CC BY
99
тересы российского бизнеса, и для его адаптации к российским условиям требуются значительные капиталовложения.
2. Отсутствие коммуникативной инфраструктуры между бизнесом и наукой. Нет налаженной связи и методик претворения высокорискованных проектов на практике. Инновационные проекты в связи с высокой степенью риска должны сопровождать или государство или техпарки, специальные венчурные центры. На практике подобные институты предпочитают работать с безрисковыми проектами, с низким сроком окупаемости. Более того, все процедуры получения рисковым проектам поддержки со стороны венчурных фондов чрезмерно забюрократизированы.
3. Отсутствие механизмов нефинансовой поддержки бизнеса: консалтинговой, информационной, экспортной.
Мы считаем, что в настоящее время примените -льно к российским предприятиям необходимо выделить еще один вид стратегии — интеграционная стратегия инновационного роста. При ней объединяющиеся предприятия (как путем слияния, так и поглощения) имеют своей целью в первую очередь развитие и модернизацию производства, так как именно это будет являться залогом стратегической стабильности компании. Мы считаем, что должен быть создан инновационно-модернизационный поток, эффективность которого невозможно обеспечить на отдельно взятом предприятии из-за недостатка ресурсов, в первую очередь финансовых. Это поток должен включать отдельные инновационные проекты с разными циклами жизни: при этом каждый последующий проект должен начинаться при достижении предыдущим максимальной точки доходности.
При помощи интеграционной стратегии инновационного роста предприятие сможет не только противостоять зарубежным производителям, создавая свои холдинговые структуры, но и создать стратегический задел успешного бизнеса путем модернизации производства, путем формирования инновационного потока проектов.
Из выбранного перечня отраслей формируются технологические платформы отраслевым методом.
Это позволит сформировать устойчивые взаимосвязи государство — бизнес-наука-личность. Первоначально разрабатывается стратегическая карта по все уровням развития. На каждом этапе формирования стратегии составляется стратегическая карта отдельного уровня и сопоставляется с первоначальной. Таким образом, происходит анализ результативности и сравнение плановых показателей с фактическими и корректировка плановых показателей (стратегической карты).
Деятельность технологической платформы должна быть в той или иной степени направлена на:
- технологическую модернизацию и существенное повышение конкурентоспособности отдельных отраслей и секторов экономики;
- быстрое распространение некоторых передовых технологий в ряде отраслей и секторов экономики;
- разработку совокупности «прорывных» технологий, определяющих возможность появления новых рынков высокотехнологичной продукции (услуг).
При формировании подобной культуры на предприятии стратегическое планирование не будет рассматриваться как чужеродный механизм, а будет восприниматься как часть деятельности организации по достижению определенных целей и задач и краткосрочном и долгосрочных периодах. Таким образом, культура менеджмента предприятия должна выйти на качественно новый уровень — глобальный (стратегический) — уровень всего предприятия.
Список использованных источников
1. Авдеева Е.С. Форсайт — прогнозируемое будущее экономического развития / Е.С. Авдеева, Д. Д. Денисов // Российское предпринимательство. — 2012. — № 10 (208). — С. 4-10. — http://www.creativeconomy.ru/ агйс1ез/23858/.
2. Авдеева Е.С. Матричный инструментарий принятия управленческих решений стратегического характера / / Е.С. Авдеева, Д. Д. Денисов // Вестник Оренбургского государственного университета. — 2010. — Вып. №8 (114).
З. Б. Живко
д-р екон. наук м. Львiв
КОНТРРОЗВ1ДКА: СУТЬ I ЗАВДАННЯ В НЕСТАБ1ЛЬНИХ РИНКОВИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Постановка проблеми. Розвщувальна дiяльнiсть сьогодш з рiзним рiвнем штенсивносп проводиться вггчизняними тдприемствами, а вщтак поруч iз потребою отримання достсдарно! шформацп про конкуренте середовище не менш актуальною i важливою е проблема захисту власних таемниць, тобто виникае проблема ефективного функцюнування контррозвщ-ки як пщсистема економiчно! безпеки пщприемства. Контррозвщка — це захист свое! конфщенцшно! ш-формацп вщ шпигунства.
Значення i роль контррозвщки в сучасних умо-вах ведення бiзнесу зумовлено принаймш такими обставинами: по-перше, прагненням деяких пщпри-емщв усунути або нейтралiзувати сво!х конкурента,
користуючись засобами промислового шпигунства; по-друге, попршенням кримшально! ситуацп в кра-!ш, що створюе поживне пщГрунтя для певних верств населення виршувати сво! проблеми злочинним шляхом; по-трете, потребою здшснення захисних дш щодо представниюв державних оргашв управлшня, яю використовують свое службове становище у зло-чинних цшях [2-3]. Вiдтак, зважаючи на складш умо-ви ведення бiзнесу в Укра!ш, застосування контрроз-вщки е важливим i необхiдним.
Аналiз дослщжень та публiкацiй з проблеми. Серед авторiв, що займались дослiдженням дано! теми мо-жна видшити таких як В. Абрамов, Д. Ховю, 6. Ющук, Ю. Воронова, Д. Мшлер та iнших. Вщда-
ючи належне значимост напрацювань зазначених науковцiв, доц1льно щдкреслити, що OKpeMi аспекти eфeктивностi peалiзащï контррозв1дувальних заходiв залишилися без налeжноï уваги.
Мета статп полягае в характеристик cyTi та ключових завдань контppозвiдyвальноï дiяльностi вгт-чизняних щдприемств в сучасних умовах ведення бiзнeсy.
Виклад основного материалу. Перш за все зазна-чимо, що у розв^дщ iснyють чiтко визначeнi принци-пи, якi залишаються непорушними дониш. Серед них — зв'язок м1ж збиранням розв1дувальних даних i захистом своеï власноï шформацп. Лише з переходом п1дприемств до ринкових в1дносин eкономiчна (про-мислова) контppозвiдка одержала леггтимшсть i стала складовим елементом дтового процесу. В умовах конкуренцп роль вивчення намipiв конкурента i при-ховування сво'1х планiв стае визначальною. Як i в традицшнш контppозвiдцi, запобiгання розкриттю сво'1х джерел шформацп (нехай навiть i вдаритих), а також мeтодiв збору шформацп для конкурентно! контррозв^ки е прюритетним завданням. Особливо розвинена ця система в США. За довп роки практики американськ розв1дники i контррозв1дники роз-робили методики i технологи захисту як збору даних про конкурент, так i захисту власно'1 компанп в1д просочування конф1денцшно'1, стpатeгiчно важли-во1 шформацп. Багато вгтчизняних пiдпpиемств ще в 90-i pp. минулого столiття на еташ становлення робо-
ти сво'1х служб eкономiчноï безпеки брали приклад iз зах1дних фахiвцiв з конкурентно1 розв1дки, а також охоче залучали до роботи колишнгх пpацiвникiв спецслужб.
У найзагальнших рисах процес конкурентно1 розв1дки i контррозв1дки в систeмi eкономiчноï безпеки пiдпpиемства складаеться з трьох взаемопов'я-заних складових: внутршнього монiтоpингy, зовшш-нього монiтоpингy та аналгтично'1 роботи (рис. 1).
Внутршнш монiтоpинг припускае, що пращв-ники служби безпеки вс1ляко захищають п1дприемст-во в1д проникнення «шпигушв» та «розв1дник!в», а також вiдстeжyють дотримання сшвробгтниками щд-приемства внyтpiшнiх правил з нерозголошення кон-фiдeнцiйних даних.
Для цих потреб активно застосовуються спеща-льш iнфоpмацiйнi системи. Одшею iз найб1льш по-ширених е IPC (Information Protection and Control), яка захищае шформащю методом шифровки носив, а також повним контролем всх можливих носпв i ка-налiв, через якi, з техшчно'1 точки зору, може в1дбува-тися вш!к важливо1 iнфоpмацiя (e-mail, icq, Skype, сощальш мepeжi, принтери, зовшшш носп, накопи-чyвачi, USB, WiFi, Bluetooth i так далi). Особливо'1 цiнностi така система набувае, враховуючи той факт, що до 75% конфданцшно'1 корпоративно'1 шформацп розголошуеться мимовол^ помилково або з необач-ност персоналу [9, с.346].
Система eK0H0Mi4H0Ï безпеки шдприемства
Конкурентна ! розвщка
Контррозвiдка
Зовнiшнiй монiторинг
1:1
Аналггична робота
Внутрiшнiй монiторинг
Зовшшш загрози
Внутр1шш загрози
Iнформацiя про конкур ентне середовище
Додатков1 можливост1
Рис. 1. Конкурентна po3eidKa та K0Hmpp03eidKa як функци системи економ1чно1 безпеки
шдприемства, авторська розробка
Аналгтична робота передбачае проведення по-piвняльноï характеристики, виявлення сво'1х сильних i слабких стоpiн, розробку конкретних peкомeндацiй для менеджменту з метою недопущення збиткiв, втрати частки ринку тощо.
Враховуючи, що метою контррозв^дки е недопущення витоку чи оприлюднення шформацп про дшльшсть, плани та намipи пiдпpиемства, доцшьно вид1лити три групи типових способiв злочинних по-сягань на шформащю, що становлять комерцшну або банк!вську таемницю: незаконне збирання шформацп, що становить комepцiйнy або банк!вську таемницю; незаконне використання тако'1 шформацп; умис-не розголошення тако'1 шформацп.
Протид1я зазначеним способам злочинного по-сягання на конфiдeнцiйнy шформащю е головним завданням контррозвдаи. Водночас запобтання зло-чину е набагато ефективншим поpiвняно з лжв1да-щею його наслiдкiв. Проведення внyтpiшнього мош-торингу дозволяе визначити сyкyпнiсть слабких мкць, завчасна лiквiдацiя яких унеможливить реаль зацiю значнох кiлькостi загроз. Типовий пepeлiк таких слабких мюць для вiтчизняних п1дприемств зво-диться до такого [5-8].
Неефективна кадрова полтика. Для бшьшосп вгтчизняних п1дприемств е тpадицiйним найм на роботу пращвник!в за таким кpитepiем як "родинш зв'язки". При цьому доволi частими е випадки, коли пpийнятi за таких принципом фахiвцi е абсолютно
24
BICHHKEKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАШИ Ф
некомпетентними у сво!й робота. Больше того, практика показуе, що наявнiсть родинних або дружшх зв'язюв не е гарантаею порядностi й чесностi. Багато з таких пращвниюв умшо користуються сво!м особ-ливим положенням, будучи впевненими в повнш безкарностi. Але навиъ там, де працiвники набира-ються на конкурснш основi, !хне минуле, а також деяю людськ1 якоси перевiряються досить поверхово. У результата на пщприемстта, практично, з моменту його вщкриття знаходяться потенцiйнi зловмисники, про наявнiсть яких власники та керiвники навiть не пiдозрюють.
Вгдсуттсть потргбного тструктажу та регулярных перее1рок щодо дотримання персоналом умов збе-реження комерцшноИ та конфгденцшноИ тформаци. Бшьшють ствробгтниюв пщприемства не мае уяв-лення, що одержувана ними в ходi роботи шформа-цiя е конфiценцiйною й не пщлягае розголошенню. Звiдси особливо важливим е роз'яснення при при-йомi на роботу необхiдностi збереження комерцшно! шформацп, визначення безпосереднiх об'ектiв, як пiдпадають пiд цю категорiю, здшснення перiодичних перевiрок щодо дотримання цих вимог.
Вгдсутня мотиеацЯ пращеника. Низький рiвень заробгтно! плати та незадоволення умовами роботи можуть перетворитися на реальну загрозу для еконо-мiчноl безпеки пщприемства.
Неефектиене кер1еництео, яке спричинено низь-ким рiвнем менеджменту, що ускладнюе процес дь яльностi пiдприемства i негативно впливае на рiвень його економiчноl безпеки.
Атмосфера е колектиег. Одним з найважливших чинниюв, вщ якого залежить не лише безпека пщ-приемства, е взаемини в колективь Вiдомо, що друж-нш колектив е запорукою успiху пщприемства. I дай-сно, якщо пращвник вiдчувае себе не найманцем, якого безжалюно експлуатують, а членом родини або частиною системи, то вш, напевно, виявиться вщда-нiшим своему пщприемству. Якщо пiдприемство на-магаеться допомогти працiвниковi в його особистих
утрудненнях, откуватися про свiй персонал не на словах, а на cnpaBi, то й пращвник вщповють тим же. Вш стане сприймати проблеми пщприемства як сво! власш й, отже, стане активно допомагати в !хньому розв'язаннi. Навпаки, та колективи, вщносини в яких прийнято називати складними, являють собою ласим шматком для зловмисника, який умшо використову-ючи невдоволення й ненависть окремих ствробггаиюв, суттево шкодить пщприемству зсередини за до-помогою його ж працiвникiв.
При розробленш та/або вцосконаленнi методич-них засад здшсненш контррозвiцувальних цiй дощль-но взяти до уваги науковий доробок вщомого фахiвця з оргашзащ! служб безпеки пщприемств В.П. Мак-Мака, який в останнш редакщ! свое! вщомо! книги "Служба безпеки пщприемства. Оргашзацшно-управ-лiнськi i правовi аспекти цiяльностi" [4] включив до оргашзащйно! структури служби економiчно! безпеки пщприемства не лише вщдш розвiцки, але й пiцрозцiл контррозвiцки, визначив основш напрями його да-яльностi, функщональш обов'язки фахiвцiв, !хш права у взаеминах з шшими пщроздшами пiцприемства.
Як приклад заруб1жного досвщу можна привести органiзацiйну структуру конкурентно! розвщки американсько! корпоращ! Motorola, яка була пер-шою корпоращею, що органiзувала таку структуру [4]. Пбридна структура складаеться з центрального вщдолу розвiцки, а також одного-двох сшвробггни-кiв iнших пiцрозцiлiв, яким доручено пiцтримувати комунiкацiю з вщдолом розвiцки. В сукупностi в корпоращ! Motorola конкурентною розвiцкою за-ймаеться до 30 пращвниюв. Правильно побудована взаемодiя мiж пiцрозцiлами дозволяе отримати значну економда. Лише за рахунок централiзацi! закупiвлi i обробки шформащ! там щорiчно еконо-миться до 20 мшьйошв цоларiв.
З урахуванням викладеного створено модель системи економiчноl безпеки пiцприемства, в яюй ви-дшено пiцрозцiли конкурентно! розвщки та контрроз-вiцки (рис. 2).
Персонал тд-приемства
Конкурентна розвщка
Система економiчноl безпеки пiдприемства
вивчення конкурентно1 середовища
iдентифiкацiя зовнiшнiх загроз i ризиюв; прогнозування змши зовшшнього середовища розроблення превентив-них заходш для захисту протидiя недружньому злиттю i поглинанню
Кадрова безпека
Силова безпека
визначення прюритетних lнтересiв сощаль-но-економiчноl системи та у раз! потреби 1х коригувати
забезпечення досягнення системою ште-\ рейв
своечасне виявлення загрози та оперативне реагування на них
прогнозування тенденцш, як1 призводять до порушення нормального функцiонування системи та ll розвитку зниження ршня ризик1в та 1х нейтралiзацlя; здшснення систематичного мониторингу економiчноl безпеки
розроблення заходш щодо гарантування безпеки на прийнятному для iснування та розвитку системи р1вн1
Спецiалiзованi сторонн1 оргатзацл
Контррозвiдка
виявлення слабких м1сць у внутршньому середовищц перекриття каналiв витоку цшно! шформацп забезпечення збереження комерцшно1 таемницi передбачення моменту вини-кнення та тенденций розвитку кризових процесш пошук можливостей тдви-щення ршня еконотчно! безпеки пiдприемства
Рис. 2. Структурна модель системи економ1чноИ безпеки тдприемства , авторська розробка
no6ygoBaHa Mögest CHCTeMH eKOHOMiHHOi 6e3ne-kh He BpaxoBye cпeцн$iкн giantHOCTi KOHKpeTHoro nignpueMCTBa, ane BignoBigae KnroHOBHM пoзнцmм c^opMOBaHOi KOHu;enu;ii 3a6e3neHeHHa eKOHOMiHHOi 6e3neKH nignpueMCTBa Ta cynacHHM 3aBgaHHaM, aKi CTaB^aTtca nepeg CHCTeMoro eKOHOMiHHOi 6e3neKH Ha BiTHH3HaHHX nignpueMCTBax.
BuxogaHH 3 po3po6neHoi Mogeni CHCTeMH eKOHO-MiHHoi 6e3neKH nignpueMCTBa, MeTy giantHOCTi KOHTp-po3BigyBantHoro nigpo3giny MO^Ha BH3HaHHTH b TaKHH cnoci6: npoTugia po3BigyBantHHM 3axogaM KOHKypeHTiB i 3ÄOHHHHHM giaM KpuMiHantHux rpyn hh OKpeMHx oci6, aKi HeraTHBHO BnnuBaroTt Ha eKOHOMiHHy 6e3neKy Ta nepemKog^aroTt goCaraeHHro eKOHOMiHHux iHTepeciB nignpueMCTBa.
06'eKTaMH giantHOCTi Komppo3BigyBantHoro nig-po3giny Cnig BBa^ara: ^axiB^B nignpneMCTBa, aKi e noTem;iHHHMH o6'eKTaMH po3BigyBantHHx 3axogiB Ta/a6o 3.ftOHHHHHx giH 3i CTOpOHH KpuMiHantHux CTpyK-Typ hh OKpeMHx oCi6; npa^BHHKiB nignpneMCTBa, aKi MaroTt goCTyn go iH^opMa^'i, aKa e KOMep^HHoro Ta 6aHKiBCtKoro TaeMHH^ro, Hagae nignpueMCTBy CyTTeBi KOHKypeHTHi nepeBaru; CniBpo6iTHHKiB ony^ßu 6e3neKH nignpneMCTBa; пpaцiвннкiв, aKi Hane^aTt go rpynu pu3HKy BHaCnigoK 3noHHHHoro MHHynoro, npuTaMaHHux mKignHBHx 3bhhok, nepe6yBaroTt y poguHHux Ta iHmux 3B'a3Kax i3 KOHKypeHTaMH Ta iH.; 3BintHeHHx npa^BHH-KiB, aKi BonogiroTt ^HHoro iH^opMa^ero.
Bu3HaneHa MeTa Ta o6'eKTH KOHTppo3BigyBantHoi giantHOCTi go3Bonae BH3HaHHTH Kono 3aBgaHt nigpo3gi-ny KOHTppo3BigKH [1, C. 215]:
3axHCT iH^opMa^HHHx peCypCiB nignpneMCTBa; npoTugia eKOHOMiHHOMy mnuryHCTBy; 3axuCT yCix пpaцiвннкiв nignpneMCTBa Big HeraTH-BHoro BnnuBy 3i CTopoHH 3noHHHHO opieHTOBaHux rpyn hh OKpeMHx oCi6;
HeHTpani3a^a BHyTpimHix 3arpo3, aKi noB'^arn i3 BHTOKaM KOHKypeHTHO Ba^nHBoi iH^opMa^i.
BuKOHaHHa BH^eBKa3aHux 3aBgaHt 3a6e3neHye pe-ani3a^ro CyKynHOCTi ^yHK^iH KOHTppo3BigKH [1, C. 217]: 1) BHHB^eHHH Ta goBegeHHa go BigoMa BH^oro KepiBHH^Ba ^aKTiB Ta npuHHH, rn;o CnpuaroTt BHHHeH-Hro npaBonopymeHt 3 6oKy nepCOHany nignpneMCTBa; 2) CnoCTepe^eHHa 3a oCo6aMH, aKi Hane^aTt go rpynu pu3HKy; 3) BuaBneHHa areHTiB npoMHCnoBoro mnuryH-CTBa 3 HHCna npa^BHHKiB nignpneMCTBa; 4) 3a6e3ne-HeHHa KOH^igeH^HHOCTi iH^opMa^HHoro o6MiHy Mm: nigpo3ginaMH Ta noCagoBHMH oCo6aMu; 5) 3axuCT KOMe-p^HHo'i Ta 6aHKiBCtKoi тaeмннцi; 6) 3'aCyBaHHa 6io-rpa^iHHux Ta iHmux xapaKTepuCTHK npeTeHgeHTiB Ha po6oHi MiC^; 7) KOHCyntTyBaHHa nepCOHany 3 nuTaHt 3a6e3neneHHa eKOHOMiHHOi 6e3neKH nignpneMCTBa.
^na o6'eKTHBHoro o^HroBaHHA giantHOCTi KOHTp-po3BigyBantHoro nigpo3giny Cny^6u eKOHOMiHHOi 6e3-neKH nignpneMCTBa Heo6xigHO po3po6uTH BignoBigHi KpuTepii Ta noKa3HHKH. ^o KpuTepiiB giantHOCTi KOHTp-po3BigyBantHoro nigpo3giny MO^Ha BigHeCTH CTyniHt npoTugii po3BigyBantHHM 3axogaM ginoBux KOHKypeHTiB i зnoнннцiв, piBeHt 3ano6iraHHa Ta npunuHeHHa npaBonopymeHt Ha nignpueMCTBi. noKa3HHKaMH, ^o go-
noBHroroTt KpuTepii, MO^yTt 6yTH TaKi: HHCentHiCTt пpaцiвннкiв, npuTarHyTux go BignoBigantHOCTi 3a po3-ronomeHHa кoмepцiннoi TaeMHH^ nignpneMCTBa; Kint-KiCTt BuaBneHux eKOHOMiHHux (npoMHCnoBux) mnury-hIb; KintKiCTt BurpaHux CygoBux пpoцeciв y цнвintннx CnpaBax Ha nigCTaBi MaTepianiB KOHTppo3BigKH; Kint-KiCTt Cny^6oBux po3CnigyBaHt, npoBegeHux ^ogo nep-COHany nignpneMCTBa; CyMa BTpaT, aKHx BganoCa yHHK-HyTH b HaCnigoK BHKOHaHHa CBoix ^yHKqm KOHTppo3-BigKoro.
Bmchobok. Y3arantHroroHH BHKnagem BH^e pe3ynt-TaTH TeopeTHHHux goCnig^eHt Heo6xigHO nigKpeCnuTH, ^o KOHTppo3BigyBantHa giantHiCTt aK $yнкцia CHCTeMH eKOHOMiHHOi 6e3neKH nignpneMCTBa go3Bonae 3ano6irTH BTpaTaM b giantHOCTi nignpneMCTBa, 36eperTH Horo ko-мepцiннy тaeмннцro Ta кoн$igeнцiннy iH^opMa^ro i 3pemToro змiцннтн eKOHOMiHHy 6e3neKy nignpneMCTBa. Ane gna цtoro KOHTppo3BigyBantHa giantHiCTt Mae 6yTH Hane^HHM hhhom opraHi3OBaHa, Hero He MO^Ha y Ham HaC HexTyBaTH.
CnucoK BHKopHCTaHHx g^epe^
1. EKOHOMiHHa 6e3neKa nignpueMCTB, opraнiзaцiн Ta yCTaHOB : [nigpyH.] / [OpTHHCtKHH B. KepHH^-khh I. C., ^hbko 3. E. Ta iH.]. — K.: AnepTa, 2011. — 704 C.
2. ^hbko 3. E. EKOHOMiHHa 6e3neKa nignpneMCTBa: CyTHiCTt, MexaHi3MH 3a6e3neHeHHa, ynpaBniHHa :
[MOHorpa^ia] / 3. E. ^hbko. — ^tBiB: ^ira-npeC, 2012. — 256 C.
3. ^hbko 3. E. iH^opMa^HHa 6e3neKa 6i3HeCy aK CKnagoBa eKOHOMiHHOi 6e3neKH / 3. E. ^hbko, Ky-TaC, M. ^hbko // AKTyantHi npo6neMH 3a6e3neHeHHa eKOHOMiHHOi 6e3neKH YKpaiHH : II HayK.-npaKT. CeMi-Hap 3 Mi^Hap. ynaCTro, 16-18 rpyg. 2008 p. : Te3H gono-Big. — TepHonint: THEY, 2008. — C. 77-78.
4. Mmpo^aHOB A. A. 3KOHOMHHeCKaa 6e3onaC-HOCTt KOMMepHeCKux npegnpuaTuH h genoBaa pa3Be-
gKa [3neKTpoHHMH peCypC] / A. A. MuTpo^aHOB. — Pe^HM goCTyna : http://www.bre.ru/security/22843. html.
5. Po3CnigyBaHHa 3noHHHiB y C^epi roCnogapCtKoi giantHOCTi: OKpeMi KpuMiHaniCTHHHi MeToguKH : [moho-rpa^ia] / [ffleniTtKO B. W., KoHOBanoBa B. O., Xypa-Bent B. A. Ta iH.] ; 3a peg. B. W. fflenirtKa. — X.: npa-Bo, 2006. — C. 11-19.
6. CaHT npo^eCCuoHanoB KOHKypeHTHOH pa3Beg-kh [3neKTpoHHMH peCypC]. — Pe^HM goCTyna : <www.scip.org/>.
7. Thtob B. B. KoHKypeHTHaa po3BegKa b COBpe-MeHH^ix yCnoBuax [3neKTpoHHMH peCypC] / B. B. Th-TOB. — Pe^HM goCTyna : http.www.bre.ru.
8. XaHT H. Pa3BegKa Ha Cny^6e Bamero npegnpu-aTHa: нн$opмaцнa — oCHOBa yCnexa / H. XaHT, B. 3ap-TaptaH. — K.: YKp3aKopgoHBH3a-CepBHC, 1992. — 159 C.
9. IPC / [Electronic resource]. — Mode of access : http://www. tadviser.ru/index.php/.
26
BICHHK EKOHOMIHHOI HAYKH YKPAIHH
