання попередшх трьох етапiв i фор-мування шформацшно! картки по кожному проекту з визначеними рекомендащями по управлшню. Iнформацiйнi картки проектiв пе-редаються зацiкавленим у проектi суб'ектам господарювання в якостi управлiнських реко-мендацiй, а також надсилаються для збер^ання до регюнально! бази шновацшних проектов. Пiсля отримання звiтiв про виконання рекоме-ндацiй вiд суб'екпв господарювання у цих кар-тках робляться вщповщш помiтки. Цi помггки накопичуються у процесi спшьно! роботи РЦ К1Д i пiдприемства i використовуються для прийняття рiшень стосовно фшансово! тдтри-мки проекту або шших можливих преференцiй
з боку регюнально! влади по вiдношенню до процесу впровадження кожного проекту. Таким чином у OTcreMi iндикативного управлшня регюнальними шновацшними проектами здшс-нюеться зворотнiй зв'язок i виконуються такi функци управлiння як оргашзащя i стимулю-вання.
У рамках системного тдходу оргашзацшно-економiчний мехашзм розглядасться як логiчна послiдовнiсть операцш (функцiй) з прийняття рiшень вщносно подальшо! долi регiональних iнновацiйних проекпв.
Слiд пам'ятати, що прийняття ршень здшс-нюеться за правилами шдикативного управлш-ня. Розробка органiзацшно-економiчно! моделi iндикативного управлiння iнновацiйною дiяль-шстю починаеться з визначення системи i^^-каторiв, за допомогою яких можна форматзу-вати процес управлiння регюнальним шнова-цiйним розвитком, потiм визначаються шстру-менти, за допомогою яких можлива реатзащя того чи шшого регiонального iндикатору, уточ-нюються результати, яю необхiдно отримати на кожному еташ системи iндикативного управлшня.
Процес управлiння класично подаеться як процес, що складаеться iз наступних функцш управлiння: планування, облiку, аналiзу, дiаг-ностики, регулювання, стимулювання i оргаш-заци виконання розроблених управлшських рiшень. Всi цi функци управлшня можна звести до обмеженого кола моделей прийняття ршень [1]. Таким чином розробка конкретно! системи управлшня, у нашому випадку регюнальними шновацшними проектами, вимагае вщ дослщ-ника визначитися iз змютовним наповненням функцш управлшня для подальшого викорис-тання вщповщно! моделi прийняття рiшень.
Перелш функцiй управлiння i специфiка об'екту дослщження обумовлюють добiр i^^-каторiв, призначених для оцiнки ефективностi виконання кожно! функци вiдповiдно до поставлено! мети. Тому, перш за все необхщно визначитися iз об'ектом i предметом дослiдження.
Об'ектом дослщження виступають регюна-льнi шновацшш проекти, а предметом досл> дження е методи, моделi i технологи управлшня цими проектами на регюнальному рiвнi. Результатом роботи системи iндикативного управлiння iнновацiйними проектами вважа-еться визначення стратеги управлшня кожним проектом i оцiнка регюнального iнновацiйного потенцiалу.
Розглянемо послiдовно функци управлiння з метою визначення змюту iндикаторiв, здатних
визначити i форматзувати коло задач, пов'язаних iз реалiзацiею кожно! функци, i у подальшому оцiнити ефективнiсть !! вико-нання.
Розгляд процесу управлшня класично почи-наеться з функци планування, призначеною для визначення найкращо! траектори функцюну-вання об'екту дослщження. Вiдносно регюна-льних iнновацiйних проектов, як об'екту досл> дження, стд зауважити, що !х перелiк i направ-ленiсть дiй залежать вщ багатьох чинникiв i визначаються, перш за все, регюнальними прю-ритетами шновацшного розвитку з урахуван-ням найбiльш поширених джерел виникнення шновацшно! ще! i можливостями суб'ектiв гос-подарювання продукувати вiдповiднi шнова-цшш проекти. Тому роботу з планування слщ починати заздалегiдь шляхом визначення реп-ональних прiоритетiв i доведенням !х до учас-никiв шновацшного середовища. Разом iз цим необхщно розробити зрозумiлу i водночас ш-формативну форму подання документiв, необ-хiдних для оформлення i реестраци проектiв i вiдкрити центр, або сайт чи телефонну лшю для консультацш з цього приводу.
Планування для регюнальних iнновацiйних проектiв значною мiрою вiдрiзняеться вiд функци планування для конкретного виробництва. Основна задача оргашв регюнально! влади -спонукати суб'екти господарювання до розроб-ки шновацшних iдей, що вщповщають визна-ченим регiональним прiоритетам. При цьому зрозумiло, що процес оформлення ще! у проект потребуе значного часу, тому поточна ситуащя не обмежуе коло проектiв тiльки прюритетни-ми, до розгляду приймаються шдготовлеш i оформленi проекти, робота над якими можливо починалася без визначених регюнальних прю-ритетiв або з часом прюритети змiнювалися. На етат планування важливо спрогнозувати кшь-юсний i якiсний склад проектiв, що будуть за-пропонованi до розгляду. Функщю прогнозу-вання можливо надати у виглядi моделi ранжи-рування [2].
Нехай Х - множина шновацшних проектов, що можуть бути надаш до розгляду у плановому перюд^ а Р - вщношення суворо! переваги, що визначаеться у вiдповiдностi до iмовiрностi шдготовки проекту на перiод планування. Роз-подiл iмовiрностей на множинi Х доцшьно ви-значати методами експертного опитування.
Функцiя облiку одна з найважливших, !! виконання призводить до формування iнфор-мацiйно!' бази даних, що необхiдна для вшх iн-ших функцiй управлiння. Обробка облшово!
iнформацi! полягае в узагальненш даних, !х стисканнi вiдповiдно регюнальному рiвню управлiння. Специфiка облiково! шформаци регiонального рiвня управлiння iнновацiйни-ми проектами нами визначаеться наступним чином.
Доступними i корисними для обробки вва-жаються узагальненi характеристики проектiв, що вщповщають основним критерiям !х оцшки, обраним таким чином, щоб висвгглити ступiнь вiдповiдностi регiональним прiоритетам i iнте-ресам:
Значення цих характеристик обираеться з перелiку можливих значень за прозорою процедурою обгрунтування рiшення i не потребуе спещально! експертизи проекту. Цю роботи можуть виконувати спецiалiсти координацiйно-го центру.
Процедура узагальнення, стискання даних у часi i у просторi адекватно формалiзуеться у виглядi моделi класифiкацi!.
Данi облшу використовуються для реалiзацi! функцiй аналiзу, основна задача якого оцiнити проблемну ситуацiю на пiдставi облiкових даних i вiднести !! до заздалепдь визначених аг-регованих клашв. Кожному класу вiдповiдае своя стратепя управлiння, саме можлива кiль-юсть рiзних стратегiй i визначае кшьюсть агре-гованих класiв, якi можна сформувати шсля аналiзу.
Таким чином функщю аналiзу можна надати у виглядi моделi класифiкацi!. В цьому випадку за Х приймаемо множину вшх класiв проектiв, отриману шсля класифшаци на етапi облiку. У вщповщносп до визначеного вiдношення под> бностi множина Х розбиваеться на агреговаш класи Х1, Х2, ..., Хп.
Основна задача регулювання - обрати най-краще управлiнське рiшення для кожного шновацшного проекту з урахуванням штерешв вшх суб'ектiв шновацшного регюнального середовища. Для цього проекти кожного агрегованого класу необхщно дiагностувати на ступiнь вiд-повщносп колу iнтересiв суб'ектiв господарювання i регiону у цiлому. Для виршення цiе! задачi доцiльно використовувати моделi розпi-знавання образiв.
Функци стимулювання i органiзацi! забезпе-чують зворотнш зв'язок у системi управлшня регюнальними шновацшними проектами, реа-лiзуються моделлю ранжирування. Вони нацi-леш, перш за все, на забезпечення ефективносп втiлення, реалiзацi! управлiнських ршень, !х супроводження. Якiсть виконання функцш стимулювання i органiзацi! оцiнюеться рiвнем
надшност системи управлшня i стушнню виконання планових, а у нашому випадку прогно-зованих, показникiв.
Пюля змiстовного визначення функцiй управлiння регюнальними шновацшними проектами доцшьно зробити деяк узагальнення вiдносно добору iндикаторiв кожно! функци i вiдповiдних шструмештв, розробка i подальше використання яких дозволять отримати бажаш результати зпдно запропонованого оргашза-цiйно-економiчного механiзму управлшня реп-ональними iнновацiйними проектами. Це дозволить отримати схему процесу управлшня у послщовност розкриття етатв iндикативного управлiння iнновацiйною дiяльнiстю на регю-нальному рiвнi.
Кожнiй функцш управлшня, а саме плану-ванню, облiку, аналiзу, регулюванню, стиму-люванню i органiзацiï ставиться у вщповщшсть свш iндикатор. Значення iндикаторiв обираеть-ся експертами i у подальшому використовуеть-ся на входi моделей, призначених у якостi своерiдного шструменту для реалiзацiï означе-них функцш управлшня.
Для функци планування шдикатором висту-пае система цiльових критерив вiдповiдностi iнновацiйних проектiв регiональним прюрите-там розвитку. Цi критерiï дозволять експертам виконати прогноз кшьюсного складу проекпв на плановий перiод. Основним результатом роботи моделi експертного прогнозу стане пере-лiк запланованих до розгляду шновацшних проекпв з метою визначення у подальшому для кожного проекту стратеги управлшня i вщпов> дних управлшських рекомендацш.
На наступному крощ здшснюеться функцiя облшу регiональних проектiв. Кожний проект фшсуегься за визначеною структурою у регю-нальнiй базi даних. Але на цьому функщя обл> ку не закшчуються. Ефективне використання бази проекпв потребуе ïx подальшоï класиф> кацiï за регiональними прiоритетами. Тому ш-дикатором на етапi облiку виступають критерiï класифiкацiï проектiв. Вони використовуються на входах моделi класифiкацiï. Як результат ще1' функцiï управлiння вс проекти розподшя-ються за класами. Тобто вже на еташ облшу проект не тiльки фiксуеться вщповщним чином, але i отримуе сутнюну узагальнену характеристику того класу до якого вш потрапив ш-сля класифiкацiï. На цьому еташ починае фор-муватися шформацшна картка проекту i крiм суто вхщних даних вона вже доповнюеться результативною iнформацiею, а саме номером класу.
На еташ аналiзу проекпв вже необхщно ви-значитися iз стратегiею управлiння кожним проектом. Вибiр стратегiï залежить вiд класу проекпв, але, як правило, клашв бшьше нiж можливих стратегiй, що яюсно i суттево в^^з-няються одна вiд одно^ Тому шдикатором функци аналiзу виступають критери формування агрегованих класiв проектiв. ïx значення використовуються на вxодi моделi класифiкацiйного аналiзу, яка визначае агрегований клас проекту i вщповщну до класу стратепю управлiння проектом. 1нформацшна картка проекту продо-вжуе доповнюватися. На етапi аналiзу в нш фь ксуеться обрана стратепя управлiння з усiма сво1'ми характеристиками.
Функщя регулювання призначена для роз-робки управлiнського рiшення. В автоматизо-ваних системах управлiння рiшення, отримаш за результатами роботи вiдповiдниx моделей, називають рекомендащями. Вони можуть стати управлшськими рiшеннями пiсля узгодження з особою, вщповщальною за це ршення i мож-ливi наслiдки вщ його впровадження. 1ндикато-ром добору вщповщного рiшення для кожного проекту виступае значення штегрального пока-зника органiзацiйно-економiчного i соцiального рiвня вщповщносп проекту регiональним ште-ресам. Значення цього шдикатору використову-еться на вxодi моделi дiагностики регiональниx проекпв. Модель продукуе у якост результату для кожного проекту вщповщш рекомендаци по управлiнню з характеристикою позитивних i негативних аспектов впливу проекту на регю-нальний розвиток. Вони заносяться до шформацшно!' картки проекту.
Виконання функцш стимулювання i оргаш-заци пов'язуеться iз заохоченням всix учасникiв iнновацiйного середовища у виконанш запро-понованих рекомендацiй. Саме даш про виконання розроблених ршень виступають i^^ra-торами якост виконання функцiй стимулювання i оргашзаци. Вони поступають на вхщ моде-лi оцiнки надiйностi i ефективносп роботи системи управлiння регюнальними проектами. Результатом цього етапу е оцшка впливу системи управлшня регюнальними шновацшними проектами на рiвень ïï надiйностi у сшввщно-шенш до вартостi i часу роботи.
ВИСНОВКИ
Таким чином, запропонована система i^^-кативного управлшня регюнальним шновацш-ним розвитком е дiевим шструментом утворен-ня i розвитку регюнального iнновацiйного середовища, який, з одного боку, розробляе сис-
тему досягнення шновацшних цшей, а, з шшо-го боку, визначае i логiчно пов'язуе Bei етапи здшснення шновацшно! дiяльностi i функци управлшня нею.
Складшсть задач оцiнки i селекци iнновацiй, обумовлену неможливiстю кшьюсно! оцiнки науково! i прикладно! цшносп проектiв, дола-еться за допомогою використання запропоно-вано! органiзацшно-економiчноi моделi шдика-тивного управлiння з мехашзмом орипнально-го використання якiсних методiв.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Ковальчук, К. Ф. Оцшка ефективносп шформа-цшно-шгелектуальних технологш [Текст] : мо-
нограф1я / К. Ф. Ковальчук, Л. М. Бандорша, Л. М. Савчук. - Д.: 1МА-прес, 2007. - 132 с. -ISBN 978-966-331-127-2.
2. Чучман, Ю. Оцшка доцшьносп державних i приватних швестицшних проекпв [Текст] / Ю. Чучман; [пер. з англ. С. Соколик]. - К.: Вид-во УАДУ, 1998. - 104 с.
3. Шаров, Ю. П. Стратепчне планування в муш-ципальному менеджмент!: концептуальш аспе-кти [Текст] / Ю. П. Шаров. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - 302 с. - ISBN 966-7800-01-6.
Надшшла до редколегп 11.10.2010.
Прийнята до друку 20.10.2010.
