Научная статья на тему 'Контралатеральная острая эпидуральная гематома после удаления острой субдуральной гематомы путем декомпрессивной краниэктомии: шесть наблюдений и обзор литературы'

Контралатеральная острая эпидуральная гематома после удаления острой субдуральной гематомы путем декомпрессивной краниэктомии: шесть наблюдений и обзор литературы Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
437
16
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ОСТРАЯ СУБДУРАЛЬНАЯ ГЕМАТОМА / КОНТРАЛАТЕРАЛЬНАЯ ОСТРАЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ ГЕМАТОМА / ДЕКОМПРЕССИВНАЯ КРАНИЭКТОМИЯ / ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ / ПЕРЕЛОМ ЧЕРЕПА / ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ ОТЕК МОЗГА / CONTRALATERAL ACUTE EPIDURAL HEMATOMA / ACUTE SUBDURAL HEMATOMA / DECOMPRESSIVE CRANIECTOMY / SURGICAL TREATMENT / SKULL FRACTURE / INTRAOPERATIVE CEREBRAL EDEMA

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Сирко Андрей Григорьевич, Пороник Станислав Валерьевич, Аль-Амир Муаз Ружди

Контралатеральная острая эпидуральная гематома (ОЭДГ) после удаления острой субдуральной гематомы (ОСДГ) является редким, но катастрофическим послеоперационным осложнением. Описаны 6 собственных наблюдений и анализ данных литературы, посвященных этому осложнению. Контралатеральная ОЭДГ после удаления ОСДГ путем выполнения ДК возникает у 2,4-4,2% больных. Основными факторами риска возникновения контралатеральной ОЭДГ являются: перелом черепа с противоположной стороны от субдуральной гематомы; удаление гематомы путем выполнения ДК; тяжелая травма (4-8 баллов по ШКГ); механизм травмы ДТП или падение с высоты, молодой возраст больного. Диагноз контралатеральной ОЭДГ следует исключить как можно скорее по данным контрольной КТ головного мозга при появлении интраоперационного отека мозга, быстром повышении внутричерепного давления (ВЧД), ухудшении неврологического статуса после операции. Основная причина возникновения контралатеральной ОЭДГ повреждение артерий или вен в месте перелома. Всем больным показано выполнение повторного оперативного вмешательства в неотложном порядке.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Сирко Андрей Григорьевич, Пороник Станислав Валерьевич, Аль-Амир Муаз Ружди

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Contralateral acute epidural hematoma after acute subdural hematoma removal using decompressive craniectomy: six cases and literature review

Contralateral acute epidural hematoma (AEDH) after acute subdural hematoma (ASDH) removal is an uncommon, but disastrous postoperative complication. Here we describe six own observations and provide analysis of 42 other cases relating to the above. Сontralateral AEDH after ASDH removal using decompressive craniectomy (DC) is diagnosed in 2.4-4.2% of cases. Main risk factors of contralateral AEDH development include: presence of fracture on the opposite side from the subdural hematoma; hematoma removal using DC; heavy injury (GCS 4-8); mechanism of injury car accident or fall from a height; patient’s juvenile age. Сontralateral AEDH occurrence shall be excluded as soon as possible by performing verification brain CT in following cases: occurrence of intraoperative cerebral edema, rapid ICP growth, postoperative neurological disorder. Main reason of contralateral AEDH occurrence is the presence of arteria or vein damages in the fracture site. Urgent re-operation is indicated in all cases.

Текст научной работы на тему «Контралатеральная острая эпидуральная гематома после удаления острой субдуральной гематомы путем декомпрессивной краниэктомии: шесть наблюдений и обзор литературы»

Спостереження з практики = Case Report = Наблюдение из практики

УДК 616.12-008.331.1-06:616.831-005-02:617.51-001-037-072-089.8

Контралатеральна гостра етдуральна гематома тсля видалення гостроУ субдуральноУ гематоми шляхом декомпресивноУ крашектомп: шкть спостережень та огляд лiтератури

CipKO А.Г.1'2, Поронк С.В.1, Аль-Ам'р М.Р.2

1 Вщдтення церебрально!' нейрохiрурп'' №2,

Днтропетровська обласна клiнiчна лiкарня iM. I.I. Мечникова, Днiпро, Укратна

2 Кафедра нервових хвороб та нейрохiрурп!' ФПО, Днтропетровська медична академiя МОЗ Укратни, Днiпро, Укратна

Над1йшла до редакцИ 09.03.15. Прийнята до публ/кацИ 11.05.15.

Адреса для листування:

С1рко Андр1й Григорович, Вддлення церебральноi нейрох/рургИ №2, Дн1пропетровська обласна кл'/н'/чна л1карня ¡м. I.I. Мечникова, Соборна пл., 14, Дн1про, Украна, 49005, e-mail: neurosirko75@gmail. com

Контралатеральна гостра етдуральна гематома (ГЕДГ) тсля видалення гостроТ субдуральноТ гематоми (ГСДГ) е рщюсним, проте, практично катастро^чним тсляоперацшним ускладненням. Наведет 6 власних спостережень та аналiз л^ератури щодо такого ускладнення. Контралатеральна ГЕДГ тсля видалення ГСДГ шляхом виконання декомпресивноТ крашектомп (ДК) виникла у 2,4-4,2% хворих. Основними факторами ризику виникнення контралатеральноТ ГЕДГ е: перелом черепа з протилежного боку вщ ГСДГ; видалення гематоми шляхом ДК; тяжка травма (4-8 балiв за ШКГ); мехашзм травми — ДТП чи падшня з висоти; молодий вк хворого.

Дiагноз контралатеральноТ ГЕДГ слщ виключити якомога швидше за даними контрольно!' комп'ютерноТ томографiТ (КТ) головного мозку при появк iнтраоперацiйного набряку мозку, швидкому пiдвищеннi внутрiшньочерепного тиску (ВЧТ), попршенш неврологiчного стану хворого тсля операци. Основна причина виникнення контралатеральноТ ГЕДГ — пошкодження артерiй чи вен в дшянщ перелому. Вам хворим показане виконання повторного втручання у невщкладному порядку. Ключовi слова:, гостра субдуральна гематома; контралатеральна гостра епдуральна гематома; декомпресивна кран/ектом/я; х/рурпчне л/кування; перелом черепа; ¡нтраоперацйний набряк мозку.

УкраТнський нейрохiрургiчний журнал. — 2016. — №3. — С.61-67.

Contralateral acute epidural hematoma after acute subdural hematoma removal using decompressive craniectomy: six cases and literature review

Andriy Sirko 1'2, Stanislav Poronik 1, Muaz Rugdi Al-Ameer 2

1 Cerebral Neurosurgery Department No. 2, Mechnikov Dnipropetrovsk Regional Clinical Hospital, Dnipro, Ukraine

2 Neurology and Neurosurgery Department, Postgraduate Education Division, Dnepropetrovsk Medical Academy, the Ministry of Health of Ukraine, Dnipro, Ukraine

Received, March 09, 2015. Accepted, May 11, 2015.

Address for correspondence:

Andriy Sirko, Cerebral Neurosurgery Department No. 2, Mechnikov Dnipropetrovsk Regional Clinical Hospital, 14 Soborna Square, Dnipro, Ukraine, 49005, e-mail: neurosirko75@gmail. com

Contralateral acute epidural hematoma (AEDH) after acute subdural hematoma (ASDH) removal is an uncommon, but disastrous postoperative complication. Here we describe six own observations and provide analysis of 42 other cases relating to the above. Contralateral AEDH after ASDH removal using decompressive craniectomy (DC) is diagnosed in 2.4-4.2% of cases. Main risk factors of contralateral AEDH development include: presence of fracture on the opposite side from the subdural hematoma; hematoma removal using DC; heavy injury (GCS 4-8); mechanism of injury - car accident or fall from a height; patient's juvenile age.

Contralateral AEDH occurrence shall be excluded as soon as possible by performing verification brain CT in following cases: occurrence of intraoperative cerebral edema, rapid ICP growth, postoperative neurological disorder. Main reason of contralateral AEDH occurrence is the presence of arteria or vein damages in the fracture site. Urgent re-operation is indicated in all cases. Key words: contralateral acute epidural hematoma; acute subdural hematoma; decompressive craniectomy; surgical treatment; skull fracture; intraoperative cerebral edema.

Ukrainian Neurosurgical Journal. 2016;(3):61-67.

Контралатеральная острая эпидуральная гематома после удаления острой субдуральной гематомы путем декомпрессивной краниэктомии: шесть наблюдений и обзор литературы

Сирко А.Г.1'2, Пороник С.В.1, Аль-Амир М.Р.2

1 Отделение церебральной нейрохирургии №2, Днепропетровская

областная клиническая больница им. И.И. Мечникова, Днепр, Украина 2 Кафедра нервных болезней и нейрохирургии ФПО, Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины, Днепр, Украина

Контралатеральная острая эпидуральная гематома (ОЭДГ) после удаления острой субдуральной гематомы (ОСДГ) является редким, но катастрофическим послеоперационным осложнением. Описаны 6 собственных наблюдений и анализ данных литературы, посвященных этому осложнению. Контралатеральная ОЭДГ после удаления ОСДГ путем выполнения ДК возникает у 2,4-4,2% больных.

Основными факторами риска возникновения контралатеральной ОЭДГ являются: перелом черепа с противоположной стороны от субдуральной

© CipKO А.Г., Порошк С.В., Аль-AMip М.Р., 2016

Поступила в редакцию 09.03.15. Принята к публикации 11.05.15.

Адрес для переписки:

Сирко Андрей Григорьевич, Отделение церебральной нейрохирургии №2, Днепропетровская областная клиническая больница им И.И. Мечникова, Соборная пл., 14, Днепр, Украина, 49005, e-mail: neurosirko75@gmail. com

гематомы; удаление гематомы путем выполнения ДК; тяжелая травма (4-8 баллов по ШКГ); механизм травмы — ДТП или падение с высоты, молодой возраст больного.

Диагноз контралатеральной ОЭДГ следует исключить как можно скорее по данным контрольной КТ головного мозга при появлении интраоперационного отека мозга, быстром повышении внутричерепного давления (ВЧД), ухудшении неврологического статуса после операции. Основная причина возникновения контралатеральной ОЭДГ — повреждение артерий или вен в месте перелома. Всем больным показано выполнение повторного оперативного вмешательства в неотложном порядке. Кл ючевые слова: острая субдуральная гематома; контралатеральная острая эпидуральная гематома; декомпрессивная краниэктомия; хирургическое лечение; перелом черепа; интраоперационный отек мозга.

Украинский нейрохирургический журнал. — 2016. — №3. — С.61-67.

Вступ. Частота виникнення ГСДГ у потерптих за тяжко! черепно-мозковоТ травми (ТЧМТ) становить 12-29% [1], загалом в структурi ЧМТ — 11% [2, 3]. Вщ 37 до 80% хворих з ГСДГ госпiталiзують з вихщ-ною оцшкою 8 балiв i менше за шкалою коми Глазго (ШКГ) [4, 5]. ГСДГ характеризуемся незадовтьними результатами лкування, незважаючи на оперативне видалення [6, 7]. Летальшсть з приводу ГСДГ (з оцшкою вщ 3 до 15 балiв за ШКГ) становить вщ 40 до 60% [8]. Летальшсть хворих з ГСДГ, яких госпiталiзують у коматозному стаж, становить вщ 57 до 68% [9-11].

Розширення показань до виконання ДК за ТЧМТ потребуе аналiзу ускладнень, спричинених шею до-сить агресивною нейрохiрургiчною процедурою. У тепершнш час тривають два рандомiзованих багато-центрових проспективних дослщження — RESCUEICP i DECRA — для визначення впливу ДК на результати лкування ТЧМТ [12-14]. Одним з критерпв визначення, чи забезпечуе ДК кращий результат у пашен^в при внутршньочерепнш ппертензи (ВЧГ) тсля ЧМТ, шж медикаментозне лкування, буде частота ускладнень тсля операци. Операшю виконують при вираженш ВЧГ, що загрожуе життю патента, тому смертшсть тсля ДК за ТЧМТ досить висока. Багато ускладнень ДК виникають тсля видалення великого фрагмента юстки черепа внаслщок змш ВЧТ, мозкового кровооб^у (МК) та циркуляци спинномозковоТ рщини (СМР).

Основним наслщком ДК е перетворення закритоТ системи з постмним об'емом i обмеженим резервом, на вщкриту систему з тдвищеною мютюстю. ДК як рятiвна тератя забезпечуе надiйне припинення прогресуючого пщвищення ВЧТ. Пiсля видалення кiстки тддатливють головного мозку збiльшуеться, i крива залежност тиску вiд об'ему змщуеться праворуч [15].

Контралатеральна ГЕДГ тсля видалення гостроТ ГСДГ е рщюсним, проте, практично катастрофiчним пiсляоперацiйним ускладненням. За вщсутносп свое-часноТ хiрургiчноТ допомоги ускладнення, як правило, заюнчуеться фатально.

Мета дослiдження: вивчити частоту, методи дiагностики, профiлактики та лкування ГЕДГ пiсля видалення травматичноТ ГСДГ.

Матерiали i методи дослщження. Проведене проспективне дослiдження 163 хворих з ГСДГ, яким в гострому перiодi ЧМТ виконана ДК в перюд 20062014 р. Показаннями до виконання ДК при ГСДГ були наявшсть ТЧМТ (4-8 балiв за ШКГ), за даними КТ: змщення серединних структур понад 10 мм, наявшсть ознак акаальноТ дислокацiТ, численних супутнiх вог-нищ забою головного мозку, невщповщшсть розмiрiв

ГСДГ вираженостi дислокацiйного синдрому (невелик розмiри гематоми за значноТ латеральноТ дислокацií).

Здiйснювали широку юстково-пластичну трепана-цiю лобово-скронево-тiм'яноТ дiлянки з формуванням дефекту черепа дiаметром не менше 12 см на боц переважного ураження мозку за даними дооперацмноТ КТ. Залежно вщ конкретних обставин використовували розроблеш нами модифкаци ДК [16-18].

У 34 хворих проводили поспйний монiторинг ВЧТ та церебрального перфузмного тиску (ЦПТ) до, тд час та пiсля виконання ДК. ВЧТ вимiрювали з використанням паренхiматозних датчикiв на монiторi Brain Pressure Monitor REF HDM 26.1/FV500 (виробництва Spiegelberg, Ымеччина). У гострому перiодi ТЧМТ хворих лiкували вщповщно до затверджених протоколiв [19].

Контралатеральна ГЕДГ тсля видалення ГСДГ виникла у 6 (3,7%) оперованих хворих.

^м того, з використанням пошуковоТ системи PubMed ми здшснили пошук джерел лiтератури, при-свяченоТ темi дослiдження, по ключових словах (гостра етдуральна субдуральна гематома контралатеральна). Пошук обмежений англомовними публка^ями. До огляду л^ератури не включали джерела, що метили неповну базу даних. В англомовних публка^ях знай-дена шформашя по 37 хворих з ГЕДГ [20-33]. ^м того, в наукових публ^ашях росiйською та украТнсь-кою мовами знайдена iнформацiя ще про 5 хворих з ГЕДГ [34]. В цшому в джерелах л^ератури знайдена шформашя по 42 спостереження ГЕДГ, що виникла тсля видалення ГСДГ.

Результати та ix обговорення. Встановлено, що ВЧТ на початку операци з видалення ГСДГ стано-вив у середньому (39,2±19,4) мм рт.ст., тсля операци — (16,4±12,8) мм рт.ст. Декомпресивний ефект тсля видалення юстки при ГСДГ досягнутий у (43,4±17,4)% спостережень, розкриття твердоТ оболонки головного мозку (ТОГМ) здшснене у (25,7±13,2)%, видалення ГСДГ — у (9±12,5)%, пластика ТОГМ та зашивання м'яких тканин — у (18,4±15,1)%. Сумарний декомпресивний ефект операци (ДЕО) тсля видалення ГСДГ становив (60,1±16,4)%. Таким чином, виконання ДК з приводу ГСДГ е ефективним методом зниження ВЧТ, що забезпечував його зниження на 60% вщ вихщного рiвня. Основними етапами, тд час яких вiдбувалося значне зниження ВЧТ, були видалення великого юст-кового клаптя та розкриття ТОГМ.

Контралатеральна ГЕДГ тсля видалення ГСДГ виникла у 5 (83,3%) чоловтв та 1 (16,7%) жшки вЬ ком у середньому (37,2±12,8) року. Рiвень свщомосп при госпiталiзацiТ становив вiд 4 до 8 балiв за ШКГ, у

Стаття м'1стить рисунки, як вдображаються в друкован'1Й верси у в'дт'1нках срого, в електронн'1Й — у кольор'1.

середньому — (5,7±1,4) бала. Контралатеральну ГЕДГ часпше спостер^али у потерпших тсля травми пiд час ДТП — у 4 (66,7%), тсля падшня з висоти — в 1 (16,7%), ще в одного — удару по головi тяжким предметом.

За даними кранюграфи та стральноТ КТ перелом черепа з протилежного боку вiд ГСДГ виявлений у 5 (83,3%) потерпших, в одного — перелому черепа не було. Гострий набряк головного мозку (з його спучуванням) тсля видалення ГСДГ спостер^али у 5 (83,3%) хворих. Дiагноз в уах хворих тдтверджений за даними контрольноТ КТ, проведеноТ у невщкладному порядку.

В одного хворого набряку головного мозку тсля видалення ГСДГ не було. Припущення про появу контралатеральноТ ГЕДГ виникло тсля стрiмкого тдвищення ВЧТ (до 46 мм рт.ст.) через 3 год тсля операци. Вс хворi з приводу контралатеральноТ ГЕДГ повторно опероваж. Тривалiсть перiоду вiд закшчення операцiТ з приводу ГСДГ до початку операци з приводу ГЕДГ вщ 40 хв до 4 год, у середньому (1,7±0,87) год. Проведена оцшка наслщюв лкування за шкалою наслiдкiв Глазго (ШНГ) через 6 мiс тсля травми. Сприятливий результат за ШНГ спостер^али у 50% хворих. Так, сприятливий результат вщзначений у 2 (33,3%) хворих, помiрна швалщизащя — в 1 (16,7%), несприятливий результат — у 3 (50%). Помер один хворий, в одного — вщзначений вегетативний стан, в одного — глибока швалщизашя.

Теоретично ДК зумовлюе бшьший ризик виник-нення ГЕДГ у протилежнш пiвкулi великого мозку, жж кранiотомiя. Операцiя декомпреси може зменшити ефект тампонади на м^ц кровотечi в протилежнiй пiвкулi та пiдвищити вiрогiднiсть виникнення ГЕДГ у патента. Як правило, найбшьше значення для прогнозу мае тяжюсть первинноТ ЧМТ. Швидке виявлення та видалення ГЕДГ, що з'явилася на тзньому етапi, цiлком вiрогiдно, не матиме негативного впливу на одужання, оскшьки мас-ефект ще не прогресував до стади пору-шення функцiй стовбура головного мозку.

Наведемо кл^чне спостереження виникнення ГЕДГ з протилежного боку вщ ДК. Можторинг ВЧТ дозволив своечасно дiагностувати це грiзне ускладнення.

Хворий Л., 23 роюв, госпiталiзований до ПДВ 26.12.09 о 14.00 в тяжкому стаж. Травма виникла внаслщок удару по головi двi години тому. Оцшка за ШКГ 7 балiв. Вщзначена анiзокорiя S>D. Хворому проведена акаальна КТ головного мозку, виявлена ГСДГ лiвоТ лобово-скронево-тiм'яноТ дiлянки об'емом 64,6 см3 з ознаками змшаноТ дислокаци (рис. 1).

Хворому першим етапом встановлений датчик вимiрювання ВЧТ. ВЧТ становив 70 мм рт.ст., ЦПТ — 26,6 мм рт.ст. Виконана ДК злiва, видалена ГСДГ. П^ля видалення юсткового клаптя ВЧТ становив 40

мм рт.ст., тсля розкриття ТОГМ — 25 мм рт.ст., тсля видалення ГСДГ — 19,2 мм рт.ст. Пюля видалення ГСДГ вщзначене пролабування тканини головного мозку в трепанацшний дефект, повнокров'я вен (рис. 2).

П^ля початкового зниження ВЧТ з 60 до 19 мм рт.ст. вщзначене його тдвищення до 37 мм рт.ст. Далi йде пряма крива — вщключення можтору ВЧТ вщ персонального комп'ютера пщ час транспортування на КТ (рис. 3).

Хворий з операцмноТ транспортований до кабшету КТ, де проведене контрольне дослщження (рис. 4). Виявлена ГЕДГ над правою твкулею великого мозку об'емом 89,8 см3, латеральна дислокашя в бк ДК на 10 мм.

Хворий транспортований до операцмноТ, видалена ГЕДГ праворуч шляхом виконання юстково-пластичноТ трепанацп. ВЧТ тсля видалення гематоми та зашиван-ня м'яких тканин становив 23 мм рт.ст. Корекшю ВЧГ в подальшому проводили консервативними методами. При контрольному дослщженн в день операци виявлена позитивна динамка (рис. 5).

Стан хворого з позитивною динамкою, для по-дальшого лкування патент переведений до невро-лопчного вщдшення. Через 3 мiс здiйснена пластика дефекта черепа з використанням аутоюстки. Оцшка за ШНГ через 6 мю тсля травми вщповщала хорошому вщновленню.

У потерпiлих за ТЧМТ тдвищений ризик виникнення ускладнень тсля ДК. Пюля ЧМТ частота усклад-нень становила 62% — за тяжкоТ травми (3-5 балiв за ШКГ), 39% — за травми середньоТ тяжкостi (6-9 балiв за ШКГ), 36% — за легкоТ травми (понад 9 балiв за ШКГ) [35]. У пашен^в старшого вiку (понад 60 роюв) також частота ускладнень бiльша, проте, вщмшносп в порiвняннi з такою у молодших пашен^в статистично не значущк У пацiентiв за контралатеральноТ ГЕДГ також не виявлено кореляшю мiж вiком хворих та наслщками лiкування. Навпаки, результати лiкування 37 хворих свщчили, що вони були бшьш сприятливi у пацiентiв старшого вку, вiк яких у середньому на 10,1 року перевищував такий у пашен^в за несприятливих результа^в. Сприятливий результат вiдзначений у 2 хворих вком 70 рокiв. На думку авторiв, бiльш сприятливий результат у хворих старшого вку пов'язаний з двома чинниками: по-перше, щшьне зрощення ТОГМ з черепом стримуе поширення кровi та попереджае ут-ворення гематом великого об'ему, по-друге, наявжсть додаткових резервних просторiв, пов'язаних з вiковою атрофiею головного мозку. Автори припускають, що це сприяе меншш вираженосп ВЧГ, незважаючи на великий об'ем ГСДГ та набряк головного мозку.

У пашен^в, яю застосовують астрин, плавiкс i варфарин, особливо високий ризик виникнення тяжких ускладнень або навiть летального наслщку пiсля ДК.

Рис. 1. Акаальна КТ головного мозку. ГСДГ лiвоТ лобово-скронево-тiм'яноТ дшянки. А

— ГСДГ злiва, стискання базальних цистерн; Б

— зм^ення серединних структур на 10 мм праворуч; В —масивний субарахноТдальний крововилив.

Утворення контралатеральноТ ГЕДГ вщ м^ця видалення ГСДГ виявляють рiдко, проте, це може загрожувати життю хворого чи зумовити необоротш неврологiчнi розлади. За даними лтератури, контра-латеральну ГЕДГ виявляють у 2,4% хворих [21, 33]. За нашими даними, частота ГСДГ становила 3,7%, за даними шшоТ клшки [34] — 4,2%.

Наведемо результати дослщження, що включало 37 хворих з ГЕДГ [21, 22, 24, 27, 33]. Контралатеральний

Рис. 2. 1нтраоперацшне фото. Стан тсля ДК злiва, видалення ГСДГ.

перелом черепа вщзначений у 81% потерптих, у нашому дослщженш — у 83,3%. З огляду на це, перелом черепа з протилежного боку вщ ГСДГ може бути дооперацшною ознакою високого ризику виникнення контралатеральноТ ГЕДГ. Часте ствюнування перелому черепа з одного боку i ГСДГ не випадкове. Так, перелом черепа на мюц нанесення удару вщзначали майже в уах потерптих, а ГСДГ у 50% спостережень виникають за мехашзмом протиудару.

1нтраоперацшний набряк головного мозку також свщчив про утворення ГЕДГ [33], вш виявлений у 28 (76%) потерптих. В проведеному нами дослщженш також тдтверджено високу частоту (83,3%) виникнення штраоперацшного набряку головного мозку.

Проте, у деяких спостереженнях утворення ГЕДГ не проявлялось гострим набряком головного мозку — у 9 (24%) хворих, чи не супроводжувалось його контралатеральним набряком — у 2 (5%). Отже, вщсутшсть перелому за даними дооперацш-ноТ КТ та штраоперацшного спучування головного мозку ще не виключае загрозу виникнення цього ускладнення.

Контралатеральну ГЕДГ частше спостер^али у потерптих внаслщок ДТП (62%) та падшня з висоти (32%).

Утворення ГЕДГ слщ вважати, скорше, динамiчним процесом, а не статичною подiею. У 17 (46%) хворих тд час операци виникло припущення про наявшсть ГЕДГ, вона виявлена за даними КТ головного мозку тсля операци. Проте, у 16 (43%) хворих таку гематому виявили через ктька годин тсля операци (максимум

Рис. 3. Динамка ВЧТ тд час оперативного втручання.

Рис. 4. КТ. Стан тсля ДК злiва, видалення ГСДГ. ГЕДГ правоТ лобово-скронево-^м'яноТ дтянки. А — стискання мезенцефальноТ цистерни праворуч; Б — змщення серединних структур на 10 мм лiворуч (в бк ДК); В — пролабування головного мозку в трепанацшний дефект.

Рис. 5. КТ. Стан тсля тотального видалення оболонкових гематом з обох боюв. А — регрес акаальноТ дислокаци

— хороша вiзуалiзацiя мезенцефальноТ цистерни; Б — регрес латеральноТ дислокаци

— змщення серединних структур немае; В

— тшь паренхiматозного датчика вимiрювання ВЧТ.

— 96 год). У зв'язку з цим, хворим за високого ризику виникнення контралатеральноТ ГЕДГ показане дина-мiчне спостереження пiсля операци та проведення КТ в ранньому тсляоперацшному перiодi.

В 11 (30%) пащен^в результат лiкування вия-вився сприятливим, хороше вщновлення досягнуте у 16%, помiрна iнвалiдизацiя — у 14%. Несприятливий результат лкування вщзначений у 26 хворих, померли 35%, вегетативний стан виявлений у 22%, глибока швалщизащя — у 14%.

Патофiзiологiчнi процеси утворення контралатеральноТ ГЕДГ тсля видалення ГСДГ не вив-чеш. Найбтьш вiрогiдним джерелом кровотечi е пошкодженi гiлки середньоТ оболонковоТ артерiТ в дiлянцi перелому черепа. ^м того, утворення ГЕДГ можливе внаслщок венозноТ кровотечi з вен диплое чи дуральних синуав на м^ц перелому. Швидка декомпреая зумовлюе усунення ефекту тампонади, редислокащю мозку i виникнення, навпаки, ефекту «вакууму».

Основним етюлопчним чинником утворення контралатеральноТ гематоми е перелом черепа з пошкодженням судин в цьому м^ш, а ДК створюе сприятливi умови для поширення кровi екстраду-рально. Рандомiзоване дослiдження для вивчення ДК як фактору ризику ушкодження головного мозку не проводили. В той же час, результати шших дослщжень [32] переконливо свщчать, що ця процедура забез-печуе зниження ВЧТ, покращення функцюнальних наслщюв, зниження смертностк

Для швидкого виявлення контралатеральноТ ГЕДГ при виникненш iнтраоперацiйного набряку головного мозку тсля видалення ГСДГ деяк автори пропонують використовувати штраоперацшну ехографiю [29]. Iншi дослiдники при спучуванш головного мозку рекомендують накладати пошуковi фрезовi отвори над мюцем перелому. Проте, цей слiпий метод не завжди дозволяе точно визначити локалiзацiю та розмiри контралатеральноТ ГЕДГ та обрати правильну стратепю лкування. На нашу думку, при виникненш припущення про утворення етдуральноТ гематоми поза межами трепанаци слiд накласти провiзорнi шви на рану, асептичну пов'язку i у невiдкладному порядку провести стральну КТ головного мозку.

Для попередження утворення контралатеральноТ ГЕДГ на ™ ДК з приводу ГСДГ запропоноваш кшька методiв. Рекомендують перед широким розкриттям юсток черепа ще на етат накладання фрезових отворiв частково видалити вмiст гематоми. На думку авторiв, це сприятиме повшьному зниженню ВЧТ i мiнiмiзуе наслiдки усунення тампонади.

Iншi дослщники рекомендують видаляти ГСДГ шляхом нанесення лшшних розрiзiв шкiри у шаховому порядку [28]. I лише за достатнього зниження

ВЧТ здшснювати дугоподiбне розачення ТОГМ. Слiд зазначити, що всi методи профiлактики рiзкого зниження ВЧТ, крiм попередження виникнення ГЕДГ, сприяють попередженню шшого ^зного ускладнення — злоякiсноТ штраоперацшноТ гiпотензiТ, що виникае внаслiдок порушення ауторегуляцп.

Для зниження високого ВЧТ до операци та тд час ТТ виконання рекомендують здiйснювати шфуз^ манiтолу чи гiпервентиляцiю. Проте, це твердження стрне, оскiльки зниження ВЧТ до моменту видалення ГСДГ та припинення кровотечi може спричинити збшьшення об'ему саме невидаленоТ субдуральноТ гематоми.

Деякi автори велику увагу придшяють правильному положенню голови патента пiд час трепанацiТ та видалення ГСДГ. Достатнш поворот голови в про-тилежний вiд гематоми бк чи виконання операцiТ у положены хворого лежачи на боц попереджае рiзке змiщення головного мозку в бк ДК пiсля видалення ГСДГ та прогресуванш його набряку [33].

Результати проведеного дослщження обмежеш невеликою кiлькiстю власних спостережень та спос-тережень з джерел л^ератури. Вiдповiдно, для аналi-зу запропонованих методiв прогнозування, ранньоТ дiагностики та попередження виникнення ГЕДГ тсля видалення ГСДГ шляхом ДК слщ проводити подальши дослiдження.

Висновки. 1. Контралатеральна ГЕДГ тсля видалення ГСДГ шляхом виконання ДК виникае у 2,4-4,2% хворих.

2. Основними факторами ризику виникнення контралатеральноТ ГЕДГ е перелом черепа з протилежного боку вщ ГСДГ; видалення гематоми шляхом виконання ДК; ТЧМТ (4-8 балiв за ШКГ); мехашзм травми — ДТП чи падшня з висоти; молодий вк хворого.

3. Дiагноз контралатеральноТ ГЕДГ слщ виключи-ти якомога швидше шляхом проведення контрольноТ КТ головного мозку при появi штраоперацшного набряку мозку; швидкому тдвищенш ВЧТ; попршенш невролопчного стану хворого пiсля операцiТ.

4. Основною причиною виникнення контралатеральноТ ГЕДГ е пошкодження артерш чи вен в дшянш перелому. Кровотечi з цих судин та утворенню гематоми сприяе швидке усунення ефекту тампонади тсля виконання ДК. Найбтьше зниження ВЧТ вщзначають тд час видалення юсткового клаптя та розкриття ТОГМ.

5. ГЕДГ характеризуеться несприятливими результатами лкування внаслщок швидкого збшьшення об'ему гематоми та компресп стовбура мозку. Швидка евакуашя ГЕДГ попереджае виникнення необоротних ускладнень. Сприятливi результати лкування, оцшеш за ШНГ, досягнув у 30-50% хворих, оперованих з приводу контралатеральноТ ГЕДГ.

Практичш рекомендаций

1. У хворих з ГСДГ, яким планують виконання ДК, слщ уважно вивчити дан спiральноí КТ головного мозку в юстковому режимi та кранюграфи для вста-новлення перелому юсток черепа з протилежного вщ гематоми боку.

2. Хворим з групи ризику щодо виникнення контралатеральноТ' ГЕДГ слiд проводити контрольну КТ головного мозку вщразу тсля операци, решт — у строки до 24 год з моменту операци.

3. Динамiчне спостереження за рiвнем свщомосп, неврологiчним станом хворого, показниками ВЧТ дозволяе своечасно дiагностувати виникнення конт-ралатерально' ГЕДГ.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

4. ГНд час виконання процедури ДК доцтьно застосовувати методи, що сприяють поступовому зниженню ВЧТ.

5. При виникненш контралатерально'' ГЕДГ опера-тивне втручання слщ виконувати якомога швидше, що забезпечить шанс на повноцшне одужання хворого.

Список л^ератури

1. Importance of a reliable admission Glasgow Coma Scale score for determining the need for evacuation of posttraumatic subdural hematomas / F. Servadei, M. Nasi, A. Cremonini,

G. Giuliani, P. Cenni, A. Nanni // J. Trauma. — 1998. — V.44, N5. — P.868-873.

2. CT prognostic factors in acute subdural haematomas: The value of the "worst" CT scan / F. Servadei, M. Nasi, G. Giuliani, A.M. Cremonini, P. Cenni, D. Zappi, G.S. Taylor // Br. J. Neurosurg. — 2000. — V.14, N2. — P.110-116.

3. One hundred and twenty-seven cases of acute subdural haematoma operated on. Correlation between CT scan findings and outcome / F. Massaro, M. Lanotte, G. Faccani, C. Triolo // Acta Neurochir. (Wien). — 1996. — V.138, N2. — P.185-191.

4. Acute subdural hematoma: Outcome and outcome prediction /

R. Koc, H. Akdemir, I. Oktem, M. Meral, A. Menku // Neurosurg. Rev. — 1997. — V.20, N4. — P.239-244.

5. Prognostic factors after acute subdural hematoma / D. Dent, M. Croce, P. Menke, M.S. Hinson, K.A. Kudsk, G. Minard, F.E. Pritchard, J.T. Robertson, T.C. Fabian // J. Trauma. — 1995.

— V.39, N1. — P.36-43.

6. Acute subdural hematoma: Severity of injury, surgical intervention, and mortality / S. Hatashita, N. Koga, Y. Hosaka, S. Takagi // Neurol. Med. Chir. (Tokyo). — 1993. — V.33, N1.

— P.13-18.

7. The outcome from acute subdural haematoma following

decompressive hemicraniectomy / M. Shigemory, K. Syojlma, K. Nakayama, T. Kojima, T. Ogata, M. Watanabe, S. Kuramoto // Acta Neurochir (Wien). — 1980. — V.54, N1-2. — P.61-69.

8. Computed tomographic criteria and survival rate for patients with acute subdural hematoma / M. Zumkeller, R. Behrmann,

H. Heissler, H. Deitz // Neurosurgery. — 1996. — V.39, N4.

— P.708-712.

9. Domenicucci M. Acute posttraumatic subdural hematomas: "Intradural" computed tomographic appearance as a favorable prognostic factor / M. Domenicucci, J. Strzeleski, R. Delfini // Neurosurgery. — 1998. — V.42, N1. — P.51-55.

10. Kotwica Z. Acute subdural haematoma in adults: An analysis of outcome in comatose patients / Z. Kotwica, J. Brzezinski // Acta Neurochir. (Wien). — 1993. — V.121, N3-4. — P.95-99.

11. Traumatic acute subdural hematoma: Major mortality reduction in comatose patients treated within four hours / J. Seelig, D. Becker, J. Miller, R. Greenberg, J. Ward, S. Choi // New Engl. J. Med. — 1981. — V.304, N25. — P.1511-1518.

12. Decompressive craniectomy in traumatic brain injury: the randomized multicenter RESCUEICP study / P.J. Hutchinson, E. Corteen, M. Czosnyka, A.D. Mendelow, D.K. Menon, P. Mitchell, G. Murray, J.D. Pickard, E. Rickels, J. Sahuquillo, F. Servadei, G.M. Teasdale, I. Timofeev, A. Unterberg, P.J. Kirkpatrick // Acta Neurochir. — 2006. — V.96, suppl. — P.17-20.

13. Early decompressive craniectomy for patients with severe traumatic brain injury and refractory intracranial hypertension

— a pilot randomized trial / D.J. Cooper, J.V. Rosenfeld, L. Murray, R. Wolfe, J. Ponsford, A. Davies, P. D'Urso, V. Pellegrino, G. Malham, T. Kossmann // J. Crit. Care. — 2008.

— V.23, N3. — P.387-393.

14. Hutchinson P.J. Decompressive craniectomy in traumatic brain injury — time for randomized trials? / P.J. Hutchinson, D.K. Menon, P.J. Kirkpatrick // Acta Neurochir. (Wien). — 2005.

— V. 147, N1. — P.1-3.

15. Grande P.O. Physiologic principles for volume regulation of a

tissue enclosed in a rigid shell with application to the injured brain / P.O. Grande, B. Asgeirsson, C.H. Nordstrom // J. Trauma. — 1997. — Vol.42, suppl. — P.23-31.

16. Пат. 54367 УкраТна, МПК (2009) А61В17/00. Спос1б х1рурпчного лкування гострих субдуральних гематом, що супроводжуються вираженим дислокацшним синдромом / €.Г. Педаченко, Л.А. Дзяк, А.Г. С1рко, Т.А. 1онов (УкраТна).

— Заявник i патентовласник 1нститут нейрох1рургп ¡м. акад. А.П. Ромоданова АМНУ. — №201004316; заявл. 13.04.10; опубл. 10.11.10. Бюл. №21.

17. Пат. 54368 УкраТна, МПК (2009) А61В17/00. Способ декомпресивноТ трепанаци черепа при патологи головного мозку, що супроводжуеться тдвищенням внутршньочерепного тиску / €.Г. Педаченко, Л.А. Дзяк, А.Г. Сфко (УкраТна). — Заявник i патентовласник 1нститут нейрохiрургiТ ¡м. акад. А.П. Ромоданова АМНУ. — №201004318; заявл. 13.04.10; опубл. 10.11.10. Бюл. №21.

18. Пат. 56155 УкраТна, МПК (2011.01) А61В17/00. Споаб хфурпчного лкування тяжкоТ черепно-мозковоТ травми, що супроводжуеться ознаками скронево-тентортльного вклинення мозку/ €.Г. Педаченко, Л.А. Дзяк, А.Г. Сфко, Г.С. Пилипенко (УкраТна). — Заявник i патентовласник 1нститут нейрохфурги ¡м. акад. А.П. Ромоданова АМНУ. — №201004319; заявл. 13.04.10; опубл. 10.01.11. Бюл. №1.

19. КлЫчш протоколи надання медичноТ допомоги хворим за спецтльностями «Нейрохфурпя» та «Дитяча нейрохфурпя» // Укр. нейрохфург. журн. — 2008. — №3. — С.136-170.

20. Outcome following decompressive craniectomy for malignant swelling due to severe head injury / B. Aarabi, D.C. Hesdorfler, E.S. Ahn, C. Aresco, T.M. Scalea // J. Neurosurg. — 2006.

— V.104, N4. — P.469-479.

21. Delayed onset of traumatic extradural haematoma / B. Borovich, J. Braun, J.N. Guilburd, M. Zaaroor, M. Michich, L. Levy // J. Neurosurg. — 1985. — V.63, N1. — P.30-34.

22. Epidural haematoma after evacuation of contralateral subdural haematoma / E.J. Boviatsis, S. Korfias, A.T. Konyialis, D.F. Sakas // Ir. J. Med. Sci. — 2004. — V.173, N4. — P.217-218.

23. Clinical guidelines of Chinese Medical Association: fascicule of neurosurgery / Chinese Medical Association. Peoples Medical Publishing House, Beijing. — 2006.

24. Bilateral acute epidural haematoma after evacuation of acute subdural haematoma: brain shift and the dynamics of extraaxial collections / J.E. Cohen, G. Rajz, E. Itshayek, F. Umansky // Neurol. Res. — 2004. — V.26, N7. — P.763-766.

25. Quality of life after hemicraniectomy for traumatic brain injury in adults. A review of the literature / S.F. Danish, D. Barone, B.C. Lega, S.C. Stein // Neurosurg. Focus. — 2009.

— V.26, N6. — E2.

26. Evans J.P. Histologic studies of the brain following head trauma: Posttraumatic petechial and massive intracerebral hemorrhage / J.P. Evans, I.M. Scheinker // Neurosurgery.

— 1946. — V.3, N2. — P.101-113.

27. Intraoperative development of contralateral epidural haematoma during evacuation of traumatic extraaxial haematoma / T. Feuerman, P.A. Wackym, G.F. Gade, T. Lanman, D. Becker // Neurosurgery. — 1988. — V.23, N4.

— P.480-484.

28. Guilburd J.N. Role of dural fenestrations in acute subdural hematoma / J.N. Guilburd, G.E. Sviri // J. Neurosurg. — 2001.

— V.95, N2. — P.263-267.

29. Intraoperative sonography for detection of contralateral acute epidural or subdural hematoma after decompressive surgery / A.P. Huang, Y.C. Chen, C.K. Hu, T.K. Lin, S.J. Huang, Y.K. Tu // J. Trauma. — 2011. — V.70, N6. — P.1578-1579.

30. Delayed and recurrent intracranial hematomas related to dissemmated intravascular clotting and fibrinolysis in head injury / H.H. Kaufman, J.L. Moake, J.D. Olson, M.E. Miner, R.P. Ducrt, J.L. Preusser, P.L. Gildenberger // Neurosurgery.

— 1980. — V.7, N5. — P.445-449.

31. Acute subdural hematoma: outcome and outcome prediction / R.K. Koc, H. Akdemir, J.S. Oktem, M. Meral, A. Menku // Neurosurg. Rev. — 1997. — V.20, N4. — P.239-244.

32. Decompressive craniectomy for the management of patients with refractory hypertension: should it be reconsidered? / V. Kontopoulos, N. Foroglou, J. Patsalas, J. Magras, G. Foroglou, M. Yiannakou-Pephtoulidou, E. Sofianos, H. Annastassiou, G. Tsaoussi // Acta Neurochir. (Wien). — 2002. — V.144, N8.

— P.791-796.

33. Surgery for contralateral acute epidural hematoma following acute subdural hematoma evacuation / J. Shen, J.W. Pan, Z.X. Fan, Y.Q. Zhou, Z. Chen, R.Y. Zhan // Acta Neurochir. — 2013.

— V.155, N2. — P.335-341.

34. Maхкамов К.Э. Послеоперационная контралатеральная субдуральная гематома у больных с внутричерепными кровоизлияниями / К.Э. Махкамов, Ж.М. Кузибаев // Рос. нейрохирург. журн. им. проф. А.Л. Поленова. — 2014.

— TIV, спец. вып. — С.351-352.

35. Surgical complications secondary to decompressive craniectomy in patients with a head injury: a series of 108 consecutive cases / X.F. Yang, L. Wen, F. Shen, G. Li, R. Lou, W.G. Liu, R.Y. Zhan // Acta Neurochir. (Wien). - 2008. - V.150, N12. - P.1241-1248.

References

1. Servadei F, Nasi M, Cremonini A, Giuliani G, Cenni P, Nanni A. Importance of a reliable admission Glasgow Coma Scale score for determining the need for Evacuation of Posttraumatic Subdural Hematomas. The Journal of Trauma: Injury, Infection, and Critical Care. 1998;44(5):868-73. doi:10.1097/00005373-199805000-00021. PMID:9603091.

2. Servadei F, Nasi MT, Giuliani G, Cremonini AM, Cenni P, Zappi D, Taylor GS. CT prognostic factors in acute subdural haematomas: the value of the 'worst' CT scan. British Journal of Neurosurgery. 2000;14(2):110-6. doi:10.1080/026886900 50004525. PMID:10889882.

3. Massaro F, Lanotte M, Faccani G, Triolo C. One hundred and twenty-seven cases of acute subdural haematoma operated on. Acta Neurochir (Wien). 1996;138(2):185-91. doi:10.1007/ bf01411359. PMID:8686543.

4. Koc RK, Akdemir H, Oktem IS, Meral M, Menku A. Acute subdural hematoma: outcome and outcome prediction. Neurosurgical Review. 1997;20(4):239-44. doi:10.1007/ bf01105894. PMID:9457718. PMID:9457718.

5. Dent D, Croce M, Menke P, Young BH, Hinson MS, Kudsk KA, Minard G, Pritchard FE, Robertson JT, Fabian TC. Prognostic factors after acute subdural hematoma. The Journal of Trauma: Injury, Infection, and Critical Care. 1995;39(1):36-43. doi:10.1097/00005373-199507000-00005. PMID:7636908.

6. Hatashita S, Koga N, Hosaka Y, Takagi S. Acute subdural hematoma: severity of injury, surgical intervention, and mortality. Neurologia medico-chirurgica. 1993;33(1):13-18. doi:10.2176/nmc.33.13. PMID:7680777.

7. Shigemori M, Syojima K, Nakayama K, Kojima T, Ogata T, Watanabe M, Kuramoto S. The outcome from acute subdural haematoma following decompressive hemicraniectomy. Acta Neurochir (Wien). 1980;54(1-2):61-9. doi:10.1007/bf01401944. PMID:7435297.

8. Zumkeller M, Behrmann R, Heissler H, Dietz H. Computed tomographic criteria and survival rate for patients with acute subdural hematoma. Neurosurgery. 1996;39(4):708-13. doi:10.1097/00006123-199610000-00011. PMID:8880762.

9. Domenicucci M, Strzelecki J, Delfini R. Acute posttraumatic subdural hematomas: «Intradural» computed tomographic appearance as a favorable prognostic factor. Neurosurgery. 1998;42(1):51-5. doi:10.1097/00006123-199801000-00010. PMID:9442503.

10. Kotwica Z, Brzezinski J. Acute subdural haematoma in adults: an analysis of outcome in comatose patients. Acta Neurochir (Wien). 1993;121(3-4):95-9. doi:10.1007/bf01809257. PMID:8512021.

11. Seelig J, Becker D, Miller J, Greenberg R, Ward J, Choi S. Traumatic acute subdural hematoma: major mortality reduction in comatose patients treated within four hours. New England Journal of Medicine. 1981;304(25):1511-8. doi:10.1056/nejm198106183042503. PMID:7231489.

12. Hutchinson PJ, Corteen E, Czosnyka M, Mendelow AD, Menon DK, Mitchell P, Murray G, Pickard JD, Rickels E, Sahuquillo J, Servadei F, Teasdale GM, Timofeev I, Unterberg A, Kirkpatrick PJ. Decompressive craniectomy in traumatic brain injury: the randomized multicenter RESCUEicp study (www. RESCUEicp.com). Acta Neurochir. 2006;96(suppl.):17-20. PMID:16671415.

13. Cooper DJ, Rosenfeld JV, Murray L, Wolfe R, Ponsford J, Davies A, D'Urso P, Pellegrino V, Malham G, Kossmann T. Early decompressive craniectomy for patients with severe traumatic brain injury and refractory intracranial hypertension — a pilot randomized trial. Journal of Critical Care. 2008;23(3):387-93. doi:10.1016/j.jcrc.2007.05.002. PMID:18725045.

14. Hutchinson PJ, Menon DK, Kirkpatrick PJ. Decompressive craniectomy in traumatic brain injury-time for randomised trials? Acta Neurochir (Wien). 2005;147(1):1-3. PMID:15614466.

15. Grande P, Asgeirsson B, Nordstrom C. Physiologic principles for volume regulation of a tissue enclosed in a rigid shell with application to the injured brain. The Journal of Trauma: Injury, Infection, and Critical Care. 1997;42(suppl.):23-31. doi:10.1097/00005373-199705001-00005. PMID:9191692.

16. Pedachenko YeH, Dzyak LA, Sirko AH, Ivanov TA, inventors; Romodanov Neurosurgery Institute, Kiev, Ukraine, assignee. Method for surgical treatment of acute subdural haematomas, accompanied with the espressed dislocation syndrom. Ukraine Patent 54367. 2010 November 10.

17. Pedachenko YeH, Dzyak L A, Sirko AH, inventors; Romodanov Neurosurgery Institute, Kiev, Ukraine, assignee. Method for

decompressive trepanation of the skull at brain pathology which is accompanied with intracranial pressure increasing. Ukraine Patent 54368. 2010 November 10.

18. Pedachenko YeH, Dzyak L A, Sirko AH, Pylypenko HS, inventors; Romodanov Neurosurgery Institute, Kiev, Ukraine, assignee. Method for surgical treatment of severe craniocerebral trauma, which is accompanied with the signs of the temporal-tentorial brain wedging. Patent 56155. 2011 January 10.

19.[Clinical protocols of care to patients in the field «Neurosurgery» and «Pediatric neurosurgery»]. Ukr Neurosurg J. 2008;3:136-70. Ukrainian.

20. Aarabi B, Hesdorffer D, Ahn E, Aresco C, Scalea T, Eisenberg H. Outcome following decompressive craniectomy for malignant swelling due to severe head injury. Journal of Neurosurgery. 2006;104(4):469-79. doi:10.3171/jns.2006.104.4.469. PMID:16619648.

21. Borovich B, Braun J, Guilburd JN, Zaaroor M, Michich M, Levy L, Lemberger A, Grushkiewicz I, Feinsod M, Schachter I. Delayed onset of traumatic extradural hematoma. Journal of Neurosurgery. 1985;63(1):30-4. doi:10.3171/ jns.1985.63.1.0030. PMID:4009271.

22. Boviatsis E, Korfias S, Kouyialis A, Sakas D. Epidural haematoma after evacuation of contralateral subdural haematoma. Irish Journal of Medical Science. 2004;173(4):217-8. doi:10.1007/bf02914555. PMID:16323618.

23. Clinical guidelines of Chinese Medical Association: fascicule of neurosurgery. Chinese Medical Association. Peoples Medical Publishing House: Beijing; 2006.

24. Cohen J, Rajz G, Itshayek E, Umansky F. Bilateral acute epidural hematoma after evacuation of acute subdural hematoma: brain shift and the dynamics of extraaxial collections. Neurological Research. 2004;26(7):763-6. doi:1 0.1179/016164104225015930. PMID:15494119.

25. Danish S, Barone D, Lega B, Stein S. Quality of life after hemicraniectomy for traumatic brain injury in adults. Neurosurgical Focus. 2009;26(6):E2. doi:10.3171/ 2009.3.focus945. PMID:19485715.

26. Evans JP, Scheinker IM. Histologic studies of the brain following head trauma: Posttraumatic petechial and massive intracerebral hemorrhage Journal of Neurosurgery. 1946;3(2):101-13. doi:10.3171/jns.1946.3.2.0101. PMID:21018500.

27. Feuerman T, Wackym P, Gade G, Lanman T, Becker D. Intraoperative development of contralateral epidural hematoma during evacuation of traumatic extraaxial hematoma. Neurosurgery. 1988;23(4):480-4. doi:10.1227/00006123-198810000-00013. PMID:3059212.

28. Guilburd JN, Sviri GE. Role of dural fenestrations in acute subdural hematoma. Journal of Neurosurgery. 2001;95(2):263-7. doi:10.3171/jns.2001.95.2.0263. PMID:11780896.

29. Huang AP, Chen YC, Hu CK, Lin TK, Huang SJ, Tu YK, Tsai YH. Intraoperative Sonography for Detection of Contralateral Acute Epidural or Subdural Hematoma After Decompressive Surgery. The Journal of Trauma: Injury, Infection, and Critical Care. 2011;70(6):1578-9. doi:10.1097/ta.0b013e3182178c71. PMID:21817999.

30. Kaufman HH, Moake JL, Olson JD, Miner ME, duCret RP, Pruessner JL, Gildenberg PL. Delayed and recurrent intracranial hematomas related to disseminated intravascular clotting and fibrinolysis in head injury. Neurosurgery. 1980;7(5):445-9. doi:10.1227/00006123-198011000-00003. PMID:7442987.

31. Koc R, Akdemir H, Oktem I, Meral M, Menku A. Acute subdural hematoma: Outcome and outcome prediction. Neurosurgical Review. 1997;20(4):239-44. doi:10.1007/bf01105894. PMID:9457718.

32. Kontopoulos V, Foroglou N, Patsalas J, Magras J, Foroglou G, Yiannakou-Pephtoulidou M, Sofianos E, Anastassiou H, Tsaoussi G. Decompressive craniectomy for the management of patients with refractory hypertension: should it be reconsidered? Acta Neurochirurgica. 2002;144(8):791-6. doi:10.1007/s00701-002-0948-z. PMID:12181688.

33. Shen J, Pan J, Fan Z, Zhou Y, Chen Z, Zhan R. Surgery for contralateral acute epidural hematoma following acute subdural hematoma evacuation: five new cases and a short literature review. Acta Neurochir. 2013;155(2):335-41. doi:10.1007/s00701-012-1569-9. PMID:23238942.

34. Makhkamov KE, Kuzibayev ZHM. [Postoperative contralateral subdural hematoma in patients with intracranial hemorrhages]. Russian Neurosurgical Journal named after professor A.L. Polenov. 2014(4)(special issue):351-2. Russian.

35. Yang X, Wen L, Shen F, Li G, Lou R, Liu WG, Zhan RY. Surgical complications secondary to decompressive craniectomy in patients with a head injury: a series of 108 consecutive cases. Acta Neurochir (Wien). 2008;150(12):1241-8. doi:10.1007/ s00701-008-0145-9. PMID:19005615.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.