CC BY
787
21. Эминов, М. Открытое письмо зоотехника своему бывшему однокурснику Ананченко [Текст] / М. Эминов // Ставропольская правда. - 1962. - № 84. - С.
1.
ПРОБЛЕМЫ КОГНИТИВНОЙ ЛИНГВИСТИКИ Молдагали Бакытгул
bahados_@ mali.ru
Преподаватель кафедры «Казахская филиология» Инновационного Евразийского университета, г. Павлодар., Казахстан
УДК 81.572 ББК 81.001.2
КОНЦЕПТ И ЕГО ИССЛЕДОВАНИЕ В КАЗАХСКОМ ЯЗЫКОЗНАНИИ
В данной статье рассматривается концепт и его терминологические связи в казахском языкознании. Проводится обзор научных трудов, посвященных данному понятию.
Ключевые слова: когнитивная лингвистика; концепт; лингвокултурология.
CONCEPT AND ITS RESEARCH IN THE KAZAKH LINGUISTICS
The article deals with the concept and its terminological aspects in the Kazakh linguistics. The purpose is to observe the scientific works devoted to this concept.
Key words: cognitive linguistics; concept; linguaculturology.
КОНЦЕПТ ЖЭНЕ ОНЫЦ КАЗАК ТІЛ БІЛІМІНДЕ ЗЕРТТЕЛУІ
Макалада концеп жэне онын, казак тіл біліміндегі терминологиялык байлансы карастырылады. Сондай-ак галымдардыц пікірлері басышылыкка алынды.
Кілтті сездері: когнитивті лингвистика; концепт; лингвомэдениеттану.
Тіл білімініц бір саласы ретінде каркынды дамып келе жаткан когнитивті лингвистикада тіл когнитивті механизм ретінде танылады. Когнитивті лингвистикада адамга тэн когнитивті Yрдістер мен курылымдар айкындалады. Сондыктан да онын, зерттеу нысанасына концептілер жатады.
Галым А. Ислам «Лингвомэдени ізденістерде дуниетанымдык концептілердін езіндік орны бар. Орыс тіл білімінде «понятие» мен «концепт» терминдерінін ара жігін айкындаган гылыми макалалар аз емес. Ал казак тіл білімінде эзірге бул термин тенірегінде пікір талас болганымен, «угым» деп те, «концепт» термині тYрінде де калдыруга болады деген ойдамыз. Ал енді «концепт» дегеніміз, ол біздін пайымдауымызша, адам санасында тарган орта, дін, мэдениет, жалпы айтканда дуние таным негізінде белгілі бір урпактан -урпакка езгеріссіз беріліп отыратын кундылык. Сейтіп, олар «концептілер аймагын» курайды» [Ислам, 2003, б. 2] дейді. Концептілер кай улттын мэдениетінде болмасын, саны жагынан галым Ю.С. Степановтын айтуынша, елу шакты [Степанов, 1997].
Концептілер - улттык танымнын, бір керінісі сондыктан да галымныц лингвокогнитивтік моделі болып саналады.
Концепт кандайда бір аукымды идеяныц сан алуан кYPделі угым тYCІніктердіц суретті сипаттамалары. Оныц мазмундык курлымы тіл мен бейнелі ойлау зацдылыктарыныц сабактастыгынан туындайды.
1. Концептілік мэнге ие тілдік бірліктердіц, концептілердіц ішкі курылымын мэдени танымдык акпараттар кезі деуге де болады. Себебі онда мэдениет калдыратын «іздер» - мифтер, архетиптер, салт-дэстYрлер, тарихи окигалар мен материалдык мэдениеттщ элементтері керініс табады [Степанов, 1997].
Белгілі бір концептілердіц улттык танымдык мэдени акпараттык ішкі курылымыныц мазмунын ой елегінен еткізу «зат пен кубылыска атау берудіц тілден тыс себептерін ашып кертсетуді, атауга негіз болган заттыц (кубылыстыц) негізгі белгі касиетін аныктауды басты міндет ететін» [Маслова, 2001, с. 114], лингвистика гылымындагы номинация теориясымен езара сабактастыкта карастырылады.
Дегенменде ой-санада жинакталган білімніц уакыт талабыныц еншісі мен акпарат курылымыныц дамуына байланысты когнитивтік бірлік-концептіні угымнан ажырату, оны бір тужырымга келтіру зерттеуді талап етеді. «Концепт» туралы пікір эр жакты. Олай дейтініміз, жарык керген материалдарда концепт туралы бір-біріне жуык, бірак езіндік ерекшеліктерімен бірнеше кезкарастар, ережелер кездеседі. «Концепт (от лат. сопсер^ - мысль, понятия) смысловое значение имени (знака) т.е содержание понятия, объем к-рого есть предмет (денотат) этого имени (напр., смысловое значение имени луна - истесать. Спутник Земли) [БЭС, 2004, с. 568].
«¥гым» казак тілініц тYCІндірме сездігінде: 1. Белгілі бір зат, кубылыс женіндегі адамныц тYCІнігі, танымы. Казак угымында жылкы еті ец жеціл ет (Касиманов).
2. Мэн, магына, мацыз. Ана тілім-ана суті, журегім, ЖYрек тынса, тірлікте не угым бар? (Збілев) [КТС, 1986, б. 679].
Будан, угым курылымына караганда концепт курылымыныц аукымы кец екенін кереміз. Бул жерде А. П. Бабушкинніц «Казіргі тацда тілші галымдар «угым» терминін классикалык мэнін колдана бермейді, оныц орынына «концепт» деп аталатын ойлау конструктісін колданганды жен кереді» [Бабушкин, 1998, с. 14] десе, В. А. Маслова концепті «Ментальные сущности, которые имеют имя в языке и отражают культурно-национальные представления человека о мире» [Маслова, 2004, с. 56] дейді. Ал, талым Ю. С. Степанов «Концепт не только мыслятся, они переживаются. Они - предмет, эмоций, симпатий и антипатий, а иногда и столкновений» [Степанов, 1997, с. 40-41] деген ой туйеді.
Галым Е. М. Абакан: «Аристотельдіц айтып кеткен <олемніц тілдік бейнесі» туралы ойын бугінде эрюм эркалай угынса да, болмыс пен тіл арасындагы тыгыз байланыс бір ауыздан мойындалады. Мундай байланыс санадагы керініс тіл білімінде «концепт» немесе «эйдетикалык белгі (символ) деп те аталып жур.
«Концепт» деген терминді алгаш рет діндар-флософ Ансельм (1033-1109
ж.ж.) колданган екен. Бул термин латын тілінде conceptio - 1) байланыс,
жиынтык, жуйе; 2) койма; 3) зац актілерін тужырымдау; 4) урык кабылдау; 5) сейлем. Кец магынасында бул сез - есімніц (белгініц) угымдык магынасы, ягни «ойдагы угым, идея» дегенді білдіреді. Лингвистикада «концепт» термині, кебіне, «грамматикалык немесе семантикалык категория» магынасында жумысалып жур.
Концепт (угым) сездіц магынасы ретінде тYCІніледі. Бірак ол жалпылаудыц (обстракцияныц) ец жогары децгейін білдіретін угым-концепт емес - «окига, процесс, дерек» туралы угым. Сондыктан, «концептуальды талдау» сездіц немесе сейлемніц контекстке, ягни нактылы магынага катысы аныкталуга тиіс» [Абакан, 1999, б. 45] дей келе, «Абстрактылык концептер ете кене замандарда пайда болып, казіргі евразиялык тілдердіц ажырамай турган кезінде белсенді роль аткарган екен. Протоевразиялык тілдердіц езегін курайтын мундай концептердіц тілдердіц езегін курайтын мундай концептердіц тілдердіц дамуына тікелей эсер болган. Концептерді аныктау протоевразиялык тілдердіц даму тарихын, жалпы тілдіц табигатын тануга мYмкіндік береді. Тілдіц абстрактылык, символдык табигаты тілдердіц генеалогиялык, типологиялык жуйесін де кайта карауга негіз бола алады» [Абакан, 1999, б. 50], дегенді алга тартады.
Галым Н. Уэли: «Концепт индивид санасында сэуелеленген сезімдік-заттык образдыц (перцевтивті модус) негізінде пайда болады. Концепт негізінде сезімдік тэжірибе жатады. Сезімдік - заттык образ (код) концептіц ядросы болып табылады. Осы заттык код белгілі бір объектіні терец, жан-жакты білген сайын жаца мэндш белгілерімен байи тYседі. Осыныц татижесінде концептіц мазмуны улгаяды, мазмуны кеци тYседі.... Концептініц жасалуына угым емес, заттык образдар (бейнесі) негіз болады. Мысалы, ат жалын тартып мінді (ержетті) дегенге ат, мін=жал деген (субъект-предикат) угымдар емес, акикат емірден алынган сенсорлык-перцептивті образ негіз болып тур», -дей келе, «¥гым мен концептініц магынасы тепе-тец емес. ¥гым белгілі бір объектшщ танылган аса мэнді белгілерініц жиынтыгы болса, концепт - мазмун межесі жагынан объект туралы барлык білімніц жиынтыгы, ал турпат меже тургысынан тілдік бірліктердіц (лексикалык, фразеологиялык, паремеологиялык т. б.), куралдардыц жиынтыгы болып табылатын ментальды, улттык ерекшеліктерді танытатын курылым» [Уэли, 2004, б. 12-13] дейді. Демек концептіні жеке тулганыц санасында сэуелеленген сезімдік-заттьщ образдан пайда болады деген галым Н. Уэлидіц пікірі Ю. С. Степанов пікірімен біржакты уштасады.
Тілдік бірліктер куралы фразеология туралы А. Исламда костайды: «¥лттык рецкті фразеологизмдер - дуниеніц тілдік суретін мейілінше айкын керсетер тіл кабаты. Фразеологизмдердіц образдык негізі улт мэдениетінен, оныц дуниетанымы туралы акпарат берер кезі. Фразеологизмдердіц мэдени коннотациясы, модустік багалау рецктерін ашу улт екілдерініц кундылыктар дуниесін айкындауга мумкіндік береді» [Ислам, 2004, б. 7].
Казак тіліндегі концептілерді М. А. ^штаева: «концептіні адам дуние танымындагы элем туралы акикат болмысты бейнелейтін когнитивті бірлік ретінде карастыра келе, адамныц элем туралы жинакталган мэдени тYCІніктері
бейнелеген жеке атаулары бар галамныц тілдік бейнесі, концепт терминіне «рухани мэдениеттіц тірек сездер» магынасында гана тYCІнбейміз, себебі тірек сез концепт сезіне емес «мэдени концепт» тіркесіне балама ретінде коланылады» [Куштаева, 2002, б. 30-31], дегенді айтады.
В.А. Маслова булардан Yшінші бір топ «улттык мэдени категорияларды» косымша беліп шыгарады [ Маслова, 2004, б. 51]. Мэселен казактар ушін емір, елім, жан, тэн, ар, уят т.б. угымдар концептініц улттык мэдени танымдык категориялары жатады.
Казак тіліндегі концептініц мэн магынасын айкындауга ой салатын пікірлеріде баршылык. Мэселен, Г. Смагулова: «...фразеологизмдердіц
магыналас тізбек курудагы басты касиеті - жалпы угым, тYCІнікке багытталган тіркестер болатынын ескере келе, магыналас фразеологизмдердіц синонимдік тізбектерде угымды сезбен жеткізе алмаган жагдайда магына ортактыгын танытып туратын жеке магыналык ой басым тYCкен туракты тіркес сез доминант кызметш аткаратынын айта келе, семантикалык синтагмалык аясында фразеологизмдер компоненттерініц косынды магыналары соцынан туратын эр сол магынаныц толык жумысалуына себеп болатын бір сез туруы шарт. Біз мундай сездерді «суйемел сез» деп атаймыз» [Смагулова, 1998, б. 135] дегенді айтады.
Зерттеуші С. Жапаков: «концепт дегеніміз индивидтіц, тілдік ужымныц лингвистикалык когамдастыктыц акикат туралы білім жуйесі болып табылады» [Жапаков, 2003, б. 47-48] десе, Ш. Елемесова концептілерге керкем мэтшнщ ассоциативті концептілік курылымы аркылы келе отырып: «Концепт базалык когнитивтік мацыздылык ретінде мэнді пайдаланатын сездермен байланыстырушы концептуализация процесініц мазмунды бірлігі ретінде шындыктыц адам миына бейнеленуі» [Елемесов, 2003, б. 85] деп айтады. Ал, С. Жиренов концептіні: «Концепт - ойлау мен таным жэне мэдени процестердіц жиынтыгы бола келіп, адам ойындагы галам бейнесініц езіндік белгілерініц ассоциациялануныц нэтижесі. Концепт - тіл мен таным бірлестігі аркылы дуниені жан-жакты тануга, сонымен катар улттык-танымдык мэдениетті зерделеп угынуга ыкпал ететін, адам санасында жинакталган аялык білімніц шогыры тілдік-танымдык бірлік. Концептілік мэнге ие доминатты талдау аркылы акикат дуниеніц тілдік бейнесін тануга улттык-танымдык-мэдениеттщ калыптасу жолын білуге, сол аркылы бугінгі турмыстагы хал-ахуал жайлы аялык білімде жинакталган акпаратпен танысуга болады» [ Жиренов, 2007, б. 8] деп тужырымдайды.
Тілдегі концептілер улттыц, халыктыц мэдениетіне, эдебиетше, гылымына, тарихына, тэжірибесіне, дініне тікелей тэуелді. Ол катып калган семонтикалык жуйе емес, керісінше, белгілі бір улттыц мэденит негізінде уакыт пен кецістікте езгеріп отырады. Концептілер адамга берілген акпараттыц концептуалдану процесінде жаца магынага ие болуы аркылы курылады. Ал концептуалдану - адамныц танымдык эрекетшщ мацызды поцестерініц бірі. Ол адамга берілген акпаратты ецдеп, адам санасында (психикасында) жаца концептілердіц, концептілік курылымдар мен концептуалдык жуйеніц жасалуына жол ашады.
В.А. Маслова орыс мэдениетшщ концептілік саласын (концептосферасын) карастыра келе былай деп жазады: «Все концепты можно разделить на 1) мир -пространство, время, число, родина туманное утро, зимняя ночь; 2)стихии и природа -вода, огогнь дерево, цветы; 3) представления о человеке - новый русский, интеллигент, гений, дурак, юродивый, странник; 4) нравственный концепты - совесть, стыд, грех, правда, истина, искренность; 5) социальный понятия и отношения - свобода, воля, дружба, война и.д.; 6) эмоциональный концепты: счастье, радость; 7) мир артефактов: храм, дом, геральдика, сакрольные, педметы (колокол, свеч и др.); 8) концептосфера научного знания: философия, филология, матиматика и т.д.; 9) концептсфера искусства: архитектура, живопись, музыка, танец и.т.д..» [Маслова, 2004, с. 70].
Осы жіктемеде атап айтканда, орыс мэдениетше тэн улттык жэне эмбебап концептілер берілген (мэселен, туманды тац, кыскы тун, жаца орыс т. б.).
«Концепт» терминін логикалык-философиялык тургыдан тYCІну, езіміз байкап тургандай лингвистикалык жумыстарда да орын алган. Бул эдісте концепт сез магынасына тецестіріліп, адамныц ментальдік кызметше жаткызылады.
Ал сездердіц мэдени концепті катарына енуі олардыц прагматикалык, семантикалык сипаттарына байланысты. Біз концепт терминініц казіргі тіл гылымында карастырылуы лингвистика мен философияныц езара сабактаса байланысыныц кушейген тусында езіндік мэнге ие болады деп тYCІндіреміз. Логикада «концепт» термині «угым, тYCІнік» терминдерімен бірдей магынада колданылады. Сонымен біз концепт угымын адамныц элем туралы ез бойына жинактаган мэдени тYCІніктерін бейнелейтін галамныц тілдік бейнесі ретінде танимыз.
Жалпы адамзатка тэн концептілерден міндетті тYPде ерекше бір улттык концептілер керінетіндігін атап ету кажет, ейткені жалпы адамзат мэдениет улттык мэдениет бояуларынан куралады.
Адамныц акикат дуниеге катынасы тілдік куралдар аркылы беріліп, соныц негізінде акпарат жуйесі калыптасады. Бул галам бейнесін бейнелейтін акпарат жуйесі акындардыц галам туралы концептуалды тужырымдамаларынан керінеді. Демек, керкем шыгармага тіліне (поэзия тілі болсын немесе проза тіліндегі философиялык этюдтерді) концептілік талдау галамныц тілдік бейнесі туралы білімді аныктау Yшін кажет. Кандай да бір керкем шыгарманы тек лингвистикалык талдаумен, ягни шыгарманыц керкемдік ерекшелігін талдаумен шектеуге болмайды. Мундайда автор шеберлігі, оныц акикат дуние туралы таным-тусшт, кезкарасы айкын керіне бермейді. Осы ретте концептілік талдау автордыц акикат дуниеге катынасын айкындап, керкем шыгарманы талдаудыц екінші бір кырын ашатын бірден бір тілдік курал ретінде кызмет етеді.
Концепт бір сездіц беретін угымы мен тYCІнігі емес, ^рделі семантикалык бірлік. Концепт пен угым екеуініц аражігі бул кундері толык ашылган логика лингвистикалык бірліктер болып табылады. Ол тілдік бірліктердіц кандайда болса да (сез, сез тіркесі, сейлем, дискурс) белгідей алатын, семантикалык еріс ретінде керініс беретін магына. Онсыз ол концепт децгейіне кетеріле алмайды.
Концепт тYрлері: мэдени эмоционалдык концепт, метафизикалык концепт, улттык-мэдени концепт. Концепт типтері: фрейм, сценарий, скрипт, схема, ойбейне.
Сонымен, когнитивтік тіл білімі элемді тану негізінде санада калыптаскан элем туралы акпараттарды жинактау жэне концептілеу, оларды бір жуйеген топтастыру, элемніц санада керіністенуі мен оныц тілде берілу сипатын аныктау кызметтерін аткарады. Ал тілдік элем бейнесі концептуалды элем бейнесініц негізгі элементтерін мазмундайды, тілдік куралдарымен концептуалдык элем бейнесін ашады.
Демек, концепт - акикат дуние элемі.
Концепт - езіндік тілдік сипатка ие курылым.
Корытындылай келе, галым С.А. Жиренов «Концепт белгілі бір идея мен сан алуан кYPделі угым^стктердщ, сипаттамалардыц, бейнелі атаулардыц жиынтыгы болып табылатын тілдік модельдерден куралады.» [Жиренов, 2007, б. 23] деген ойлы тужырымын алга тарта отырып, элі де зерттеуді керек ететін бул галамныц тілдік бейнесі гылымда калай дегенде де ез орынын алатынын Yлкен бір дуние дегіміз келеді. Себебі когнитивтік лингвистика танымдык багыт устаса, тYрлі концептілерді карастыру аркылы сол халыктыц улттык болмыс-тіршілігіне терец бойлауга мYмкіндік алуга эбден болады.
Библиографикалык тізім
1. Абакан, Е. М. Тілдіц мэдени философиясы: монография. [Мэтін] / Е. М. Абакан. - Алматы : «Айкос», 1999. - 184 б.
2. Бабушкин, А. П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка, их личностная и национальная специфика [Текст] : диссертация ... докт. филол. наук : 10.02.19 / А. П Бабушкин. - Воронеж, 1998. - 330 с.
3. Большой энциклопедический словарь [Текст] / под ред. Г. Б. Ерусалииского. - 2-е изд., перероб. и доп. -М. : Большая Российская энцклопедия; СПб. : Норинт, 2004. - 1456 с.
4. Елемесова, Ш. М. Керкем мэтщдеп улттык мэдениеттщ тілдік релеванттары (F.МYCІреповтіц «Казак солдаты» романы бойынша): филол. тыл. канд. дис. ... : 10.02.02 [Мэтш] / Ш. М. Елемесов -Алматы, 2003. - 128 б.
5. Жапаков, С. Эпикалык фразеологизмдердіц когнитивтік негіздері [Мэтш] филол. тыл. канд. дис. ... : 10.02.02 / С. Жапоков. - Алматы, 2003. -130 б.
6. Жиренов, С. М. ХУ-ХІХ г.г. акын -жыраулар поэзиясындагы "вмір-влім" концептісініц танымдык табигаты [Мэтш] : филол. тыл. канд. гылыми дис. ... автореф. : 10.02.02 / С. М. Жиренов. - Алматы, 2007.- 30 б.
7. Ислам, А. «вмір» концептісініц тілдегі керінісіне лингвомэдени сараптама [Мэтш] // А. Ислам. - КР. ¥FА-ныц хабарлары. Тіл, эдебиет сериясы. - 2003. - №4. - 2-6 б.
8. Ислам ,А. ¥лттык мэдениет контексіндегі дуниеніц тілдік суреті (салыстырмалы-салгастырмалы лингвомэдени сараптама) [Мэтш] : филолог, тыл. докт. дис. ... автореф. : 10.02.20 / А. Ислам. — Алматы, 2004. - 54 б.
9. КYштаева, М. «Тары» концептюшщ семантикалык курылымы мен лингвомэдени мазмуны [Мэтш] : филол. гыл. кандид. дис. ... автореф. : 10.02.02 / М. КYштаева. - Алматы, 2002. -192 б.
10. Казак тшнщ тYCІндiрме сeздiгi, Т- Y [Mэтiн]. 10 т. Т. 9 КТС. - Алматы : Гылым, 1986. - 560 б.
11. Маслова, В. А. Лингвокультурология [Текст] / В. А. Маслова, - М. : Академия, 2001. - 208 с.
12. Маслова, В. А. Когнитивная лингвистика [Текст] / В. А. Маслова, -Минск : ТетраСистемс, 2004. - 256 с.
13. Смагулова, Г. Н. Магыналас фразеологизмдердщ улттык-мэдени аспектiлерi [Мэтш] / Г. Н. Смагулова - Алматы : Гылымы, 1998. - 196 б.
14. Степанов, Ю. С. Константы. Словарь русской культуры. Опыт исследования [Текст] / Ю. С. Степанов. - М. Просвещение, 1997. - 824 с.
15. Уэли, Н. Казак сез мэдениетшщ теориялык негiздерi [Мэтт] : филол. гыл. докт. гылыми. дис. ... автореф. : 10.02.02 / Н. Уэли - Алматы, 2004. - 47 б.
16. Шойбеков, Р.Н. Казак зергерлш енершщ лексикасы [Мэтш] / Р. Н. Шойбеков. - Алматы : Атамура, 1993.- 114 б.
ЛИНГВОКУЛЬТУРОЛОГИЯ Костичева Вита Николаевна
voda03.83 @mail.ru
Старший преподаватель Учебного центра дополнительного образования ФГБОУ ВПО «ИГЛУ», г. Иркутск, Россия
УДК 81.000 ББК 81.00
ОШИБКА КАК ЛИНГВОКУЛЬТУРНЫЙ ФЕНОМЕН (на материале политического дискурса)
В статье анализируются ситуации ошибочных действий в рамках политического дискурса. Обосновывается мысль о том, что ошибочные действия имеют статус модусной ситуации. Особое внимание уделяется дискурсу реагирования, в котором эксплицируется отрицательная модусная оценка ошибочного действия.
Ключевые слова: ошибочное действие; политический дискурс; модусная ситуация; дискурс реагирования.
THE LINGUOCULTURAL PHENOMENON OF ERROR
The article focuses on the analysis of erroneous actions in political discourse. The purpose is to explore the evaluative status of the language units denoting erroneous actions.
Key words: erroneous action; political discourse; evaluative status; reaction to political discourse.
