CC BY
31
УДК 340.12
Антонша Токарська
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", доктор юридичних наук, професор кафедри теори та фшософп права ninatokarsky@gmail. com
КОМУШКАТИВШ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ РАЦ1ОНАЛЬНОСТ1 ЯК СКЛАДОВА НАЦ1ОНАЛЬНО1 БЕЗПЕКИ
© Токарська А., 2017
У процеа розбудови правового сусшльства модель оргашзацн зв'язкiв державних установ з громадськктю все бшьше набувае двостороннього (дiалогiчного) характеру, однак все ще залишаеться асиметричною у плаш захисту нац1оиальиих iнтересiв: акцент у нш поки що змщено в бiк прiоритетностi iнтересiв влади над iнтересами громадян, що створюе низку цшком зрозумiлих бар'ерiв пщ час налагодження згаданих зв'язкiв. Актуалiзуеться переосмислення щеТ комушкативноТ моделi в напрямп симетризацн та врiвноваження iнтересiв громадян з iнтересами держави.
Ключовi слова: нацiональна безпека; правова комушкащя; рашоналпатя взаемодн; правове суспiльство; "пбридний" наступ.
Антонина Токарская
КОММУНИКАТИВНАЯ РАЦИОНАЛЬНОСТЬ КАК СОСТАВЛЯЮЩАЯ НАЦИОНАЛЬНОЙ БЕЗОПАСНОСТИ
В процессе развития правового общества модель организации связей государственных учреждений с общественностью все больше приобретает двусторонний (диалогический) характер, однако все еще остается асимметричной в плане защиты национальных интересов: акцент в этой модели пока смещен в сторону приоритетности интересов перед интересами граждан, что создает ряд вполне понятных барьеров при установлении упомянутых связей. Актуализируется переосмысление этой коммуникативной модели в направлении симметризации и уравновешивания интересов граждан с интересами государства.
Ключевые слова: национальная безопасность; правовая коммуникация; рационализация взаимодействия; правовое общество; "гибридный" наступ.
Antonina Tokarska
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Theory and Philosophy of Law
Sc. D., Prof.
RATIONALITY AS A PART OF NATIONAL SECURITY
In the process of building society model of legal relations of public institutions with public becomes more bilateral (dialogue) character, but still remains asymmetric in terms of
protection of national interests, the emphasis in this model is still biased towards the interests of the authorities to prioritize the interests of citizens, creating a series of obvious barriers to establishing these relationships. Updated rethink this model of communication and symetryzatsiyi towards balancing public interests with the interests of the state.
Key words: national security; legal communications; streamlining interaction; the legal community; "hybrid" approach.
Постановка проблеми. Проблема безпеки комушкацп набувае ваги як складова нацюнально1 безпеки, в ochobî яко1 - одне i3 ключових понять - вербальна правова норма, що забезпечуе комушкативну ефективнють у галузi правоохоронно1 дiяльностi. До цього часу не вивчено швективний характер мовлення як у юридичному, так i в лшгвютичному плаш. Образа дос не одержала фшософсько-правових ощнок у юридичнш практищ. Вщсутш чггко встановленi офiцiйнi норми толерантного функцюнування публiчного спiлкування та юридично1 вiдповiдальностi за 1хне порушення. Водночас правовi вiдносини через знеособлене владне стлкування односпрямованого характеру стали нерезультативними. Загострилася проблема особисто1 вщповщальносп обох сторiн комунiкативного процесу iз превалюванням владно1.
Аналiз дослiдження проблеми. Розвиток фшософсько-правово1 теорiï комунiкативноï ди грунтуеться на дослiдженнях класикiв фшософсь^' науки Платона, Арiстотеля, Цицерона. Маловивчений напрям професiйноï правовоï комунiкацiï вибудовуеться на сучаснш теорiï со-цiальноï дiï (Ю. Габермас, Х. Перельман, Г. Хааршер, М. ван Хоек, К. Ясперс). Конструктив 1'хнього свггобачення у галузi комунiкативноï фiлософiï полягае передуем у тому, що юридичний рацiоналiзм необхiдно вибудовувати на удосконалених ушверсальних правах людини, юридичнiй легггимацп влади, вiльному обговореннi моральних i полггичних альтернатив.
Мета статт - привернути увагу суспшьства до потреби рацiоналiзацiï дiалогу iз владою.
Виклад основного мaтерiaлу. Еволюцiйний розвиток суспшьства ставить на порядок денний оновлення вщомих методiв взаемодiï влади iз громадянами через прямий i зворотний зв'язок, проте у цшком шшому сутнiсному його наповненнi - осучасненш суверенiтету особистостi та ïï ств-вiдповiдальностi за правовi наслiдки у комушкативному процесi. Розширюючи та поглиблюючи права особи на iнформацiю, яю, на наш погляд, становлять основу права на комушкащю, позицiонуемо не лише односпрямоване право особи на доступ до шформацп. Щонайсуттевшим, на нашу думку, е розвиток та поглиблення цього доступу, який трансформуеться у таю комушкативш ди: право на ощнку одержано!' шформацп, ощнку дiяльностi владних структур та домагання справедливого виршення поставлених проблем, забезпечення вщкритосп й доступностi та вщповщальносп за комунiкацiю iз урахуванням позамовного контексту, взаемних зобов'язань щодо забезпечення правопорядку на засадах демократа.
Дебати щодо концепци комунiкативноï рацiональностi визрiвають на грунтi того, що "сьогодш традицiйнi теорiя i практика права все ще перебувають пiд сильним впливом концепцш демократiï i теорп держави ХУШ-Х1Х столiть". Новiшi адекватш часовi парадигми важко встановити, але вже можна простежити. Якщо право е ращональним i якщо ращональнють сприймаеться як комунiкативна рацiональнiсть, то право е комушкащею, i воно не може бшьше сприйматися в межах парадигми одновимiрноï рацiональностi [1, с. 8]. Комушкативна значущiсть стае багатовимiрною вiдповiднiстю змiстовi правовiдносин, мехашзмом 1хнього упорядкування.
Неналагоджена структура та специфша галузевого комунiкативного акту, правового дискурсу, детермшованого рiвнем розвитку держави, системою суспшьних стосункiв, вимагае адекватного трактування комушкативного ресурсу як частини державноï полiтики через призму сощально-полггичних та соцiально-економiчних проблем. Цi проблеми спонукають до видозмiн структури i форм комушкацп у суспшьнш дiяльностi. Серед дискусiйних питань, що стосуються правомiрностi дослiдження комунiкацiï, якi лише визрiвають у вiтчизнянiй фiлософсько-правовiй
наущ, зримо постають не тiльки методолопчш, соцiальнi проблеми, але й шшк суб'eктивiстськи осмислювана теорiя сощально! взаемоди, консервативно оцiнюванi вже вiдомi правовш науцi межi прав особи та и свободи (право на iнформацiю та способи його реалiзацп); апрюрно сформована теорiя суб'ективно-перцептивного засвоення почутого/написаного; несприйняття iнновацiйних трактувань теори взаемозв'язку (штеракцп) через недовiру до методiв i принципiв наукового аналiзу та його достовiрностi, а також, за висловом О. Резаева, через '^фолопзащю нашо! свщомосп".
Способи i методи вивчення стану правового комушкативного акту i дискурсу вик-ристалiзувалися на основi концептуальних схем аналiзу права як комушкацп [1]. Спектр ушх оцiнних елементiв спрямований на виявлення норми i 11 порушення у комушкативнш взаемоди "правник-громадянин". Неможливо обшти увагою "посередш" стани - мiж нормою i 11 порушенням, як становлять на практицi мету дослщницьких перспектив. Актуалiзувалось розроблення фундаментально! концепцп диференцшовано! оцiнки комунiкативних засобiв, яю викликають проблеми у мiжособистiснiй комушкацп (образи, погрози, злочинш спонукання) та 1хш вербальнi й невербальнi прояви, правовi наслiдки та санкцп, скероваш на унормування проблемних комунiкативних акпв.
Комунiкативна дiяльнiсть правникiв охоплюе змiстовi компоненти низки наук, якi у системному виявi визначають правовi засади ефективно! мисленнево-мовленнево! взаемодп комунiкантiв у правовш сфер^ На основi досягнень юридично! антропологи у новому свил постае проблема суверенiтету особистостi, якого повною мiрою можна досягти методами утвердження свободи комушкацп та порозумшня у дискурсивному проблемно непередбачуваному акт взаемозв'язку, що часто не е добровшьним.
Оскшьки демократичнi засади сусшльства передбачають право всiх суб'ектiв на одержання шформацп, то це право формуе основи права кожно! особи на комушкащю, а також гарантованють меж тако! комушкацп. Дуже важливо окреслити правовi основи санкцiонованого i несанкцюно-ваного комунiкативного зв'язку з метою захисту життево важливих штерешв особи i держави [9].
Дослщження дае змогу оцiнити мiру вщповщносп комушкативно! дiяльностi правникiв стандартам та загальнодемократичним правовим щнностям, викладеним у нащональному законодавствi та у мiжнародно-правових документах.
"Розв'язання фундаментальних проблем буття, життедiяльностi суб'екта у кризовому сустльсга, налагодження цивiлiзованого, ефективного правопорядку передбачае сутшсну змiну концепцil владно! дiяльностi: перехiд до охорони прав громадян. Вибудувана на засадах демократизацп стратепя i тактика дiй вимагае: а) змши засад дiяльностi правоохоронних оргашв з метою захисту прав громадян та служшня громадянам; б) змши мислення правниюв та громадян. На цьому шляху передбачено подолання обмежень прав громадян та авторитаризму у дiяльностi пращвниюв правоохоронних оргашв: виконання функцш репресивно! структури, послуговування лише власним досвщом дiяльностi, а не контактами з населенням, в основi яких передбачений реальний захист громадян та 1хшх конституцшних прав. Оскшьки реформоваш правоохороннi органи повиннi виконувати волю сусшльства, то створення комушкативно! системи взаемоди може рацiоналiзувати формування правових взаемостосунюв у державi та у свт.
У планi окреслених досл1дницьких напрямiв виникае цiлком закономiрне питання щодо залежностi комунiкативних процешв та способiв ххньо! органiзацil вщ правових, соцiально-економiчних, психологiчних, аксюлопчних, етичних, лiнгвiстичних та iнших сощокультурних факторiв.
Назрiла низка проблем правового регулювання та вдосконалення масово! комушкативно! дiяльностi правоохоронних iнститутiв. Йдеться про труднощ^ викликанi колiзiями: з одного боку, орiентацiею на зняття комушкативних бар'ерiв i максимальне розширення свободи комушкацп, а, з шшого боку, - потребою в обмеженш ще! свободи в iнтересах збереження громадського порядку в умовах вшни, з метою забезпечення мирного суспшьно-державного дiалогу i безапеляцiйного однозначного протистояння ворожш комунiкацi! у ходi гiбридно! вшни.
Мгшстерство гнформацШно! полтики цшком осторонь цих процеав. Ворожа пропаганда, на жаль, die повсюдно i нестримно.
Оскшьки проблема синтезу теори права та теорп комушкацп належно не актуалiзована, то виправдана доцшьнють пошуку комушкативних механiзмiв функцiонування права, а також шляхiв удосконалення його реалiзащi засобами комушкативно! дiяльностi.
Оптимiзацiя регулювання суспшьних вiдносин у сферi комушкацп потребуе едино! системи, яка, на жаль, поки що не створена.
1стотною, на наш погляд, прогалиною у позищонованш цариш залишаеться аналiз специфши проблем змiни правового регулювання та шляхiв удосконалення галузево! комунiкацii у сферi права i правоохоронно! дiяльностi. До того ж комунiкативна дiяльнiсть потребуе вивчення у контекстi функцюнування суспшьства як динамiчного системного утворення, що самооргашзуеться через нормативну регулящю, оскiльки здебiльшого зазначений зрiз проблеми залишаеться поза увагою дослiдникiв.
Потрiбна допомога практикiв-урядовцiв. Вона зводиться не лише до екранно! медiа-експертизи без глибокого аналiзу проблем у державу а що найважливiше - до гостро! потреби формулювання конструктивних дш та iдей щодо виходу iз суспiльноi кризи у комушкативному мисленнi членiв суспiльства, а за ним - i в дiяльностi нашо! влади. Спiльна комунiкативна суб'ект-суб'ектна iнтеракцiя замiсть суб'ект-об'ектного впливу на суспшьство створить умови дiалогу конструктивно! едностi протистояння вороговi.
Комушкащя як фактор сприяння руховi до правового суспшьства та нащонально! безпеки е чинником трансформацп "монолопчно!" системи взаемодп мiж владою та суспшьством на '"щалопчну". В ii межах встановлюються та множаться канали двостороннього зв'язку владних структур з населенням, що дае змогу перейти вщ "шструментально!" до "комушкативно!" моделi прийняття полiтико-правових рiшень.
Унормування комунiкативних дш у конфлiктних ситуацiях потребуе розширення та деталiзацii правових наслiдкiв у разi негативного впливу цих дш на емоцiйно-психологiчний стан особи; потрiбна критерiальна шкала встановлення вiдповiдальностi за шкщливий пропа-гандистський вплив на здоров'я громадян, вживання ненормативно! та образливо! лексики залежно вiд ступеня вияву ii iнвективностi. Останнiй визначаеться чотирма базовими параметрами: комушкативною iнтенцiею, мовними засобами, емоцшно-експресивною реакцiею та узуальними функщями iнвективних (образливих) слiв.
Правомiрний дiапазон комунiкативноi дiяльностi може бути узаконеним чи обумовленим вщповщними комушкативними кодексами та правилами контролю галузево! комушкацп. Суб'ектами права на комушкащю можуть виступати не лише юридичш особи й державш фонди, а й громадяни та !хш об'еднання.
Особливо! дослщницько! уваги та удосконалення потребуе правова регламентащя взаемозв'язюв правоохоронних оргашв з населенням. Досi не юнуе едино! системи норм регулювання ще! комунiкативноi сфери, через що вщсутня належна протидiя таким негативним формам впливу, як психiчне насильство, тиск, перевищення влади, погрози, шдбурювання, та iншим видам комунiкативноi агреси; незадовiльним е стан унормування дш правоохоронцiв у екстремальних ситуацiях, кшьюсть яких вiдчутно зростае. Отже, компенсащя цих законодавчих прогалин мае стати одним з прюритетних завдань у згаданому правотворчому напрям^
Для удосконалення правового регулювання галузево! масово! комушкативно! дiяльностi конче потрiбна законодавча сучасна нормативiзацiя iнформування мас-медiа матерiалами досудового слщства, обов'язкове визнання вини щодо повщомлення та поширення неправдиво! шформацп у формi "злого умислу", вщповщальносп за розголошення iнформацii про особу без ii згоди, уточнення правомiрних меж використання та оприлюднення архiвних матерiалiв (оскiльки цi межi мають визначатися не лише режимом секретносп) тощо.
Унесення пропонованих змш та доповнень до чинного шформацшного законодавства спри-ятиме демократизацп суспiльного порядку та активiзацiï взаeмодiï громадян i3 правоохоронними органами.
Висновки. У правовш площиш окреслених проблем залишасться актуальним фшософсько-методолопчний аналiз взаeмозалежностi правосвiдомостi та оргашзацп правовоï реальностi (суспiльних вiдносин, що тдлягають правовому регулюванню). У зв'язку з цим щкавим е дослщження специфши та факторiв пiдвищення ефективносп галузевоï правовоï комунiкацiï, в якш комунiкативнi дй' розглядаються не лише як акти шформацшного обмшу, а, насамперед, як способи досягнення самооргашзацп сусшльства, а також обгрунтування i^ï систематичного унормування комунiкацiï та ïï галузевих специфiкацiй.
Актуалiзуеться вивчення комунiкативноï соцiодинамiки як онтологiчного (суспшьно-буттевого) джерела правотворення, а також симетризованоï комунiкативноï моделi органiзацiï та регулювання вiдносин мiж правоохоронними органами та громадсьюстю.
Особливо вiдчутна необхiднiсть окреслення шляхiв удосконалення правових основ i механiзмiв галузевоï масовоï комунiкативноï дiяльностi та критерiальних вимiрiв ефективностi правовоï комунiкативноï дiяльностi.
1. Hoecke Mark van. As Communications Act / Mark van Hoecke. - Oxford - Portland Oregon, 2002. - 224 p. 2. Hoffmann L. Kommunikation vor Gencht / L. Hoffmann. - Tbingen, 1983. - 409 s. 3. Human Communication / Michael Burgoon, Frank Hinsaker, Edwin I. Dawson. - Thousand Oaks, London, New Delhi, 1994. - 376 p. 4. Law enforcement communication and community / H. Giles, M. Chernikoff Anderson, T. Knutson, M. Linda Arroyo, E. R. Maguire, W. Wells, K. Tuffin. - S. Barbara, 2002. - 265 p. 5. PiKep П. Право i справедливiсть / П. PiKep; пер. з фр. - К. : Дух i лтера, 2002. -216 с. 6. Романов С. Ю. Обман як cnoci6 злочинног дiяльностi : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.08 / С. Ю. Романов ; Утверситет внутрштх справ. - Х., 1998. -15 с. 7. Романов С. Ю. Обман як споаб злочинног дiяльностi / С. Ю. Романов // Право Украгни. -1997. - № 12. С. 87-89. 8. Руднев В. Словарь безумия / В. Руднев. - М. : Независимая фирма "Класс", 2005. - 400 с. 9. Токарська А. С. Комумка^я у правi i правоохоронтй дiяльностi / А. С. Токарська. - Львiв, 2005. - 283 с.
REFERENCES
1. Hoecke Mark van. As Communications Act /Mark van Hoecke. - Oxford. Portland Oregon, 2002. 224 p. 2. Hoffmann L. Kommunikation vor Gencht / L. Hoffmann. Tbingen, 1983. 409 p. 3. Human Communication / Michael Burgoon, Frank Hinsaker, Edwin I. Dawson. Thousand Oaks, London, New Delhi, 1994. 376 p. 4. Law enforcement communication and community / H. Giles, M. Chernikoff Anderson, T. Knutson, M. Linda Arroyo, E. R. Maguire, W. Wells, K. Tuffin. S. Bar-bara, 2002. 265 p. 5. Riker P. Pravo i spravedlyvist' [Law and Justice] Kiev : Dukh i litera Publ, 2002. 216p. 6. Romanov S. Yu. Obman yak sposib zlochynnoyi diyal'nosti : avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. yuryd. nauk : 12.00.08 [Deception as a means of crime] Universytet vnutrishnikh sprav. Kharkiv, 1998. 15 p. 7. Romanov S. Yu. Obman yak sposib zlochynnoyi diyal'nosti [Deception as a means of crime] Pravo Ukrayiny. 1997. No 12. pp. 87-89. 8. Rudnev V. Slovar' bezumyya [Dictionary of insanity]. - Moskow : Nezavysymaya fyrma "Klass" Publ, 2005. 400 p. 9. Tokars'ka A. S. Komunikatsiya u pravi i pravookhoronniy diyal'nosti [Communication of law and law enforcement] L'viv, 2005. 283 p.
Дата надходження: 14.03.2017 р.
