CC BY
8Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24(63) №1. Часть 1 2011 г. С. 54 - 58
УДК 81'371
КОНОТАТИВНО МАРКОВАН1 СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ЯК ОБ'еКТ ЛШГВОКУЛЬТУРОЛОГШНОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ (на матерiалi сучасних украТнських газетних текс^в)
Ма Яньфей
Кигвський нац1ональний ун1верситет 1мет Тараса Шевченка,
м. Кигв
У статп розглянуто конотацш словосполучень, вилучених iз сучасних укра!нських газетних текстiв, а також дослщжено роль культурно! шформацп у створенш конотацп.
Ключовi слова: конотащя, лiнгвокультурологiя, словосполучення.
Укра!нська лшгвокультуролопя — вщносно нова комплексна наука. I! осно-ви закладено у працях О. Потебш [6; 7; 8] та М. Костомарова [5], ор1ентованих на тлумачення етнолшгвютичного матер1алу як вим1ру нащонально! культури. Становлення лшгвокультурологи як науково! полшарадигми, синтезу теоретич-них засад лшгвютики, культурологи, етнологи, психологи, фольклористики та поетики по-р1зному вщдзеркалюеться в нацюнальних гумаштарних сферах [2, с. 13]. Але до цього часу, лшгвокультуролопчш дослщження в основному прово-дилися на матер1алах текспв художнього стилю. Звщси { випливае новизна нашог роботи: у статп проводитиметься вивчення зв'язку мови { культури на матер1ал1 вилучених ¡з сучасних укра!нських газетних текспв конотативно маркованих словосполучень. Як зауважила дослщниця Голянич М. I., «у р1зноаспектних шформацшних процесах, результатом яких е вщповщний текст, важливу роль вщграе вмшня передбачити актуал1защю конотативних компоненнв значення, потенцшно притаманних слову, формування асощативно-образних мотив1в, здат-них розгортати ¡мплщитш мшротеми, маркуючи текст суб'ективно-модальними нашаруваннями» [3, с. 196].
Основоположником лшгвокультурологи вважають В. Гумбольдта, який заклав основи етнолшгвютики. Укра!нський мовознавець О. Потебня, тд впливом погляд1в Г. Сковороди, М. Костомарова та шших, розвинув ще! В. Гумбольдта про мову як д1яльшсть духу народу, тобто колективно! свщомосн. У працях В. Ващенка, С. Ермоленко, Н. Сологуб, В. Жайворонка, М. Кочергана, П. Гриценка, В. Кононенка та шших укра!нська мова розглядаеться як скарбниця нащонально! культури, а культура — як чинник формування мовних явищ { процешв [1, с. 3 - 5]. Про взаемозв'язок мови { культури П. Ю. Гриценко пише, що «мова як вербальний компонент культури залежить вщ культури, вщображае !! за допомогою наявно-го арсеналу засоб1в, реагуе на змши культури, видозмшюеться разом !з змшами !! елеменнв { форм; одночасно 1 культура, особливо елементи духовно! культури,
корелюе з формами мовного вираження, залежачи певною мiрою вiд останшх» [4, с. 67].
Як вщомо, що укра!нська лшгвокультуролопя орiентована на вивчення нащонально-культурно! складово!, мовно! картини свiту, мовно! особистостi з И компетенцiйними можливостями, отож постае потреба опрацювання проблематики нащонального психотипу, ментефактiв, бачення рщно! культури в собi та себе в цш культурi [1, с. 19]. Тому лшгвокультуролопчш дослщження мовних одиниць передбачають урахування духовно-концептуальних, образно-метафоричних, сим-волiчних та шших знань як результату ди людсько! свiдомостi, свiтовiдчуття, яке опираеться на нащонально орiентованi форми вираження. Серед понять, до яких звертаються мовознавщ i культурологи, важливою для нашого дослiдження е культурна конотащя, яка допомагае виявити додатковi елементи смислу, модусу, ощнки в едносп з культурологiчними показниками [2, с. 26 - 27].
Мета нашоНроботи полягае у з'ясуванш засобiв втручання культурно! шфор-мацп у створення конотацп. Для цього ми поставили таю завдання, як:
а) з'ясувати, як саме факти зi сфери юторп, культури певного сощуму вплину-ли на формування конотацп розглянутих словосполучень;
б) з'ясувати характер та особливосп конотацп дослiджених словосполучень;
в) з'ясувати, у який саме спошб вщбилася ця iнформацiя у розглянутих мов-ленневих одиницях;
г) з'ясувати те, шформащя з яко! саме сощально-культурно! сфери е основою конотацп.
Проблема конотацп як суб'ективно орiентованого компоненту семантики особливо тюно пов'язана з людським фактором в мов^ а саме з тим, що людина, жит-тя i дiяльнiсть яко! протiкае в деякому мют планети в певний iсторичний перюд i в конкретному соцiумi, асощюе все пiзнане в заданих координатах i з позицi!' само-тзнання перш за все [9, с. 109].
Таким чином, з точки зору вщдзеркалення культури у мовних одиницях, ми зробили таку класифшащю конотативно маркованих словосполучень, де для створення конотацп активiзуються: а) знання про юторичш подi! та юторичних осiб (червнев1 тези Януковича, колективний Брежнев, помаранчеве минуле, потьомюн-ська демократ1я, сараевський постры); б) алюзп на лтературно-фольклорш факти (бочковий гнформацШний дьоготь); в) асощацп з традищями певного народу (першотравнев1 клоунади).
Як видно з вище наведено! класифшацп, бiльшiсть словосполучень входить до першо! групи. Одне з них — червневг тези Януковича. Автор, побудувавши аналопчне сполучення за моделлю «квiтневi тези Ленша», провiв таким чином па-ралель з початком радянських чашв i натякнув на стиль керiвництва, схожий на стиль керiвництва за радянських чашв.
Друге словосполучення вжите в такому контекст Був у тзнорадянськг часи пол1тичний анекдот, суть якого становила фраза: Вчера, не приходя в сознание, тов. Л. И. Брежнев приступил к работе и провел заседание политбюро... Так от, у в1второк, 20 жовтня 2009 року, таким соб1 колективним брежневим був украгнський парламент, який засв1дчив свою повну ¡, боюсь, остаточну пол1тичну
непритомшсть (День, 22 жовтня 2009). Завдяки конотативному словосполученню колективний брежнев вщображаеться образна характеристика роботи державного органу, а також авторська оцшка його д!яльносп. Вживання пр1звища юторично-го пол1тичного д1яча як загального ¿менника свщчить про перехщ характеристики, особливостей поведшки певно! особи на загальновщоме явище.
Трете словосполучення ми зафшсували в контекста Офщтно Росгя дистанцювалася в1д наших вибор1в, але душею вбол1вала за Януковича. Напевно, через гостру неприязнь спочатку до Ющенка, а пот1м через «помаранчеве» ми-нуле до Тимошенко. Iраптом прийшло прозр1ння, що обидва гор1хи виявилися для них порожтми (День, 16 лютого 2010). У цьому словосполученш сполучуються прикметник на позначення кольору 1 абстрактний ¿менник на позначення часу. Таке незвичне поеднання тдштовхуе розумшня складових елемеипв в переносному значенш, де вщбуваеться семантична трансформащя прикметника в символ певних подш найнов!тшшо! ютори Укра!ни.
Наступне словосполучення вжите в такому реченш — Янукович будуе «потьомтнську демократЮ» (Главред, 14 вересня 2010) — побудоване за аналогом вщомого росшського фразеолопзма «потёмкинськие деревни», тобто «фасад-га, фальшив!, несправжш села». Цей висл1в був лексикал1зований: «потьомкшсью села» означае обман. У словосполученш потьомкгнська демократгя збер1гаеться самостшнють обох компонента. Конотащя зосереджена у слов! «потьомкшська», але вона властива даному слову тшьки у сполученш або з! словом «села», або, як у нашому випадку, з! словом «демократ!я». Таким чином, автор не тшьки дав характеристику демократ!!', а й показав як саме виявляеться ця фальшивють, нагадавши читачам вщповщш факти з ютори держави. Завдяки такому способу передач! думки шформаци, яку мае передати певна мовна одиниця, стае бшьше, вона глибша, об'емшша. Словосполучення виконуе не тшьки номшативну функщю, але й функ-щю передач! !нформац!!, збудника емоц!й тощо.
Останне словосполучення першо! групи вжите у такому реченш: С вс тдстави вважати, що стаття журнал1ста, яка викликала таю суперечки, виявилася сво-го роду сараевським пострЫом, тсля якого почалося неабияке протистояння всередиш росшського правлячого класу (День, 3 листопада 2009). Пряме значення цього словосполучення — «пострш, який пролунав у мши Сараево». Зпдно ютори це Сараевське вбивство, яке було використане Австро-Угорщиною ! Шмеччиною як привщ для военного нападу на Сербда, що поклало початок першш св!товш в> йш [10, Т. X., с. 31]. Т! асощаци, як! пов'язаш з цими под!ями, спочатку створили змют конотаци, а пот!м призвели до розвитку переносного значення, яке властиве словосполученню в цшому: «поштовх до чогось поганого, агресивного; провока-ц!я». На сьогодш конотац!я перетворилася на значення.
До друго! групи словосполучень зарахували такий випадок: Чи став гстгв-ншим в1д цгег ложки «зелених» бочковий шформацшний дьоготь, який щодня з натиском, що заслуговуе на краще застосування, постачався минулого тижня з Москви? (День, 12 травня 2010). Це алюз!я на вщому приказку про те, що «Ложка дьогтю здатна зшсувати бочку меду». Автор переставив об'еми дьогтю ! меду у вихщному фразеолопзм!, де ложки дьогтю було достатньо, щоб зшсувати цшу
бочку меду. В результат такого витлумачення вимальовуеться абсолютно контрастна картина тш, яку передае вихiдний фразеологiзм, що нi в якому разi бочку дьогтю не врятуе мед. Тобто велику юльюсть iнформацiйного бруду вже неможли-во очистити нiчим.
До останньо! групи словосполучень зарахували такий випадок: Втгм, якщо серйозно, то першотравневi клоунади починають набридати, нав1ть попри цьо-гор1чт новацИ (День, 12 травня 2010). Якщо розглядати слова, яю входять до складу цього словосполучення, окремо, то слово «першотравневий» мае конотащю, тому що воно не тшьки означае характеристику за календарним часом, але й мю-тить у собi нагадування про важливе свято радянських чашв з яскравим щеолопч-ним забарвленням. Типовi словосполучення з цим словом, що активно вживалися ще не так давно, це: першотравнева демонстращя, першотравневi лозунги. 1нший компонент словосполучення — «клоунада» — не мае конотаци. Проте результатом об'еднання цих лексем в одне словосполучення е яскрава експресившсть, що базу-еться на поеднанш конотаци слова «першотравневий» з прямим значенням лексе-ми «клоунада». Очевидно, що слово «клоунада» вжите замiсть слова «демонстращя».
Зiбраний та опрацьований матерiал свiдчить про те:
1) базою для появи конотаци у 80% вщсотюв випадюв виступае саме шформа-цiя з iсторi!, потiм ще лiтература, фольклор, традицiя;
2) залучеш до аналiзу словосполучення — це: а) абсолютно новi (колективний Брежнев, Сараевський постры, бочковий ¡нформацтний дьоготь); б) трансформа-цiя вже вщомих словосполучень, шляхом замiни одного з компонента (червнев1 тези Януковича; потьомюнська демократ1я, першотравнев1 клоунади).
Виявилися таю особливост само! конотащя:
а) вона тшьки шформативна або iнформативна значною мiрою (потьомкгнська демократ1я, сараевський постры, червнев1 тези Януковича);
б) вона експресивно забарвлена (першотравнев1 клоунади);
в) вона бшьше спираеться на знання про юторичш поди та юторичних ошб нiж на алюзi! на лтературно-фольклорш факти та асоцiацi! з традищями певного народу.
Таким чином, проведене дослщження ще раз пiдтвердило, що шформащя з культурно-iсторично! сфери життя людини вiдiграе значну роль у формуванш до-даткових значень окремих ^в та цiлих словосполучень.
Л^ература
1. Вгталш К. I. Мова у контекст культури. Монограф1я. — Ки!в — 1вано-Франк1вськ, 2008.
2. Вгталш К. I. Украшська лшгвокультуролопя: Навч. поаб. — К., 2008.
3. Голянич М. I. Внутршня форма слова 1 дискурс: Монограф1я. — 1вано-Франк1вськ, 2007.
4. Гриценко П. Ю. Мова як акумулятор культури 1 одна з форм и вираження // Мов1 1 культура. — К., 1986.
5. Костомаров М. I. Слов'янська м1фолопя. — К., 1994.
6. Потебня А. А. Мысль и язык // Потебня А. А. Слово и миф. — М., 1989.
7. Потебня А. А. О доле и сродных с нею существах // Потебня А. А. Слово и миф. — М., 1989.
8. Потебня А. А. О некоторых символах в славянской народной поэзии // Потебня А. А. Слово и миф. — М., 1989.
9. Телия В. Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. — М., 1986.
10. Укранська радянська енциклопедiя. — К., 1980. T.V.
Ма Яньфей. Коннотативно маркированные словосочетания как объект лингвокультурологического исследования (на материале современных украинских газетных текстов).
В статье рассмотрена коннотация словосочетаний, извлечённых из современных украинских газетных текстов, а также исследована роль культурной информации в создании коннотации.
Ключевые слова: коннотация, лингвокультурология, словосочетание.
Ma Yanfey. Connotative marked phrases as the object of lingocultural research (based on modern Ukrainian newspaper texts).
The article examines connotation of the phrases, which are used in the modern Ukrainian language newspapers, as well as the role of culture information for connotation formation.
Key words: connotation, lingocultural studies, phrase.
Статья поступила в редакцию 8 октября 2010 г.
