CC BY
16
УДК 636.082.4:618.6
Дяченко О.Б., науковий сшвроб^ник © 1нститут сгльського господарства Карпатського регюну НААН Украгни
КОНЦЕНТРАЦ1Я ЖИРНИХ КИСЛОТ ЗАГАЛЬНИХ Л1П1Д1В В ЕРИТРОЦИТАХ КРОВ1 КОР1В ДО I П1СЛЯ ОТЕЛЕННЯ ЗА ВПЛИВУ ЕКСТРАКТУ АЛОЕ
Вивчено вм1ст жирних кислот загальних лгпгдгв у зв 'язку з репродуктивною функцгею за впливу екстракту алое. Встановлено, що введення вказаного препарату коровам за 25-30 дшв до родгв призводить до вгроггдного тдвищення в еритроцитах гх кровг за 5-7 дшв до отелення лтоленовог кислоти, а на 10-14-й день тсля нього - лтолево'г та лтоленовог. Кргм того, в еритроцитах гх кровг за 5-7 дшв до отелення та на 10-14-й день тсля нього вгроггдно збгльшуеться концентращя быьш довголанцюгових I быьш ненасичених похгдних лгнолевог кислоти - ейкозатриеновог та ейкозатетраеновог-арах1доновог кислот. Шсля родгв у вказаних коргв швидше вгдокремлюеться послгд г виводяться лохгг, коротша тривалкть вгдновлення статевих циклгв г серв1с-перюду. У плазм1 гх кровг на 14 г 28-й день тсля отелення е вгроггдно быьший вм1ст естрадюлу-17@, а на 21-й день - прогестерону.
Ключовi слова: корова, жирнг кислоти загальних лгпгдгв, репродуктивна здаттсть, екстракт алое, прогестерон, естрадюл-17@.
Вступ. Забезпечення високо! репродуктивно! здатност корiв i тривалого термiну !х продуктивного використання е актуальними проблемами молочного скотарства. Однак, незважаючи на досягнення в^чизняно! i зарубiжно! науки у вивченш фiзiологiчних i патолопчних аспекив переб^ родiв i тсляродового перюду, ряд питань етюлоги та патогенезу порушення тсляродово! шволюци репродуктивних оргашв у високопродуктивних корiв з'ясовано недостатньо.
Як свщчать даш наукових дослщжень, останнiй мiсяць тшьносп е одним з критичних фiзiологiчних перiодiв, який суттево впливае на стан iмунно! системи органiзму та переб^ тсляродово! шволюци родових шляхiв у корiв [1, 2]. Тому виникае необхщшсть розроблення ефективних засобiв, методiв i схем активування тсляродово! шволюци статевих оргашв та тдвищення репродуктивно! функци корiв. При цьому профiлактичнi та терапевтичнi заходи повинш бути скерованi на мобiлiзацiю оргашзмом власних компенсаторних механiзмiв вiдновлення нормального переб^ бiохiмiчних та iмунологiчних процеав [3, 4].
З цiею метою заслуговуе уваги застосування тканинних препараив, i зокрема екстракту алое, який стимулюе обмiн речовин, пiдвищуе резистентшсть та нормалiзуе фiзiологiчнi функци оргашзму, сприяе процесам регенераци [5].
Важливим аспектом дослiдження фiзiологiчного стану оргашзму е вивчення функци бюмембран, яю е зовнiшньою оболонкою всiх кл^ин органiзму. У цьому зв'язку особливо! уваги заслуговують еритроцити, мембрана яких може слугувати моделлю для вивчення функцш клiтинних мембран тканин оргашзму, у
© Дяченко О.Б., 2011
тому чи^ оргашв вщтворення. Кл^инна мембрана складаеться з бшка i лiпiдного бiшару, який мштить значну кiлькiсть полiненасичених жирних кислот [6].
Метою нашо! роботи було вивчити у ^piB жирнокислотний склад еритроцитсв у зв'язку з репродуктивною функцiею за впливу екстракту алое.
Матер1ал i методи. Дослщження проведено в умовах дослiдного господарства "Радехiвське" 1нституту землеробства i тваринництва захщного pегiону НААН Укра!ни на повновшових коровах укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи з молочною пpодуктивнiстю за останню лактацiю в межах 4400-4800 кг. З початком сухостшного перюду корови були pоздiленi на двi групи (по 3 тварини в кожнш). Коровам дослщно! групи за 25-30 дшв до отелення пщшюрно дворазово з iнтеpвалом 5-7 дшв вводили по 20 мл, фармакопейного екстракту алое (реестрацшне посвщчення на препарат № UA/5896/01/01 вщ 19.02.07). Екстракт алое, згщно з техшчними умовами, виготовляють на основi iзотонiчного розчину хлориду натpiю, тому тваринам контрольно! групи вводили таку ж кшькють iзотонiчного розчину хлориду натрш.
За 25-30 i 5-7 дшв перед отеленням, а також на 10-14-й та 14-й, 21-й i 28-й день шсля отелення у коpiв контрольно! та дослщно! груп до ранково! годiвлi вiдбиpали зразки кpовi з яремно! вени в пpобipки з гепарином. Гепаpинiзовану кров центрифугували при 1500 об/хв протягом 15 хв. Шсля завершення центрифугування за допомогою водоструминно! помпи та тпетки з вiдтягнутим носиком надосадовий шар плазми кpовi видаляли, а еритроцити тpичi вiдмивали iзотонiчним розчином хлориду натрш з центрифугуванням, до отримання прозоро! надосадово! piдини [7]. В одержанш суспензi! еpитpоцитiв визначали концентpацiю жирних кислот загальних лшвдв.
Пiсля завершення центрифугування гепаpинiзовано! кров^ вiдiбpано! на 14-й, 21-й i 28-й день пiсля отелення, вщбирали плазму для визначення концентраци естрадюлу-17р та прогестерону.
Концентpацiю жирних кислот загальних лшвдв у суспензп еpитpоцитiв визначали за методом Й.Ф. Рiвiса з спiвp. [8] шляхом екстракцп лiпiдiв хлороформ-метанольною сумiшшю (2:1 за об'емом). Отримаш лiпiди омиляли, а жирш кислоти - метилювали за допомогою метанолу та хлористого ацетилу. Одержат метиловi ефipи жирних кислот вводили у випаровувач газорщинного хpоматогpафiчного апарату. Для отримання кшьюсних даних користувалися методами внутpiшнього стандарту та внутршнього нормування.
Для дослщжень метилових ефipiв жирних кислот використали газохpоматогpафiчний апарат "Chrom-5" (Чехiя), який мае 3,7 м колонку з нержавшчо! стал^ заповнену CHROMATON-N-AW з величиною частинок 0,1200,160 мм, силiзований гексаметилдисилiзаном (HMDS) i покритий полщиетиленглжольсукцинатом у кiлькостi 10%.
У коpiв контрольно! та дослiдно! груп вивчали пеpебiг pодiв за вщсутшстю ускладнень i тpивалiстю вiдокpемлення послщу (год), а пiсляpодового пеpiоду - за термшом видiлення лохiй (дш), вiдновлення статевих циклiв (днi) i тpивалiстю сеpвiс-пеpiоду (днi), а також заплщнювашстю вiд першого осiменiння (%). Для контролю функцюнального стану яечниюв пiддослiдних коpiв у плазмi кpовi визначали концентpацiю естpадiолу-17P та прогестерону iмунофеpментним методом.
Отримаш числовi даш опрацьовували за допомогою комп'ютерно! програми М8-Ехое1.
Результати дослщження. Встановлено, що за 25-30 днiв до отелення в еритроцитах корiв контрольно! та дослщно! груп (до парентерального введення дослщжуваних розчинiв) немае суттево! вщмшност у концентрацi! насичених, мононенасичених i полiненасичених жирних кислот загальних лшвдв, а також у вiдношеннi полшенасичених жирних кислот родини п-3 до полшенасичених жирних кислот родини п-6 (табл. 1).
Таблиця 1.
Концентращя жирних кислот загальних лiпiдiв в еритроцитах кровi кор1в _за 25-30 дмв до отелення, г-3/л_
Жирш кислоти Групи кор1в
Та !х код контрольна дослщна
Каприлова, 8:0 5,8±0,26 5,8±0,33
Капринова, 10:0 8,5±0,35 8,6±0,41
Лауринова, 12:0 11,3±0,55 11,3±0,67
М1ристинова, 14:0 18,1±0,75 18,0±0,67
Пентадеканова, 15:0 16,3±0,84 16,1±0,84
Пальмггинова, 16:0 1115,9±55,67 1109,0±54,98
Пальмггоолешова, 16:1 27,5±1,30 27,2±1,36
Стеаринова, 18:0 613,5±32,65 612,4±32,67
Оле!нова, 18:1 357,7±18,31 358,9±18,32
Лшолева, 18:2 345,9±18,66 347,9±18,9
Лшоленова, 18:3 126,7±6,49 124,4±6,27
Арахшова, 20:0 10,7±0,38 10,5±0,32
Ейкозаенова, 20:1 10,1±0,46 9,9±0,44
Ейкозадиенова, 20:2 9,7±0,71 9,5±0,67
Ейкозатриенова, 20:3 32,1±1,45 32,5±1,47
Ейкозатетраенова-арахвдонова, 20:4 36,5±1,85 36,0±1,85
Ейкозапентаенова, 20:5 13,2±0,90 13,4±0,87
Докозадиенова, 22:2 6,5±0,32 6,7±0,29
Докозатриенова, 22:3 8,1±0,38 8,3±0,38
Докозатетраенова, 22:4 11,5±0,61 11,3±0,64
Докозапентаенова, 22:5 13,3±0,52 13,1±0,55
Докозагексаенова, 22:6 18,2±0,90 17,9±0,87
Загальна концентращя жирних кислот 2817,1 2808,7
у т. ч. насичеш 1800,1 1791,7
мононенасичеш 395,3 396,0
полшенасичеш 621,7 621,0
п-3 /п-6 0,44 0,44
Примака: тут 1 дал1 * - р<0,05-0,02; ** - р<0,01; *** - р<0,001.
Серед насичених жирних кислот загальних лшвдв еритроциив корiв домiнують жирнi кислоти з парним числом вуглецевих атомiв у ланцюгу (у тварин контрольно! та дослщно! груп вщповщно 1783,8 i 1775,6 г-3/л), серед мононенасичених - жирш кислоти родини п-9 (у тварин контрольно! та дослщно! груп вщповщно 367,8 i 368,8 г-3/л), а серед полшенасичених - жирш кислоти родини п-6 (у тварин контрольно! та дослщно! груп вщповщно 430,7 i 432,6 г-3/л).
Виявлено, що за 5-7 дшв до отелення в еритроцитах кровi корiв дослщно! групи, порiвняно з контрольною групою, е тенденщя до пiдвищення рiвня жирних кислот загальних лiпiдiв (табл. 2). При цьому в еритроцитах кровi корiв дослщно! групи, порiвняно з тваринами контрольно! групи, в основному за рахунок жирних кислот з парним числом вуглецевих атомiв у ланцюгу (1696,0 проти 1758,6 г-3/л у контролi) зменшуеться концентрацiя насичених жирних кислот загальних лшвдв (табл. 2).
Таблиця 2.
Вмпст жирних кислот загальних лiпiдiв в еритроцитах кровi кормв _за 5-7 днiв до отелення г-3/л_
Жирш кислоти Групи кор1в
та !х код контрольна досл!дна
Каприлова, 8:0 5,7±0,35 5,4±0,38
Капринова, 10:0 8,2±0,46 7,9±0,46
Лауринова, 12:0 10,8±0,64 10,4±0,58
М1ристинова, 14:0 17,3±1,13 16,9±1,05
Пентадеканова, 15:0 15,9± 1,19 15,5±1,19
Пальмгганова, 16:0 1145,0±37,73 1132,9±41,62
Пальмггоолешова, 16:1 28,3±1,65 30,4±1,71
Стеаринова, 18:0 561,4±29,65 512,7±30,73
Олешова, 18:1 328,8±17,98 345,6±18,42
Лшолева, 18:2 318,2±18,56 360,4±12,19
Лшоленова, 18:3 114,0±6,29 142,9±6,73*
Арахшова, 20:0 10,2±0,52 9,8±0,47
Ейкозаенова, 20:1 9,4±0,52 9,9±0,58
Ейкозадиенова, 20:2 9,1±0,49 9,6±0,52
Ейкозатриенова, 20:3 28,7±1,59 34,3±1,19*
Ейкозатетраенова-арах1донова, 20:4 32,4±1,68 39,2±1,71*
Ейкозапентаенова, 20:5 12,6±0,69 14,8±0,69
Докозадиенова, 22:2 6,1±0,32 6,6±0,35
Докозатриенова, 22:3 7,5±0,43 7,9±0,43
Докозатетраенова, 22:4 10,8±0,69 11,9±0,72
Докозапентаенова, 22:5 12,4±0,72 14,1±0,40
Докозагексаенова, 22:6 16,7±0,87 18,4±0,35
Загальний вм1ст жирних кислот 2709,5 2757,5
у т. ч. насичеш 1774,5 1711,5
мононенасичеш 366,5 385,9
пол1ненасичен1 568,5 660,1
п-3 /п-6 0,44 0,47
Одночасно в еритроцитах кровi корiв дослщно! групи пщвищуеться рiвень мононенасичених i полшенасичених жирних кислот загальних лiпiдiв в основному за рахунок вщповщно жирних кислот родини п-9 (355,2 проти 338,2 г-3/л у контрол^ i родини п-6 (450,1 проти 394,5 г-3/л у контролi). Це призводить до суттевого зниження шдексу насиченост лiпiдiв еритроцитiв кровi (1,64 у дослвд проти 1,90 у контрол^. При цьому в еритроцитах кровi корiв дослщно! групи, порiвняно з коровами контрольно! групи, зростае вщношення полiненасичених жирних кислот родин п-3 до полiненасичених жирних кислот родин п-6.
З таблиц 2 видно, що за 5-7 дшв до отелення в еритроцитах KpoBi KopiB дослщно1 групи, порiвняно з коровами контрольно! групи, вiрогiдно зростае вмiст попередника бiльш довголанцюгових i бiльш ненасичених жирних кислот родини n-3 - лiноленовоï кислоти, а також виявлена тенденщя до тдвищення рiвня попередника бiльш довголанцюгових i бшьш ненасичених жирних кислот родини n-6 - лiнолевоï кислоти. ^iM того в еритроцитах ïx кровi вiрогiдно пiдвищуeться рiвень поxiдниx лiнолевоï кислоти - ейкозатриeновоï та ейкозатетраеновоь араxiдоновоï кислот.
Таблиця 3.
Р1вень жирних кислот загальних лiпiдiв в еритроцитах KpoBi Kopie _на 10-14-й день шсля отелення г-3/л_
Жирш кислоти Групи кор1в
та 1х код контрольна досл1дна
Каприлова, 8:0 5,4±0,32 5,1±0,32
Капринова, 10:0 7,8±0,49 7,5±0,49
Лауринова, 12:0 10,3±0,52 9,8±0,49
М1ристинова, 14:0 16,9±0,98 16,4±0,95
Пентадеканова, 15:0 15,1±0,87 14,7±0,90
Пальмгтинова, 16:0 1055,6±61,81 1008,8±62,01
Пальмггоолешова, 16:1 25,6±1,44 26,6±1,42
Стеаринова, 18:0 522,3±28,12 506,4±28,16
Олешова, 18:1 303,8±16,17 323,8±16,51
Лшолева, 18:2 300,5±16,11 371,6±10,73*
Лшоленова, 18:3 102,7±5,11 136,0±5,18*
Арахшова, 20:0 9,8±0,49 9,4±0,46
Ейкозаенова, 20:1 9,0±0,49 9,4±0,49
Ейкозадиенова, 20:2 8,7±0,46 9,1±0,43
Ейкозатриенова, 20:3 25,3±1,41 31,3±1,53*
Ейкозатетраенова-арахщонова, 20:4 29,0±1,51 36,1±1,79*
Ейкозапентаенова, 20:5 11,2±0,72 14,0±0,66*
Докозадиенова, 22:2 5,8±0,35 6,2±0,35
Докозатриенова, 22:3 7,1±0,40 7,4±0,38
Докозатетраенова, 22:4 9,5±0,49 10,4±0,41
Докозапентаенова, 22:5 11,8±0,69 13,5±0,52
Докозагексаенова, 22:6 16,0±0,81 18,7±0,90
Загальний р1вень жирних кислот 2509,0 2591,9
у т. ч. насичеш 1642,9 1578,1
Мононенасичеш 338,4 359,8
Полшенасичеш 527,7 654,0
n-3/n-6 0,43 0,44
Наведенi вище змiни у жирнокислотному складi еритроцитiв кровi корiв пов'язанi з процесом родiв. Зокрема, порiвняно з тваринами контрольноï групи, отелення у корiв дослiдноï групи вщбувалося легше, послiд вiдокремлювався вiрогiдно швидше (табл. 4).
Ще бшьше вираженi вiдмiнностi вмiсту жирних кислот загальних лшвдв в еритроцитах кровi корiв контрольно!' та дослiдноï груп на 10-14-й день тсля родiв (табл. 3). Зокрема, в еритроцитах кровi корiв дослiдноï групи, порiвняно з
контрольними тваринами, е тенденщя до зростання вмюту жирних кислот загальних лшвдв. При цьому в еритроцитах кровi rapÎB дослщно1 групи також в основному за рахунок жирних кислот з парним числом вуглецевих атомiв у ланцюгу (1563,4 проти 1627,8 г-3/л у контрол^ знижуеться рiвень насичених жирних кислот загальних лшвдв. Також, порiвняно з контрольними тваринами, в еритроцитах кровi корiв дослiдноï групи, збшьшуеться концентрацiя мононенасичених i полiненасичених жирних кислот загальних лшвдв (табл. 3) в основному за рахунок вщповщно жирних кислот родини n-9 (333,2 проти 312,8 г-3/л у контрол^ i родини n-6 (454,3 проти 369,3 г-3/л у контрол^. Це призводить до суттевого зниження шдексу насиченостi лiпiдiв еритроцитiв кровi (1,56 у дослiдi проти 1,90 у контрол^. При цьому порiвняно з контрольними тваринами в еритроцитах кровi корiв дослiдноï групи не змшюеться вiдношення полiненасичених жирних кислот родин n-3 до полiненасичених жирних кислот родин n-6. Це призводить до суттевого зниження шдексу насиченост лшвдв еритроцитсв кровi (1,62 у дослвд проти 1,97 у контрол^.
З таблицi 3 видно, що на 10-14-й день пiсля отелення, порiвняно з тваринами контрольноï групи, в еритроцитах кровi корiв дослiдноï групи вiрогiдно пiдвищуеться вмiст попередниюв бiльш довголанцюгових i бiльш ненасичених жирних кислот родин n-3 i n-6 - лiнолевоï та лiноленовоï кислот. Крiм того в еритроцитах ix кровi вiрогiдно зростае вмiст ейкозатриеново1', ейкозатетраеново1-араxiдоновоï та ейкозапентаеново!' кислот.
Вiрогiдне зростання концентраци ейкозатетраеново-арахщоново!' кислоти в еритроцитах кровi корiв дослiдноï групи, порiвняно з коровами контрольноï групи, може вказувати на штотне зростання в ïx органiзмi вмiсту ейкозаноïдiв, насамперед простагландинiв, яю мають пряме вiдношення до ïx репродуктивноï функци [9].
У корiв дослiдноï групи, за 5-7 дшв до отелення i на 10-14-й день тсля нього виявлено в еритроцитах ютотне зниження вiдношення насичених жирних кислот загальних лшвдв до ненасичених, що може вказувати про пщвищення проникност мембран для активованих i неактивованих метаболiтiв [10] не тшьки еритроцитiв, але й кл^ин iншиx тканин органiзму, в тому чи^ репродуктивних органiв.
Аналiз показниюв репродуктивноï функци свiдчить, що у корiв дослiдноï групи, порiвняно з коровами контрольноï групи, послiд вщокремлювався майже на двi години швидше (табл. 4). Зокрема встановлено, що у дослщнш групi на 6-ту годину пiсля отелення послiд вщокремився у 100,0% тварин, а у контрольнш - у 66,7%.
З таблиц 4 видно, що у корiв, яким вводили екстракт алое, тривалють видiлення лохш зменшилася на 4 дш, статевi цикли тсля отелення вщновилися ранiше на 21 день, а сервю-перюд скоротився на 16 дшв. При цьому на 45-й день тсля отелення статевi цикли вщновилися у двох третин корiв дослiдноï групи i у жодноï з контрольное
Вiдношення прогестерону до естрадiолу-17ß на 14-й, 21-й i 28-й день тсля отелення у плазмi кровi корiв дослiдноï групи становить вiдповiдно 30,7:1, 51,6:1 i 67,3:1, контрольноï - 16,1:1, 70,7:1 i 65,5:1 (табл. 5). Тобто, у кровi корiв
контрольно! i дослщно! груп мiж 14-м i 21-м днем тсля отелення спостерiгаеться зростання вщношення прогестерону до естрадюлу-17Р, вщповщно у 1,7 i 4,4 рази, що вказуе на значну рiзницю функцiонального стану !х яечникiв.
Таблиця 4.
Показники репродуктивно'' функцй' кор1в_
Дослвджуваш Показники Група тварин
контрольна дослщна
Термш вщокремлення послвду шсля отелення, год. 5,7±0,44 3,8±0,33*
Кшьшсть кор1в з вщдшеним посл1дом на 6-ту годину тсля отелення, % 66,7 100,0
Тривалють вид1лення лохш, дн1 18,7±0,88 15,0±0,58*
Терм1н в1дновлення статевих циктв п1сля отелення, дн1 59,3±2,73 38,3±4,91*
К1льк1сть кор1в, як1 в1дновили статев1 цикли на 45-й день тсля отелення, % 0 66,7
Тривалють сервю-перюду у кор1в, дшв 75,0±6,43 58,7±7,45
З таблицi 5 видно, що у плазмi кровi корiв дослiдно! групи, порiвняно з коровами контрольно! групи, е вiрогiдно бшьша концентрацiя естрадюлу-17Р на 14-й i 28-й день пiсля отелення, а прогестерону - на 21-й день. Такий функцюнальний стан яечниюв дослщно! групи, порiвняно з коровами контрольно! групи, мае суттевий вплив на !х репродуктивну здатнiсть.
Таблиця 5.
Вмпст основних статевих гормомв у плазм1 кров1 кор1в тсля отелення
Групи Дослвджуваш гормони
кор1в Прогестерон, г-6/л Естрад1ол-17Р, г-у/л
На 14-й день п1сля отелення
Контрольна 0,60±0,06 19,57±0,64
Дослвдна 0,43±0,03 26,70±2,08*
На 21-й день п1сля отелення
Контрольна 1,17±0,15 22,67±1,47
Дослвдна 1,67±0,09* 23,63±1,17
На 28-й день шсля отелення
Контрольна 1,57±0,12 23,33±0,93
Досл1дна 1,93±0,18 29,47±1,80*
Висновки.
1. Шсля застосування екстракту алое виявлена тенденцiя до пщвищення рiвня жирних кислот загальних лшвдв в еритроцитах кровi корiв за 5-7 дшв до родiв та на 10-14-й день тсля нього. При цьому в еритроцитах !х кров^ в основному за рахунок жирних кислот, з парним числом вуглецевих атомiв у ланцюгу знижуеться рiвень насичених жирних кислот загальних лшвдв. Також, в основному за рахунок жирних кислот родин п-9 i п-6 пiдвищуеться рiвень вщповщно мононенасичених i полiненасичених жирних кислот загальних лшвдв. Це призводить до суттевого зниження шдексу насиченостi лшвдв еритроцитiв кровi.
2. У корiв, яким за 25-30 днiв до отелення парентерально вводили екстракт алое, в еритроцитах !х кровi за 5-7 дшв до родiв вiрогiдно пiдвищуеться рiвень
попередника бшьш довголанцюгових i бшьш ненасичених жирних кислот родини n-3 - лшоленово! кислоти, а на 10-14-й день тсля родiв - попередникiв бiльш довголанцюгових i бшьш ненасичених жирних кислот родин n-3 i n-6 - лшолево! та лшоленово! кислот. ^ím того в !х еритроцитах, за 5-7 дшв до отелення, вiрогiдно зростае концентрацiя ейкозатриеново! та ейкозатетраеново!-арахщоново!, а на 10-14-й день тсля нього - ейкозатриеново!, ейкозатетраеново!-арахщоново! та ейкозапентаеново! кислот.
3. Введення коровам екстракту алое сприяе швидшому виведенню пiсля родiв по^ду i лохiй, скороченню тривалостi вщновлення статевих циклiв i сервш-перюду. Зокрема на 6-ту годину тсля отелення послщ вiдокремлюеться 100% дослщних i у 66,7% контрольних тварин. На 45-й день тсля отелення статевi цикли вщновлюються у двох третин корiв дослiдно! групи i у жодно! з контрольно!.
4. У корiв, яким застосовували екстракт алое, у плазмi !х кровi е вiрогiдно бiльша концентрацiя естрадiолу-17ß на 14-й i 28-й день тсля отелення, а прогестерону - на 21-й день. При цьому у перюд мiж 14-м i 21-м днем тсля отелення зростання стввщношення прогестерону до естрадiолу-17ß е у 2,6 рази вище, що позитивно впливае на термiн вщновлення статевих ци^в i тривалiсть сервк-перюду.
Л1тература
1. Гаранович I. I. 1мунний статус велико! рогато! худоби в критичнi перiоди / I. I. Гаранович / Фiзiологiчний журнал. - 1997. - № 3-4. - С. 19-24.
2. Куртяк Б. М. Фiзiолого-бiохiмiчнi особливост сухостшного перюду в корiв / Б. М. Куртяк // Бюлопя тварин. - 2001.- Т.3. - № 1. С.34-40.
3. Квачов В. Г. Иммунодефицитные состояния и их коррекция у сельскохозяйственных животных / В. Г. Квачов, А. Ю. Кассич // Сельскохозяйственная биология. - 1991. - № 2. - С. 105-114.
4. Плященко С. И. Повышение естественной резистентности организма животных - основа профилактики болезней / С. И. Плященко // Ветеринария. -1991. - № 6. - С. 49-52.
5. !нструкщя для медичного застосування препарату алое екстракт (extractum aloes) : Реестр. посвщчення № UA/5896/01/01 : Затв. М-вом охорони здоров'я Укра!ни, наказ № 78 вщ 19.02.2007. - 2 с.
6. Янович В. Г. Обмен липидов у животных в онтогенезе / В. Г. Янович, П. З. Лагодюк. — Москва: «Агропромиздат», 1991. — 320 с.
7. Фiзiолого-бiохiмiчнi методи дослщжень у бюлоги, твариннищв та ветеринарнш медицине Довщник. - Львiв, 2004. - 399 с.
8. Рiвiс Й.Ф., Федорук Р.С. Кшьюсш хроматографiчнi методи визначення окремих лшвдв i жирних кислот у бюлопчному матерiалi: Методичний поабник. - Львiв: СПОЛОМ, 2010. - 110 с.
9. Смоляншов Б.В., Кротких М.О. Бютехнолопя вiдтворення сiльськогосподарських тварин. - Одеса: СМИЛ, 2008. - 200 с .
10. Wallet M. Immunoregulation of dendritic cells / M. Wallet, P. Sen, R. Tisch // Clin. Med. Res. — 2005. — Vol. 3. — P. 166-175.
Summary Dyachenko O.B.
CONCENTRATION FATTY ACIDS TOTAL LIPID IN BLOOD ERYTHROCYTES COWS TO AND AFTER CALVING FOR EFFECT OF ALOE
EXTRACT
Studied the fatty acids of total lipids in relation to reproductive function under the influence of aloe extract. Found that the introduction of cows given the drug for 2530 days before birth leads to the likely increase in red blood cells their blood for 5-7 days before calving linolenic acid, and 10-14th day after - linoleic and linolenic. In addition, erythrocytes of blood for 5-7 days before calving and at 10-14th day after it probably increases the concentration of more and more long-chain unsaturated derivatives of linoleic acid - eykozatryyenovoyi eykozatetrayenovoyi and arachidonic acid. After the families in these cows quickly separated and removed litter lohy, shorter duration of reproductive cycles and recovery service period. In their blood plasma at 14 and 28 day after calving are more likely contents of estradiol-17в, and a 21-day -progesterone.
Рецензент - д.вет.н., проф. Стефаник В.Ю.
