CC BY
168
Теорiя i практика економжи та Theory and practical aspects of
управлшня промисловими пiдприeмствами economics and industrial enterprises management
УДК 330.1
П1ДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ПОНЯТТЯ EKOHOMI4HOÏ БЕЗПЕКИ
шдприемствА
Ю.О. Бровк1на к.е.н., доцент
Одеська нацгональна академ1я харчових технологш, Одеса, Украша
Бровкта Ю.О. Шдходи до вивчення поняття eKOHOMÎHHOï безпеки тдприемства.
Проанатзовано низку mдходiв до тлумачення поняття «екожмчжи безпеки тдприемства» та наведене критичне бачення юнуючих напрямкiв дослiдження. Зробленi вiдповiднi узагальнення щодо комплексного визначення основних характеристик економiчноï безпеки на piBm тдприемства.
Ключовi слова: економiчна безпека, тдходи, поняття, характеристики
Бровкина Ю.А. Подходы к изучению понятия экономической безопасности предприятия.
Проведен анализ подходов к толкованию понятия «экономической безопасности предприятия» и дано критическое видение существующих направлений исследования. Сделаны соответствующие обобщения относительно комплексного определения основных характеристик экономической безопасности на уровне предприятия.
Ключевые слова: экономическая безопасность, подходы, понятия, характеристики
Brovkina J.A. Approaches to the investigation of the enterprise economic security concept.
The approaches to the definition of the category "the enterprise economic security" were investigated. Critical vision of the current directions are presented. Generalizations about more comprehensive definition of the main economic security characteristics is made.
Keywords: economic security, approaches, category, characteristics
Поява категорп економ1чна безпека в науковш лггератур1 обумовлена ринко-вою трансформащею економ1ки Украши, i як наслщок цього, прагненням виходу на свиш1 ринки, поглибленням штеграцшних зв'язюв тощо. Розвиток ринкових механiзмiв в економiцi Украши значно посилюе вплив факторiв зовнiшнього середовища на дiяльнiсть тд-приемств. В Господарському кодека Украши проголошуеться, що будь-яка тдприемницька дiяльнiсть здiйснюеться на власний ризик [1], ця обставина викликае об'ективну необхiднiсть вивчення рiзного роду загроз, причин, що ïx викликають та засобiв ïx попередження або подолання. Цi обставини потребують створення надiйноï системи економiчноï безпеки. Дослщ-ження проблеми економiчноï безпеки на рiвнi пiдприемства ставить перед власниками бiзнесу завдання з пошуку адекватного балансу внутрiшнix можливостей органiзацiï та оточуючо-го середовища з метою продовження ефективно1' роботи пiдприемства на ринку. З точки зору методолопчного розв'язання цих завдань необxiдне попередне вивчення характеристик притаманних економiчнiй безпец на мiкрорiвнi, що стане у нагодi для бiльш детально1' конкретизацп основних ïï аспектiв та правильнш розстановцi прiоритетiв у процесi побудови системи економiчноï безпеки на тдприемства Наукова обгрунтованiсть рiзниx напрямiв економiчноï безпеки пiдприемства, 1'х система-тизащя та узагальнення надасть можливiсть власникам бiзнесу зробити адекватний вибiр щодо застосування кожного окремого пiдxоду, допоможе зосередити увагу на ключових аспектах економiчноï безпеки пiдприемства в рамках певного виду економiчноï дiяльностi та дозволить покращити ïï результати.
Анaлiз останшх дослiджень та публжацш
Вивчення проблеми економiчноï безпеки тдприемства продовжують розширювати та удосконалювати. Рiзним аспектам економiчноï безпеки на рiвнi пiдприемства присвячено багато наукових праць вiтчизняниx та зах1дних вчених серед них Л. Абалшн, О. Ареф'ева, I. Белоусова, О. Белов, В. Гусев, Б. Губш, С. Дубецька, С. 1льяшенко, Д. Ковальов, Г. Козаченко, Н. Лоха-нова, О. Новшова, £. Олейников, Н. Реверчук, В. Сенчагова, Т. Сухорукова, В. Тамбовцев,
Л. Шемаева, С. Шкарлет, В. Шлемко, В. Шликов та iншi. В наукових дослщження чггко вiдстежуеться еволюцiя даного поняття вiд ототожнення економiчноl безпеки i3 збереженням комерцшно1 таемницi пiдприемства до включения в нього можливого негативного впливу факторiв зовнiшнього середовища, роздшення економiчноl безпеки пiдприемства на функцюнальт складовi, можливiсть ефективного функцiонування тд-приемства в ситуацп ризику.
Видшення мевир1шеми\ panirne частин загальмоТ проблеми
Незважаючи на iстотну к1льк1сть наукових праць, присвячених питанням дано! проблематики, слщ констатувати, що 11 не можна вважати завершеною, через високу мшливють зовнiшнього середовища. Негативний вплив на тдприемства здiйснюеться через недосконалють законодавчо! бази, посилення конкуренцп, пiдвищення ступеню монополiзацil ринк1в, нестабшьтсть фшансово1 системи, низку соцiальних проблем (скорочення рiвня платоспроможного попиту, зростання рiвня безробiття, низька ефективнiсть кадрового потенщалу тощо). Наслiдками всього перель ченого стае зниження ефективностi дiяльностi пiдприемств, пiдвищення рiвня !х збитковосп та навiть банкрутства.
Таким чином, особливо1 актуальностi набувають дослiдження в умовах настання ризикових ситуацiй, притаманних ринковiй системi, попередження або розв'язання яких е прiоритетним завданням економiчноl безпеки пiдприемства. До того ж, думки вчених стосовно сутносп поняття економiчноl безпеки пiдприемства суттево вiдрiзияються одна вiд одно1, що говорить про вщсуттсть единого погляду до розв'язання дано1 проблеми, а така ситуащя створюе додатковi перешкоди на шляху до ll вирiшения. Ва цi обставини викликають необxiднiсть узагальнення iснуючиx пiдxодiв в сферi вивчення економiчноl безпеки, визначення !х переваг та недолЫв задля бiльшого уточнения основних характеристик поняття економiчноl безпеки тдприемства.
Метою cmammi е визначення сучасних теоретичних пiдxодiв до поняття економiчноl безпеки пiдприемства. Завданнями дослщження виступають видiления найбiльш вагомих сучасних напрямшв розгляду ще1 проблематики, прове-дення критичного та узагальнюючого аналiзу, видiления основних характеристик економiчноl безпеки тдприемства, надання об'ективних пропозицiй щодо подальшого вивчення даного напрямку.
Виклад основного мaтepiaлу
Економiчна безпека пiдприемства - вщносно нове поняття в украшськш науковiй лiтературi. За часiв Радянського союзу не iснувало гостро1 необхвдносп в економiчнiй безпецi на мiкрорiвнi, це пояснюеться вiдсутнiстю конкуренцп мiж пiдприемствами, плануванням !х дiяльностi, стабшьшстю зовнiшнього оточення пiдприемств
та шшими факторами, як1 притаманнi системам закритого типу.
1нтерес до ще1 тематики виникае в 90-х роках у перюд започаткування ринкових трансформацiй в кра1т. У цей час починае формуватися законодавча база з питань економiчноl безпеки. В нормативнiй лексиц поняття економiчна безпека з'являеться в ст. 17 Конституцп Украши (вщ 28.06.1996 р.), де визначаеться, що забезпечення економiчноl безпеки (поряд iз захистом суверенiтету i територiальноl цшсносп Украши) е найважливiшою функцiею держави i справою всього украшського народу. Законодавча база з питань економiчноl безпеки також регулюеться Законом Укра1ни «Про основи нацюнально1 безпеки Украши», Законом Украши «Про вiдновлення платоспроможносп боржника або визнання його банкрутом», Господарським кодексом Украши тощо. Нормативно-правове забезпечення державного регулювання економiч-но! безпеки пiдприемств здiйснюеться за такими напрямами: забезпечення легiтимностi тдприем-ницько1 дiяльностi, захист економiчноl конкуренцп та обмеження монополiзму, регулювання фшансового ринку, створення спецiальних (вiльних) економiчних зон, формування й розвиток шфраструктури, формування систем оподаткування, проведення швестицшно1 поль тики, регулювання iнновацiйних процеав, фiнансова пiдтримка у формi державних гарантш, забезпечення iноземних кредитiв [2, 3].
В площиш науково1 думки серед головних цшей формування економiчноl безпеки тдприемства видiляють:
— забезпечення фшансово1 стiйкостi та не залеж-ностi;
— досягнення лiдерства у технолопях;
— забезпечення високого конкурентного статусу;
— пiдвищення ефективностi менеджменту;
— оптимiзащl використання потенцiалу тд-приемства;
— мiнiмiзацil руйнiвного впливу зовтшнього середовища;
— забезпечення функцiонування пiдприемства у межах правового поля;
— захисту власно1 комерцшно1 таемниц [4]. Незважаючи на вiдносну новизну категорп
«економiчна безпека», сучасна наукова лггература налiчуе десятки рiзноманiтних пiдходiв з вивчення економiчноl безпеки тдприемства. Найбшьш популярними та змiстовними з них можна вважати захисний, ресурсно-функцюнальний, гармош-зацiйний, стратегiчний, системний, ситуацшний та процесний пiдходи.
На перших етапах розглядання економiчноl безпеки на мiкрорiвнi достатньо поширеною була штерпретатя «безпеки» з точки зору захищеносп. В основу такого бачення було покладено ще1 збереження комерцшно1 таемнит тдприемства, приховування шформацп про тдприемство вiд конкурентiв, створення ефективно1 служби безпеки пiдприемства тощо.
Teopia i nparrma eKOHOMÍKH Ta ynpaBjiHHa npoMHcjjoBHMH nignpHeMCTBaMH
B.I. _3poHKÍH [5] nig ckohomíhhom 6e3neKow nignpneMcTBa nponoHye po3yMÍTH 36epiraHHa KoMepmnHnx TaeMHHUb nignpneMcTBa. Be3nepeHHo TaKe ycBigoMjeHHa eKoHoMiHHoï 6e3neKH oxonjwe By3bKe kojo 3arpo3, mo 3HaHHo 3HH®ye e^eKTHBHicTb nomyKy mjaxiB go yrpnMaHHa nignpneMCTBa b 6e3neui. y nogajbmoMy, gyMKH npo 6e3neKy TpaHc^opMyroTbca Ta HagijawTbca hobhmh xapaKTepncTHKaMH, mo go3Bojae po3rjagaTH eKoHoMinHy 6e3neKy nignpneMcTBa aK cTaH 3axHmeHocri Ba^jHBHx iHTepeciB nignpneMcTBa Big peajbHHx i noTeHuinHux g^epej He6e3neKH a6o eKoHoMinHHx 3arpo3 [6]. TaKe BH3HaHeHHa TopKaeTbca 6ijbmoï KijbKocri acneKTiB eKoHoMiHHoï 6e3neKH, mjaxoM BpaxyBaHHa Ba^jHBHx iHTepeciB nignpneMcTBa, aKi nomnprororbca Ha KagpoBHH noTeHmaj, TexHojoriHHy cKjagoBy, iH^opMamro, KaniTaj, npn6yroK Tomo. B HacTynHHx gocmg^eHHa igea 3axnmeHocTi cTaHe BUKopncroByBaTHca b pi3HHx iнтepnpeтaцiaх Ta 6yge BH3HaHaTH hobí ctopohh eKoHoMiHHoï 6e3neKH nignpneMcTBa.
BBa^aeMo, mo 3axncHHH nigxig Han6ijbm noBHo Bigo6pa®ae rojoBHy cyTHicTb eKoHoMiHHoï 6e3neKH nignpneMcTBa, to6to 3axncT Big HeraTHBHHx BnjHBiB, aKi Mo^yTb 3'aBHTHca b ycix HanpaMKax giajbHocTi, pa3oM 3 цнм, TjyMaHeHHa npnxHjbHHKiB 3axncHoro nigxogy He BpaxoBywTb HacTynHi xapaKTepncTHKH: e^eKTHBHicrb giajbHocTi, aK rojoBHa MeTa craopeHHa Ta icHyBaHHa nignpneMcTBa; nepcneKTHBHicTb, po3rjagaeTbca cTaH o6'eKTa gocjig^eHHa Ha Tenepimmn MoMeHT Hacy; onocepegKoBaHo BpaxoByeTbca BnjHB 3oBHimHboro cepegoBHma.
^.ocTaTHbo nonyjapHHM b HayKoBin jirepaTypi Mo^Ha BBa^aTH pecypcHo-^yHKqioHajbHHH nigxig go BHBHeHHa eKoHoMiHHoï 6e3neKH. TpagnmnHo po3rjagaroTbca TaKi ^yHKuioHajbrn cKjagoBi giajbHocTi nignpneMcTBa: TexmKo-TexHojoriHHa, $iHaHcoBa, npaBoBa, eKojoriHHa, KagpoBa, rn^opMamnHa, cnjoBa. TojoBHa igea npnxHjbHHKiB gaHoro HanpaMKy nojarae b Han6ijbm e^eKTHBHoMy BHKopncTaHHi pecypciB 3a gja 3a6e3neHeHHa 3axncTy Big 3arpo3, i aK HacjigoK, orpnMaHHa gnHaMiHHoro po3BHTKy nignpneMcTBa. B paMKax gaHoro nigxogy npoBognTbca peTejbHe BHBHeHHa BHKopncraHHa i po3nogijy pecypciB nignpneMcTBa, gocmg^yroTbca ochobhí npoцecн, po3po6jawTbca 3axogn mogo nigTpHMKH BncoKoro piBHa eKoHoMiHHoï 6e3neKH. Ha gyMKy
£. OjenHHKoBa eKoHoMiHHy 6e3neKy cjig po3rjagaTH aK «... cTaH Han6ijbm e^eKTHBHoro BHKopncTaHHa KopnopaTHBHHx pecypciB gja nogojaHHa 3arpo3 i 3a6e3neHeHHa cra6ijbHoro ^yHKmoHyBaHHa nignpneMcTBa Tenep i b Man6yTHboMy» [7]. I. BejoycoBa nponoHye TpaKTyBaHHa eKoHoMiHHoï 6e3neKH aK «... 36a-jaHcoBaHHH 6e3ynHHHHH i crajHH po3bhtok, mo gocaraeTbca 3a BHKopHcraHHa Bcix pecypciB i nignpneMHuubKHx Mo^jHBocren, 3a aKHMH rapaH-TyeTbca Han6ijbm e^eKTHBHe ïx BHKopncTaHHa gja cTa6ijbHoro ^yHKqioHyBaHHa Ta gnHaMiHHoro HayKoBo-TexHinHoro i couiajbHoro po3BHTKy, 3ano6iraHHa BHyTpimHiM i 3oBHimHiM HeraTHBHHM
BnjHBaM (3arpo3aM), 3a6e3neHeHHa cra6ijbHoro ^yHKmoHyBaHHa nignpneMcTBa cborogHi i b Man6yTHboMy» [8].
TaKi BH3HaneHHa eKoHoMiHHoï 6e3neKH MaMTb pag HacTynHHx nepeBar: nigKpecjroeTbca cTaH e^eKTHBHoro BHKopHcraHHa pecypciB, aK rojoBHa yMoBa uijen 6i3Hecy; BigMiHaeTbca HaaBHicTb 3arpo3; nponoHyeTbca BHBHeHHa 6e3neKH y Haci. OgHaK, xapaKTepncTHKa 3axnmeHocTi nignpneMcTBa e He gocTaTHbo Bnpa^eHoro Ta HanpaMy 3aje®HTb Big rojoBHoï igeï цboгo HanpaMKy - e^eKTHBHoro BHKopncTaHHa pecypciB.
Cjig 3a3HaHHTH, mo BejHKa KijbKicrb nocjigoBHHKiB gaHoro nigxogy [7, 8] po3raagaroTb eKoHoMinHy 6e3neKy aK nocTiHHHH 6e3nepepBHHH npoцec, nponoHyMTb npoBogHTH 3axogH 3 TaKTHHHoro Ta crpaTerinHoro njaHyBaHHa 6e3neKH nignpHeMcTBa. CnpaBegjHBo Big3HanHTH, mo BjacHoM eKoHoMinHoM 6e3neKoro nignpHeMcTBa 3aHMaroTbca He rame b kph3obhx cнтyaцiax, aje h nepiog BigHocHoï cTa6ijbHocTi 3oBHimHboro cepegoBHma, aje cnoco6H 3a6e3neneHHa cTaHy 6e3neKH cyrreBo Bigpi3HaMTbca. npoTHgiaTH нe6eзneцi mo^jhbo 3a gBoMa cnoco6aMH [9]: aKTHBHHM (cmyama He6e3neKH 3HH®yeTbca a6o He gonycKaeTbca 3a gonoMorow B^HBaHHa 3ano6iraronH 3axogiB) Ta nacHBHHM (3axogH 3 nogojaHHa He6e3nenHoï cнтyaцiï po3nonHHaroTb nicja ïï HacTaHHa). npiopHTeT 3ajHmaeTbca 3a aKTHBHHM rapaHTyBaHHaM 6e3neKH, aKe Han6ijbm gomjbHe y BHnagKy BigHocHoï cTa6ijbHocTi Ta nepeg6a-HyBaHocTi. 3po3yMijo, mo Ha npaKram BHHHKaroTb ph3hkobí, TaK 3BaHi $opc-Ma®opHi cнтyaцiï, aKi HeMo^jHBo nporHo3yBaTH, HanpHKjag, pi3Ke noripmeHHa cнтyaцiï b KpaïHi, b TaKoMy BHnagKy Ha6yBae aKTyajbHocTi nacHBHHH nigxig go BHpimeHHa npo6jeMH.
BHcHoBKaMH geaKHx BHeHHx BigHocHo e^eKTHB-Horo BHKopHcTaHHa pecypciB e orpHMaHHa cTa6ijbHoro ^yHKqioHyBaHHa, gHHaMiHHoro a6o cTinKoro po3BHTKy nignpHeMcTBa [8, 10]. Ha npaKram gaHi KpHTepiï gocTaTHbo Ba^Ko oцiннтн, b cHjy Toro, mo b 3afle®Hocri Big phhkoboï cнтyaцiï' 3MiHweTbca h yaBjeHHa npo hhx. OgHaK, TaKi igeï Mo^yTb cTaTH opieHTnpoM Toro, go Horo Tpe6a nparHyTH y Man6yTHboMy.
Ha Hamy gyMKy, pecypcнo-$yнкцioнaJbннн Mae KoMnjeKcHHH xapaKTep, ocKijbKH o6'eKTaMH noro gocjig^eHHa BHcTynawTb HanBa^jHBimi hhhhhkh giajbHocTi nignpHeMcTBa, aKi MawTb 6e3nocepegHin BnjHB Ha 3a6e3neneHHa Ta nigTpnMKy noro eKoHoMiHHoï 6e3neKH. OgHaK, um nepeBary Mo^Ha po3rjagaTH i aK HegojiK, ToMy mo Bceoca^He BHBHeHHa giajbHocTi nignpHeMcTBa Mo^Ha ototo^hhth 3 ouíhkom e^eKTHBHocri noro eKoHoMiHHoï giajbHocTi, b TaKoMy BHnagKy BTpanaeTbca caMe 6aHeHHa eKoHoMiHHoï 6e3neKH. Toro pecypcn nignpneMcTBa npegcTaBjawTb nepm 3a Bce noro BHyTpimHe cepegoBHme, pa3oM 3 thm BTpaHaeTbca yBara go cTaHy 3oBHimHboro oToHeHHa, aK rojoBHoro g^epeja uhx pecypciB. ®yHKuioHajbHi nigpo3gijn nignpneMcTBa cyrreBo Bigpi3HaMTbca 3a cboïm 3míctom, npn uboMy
проявляеться вiдсутнiсть концентрацп уваги на кiнцевiй метi дiяльностi пiдприемства. В такому випадку робиться припущення, що всi функцп виконуються якюно, i як наслiдок, тдприемство працюе з мiнiмальними ризиками.
Залежшсть iнтересiв пiдприемства вiд iнтересiв зовшшнього середовища розглядаеться в рамках гармошзацшного пiдходу. Група вчених-економiстiв на чолi з В. Гусевим визначають економiчну безпеку «... як стан ефективного використання ресурсiв та юнуючих ринкових можливостей пiдприемства, що дае змогу запобпати внутрiшнiм i зовшшшм загрозам, забезпечувати тривале виживання та стшкий розвиток на ринку вщповщно до обрано1 ним мюп» [11].
Послщовники даного напряму на чолi з Г. Козаченко висловлюються про економiчну безпеку «... як мiру гармошзаци у часi i просторi економiчних iнтересiв пiдприемства з штересами, пов'язаних з ним суб'ектiв зовшшнього середовища, що дшть за межами тд-приемства.» [2]. 1нтерес тдприемства, в такому контекстi, пов'язуеться з отриманням та максимiзацiею прибутку, таким чином, якщо дана мета досягнута, то можна говорити про юнування балансу мiж зовнiшнiм середовищем та тдприемством. З цього випливае, що бшьшють iнтересiв пiдприемства повинна корелювати з iнтересами зовнiшнього середовища, чого досягнути на практицi майже неможливо. Вiдомо, що серед факторiв зовшшнього середовища найбшьший вплив на тдприемство створюе державна поливка. Здiйснення тако1 полiтики може бути як прямим (створення законодавчо1 бази, яка регламентуе дiяльнiсть пiдприемств), так i опосередкованим (через регулювання рiвня платоспроможного попиту шляхом його пiдвищення, у випадку зростання добробуту в крахш, або навпаки, утримання доходiв основное' маси населения при наростаннi загального рiвня шфляцп). 1нтереси пiдприемства та держави в останньому випадку не збпаються, тобто балансу штереав не юнуе. Отже, економiчна безпека виступае спшьним взаемозалежним мiрилом мiж тдприемством i державою, оск1льки, з одного боку, державна политика створюе передумови для iснувания економiчноl безпеки тдприемства шляхом прямого, чи опосередкованого втручання в його дiяльнiсть, з шшого боку безпека держави е похщною вiд економiчноl безпеки пiдприемств, якх хй належать. Таким чином, висновки авторiв гармонiзацiйного пiдходу в площиш балансу iнтересiв пiдприемства та зовшшнього середовища не можна розповсюдити на ва можливi ситуацп, але щею прагнення до такого балансу необхщно брати до уваги при створенш системи економiчнох безпеки на тдприемства
В межах гармонiзацiйного тдходу також iснуе думка, що наявшсть конкурентних переваг у пiдприемства дозволить продуктивно взаемодiяти iз зовнiшнiм середовищем, що в свою чергу сприятиме його устшному функцiонуванню на
ринку [12]. Дшсно, якщо пiдприемство мае низку конкурентних переваг, то це з одного боку, надае йому можливють до простого та розширеного вiдтворения, з шшого, характеризуе його здатшсть ефективно задовольняти потреби зовнiшнього середовища. Таке бачення можна трактувати як iндикатор ринковох позицп пiдприемства, сутнiсть економiчнох безпеки в такому сена скрита.
Загальним недолшом гармонiзацiйного пiдходу можна назвати те, що орiентацiя на зовнiшне середовище суттево швелюе значення впливу внутршнього стану пiдприемства на його економiчну безпеку, разом з цим слад пiдкреслити, що ставка на зовшшне оточення е визначальним фактором функцюнування бiзнесу в системi ринково1 економiки.
У межах стратегiчного пiдходу економiчна безпека розглядаеться з точки зору досягнення пiдприемством цiлей, стратегiчних iнтересiв, забезпечення тривалого виживання на ринку тощо. З цього приводу треба вщмхгати визначення послiдовницi стратегiчного пiдходу Л. Шемаево1, яка висловлюе наступну думку «... тд економiчною безпекою суб'екта господарювання пропонуеться вважати характеристику суб'екта господарювання, яка вiдображае його здатшсть реалiзувати власнi стратегiчнi економiчнi штереси при певних зовнiшнiх умовах завдяки захисту вiд iснуючих i потенцшних загроз та використанню можливостей, що надае зовнiшне середовище» [13]. Остання фраза даного визначення пiдкреслюе новий аспект в дослщженш економiчнох безпеки тдприемства, а саме можливосп зовшшнього середовища. Бшьшють дослiдникiв економiчнох безпеки визначають, що зовшшне середовище приносить йому лише загрози, тобто штер-претують його з негативного боку. Якщо розглядати зовшшне середовище з оптимютичнох позицп, то необхщно обов'язково згадати й про можливостi, якх воно надае. Стосовно страте-пчних iнтересiв тдприемства слщ вiдзначити, що хх реалiзацiя потребуе довготривалого перiоду, що е найбшьш можливим при умовi вщноснох стабiльностi в державi, у випадку зворотнох ситуацiх стратегiчнi iнтереси втрачають сенс i пiдприемство звертаеться до орiентацiх на тактичнi цiлi.
Деякх автори розглядають економiчну безпеку з точки зору системносп, тобто пропонуеться вивчення пiдприемства з позицiх взаемопов'язаних та взаемозалежних елементiв та процеав, якх мiж ними вiдбуваються. 1нтеграшя елементiв в едине цiле дозволить скоротити або навиъ уникнути нерацюнальних витрат матерiальних та Хнших видХв ресурсiв. Результатом застосування системного тдходу мае стати отримання цшсних характеристик функцiонувания пiдприемства з урахуванням впливу зовнХшнХх та внутрХшнХх факторiв, що в свою чергу сприятиме забезпеченню вХдповХдного рХвня економiчнох безпеки шляхом захисту вщ потенцiйних та наявних ризишв. На думку В. Тамбовцева економiчна безпека пiдприемства це «... су-
Теорiя i практика економжи та управлшня промисловими пiдприeмствами
купшстъ властивостей стану виробничо1 тдсистеми, як1 забезпечуютъ досягнення цшей вс1е1 системи» [14]. Даний тдхвд до тлумачення економ1чно1 безпеки використовуетъся Л. Абалш-ним який вважае що економ1чна безпека на макрор1вш це «... сукупшстъ умов та фактор1в, як1 забезпечуютъ незалежшстъ нац1оналъно1 еконо-м1ки, ïï стабшъшстъ та стшшстъ, здатшстъ до постшного оновлення та самовдосконалення» [15]. 1де1' використання принципу системносп покладено в основу визначення С. Дубецъкоï, яка пропонуе вивчати економ1чну безпеку як «... стан об'екта в систем! його зв'язшв з точки зору стшкосп (самовиживання) та розвитку в умовах внутршшх i зовшшшх загроз, непередбачуваних дш i складно прогнозованих фактор!в» [16].
В цшому, системний шдхщ характеризуетъся значною емнiстю та необхщшстю деталiзацiï. На так1 дд витрачаетъся багато часу, що не е ефективним в ситуацiях коли треба негайно приймати рiшення. Розробка та контроль за виконанням економiчноï безпеки суттево усклад-нюе практичну реалiзацiю заходiв, оск1лъки ретелъне вивчення процесiв у функцiоналъних пiдроздiлах тдприемства призводитъ до значно1' втрати часу, i врешп решт, до втрати актуалъностi даних по шшим, дослщженим ранiше пiдроздiлам пiдприемства.
Цъого недолшу позбавлений ситуацiйний тдхвд, який в останш часи широко застосовуетъся як в практищ управлiння пiдприемством в цшому, так i в тлумаченш поняття економiчноï безпеки. Поява такого напряму обумовлена необхiднiстю швидко1' змши управляння в умовах шфор-мацшно1' невизначеностi. Об'ектом його дослiдження виступае ситуащя, тобто конкретнi обставини, як впливаютъ на безпеку пiдприемства в конкретний момент часу. Група вчених-економюпв на чол! з А. Поршневим стверджуютъ, що економiчна безпека полягае в своечаснш реакцiï на змши в зовшшнъому середовищi , при яких забезпечуетъся адаптацiя тдприемства до умов його юнування [17].
Серед недосконалостей такого пвдходу треба видшити: по-перше, високий ступень залежносп ввд квалiфiкацiï та мобшъносп керiвництва; подруге, ризик виникнення неузгодженосп м!ж пiдроздiлами, оск1лъки в умовах необхвдносп прийняття швидких рiшенъ, кожний з них розв'язуе ситуацiю на свш власний розсуд, результатами чого можуть стати проблеми в шших шдроздшах пiдприемства; по-трете, даний пвдхвд доцшьно застосовувати до вирiшення ситуацiй яш неможливо передбачити, i як1 повторюютъся з певною перюдичшстю, в такому випадку комплекс заходiв по 1'х подоланню вже вiдпрацъований.
Бшъшютъ розглянутих варiантiв визначення економiчноï безпеки характеризуютъ ïï як певний стан, позбавлений рис дишм!ки. Так трактування позбавлеш такоï характерноï для фшансово-господарсь^' д!ялъносп риси як процес. Дослвдження економiчноï безпеки з позицiï'
процесу надае йому нового змХсту та перетворюе на «забезпечення економХчно1 безпеки тдприемства». Деяш науковцi ототожнюють поняття «економХчно1 безпеки» та «забезпечення економХчно1 безпеки», що не е коректним. Саме iменник «забезпечення» акцентуе увагу на тому, що економiчну безпеку необхiдно розглядати як процес, що протшае постшно та безперервно. Метою процесу повинен стати пошук такого стану тдприемства який можна було б назвати безпечним. Таким чином «безпека» стае цшьовою функшею до яко! прагне пiдприемство Х до яко! можна реально наблизитися. 1менник «забезпечення» надае шформацш, про те, що в процеа досягнення цього стану необхвдно виконувати певш дЦ. Здатшсть топ-менеджерХв приймати вХрш ршення щодо проведення тих чи шших заходХв, повинно привести тдприемство до бажаного стану. Найбшьш змХстовним з цього приводу вважаемо визначення вченого-економХста
С.М. Шкарлет, де забезпечення економХчно1 безпеки розглядаеться як «. системний процес, в якому поеднуються три основних компоненти: по-перше, дХагностика та оцшка фшансово-економХчних, операцшних, та оргашзацшних критерпв з метою завчасно1 вдентифшацп джерел виникнення небезпечних для дХяльносп тдприемства проявХв; по-друге, - своечасне застосування релевантного каталогу антикризових (стабшзацшних) заходХв нейтралХзацл внутрХшшх Х зовшшшх факторХв; по-трете, - формування системи рекомендацш Х заходХв щодо створення конкурентно1 переваги та забезпечення розвитку тдприемства на уах етапах його життевого та операцшного циктв» [18].
З точки зору аналХзу та визначення ефективносп заходХв по и забезпеченню, доцшьними е визначення вчених-економХспв, як1 пропонують орХентуватися на певш встановлеш норми оцшочних показнишв. Настання будь-яко1 ризиково1 ситуацп створюе збитки для тдприемства. Звшьнитися ввд наслвдшв ризику повшстю неможливо, тому тдприемство повинно проводити поливку скорочення втрат ввд них. ПодХбш акценти робить Н. Реверчук розумшчи економХчну безпеку, як «... систему активного захисту ввд можливих матерХальних, людських Х фшансових втрат, у яшй наявш чи можливХ збитки, меншХ ввд встановлених норм» [19]. Близьким до думки щодо скорочення витрат ввд загроз е визначення Б. Губша, який розглядае економХчну безпеку як «... оптимальний для тдприемства рХвень використання економХчного потенвдалу, коли реальш або можливХ збитки виявляються нижче встановлено1 пвдприемством меж1» [20]. Дат твердження, щодо певних встановлених «норм» або «меж» показнишв дХяльносп тдприемства достатньо умовш. З одного боку, наявшсть таких значень стане дуже корисною шформашею для шдприемшв в контексп не доведення дХяльносп до кризового стану, з шшого боку, характеристика ушвер-сальносп цим показникам не притаманна, таким
чином, кожне конкретне тдприемство повинно розробляти 1х самостшно, на 6a3i власних спостережень, що залежить по-перше, вiд квалiфiкацil експерпв, як1 працюють на пiдприeмствi в даному напрямку, по-друге, цей процес пов'язаний з великими витратами часу, що недоцшьно для пiдприeмств в умовах ст^мко! мiнливостi зовнiшнього середовища.
Висновки
Пiдводячи пiдсумки дослiдження слщ вiдзначити, що вище перелiченi тдходи до вивчення економiчноl безпеки тдприемства тiсно переплiтаються один з одним. Жоден з них неможливо назвати всеохоплюючим та досконалим. Кожний наступний дослщник додае до юнуючих характеристик безпеки сво! власнi уточнения, але стльна iдея, яка випливае з уах визначень полягае в наступному: пiдтримка пiдприемства у стат економiчноl безпеки -головна передумова стабiльного розвитку бiзнесу.
Узагальнюючи описат напрямки можна стверджувати, що економiчна безпека тдприем-ства багатогранне поняття, яке поеднуе в собi наступт аспекти:
— заходи щодо збереження комерцшно1 таемницi пiдприемства;
— залежтсть пiдприемства вiд загроз внутрш-нього та зовтшнього середовища, необхiднiсть використання можливостей останнього;
— наявтсть характеристики безперервностi у проведент та оргатзацл заходiв;
— необхщтсть використання принципiв систем-ностi в розробт заходiв безпеки;
— можливють протидiяти непередбаченим ризи-
ковим ситуащям;
— проведення полiтики скорочення втрат вiд настання ризикових ситуацiй;
— орiентацiя на стратегiчну мету та можливють и досягнення;
— ефективне використання ресурсiв тдприем-ства задля забезпечення його стабiльного функцiонувания, динамiчного або стшкого розвитку;
— конкурентнi переваги тдприемства;
— тдтримка балансу iнтересiв тдприемства з штересами зовнiшнього середовища»
— досягнення стану «безпеки» в процеа виконання певних дiй.
На наш погляд, розкрити глибину дослiджу-ваного поняття можливо лише при одночасному врахувант всiх описаних вище характеристик.
В загальному виглядi, дослiджения економiчноl безпеки на рiвнi пiдприемств потребуе подальшого аналiзу з метою вивчення нових варiантiв пошуку iснувания на ринку. Остаточний вибiр стосовно використання того, чи шшого пiдходу або окремих його складових, залишаеться за кожним пiдприемством, i залежить вiд таких факторiв як розмiр пiдприемства, види його дiяльностi, амбщд власник1в тощо.
Для досягнення максимально високого рiвия економiчноl безпеки пiдприемству необхiдно проводити роботу по утриманню в небезпет усiх його функцiональних складових. Вважаемо перспективним в цьому напрямку перенесення аналiзу в площину конкретних галузей, що дозволить врахувати !х особливосп та зробити бiльш конкретнi рекомендаций
Список лiтератури:
1. Господарський кодекс Украши: Прийнятий 16 сiчия 2003 року / Верховна Рада Украши. -Офщ. вид. - К. : Парламентське видавництво, 2003. - 192 с.
2. Козаченко А. В. Экономическая безопасность предприятия: сущность и механизм обеспечения / Козаченко А. В., Пономарев В. П., Ляшенко А. Н. - К. : Либра, 2003. - 280 с.
3. Сшбщький О. М. Оргашзатя бiзнесу: менеджмент шдприемницько1 дiяльностi : навч. поаб. / О. М. Сшбщький, В. В. Матвеев, Л. I. Сшбщька. - К.: Кондор, 2011. -12 с.
4. Березш О. В. Економжа тдприемства : навч. поаб. / О. В. Березш, Л. М. Березша. - К.: Знання, 2009. - 390 с.
5. Ярочкин В. И. Система безопасности фирмы [Електронний ресурс]. - М.: Ось-89, 1997. -Режим доступу: www.connect.ru/artide.asp?id=4350.
6. Шлыков В. В. Комплексное обеспечение экономической безопасности предприятия / В. В. Шлыков. - Спб: 1999. - 144 с.
7. Основы экономической безопасности : государство, регион, предприятие, личность / под ред. Е. А. Олейникова. - М. : Бизнес-школа; Интел-Синтез, 1997. - 288 с.
8. Белоусова I. А. Управлшський облж - шформацшна складова системи економiчноl безпеки тдприемства / I. А. Белоусова. - Кт'в : Дорадо-Друк, 2010 . - 430 с.
9. Галасюк В. Риск как один из неотъемленых факторов бизнеса / В. Галасюк, М. Сорока // Економжа, фшанси, право. - 2002. - № 7. - С. 17 - 22.
10. Ильяшенко С. Н. Составляющие экономической безопасности предприятия и подходы к их оценке / С. Н. Ильяшенко // Актуальт проблеми економ^. - 2003. - № 3(21) - С. 12 - 19.
Teopiя i пpaктикa eкoнoмiки та у^авл^яя пpoмиcлoвими пiдпpиeмcтвaми
11. Экономика и организация безопасности хозяйствующих субъектов / [Гусев В.С., Демин
B.А., Кузин Б.И. и др.]. - СПб. : Очарованный странник, 2001.- 288 с.
12. Лоханова Н. Система управлшня станом економiчноï безпеки шдприемства: проблемш питання, концепщя розвитку / Н. Лоханова // Економют. - 2005. - №2. - С. 52 - 56.
13. Шемаева Л. Г. Економiчна безпека шдприемств у стратепчнш взаемодп з суб'ектами зовшшнього середовища: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра. екон. наук: 21.04.02 «Економiчна безпека суб'екпв господарськоï дiяльностi» / Людмила Григорiвна Шемаева ; Ун-т економiки та права «КРОК». - К., 2010. - 39 с.
14. Тамбовцев В. Л. Экономическая безопасность хозяйственных систем: структура, проблемы / В. Л. Тамбовцев // Вестник МГУ. - Сер. 6. Экономика. - 1995. - № 3. -
C. 112 - 118.
15. Абалкин Л. И. Экономическая безопасность России: угрозы и их отражение / Л. И. Абалкин // Вопросы экономики. - 1994. - № 2. - С. 25 - 32.
16. Дубецька С. П. Економiчна безпека шдприемства Украши / С. П. Дубецька // Недержавна система безпеки шдприемництва як суб'ект нацiональноï безпеки Украши: зб. наук.-практ. конф. 16-17 трав. 2001 р. - К., 2003. - С. 146 - 172.
17. Управление организацией / [Под ред. А.Г. Поршнева, З.П. Румянцевой, Н.А. Саломатина и др.]. - [2-е изд., перераб. и доп.]. - М.: Инфра-М, 2000. - 669 с.
18. Шкарлет С. М. Формування економiчноï безпеки шдприемств засобами активiзащï 1х шновацшного розвитку: автореф. дис. докт. екон. наук: 08.00.04 / С.М. Шкарлет. - К., 2007. - 24 с.
19. Реверчук Н. Й. Управлшня економiчною безпекою шдприемницьких структур : монографiя / Н. Й. Реверчук. - Львiв: ЛБ1 НБУ, 2004. - 195 с.
20. Губин Б. В. Некоторые теоретико-методологические аспекты диагностики угроз экономической безопасности территории / Б. В. Губин // Экономическая безопасность: производство - финансы -банки ; [под ред. Сенчагова В. К.]. - М.: ЗАО «Финстатинформ» 1998. - С. 366 - 372.
Надаш дo peдaкцiï 09.01.2015
Бpoвкiнa Юлiя Олeкciïвнa I Julia A. Brovkina
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Шдходи до вивчення поняття eKOHOMiHHOi безпеки шдприемства [Електронний ресурс] / Ю.О. Бровкта // Економжа: реалп часу. Науковий журнал. — 2015. — № 1 (17). — С. 122-128. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2015/n1. html
