DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-243-246 УДК 617.51/53-003.92:616-07-037
Аветков Д. С., Буханченко О. П., ваницька О. С., Гаврильев В. М., Бойко I. В.
СУЧАСНИЙ П1ДХ1Д ДО ВИБОРУ МЕТОД1В ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ
13 ПАТОЛОГ1ЧНИМИ РУБЦЯМИ ШК1РИ ГОЛОВИ ТА ШШ
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слiдними роботами. Робота е фрагментом науко-во-дослщних робiт Вищого державного навчаль-ного закладу «Укра!нська медична стоматологiчна академiя» МОЗ Укра1ни: «Алгоритм хiрургiчного та консервативного л^вання хворих, що мають кос-метичнi дефекти тканин щелепно-лицево! дiлянки, iнволюцiйний птоз шкiри обличчя та ши!, больовi синдроми обличчя, та профiлактики утворення па-толопчних рубцевозмiнених тканин», № державно! реестраци 0114U001910, 2014-2018 рр.
Вступ. Невiд'емною проблемою пластично! та реконструктивно! хiрургi! е утворення патологiчних рубцiв щелепно-лицево! дтянки. До тапер залиша-еться не виршеним питання прогнозування щодо формування певного типу майбутнього рубця. За останн десятилiття простежуеться пщвищений ш-терес до проблеми утворення рубцево-змшених тканин в щелепно-лицевм дiлянцi, це викликано зростаючою поширенютю даного захворювання серед населення [1,6,7]. Обсяг шформаци щодо причин та мехаызму виникнення патологiчних руб-^в шкiри останнiм часом значно збтьшився, проте бiльшiсть гiпотез не перевiренi на людському орга-нiзмi [4,5]. У пластичнм хiрургi! знання про методи профтактики, дiагностики та адекватне лкування патологiчних рубцiв, представляють особливе зна-чення, оскiльки патологiчнi рубц часто мають не-контрольований перебщ складно пiдцаються л^-ванню, i схильнi до рецидиву [2, 3, 8,9,10].
Метою нашого дослiдження е пщвищення ефективностi лiкування рубцiв шюри обличчя за-вдяки визначенню певного типу рубцево-змшено! шкiри голови i ши!, шляхом використання методу цифрово! вiзуалiзацi! графiчних цифрових зобра-жень, а також з використанням ультразвукового до^дження.
Завданням нашого дослiдження: було встанов-лення ехогенних вiдмiнностей патологiчних руб^в у порiвняннi з iнтактною шюрою за допомогою уль-тразвукових хвиль. Використовуючи систему RGB ми намагалися визначити вщмшност у цифрових складових кольорiв спектру, рiзницi у !х формi та об'емних долях, у ф^урах спектру кольорово! за-барвленост^ а також визначити внутрiшньо-груповi вщмшност у довiрчих iнтервалах дiапазону, змшу
!х цифрових показникiв кольорово! забарвленост у рiзних зонах рубцiв.
Об'ект i методи досл1дження. Метод RGB, та УЗ - обстеження виконувалися на 50-ти патентах Í3 патолопчними рубцями голови та ши!, у яких термши розвитку рубцево! тканини становили вiд 5 мюя^в до 1,5 рокiв. Пiд нашим спостереженням знаходились па^енти, тип руб^в у яких був пщ-тверджений не лише клiнiчно, а й морфолопчно. Клiнiчне вивчення загальних характеристик рубця доповнювалось додатковим аналiзом структур-них особливостей рубцевозмiнених тканин за допомогою ультразвукового до^дження апаратом Simens ACUSON CV 70 ^рми Сiменс, Нiмеччина) з частотою датчика 20-40 МГц. При цьому оцшювали товщину рубцiв, ступiнь диференцiювання, ехоген-нiсть, особливiсть архiтектонiки шарiв шюри, !х од-норiднiсть на пошкодженм дiлянцi. За норму брали симетричну штактну дiлянку шкiри. При застосу-ваннi методу RGB, нами використовувалися 8 -б^ы цифровi зображення iз пiксельною складовою 24 бщта (по 8 бiт вiд кожного кольору). Максималь-не значення чистого червоного кольору визнача-лося як R/255-G /0- B/0. За аналопею визначали-ся зеленi та син кольори, наприклад: жовтий колiр оцшювався як R/255-G /0- B/0, таким чином визна-чалися iншi кольори.
Результати дослщження та Ух обговорення. Використовуючи систему RGB нами проведено до-слiдження розподiлу кольорових констант червоного, зеленого та синього кольорiв у 4 точках: дтянка штактно! шкiри, медiального та дистального краю рубця i дтянка середньо! зони рубця.
Встановлено, що статистично достовiрнi данi вiдмiнностi в цифрових показниках кольорово! за-барвленостi спостер^аеться при вiзуалiзацi! усiх типiв руб^в, що може слугувати важливим крите-рiем !х дiагностики.
Всi показники штенсивност спектрального ви-промiнювання мають тенденцт до зниження: так показник червоного кольору мае тенден^ю до зниження у середньому на 4 одиниц^ так як i у показни-ка зеленого спектру.
Слщ звернути увагу, що середы значення зниження показника штенсивност синього кольору дорiвнюе 10 одиниць. Таким чином, на спектраль-
ну кольорову характеристику штактно! шюри в за-лежност вiд умов освiтленостi грае спектр синього кольору.
Важливим е те, що iнтенсивнiсть забарвлення трьома кольорами в системi RGB у термшальних точках рубця та його середин мае рiзнi показни-ки, саме тому, при !х консервативному лiкуваннi концентрацiйний градiент розчину препарату, який водиться в товщу рубця може бути рiзним, це обу-мовлюе економiчну доцiльнiсть такого лiкування та було доведено подальшими лабораторними та кл^ нiчними дослiдженнями.
При оптичному та цифровому збтьшены можна вiзуалiзувати окремi шари шкiри, якi можна було диференцтвати, але в 27% випадюв межа мiж дермою та пподермою чiтко не визначалася хоч при цьому показники ехогенност майже не вiдрiз-нялися вiд аналопчних у сосочковому та сiтчастому шарах дерми штактно! шюри.
З метою математичного обфунтування та вста-новлення юльюсних показникiв ступеню ехогеннос-т серед зон УЗД-грам нами обран наступнi точки:
Т1 - дтянка iнтактноI шкiри навколо рубця;
Т2 - дiлянка медiального краю рубця;
Т3 - дiлянка латерального краю рубця;
Т4 - середня зона рубця;
L1 - межа мiж епщермюом та рубцевозмiненою тканиною;
L2 - межа мiж рубцевозмiненою тканиною та п-подермою;
L3 - межа мiж медiальним краем рубця та штак-тною дермою;
L4 - межа мiж латеральним краем рубця та ш-тактною дермою.
Для об'ективiзацN отриманих даних нами введено 2 коефМента:
L1/2 - шдекс, який показуе характер змши по-казникiв ехогенностi в центральних та периферич-них тканинах рубця в його середнм зонi;
L3/4 - шдекс, який показуе характер змши показниюв ехогенностi у медiальному та дистальному краях рубця.
При вивченн показникiв ехогенностi в обмеж-ованiй зонi мiж епщермюом та рубцевозмшеною дермою виявлено достовiрно нижчi результати та становило у середньому 63,9 (в жшок - 69,1, в чо-ловiкiв - 57,8 вщповщно).
Говорячи про найбтыхм цифровi данi, необхщ-но звернути увагу на показник L2 на межi мiж руб-цевозмiненою тканиною та пподермою вш досяг максимальних значень та дорiвнював у середньому 96,5 (в жшок - 101,8, в чоловшв - 91,6 вщповщно).
Дан показниюв у точках L3 та L4 нами отриман достовiрно схожi данi, щодо однорiдноI гомогенно! структури, яка пiдкреслюеться як якюними вiзуалi-зованими даними так i кiлькiсними показниками: в L3 середне значення складало 69,3 (у жшок - 74,8, у чоловшв - 64,2 вщповщно), в L4 - 69,7 (75,2 та 64,7 вщповщно).
1ндекс отриманий шляхом вирахування коефщ^ ен^в показниюв ступеню ехогенност у поверхневих та глибоких шарах середньо! зони рубця спостер^
гався в досить обмеженому дiапазонi i складали в середньому 0,68 на вщмшу вщ бiльших розбiжнос-тей при побудовi коефiцieнту мiж краями рубцевоз-мiненоI та iнтактноI дермою, який був вирахуваний достовiрно бiльшим та складав 1,39. Серед вщмш-ностей УЗД картини слщ вiдмiтити дещо (розмиту) верхню межу дермально-епiдермальних зв'язюв та бiльш виражену нижню межу, що роздтяе рубце-возмiнену тканину iз гiподермою.
Необхiдно звернути увагу на той факт, що показники ехогенност у середнм зон рубця зафiксовано вiдносно меншими вщ показникiв iнтактноI шкiри та знаходилися у невеликому iнтервалi розбiжностей: 74,9 у тов1^ рубця та 81,3 в штактнм шкiрi.
Слiд зауважити, що в жшок цей показник за-фксовано достовiрно бiльшим, але з меншою роз-бiжнiстю констант та дорiвнював 79,2. У чоловшв ця розбiжнiсть спостерiгалася меншою iз зафксо-ваним середнiм показником 70,6. Звертае на себе увагу невелика варiабельнiсть показникiв ехоген-ностi у дтянц мiж епiдермiсом та рубцевозмшеною тканиною, цей показник знаходився майже в тому ж промiжку градацм, що й показники Т2 i Т3 та до-рiвнював (у жшок - 84,3, а у чоловшв - 72,6) при середньому показниковi 79,6.
На вщмшу вщ показника 1_1 цифровi значення ступеню ехогенност на межi мiж рубцевозмше-ними тканинами та гiподермою набували бтьших значень iз найвищим цифровим показником, який дорiвнював 85,3 (у жшок - 90,6 у чоловтв - 81,8 вщповщно). Цифровi даы, що отриманi нами у д^ лянках мiж медiальним та латеральним краями рубця з штактною дермою, спостер^алася досто-вiрна схожiсть у 1х варiабельностi з показниками Т2 та Т3, а саме: вони дорiвнювали один одному та складали 79,9, що свщчить про однорщнють та гомогеннiсть рубцевозмiнених тканин в атрофiчних рубцях.
Цiкавим е вивчення шдексу, що показував характер змш показникiв ехогенностi в центральних та периферичних тканинах рубця в його середнм зоы, який наближався до одиниц та складав 0,93. До цього показника наближалися цифровi дан ш-дексу, що показував характер змш показниюв ехо-генностi у медiальному та дистальному краях, вш також наближався до одиницi та дорiвнював 0,99. На нашу думку, саме той факт наближення цих ш-декЫв до одиницi е характерною ознакою ехоген-них властивостей атрофiчних рубцiв шкiри та пови-ннi застосовуватись в клшМ на етапах первинно! дiагностики.
Висновки. Отже, цифрова характеристика ва-рiацiйного ряду показникiв ехогенностi, яка отри-мана в певних точках може свщчити про кореля-цмний зв'язок мiж щiльнiстю рубця в рiзних зонах, ступенем його ехогенност у цих точках та його на-лежнiсть до певного типу рубця.
Проведений ктьюсний та якюний цифровий ко-льоровий аналiз довiв, що патологiчнi рубцi за циф-ровими складовими кольорiв спектру, !х формою та об'емними долями у фiгурах спектру вiдрiзняеться не лише вщ iнтактноI шкiри, а й мають внутршньо-груповi вiдмiнностi у довiрчих iнтервалах дiапазону,
змшу цифрових показниюв кольорово! забарвле-HOCTi у рiзних зонах рубцiв, рiзновидом оптичних проявiв вiзуалiзованих кольорових cneKTpiB, як за-гальних геометричних фiгур, так i !х складових у ви-nr^i полiгональних фiгурних смужок i лшм тощо.
Перспективи подальших дослiджень поляга-ють у бiльш детальному вивченн методiв диферен-цiйно! дiагностики рiзних видiв патологiчних рубцiв шкiри голови та ши!.
Лiтература
1. Avetikov DS, Hutnyk AA, Boiko IV, Ivanytska OS, Tsvetkova NV. Biomekhanichne obgruntuvannia odnoosnoi deformatsii shkirno-zhyrovykh klaptiv skronevoi ta vylychnoi dilianok pry vykonanni verkhnoi ritidektomii. Klinichna khirurhiia. 2015;(873):55-7. [in Ukrainian].
2. Avetikov DS, Gutnik AA, Pronína OM. Deformatsíyní mozhlivostí m'yakikh tkanin riznikh dílyanok golovid v zalezhností vídí pri pri odnoosnomu roztyaguvanní. Vísnik problem bíologíí í meditsini. 2010;4:178-82. [in Ukrainian].
3. Avetikov DS, Danil'chenko SÍ, Pronína OM. Gístotopografíchne obgruntuvannya pídyomu ta mobílízatsíí klaptiv u dílyankakh, shcho pobudovaní za tipom kovzannya. Vísnik problem WologN í meditsini. 2010;3:241-6. [in Ukrainian].
4. Avetikov DS, Steblovskij DV, Popovich IJu, Lokes KP, Bojko IV. Izuchenie biomehanicheskih svojstv kozhi soscevidnoj oblasti pri vypolnenii kosmeticheskoj oto plastiki. Klinichna hirurgija. 2015;(876):41-4. [in Russian].
5. Vu VK, Avetikov DS, Shlykova OA. Vozniknovenie odontogennoj flegmony associirovannoj s polimorfnym variantom 896A/G gena TLR4, no ne 2258G/A gena TLR2. Klinichna hirurgija. 2014;(10):54-6. [in Russian].
6. Loza KhO, Stavytskyi SO, Loza YeO, Voloshyna LI, Avetikov DS. Klinichna kharakterystyka stanu rubtsevo-zminenykh tkanyn shkiry pislia operatsii. Klinichna khirurhiia. 2016;4(885):61-3. [in Ukrainian].
7. Skrypnyk VM, Kaidashev IP, Shlykova OA, Avetikov DS. Polimorfizm G28197A>G henu elastynu vyznachaie skhylnist do utvorennia patolohichnykh rubtsiv. Problemy ekolohii i medytsyny. 2012;(16):61-4. [in Ukrainian].
8. Avetikov D, Loza K, Starchenko I, Loza EO, Marushchak MI. Experimental-morphological substantiation of expediency to use the skin glue «Dermabond» for postoperative wound closure. 2015;(7-8):244-5.
9. Lakin Gregory. Plastic Surgery Review. Gregory Lakin. Germany: Thieme; 2015. 235 p.
10. Neligan P. Plastic Surgery. Volume 2 Aesthetic. Neligan. USA: Elsevier; 2013. 555 p.
СУЧАСНИЙ П1ДХ1Д ДО ВИБОРУ МЕТОД1В ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ 13 ПАТОЛОГ1ЧНИМИ РУБЦЯМИ ШК1РИ ГОЛОВИ ТА ШИТ
Аветiков Д. С., Буханченко О. П., 1ваницька О. С., Гаврильев В. М., Бойко I. В. Резюме. Пщвищення Ытересу до проблеми формування рубцевозмiнено! тканини у щелепно-лицевм дiлянцi спричинене зростаючою поширенiстю цього захворювання серед населення. Iснуючi уявлення про диференцiйну дiагностику патологiчних рубцiв голови та ши! суперечать один одному. У пластичнм хiрургi! знання про методи профтактики, дiагностику та адекватне лiкування патолопчних рубцiв, мають осо-бливе значення, осктьки патологiчнi рубцi складно пщдаються лiкуванню, впливають на психоемоцiйний фон патента та якостi життя в цтому. Метод RGB, та УЗ - обстеження виконувалися на 50-ти патентах iз патологiчними рубцями голови та ши!. Нами вобран пащенти, тип рубцiв у яких був пщтверджений не лише клiнiчно, а й морфолопчно. На нашу думку використовуючи цi методи з'являеться можливють вiдкрити новi горизонти для створення адекватних новггых технологiй лiкування, в залежност вiд типу рубця. Ключовi слова: патологiчний рубець, ультразвукове обстеження, система RGB.
СОВРЕМЕННЫЙ ПОДХОД К ВЫБОРУ МЕТОДОВ ОБСЛЕДОВАНИЯ БОЛЬНЫХ С ПАТОЛОГИЧЕСКИМИ РУБЦАМИ КОЖИ ГОЛОВЫ И ШЕИ
Аветиков Д. С., Буханченко О. П., Иваницкая Е. С., Гаврильев В. М., Бойко И. В. Резюме. Повышение интереса к проблеме формирования рубцовоизмененной ткани в челюстно-лице-вой области вызвано растущей распространенностью этого заболевания среди населения. Существующие представления о дифференциальной диагностике патологических рубцов головы и шеи противоречат друг другу. В пластической хирургии знания о методах профилактики, диагностики и адекватном лечении патологических рубцов, имеют особое значение, поскольку патологические рубцы трудно поддаются лечению, влияют на психоэмоциональный фон пациента и качества жизни в целом. Метод RGB, и УЗ - обследование выполнялись на 50-ти пациентах с патологическими рубцами головы и шеи. Нами отобраны пациенты, тип рубцов которых был подтвержден не только клинически, но и морфологически. По нашему мнению используя эти методы возможно открыть новые горизонты для создания адекватных новейших технологий лечения, в зависимости от типа рубца.
Ключевые слова: патологический рубец, ультразвуковое обследование, система RGB.
THE MODERN APPROACH TO CHOOSING OF METHODS OF EXAMINATION OF PATIENTS WITH HEAD AND NECK SKIN SCARS
Avetikov D. S., Bukhanchenko O. P., Ivanyts'ka O. S.,Havryl'iev V. M., Boyko I. V. Abstract. The relevance of the problem. Pathological scars of facial skin, resulting from surgical interventions, burns and mechanical injuries, remain relevant and socially significant issues of modern maxillofacial surgery. Noteworthy is the fact that the number of patients appealing with this problem to the surgeons, dermatologists, and cosmetologists increases every year. The amount of information on the causes and mechanism of the occurrence of pathological scars of the skin has increased significantly in recent times, but most of the hypotheses have not been tested in the human body. Conventional algorithms for selecting methods of treating patients with scars
are available. The development of such algorithm is difficult due to the uncertainty of criteria for the differential diagnosis of various types of scars.
The aim of the research was to improve the assessment of patients with scars of head and neck due to determining structural and functional features of the scar-modified tissues based upon ultrasound examination and RGB investigation.
Objects and methods of the research. Fifty persons with scar changes of head and neck were examined. Further analysis of the structure of scar-modified tissue was performed using ultrasound examination and RGB investigation.
Results of the research. The assessment of ultrasound-gram was carried out using the index obtained by deducting of the coefficients of the indicators of echogenicity. Among the differences in the ultrasound scan of the picture should be noted somewhat blurred upper limit of dermal-epidermal connections and a more pronounced lower boundary that splits the scarred tissue with hypodermis. The digital characteristic of the variational series of echogenicity indicators obtained at certain points may indicate a correlation between the scar density in different zones, the degree of its echogenicity at these points and its affiliation to a certain type of scar.
Using the RGB system, we studied the distribution of colour constants of red, green and blue in 4 points: the area of intact skin, the medial and distal edge of the scar, and the area of the middle zone of the scar. It has been established that statistically significant differences in the digital colour indices are observed when visualizing all types of scars, which can serve as an important criterion for their diagnosis.
The analysis of the results of digital visualization of graphic digital images showed that statistically reliable differences in digital indices, being observed during visualization of different types of scars, could be an important criterion of their differential diagnostics.
Conclusion. Thus, the ultrasound examination and the RGB-examination of patients with scars of the maxillofacial region is an effective method of non-invasive diagnostics of pathological scars which allows to evaluate the changes in scar-modified tissues in dynamics. When applying the above systems, it is possible to open new horizons for the creation of adequate newest treatment technologies, depending on the type of scar. Such a comprehensive approach to the examination of patients with scars of the maxillofacial region ensures optimal choice of treatment method and achieving the maximal therapeutic effect.
Key words: pathological scar, ultrasound examination, RGB-system.
Рецензент - проф. Ткаченко I. М.
Стаття надшшла 25.01.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-246-251 УДК 628.614.62-7 Голдобн П. О.
ВИКОРИСТАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ САМОКОНТРОЛЮ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ
Приватний консультант з питань цукрового д1абету (м. Кив)
Вступ. Цукровий дiабет (ЦД) та i його усклад-нення мають серйозн економiчнi наслщки для пац^ ен^в, !х Ымей i системи охорони здоров'я в цтому. Медико-со^альна значущють ЦД полягае в раннм швалщизацп i смертност хворих, обумовленм су-динними ускладненнями дiабету: мiкроангiопатiями (нефропа™, ретинопа™, дiабетична полшейропа-i макроанпопа^ями (iшемiчна хвороба серця, цереброваскулярн захворювання та захворювання периферичних судин) [2,4].
Доогмдження останых роюв довели, що ретель-ний глiкемiчний контроль дозволяе призупинити розвиток тзых ускладнень захворювання та запо-б^и виникненню невщкладних стаыв при цукрово-му дiабетi [5]. Даний напрямок мае позитивы ктычы наслщки та значну економiчну вигоду.
Так, завдяки глiкемiчному контролю пащенти можуть самостмно оцшювати вплив способу життя або прийому лкарських препара^в на рiвень глке-ми i своечасно приймати заходи для профтактики
та купування небажаних стаыв [3]. Зокрема, одним з найбтьш небезпечних та частих при цукровому дiабетi вважаеться гiпоглiкемiя [10]. Результати до-слщження, проведеного у Великобританп в 2007 р. продемонстрували, що частота важких ппоглкемм у пащен^в з ЦД типу 1 та тривалост захворювання менше п'яти та бтьше 15 роюв складае 110 i 320 ет-зодiв на 100 пащенто-роюв вщповщно [8].
Зокрема, нездатнють розтзнати симптоми по-чатково! ппоглкеми при ЦД типу 1 обумовлена зни-женням секреци Ысулшу, глюкагону й адреналшу, а також порушенням вщповщ на адреналн Цей феномен дютав назву «Дефект контррегуляторно! вщповщ». При Ытенсивному лкуваны це призводить до втрати автономних симптомiв ппоглкемп та пщ-вищенню частоти епiзодiв важко! ппоглкемп [6].
Вказаы порушення можуть бути наслщком ятро-генно! ппоглкеми, яка надалi здатна зменшити прояв автономних ознак при знижены рiвня глкеми.