CC BY
30"BicHUK стоматол огИ ", № 1, Т 31 - 2019
REFERENCES
1. El-Naggar A.K., Chan J.K.C., Grandis J.R., Takata T., Slootweg P.J. WHO Classification of Head and Neck Tumours. Lyon: IARC Press, 4th edition, Volume 9, 2017:159-202.
2. Tian Z., Li L., Wang L., Hu Y., Li J. Salivary gland neoplasms in oral and maxillofacial regions: a 23-year retrospective study of 6982 cases in an eastern Chinese population. Int J Oral Maxillofac Surg. 2010;39:235-242.
3. Lyu H.X., Wang Z.R., Gao Y.Q., Yu M., Li B.Q., Zhang Z.B. Clinical pathologic analysis on 3 724 cases of salivary gland tumors. Zhonghua Kou Qiang Yi Xue Za Zhi. 2019 Jan 9;54(1):10-16.
4. Spiro R.H. Salivary neoplasms: overview of a 35-year experience with 2,807 patients. Head Neck Surg. [Internet]. cited 2017 Jul 9];8(3):177-184.
5. Wang X-d, Meng L-j, Hou T-t, et al. Tumours of the salivary glands in northeastern China: a retrospective study of 2508 patients. Br J Oral Maxillofac Surg. 2015;53:132-137.
6. Gazal' A. S., Izatulin V. G., Leven I. I. i dr Morphological substantiation of improvement of puncture of the parotid salivary glands. Sibirskij medicinskijzhurnal — Irkutsk.2007;5:17-20.
7. Sotelo-Gavito J.J., Perez-Montano M., Alderete-Vazquez G., Capetillo-Hernandez G., Grube-Pagola P. Salivary gland tumors in Veracruz. Experience of two institutions. Rev Med Inst Mex Seguro Soc. 2018 Mar-Apr;56(2):148-153.
8. Da Silva L. P., Serpa M. S., Viveiros S. K., Sena D. A. C., de Carvalho Pinho R. F., de Abreu Guimaraes L. D., de Souza L. B. Salivary gland tumors in a Brazilian population: a 20-year retrospective and multicentric study of 2292 cases. Journal of Cranio-Maxillofacial Surgery. Volume 46, Issue 12, December 2018, Pages 2227-2233.
Hagmm^a 21.02.19
УДК 616.311+617.52/.53]002.36:615.281:615.38:616-003.93
В. О. Маланчук д. мед. н., *А. В. Сидоряко
Нацюнальний медичний ушверситет iм. О. О. Богомольця *Державний заклад «Запорiзька медична академш тслядипломно! освгги Мшютерства охорони здоров'я Украши»
КОМПЛЕКСНЕ Л1КУВАННЯ ХВОРИХ НА ФЛЕГМОНИ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЬОВО1 Д1ЛЯНКИ ТА ШИ1 В ПОеДНАНН1 З Л1МФОТРОПНОЮ АНТИБАКТЕР1АЛЬНОЮ ТЕРАП1€Ю, ВАКУУМНИМ ДРЕНУВАННЯ ТА ПЛАЗМОЛ1ФТ1НГОМ
Лiмфаmична система вiдiграe важливу роль в розвитку та патогенезi гнтно-запальних захворювань. Вона забезпечуе затримку мiкрорганiзмiв у лiмфатичних вузлах, де створю-еться, так зване, «токсичне депо». Отже, ендолiмфатичне введення антибютиюв, iмуномодуляторiв, антиоксидантiв, антикоагулянтiв е патогенично обтрунтованим. Другим дуже важливим методом л^вання флегмон на стади ре-параци - плазмолiфтинг. Це один з вiдомих засобiв бiоме-зотерапп, при якому використовують власт бiоматерiали пащента, що забезпечуе повну бiосумiснiсть i виключае можливiсть виникнення алергiчнихреакцт. Мета достдження. Пiдвищити ефективтсть ди антибi-отика на запальтй процес в ексудативнт фазi, та стиму-лювати репаративш процеси у раю на стадп пролiферацu при л^ванш хворих на флегмони щелепно-лицевоI дыянки.
Матергали та метода. Було пролжовано 120 хворих з одо-нтогенними флегмонами. Хворi при надходженнi до стащ-онару були розподшен на 2 групи: 1 гр. - 60 хворих, в яких л^вання проводилось традицтним методом. 2 гр. - 60 хворих, л^вання яких л^вання яких полягало в тому, що до традицтного методу л^вання на стадп ексудацп було застосовано введення лiмфотропно другого антибактерi-льного препарату «Лткомщину». На стади репараци була застосована аутоплазма, збагаченая тромбоцитами, яку отримували методом обробки кровi пащента за допомогою спещального набору вакуумних бiотехнологiчних пробiрок i особливого принципу центрифугування. Висноки. Регiонарне лiмфотропне введення антибiотика при л^ванн флегмон щелепно-лицевоI дыянки та шиI приз-водить до быьш ефективноI дп на запальний процес, прис-корюе перехiд до другоI фази розвитку запалення. Введення аутоплазми багатоI тромбоцитами в мягю тканини навко-ло вогнища запалення стимулюе пролiферацiю та приско-рюе процес регенерацп, загоення рани
КлючевI слова: Флегмона, щелепно-лицева дыянка, регю-нарна антибактерыьна тератя
В. А. Маланчук, *А. В. Сидоряко
Национальный Медицинский Университет им. А.А. Богомольца ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины»
КОМПЛЕКСНОЕ ЛЕЧЕНИЕ БОЛЬНЫХ ФЛЕГМОНАМИ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВОЙ ОБЛАСТИ И ШЕИ В СОЧЕТАНИИ
С ЛИМФОТРОПНОЙ АНТИБАКТЕРИАЛЬНОЙ ТЕРАПИИ ВАКУУМНИМ ДРЕНИРОВАНИЕМ И ПЛАЗМОЛИФТИНГОМ
Актуальность. Лимфатическая система играет важную роль в развитии и патогенезе гнойно-воспалительных заболеваний. Она обеспечивает задержку микрорганизмив в лимфатических узлах, где создается так называемое «токсическое депо». И так, эндолимфатическое введение антибиотиков, иммуномодуляторов, антиоксидантов, антикоагулянтов является патогенично обоснованным. Вторым очень важным методом лечения флегмон на стадии репарации - плазмолифтинг. Это один из известных средств биомезотерапии, при котором используют собственные биоматериалы пациента, обеспечивает полную биосовместимость и исключает возможность возникновения аллергических реакций.
Цель работы. Повысить эффективность действия антибиотика на воспалительный процесс в экссудативной фазе, и стимулировать репаративные процессы в ране на стадии пролиферации при лечении больных флегмоны челюстно-лицевой области.
Материалы и методы. Было пролечено 120 больных с одонтогенными флегмонами. Больные при поступлении в стационар были разделены на 2 группы: 1 гр. - 60 больных, у которых лечение проводилось традиционным методом. 2 гр. - 60 больных, лечение которых лечение которых заключалось в том, что к традиционному методу лечения на стадии экссудации было применено введение лимфотроп-ной второго антибактерильного препарата «Линкомици-на». На стадии репарации была применена аутоплазма, обогощенную тромбоцитами, которую получали методом
© Маланчук В. О., Сидоряко А. В., 2019.
"Bíchuk стоматологИ", № 1, Т 31 - 2019
обработки крови пациента с помощью специального набора вакуумных биотехнологических пробирок и особого принципа центрифугирования.
Выводы Регионарное лимфотропное введения антибиотика при лечении флегмон челюстно-лицевой области и шеи приводит к более эффективному воздействию на воспалительный процесс, ускоряет переход ко второй фазе развития воспаления. Введение аутоплазмы богатой тромбоцитами в мягкие ткани вокруг очага воспаления стимулирует пролиферацию и ускоряет процесс регенерации, заживления раны
Ключевые слова: Флегмона, челюстно-лицевая область, регионарная антибактерильна терапия.
V.A. Malanchuk, A. V. Sidoryaka
National Medical University named after A.A. Bogomolets State Establishment "Zaporizhzhya Medical Academy of Postgraduate Education of the Ministry of Health of Ukraine"
COMPLEX TREATMENT OF PATIENTS WITH PHLEGMONAS OF THE MAXILLO-FACIAL AREA AND NECK IN COMBINATION WITH LYMPHOTROPIC ANTIBACTERIAL THERAPY, VACUUM DRAINAGE AND PLASMOLIFTING
ABSTRACT
Relevance. The lymphatic system plays an important role in the development and pathogenesis of purulent-inflammatory diseases. It provides a delay in the microorganisms in the lymph nodes where the so-called "toxic depot" is created. Thus, endolymphatic administration of antibiotics,
immunomodulators, antioxidants, anticoagulants is pathogeni-cally substantiated. The second very important method of treatment of phlegmon at the stage of reparation is plasmolifting. This is one of the well-known means of biomessotherapy, which uses the patient's own biomaterials, which provides complete biocompatibility and eliminates the possibility of allergic reactions.
The purpose of the experiment. To increase the effectiveness of the antibiotic on the inflammatory process in the exudative phase, and to stimulate the reparative processes in the wound at the proliferation stage during the treatment of patients with phlegmon of the maxillofacial area.
Materials and methods. 120 patients with odontogenic phlegmon were treated. At admission to the hospital all patients were divided into 2 groups: 1st group - 60 patients whose treatment was carried out by the traditional method. 2nd group - 60 patients, the treatment of which consisted in the fact that the lymphotropic injection of the second antibacterial drug was added to the traditional method of treatment. And autoplasma enriched with platelets was used at the reparation stage. Conclusions. Regional lymphotropic injection of the antibiotic in the treatment of phlegmon of the maxillofacial area and neck leads to a more effective impact on the inflammatory process, accelerates the transition to the second phase of inflammation. The injection of platelet-rich autoplasma into the soft tissues around the inflammatory focus stimulates proliferation and accelerates the process of regeneration and wound healing. Key words: Phlegmon, maxillofacial area, regional antibacterial therapy.
Вступ. Лiмфатична система (ЛС) ввдцрае важли-ву роль в патогенез! гншно-запальних захворювань. Там вщбуваегься затримка мшроргашзмш у л1мфаги-
чних вузлах i створюеться, так зване, «токсичне депо». Отже, ендолiмфатичне введення антибютиюв, iмуномодуляторiв, антиоксиданпв, антикоагулянпв е патогенетично обгрунтованим. [4, 8, 10,11,]
ЛС грае одну з провщних ролей при гншно-запальних захворюваннях, (Выренков Ю. Е. с со-авт.1990-2008, Ярема 1.В. з сшвавт. 1992-2010 р), [5, 7, 9] так як розподл i подальше проходження бактерш i токсишв ввдбуваеться по л1мфатичних судинах i лiм-фовузлах i створюеться, так зване, скупчення токсинш. [14-16] Одшею з багатьох вщмшних ознак одон-тогенних шфекци е те, що оргашзм пащента не може самостшно без лшувальних заходш припинити надхо-дження мшрооргашзмш вщ джерела шфекци. А це означае, що на самолжування i повну лшввдацш ш-фекцшного вогнища не доводиться сподшатися [1-3]. Другим дуже важливим методом л^ування флегмон на стади репарацп - плазмотфтинг. Це один з ввдомих засобш бюмезотерапи, при якому використовують власш бiоматерiали пащента, що забезпечуе повну 6í-осумюшсть i виключае можливкть виникнення алер-гiчних реакцiй. Одним з варiантiв мезотерапи е вико-ристання Plasmolifting TM (плазмолiфтiнг) - комер-цшна запатентована назва PRP-терапи (Platelet Rich Plasma), що припускае використання ш'екцшно! фор-ми багатою тромбоцитами плазми (БаТП). [12, 13, 17, 18].
Мета дослгдження. Пдвищити ефектившсть дц антибiотика на запальнш процес в ексудативнiй фазi, та стимулювати репаративнi процеси у ранi на стади пролiферацií при лiкуваннi хворих на флегмони ще-лепно-лицево! дшянки.
Матер1али та методи. Всi процедури, що про-водилися в дослвдженш за участю пацiентiв, вщповь дали етичним стандартам шституцшного та национального дослвдницького комiтету, а також Гельсшксь-ко! декларацй' 1975 року та íí перегляду 1983 року.
Було комплексно пролшовано 120 хворих на одонтогенш флегмони у вщ ввд 18 до 89 рошв (сере-днiй вiк (39,2+1,9) рошв) (табл. 1) яш перебували на стацюнарному лiкуваннi у вiддiленнi щелепно-лицево! х1рургй' на базi кафедри хiрургiчноí та терапе-втично! стоматологи ДЗ «ЗМАПО МОЗ Украши», в 2016-2017 рр..
Хворi при надходженш до стацiонару були роз-подшеш на 2 групи: 1 гр. - 60 хворих, в яких лшуван-ня проводилось традицшним методом. 2 гр. - 60 хворих, лжування яких полягало в тому, що до традицш-ного методу лшування на стади ексудаци було засто-совано введення лiмфотропно другого антибактершь-ного препарату «Лшкомщину». На стади репарацп' була застосована аутоплазма, збагачена тромбоцитами, яку отримували методом обробки кровi пащента за допомогою спещального набору вакуумних бютех-нологiчних пробiрок i особливого принципу центри-фугування (автор професор Ахмеров Р.Р.)
При надходженнi в стацюнар всiм хворим вико-нували комплексне обстеження. Оперативне втручан-ня проводили за загальноприйнятою методикою пщ мiсцевим, або загальним знеболенням в залежносп вщ поширеностi запального процесу i полягала вона в широкому розтиш i дренуваннi гншного вогнища. Пщ
"BicHUK стоматологи", № 1, Т 31 - 2019
час розтину флегмони видаляли «причинний» зуб, який був джерелом шфекцп. Проводили цитолопчний контроль стану рани як критерш динамжи стану рани та ефективносп проведено! терапи, в два етапи: 1 -тсля розтину i дренування гншного вогнища, 2 - на 6 добу лшування. В тсляоперацшному перiодi рану щодня промивали розчинами антисептикiв i в не! на 3 добу вводили протеолггачш ферменти. Для лшування хворих з флегмонами щелепно-лицево! дшянки та ши! на стади ексудацп було застосовано активне дренування гншних порожнин. Використовували «Спосiб
дренування гншних ран щелепно-лицево! дшянки та пристрш для його дренування» заявка №а2018 02696, МПК А61М 27/00 (2006.01) ввд 16.03.18 р.
Гншно-запальний процес при флегмонах може поширюватись на рiзнi анатомiчнi дiлянки (таб. 2). У наших хворих гншно-запальш захворювання щелепно-лицево! дiлянки локалiзувалися в пщщелепнш, бь лявушно-жувальнш та навкологлоточнш дiлянках i днi рота. У 63 пащентш поширення гострого гншно-запального процесу спостериалося в двох i бшьше анатомiчних просторах.
Таблиця 1
Розпод1л хворих з флегмонами щелепно-лицево! дшянки та ши! в залежносп в1д вгку
Пол Вiк ( роки) Всього
15-20 21-40 41-60 61 та бшьше
Чоловжи 6 53 9 2 70
Жшки 7 32 10 1 50
Таблиця 2
Розташування флегмон по анатомiчним просторам
XBopi отримували загальноприйняту антибакте-рiальну та протизапальну терапш, в них проводили корекцш водно-електрол1тного балансу. У комплекс лкувальних заход1в процесу призначали фiзiотерапе-втичне лшування УВЧ-терапш, ультразвук, СМВ-терап1я, лазерне опромшення мюцеве, внутршньо-венне лазерне опромшення кров^ УФО у фазi депд-ратаци
З перших годин перебування в стацiонарi всi гос-пiталiзованi отримували антибактерiальну терапш, незалежно вщ локалiзацiï та поширеностi шфекцшно-запального процесу. При виборi мiсця л1мфотропного введення антибактерiальних препарат ми виходили з регюнарного принципу на пiдставi наявних даних ль тератури про будову лiмфатичноï системи щелепно-лицевоï дшянки з урахуванням анатомо-фiзiологiчного принципу л1мфов1дтоку.
Можливо одночасне введення антибактерiально-го препарату з декшькох точок, спираючись на тяж-
к1сть запального процесу. Курс лшфотропно! антиба-ктер1ально! терапи становив 5-10 дн1в.
В якосп основного антибактер1ального препарату був обраний «Цефтр1аксон» - антибютик групи цефалоспоришв 3 поколшня. У доповненш другим антибютиком вводився «Линкомицин 30 %» - проти-мшробний препарат групи лшкозамщов.
У вах пащенлв була вщсутня будь-яка супутня патология, яка могла б вплинути на загоення шсляопе-рацшних ран. Всш пащентам на фош продовження лшування шсляоперацшних ран виконували локальне введення аутолопчно! PRP.
Приготування i введення збагачено! аутоплазми проводили по методищ «Спосiб лiкування гншних ран щелепно-лицево! дшянки та ши! в стади пролiфе-раци» заявка № u 2018 06935, МПК A61 К 35/00 (2006.01) вщ 20.06.18 р. який передбачае використан-ня тромбоцитарно! аутоплазми як регенеруючого за-собу, який володае додатковим репаративним та про-лiферативним ефектом, що забезпечуе пщвищення швидкостi та покращення якостi регенеративного процесу, скорочення термш1в загоювання рани. PRP готували за такою методикою. Забiр венозно! кров1 проводили з периферичного венозного русла об'емом вщ 20 до 30 мл у спещальш стерильнi пробiрки з ан-тикогулятивним гелевим наповнювачем, вмют гепарину, в яких становив 14-20 ОД на 1 мл кров^ Роздь ляли кров на фракци у центрифузi при швидкост 3000 об/хв. протягом 15 хвилин. Набирали у шприц з пробiрки верхнш та середнiй шари, не чшаючи фор-мених елемент, якi пiсля розподшу залишалися на дш пробiрки Весь отриманий вмкт PRP рiвномiрно вводили по периметру рани з використанням голок калiбру 30g, вводили у рану по и полюсам в пщшшр-но-жировий шар. При великому розмiрi рани проводили ш'екци у декшькох мiсцях. Iн'екцi!' проводили один раз на добу через день, до повного загоювання рани, на протязi 5-7 дн1в. Проводили оцшку загоення ран, Отримаш данi оброблялися за допомогою пакета статистичних програм SPSS 20.0 for Windows.
Результати дослгдження. Спостереження показали позитивну динамшу лiкування хворих при вико-ристанш даних метод1в лiкування у 2-й груш. 1. Видь
Дшянка розташування кiлькiсть
Пщборщочна 8
Пщщелепна 45
Позащелепна 2
Щiчна 6
Крило -щелепна 12
Б шяушно -жувальна 10
Навкологлоточна 15
Пщочна 5
Шия 4
Дно рота 12
Всього 120
"BicHUK стоматол огИ ", № 1, Т 31 - 2019
лення ексудату зменшилося на 60 % з рани шсля оперативного втручання визначено по кшькосп мшшт-piB в резервуарi для збирання його при вакуумному дpенуваннi шсля введення додаткового антибактеpiа-льного препарату регюнарнш шляхом;
2. Рани почали очищатися на 2-3 добу, покрива-тися фiбpином, на третш день з'явилися пеpшi грану-ляцiйнi тканини, яш починали проростати з дна рани, та об'ем запально1 порожнини зменшувався на 0,5 см3 щодня його вимipяли по вщбитку з ранево1 порожнини, а на четвертш добi видiлення ексудату практично не вщбувалося, дpенажнi системи були знятг
3. Об'ем шфшьтрату зменшувався поступово, це свщчить крива яку ми побудували пiсля дослвдження, а саме у хворих вах груп визначають кpайнi точки на протилежних межах здорових тканин та шфшьтрату, вимipюють за допомогою механiчного курвиметру вь дстань м1ж цими точками до операци (вважаемо за 1 добу), потм на 3, 5, 7 добу шсля операци, та за отри-маними величинами поетапно на 1, 3, 5, 7 добу буду-ють кpивi змш цiеï вiдстанi, пор1внюють ïх з кривою норми при неускладненому протшанш процесу, i при вiдхиленнi в бш зростання отpиманоï кpивоï ввд кри-воï норми в середньому на 5-8 сантиметр1в дiагнос-тують розвиток ускладнень та коригують тактику ль кування, а саме змшюють пвдхвд до антибактеpiальноï теpапiï або проводять додатковi опеpативнi втручання.
Криву перебиу запального процесу у першш та другш групах, яш е кривими пор1вняння, що були отримаш внаслвдок проведення власного дослвдження i розрахунку середнього результату при спостережен-нi 120 хворих при лшуванш флегмони щелепно-лицево!' дшянки у I гpупi. Криву будували наступним
чином. Пацieнтiв об'еднували в групи, яку складали люди з традицшним методом лшування запального процесу та групу, що до традицшного методу лшу-вання на стади ексудаци було застосовано введення другого антибактершьного препарату - лiмфотропно, вакуумне дренування та використання тромбоцитар-но! аутоплазми. Проводили вимiри всiм пащентам з запальним процесом розмiру шфшьтрату, загальну суму дшили на юльшсть хворих в групах i отримали цифру яку можна вважати середньою величиною по-ширеностi запального процесу в груш, цю середню величину визначали на 1,3,5,7 добу в визначенш групах. Будували криву вщповщносл розмiру запального процесу ввд дня протiкання захворювання та пор1вню-вали !х м1ж собою.
Шсля визначення та пвдрахунку середнiх величин в груш результати наносили на ос ординат. Де «Х» ввдповвдае дням зняття показань, а «У» - розмiру ш-фшьтрату у сантиметрах. Шсля накладання величин на оа ординат отримали криву перебиу запального процесу у групах. Це середня цифра яка ввдображае розповсюдження запального процесу в групi 1 (Ы-перебиу) з традицшним лшуванням (рис. 1).
А крива у другш групi (рис. 2) вщображае розвиток запального процесу при використанш поеднання традицшного лшування з л1мфотропною антибактерь альною терапiею, вакуумним дренуванням та плазмо-лiфтингом.
Далi отриманi середнi результати пор1внювали з даними середньо! величини розповсюдження запального процесу в I груш при традицшному лшуванш. Пiсля пор1вняння двi кривi наносили на один графш. (рис.3)
Рис. 1. Крива динамжи запального процесу у I груш (N -перебиу).
Рис. 2. Крива динамжи запального процесу у II грут.
"BicHUK стоматологи", № 1, Т 31 - 2019
Рис. 3. Графж поршняння динамки змши розмiрiв запальних iнфiльтратiв двох груп хворих
З отриманих результатiв можливо оцшити ефек-тивнiсть лiкування конкретного хворого та спрогно-зувати можливий розвиток запального процесу та не втрачаючи часу вщреагувати на ускладнення запального процесу.
4. Об'ективно: больовий синдром зменшився вже через 2 години пiсля оперативного втручання, якщо не спостерталося розповсюдження запального процесу в сусщш анатомiчнi простори.
5. У 10 хворих запальний процес не зупинився в первюних межах, а розповсюджувався, мшрофлора вогнища була не чутливою до атибiотика, тому були проведет ревiзil первкно! рани та додаткове розкрит-тя уражених нових анатомiчних мiжфасцiальних про-стор1в по класичнш методицi, та антибактерiальний
препарат був змшиний вщповщно до антибютикогра-ми.
6. З третьо! доби, пiсля початку введення аутоплазми збагаченою тромбоцитами, рани починали активно загоюватися, кра! !х почали наближатися.
7. Епiтелiзацiя кра!в ранево! поверхнi проходила по звичнш схемi.
Вже на 2-гу добу шсля початку лiкування (табл. 3) було вщзначено, що у пащентш знижалася температура тiла до 37,0° С, у загальному аналiз кровi вщ-мiчалося поступове зменшення кiлькостi лейкоципв в середньому до 10-12 *109, ШО£ зменшувалось не так швидко, та залишалось вищим за нормальш показни-ки перед випискою хворого зi стацiонару i складало вщ 20-27 мм/год.
Таблиця 3
Портняльна характеристика клiнiчних моказникш у хворих на флегмони щелемно-лицево'1 дiлянки та шш
Показник Перша група (n=60) Друга група (n=60)
Покращення загального стану, (доб.) 4,7 ± 0,6 2,4 ± 0,7
Зменшення больового синдрому, (доб. ) 4,2 ± 0,4 2,5 ± 0,8
Зменьшення гншного видшення, (доб.) 5,2 ± 0,7 3,4 ± 0,6*
Поява грануляцшно1' тканини, (доб.) 5,5 ± 0,9 3,2 ± 0,5*
Очищення рани, (доб.) 7,2 ± 0,8 5,2 ± 0,7*
Лiжко-доба, (доб.) (суб'ективнш показник) 13,7 ± 1,2 9,5 ± 0,6*
Спостереження показали позитиву динамшу ль кування хворих при використанш даних методiв лшу-вання.
При цитолопчному дослщженш рани пщ час ль кування флегмон на третю добу вщшчалась велика кiлькiсть лейкоцитiв (вщ 40- 120 в пол1 зору), присут-ш були у раш нейтрофiли i зустр1чались також еште-л1альн1 клггини в кшькосп вщ 3 -5 клггин в пол1 зору.
У хворих же 1 групи очищення та загоення рани проткало тривалше i не виходило за стандартш рамки вщновлення працездатностг Вщзначено, що даш методи дуже добре i послщовно дшть на рани запального характеру
Висновки: 1. Регюнарне лiмфотропне введення антибютика при комплексному лшуванш флегмон
щелепно-лицевоï дiлянки та шиï призводило до бiльш ефективно1' дй' на запальний процес, прискорення переходу до друго1' фази розвитку запалення, а також переважання виражено1' позитивно!' динамши з1 здви-гом влiво в анал1зах бшо1' кровг
2. При використанш вакуумного дренажу спосте-р1галося зменшення кiлькостi ускладнень, виникнення пролежнiв в ран i запоб1гало поширенню запального процесу в сусщш мiжклiтиннi простори.
3. Проведення лшування з використання способу введення аутоплазми багато1' тромбоцитами забезпе-чувало прискорення процесу загоювання рани за ра-хунок додаткового репаративного та пролiферативно-го впливу аутоплазми.
"В1сник сшомашолог11", № 1, Т 31 - 2019
Список лШерашури
1. Автандилов Г.Г. Введение в количественную патологическую морфологию / Автандилов Г.Г. - М., Медицина. 1980. - 180 с.
2. Агапов В.В. Диагностика и лечение гнойных медиасти-нитов: автореферат дисс. на соискание учен. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.27 «Хирургия» / В.В. Агапов. - Москва, 2005. - 38 с.
3. Алексеев A.A. Проблемы совершенствования антибактериальной терапии / A.A. Алексеев // Клиническая медицина. - 1999.
- №3. - С. 4-8.
4. Алимов А.И. Использование регионарной лимфатической терапии при экссудативных формах синуита / А.И. Алимов // Актуальные проблемы клинической лимфологии. Андижан. 1991. -С. 113-115.
5. Антропова Ю.Г. Функциональная морфология лимфатических узлов при эндолимфатическом введении тактивина: дисс...канд. мед. н. Ю.Г. Антропова Москва, 1992. - 137 с.
6. Ахундов И.Т. Влияние эндолимфатической лимфости-муляции на дренажную и транспортную функции лимфатической системы при экспериментальном перитоните // Анестезиология и реаниматология. - 1998. - №3. - С. 61-64.
7. Борисов A.B. Архитектоника, гистотопография и взаимосвязь мио-цитов лимфатического сосуда и узла. В кн: «Лимфатический узел: анатомия, эксперимент, патология, клиника» / Борисов A.B. - Ленинград. - 1987. - С. 4- 14.
8. Буянов В.М. Лимфология эндотоксикоза / В.М. Буянов, A.A. Алексеев. - М. - Медицина. - 1990. - 272 с.
9. Выренков Ю.Е. Прямая эндолимфатическая, терапия острых воспалительных заболеваний органов брюшной1 полости / Выренков Ю.Е. / В кн: Всероссийская конференция. Новое в лимфологии: Клиника, теория, эксперимент. Москва. - 1993. - С. 35-36.
10.. Лимфотропная терапия гнойно-воспалительных хирургических заболеваний / К.Ю. Данилов, Ю.М. Левин, Г.В. Родоман [и др.] тез. докл. 31 Всесоюзного съезда хирургов. Ташкент. - 1986. -С. 176-177.
11. Джумабаев С.У. Регионарная лимфо-тропная терапия / С.У. Джумабаев, М.С. Рахимов, В.А. Хакимов // Хирургия. - 1990.
- № 11 - С.70-73.
12. Жданов Д.А. Функциональная анатомия лимфатической системы / Д.А. Жданов, Т.В. Золотарьова. - Горьковский мед институт. - 1945. - 308 с.
13. Ахмеров Р.Р. Применение обогащенной тромбоцитами аутоплазмы для лечения фотодерматоза / Р.Р. Ахмеров, Р.Ф. Зару-дий // Регенеративная хiрургiя. - 2005. - №3. - С. 1-4.
14. Плазмолифтинг - гемологическое армирование кожи: новый взгляд на решение старой проблемы // Сборник тезисов I Международной научно-практической конференции «Актуальные вопросы в косметологии: традиционные и новые подходы в эстетической медицине». - Москва. - 2011. - 44 с.
15. Ушаков Р.В. Принципы применения антибиотиков в современной стоматологии / Р.В. Ушаков, В.Н. Царев, В.И. Чувилкин // Стоматология для всех. - 1999. - № 1. - С. 24-27.
16. Фильчев М.И. Эндолимфатическая антикоагулянтная терапия в комплексном лечении острых хирургических заболеваний органов брюшной полости: дисс... канд мед. наук. / М.И. Фильчев. - М. - 1992. - 277 с.
17. Belisle C. Blood vascular network of the rat limph node: tridimensional studies by light and scanning electron microscopy / C. Belisle, G. Sainte-Marie // Am. J. Anat. - 1990. - v. 189. - №2. - Р.111-126.
18. Fennis J.P.M. Mandibular reconstruction: A clinical and radiographic animal study on the use of autogenous scaffolds and platelet-rich plasma
/ J.P.M. Fennis, P.J.W. Stoelinga,J.A. Jansen // Jansen International Journal of Oral Maxillofacial Surgery. - 2002. - №3, V 31. - Р. 281-286.
19. Froum S.J. Effects of platelet-reach plasma on bone growth and osseintegration in human maxillary sinus grafts: Three bilateral case reports / S.J. Froum, S.S. Wallace, D.P. Tarnow, S.C. Cho / Int J Periodontics Restorative Dent. - 2002. - №22. - Р. 45-53.
REFERENCES
1 Avtandilov G.G. Vvedenie v kolichestvennuju patologicheskuju morfologiju introduction to Quantitative Pathological Morphology]. M., Medicina; 1980:180.
2. Agapov V.V. Diagnostika i lechenie gnojnyh mediastinitov [Diagnosis and treatment of purulent mediastinitis]: Abstract of a candidate's thesis of medical sciences. Moskva;2005:38.
3. Alekseev A.A. Problems of improving antibacterial therapy. Klinicheskaja medicina. 1999;3:4-8.
4. Alimov A.I. Use of regional lymphatic therapy in exudative forms of sinusitis. Aktual'nye problemy klinicheskoj limfologii. Andizhan. 1991:113-115.
5. Antropova Ju.G. Funkcional'naja morfologija limfaticheskih uzlov pri jendolimfaticheskom vvedenii taktivina [Functional morphology of lymph nodes in endolymphatic administration of tactivin] Dissertation of candidate of medical sciences. Moskva; 1992:137.
6. Ahundov I.T. Effect of endolymphatic lymphostimulation on drainage and transport functions of the lymphatic system in experimental peritonitis. Anesteziologija i reanimatologija. 1998;3:61-64.
7. Borisov A.B. Arhitektonika, gistotopografija i vzaimosvjaz' mio-citov limfaticheskogo sosuda i uzla. V knige: «Limfaticheskij uzel: anatomija, jeksperiment, patologija, klinika» [Architectonics, histotopography and the relationship of myocytes in the lymph vessel and node. In the book: "Lymph node: anatomy, experiment, pathology, clinic»] Leningrad;1987:4- 14.
8. Bujanov V.M., Alekseev A.A. Limfologija jendotoksikoza [Lymphology of endotoxicosis]. M. Medicina; 1990:272.
9. Vyrenkov Ju.E. Prjamaja jendolimfaticheskaja, terapija ostryh vospalitel'nyh zabolevanij organov brjushnojl polostiju V knige: Vserossijskaja konferencija. Novoe v limfologii: Klinika, teorija, jeksperiment [Direct endolymphatic, therapy of acute inflammatory diseases of the abdominal cavity. In the book: all-Russian conference. New in lymphology: Clinic, theory, experiment] Moskva; 1993:35-36.
10. Danilov K.Ju., Levin Ju.M., Rodoman G.V. [i dr.] Lymphotropic therapy of purulent-inflammatory surgical diseases. Abstracts of 31 all-Union Congress of surgeons. Tashkent. 1986:176-177.
11. Dzhumabaev S.U., Rahimov M.S., Hakimov V.A. Regional lymphotropic therapy. Hirurgija. 1990;11:70-73.
12. Zhdanov D.A., Zolotar'ova T.V. Funkcional'naja anatomija limfaticheskoj cistemy [Functional anatomy of the lymphatic sys-tem].Gor'kovskij med institut. 1945:308.
13. Ahmerov R.R., Zarudij R.F. The use of platelet-rich autoplasma for the treatment of photodermatosis. Regeneratyvnaja hirurgija. 2005;3:1-4.
14. Plasmolifting Gemological leather reinforcement: a new perspective on the solution to an old problem. Sbornik tezisov I Mezhdunarodnoj nauchno-prakticheskoj konferencii «Aktual'nye voprosy v kosmetologii: tradicionnye i novye podhody v jesteticheskoj medicine». Moskva; 2011:44.
15. Ushakov R.V., Carev V.N., Chuvilkin V.I. Principles of antibiotic use in modern dentistry. Stomatologija dlja vseh. 1999;1:24-27.
16. Fil'chev M.I. Jendolimfaticheskaja antikoaguljantnaja terapija v kompleksnom lechenii ostryh hirurgicheskih zabolevanij organov brjushnoj polosti [Endolymphatic anticoagulant therapy in the complex treatment of acute surgical diseases of the abdominal cavity]. Moskva; 1992:277.
17. Belisle C., Sainte-Marie G. Blood vascular network of the rat limph node: tridimensional studies by light and scanning electron mi-croscopy.Am. J. Anat. 1990,189;2:111-126.
18. Fennis J.P.M., Stoelinga P.J.W. ,Jansen J.A. Mandibular reconstruction: A clinical and radiographic animal study on the use of autogenous scaffolds and platelet-rich plasma. Jansen International Journal of Oral Maxillofacial Surgery. 2002;3, 31: 281-286.
19. Froum S.J., Wallace S.S., Tarnow D.P., Cho S.C. Effects of platelet-reach plasma on bone growth and osseintegration in human maxillary sinus grafts: Three bilateral case reports. Int J Periodontics Restorative Dent. 2002;22:45-53.
Hagmm^a 18.02.19
