CC BY
30
29. Trzeciak, S., McCoy, J. V., Phillip Dellinger, R., Arnold, R. C., Rizzuto, M., Abate, N. L. et. al. (2008). Early increases in microcirculatory perfusion during protocol-directed resuscitation are associated with reduced multi-organ failure at 24 h in patients with sepsis. Intensive Care Medicine, 34 (12), 2210-2217. doi: 10.1007/s00134-008-1193-6
30. Hollenberg, S. M., Cinel, I. (2009). Bench-to-bedside review: Nitric oxide in critical illness - update 2008. Crit Care, 13 (4), 218. doi: 10.1186/cc7706
31. Khilnani, P., Singhi, S., Lodha, R., Santhanam, I., Sachdev, A., Chugh, K. et. al. (2010). Pediatric sepsis guidelines summary for resource-limited countries. Indian Journal of Critical Care Medicine, 14 (1), 41-52. doi: 10.4103/0972-5229.63029
32. Canpolat, F. E., Yurdakok, M., Yigit, §., Korkmaz, A., Tekinalp, G. (2005). Blood L-arginine Levels in Early Respiratory Distress Syndrome. Pediatric Pulmonology, 40 (6), 511-514. doi: 10.1002/ppul.20326
33. Davis, J. S., Anstey, N. M. (2011). Is plasma argi-nine concentration decreased in patients with sepsis? A systematic review and meta-analysis*. Critical Care Medicine, 39 (2), 380-385. doi: 10.1097/ccm.0b013e3181ffd9f7
34. Pottecher, J., Deruddre, S., Duranteau, J. (2007). Effects of Vasoactive Agents on the Gastrointestinal Microcirculation in Septic Shock. Intensive Care Medicine, 69-74. doi: 10.1007/978-0-387-49518-7 7
35. Backer, D. D. (2006). l-Arginine and vasopressor agents: When antagonists have unexpected synergistic effects*. Critical Care Medicine, 34 (6), 1847-1849. doi: 10.1097/ 01.ccm.0000219380.79235.40
36. Nakajima, Y., Baudry, N., Duranteau, J., Vi-caut, E. (2006). Effects of vasopressin, norepinephrine, and l-arginine on intestinal microcirculation in endotoxemia*. Critical Care Medicine, 34 (6), 1752-1757. doi: 10.1097/ 01.ccm.0000218812.73741.6c
37. Berdan, A. S., Cauwels, A. (2007). Is there NO treatment for severe sepsis? Libyan J. Med., 10, 34-38.
38. Chetty, S. (2010). The do's and don'ts of arginine supplementation. S.Afr. J. Clin. Nutr., 23, 23-25.
39. Luiking, Y. C., Deutz, N. E. P. (2007). Exogenous arginine in sepsis. Critical Care Medicine, 35, 557-563.
40. Boerma, E. C., Ince, C. (2010). The role of vaso-active agents in the resuscitation of microvascular perfusion and tissue oxygenation in critically ill patients. Intensive Care Medicine, 36 (12), 2004-2018. doi: 10.1007/s00134-010-1970-x
41. Yeo, T. W., Lampah, D. A., Gitawati, R., Tjitra, E., Kenangalem, E., Granger, D. L. et. al. (2008). Safety Profile of L-Arginine Infusion in Moderately Severe Falciparum Malaria. PLoS ONE, 3 (6), e2347. doi: 10.1371/journal. pone.0002347
Дата надходження рукопису 18.02.2015
Корсунов Володимир Анатолшович, доктор медичних наук, професор, доцент, кафедра дитячо! ане-стезюлогп та штенсивно! терапи, Харшвська медична академ1я тслядипломно! освгги, вул. Корчагинщв, 58, м. Харшв, Укра!на, 61176 E-mail Korsunoff@ukr.net
УДК: 616.716.4-001.5+616.156-001 DOI: 10.15587/2313-8416.2015.39135
КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛ1З Л1КУВАЛЬНОГО ЕФЕКТУ ПРЕПАРАТУ НУКЛЕО ЦМФ ФОРТЕ ПРИ ТРАВМАХ НИЖНЬОГО АЛЬВЕОЛЯРНОГО НЕРВА
© Р. Л. Фурман
Метою даного до^дження було nopiernmu Knmi4Huu перебш та ефективтсть лiкування перело-Mie нижньо' щелепи, що супроводжуеться пошкодженням нижнього альвеолярного нерва, з використан-ням традицшних схем лiкування з додатковим використанням Nucleo CMP Forte. Використання Nucleo CMP Forte повнiстю усувае неприемш суб'ективш симптоми, так як вiдчуття печтня, аллодiнi'i (спо-творене болем), вiдчуття поколювання, крампИ (посмикування). Рекомендований препарат значно знижуе ттенсивтсть проявiв вах видiв сенсорних порушень в зот тнерваци нижнього альвеолярного нерва
Ключовi слова: переломи нижньо'1' щелепи, нижнт альвеолярний нерв, Нуклео ЦМФ, бть, електро-метричне до^дження
The aim of our study became a comparative description of main indicators of pain syndrome in patients with mandibular fractures, accompanied by damage of inferior alveolar nerve using conventional treatment scheme, supplemented by application of Nucleo CMP forte.
Materials and methods. In order to achieve the indicated objective, we have performed a surgical interference and further post-surgical treatment of 60 patients with angular mandibular fractures, accompanied by clinical picture of damaging inferior alveolar nerve alveolar nerve.
Results. The use of Nucleo CMP forte completely eliminates unpleasant subjective symptoms such as burning sensation, allodynia (distorted pain), sensation of tingling, cramp (twitching). There was a slight positive dynamics in the complaints of the patients on disesthesive symptoms in the region of the mandible in the comparison group. In the main group disesthesive symptoms at the end of the observation period were missing, and objective symptoms of inferior alveolar nerve dysfunction had a significant regression. In the main group after treatment a significant positive trend for improving the conduction of the inferior alveolar nerve revealed.
Conclusions. Thus, after analyzing the dynamics of complaints and objective data for mandibular fractures in the area of the angle, which is accompanied by damage of the inferior alveolar nerve, it was found that using of Nucleo CMP forte accelerates regression ofpain syndrome in the course oftreatment. This drug considerably reduces the intensity of manifestations of all kinds of neuropathy connected with inferior alveolar nerve damage
Keywords: mandibular fractures, inferior alveolar nerve, Nucleo CMP, pain, electrometric test
1. Вступ
Серед уах посттравматичних ушкоджень ш-сток лицьового скелету, переломи щелепних исток займають особливе мюце через сво! функцюнальш й косметичш особливосп. Пошуки засобiв i метсдов лiкувального впливу на процеси, яш ввдбуваються в ушкоджених нервах пвд час переломiв щелеп, з метою стимуляци !х вщновлення, залишаються одше! з акту-альних завдань хiрургiчно! стоматологи. Цей нерв е периферичною гiлкою трiйчастого нерва, ушкоджен-ня якого викликае ряд фiзiологiчних i морфологiчних змiн у тканинах обличчя й органах порожнини рота.
2. Постановка проблеми
Питання вiдновлення периферичних нервiв пiсля травм, зокрема нижнього альвеолярного, однозначно до цього часу не розглянуп. Оскшьки ступiнь ввдновлення структур i функцiй нерва перебувае в прямо! залежносп ввд повноти й часу !х решервацп, а реiнервацiя залежить ввд ступеня ввдновлення мiелi-ново! оболонки нерва, то вивчення впливу метсдов лiкування на мiелiнiзацiю нервових волокон, е актуальною проблемою сучасно! теоретично! й клшчно! медицини. Розробка способiв лiкування, спрямованих на прискорення ввдновлення функцiй нижнього альвеолярного нерва, буде сприяти зменшенню часу лшу-вання хворих.
3. Лiтературний огляд
При переломах тша нижньо! щелепи часто спо-стерiгаеться травма нижнього альвеолярного нерва в канала Найчастше розповсюдженими неврогенними розладами в цьому випадку будуть порушення чутли-востi шк1ри нижньо! губи i слизово! оболонки у ви-глядi анестезi!, гiперестезi! або парестезп [1, 2]. Пору-шення функцi! нерва рiзного ступеню виникають при безпосереднiй травмi нерва тд час травми, а також при компресп нерва пiсляоперацiйним набряком. Це ускладнення проявляеться у розвитку больового синдрому рiзно! iнтенсивностi, а також супроводжуеться емоцiйно-стресовими порушеннями i значно попршуе якiсть життя пацiента [3]. Одшею з важливих проблем у щелепно-лицьовш хiрургi! е дiагностика нейросто-матологiчних захворювань, основними клiнiчним про-явом яких е больовий синдром та невролопчш пору-шення в щелепно-лицьовш обласп [4].
Бiль е одним з найважливших питань у медич-нiй науцi. Щорiчно у свт вiд нього страждае майже кожна п'ята працездатна людина. Проблема болю за останш десятилiття набула о^м медичного ще i соць ального значення, так як шльшсть людей страждаючих больовими синдромами рiзного походження i характеру неухильно зростае. В багатьох випадках больовi
синдроми можуть приводити до швалщизаци людей, а в окремих випадках навггь су!цидальних вчинк1в. Серед вах больових синдромiв як1 мають мюце в ме-дичнiй практицi, особливою важкютю вiдрiзняються фантомнi та каузалпчш больовi синдроми [5].
При даних видах пошкоджень виникае больо-вий синдром, характерний для невриту нижнього альвеолярного нерва, порушення чутливостi пульпи зубiв i шк1ри обличчя, що вимагають складно! i трива-ло! пiсляоперацiйно! реабштаци пацiентiв.
Проблема вiдновлення функцiй нижнього альвеолярного нерва безпосередньо залежить ввд три-валостi його компресi! уламками нижньо! щелепи, так як на процес реабiлiтацi! впливають головним чином фактори порушення повноцшного кровопостачання, як самого нерва, так i тканин, що ним шнервуеться [6].
Враховуючи достатньо високу поширенiсть бо-льового синдрому, його вплив на працездатшсть, ак-тивнiсть, як1сть життя пащенпв, iнвалiдизацiю, а через це величезш економiчнi втрати, актуальнiсть дано! теми що до вивчення е очевидною [7].
У зв'язку вищевикладеним, подальша розробка методiв лiкування дано! патологи е обгрунтованою та актуальною.
4. Мета проведеного дослщження
Метою нашого дослщження стало порiвняння клiнiчного переб^ та ефективностi лiкування перело-мiв нижньо! щелепи, що супроводжуеться пошкоджен-ням нижнього альвеолярного нерва, з використанням загальноприйнято! схеми лiкування, доповнено! вико-ристанням препарату Нуклео ЦМФ форте.
5. Матерiали i методи
Для виршення поставлено! мети нами було проведено оперативне втручання та подальше тсляопера-цiйне лiкування 60 хворих з ангулярними переломами нижньо! щелепи, що супроводжувались клшкою пошкодження нижнього альвеолярного нерва. Досль дження проводилось в перiод 2012 по 2014 року. Роботу виконано у ввддшенш щелепно-лицево! хiрургi! Вiнницько! мiсько! клiнiчно! лiкарнi швидко! медично! допомоги. Клiнiчний матерiал склали даш 60 пацiен-тiв, в яких тд час обстеження було виявлено перелом нижньо! щелепи та клшчш ознаки пошкодження нижнього альвеолярного нерва (анестезiя зони шнерваци, гiперестезi!, парестезi!, крампi!, невропатичнi бол1).
Пацiенти були подiленi на 2 клшчш групи: основна група та група порiвняння.
В групу порiвняння увiйшли 30 пацiентiв. В даних пацiентiв проводилась загальноприйнята тера-п1я, репозицiю уламкiв та двощелепового шинування, використання антибiотика широкого спектру ди тер-
мшом 10 дiб (цефтрiаксон) парентерально, нестеро!д-ного протизапального препарату (дмофенак) парентерально.
В основну групу ввiйшли 30 пацieнтiв. В даних пацieнтiв проводилась терапiя, яка включала: опера-цш репозицiю уламк1в та двощелепового шинування, використання антибiотика широкого спектру до на протязi 10 днiв (цефтрiаксон) парентерально (в/м), не-стеро!дного протизапального препарату (дiклофенак) парентерально (в/м) та додатково вводився препарат Нуклео ЦМФ форте парентерально (в/м) в дозi 3 мл. один раз на добу 10 ш'екцш.
Клшчне обстеження пацieнтiв проводили зпд-но iз загальноприйнятою методикою з детальним до-слщженням локального неврологiчного статусу.
Для чистоти дослщження, були вщбраш па-цieнти з ангулярними переломами ^зольоваш одно-стороннi, поeднанi двосторонш при вiдсутностi кль нiчних проявiв пошкодження нерва з протилежно! сторони. При цьому, у пацieнтiв змщення уламк1в не спостерiгалось, або було до 1 см. Це обумовлено тим, що дана локалiзацiя являеться типовим мюцем перелому нижньо! щелепи, зустрiчаеться найчастiше в iзо-льованому та комбiнованому виглядi та в найменшш мiрi зумовлюе частковий перерив нерва. В зв'язку з еластичшстю та мобiльнiсть нижнього альвеолярного нерва, повний розрив при невогнепальних переломах нижньо! щелепи в дшянщ кута не спостерiгаеться.
Для порiвняння було вдабрано наступнi по-казники:
скарги - спонтанний бшь, бiль при навантажеш, печiння, аллодинi! (спотворений бiль), поколювання, крампi! (посмикування);
- оцiнювання больового синдрому та симптомiв невропатп;
- данш об'ективного обстеження - визначення площi порушення тактильно! чутливостi та больово! чутливостi нижньо! губи та шдборшдя;
- апаратне дослщження провщносп нижнього альвеолярного нерва
Скарги на спонтанний бшь, бшь при навантаже-нi, печшня, аллодинi! (спотворений бiль), поколювання, крампи (посмикування)оцiнювали по наступнiй шкалг 0 - вiдсутнiсть скарг, 1 - невиразш, 2 - виразш, 3 - нестерпнi.
Оцiнювання больового синдрому та симптомiв невропатi!' проводилось з використанням больово! шкали LANSS, опитувальника DN4, вiзуально-анало-гово! шкали (ВАШ) (ощнювалась суб'ективнi вщчуття штенсивнють болю) та шкали загально! оцшки симп-томiв невропатi!' (NTSS - 9) [Данилов, 2007].
Больова шкала LANSS ( Leeds Assesment of Neuropathic Symptoms and Signs, M.Bennett, 2001) -Оцшочна шкала невропатичних симптомiв и ознак.
Зпдно ще! шкали, хворому задаеться 5 запи-тань по iнтенсивностi та характеру болю, а також ви-являються ознаки аллодинi!' та порушення чутливосп в зонi шнервацп. Кожне з запитань мае вiдповiдне значення в бальнш оцiнцi. Для отримання загально значення шкали, складають значення параметрiв сен-
сорних дескриптор1в i тестування чутливосп. Макси-мальне значення суми - 24. Якщо сума <12, то ней-ропатичнi механiзми формування болю малоймовiрнi. Якщо сума >12, то ймовiрнi нейропатичнi механiзми формування болю.
Опитувальник DN4 - для дшгностики нейро-патичного болю, Bouhassira D, et al., 2005
Зпдно методики опитувальника DN4, проводиться бесща з пащентом. Опитувальник складаеться з двох блошв: перший блок (7 питань) заповнюеться на пщстаи опитування пащента, другий блок (3 пи-тання) - клiнiчного огляду. Перший блок дозволяе ощ-нити позитивнi сенсорш симптоми, так1 як спонтанний бшь (вщчуття печiï, хворобливе вщчуття холоду, вiдчуття наче ударiв струмом), парестезiï та дизестезiï (вiдчуття повзання мурашок, поколювання, ошмш-ня, сверб1ж). Другий блок дозволяе лiкарю виявити аллодинiю i негативнi сенсорнi симптоми. Кшьшсть балiв >4 означае наявшсть у пацiента нейропатичного болю. Максимальна кшьшсть балiв - 10.
Визуальная аналоговая шкала (ВАШ) Visual Analogue Scale (VAS) (Huskisson E. С., 1974)
Цей метод суб'ективноï оцшки болю полягае в тому, що пащента просять вщмггати на неградуйо-ванш лiнiï завдовжки 10 см точку, яка вщповщае мiрi вираженосп болю. Лiва межа лшп вщповщае визна-ченню «0» (вiдсутнiсть болю), правий - «10» (бiль нестерпний). Як правило, використовуеться паперова, картонна або пластмасова лiнiйка завдовжки 10 см. 1з зворотного боку лшшки нанесенi сантиметровi подш-ки, по яких лшар вiдмiчае набутого значення i заносить в лист спостереження. Вiзуально-аналогова шкала вь дображае штенсивнють болю, що вiдчувае пацiент, на час обстеження. 1нтенсивнють болю пащент вiдмiчае самостiйно.
Шкали загальног оцтки симптомiв невропа-miï (NTSS - 9)
Шкала NTSS - 9 е вимiром симптомiв за ri 24 години, що пройшли. Згiдно цiеï шкали, ми в змозi оцiнювати цший ряд симптомiв, що виникають у па-цiентiв при травматичному пошкодженш нижнього альвеолярного нерва. Так, виразнють та частоту симп-томiв таких, як стршякта болi, печiння, никш болi, ал-лодинiя (спотворений бшь), статична гiпералгезiя, поколювання, ошмшня, мерзлякуватiсть в зонi iннервацiï нижнього альвеолярного нерва, крампи (посмикування мiмiчних м'язiв) можливо оцiнити як поодинщ так i комплексi. Для комплексного ощнювання симптомiв невропатй' по шкалi NTSS - 9 використовуеться сума показник1в всiх симптомiв.
Дослщження чутливостi тканин областi пщбо-рщдя, нижньо!' губи на сторонi ушкодження i симе-трично!' сторонi проводилося за допомогою сенсорних тестiв. Пащенту пропонували заплющити очi, щоб краще зосередитися на реестрацп та аналiзi вiдчуттiв, а також, щоб виключити можливiсть визначення виду подразника зором.
Тактильну чутливють визначали за допомогою дотику до шшри, що iннервуеться HAH, ватною куль-кою дiаметром 0,5 см. Кожен дотик, що наноситься
послвдовно на р1зш д1лянки шшри нижньо! губи i шд-борщдя, дослвджуваний повинен негайно ж реестру-вати словом « так» чи « вiдчуваю » i описати характер подразника.
Визначення больово! чутливосп визначалось як розвиток позитивного чи негативного сенсорного феномена. Дослвдження проводилося за допомогою стерильного стоматолопчного зонда. До негативних ознак ввдноситься змiна чутливосп (вiдсутнiсть або зниження), до позитивних - парестезiя, дизестезiя, гiпералгезiя або аллодинiя, вiдповiдно з динамiчним або статистичними характером подразника.
Площа порушення чутливостi шк1ри дано! зони обов'язково фжсували на прозорiй плiвцi, iз спещаль-но нанесеною сiткою, розроблено! для подальшого динамiчного порiвняння. За подiбною схемою ощню-валась реакщя на больовий подразник шляхом нане-сення подразнень, поколюючи гострим стерильним стоматолопчним зондом, використовуючи симетричнi дмнки губи i пiдборiддя в якосп порiвняльних.
Комплекс дослвджень проводився трич за пе-рiод лiкування: на час госттатзацд (перша доба), на 7 добу лшування та на 14 добу лшування. Вимога, яка ставилась до вах пащенпв, це дослвдження без вико-ристання аналгетичних засобiв. Така вимога ставилась тому, що дiклофенак мае знеболюючий ефект, котрий мiг спотворити результати дослщження. Це досягалось наступними заходами: в день госпiталiзацi!' обстеження проводилось в максимально короткий термш до при-значення препарапв, на 7 та 14 добу обстеження проводилося вранщ до л^вальних манiпуляцiй (не менше 6 годин ввд попереднього введения препарапв).
Як було сказано, основними проявами усклад-нення перелому щелепи, пов'язаного з порушенням функци нижнього альвеолярного нерва являються змша чутливостi тканин в зонi шнервацп i больовий синдром рiзноl штенсивносп. Для вивчення больово! чутливостi використовуються рiзнi методи, але об'ек-тивна оцшка сенсорних порушень е одним iз складних завдань в дiагностицi ураження периферичного ввддъ лу нервово! системи.
Для к1лькюно! об'ективно! характеристики сенсорних порушень в дослщженш використали метод визначення поропв больово! чутливосл (ПБЧ). Метод заснований на зютавленш сили подразника, застосу-вання якого викликае вiдповiднi ввдчуття у пащента. Точнiсть вимiру фiзичних параметрiв подразнення, особливо при використаннi електричного струму, як правило, значно вище, шж суб'ективний аналiз сво!х ввдчутпв пацiентом, отже метод можна вважати най-бiльш об'ективним.
Поодинош iмпульси струму однаковою мiрою можуть збуджувати будь-якi групи чутливих нервових волокон. Тому при !х дi!' у пащенпв можуть виникати як больов^ так i не больовi ввдчуття. Перевагою цього подразника е можливють дозування i змiни сили i три-валостi струму, а також багатократного застосування без порушення цшсносп дослвджуваних тканин.
Для подразнення тканин в проведенш роботi використали пульптестер Pulp Tester DY310.
Для проведення диференцiальноi дiагностики рiвня патофiзiологiчних процеав в периферичному HepBOBi визначали чутливють до подразнення елек-тричним струмом шшрних покpивiв в зонi шнервацп нижнього альвеолярного нерва в дшянщ нижньоi губи i пiдбоpiддя в шсщ його найближчого розташування до шшри в пiдбоpiднiй дiлянцi, тобто через стимуля-цш ментального нерва.
При визначенш поpогiв чутливостi використали критерп, по яких оpieнтуeться пащент, що вщповща-ють визначенню цих понять, прийнятих Мiжнаpод-ною асощащею по вивченню болю.
- Порн- ввдчутпв (ПО) - найслабкiшi ввдчуття, як1 першими з'являються при збшьшенш штенсив-ностi подразника. При порогових небольових вщчут-тях ввдбуваеться збудження товстих мiелiнових нервових волокон групи А-бета, що передають сигнали з високою швидшстю (40-80 м/с), яш е пpовiдниками тактильноi' чутливосп.
- Поpiг болю (ПБ) - ввдчуття, при яких тiльки з'являеться неприемний вiдтiнок. При порогових не-приемних, больових ввдчуттях вiдбуваеться збудження тонких мiелiнових нервових волокон групи А-дель-та, що передають сигнали з меншою швидкiстю (5-40 м/с), проводять сигнал ввд piзних peцeптоpiв (тактильних, температурних, деяких больових) i вщ-повiдають за гострий бiль.
- Рiвeнь витpивалостi болю (РВБ) - неприемш вщчуття, подальшого збшьшення iнтeнсивностi яких пацiент не бажае. Досягши меж1 витpивалостi болю вщбуваеться збудження тонких бeзмiелiнових нервових волокон групи С, що передають сигнали з най-бшьш повшьною швидкiстю (0,2-2 м/с) вщ больових peцeптоpiв, тepмоpeцeптоpiв i peцeптоpiв тиску.
Для контролю проводили таке ж дослвдження на пpотилeжнiй непошкодженш стоpонi.
Методика визначення порогу вщчутпв за допомогою поодиноких iмпульсiв струму полягае в плавному збшьшенш штенсивносп подразнення до появи у пащенпв виразних небольових ввдчуттш при визна-чeннi порога вщчутпв (ПВ), далi плавному збiльшeнi штенсивносп до появи перших больових ввдчутпв при визначeннi порогу болю (ПБ) i до того часу коли пащент не бажае продовжувати iз-за болю i неприем-них ввдчутпв при визначeнi piвня витpивалостi болю (РВБ). Дослщження проводилось тpичi i вираховував-ся сepeднiй результат.
Отримаш результати поpiвнювали з середньо-статистичними значеннями i даними пpотилeжноi (ш-тактною) сторони. Таким чином, по динамщ поpогiв больовоi' чутливостi в зон iннepвацii' НАН, можливо визначити порушення проввдносп нервового iмпульсу в основних чутливих групах волокон нижнього альвеолярного нерва, що дозволяе оцшити (штерпретувати) ступiнь порушення його функци.
6. Результати дослщження
Нами було пpоаналiзовано деяк1 скарги пащенпв, що вщзеркалюють клiнiку пошкодження нижнеальвеолярного нерва, протягом перюду лiкування
тричг на момент початку лiкування, на 7 добу та на 14 добу. Хворим використовувався препарат Нуклео ЦМФ форте термшом 10 дiб (починаючи з 3 доби лшування). Препарат використовувався з даного перiоду тому, що на першi 3 днi припадае гострий перiод коли рiзко порушена гемодинамта тканин та знижуеться ефективнiсть препарату.
Шсля проведеного спостереження, в табл. 1, було виявлено позитивну динашку в скаргах хворих, що стосуються деяких параметрiв функци нижнього альвеолярного нерва, як в порiвняльнiй так i основнiй групi. Було виявлено, що за перюд спостереження ш-тенсивнiсть спонтанного болю в порiвняльнiй груш знизилась в 2 рази, тсда як даний показник в основнш групi, в як1й було застосовано препарат Нуклео ЦМФ форте, знизився в 10,8 рази. Показник болю при на-вантаження суттево не в^^знявся м1ж групами i 1х ре-грес становив 1,78 i 1,63 рази вiдповiдно. Скарги, що напряму характеризують функцш нижньоальвеоляр-ного нерва, мали наступнi показники: в порiвняльнiй групi вiдчуття печшня знизилось в 2,69 рази, аллоди-нiя (спотворення болi) - в 2,33 рази, ввдчуття поколю-вання - в 2 рази, крампп (посмикування) - в 1,84 рази. Зазначимо, що вищезгадаш скарги в основнш груш на 14 день лшування були вiдсутнi.
Проаналiзувавши результати дослвдження за до-помогою опитувальнишв, ми отримали наступнi данi:
Згвдно опитувальника LANSS, ми виявляли оз-наки аллодини, загальне порушення чутливосп в зош шнерваци, а також iнтенсивнiсть та характер болю. Виявлено зниження показник1в шкали в обох групах, що сввдчить про зменшення больового синдрому. Це закономiрно, тому що при ввдсутносп ускладнень запального характеру, шсля закшчення гострого перю-ду (1-3 доба) наступае регенеращя в зонi перелому. А це сприяе зменшенню больового синдрому. Але зменшення спостерпалось нерiвномiрне (рис. 1). На початку дослвдження показники були майже однаковг тодi як на 7 добу показники в основнш груш були мен-шими в 1,35 раз, а на 14 добу в 2,03 рази порiвняно з групою порiвняння.
Проаналiзувавши данi шкали опитувальника DN4, ми виявили наступну закономiрнiсть (рис. 2). На початку дослвдження рiзницi мiж показниками майже не було, бшьш того, в основнiй групi вони були дещо бiльшими. На 7 добу рiзниця мiж величинами була не-суттева (в основнiй груш показники меншi в 1,09 раз).
□ 1 доба
□ 7 доба
□ 14 доба
□ 1 доба
□ 7 доба □14доба
Проте, на 14 добу значення значно ввдр1знялись - в 2,23 рази.
25
20
15
10
5
0
Група порiвняння Основна група
Рис. 1. Показник шкали LANSS
10 1 ¿^с 9.25^
8
0
Група порiвняння Основна група
Рис. 2. Показники опитувальника DN4
Як видно з д1аграми (рис. 3), i в основнш гру-ni i в груш порiвняння показники ВАШ ^зуаль-но-аналогово! шкали) мали тенденщю до зниження. Ми спостерпали за значним пришвидшенням зменшення болю в основнш груш. В цш груш на час поступлення на лшування показники майже не вiдрiзнялись ввд таких в груш порiвняння, на 7 добу вони були нижчими на 1,15 рази, що теж мае не сут-теву рiзницю. Але, на момент виписки (14 доба) показники ВАШ були в 2,9 меншими ввд таких в груш порiвняння.
Данш обстеження згвдно шкали загально! оцш-ки симптомiв невропатй' (NTSS - 9) викладено в рис. 4
Видно чггку рiзницю в динамщ покращення стану пацiентiв. На першу добу показники не в^^з-нялись, а навпъ були дещо бшьшими в основнiй групi. На 7 добу рiзниця становила 1,24 рази в бш покращення показнишв в основнiй групi по ввдношенню до групи порiвняння. На 14 добу така рiзниця становила 3,82 рази.
Таблиця 1
Скарги в групах дослвджуваних хворих
Група поршняння Основна група
1-й день 7-й день 14-й день 1-й день 7-й день 14-й день
СКАРГИ
спонтаний бшь 2,50±0,51 2,0±0,45 1,25±0,44 2,70±0,47 1,05±0,22 0,25±0,04
бiль при навантаженi 2,95±0,22 2,55±0,51 1,65±0,48 2,95±0,22 2,75±0,44 1,8±0,41
печшня 1,75±0,44 1,05±0,59 0,65±0,24 1,80±0,41 0,80±0,21 0
алодини (спотворений бшь) 1,75±0,44 0,90±0,35 0,75±0,24 1,75±0,44 0,35±0,18 0
поколювання 1,80±0,41 1,5±0,55 0,90±0,25 1,75±0,44 0,45±0,11 0
крампп (посмикування) 1,75±0,44 1,2±0,65 0,95±0,25 1,85±0,36 0,95±0,38 0
8 7 6 5 4 3 2 1 0
25
20
15
10
□ 1 доба
□ 7 доба
□14доба
Група поршняння Основна трупа
Рис. 3. Динамша показнишв ВАШ
2L9JL 17
14,65-
22Ж 1
□ 1 доба
□ 7 доба
□ 14 доба
3183—
Трупа порiвняння Основна група
Рис. 4. Показники шкали NTSS - 9
Так, як шкали LANSS, DN4, ВАШ i NTSS - 9
вщображають больовий синдром з рiзних ракурав, тому i результати рiзняться, при збережеш однаковоï тенденцп.
На нашу думку, така динашка спостерiгалась в зв'язку з тим, що препарат Нуклео ЦМФ форте, який був використаний в комплексному лшуванш, мае на-ступш механiзми
1) нуклеïновi кислоти, що вхо-дять до складу препарату, являються структурними елементами в побудов1 нервового волокна;
2) нуклеотид УМФ е попе-редником молекули уридинтрифос-фату ( УТФ ) i е швидкiстьлiмiтуючим фактором при синтезi глiкогену;
3) введення УДФ стимулюе синтез ткогену i збiльшуе запаси глюкози в тканинах;
4) з шшого боку, нуклеотид ЦМФ стимулюе регенерацш нерво-вих волокон за рахунок стимуляцiï утворення ЦДФ - холшу i, як насль док, посилення бiосинтезу фосфати-дилхолiн;
5) структурш компоненти нуклеïнових кислот виконують, крiм того, функцiï кофакторiв (кое-нзим А, уридин - дифосфатглюко-за та iн), аллостеричних ефекторiв, входять до складу коферментiв (нь котинамiдаденiндинуклеотид, фла-вiнаденiндинуклеотид та ш), беручи тим самим безпосередню участь в обмш речовин, а також в акумулю-ваннi (накопиченнi), перенесення
i трансформацп енергп. Вони е попередниками вто-ринних посередникiв (мессенджерiв) - циклiчних мононуклеотидiв (цАМФ i цГМФ), що виконують важливу функщю в передачi внутрiшньоклiтинних сигналiв.
Одним iз об'ективних даних, що нами вико-ристовувались, був метод дослщження площi порушення тактильноï та больовоï чутливостi. Провiвши порiвняння площ порушення чутливосп та динам^ хх змiн, виявлено наступнi показники (табл. 2).
Як видно з дослщження, в основнш групi спо-стертаеться значне зменшення площi порушень чутливосп, тодi як в груш порiвняння такого не спосте-ртаеться.
П1сля проведеного дослщження електропровщ-носп нерва нами було встановлено наступш результати:
В групi порiвняння було виявлено значне порушення провщносп нижнього альвеолярного нерва на основi визначення порогу вщчутпв (ПВ), порогу болю (ПБ), рiвня витривалостi болю (РВБ). Характерно, що величини на протязi перiоду лiкування не зазнавали значних змш, що клiнiчно спостерталось збережен-ням порушення чутливостi в зош шнервацп нижнього альвеолярного нерва. Про що свщчать показники ПВ, ПБ та РВБ на 7 i 14 добу (табл. 3).
В основнш груш , виявлено значну позитивну динам^ щодо покращення електропровщносп нижнього альвеолярного нерва. Про що свщчать вщнов-лення показникiв порогу вщчутпв (ПВ), порогу болю (ПБ), рiвня витривалостi болю (РВБ) майже до рiвня неушкодженоï сторони на час зак1нчення спостере-ження (табл. 4).
Таблиця 2
Площа порушення чутливосп в групах дослщження
ОБ'ективно Група пор1вняння площа, см2 Основна група площа, см2
1-й день 7-й день 14-й день 1-й день 7-й день 14-й день
порушення тактильноi' 9,08±0,32 8,43±0,49 7,85±0,46 9,15±0,28 6,42±0,29 3,27±0,30
чутливосп
порушення больовоï 8,95±0,34 8,35±0,28 7,71±0,34 9,03±0,21 6,25±0,22 2,95±0,30
чутливосп
Таблиця 3 Показники електродiагностики в групi порiвняння
Порц^ ввдчутив Порiг болю Рiвень витривалостi болю
пошкод норма пошкод норма пошкод норма
1 доба 45,41±1,66 15,87±1,47 57,67±1,53 37,16±1,67 77,12±1,05 52,54±1,60
7 доба 42,58±1,14 52,90±1,27 73,74±1,21
14 доба 37,54±1,45 47,41±1,28 73,16±1,18
Таблиця 4 Показники електродiагностики в основнш груш
Порiг вiдчуттiв Порiг болю Р1вень витривалостi болю
пошкод норма пошкод норма пошкод норма
1 доба 45,83±1,62 15,76±1,38 58,03±1,40 36,83±1,34 77,26±0,82 52,46±1,56
7 доба 36,20±1,42 47,43±1,13 66,86±1,13
14 доба 22,16±1,23 38,23±1,65 53,30±1,29
5
0
7. Висновки
Даний препарат значно зменшуе штенсившсть проявiв всiх видiв порушення чутливостi в зонi ш-нервацй' нижнього альвеолярного нерва. Разом з цим мiнiмiзуе дiзестезiï в зош iннервацiï.
Даний препарат значно зменшуе штенсившсть проявiв всiх видiв порушення чутливостi в зонi ш-нервацiï нижнього альвеолярного нерва. Наряду зi зменшенням iнтенсивностi, при використанш препарату Нуклео ЦМФ форте значно прискорюеться зменшення площi порушення чутливосп.
При використанш препарату Нуклео ЦМФ форте спостерпаеться значне покращення показнишв порогiв чутливосп, поропв болю, рiвня витривалостi болю.
Отже, використання препарату Нуклео ЦМФ форте е оправданим в комплекснiй терапп переломiв нижньоï щелепи, що супроводжуеться клiнiчними проявами пошкодження нижнього альвеолярного нерва
Лiтература
1. Кенбаев, В. О. Травматология челюстно-лицевой области [Текст] / В. О. Кенбаев - Шымкент, 2006. - 118 с.
2. Тимофеев, О. О. Клшко-пак^зюлопчш тд-ходи до класифiкацiï уражень в системi трiйчастого нерва [Текст] / О. О. Тимофеев, О. П. Весова // Современная стоматология - 2010. - № 4. - С. 100-102
3. Карлов, В. А. Неврология [Текст]: руков. для врачей / В. А. Карлов. изд. 2-е; пер. и доп. - М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2002. - 638 с.
4. Вейн, А. М. Болевые синдромы в неврологической практике [Текст] / А. М. Вейн. - МЕДпресс-информ, 2001. - 368 с.
5. Данилов, А. Б. Нейропатическая боль [Текст] / А. Б. Данилов, О. С. Давыдов. - М.: Боргес, 2007. - 192 с.
6. Баркер, Р. Наглядная неврология [Текст]: уч. пос. / Р. Баркер, С. Базади, М. Нил.; под ред. В. И. Скворцовой; пер. с англ. Г. Л. Левицкого. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2006. - 136 с.
7. Яворская, Е. С. Болевые и парестетические синдромы челюстно-лицевой области [Текст]: метод. пос. по нейростоматологии / Е. С. Яворская. n- К.: Наукова думка, 2000. - 88 с.
Refernces
1. Kenbaev, V. O. (2006). Travmatolohyia cheliustno-lyt-sevoj oblasty. Shymkent, 118.
2. Tymofieiev, O. O., Viesova, O. P. (2010). Kliniko-pa-tofiziolohichni pidkhody do klasyfikatsii urazhen' v systemi trij-chastoho nerva. Sovremennaia stomatolohyia, 4, 100-102.
3. Karlov, V. A. (2002). Nevrolohyia: Rukovodstvo dlia vrachej. Yzdanye 2-e, pererabotannoe y dopolnennoe. Moscow: OOO «Medytsynskoe ynformatsyonnoe ahentstvo», 638.
4. Vejn, A. M. (2001). Bolevye syndromy v nevrolo-hycheskoj praktyke. MEDpress-inform, 368.
5. Danylov, A.B. (2007). Nejropatycheskaia bol'. Moscow: Borhes, 192.
6. Barker, R., Bazady, S., Nyl, M.; Skvortsova, V. Y. (Ed.) (2006). Nahliadnaia nevrolohyia: Uchebnoe posobye. Moscow: HEOTAR-Medya, 136.
7. Yavorskaia, E. S. (2000). Bolevye y parestetycheskye syndromy cheliustno-lytsevoj oblasty: Metodycheskoe posobye po nejrostomatolohyy. Kiev: Naukova dumka, 88.
Рекомендовано до публiкацii д-р мед. наук Барило О. С.
Дата надходження рукопису 18.02.2015
Фурман Руслан Леонщович, асистент, кафедра хiрургiчноï стоматологи та щелепно-лицевоï хирурги, Вшни-цький нацюнальний медичний ушверситет iм. М. I. Пирогова, вул. Пирогова, 56, м. Вшниця, Украша, 21018 E-mail: furmanruslan@mail.ru
УДК 616.833-056.7:616.8-009.18]-07 DOI: 10.15587/2313-8416.2015.39134
СОВРЕМЕННЫЕ ПОДХОДЫ ДИАГНОСТИКИ НАСЛЕДСТВЕННЫХ МОТО-СЕНСОРНЫХ НЕЙРОПАТИЙ
© И. А. Говбах
В статье рассмотрены современные методы диагностики наследственных мото-сенсорных нейропатий (НМСН): клинико-генеалогический, клинико-неврологический, нейрофизиологический, молеку-лярно-генетический. Представлена современная классификация НМСН. Изложены критерии постановки диагноза НМСН. Описаны дополнительные методы исследования НМСН; клинические и лабораторные признаки дифференциации от других заболеваний и нейропатий различной этиологии. Дана сравнительная клинико-генетическая характеристика основных типов НМСН с учетом данных электромиографии, скорости проведения импульса и молекулярно-генетического исследования
Ключевые слова: наследственные мото-сенсорные нейропатии, методы диагностики, клинические признаки, электромиография, ДНК-тестирование
Aim. HMSN are the heterogeneous group of hereditary diseases characterized by the injury of peripheral nerves; HMSN manifest a marked significant clinical polymorphism with a broad distinction of phenotype, different type of inheritance, features of the clinical course, electroneuromyographic and morfohistochemical changes, chronic slowly progressive course.
