CC BY
32
УДК 658.51:001.13
Р. В. САВЧУК (НМетАУ, Дшпропетровськ)
КЛАСИФ1КАЦ1Я I Д1АГНОСТИКА РЕГЮНАЛЬНИХ ПРОЕКТ1В ЗА ДОПОМОГОЮ ФАСЕТНОГО АНАЛ1ЗУ
У данш статт розглянуп можливосп фасетного анал1зу для класифшацп i д1агностики регюнальних íh-новацшних проектш. Запропонована методика дозволяе групувати проекти в агреговаш класи, що дозволяе визначатися Í3 стратегíею регíонального управлшня по кожному проекту.
В данной статье рассмотрены возможности фасетного анализа для классификации и диагностики региональных инновационных проектов. Предложенная методика позволяет группировать проекты в агрегированные классы для определения стратегии регионального управления по каждому проекту.
The possibilities of facet analysis for classification and diagnostics of regional innovative projects are considered in this article. The offered method allows to group projects in the aggregated classes for determination of strategy of regional management on every project.
Вступ. Фасетний метод класифшаци ство-рений, перш за все, для пошуку необидно! íh-формаци при оргашзаци бiблiотечних каталопв [1]. Специфша управлшня регюнальними шно-вацшними проектами обумовила доцшьшсть використання фасетно! класифшацп для вщне-сення регюнальних проекпв до визначених класiв з метою подальшого уточнення методiв управлшня цими проектами. Але сама по to6í класифшащя недостатньо ефективна, !! необ-хiдно поеднувати з подальшим фасетним аналi-зом.
Аналiз дослiджень i публжацш за темою дослiдження, на яка спираеться автор. Вщно-сно новий напрям у класифшаци, що розвива-еться впродовж останнiх декшькох десяткiв рокiв, став вiдомим як анал^ико-синтетична або фасетна класифiкацiя [1, 2, 3]. Саме такий шдхщ реалiзований у роботi для класифшаци iнновацiйних проектiв. Результати фасетно! класифшаци оформлюються у виглядi спеща-льно! таблицi, стовпцi яко! визначають критери класифшаци, а рядки - можливi значення цих критерпв. Послiдовнiсть розташування фасетiв у таблицi зазвичай вщповщае тому порядку, у якому повинш сполучатися всi критери для от-римання iнтегрального значення. Порядок спо-лучення критерив дозволяе виявити сутшсний зв'язок мiж ними.
Усерединi кожного фасету значення ознак часпше розташовують iерархiчно. Хоча порядок усередиш фасету мае менше значення, шж iншi аспекти структури класифшацп, зовшм зневажати ним не варто. Можливi наступнi принципи такого порядку: вщ простого до складного або навпаки; просторовий або геоме-
тричний принцип; хронолопчний, iсторичний або еволюцiйний.
К^м того, слiд зауважити, що фасетна кла-сифiкацiя вiльна вiд обмежень традицшно! iе-рархiчно! класифшаци, дозволяе вшьно сполу-чати критери для виразу багатоаспектносп об'ектiв класифшаци, !х складностi, це дозволяе отримати новi логiчнi зв'язки мiж критер> ями i вийти на рiвень об'еднання елементарних класiв у агреговаш, що вiдрiзняються один вiд шшого змiстом управлiнського рiшення.
Формування цшей статтi. Основною цш-лю статп е розгляд можливостей фасетного аналiзу для класифшаци i дiагностики регюнальних швестицшних проектiв. Цiллю аналiзу е розподiл iнновацiйних проектiв за класами у вщповщносп до регюнальних прюрите^в.
Викладання основного матерiалу досл^ дження з повним обгрунтуванням наукових результа^в. Згiдно з поставленою цшлю, всю множину iнновацiйних проектiв доцшьно роз-бити на наступнi загальш агрегованi класи:
1. Стратегiчнi регюнальш проекти (прюрите-тнi i звичайш);
2. Тактичнi регiональнi проекти (прюритетш i звичайнi);
3. Проекти нерегюнального рiвня (стратегiчнi державнi, тактичнi бiзнесовi).
Перелiк цих агрегованих класiв обумовле-ний результатами фасетно! класифiкацi!' i роз-робленим у роботi мехашзмом фасетного анал> зу. Для отримання перелшу агрегованих класiв пропонуемо спещальш прийоми фасетного аналiзу. Кiлькiсть агрегованих клашв визнача-еться наявнiстю так званих «стоп-факторiв» та ключових факторiв. Крiм цих категорiй факто-
рiв видшяють ще фактори байдужостi, вони несуть тшьки iнформацiйне навантаження.
Так, критерш першого фасету класифшаци -розповсюдженють iнновацiй, з точки зору реп-ональних iнтересiв виступае як «стоп-фактор». Цей критерiй мае двi ознаки - дифузнi i одини-чнi (унiкальнi) проекти. Регiональний рiвень управлiння зацiкавлений, перш за все, у дифуз-них iнновацiях, яю можна впроваджувати в умовах спорщнених виробництв, розташованих на територи репону i отримувати вiд цього ефект масштабу впроваджень. Ушкальш шноваци важко репродукуються, потребують пов-ного циклу розробки i реалiзацil, що пов'язано iз значними фiнансовими i часовими витрата-ми. Такi проекти доцшьно перенаправити на державний рiвень управлiння, якщо вони мають значну сощальну складову, або на рiвень бiз-нес-структур, якщо оцiнка !х ефективностi i ризику задовольняе потреби бiзнесу.
Таким чином, перший критерш подшяе про-екти на два узагальнених агрегованих класи, до першого попадуть прюритетш для регiону ди-фузнi шноваци, а до другого класу перейдуть шноваци, реалiзацiя яких на регюнальному рiв-нi у даний час вважаеться недоцшьною. Для другого класу критерш першого фасету класи-фшаци працюе як «стоп-фактор». Слiд вщзна-чити, що критери такого типу повинш бути розташованi першими у класифшацшнш таб-лицi. 1х шше розташування призведе до зайво! роботи на попередшх шагах фасетного аналiзу.
Наступний критерiй - iнновацiйний потен-цiал, е ключовим, вiн мае двi ознаки: радикаль-нi та модифiкуючi шноваци i подiляе проекти на стратепчш i тактичнi. Для кожного з ново-утворених агрегованих класiв необхiдно вико-ристовувати особливi схеми управлiння. Так, радикальнi шноваци потребують повного циклу розробки, а значить для !х реалiзацil необхщно задiяти цiлий комплекс ресурсiв, що супрово-джують цi нововведення: каштальш, фiнансовi, людськi тощо. Це бшьш складний варiант реа-лiзацil iз значними витратами часу, тому i ви-магае задiяти iнструменти стратепчного управ-лiння.
Пiд час впровадження модифiкацiйних ш-новацiй, коли шновацшний процес складаеться, як правило, з окремих стадш (неповний, моза!-чний цикл), доцшьно застосовувати шструмен-ти тактичного управлшня.
Третiй критерiй фасетно1 класифшаци - по-внота шновацшного процесу - теж ключовий, вш дозволяе роздiлити стратегiчнi i тактичш регiональнi шноваци на прiоритетнi i звичайнi нововведення для регiонального шновацшного розвитку. Цей розподш дозволяе уточнити по-
рядок i метод управлшня кожним новостворе-ним агрегованим класом проекпв. Так, якщо радикальнi шноваци потребують неповного циклу розробки, вони вщносяться до прюрите-тних, тому що при значному шновацшному поштовху потребують менше витрат ресурсiв i часу для свого впровадження, шж радикальнi iнновацil з повним циклом. Тобто неповний цикл робгг iз впровадження iнновацil переводить И до класу прюритетних усерединi класу стратепчних i тактичних iнновацiй.
Останш два критерil у фасетному аналiзi вiдносяться до критерilв байдужостi, тобто у вшх видiлених агрегованих класах вони можуть приймати будь-яке можливе значення. Можливi варiанти повно1 або частково1 байдужостi. Цi критерil уточнюють характер нововведень за кожним проектом, тобто несуть вщповщне iн-формацшне навантаження, необхiдне для пода-льшого формування управлiнського рiшення.
Вiднесення критерив до категорiй стоп-фактору, ключового або байдужосп може змi-нюватися у залежносп вiд прiоритетiв регюна-льного iнновацiйного розвитку. Цi прюритети визначаються регiональними центрами коорди-наци iнновацiйноl дiяльностi за результатами експертного опитування.
Правильшсть проведення фасетного аналiзу пiдтверджуеться iндексацiею кожного отрима-ного агрегованого класу. Узагальнений iндекс класу - це ушкальна для кожного класу посл> довнiсть цифр, що вiдповiдае значенням ознак у фасетах i порядку розташування критерив. Цифри шдексу вщокремлюються крапкою. Ци-фри критерilв повно1 або частково1 байдужостi фiксуються у скобках, можливi !х значення пе-релiчуються через кому. Остаточнi результати фасетного аналiзу наведенi у табл. 1.
1ндекс класу отриманий у результат зчеп-лення (конкатенацil) цифр, що вщповщають значенню ознак за обраними п'ятьма критерiя-ми класифшаци.
Зрозумiло, що при цьому репональш iнно-вацiйнi проекти, перш за все, проходять процедуру фасетно1 класифiкацil, за результатами яко! i отримують значення iндексу класу. Пюля чого вже на етапi фасетного аналiзу здiйсню-еться розпiзнавання iндексу i вiднесення проекту до одного iз видiлених агрегованих клашв. Аналiзуються тiльки цифри iндексу, що вщповщають критерiям стоп-факторiв або ключових факторiв. У нашому випадку це першi три цифри п'ятизначного вдексу, а саме ^ d2 d3. Двi останнi цифри вдексу агрегованого класу вiд-носяться до факторiв байдужостi i не врахову-ються на етапi агрегаци проектiв.
Таблиця 1
Результата фасетного аналiзу шновацшних проек^в
Номер Назва Узагальнений iндекс Повний перелж шдексш
класу агрегованого класу агрегованого класу агрегованого класу
Регiональнi шновацшш проекти
1 Стратегiчнi прiоритетнi 1.1.2.(1,2,3).(1,2,3) 1.1.2.1.1. 1.1.2.2.1.
проекти 1.1.2.1.2. 1.1.2.2.2.
1.1.2.1.3. 1.1.2.2.3.
1.1.2.3.1.
1.1.2.3.2.
1.1.2.3.3.
2 Стратепчш звичайнi 1.1.1.(1,2,3).(1,2,3,) 1.1.1.1.1. 1.1.1.2.1.
проекти 1.1.1.1.2. 1.1.1.2.2.
1.1.1.1.3. 1.1.1.2.3.
1.1.1.3.1.
1.1.1.3.2.
1.1.1.3.3.
3 Тактичнi прiоритетнi 1.2.2.(1,2,3).(1,2,3) 1.2.2.1.1. 1.2.2.2.1.
проекти 1.2.2.1.2. 1.2.2.2.2.
1.2.2.1.3. 1.2.2.2.3.
1.2.2.3.1.
1.2.2.3.2.
1.2.2.3.3.
4 Тактичнi звичайш проекти 1.2.1.(1,2,3).(1,2,3) 1.2.1.1.1. 1.2.1.2.1.
1.2.1.1.2. 1.2.1.2.2.
1.2.1.1.3. 1.2.1.2.3.
1.2.1.3.1.
1.2.1.3.2.
1.2.1.3.3.
1нн(жацш1м проекти позарегшнального р1вмя
5 Стратегiчнi державнi 2.1.(1,2).(1,2,3).(1,2,3) 2.1.1.1.1. 2.1.1.2.1.
проекти 2.1.1.1.2. 2.1.1.2.2.
2.1.1.1.3. 2.1.1.2.3.
2.1.1.3.1. 2.1.2.1.1.
2.1.1.3.2. 2.1.2.1.2.
2.1.1.3.3 2.1.2.1.3.
2.1.2.2.1. 2.1.2.3.1.
2.1.2.2.2. 2.1.2.3.2.
2.1.2.2.3. 2.1.2.3.3
6 Тактичнi бiзнесовi 2.2.(1,2).(1,2,3).(1,2,3) 2.2.1.1.1. 2.2.1.2.1.
проекти 2.2.1.1.2. 2.2.1.2.2.
2.2.1.1.3. 2.2.1.2.3.
2.2.1.3.1. 2.2.2.1.1.
2.2.1.3.2. 2.2.2.1.2.
2.2.1.3.3. 2.2.2.1.3.
2.2.2.2.1. 2.2.2.3.1.
2.2.2.2.2. 2.2.2.3.2.
2.2.2.2.3. 2.2.2.3.3.
Для кожного агрегованого класу заздалепдь розробляються рекомендацп вiдносно напряму подальших управлшських дiй за проектами,
вiднесеними до того чи шшого агрегованого класу. Таю регюнальш стратеги дiй наведет у табл. 2.
Таблиця 2
Регюнальш стратеги дш для агрегованих клаив шновацшних проектiв
№ класу Назва класу Назва стратегИ управлшня Загальш рекомендацп по управлшню
1 Стратепчш прюритетш проекти Масштабне впровадження Дуже важлив1 радикальш нововведення при неповному цикл впровадження (рвдшсш випадки). Бажане визначення спорвднених пвдприемств для дифузного впровадження. Доцшьна оргашзацшна та фшансова регюнальна пвдтримка.
2 Стратепчш звичайш Перспективне впровадження Важлив1 проекти, розраховаш на повний цикл впровадження. Потребують утворення консорщуму як тимчасового об'еднання науково-дослвдних, проектних, буд1вельних та фшансових установ 1 оргашзацш. Фшансування масштабне 1 потребуе портфельних швестор1в. Доцшьна регюнальна пвдтримка для координацп дш.
3 Тактичш прюритетш Швидке впровадження Дуже важлив1 проекти при неповному цикл1 впровадження. Бажано формування кластеру пвдприемств, защкавлених у впровадженш проекту. Фшансування 1з залученням шститупв спшьного швестуван-ня (1С1). Доцшьна регюнальна пвдтримка для координацп дш.
4 Тактичш звичайш Швидке доопра-цювання Проекти, що потребують певно! доробки, шсля яко! можуть перейти до класу прюритетних. Рекомендацп по залученню науково-дослшних або проектних оргашзацш. Фшансування за рахунок щдприемств - шщ1атор1в нововве-день. З боку регюну - спостереження за розвитком подш.
5 Стратепчш державш Презентащя на державному р1вш Ушкальш проекти 1з значним шновацшним потенщалом. Впровадження за умов ввдповшносл державним прюритетам. Доцшьно утворення ПФГ для впровадження. Регюнальна допомога у поданш ввдповшних докуменпв на державний р1вень.
6 Тактичш б1знесов1 Мошторинг Повна ввдповшальшсть б1знесу за впровадження проекпв. З боку регюну - спостереження за розвитком проектних робгг.
Таким чином, шсля проведення фасетного аналiзу проекти групуються в агрегованi класи, що дозволяе визначитися iз стратегieю регюна-льного управлiння по кожному проекту. Пода-льша робота по створенню системи управлiння регiональним iнновацiйним розвитком пов'я-зана iз уточненням ще! стратеги i, перш за все, у напрямку узгодження регiональних цшей з бiзнес-iнтересами суб'ектiв господарювання.
Б1БЛЮГРАФ1ЧНИИ СПИСОК
1. Винери, Б. Фасетная классификация. Руководство по составлению отраслевых схем [Текст] / Б. Винери. - М.: Дело, 1970. - 73 с.
2. Блохин, Ю. И. Классификация и кодирование технико-экономической информации [Текст] / Ю. И. Блохин, Е. А. Панфилов. - М.: Знание, 1975. - 64 с.
3. Савчук Л. М. Фасетна система класиф1кацп ль зингових угод [Текст] / Л. М. Савчук, I. В. Вишнякова // Академ1чний огляд. Економ1ка та шдприемництво. - 2002. - № 2. - С. 46-51.
Надшшла до редколегп 23.06.2008.
