CC BY
11
subculture; defined subculture principal features of virtual communities. Paid particular attention to the characteristics of the Internet as a business user a virtual subculture community, its important characteristics - language and non-verbal means of communication that are important in real and virtual space. Also in the article the environment of the Internet as one of the important areas of personal fulfillment. Deals with the linguistic aspects of virtual communication virtual communities that are important for describing features subculture virtual community. It is noted that one of the important aspects of building structures subculture virtual community is the study of motivational regulation subject virtual communication. However, under the motivation to be understood that for which a person performs a particular activity. The article stated that the participation of young people in various subcultures creates objective conditions for providing and maintaining the integrity of the dynamics of cultural systems and to harmonize the conditions of social and cultural integration and individual self-identity.
Key words: subculture, virtual reality, virtual community, communication, virtual culture.
УДК 316.722(47+57)" 192/193"(045)
Д. С. Ворошк
КОНСТРУЮВАННЯ ОБРАЗУ «РОБ1ТНИКА» В ПЛАКАТНОМУ МИСТЕЦТВ1 СРСР В 1920-1930-Х РР.
У cmammi розглядаються oco6nueocmi ei3yanbnozo конструювання образу «робтника»в полтичному maKami СРСР в 1920-1930-х рр. Простежуеться еволющя даного образу та ïï основт етапи. Анaлiзуюmься вiзуaльнi прийоми та засоби, як використовували радянськ митщ. Акцентуеться увага на зв'язку даного образу з полтичними завданнями, що ïx ставило радянське керiвницmво.
Клю^о^^ слова: плакат, вiзуaльний образ, культурний герой, робтник, коваль, СРСР, iдеологiя.
Будь - яка револющя потребуе геро'1'в. Жовтнева револющя 1917 р. не була виключенням. Митщ, письменники та кшематографюти, активно взялись до справи створення «нових революцшних геро'1в». Вони мали виршити одразу двi проблеми: по-перше, виробити образи, з якими б населення могло щентифшувати себе в новш пол^ичнш та сощокультурнш дшсносп, по - друге, створити щеал для наслщування. Якщо вдатись до теорп архетитв К. Юнга, в радянському мiфi центральне мюце займав архетип героя. Таким героем став робггник. Даний образ найбшьш широко був представлений в плакатному мистецта. В крш'ш, де бшьшють населення було малограмотним, використання плакатних образiв було дуже ефективним засобом впливу.
Основш поняття та характеристики мiжвоенноï радянсько'1 культури визначив у свош, вже класичнш, пращ В. Паперний [10]. Вш акцентував увагу на змшах в «культурi один» (яка, на його думку, охоплювала 1920-i рр.) та «культурi два» (1930-i рр.), на якi ми будемо спиратись в данш статп. В питаннi вивчення особливостей поняття та характеристик культурного героя ми будемо орiентуватись на пращ радянського дослщника мiфологiчних традицiй G. Мелетинского та сучасних
росшських дослiдникiв С. 1ваново! та О. Фанталова [7; 5; 12]. Нiмецький дослiдник Х. Гюнтер проаналiзував основнi архетипи радянсько'1 культури, зосередивши свою увагу на 1930-х рр. [3]. Рiзних аспекпв «радянського геро'зму» торкалась в сво'й роботi американська дослiдниця К. Кларк [6]. Проблематику радянсько'1 iдентичностi, на матерiалi радянського плакатного мистецтва, вивчали росшсью дослiдники М. Нiколаeва та В. Мiхайлiн з Г. Беляевою [9; 8]. Найбiльш повно питання створення образу робiтника в радянському плакав висвiтлила американська дослiдниця В. Боннелл [1].
Не дивлячись на те, що проблематику образу роб^ника в радянському мистецта зазначеного перiоду вивчали досить докладно, дослщники майже не акцентували увагу на прототипах даного образу, а також на етапах його еволюцп. В данш статп зосереджуеться увага на тому, що радянський робггник в зазначений перюд був «культурним героем». Без дослiдження цих аспекпв неможливо виробити цiлiсного розумшня проблеми. Актуальнiсть обумовлюеться ще й тим, що при розглядi еволюцп образiв робiтника в культурi засобами радянського плакатного мистецтва виявляеться складна комушкативна природа вае'1 системи щеолопчного проектування. Крiм того, в сучаснш культурi та пропагандi досi використовуються рiзноманiтнi вiзуальнi образи. Вивчення радянського досвщу може допомогти зрозумiти методи формування вiзуальних образiв та 1'х пропагандистське використання.
Мета дано! стат полягае в намаганнi проаналiзувати образ роб^ника в плакатному мистецтвi СРСР в 1920-1930-х рр. Для цього потрiбно виршити такi завдання: а) дослщити причини використання радянськими митцями образу роб^ника в плакатному мистецга СРСР, як центрального в радянському вiзуальному дискурсi в 1920-х рр.; б) визначити витоки даного образу, простежити його еволющю, видшити й основнi етапи; в) дослiдити причини зникнення образу роб^ника, як центрального в сер. 1930-х рр.
В ходi дослщження були опрацьованi доступш в електронному видi плакати на сайтах: http://www.russianposter.ru/, http://www.redavantgarde.com (колекщя радянського поличного плакату Серго Григоряна) та http://library.duke.edu/ (бiблi отека ушверситету Д'юка (США).
Шсля 1917 р. за пщтримки i пiд керiвництвом Володимира Ленша та народного комiсара просвiтництва Анатолiя Луначарського члени партп прийшли до розумшня того, що створення, користуючись термшом Ерiка Гобсбавма, «винайдених традицш» [2] (маються на увазi культурш практики рiзного характеру, якi ставили за мету легiтимiзувати шституцп та виразити належшсть до спiльноти) - ключовий аспект компанп, метою яко'1 було викликати суспiльний iнтерес, створити новi ще! та привити лояльнють населенню.
Радянськi iдеологи в 1920-1930-х рр. вщзначались намаганням створити новий юторичний наратив. Проте цей наратив спирався на мiфологiчнi структури. Тому радянську культуру даного перюду можна описати, як процес актуалiзацii вщповщних мiфiчних чи фольклорних герохв та тем.
Зпдно з бiльшовицьким наративом, окремi героi мали пiдготувати шлях «колективному герою» - пролетарiату. Риторика партп та пропаганда раннiх роюв, з постiйним акцентом на пролетарську сутшсть революцii та диктатуру пролетарiату, очевидно закрiпляла головне мiсце за роб^ником. Саме образ робiтника мав стати одним з маркерiв ново! радянсько! iдентичностi. Радянську iдентичнiсть ми будемо розумгги, як належнiсть до ново!' спшьноти, основнi ознаки яко'1 втiлювались в «радянських iдеалах», яю, в свою чергу, вибудовувались в системi бiнарних опозицiй: «старе - нове», «iндивiдуальне - масове», «патрiархальне - урбанiстичне», «вiдстале -
прогресивне» [9, с. 20-21]. Роб^ник мав стати уособленням даних iдеалiв та протистояти щеалам «старого свiту».
В кршш де в 1920 р. 85 % населення складали селяни, характеры ознаки «робггничого класу» для багатьох щеолопв викликали складнощi [1, с. 185]. Митщ намагались вiднайти такий плакатний образ, який би вщповщав «радянським iдеалам», про якi вже зазначалось вище. Радянськi iдеологи та митщ, ставлячи собi за мету створити зрозумший населенню образ робiтника, який би символiзував весь пролетарiат, активно звертались у сво'х пошуках до архшчних культурних геро'в, актуалiзуючи 1х.
Концепт «культурного героя» рiзними дослщниками визначався неоднаково. Найбiльш поширеним е класичне визначення, дане вщомим радянським дослщником С. Мелетинським: «Культурний герой - мiфiчний персонаж, який добувае чи створюе для людей рiзноманiтнi предмети культури, вчить 1х мисливським прийомам, ремеслам, мистецтвам, створюе сощальну оргашзащю.. .ритуали, свята» [7]. Дослiдники видшяють кiлька ролей культурного героя. Не вдаючись до аналiзу всiх, ми акцентуемо увагу на тих двох ролях, яю, на нашу думку, поеднував в собi роб^ник. Перша -культурний герой - демiург, а друга - культурний герой - рятувальник [5, с. 32-33]. Проаналiзуемо даш категорп. Культурнi героi-демiурги виготовляють культурнi та природнi об'екти за допомогою гончарних шструмешив. Шзшше вони виступають борцями з чудовиськами, з демошчними силами природи, з Хаосом. Вони створюють св^ та гармошю, першопорядок тощо [7]. Культурний герой - рятувальник виступае, як прихильник Добра в останнш бита iз Злом, щоб потсм зруйнувати «старий свiт» та ствердити «новий», гармонiйний, з новими щнностями тощо (таким е, наприклад, Бальдр в скандинавськш мiфологii) [5, с. 33]. Ми будемо виходити з тези, що героя характеризуе стввщношення «вiчних», мiфiчних смислiв та «актуальних». Саме таким чином ми й будемо розглядати специфшу образу «роб^ника».
На плакатi радянського митця Бориса Зворикша «Боротьба червоного лицаря з темною силою» (1919 р.) «червоним лицарем» виступае коваль. Ми це можемо зрозум^и за молотом, який тримае в сво'й правiй рущ робiтник та за шкiряним фартухом. Вiн бореться з «темною силою» представлено лицарями в европейських обладунках. Таким чином, на даному плакат^ вщбуваеться протиставлення образiв слов'янського фольклору з захщноевропейською класикою. На плакав 1918 г. «Рiк пролетарсько! диктатури» (О. Апсiт) можна побачити двi головнi фiгури, якi власне i репрезентують два основнi класи, через яю населення й сприймало «сво'1'х»: робiтника та селянина. Робiтник також зображено ковалем. Образ коваля став центральним для зображення роб^ника на плакатах в 19204 рр. Але чому саме коваль?
Ще в 1918 р., коли бшьшовицька система образiв колективних геро!в революцп тшьки починала формуватись, було прийнято першу офщшну емблему: схрещений серп та молот всередиш червоно! зiрки. На думку радянського дослщника В. Толстого прийняття молота в якостi символу роб^ничого класу повинно було сприяти використанню образа коваля [1, с. 189]. Таким чином два маркери, яю визначали радянську щентичшсть, поеднувались.
Бшьш того коваль займав значне мюце, як в античнш мiфологii, так i в слов'янському фольклора Згадаймо, що Гефест був, за визначення, С. Мелетинського, «чудесним ковалем», героем - демiургом, який виковував новi знаряддя працi [7]. В слов'янському фольклорi коваль також функцюнував, як культурний герой i мав особливе значення. Ковальська справа у слов'ян вважалась мистецтвом, пов'язаним з надприродними вмшнями й знаннями. Саме коваль заковував чорта в кайдани. Мiфологiчний персонаж тд iм'ям Кузьмодем'яна (назва даного фольклорного
персонажа пов'язана з iменами християнських святих Кузьми й Дем'яна) виконував роль захисника шлюбу, а в украшськш казцi вш перемiг великого Змiя та проорав на ньому борозну до Чорного моря [12].
Цей образ активно експлуатувався i в XIX ст. i в часи громадянсько'1 вшни. Коваль мав риси дieвого героя. Вш завжди асоцiювався з молотом, яким м^ розбити окови «старого св^у» й вiдкрити шлях до нового. Так, юнувала вельми популярна тсня «Мы - кузнецы» (створена в 1912 р. фабричним роб^ником Фшпом Шкулевим), яка виконувалась в часи громадянсько'1 вiйни. Вона поеднувала в собi народну мiфологiю та пол^ичну iдеологiю. Коваль мав кувати «новий свiт» та, як ствалось у згаданiй вже пiснi, «счастия ключи»:
Мы - кузнецы, и дух наш молод, Куем мы счастия ключи.
Вздымайся выше, наш тяжкий молот, В стальную грудь сильней стучи, стучи, стучи! Мы светлый путь куем народу, Свободный путь для всех куем, И за желанную свободу Мы все боролись и умрем, умрем, умрем!...
З уах титв роб^ниюв, як зауважуе сучасна американська дослщниця В. Бонннелл, не пов'язаних з сшьською працею, коваль може вважатися практично ушверсальним образом: «слово «коваль» вживалося в рiзних контекстах: сiльському та мюькому, ремiсничому та промисловому i це надавало можливiсть великiй кшькосп населення ототожнювати себе з цим образом» [1, а 194-195].
Також радянсью митцi запозичили iконографiчний образ Св. Георпя, який повсюдно шанувався як переможець Змiя (Дракона). Змш, який також в мiфолоrii та слов'янському фольклорi мав негативну роль, був втшенням нижнього (водного, пщземного чи потойбiчного) свiту та ототожнювалась iз силами Хаосу, Руйнування [4]. Так на плакав О. Апсгга «Ошуканим братам» митець зобразив роб^ника, який б'е булавою пдру, в головах яко'1 вгадуються росшський iмператор Микола II та iншi iмперськi дiячi. На даному плакат! також дiе правило бiнарностей: герой vs антигерой, Зло vs Добро, Порядок vs Хаос.
Також вщбуваеться спiввiдношення «вiчних» мiфiчних символiв та «актуальних»: св. Георгiй замiнюеться роб^ником, Змiй стае символом iмперiалiзму, а вiдвiчна боротьба Зла та Добра замшюеться боротьбою комунiзму й капiталiзму.
Таким чином, робiтник уособлював роль культурного героя - демiурга, який в тзнш стадп мiфотворчостi був борцем з чудовиськами, демошчними силами, як заважають впорядкованому свiтоустрою. Проте, згадуючи плакат О. Апсiта «Рш пролетарсько'1 диктатури», ми не можемо не звернути уваги на селянина, якого зображено поряд з ковалем. Селянин зображений в профшь i його погляд спрямований на роб^ника. Не дивно, що автор вибрав рiзнi вiковi категорп: досвiдчений роб^ник середнiх рокiв та молодий селянин, який виглядае учнем (згодом на бшьшосп плака^в у селянина з'явиться ще й борода, тодi як у роб^ника лише вуса, що буде свщчити трохи про шшу репрезентацiю вiку). Якщо проаналiзувати це з мiфологiчно -фольклорно'1 парадигми, то ми можемо констатувати, що селянин виступае помiчником героя, який завжди допомагае головному герою в його боротьбi iз Злом. Проте це призвело до того, що селянин став ф^урою тдлеглою та «туземною». Його одяг вказуе на його архшчшсть та «темноту», на чому акцентують свою увагу Вадим Мiхайлiн та Галша Беляева [8].
Отже даний перюд, який закшчився близько 1928-го р. характеризувався
намаганням митцiв використовувати теми та образи взят з мiфiв, слов'янського фольклору, релiгiйного мистецтва, та наповнювати '1х актуальними концептами. Робiтник в образi коваля функщонував в якостi колективного символу геро'чного пролетарiату, який здiйснив Жовтневу револющю. Образ коваля мав на мет стати маркером ново!' iдентичностi та зафшсувати вiдповiднi елементи ще'1 радянсько'1 iдентичностi.
В 1928 р. з початком першо'1 п'ятирiчки образ роб^ника починае зазнавати змiн. Ще в середиш 1920-х рр. В. Полонський, впливовий л^ературознавець та iсторик, розкритикував алегоричш та символiчнi типи оскшьки вони, на його думку, були наслщком «буржуазно! свiдомостi тих художниюв, якi вийшли з буржуазного класу, i якi разом iз техшкою привнесли чужий пiдхiд до штерпретаци, i якi мають звернутися до тем простих та зрозумших глядачам, на яких i був орiентований плакат». З 1928 р. образ коваля почали активно критикувати й iншi дослщники. Його називали «сугубо мещанским по своей идеологии» [1, с. 198].
Сучасна американська дослщниця К. Кларк вважае, що вщмова вщ традицшного образу робiтника ствпала з реiнтерпретацiею образу героя в радянському суспшьсга. Так, в лiтературi та публiцистицi автори вiдiйшли вщ символiчного образу героя на користь «культу маленьких людей», тобто окремих роб^ниюв. Письменники акцентували увагу не на героях, а на виробницга. Теж саме простежуеться й в плакатнш пропагандi [6].
На плакатах починають застосовувати так звану силуетну графшу. Силует був невизначений i позбавлений деталей. Наприклад, на плакав «1 жовнтя -загальнорадянський день ударника» (1931 р.) зображено групу одномаштних роб^ниюв, яю утворюють едину масу позбавлену деталей. Старi класовi маркери роб^ника зникають, з них залишаеться лише молот. Практично вс такi плакати акцентують увагу на русь Як тiльки почали зникати старi маркери, як нiколи став важливим кольоровий символiзм. Силуети роб^ниюв зазвичай зображувалися червоним кольором. Дуже яскраво це iлюструе плакат аношмного автора 1931 року «Бъем по лжеударникам». Ця змiна показувала, що iндивiдуалiзований коваль, який закрiплюе дружбу з селянином перетворюеться на масу, яка мае виконувати(й перевиконувати) п'ятирiчки, будувати новi заводи, мiста тощо.
Проте даний метод зображення не протримався довго. Вже в 1931 р. таю плакати критикувались за «надмiрний схематизм» [1, с. 201]. А на першому з'iздi радянських письменниюв в 1934 р. М. Горькш та А. Жданов майже в унюон казали про потребу в геро'чнш культурi [3]. В цьому ж рощ створюють звання «Героя Радянського Союзу». Вщбулось своерщне повернення до геро'1'ки. Проте вона суттево вiдрiзнялась вiд те'1, що юнувала вже в 1920-х рр. Геро'1'зувати мали окремих, конкретних дiячiв, а не «колективного робiтника». Колективна парадигма 1920-х рр. змшилась шдивщуальною, що докладно проаналiзував Володимир Паперний [10]. В 1920-х рр. роб^ник був колективним символом всього пролетарiату. Тепер герой був окремою особистютю. Вс образи мали не просто ототожнювати когось з чимось, а мали бути моделлю, щеальним типажем. Вони мали показати, якою мае бути радянська «нова людина». В. Паперний називаючи цей перюд «культурою два» зазначив, що вщбулось своерщне повернення до iндивiдуалiзму. Однак вш мав сво'1 особливосп. Тепер, на думку автора, «кожен колектив мав свого шдивщуального репрезентанта. Колектив вае'1 кра'ни мав в якостi репрезентанта Сталша. Сталiн був еквiвалентом вае'1 кра'1'ни та будь яко'1 11 окремо'1 частини» [10, с. 154].
Першим виникае мiф про авiаторiв, який втiлював лозунг епохи «вперед та вище». Як зазначае Ганс Гюнтер вш мае всi етапи пригодницького шляху античного героя -
втеча вщ повсякдення, участь в боях iз ворогами, демонстращя стiйкостi в рiзних випробуваннях, отримування нагороди та нарештi повернення до свого народу з геро'чним ореолом [3]. Потсм настае черга Стаханова (й стахашвщв), якого ототожнювали з Геркулесом. Згодом додаються й шшг авiатори, шахтарiв тощо. Вс вони в радянському дискурсi стають вiрними синами «улюбленого батька» - Сталша, який надихав 1'х на щ перемоги [3]. Таким чином, Сталш використовував давню традицiю сакралiзацii монарха, дуже важливу для росшсько!' традицп. Таким чином, Сталiн став «батьком» в архетипiчному розумiннi слова.
Те ж саме простежуеться й в плакатнш пропагандь Використовуючи справжш фотографа плакатисти починають займатися фотомонтажем. Використовуючи реальш фотографа плакатисти розробили новий тдхщ до проблеми репрезентацп робiтникiв в сталiнську епоху. Замють того, щоб зображати всiх роб^ниюв в одному образi коваля чи створювати абстрактш зображення багатьох однакових силуетсв, художники починають зображати робiтникiв-шахтарiв, будiвельникiв, металiстiв тощо. Бiльше не юнувало единого прототипу робiтника. Яскравим прикладом може слугувати робота Г. Клущса «Дамо мiльйони квалiфiкованих роб^ничих кадрiв для нових 518 фабрик та заводiв». Фотографа створювали враження об'ективносп та реалiзму, а не символiзму.
Бiльш того створюеться нова вiзуальна мова. Будь яка людина продивляючись плакати 20-х та 30-х рр. побачить, що вони вiдрiзняються. В плакатах 30-х рр. переважають реалютичш образи iз схожими емоцшними та фiзичними ознаками. Тут немае мюця алегорiям, лицарям, драконам тощо. Новими атрибутами були молодють, радють, ентузiазм, фiзична розвиненiсть. Тепер геро' зображуються не в профiль, а в анфас, прямо звертаючись до глядача. Зображення щасливих облич, як з'являються все часпше було наслщком заяви Сталiна про те, що «жити стало краще, жити стало веселее» [11]. Одним з важливих компонентiв сталiнського публiчного простору, на думку сучасних росшських дослiдникiв В. Мiхайлiна та Г. Беляево'', була масова фiзична культура та спорт, як свято [8].
Таким чином, роб^ник перестав мати сакральний статус. Вш почав зображуватись на рiвнi з селянами, авiаторами, атлетами та навт чиновниками. Як тiльки пролетарш, який був основою бшьшовицько!' мiфологii, втратив значимiсть в вiзуальнiй пропаганд^ центральне та священне мiсце в радянськш шонографп зайняв образ Сталша. В. Боннелл в сво' статп iлюструе цю тезу плакатом А. Резшченко «Стаханiвський рух» (1935 р.), який яскраво демонструе комплекс образiв i iдей, притаманних для сталшського вiзуального дискурсу. На цьому плакав Стаханов тримае червоний прапор з зображенням лиця Сталша. За ним - маса робггниюв, а над ними уама величае Кремль [1, с. 11]. Отже, стахашвська велич була нерозривно пов'язана зi Сталшим, а робггники отримували вiд нього натхнення та надлюдсью можливостi. Саме таким чином в вiзуальному рядi було продемонстровано утвердження тоталiтаризму та формування культу особистосп. Ще одним прикладом е плакат Г. Клущса на якому зазначена цитата «вождя вах народiв»: «Реальшсть нашо' програми - це живi люди. Це ми з вами». ^ «живi люди» на плакатi мають кожен свою рису, але ва вони крокують колективно тд пильним керiвництвом Сталiна, чий образ замiнив центральну ф^уру робiтника.
Отже, проаналiзувавши плакати, ми визначили основш етапи в еволюцп образу робiтника в 1920-1930-х рр.
1) «Колективний образ» роб^ника-героя (1917-1928 рр.) - характеризуеться активним використанням мiфологiчних та фольклорних тем та «культурних геро'в» (Геракл, Св. Георгш, коваль), функцiонування образу роб^ника, як узагальнюючого символу.
2) «Символiчний образ» (1928-1931 рр.) - використання кольорового символiзмy та силуетно'1 графiки;
3) Iндивiдyалiзацiя образy (1931-кiн. 1930-x рр.) - акцентyвання на окремиx геро'1'в, якi мали 6ути iдеалами для наслiдyвання, а не yзагальнюючими символами, використання фотомонтажу, зникнення образу роб^ника, як центрального в плакатному мистецга.
Таким чином, в 1920-1930-i рр. в плакатному мистецга СРСР образ роб^ника займав одне з центральниx мiсць. Це було пов'язано з пануючою класовою iдеологieю. Через щеолопчш коливання, протягом мiжвоeнного перiодy, даний образ зазнавав сyттeвиx змiн. В 1920-x рр. митцi використовували мiфологiчнi та фольклорнi теми та кyльтyрниx геро'1'в, актyалiзyючи ïx. Проте вже в сер. 1930-x рр. з початком утвердження сталшського тоталiтаризмy образ роб^ника, як центральний, зникае i замшюе його фiгyра Сталiна.
Список використаноУ лiтератури
1. Боннелл В. Иконография рабочего в советском политическом искусстве / В. Боннелл // Визуальная антропология: режимы видимости при социализме / под ред. E. Р. Ярской-Смирновой, П. В. Романова. - Москва : ЦСПГИ, 2009. - 448 с. ; Bonnell V. Ikonografiya rabochego v sovetskom politicheskom iskusstve / V. Bonnell // Vizualnaya antropologiya: rezhimy vidimosti pri sotsializme / pod red. Ye. R. Yarskoy-Smirnovoy, P. V. Romanova. - Moskva : TsSPGI, 2009. - 448 s.
2. Винайдення традицп [Блектронний ресурс] / за ред. E. Гобсбаума, Т. Рейнджер; пер. з англ. М. Климчука - 2-ге вид., випр. - Кшв : Ика-Центр, 2010. - 448 с. - Режим доступу : http://books.google.com.ua/books7id ; Vynaidennia tradytsii [Elektronnyi resurs] / za red. E. Hobsbauma, T. Reindzher; per. z anhl. M. Klymchuka - 2-he vyd., vypr. - Kyiv : Nika-Tsentr, 2010. - 448 s. - Rezhym dostupu : http://books.google.com.ua/books7id
3. Гюнтер Х. Aрxетипы советской культуры [Электронний ресурс] / Х. Гюнтер // Соцреалистический канон. - Санкт-Петербург : Академический проект, 2000. -С. 745. - Режим доступа : http://www.fedy-diary.ru/7page_id=4533; Gyunter Kh. Arkhetipy sovetskoy kultury [Elektronniy resurs] / Kh. Gyunter // Sotsrealisticheskiy kanon. - Sankt-Peterburg : Akademicheskiy proekt, 2000. - S. 745. - Rezhim dostupa : http://www.fedy-diary.ru/7page_id=4533
4. Иванов В. Змей [Электронный ресурс] / В. Иванов// Мифы народов мира. -Москва, 1991, - С. 468-471 - Режим доступа : http://ec-dejavu.ru/s/Snake.html; Ivanov V. Zmey [Elektronnyy resurs] / V. Ivanov// Mify narodov mira. - Moskva, 1991, - S. 468-471 -Rezhim dostupa : http://ec-dejavu.ru/sZSnake.html
5. Иванова E. В. Мифологическое смыслообразование (образ культурного героя) : дис. ... доктора филос. наук : 09.00.13. / Eвгения Владимировна Иванова; Уральский государственный университет им. А. М. Горького. - Eкатеринбyрг, 2005. - 269 с. ; Ivanova Ye. V. Mifologicheskoe smysloobrazovanie (obraz kulturnogo geroya) : dis. ... doktora filos. nauk : 09.00.13. / Yevgeniya Vladimirovna Ivanova; Uralskiy gosudarstvennyy universitet im. A. M. Gorkogo. - Yekaterinburg, 2005. - 269 s.
6. Кларк К. Советский роман. История как ритуал [Электронный ресурс] / К. Кларк; пер. с англ. под ред. М. Литовской. - Eкатеринбyрг : Издательство Уральского университета, 2002. - 260 с. - Режим доступа : http://www.fedy-diary.ru/7p=2661 ; Klark K. Sovetskiy roman. Istoriya kak ritual [Elektronnyy resurs] / K. Klark; per. s angl. pod red. M. Litovskoy. - Yekaterinburg : Izdatelstvo Uralskogo universiteta, 2002. - 260 s. - Rezhim dostupa : http://www.fedy-diary.ru/7p=2661
7. Мелетинский Е. Культурный герой / Е. Мелетинский // Мифы народов мира : энциклопедия. - Москва, 1982. - Т.2. - С.5-28 ; Meletinskiy Ye. Kulturnyy geroy / Ye. Meletinskiy // Mify narodov mira : entsiklopediya. - Moskva, 1982. - T.2. - S. 5-28
8. Михайлин В. «Наш» человек на плакате: конструирование образа [Электронный ресурс] / В. Михайлин, Г. Беляева // Неприкосновенный запас: дебаты о политике и культуре. - 2013. - № 1. - С. 89 - 109 : ил. - Режим доступа : http://magazines.russ.ru/nz/2013/1/m12.html; Mikhaylin V. «Nash» chelovek na plakate: konstruirovanie obraza [Elektronnyy resurs] / V. Mikhaylin, G. Belyaeva // Neprikosnovennyy zapas: debaty o politike i kulture. - 2013. - № 1. - S. 89 - 109 : il. -Rezhim dostupa : http://magazines.russ.ru/nz/2013/1/m12.html
9. Николаева М. Модели идентификации человека в советской культуре (на материале советского плакатного искусства (1917-1941) : автореф. дис. ... канд. культурологии: спец. 24.00.01 / Марина Филипповна Николаева; Российский государственный педагогический университет им. А. И. Герцена. - Санкт-Петербург, 2013. - 26 с. ; Nikolaeva M. Modeli identifikatsii cheloveka v sovetskoy kulture (na materiale sovetskogo plakatnogo iskusstva (1917-1941) : avtoref. dis. ... kand. kulturologii: spets. 24.00.01 / Marina Filippovna Nikolaeva; Rossiykiy gosudarstvennyy pedagogicheskiy universitet im. A. I. Gertsena. - Sankt-Peterburg, 2013. - 26 s.
10. Паперный В. Культура два : моногр. / В. Паперный. - Москва : Новое литературное обозрение, 2011. - 408 с. ; Papernyy V. Kultura dva : monogr. / V. Papernyy. - Moskva : Novoe literaturnoe obozrenie, 2011. - 408 s.
11. Сталин И. Речь на Первом Всесоюзном совещании стахановцев 17 ноября 1935 года [Электронный ресурс] / И. Сталин. - Режим доступа : http://grachev62.narod.ru/stalin/t14/t14_29.htm; Stalin I. Rech na Pervom Vsesoyuznom soveshchanii stakhanovtsev 17 noyabrya 1935 goda [Elektronnyy resurs] / I. Stalin. - Rezhim dostupa : http://www.mythologies.narod.ru/myth12.htm
12. Фанталов А. Культура варварской Европы: типология мифологических образов [Электронный ресурс] / А. Фанталов. - Режим доступа : http://shkolazhizni.ru/archive/0/n-37972/; Fantalov A. Kultura varvarskoy Yevropy: tipologiya mifologicheskikh obrazov [Elektronnyy resurs] / A. Fantalov. - Rezhim dostupa : http://www.mythol ogies. narod.ru/myth12.htm
Стаття надшшла до редакцп 17.10.2015
D. S. Voronik
THE VISUAL DESIGN OF «THEWORKER» IN THE SOVIET POLITICAL
POSTER IN 1920- 1930'S.
In the article the visual design features the image of «the worker» in the Soviet political poster in 1920-1930's. Traces the evolution of the image and its reasons. Analyzed visual techniques and tools that used Soviet artists to the image of the «soviet man». The attention to the connection of the image with the political objectives that they put the Soviet leadership. In the article examines the role of the image in the formation of the Soviet identity.
The article deals with the peculiarities of each stage in the evolution of the image of the worker. Attention is focused on connection of these changes with the ideological fluctuations. It is researched the prototype image of the Soviet worker. Attention focuses on the use of Soviet artists mythological structures and archetypal figures. According to the author opinion, the image of the hero of the Soviet period characterizes the relationship of «eternal»
mythical meanings and «actual». The author concentrate attention on the fact that the Soviet worker during this period was «cultural hero».
Posters were one of the main means of propaganda. After 1917 a worker was the central figure in the posters. In this article the author identified the main stages in the evolution of thei mage of a worker in 1920-1930's.:
1) «collective image» of the worker-hero (1917-1928) - is characterized by active use of mythological and folkloric themes and «cultural heroes» (Hercules St. George, smith), the operation of the image of the worker as generalizing symbol of the working class;
2) «the symbolic image» (1928-1931) - the use of color symbolism and silhouette graphics that was connected with the First Five-Year Plan;
3) Personalization of the image (1931-con. 1930) - emphasis on individual characters that were ideals but not symbols, the use of photomontage, the disappearance of the image of the worker as central.
In the conclusions is noted, that the disappearance of the image of the worker as a central one from the poster art was the manifestation of installation of a totalitarian system, because Stalin becomes the central figure in the poster propaganda.
Key words: the poster, the visual type, the worker, the culture hero, the smith, USSR, the ideology.
УДК 004.38:681.32
В. О. Кудлай
ЦИФРОВА ГРАМОТШСТЬ ОСОБИСТОСТ1 В КОНТЕКСТЕ РОЗВИТКУ ШФОРМАЦШНОГО СУСШЛЬСТВА
У cmammi npoaHani3oeaHa проблема формування цифровой гpaMomnocmi oco6ucmocmi в умовах використання 3a^6ie обчислювальног, оргашзацтног технти й нових тформацтних технологт сучасного сустльства. Знання про основи використання нових технологт роботи з тформащею розумються як головний аспект цифровог грамотностi.
Клю^о^^ слова: цифрова грамоттсть, тформацтне сустльства, тформацтш технологи, особист^ть, тформацтш загрози.
Нов^нш етап розвитку сустльства характеризусться постшним зростанням значення такого здавна вщомого i повсякчас щнного ресурсу, який називають шформащею. Цей ресурс тепер став ключовою складовою розвитку вах галузей дiяльностi спшьнот у глобальному свт. Широке застосування техтчних засобiв для роботи з шформащею супроводжуеться впливом загроз у рiзних формах, з одного боку, несправностей устаткування та помилок персоналу (результатом може стати знищення або пошкодження шформацп), з шшого, доступу до не! стороншх оаб (в такому випадку шформащя може неконтрольовано поширюватись). Отже, кожна людина як представник шформацшного сустльства для убезпечення себе вщ можливих шформацшних загроз мае волод^и певним рiвнем цифрово! грамотность
З огляду на актуальтсть проблеми оволодшня особистютю достаттм обсягом знань з цифрово! грамотносп, пропонуеться розглянути один з й ключових аспектв, що стосуеться використання людиною можливостей сучасних шформацшних технологш в
