CC BY
14
СТОМАТОЛОГ1Я
DOI 10.31718/2077-1096.19.1.84 УДК 616. 833.17 - 002.2 - 071
AeemiKoe Д.С., Буханченко О.П., ваницька О.С., Гаврильев В.М., Скрипник В.М. КОМПЛЕКСНЕ ОБСТЕЖЕННЯ
ПАЦ16НТ1В 13 ПАТОЛОГ1ЧНИМИ РУБЦЯМИ ОБЛИЧЧЯ
Украшська медична стоматолопчна акаде1^я, м. Полтава
Вступ. Активiзацiя проблеми д'агностики патолог'чних руб^в шюри голови та шиУ обумовлена значною частотою виникнення саме патолог'чних рубцевозмнених тканин. Досить часто па^ен-ти з пaтологiчними рубцями потребують психолог'1чно'У реабШтацИ. Метою нашого досл'дження e пдвищення ефективностi лкування руб^в шк'ри обличчя шляхом визначенню певного типу руб^в та урахування психолог'чного стану патента. Мaтерiaли та методи. nid нашим спостереженням знаходилось 60 осб ¡з рубцями голови та шш вком 20-50 рок'т (середнй вк 31,2 ± 11,1 р/'к). Кр1'м того, у досл'дження були залученi 20 здорових ос/б (середнй вк 30,9 ± 10,7 рок'т). Кл/н/чне обстеження пащент'т доповнювалось методом цифрово'У в'зуал'зацИ грaфiчних зображень у системi RGB в про-грaмi Adobe Photoshop. Нев'д'емною складовою клЫчного обстеження пaцieнтiв з рубцями голови i шш було детальне вивчення Ухн/'х iндив'дуально-особист'юних характеристик. У досл'дженнi були використaнi методика д'агностики самопочуття активностi та настрою «САН»; опитувальник нервово-псих'чного напруження та «1нтегративний тест тривожностi». Результати обстеження. При застосуваннi системи кольорiв RGB виявлено статистично достов'1рн'1 дан в'дм'нностi в циф-рових показниках кольорово'У забарвленост'1. Встановлено, що всi показники iнтенсивностi спектрального випромнювання мають тенденцю до зниження: так показник червоного кольору мае те-нден^ю до зниження у середньому на 4 одини^, так як i у показника зеленого спектру. Середн зна-чення зниження показника iнтенсивностi синього кольору дор'тнюе 10 одиниць. Психоемоцiйнi ста-ни при наявност'1 патолог'чних руб^в мають специф/'чнi особливост'1, що в'др'зняють Ух в'д психо-емо^йних станв здорових осб. Знaчущi в'1дм'1нност'1 емо^йних станв пaцieнтiв в'д емо^йних ста-нв здорових 1ндив '1д '1в виявляються як ктькюно (б'тьш висок показники б'тьшост'1 досл'джуваних па-раметр'т), так i яксно (нше сп'тв 'дношення компонент'¡в у структур'1 емо^йного стану). Отримaнi дан св'дчать про те, що па^енти з пaтологiчними рубцями схильнi реагувати на психотравмуючу ситуацю (у тому числ'1 - на ситуацю хвороби) нтенсивними переживаннями фiзiологiчного та психолог'чного дискомфорту, пригнiченим настроем, нервово-псих'чним напруженням, виникненням тривожно-помисливих станв, гiперболiзaцieю на негативному емо^йному тлi суб'ективно'У симптоматики та похондричый фксацИ на нш. Висновки. Застосування системи RGB в дiaгностицi патолог 'чних руб^в шк'ри обличчя дае можлив 'ють достов 'рно визначити тип рубця, а залежно в 'д типу обрати оптимальний метод терап'УУ. Включення до комплексного обстеження психод'агнос-тичних метод 'т е достатньо доцльним i дае змогу створення комплексного пдходу у лкуванн па-толог'чних руб^в.
Ключев1 слова: патолопчж рубц1, д1агностика, система RGB, шдивщуально-особистюж характеристики.
йозних психоемоцшних розладiв па^енпв у ви-глядi зниження самооцшки, тривоги, депресп, попршення со^альноТ' адаптацп в сусптьств^ що, в свою чергу, негативно впливае на подальше лкування [2].
Незважаючи на наявнють широкого спектру методiв та засобiв для профтактики i лкування патолопчних руб^в, досягти оптимального есте-тичного результату у кожному ключному випад-ку вдаеться не завжди. Розробка профтактично-лкувальних алгоритмiв утруднена у зв'язку з му-льтифакторнютю патогенезу патолопчних руб^в та невизначенютю критерпв диферен^альноТ дiагностики Тх видiв [3]. Незважаючи на ютотш патогенетичн та морфолопчы вщмшносп руб-^в, нерщко Тх рiзновиди кл^чно мають подiбнi риси, що призводить до значноТ ктькосп дiагно-
Вступ
За останн 20 рош у бтьшосп краТн бвропи значно збтьшилась ктькють звернень па^етчв iз рубцями голови та шиТ. Це пояснюеться як зростанням косметичних вимог сучасного сусш-льства, так i збтьшенням у загальнш структурi рубцевих дефек^в саме патолопчних руб^в. Спе^алюти видтяють рiзноманiтнi фактори, що призводять до Тх розвитку, головними серед яких можна назвати дисфункцш ендокринноТ системи, iмунологiчнi порушення, генетичн фактори, недостатнють мiкроелементiв i в^ам^в, п-пошю тканин i порушення мiкроциркуляцiТ тощо. Але у бтьшосп випадш визначити основну причину утворення патолопчних руб^в не вдаеться [1]. Необхщно зазначити, що рубщ якi роз-ташовуються на обличчя стають причиною сер-
АктуальН проблеми сучасно! медицины
стичних помилок.
Створення бази цифрових фотографiй нате-пер е невiд'eмною частиною роботи xipypra стоматолога та щелепно-лицевого xipypгa. При великому цифровому збтьшенш на екpaнi моыто-ра вiзyaлiзyеться сiткa, яка складаеться з трьох основних кольоpiв (red, green, blue), як в обчис-лювальнш теxнiцi вимipюються числами в межах вщ нуля до двохсот п'ятдесяти п'яти. Ця найпро-стiшa модель вiзyaлiзaцiТ кольоpiв мае назву си-стеми RGB. Пеpшi позитивнi результати викори-стання даного неiнвaзивного методу в медицин вiдкpивaють шиpокi можливост його застосу-вання i для визначення певного виду рубця.
Необхщно вщзначити, що бiльшiсть pобiт, присвячених дiaгностицi та лiкyвaнню pyбцiв, придтяють увагу впливу безпосередньо на область самого рубця. При цьому питання вивчен-ня психоемоцшного стану, що грае важливу роль в процесах регенерацп тканин при проведены реконструктивних операцш, залишаеться поза увагою дослiдникiв [4,5].
З огляду на важливють комyнiкaтивниx функ-цiй обличчя не може не хвилювати досить низь-ка pезyльтaтивнiсть усунення рубцево-змшених тканин щелепно-лицевоТ дiлянки. Саме тому розробка ч^кого алгоритму комплексного обсте-ження ^еТ категорп пaцiентiв набувае особливого значення для визначення тактики Тх лкуван-ня.
Мета дослщження
Оптимiзaцiя лiкyвaння пaцiентiв iз рубцями шкipи обличчя завдяки визначенню певного типу pyбцево-змiненоТ тканини на основi застосуван-ня методу цифровоТ вiзyaлiзaцiТ гpaфiчниx зо-бражень, а також введенню в дiaгностичний алгоритм детального вивчення Тхых шдивщуально-особистiсниx характеристик.
Матерiали та методи
Пщ нашим спостереженням знаходилось 60 оаб iз рубцями голови та шиТ вiком 20-50 pокiв (середнш вiк 31,2 ± 11,1 рк), якi звернулись з метою усунення рубцевозмшених тканин до ще-лепно-лицевого вщдтення ПолтавськоТ облас-ноТ кшычноТ лiкapнi iменi М.В. Склiфосовського. ^м того, у дослiдження були залучен 20 здо-рових осiб, в^браних iз урахуванням вщповщ-ностi статевовковим показникам дослiджyвaниx клiнiчноТ групи (середнш вк 30,9 ± 10,7 рош).
Клiнiчне обстеження пaцiентiв доповнюва-лось методом цифровоТ вiзyaлiзaцiТ гpaфiчниx зображень у системi RGB в пpогpaмi Adobe Photoshop. Нами проведено дослщження розпо-дiлy кольорових констант червоного (R), зеленого (G) та синього кольоpiв (B) у 4 точках: Т1 - дь лянка штактноТ шкipи, Т2 - медiaльний край рубця, Т3 - дистальний край рубця та Т4 - дтянка середньоТ зони рубця.
Невщ'емною складовою клiнiчного обстеження па^етчв з рубцями голови i шиТ була дета-
льне вивчення Тхых iндивiдуально-особистiсних характеристик. У дослщженн були використанi методика дiагностики самопочуття активност та настрою «САН» (В.А. Доскш та iн.); опитуваль-ник нервово-психiчного напруження (Т.А. Нем-чин) та «1нтегративний тест тривожностЬ (А.П. Бизюк, Л.1. Вассерман, Б.В. 1овлев) [6,7]. Опиту-вальник «САН» призначений для диферен^аль-ного самооцiнювання «тутч-тепер» функцюна-льного стану за параметрами самопочуття, ак-тивностi та настрою. САН е таблицею, що складаеться з 30 пар ^в, як вiдображають дослн джуванi особливост психоемоцiйного стану. До-слiджуваний мае оцшити за 7-бальною шкалою ступшь вираженостi кожноТ ознаки. Кiлькiсний результат е сумою первинних балiв або Тхне се-редне арифметичне.
Опитувальник нервово-психiчного напруження виявляе ступшь вираженостi напруженостi соматичних та нервово-психiчних резервiв лю-дини. Опитувальник складаеться з 30 пунк^в, кожний з яких вщображае певну ознаку нервово-психiчного напруження за трьома рiвнями вира-женостi (повна вiдсутнiсть, незначн прояви, надмiрна вираженiсть). 1нтегративний тест три-вожностi спрямований на дослщження рiвня си-туативноТ (реактивно!) та особистюноТ (як особи-стiсно-типологiчноТ характеристики) тривожностк Методика складаеться з двох основних шкал -ситуативно' (СТ-С) та особистюноТ (СТ-О), - ко-жна з яких мютить по 15 тверджень. Окрiм цього, кожна з цих шкал мютить по 5 додаткових субшкал, як дозволяють розкрити змютовий характер самооцшки афективного стану, що визнача-еться тестом («Емоцшний дискомфорт», «Асте-нiчний компонент тривожностi», «Фобiчний компонент тривожностЬ, «Тривожна оцiнка перспе-ктиви», «Соцiальна реакцiя захисту»). Пщ час тестування дослiджуваний мае оцшити себе за ступенем вираженост ознаки (перша шкала) та за частотою ТТ прояву (друга шкала), послугову-ючись 4-бальною градацiею вiдповiдей. Отрима-нi сирi бали переводяться в стандартну шкалу станайшв.
Статистичний аналiз даних обстеження (t-критерiй Стьюдента) здiйснювався за допомогою пакету статистичних програм SPSS 20.0 for Windows.
Результати до^дження та Тх обговорення
Аналiзуючи отриманi данi, нами створено стандартизовану таблицю цифрових значень розподту кольорових компонент в системi RGB (Табл. 1). Встановлено, що при вiзуалiзацiТ гiпертрофiчних та келоТдних руб^в вiдмiчаються статистично достовiрнi вiдмiнностi в цифрових показниках Тх кольоровоТ забарвленосп, що може слугувати важливим критерiем Тх дiагностики.
Всi показники штенсивносп спектрального випромiнювання мають тенденцш до зниження: так, показник червоного кольору мае тенденцш до зниження у середньому на 4 одиниц^ так як i
у показника зеленого спектру. Середы значення зниження показника штенсивносп синього ко-льору дорiвнюe 10 одиниць. Таким чином, на спектральну кольорову характеристику штактно'Т шкри залежно вщ умов освптпеносп грае спектр синього кольору.
Необхщно вщм^ити те, що штенсивнють за-барвлення трьома кольорами в системi RGB у
термiнальних точках рубця та його середин мае рiзнi показники, саме тому, при Т'х консервативному лiкуваннi концентрацшний градiент розчину препарату, який водиться в товщу рубця може бути рiзним, це обумовлюе економiчну доцть-нiсть такого лiкування та було доведено пода-льшими лабораторними та кл^чними дослн дженнями.
Таблиця 1.
Показники розподлу кольорових KOMnoHeHmie в cucmeMi RGB
Яюсть освiтлення Т. 1 Гiпертрофiчний рубець КелоТ'дний рубець
Т. 2 Т. 3 Т. 4 Т.2 Т. 3 Т. 4
ЗУ R 179±4 184±2 180±2 181±2 186±3 185±2 187±2
G 126±3 135±3 126±3 128±3 130±3 132±3 135±3
B 108±6 116±5 111 ±5 112±5 112±5 115±5 117±2
Порiвняння усереднених показникв, отрима-них внаслiдок проведення методики САН у пацн ентiв iз гiпертрофiчними (ГР) та кело'Тдними руб-цями (КР), засвiдчив загальний низький рiвень Т'хнього самопочуття (М = 3,4; М = 3,8), низьку активнють (М = 3,7; М = 4,0) та пригшчений на-стрiй (М = 3,2; М = 3,3). Попри вщсутнють досто-вiрних вiдмiнностей за вказаними показниками у па^енпв з ГР та КР, виявлено статистично зна-чуще зниження середшх значень за шкалами «самопочуття» (М = 3,4; М = 6,3; p < 0,05) та «настрш» (М = 3,7; М = 6,7; p < 0,05) у пацiентiв з ГР, а також за шкалою «настрш» (М = 3,3; М = 6,3; p < 0,05) у па^ешчв з КР порiвняно зi здоро-вими дослiджуваними.
Спираючись на отриман данi, можна припус-тити, що наявнють патологiчних рубцiв зумов-
Пoрiвняльнuй .
люе виникнення у па^енпв генералiзованого та вiдносно тривалого емоцшного стану негативно'! модальностi. Астешчний, гнiтючий характер такого емоцшного стану-настрою може бути пояснений особливостями штерпретаци, оцшки пацн ентами власного ттесного здоров'я та прогнозом його динамки, що вщповщним чином вщби-ваеться на Т'хньому переживаннi фiзюлоriчноТ та психолопчноТ комфортност (самопочуттi) та на перебiгу Т'хньоТ активностi, спрямованоТ на пiд-тримання та перетворення життево важливих зв'язкв iз оточуючим свiтом.
Мiж групою пацiентiв iз ГР та КР та здорови-ми дослiджуваними отримано статистично зна-чущi вiдмiнностi за низкою показниш (Табл. 2).
Таблиця 2
iз показниюв тривожно^ хворих та здорових дослiджуваних
Показники тривожностi Середнi показники, станайни
Здоровi особи ГР КР
Загальний рiвень ситуативно''' тривожностi 5,1** 7,3** 7,8**
Емоцiйний дискомфорт 5,2* 5,9* 6,9*
Астенiчний компонент тривожност 5,6* 6,4* 7,2*
Фобiчний компонент тривожностi 5,4** 5,2** 7,2**
Тривожна оцшка перспективи 5,4** 5,2** 7,2**
Соцiальна реакцiя 4,3* 5,1* 5,4*
Загальний рiвень особистюноТ' тривожностi 5,0** 6,7** 7,1**
Емоцiйний дискомфорт 4,5* 5,5* 6,7**
Астешчний компонент тривожност 4,4* 5,1* 5,5*
Фобiчний компонент тривожност 5,6** 5,4** 7,2**
Тривожна оцiнка перспективи 4,8** 6,5** 7,1**
Со^альна реакцiя 4,3** 5,9** 5,9**
* - статистично значущ вiдмiнностi з здоровими особами I
**- статистично значущi вiдмiнностi зi здоровими особами I Як свщчать наведет в таблиц даы, па^енти з патолопчними рубцями е бтьш тривожними порiвняно зi здоровими дослiджуваними. Вони загалом схильн до переживання тривоги, не-впевненосл, безпорадностi, дифузного, безпре-дметного страху, особливо в ситуа^ях невизна-ченосп, очiкують несприятливий розвиток подiй, з побоюванням ставляться до майбутнього. У психолопчнш структурi тривожностi таких па^е-нтiв виявлений високий рiвень емоцшного дискомфорту та напруженосп, незадоволенють життевою ситуацiею, пiдвищена сенситивнiсть, астешчнють, кволiсть, пасивнiсть та швидка
p < 0,05 p < 0,01 втомлюванють.
У ходi дослiдження також виявлена вщмш-нiсть за рiвнем нервово-психiчного напруження пацiентiв з патолопчними рубцями та здорових оаб. Так, у па^енпв з КР середнш показник не-рвово-психiчного напруження статистично зна-чущо вiдрiзняеться вiд середнього показника хворих з ГР (М = 55,8; М = 45,8; p < 0,05) та здорових дослщжуваних (М = 55,8; М = 43,7; p < 0,05). Це вказуе на значну моб^зацш нервово-психiчних ресурсiв таких па^етчв, пов'язану з яскраво вираженим почуттям загального фiзич-ного та психiчного дискомфорту, котре супрово-
АктуальН проблеми сучасно!' медицины
джуеться негативним емоцшним фоном, вщчут-тям безпорадносп, гострим очiкуванням невдачi, розладами психiчноТ дiяльностi (погiршення ува-ги, розумовоТ працездатностi, психомоторики тощо).
Психоемоцшш стани при наявност патолопч-них руб^в мають специфiчнi особливостi, що в^зняють Тх вiд психоемоцiйних станiв здоро-вих осiб. Значущi вiдмiнностi емоцшних станiв пацiентiв вiд емоцiйних стаыв здорових iндивiдiв виявляються як кшькюно (бiльш високi показники бiльшостi дослщжуваних параметрiв), так i якю-но (шше спiввiдношення компонентiв у структурi емоцiйного стану). Отриманi данi свщчать про те, що пацiенти з патолопчними рубцями схильнi реагувати на психотравмуючу ситуацш (у тому чи^ - на ситуацiю хвороби) штенсивними пе-реживаннями фiзiологiчного та психолопчного дискомфорту, пригнiченим настроем, нервово-психiчним напруженням, виникненням тривожно-помисливих сташв, гiперболiзацiею на негативному емоцшному тлi суб'ективноТ симптоматики та тохондричнш фiксацiТ на нiй.
Висновки
Таким чином, використання цифровоТ вiзуалi-зацп поверхнi рубцiв в системi rGb е ефектив-ним неiнвазивним методом, що дозволяе прово-дити диференцшну дiагностику певного виду ру-бця та оцшювати стан рубцево-змiнених тканин. Включення до комплексного обстеження па^ен-^в з рубцями голови i шиТ психодiагностичних методiв е достатньо доцтьним i дозволить ви-значити психокорекцшш заходи, спрямованi на формування позитивно!' мотивацп по вщношен-ню до лкування. Подiбний комплексний пщхщ до
Реферат
КОМПЛЕКСНОЕ ОБСЛЕДОВАНИЕ ПАЦИЕНТОВ С ПАТОЛОГИЧЕСКИМИ РУБЦАМИ ЛИЦА Аветиков Д.С., Буханченко О.П., Иваницкая Е.С., Гаврильев В.Н., Скрипник В.М.
Ключевые слова: патологические рубцы, диагностика, система RGB, индивидуально-личностные характеристики.
Введение. Активизация проблемы диагностики патологических рубцов кожи головы и шеи обусловлена значительной частотой возникновения патологических рубцо-изменённых тканей. Довольно часто пациенты с патологическими рубцами нуждаются в психологической реабилитации. Целью нашего исследования является повышение эффективности лечения рубцо-изменённой кожи лица путем определения типа рубцов с учетом психологического состояния пациента.
Материалы и методы. Под нашим наблюдением находилось 60 пациентов с рубцами головы и шеи в возрасте 20-50 лет (средний возраст 31,2 ± 11,1 года). Кроме того, в исследование были вовлечены 20 здоровых лиц (средний возраст 30,9 ± 10,7 лет). Клиническое обследование пациентов дополнялось методом цифровой визуализации графических изображений в системе RGB в программе Adobe Photoshop. Неотъемлемой составляющей клинического обследования пациентов с рубцами головы и шеи было детальное изучение их индивидуально-личностных характеристик. В исследовании были использованы методика диагностики самочувствие активности и настроения «САН»; опросник нервно-психического напряжения и «Интегративный тест тревожности».
Результаты обследования. При применении системы цветов RGB в программе Adobe Photoshop выявлено статистически достоверные данные различия в цифровых показателях цветной окраски. Установлено, что все показатели интенсивности спектрального излучения имеют тенденцию к снижению: показатель красного цвета имеет тенденцию к снижению в среднем на 4 единицы, как и у показателя зеленого спектра. Средние значения снижения показателя интенсивности синего цвета составляет 10 единиц.
Психоэмоциональные состояния при наличии патологических рубцов имеют специфические особенности, отличающие их от психоэмоциональных состояний здоровых лиц. Значимые различия эмоциональных состояний пациентов от эмоциональных состояний здоровых индивидов оказываются как
обстеження па^енпв з рубцями щелепно-лицево'Г област забезпечуе оптимальний вибiр методу терапп i досягнення максимального лку-вального ефекту.
Перспективи подальших дослщжень поляга-ють у бтьш глибокому вивченн рiзних в^фв ру-б^в щелепно-лицево'1 област та розробки на основi отриманих результат патогенетично об-фунтованого лкування.
Лтература
1. Avetikov DS, Trapova KhO. Porivnialna kharakterystyka efektyvnosti metodiv profilaktyky utvorennia patolohichnykh rubtsiv [Comparative characteristic of the effectiveness of preventing methods of pathological scars formation]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: Visnyk Ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii. 2013; (6):18 - 21. (Ukrainian).
2. Avetikov DS, Trapova KhO. Perevahy i nedoliky isnuiuchykh metodyk profilaktyky utvorennia patolohichnykh rubtsiv [Advantages and disadvantages of existing methods of preventing of pathological scars formation]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: Visnyk Ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii. 2013; (43):10 - 12. (Ukrainian).
3. Skrypnyk VM, Kaidashev IP, Shlykova OA, Avetikov DS, Polimorfizm G28197A>G henu elastanu vyznachaie skhylnist do utvorennia patolohichnykh rubtsiv [The polymorphism G28197A>G of the elastane gene determines the propensity to pathological scars formation]. Problemy ekolohii i medytsyny. 2012; (5-6): 61 -64. (Ukrainian).
4. Loza KhO, Stavytskyi SO, Loza YeO, Voloshyna LI, Avetikov DS. Klinichna kharakterystyka stanu rubtsevo-zminenykh tkanyn shkiry pislia operatsii [Clinical characteristic of the skin scar tissue condition after surgery]. Klinichna khirurhiia. 2016; (885):61 - 63. (Ukrainian).
5. Avetikov D, Loza K, Starchenko I, Marushchak M, Loza O. Ex-perimental-morfological substantion of exprediency to use the skin glue «Dermabond» for postoperative wound closure. 2015; (8): 90 - 93.
6. Timofeev AA. Rubcy: osobennosti klinicheskogo techenija i lechenija [The scars: features of clinical course and treatment. Sovremennaja stomatologija. 2008; (3): 70 - 83. (Russian).
7. Guller AE, Shehter AB. Klinicheskij tip i gistologicheskaja struktura kozhnyh rubcov kak prognosticheskie faktory ishoda lechenija [Clinical type and histological structure of skin scars as a prognostic factor for the treatment effect. Annaly plasticheskoj, rekonstruktivnoj i jesteticheskoj hirurgii. 2007; (4):19 -24. [Russian].
количественно (более высокие показатели большинства исследуемых параметров), так и качественно (другое соотношение компонентов в структуре эмоционального состояния). Полученные данные свидетельствуют о том, что пациенты с патологическими рубцами склонны реагировать на психотравми-рующую ситуацию (в том числе - на ситуацию болезни) интенсивными переживаниями физиологического и психологического дискомфорта, подавленным настроением, нервно-психическим напряжением, возникновением тревожно-мнительных состояний, гиперболизацией на негативном эмоциональном фоне субъективной симптоматики и ипохондрических фиксации на ней.
Выводы. Применение системы RGB в диагностике патологических рубцов кожи лица дает возможность достоверно определить тип рубца, а в зависимости от типа - выбрать оптимальный метод терапии. Включение в комплексное обследование психодиагностических методов достаточно целесообразно и позволяет создание комплексного подхода в лечении патологических рубцов.
Summary
COMPREHENSIVE EXAMINATION OF PATIENTS WITH PATHOLOGICAL FACIAL SCARS
Avetikov D.S., Bukhanchenko O.P., Ivanyts'ka O.S., Havryl'iev V.M., Skrypnyk VM
Key words: pathological scars, diagnostic, RGB system, individual personality characteristics.
Introduction. The urgency of the issue on diagnosis of pathological head and neck scars has resulted from a growing prevalence of pathological scars. Quite often, patients with pathological scars require psychological rehabilitation. The purpose of our study is to improve the effectiveness of the treatment of scars by identifying a specific type of scar and taking into account the psychological state of the patient. Materials and methods. Under our supervision, there were 60 people with head and neck scars aged 20-50 years (mean age 31.2 ± 11.1 years). In addition, the study involved 20 healthy individuals (mean age 30.9 ± 10.7 years). Clinical examination of patients was supplemented by digital imaging of graphic images in the RGB system in Adobe Photoshop. An integral part of the clinical examination of patients with head and neck scars was a detailed study of their individual personality characteristics. The study included the techniques to assess patients' general health condition, general activity and emotional state; a questionnaire for evaluating mental stress and the "Integrative Anxiety Test" was also used.
Results. By applying the RGB colour system, statistically significant differences in colour indices were revealed. It was established that all the indicators of intensity of spectral radiation tended to decrease: the red colour indicator tended to decrease on average by 4 units, the same was relevant for the green spectrum indicator. The average values of the reduction of the blue colour intensity were 10 units.
Mental and emotional states of the patients with pathological scars are characterized by specific features that distinguish them from the emotional state of healthy individuals. Significant differences in the emotional states between the emotional states of the patients and healthy individuals included both quantitative (higher rates of most of the investigated parameters) and qualitative parameters (different proportion of components in the structure of the emotional state). The obtained data testify that the patients with pathological scars tend to respond to the traumatic situation (including the situation of the disease) by intense feeling of physiological and psychological discomfort, depressed mood, mental stress, anxiety, hypochondria, exaggeration of negative experience.
Conclusions. The application of the RGB system in the diagnosis of pathological scarring in the face allows us to reliably determine the type of scar, and depending on the scar type to choose the optimal method of the therapy. Inclusion in the comprehensive examination of psychodiagnostic methods is sufficiently feasible and can contribute to the development of an integrated approach in the treatment of pathological scars.
