CC BY
65
УДК 336.71
Д. О. ДИЛ (ДПТ)
КОМЕРЦ1ЙНИЙ БАНК ЯК МЕРЕЖНЕ ШДПРИСМСТВО
У CTarri дослвджуються проблеми оргашзацп сучасних пiдприeмств як мережних структур, що вщповь дае наростаючим процесам глобалiзацiï та посиленням постiндустрiальних тенденцш. Дано визначення по-няття «мережа комерцшного банку» та основнi характеристики ще! дефiнiцiï.
В статье исследуются проблемы организации современных предприятий как сетевых структур, которые соответствуют возрастающим процессам экономической глобализации и усилением постиндустриальных тенденций. Дано определение понятия «сеть коммерческого банка», а также характеристика этой дефиниции.
The article examines the problems of the modern enterprise as a network structure that meets the increasing processes of globalization and the rise of postmodern trends. The definition of the term «a network of commercial bank» and the main characteristics of such a definition are given.
За останне десятирiччя вщбулися значш змши у структурi св^ового фшансового ринку, що привели до виникнення структури нового типу - мережно!, якш властива своя лопка роз-витку i сво! проблеми, пов'язаш з !! стабшьшс-тю i прогностичшстю.
Кейншанська модель, що була ефективною в серединi XX ст., вичерпала себе в 70-тi роки XX ст., зокрема через наростання процеав еко-номiчно! глобалiзащ! та посилення поспндуст-рiальних тенденцiй. У результат проведено! у 80-тi роки загально! реструктуризацп виникла економiка нового типу, яку сьогодш називають глобальним капiталiзмом. Глобальний катта-лiзм - це сучасний капiталiзм, що розумiеться як фаза в юторп людства, що характеризуеться змiною усiх сторiн життя суспiльства пiд впли-вом св^ових тенденцiй к взаемозалежностi та вщкритосп.
Нова економiка, залишаючись за своею природою кашталютичною, технологiчно й оргаш-зацiйно суттево вiдрiзняеться вщ кейншансько! моделi капiталiзму. Глобальний капiталiзм ха-рактеризуеться глобальним виробництвом, об-мiном, перерозподiлом та споживанням, що вiдбуваеться пiдприемствами в нащональних економiках, и на свiтовому ринку. В основу ново! економши закладено глобальну мережу ф> нансових потокiв, а завдяки iнформацiйним технолопям i розвитку засобiв зв'язку ця еко-номiка дiе як едине цше в режимi реального часу в загальносв^овому масштабi.
Роль мережних структур в оргашзацшних системах почала вивчатися в контекст юберне-тики. Сучасний шдхщ до цiе!' проблеми викла-дений у працях Д. Новшова. Вiн дослiджуе тео-ретично-iгровi моделi структурного синтезу, показав, що структура визначаеться типом iе-рархiчно! iгри мiж учасниками системи. Такий
шдхщ дозволяе аналiзувати мережнi структури, в яких потенцiйно iснують зв'язки мiж усiма учасниками. При цьому деяю зв'язки актуал> зуються для ршення конкретного завдання, що сто!ть перед системою [7].
В економщ iдея формування мережно! структури була запропонована на початку 90-х роюв XX ст., але набула популярносп пiсля появи праць Мануеля Кастельса, який е автором концепцп мережного суспiльства. Концеп-щя М. Кастельса розширила рамки теори пост-iндустрiального суспiльства, що вiдрiзняеться вiд класичного iндустрiального капiталiзму як суспшьства нового типу. Таке суспшьство вiн називае мережним. М. Кастельс вважае, що ш-формацiя е таким ресурсом, що проникае через усяю границi та перепони. Вш ототожнюе ш-формацiйну еру з епохою глобалiзацi!, а !! засо-бом й одночасно втiленням виступають мереж-нi структури, якi вш вважае найбiльш характе-рним явищем сучасного свггу.
М. Кастельс називае п'ять принцишв мережно! оргашзацп:
1. Масштабованють мереж. Застосування 1нтернету дозволяе включити до складу мереж стiльки компонентiв, скiльки необхiдно для здшснення кожно! операцi!, кожно! угоди або всього проекту. Тим самим мережа може роз-виватися, оперативно розширюватися або ско-рочуватися доцшьно дшовш стратегi!, що зм> нюеться, без значних витрат;
2. 1нтерактившсть. Мережа, що реалiзуеться з використанням iнтернет-технологiй, дозволяе обходитись без вертикальних каналiв зв'язку та забезпечити багатоканальний обмiн шформащ-ею та спшьне прийняття рiшень. Результатом е покращення якостi iнформацiйного обмiну та досягнення взаеморозумшня мiж партнерами в процес !х дiлового спiвробiтництва;
© Дил Д. О., 2010
3. Гнучюсть управлшня. Можливiсть поед-нання методiв стратегiчного управлiння з тех-нологiями децентралiзованоI взаемоди множи-ни партнерiв мае вирiшальне значення для до-сягнення мережею сформульованих цшей та поставлених задач;
4. Брендшг. Для отриманнi iнвестицiй необ-хщним е символ загальновизнано! здатностi надавати товарам та послугам цiннi якосп. У свiтi складних мереж виробництва та дистри-буцп брендiнг може здшснюватися головним чином на основi управлiння процесом впрова-дження шновацш та жорстокого контролю кш-цевих результатiв. Ефективне використання iнтернет-технологiй дозволяе забезпечити зво-ротний зв'язок мiж усiма компонентами мереж та процесами виробництва/реалiзаци, а також виявлення та виправлення помилок;
5. Орiентацiя на споживача. У теперiшнiй час все складшше задовольняти рiзноплановi потреби ринку через стандартизоване масове виробництво. Оптимальне сшввщношення мiж масовим виробництвом та виробництвом, що зорiентоване на споживача, може бути забезпе-чене через використання крупно масштабно! виробничо! мереж^ але з пiдгонкою кшцевого продукту, товару або послуги тд кiнцевого за-мовника. Ця задача виршуеться у багатьох системах через персоналiзований iнтерактивний зв'язок iз замовником в режимi он-лайн.
В Укра!ш проблему формування мережних структур стосовно економши розглядала Г. В. Назарова. II працi присвяченi дослщжен-ню у сферi менеджменту корпоративного управлшня та основi системного шдходу [6].
Економiчний аспект виникнення та розвитку мережних органiзацiй розглядаеться в роботах значно! кiлькостi захщних вчених, серед яких можна назвати П. Друкера, К. Келл^ Р. Патю-реля, Й. Рюег-Штюрма, М. Райсса.
Так, П. Друкер зазначав, що «тепершнш пе-рiод часу може бути названий глибокою транс-формацiею, ... що знаходить свое вщображення у виникненнi та розвитку мережного пiдходу до оргашзацп та управлшня бiзнесом. У сучасних умовах усшх досягаеться не тiльки завдяки еко-номп на масштабах, але й за рахунок постшного регулювання зв'язкiв мiж потребами та ршен-нями, що приймаються для !х задоволення. Як-що фiрма прагне зайняти гiдне мiсце в конкуре-нцп на глобальному ринку, вона мае звикати сприймати сучасну свггову економiку у виглядi мережних структур» [11, с. 56].
Й. Рюег-Штюрм тд мережною органiзацiею розумiв щеальний органiзацiйний тип, що ха-рактеризуеться структурою вшьно пов'язано! мереж принципово рiвноправних та незалеж-них партнерiв. Унаслiдок обмеженостi власних
ресурсiв автономш члени мережi для досягнен-ня загальних цiлей постiйно застосовують пол> тику колективного самообмеження. При цьому можуть виникати iерархiчнi i демократичш фо-рми, що функцiонують на базi консенсусу про-тягом певного термшу [10, с. 14].
Р. Патюрель зауважував, що органiзацiя у вигщщ мереж1 - гiбридне ршення, що об'еднуе три типи структур (функцюнальну, дивiзiйну, матричну), яка забезпечуе бшьш ефективний варiант розподiлу дiяльностi i зв'язкiв, а також пропорцш мiж автономiею та контролем. Вивчення форм оргашзаци пiдпри-емств дозволяе зробити висновок про те, що поступово знаходить визнання принцип рiзно-манiття. Пошук едино! концепцiI, iдеальноI структури, адаптовано! до будь-яко! органiзацiI замiщуеться використанням багатоварiантноI концепцiI, вiдповiдно до яко! iдея оптимально! моделi повнiстю вщсутня [8, с. 35].
Названий вище автор вiдзначав, що на практищ зазвичай можна спостерiгати двi ти-повi форми застосування мережного шдходу [8, с. 41]:
1. Мережна структура велико! компани, яка збирае навколо себе шдприемства меншого розмiру та доручае !м виконання спещальних завдань. Пiдприемства, у свою чергу, можуть мати власш пiдроздiли, необхщш для виробництва, але вони потребують досить високо! спе-цiалiзацп. У цьому випадку, мережа е iерархiч-ною i велике тдприемство займае домiнуюче положення в дшових операцiях, виступаючи головним замовником. Дрiбнi структури швид-ко потрапляють у залежнють вiд бiльш великого партнера, що е для них небажаним. Переваги великого шдприемства дозволяють йому здшс-нювати контроль партнера не за рахунок учасп в каппаш, а за рахунок ринкового мехашзму. Крiм цього, великi шдприемства (шдприемства-мережi) пiдбирають партнерiв, що вщзначають-ся високою гнучкiстю, адаптившстю до мiнли-вих умов, творчiм потенцiалом.
2. Сукупнiсть (мережа) шдприемств, що схож1 за розмiрами, бшьшють з яких е само-стшними юридичними особами, пiдтримують стiйкiсть один одного в господарському плаш, що е дуже важливим для вшх. Подiбна спiв-дружнiсть, що досить часто юнуе в межах одного репону або в межах одного виду дiяльнос-тi, шдвищуе конкурентоспроможнiсть товарiв та послуг. Стшюсть зв'язкiв, що керованi декi-лькома ключовими шдприемствами, якi стиму-люють шновацшш та комерцiйнi процеси, спрощуе управлшсью завдання дрiбних та се-реднiх пiдприемств - членiв мережь
Таке бачення дае бiльш повну уяву про фо-рми реалiзацп мережного шдходу, нiж визна-чення, запропоноване Й. Рюег-Штюрмом.
Росiйськi вченi, серед яких Радаев В., Кущ С., Рафшеджад Д., Афанасьев А., Масленшков В. [3, 4], також у сво!х дослiдженнях вивчають цю проблематику. У сво!х роботах вони роз-кривають теоретичнi та практичнi питання роз-витку i формування мережних оргашзацш.
Особливо! уваги заслуговуе монографiя Ма-сленнiкова В. «Пiдприемницькi мереж в бiзне-ci», де росшський науковець грунтовно визна-чае концепщю мережно! оргашзаци бiзнеcу, розглядае мережний пiдхiд у контекcтi ство-рення шдприемницьких мереж, проводить по-рiвняльний аналiз i пропонуе клаcифiкацiю мереж. Вш визначае пiдприемницьку мережу, як «стратепчний союз, що натчуе двi та бiльше компанiй, яю комбiнують ресурси для розвитку найбшьш вигiдних напрямкiв шдприемницько! дiяльноcтi» [4, с. 37].
Однак у цшому проблеми формування мережно! структури банювсько! системи та вплив формування ново! структури банювського сегменту фшансового ринку на його стабшьшсть в Укра!ш розробленi недостатньо.
В умовах масового виробництва середини XX ст. шдприемства й органiзацi! були побудо-ванi за лiнiйним принципом, що передбачав пряму пiдпорядкованicть нижчих рiвнiв вищо-му. На той час у св^овш економiцi переважала модель класичного капiталiзму - кейншанська модель. Цiй моделi була властива орiентацiя на централiзовану регуляцiю процентних ставок i податкiв i, в цшому, на лшшну iерархiчну структуру оргашзаци, механicтичну за своею природою. На оcновi лшшно! структури сформува-лася вiдповiдна система директивного менеджменту, названа тейлоризм або фордизм [5].
Сучасна економша глобального каппашзму характеризуеться розширенням мiжнародних торгових зв'язкiв i фiнанcових ринюв. Хоча окремi пiдприемcтва й оргашзаци залишаються локальними дедалi бiльшого значення набува-ють так званi мережш пiдприемcтва. Цим пiд-приемствам властива мережна структура !х ор-ганiзацi!, i як наcлiдок гнучкicть, необхiдна для адаптаци до мiнливих потреб ринку i впрова-дження iнновацiй. Серед великих компанш, що використовують мережний принцип оргашзаци, можна назвати Nokia.
Поширення пiдприемcтв з мережним принципом органiзацi! пов'язане з кризою великих корпорацiй i переходом вщ масового виробни-цтва до гнучкого демаcифiкованого виробницт-ва, заснованого на шших принципах менеджменту, запроваджуваних японськими компанi-ями (так званий тойотизм).
В сучаснш економiцi мережнi структури -звичайне явище. При цьому координацiя цшей учасникiв мереж стае важливим фактором до-сягнення успiху за рахунок збшьшення розмiру мережi.
Сьогоднi фiнансовi операцii вже не можуть здшснюватися окремою фiнансовою устано-вою, iх механiзм визначаеться складною структурою взаемного сшвроб^ництва - мережею, утвореною кiлькома фiнансовими установами. Якщо розглядати останш як вузли, а зв'язки мiж ними, як ланки, то структура, сформована ними, е мережною [5].
Розвиток мережних структур зумовив змiну типу оргашзаци сучасних шдприемств, де почав переважати не лшшний iерархiчний принцип оргашзаци, а горизонтальний мережний.
До тепершнього часу найбiльш поширени-ми були лшшна або матрична структура оргашзаци. Сукупнють зв'язкiв мiж елементами при лшшнш структурi органiзацii характеризуеться тим, що кожний з учасниюв шдпорядкований тiльки одному учаснику бшьш високого рiвня iерархii (безпосередньому керiвнику). Матрич-нiй структурi, властиве як шдпорядкування учасника кiльком особам, що перебувають на рiзних рiвнях iерархii (подвiйне шдпорядку-вання i розподшений контроль), так i зв'язки одного рiвня. Але цi типи структури вщобра-жають статичнi властивостi оргашзаци.
Для опису динамши змiн у чаш найоптима-льнiшою е мережна структура, в якiй потенцш-но (за потреби) можуть бути встановлеш тим-часовi зв'язки мiж будь-якими и учасниками. Однi з цих зв'язкiв актуалiзуються для вико-нання певного завдання, а для нового - актуал> зуються iншi зв'язки. Тому в мережних оргаш-защях як тимчасовi утворення можуть виника-ти i лiнiйно-iерархiчнi (пряме шдпорядкування), i матричнi (подвiйне шдпорядкування i розподiлений контроль) структури.
Така поступова еволющя та поява нових форм органiзацii фiнансових систем е загаль-ною тенденцiею кiнця XX - початку XXI ст., а виникнення мережних структур можна розгля-дати як альтернативний варiант економiчноi дiяльностi.
Украшський дослiдник Г. В. Назарова вщ-значае, що сьогодш основною тенденцiею в розвитку великих компанш е децентралiзацiя управлiння. Цей процес нерозривно пов'язаний з поступовим переходом вщ лшшно-функцю-нальних до матричних структур управлшня, а вщ них - до мережних оргашзацш, що набува-ють у свт дедалi бiльшого поширення як най-надiйнiший спосiб виживання пiдприемств в умовах конкуренци.
Саме мережш оргашзацп поеднують у собi конкуренцiю i спiвробiтництво завдяки неформальна координаци роботи, обмiну щеями мiж фiрмами-партнерами, створенню загальних ор-ганiзацiйних систем i процесiв. Система цшно-стей мережно1 оргашзацп заснована на взаем-нiй довiрi i спiвробiтництвi, партнерських вщ-носинах i частковiй вiдмовi вiд особисто! виго-ди в iм'я загального розвитку мережа
Мережна структура, на вiдмiну вiд лшшно1 iерархiчноl, е сукупшстю взаемозалежних вуз-лiв, що можуть бути рiвнозначними (мережнi структури, що не мають центру, наприклад у робочiй груш рiвноправних фiнансових анал> тикiв) чи нерiвнозначними (мережнi структури, що мають центр, наприклад, мережа фiлiй великого банку в рiзних регюнах, i навiть крашах, свiту).
Мережну структуру оргашзацп комерцшно-го банку (та економiчних зв'язкiв мiж ними) можна назвати органiчною на противагу меха-нiстичнiй лiнiйнiй моделi, оскшьки мережнi структури, фрактальнi за своею сутнютю, широко поширенi в живш природi. Так, Х. 1наока порiвнюе структуру економiчних зв'язкiв банку та його фшансових потокiв зi структурою рiч-кового басейну з численними притоками. До речи, можна зауважити, що з дослщженням ме-режних структур у живiй природi (зокрема, нейронних мереж у контекст кiбернетики) i почалося вивчення цього явища в 70-тi роки XX ст., яке поим поширилося на сощальш й економiчнi явища [12].
Аналiз виникнення мережних структур в економiчнiй дiяльностi сучасних компанiй св> дчить, що цi структури не створювалися навми-сно, а виникли спонтанно в процес адаптацп до умов ринку. Зокрема, одшею з таких структур, заснованою на високих технологiях, е 1нтернет.
Тенденцiя до утворення мережних структур на фшансових ринках виявилася у 90-т роки. Це було пов'язано iз трьома сощально-еконо-мiчними, полiтичними i технолопчними чин-никами.
По-перше, пiдвищення рiвня добробуту гро-мадян економiчно розвинених кра1н привело до виходу на фiнансовi ринки велико1 кiлькостi шдивщуальних iнвесторiв, що прагнули випд-но вкласти сво! заощадження через страховi компанИ, пенсiйнi i взаемнi фонди. Це явище зазвичай називають демократизащею фшансо-вих ринкiв, що супроводжувалася !х лiбералiза-цiею, тобто зняттям багатьох законодавчих об-межень.
По-друге, важливу роль у змш структури фшансових ринюв вiдiграли процеси глобал> зацп, зумовленi змiною пол^ично1 ситуацп у
свiтi, якi привели до виникнення загальносв™-во! мереж фшансових потоюв.
По-трете, в результатi розвитку шформацш-них технологiй, був створений 1нтернет, що технологiчно забезпечив функцюнування гло-бально1 мереж фiнансових потоюв та штерак-тивну взаемодiю мiж учасниками фiнансового ринку. Саме останнш фактор, iмовiрно, можна вважати виршальним у тому, що тенденцiя до утворення мережних структур на фшансовому ринку стала переважати. Ця тенденщя властива i для Укра1ни, де за останш десятирiччя вщбу-лося с^мке поширення iнформацiйних техно-логш та адаптацiя економiки до глобального економiчного середовища.
Як уже зазначалося, перевага мережних структур полягае в можливосп утворення тим-часових зв'язюв рiзного типу для виконання окремих завдань. При цьому мережш структури е не просто сукупшстю фшй чи дочiрнiх ком-панiй i не системою багаторiвневого маркетингу, а принципово новим типом оргашзацп шд-приемства.
Зростання ролi мережних структур у банюв-ському бiзнесi обумовлене використанням ш-формацiйних технологiй. Так, завдяки здшс-ненню операцiй через 1нтернет вдалося домог-тися значного зростання швидкостi перемщен-ня кашталу до об'ектiв iнвестування та зростання прибутковосп операцiй на фшансових ринках, зокрема у банювському сектора
Капiтал дедалi бiльше набувае вiртуальноl форми, стаючи менш залежним вщ виробницт-ва товарiв i послуг. Результатом цього стала доступшсть операцш з ним для значно1 кшько-стi суб'ектiв ринку. Iнформацiйнi технологи на фшансовому ринку принципово спростили доступ до нових послуг локальних споживачiв -iндивiдуальних iнвесторiв.
Вiдображенням цих тенденцiй стали процеси секьюритизацп (замiщення банкiвського кредиту випуском цiнних паперiв пiдприемств) i дезiнтермедiацil (усунення посередникiв пiд час одержання компашями позичкових коштiв безпосередньо в iнвесторiв, що також сприяе спрощенню доступу на фiнансовий ринок його учасниюв).
Диверсифiкованiсть ринку фшансових послуг виявилася в появi на ринку значно1 кшько-ст посередникiв, наближених до шдивщуаль-них iнвесторiв. Виникнення нових для швесто-рiв способiв вкладення коштiв, розширення можливостей керувати iнвестицiйним проце-сом, вибiр способу реiнвестування коштiв ф> нансовими посередниками - все це шдвищило роль iнституцiональних iнвесторiв.
Взагалi можна зазначити, що протягом останшх двох десятирiч система фiнансового
ринку поступово еволюцюнувала вщ традицш-но1 переваги банкiв до нових тенденцш, якi роблять акцент фiнансування через фондовий ринок.
Крiм того, не тшьки змiнилася структура фiнансових шструменпв ринкiв на користь ко-рпоративних цiнних паперiв та 1хшх похщних, але й психологiя потенцiйних користувачiв ф> нансових ринкiв - шдивщуальних iнвесторiв, що виявляють все бшьшу готовнiсть i защкав-ленiсть у використанш iнструментiв фшансово-го ринку. Зокрема, наприкшщ 80-х - початку 90-х роюв на фiнансовому ринку значно збшь-шився обсяг операцш з похiдними фiнансовими iнструментами.
Вщповщно мережна система оргашзаци стала властива не тшьки комерцшним банкам, а й шституцюнальним iнвесторам (швестицш-ним фондам, страховим компанiям та пенсш-ним фондам).
Поширення мережного принципу оргашзаци фiнансових ринкiв виявлясться, зокрема, в зро-станнi значення невеликих (за кшьюстю ств-роб^ниюв) фiлiй i пiдроздiлiв великих фшан-сових установ та компанiй, що потрiбно для гнучкостi та швидко! адаптаци до змiнних умов ринку, а також наближення постачальниюв ф> нансових та банкiвських послуг до !х спожива-чiв. Швидкому поширенню таких невеликих локальних пiдроздiлiв фшансових установ сприяв розвиток iнформацiйних технологш, засобiв зв'язку i створення локальних комп'ютерних мереж, що дало змогу оперативно обмшюватись iнформацieю i координувати !х роботу.
Рiвномiрне територiальне розташування невеликих локальних та регюнальних пiдроздiлiв фiнансових установ (банюв, страхових компаний пенсiйних фоцщв) мае двi мети. По-перше, постачальники фiнансових послуг максимально наближенi до споживачiв цих послуг, за раху-нок чого збiльшуеться кiлькiсть ктенпв. Подруге, послуги набувають персонатзований характер, i для клiентiв цей суб'ективний чин-ник сприяе шдвищенню довiри до постачаль-ника фшансових послуг.
Тенденцш до персонатзаци послуг, зокрема банювських, можна взагат вважати однiею з характерних рис мережно! структури оргашзаци. 1нший пiдхiд (його можна назвати деперсо-налiзованим) був властивий масовому вироб-ництву i споживанню iндустрiальноl епохи; очевидно, що вш не е привабливим для кл> ентiв.
Основна перевага мережних структур пов'я-зана з тим, що вони, будучи оргашчними за своею природою, на вiдмiну вщ механiстичних лiнiйних структур, дають можливiсть бшьшо1
свободи, оперативност в оргашзаци дiяльностi i прийнятп рiшень, що веде до бшьшо1 гнучко-стi i здатностi фшансово1 установи адаптувати-ся до мшливих умов ринку.
Водночас поширення мережних структур на фшансовому ринку, створюючи великий сту-пiнь свободи доступу до шформаци i неперед-бачуваносп в прийняттi управлiнських рiшень, породжуе проблему шдвищення рiвня невизна-ченост та нестабiльностi.
Тому потрiбно постшно пiдтримувати стш-кiсть мережъ Якщо фiнансова установа припи-нить трансакци, в iнших установ, що очшують !х одержання, можуть виникнути серйозш про-блеми, а в найпршому випадку порушення ро-боти одша з фiнансових установ може вплину-ти на всю мережу.
Для запобтання таких ситуацiй особливого значення набувае проблема математичного мо-делювання i прогнозування поводження мережних структур фшансового ринку.
Вироблення правильного тдходу до про-блеми стабшьносп i прогностичностi мережних структур пов'язане з формуванням системи управлiння мережею. Система управлшня мережею оргашзаци включае прогнозування, пла-нування, безпосереднього управлшня, аналiз та контроль. Розумшня тенденци до формування мережних структур фшансового ринку iнодi пов'язують з загальним послабленням контро-льних функцш економiчноl системи, чи, навпа-ки, виникненням контролю нового, бiльш складного типу. Перший шдхщ базуеться на обме-женнi доступу до шформаци. Але, спроби об-межити доступ до шформаци чи до нових методiв дiяльностi на фшансовому ринку, в тому чи^ банювському секторi, призводять лише до економiчного i технологiчного вщста-вання.
Другий пiдхiд розглядае формування мережних структур фшансового ринку не як посла-блення контролю, а як його ускладнення. Тому адекватне виршення ще1 проблеми в контекстi штереив усiх суб'ектiв економiчноl системи передбачае розроблення принципiв i методiв аналiзу та моделювання розвитку мережних структур фшансового ринку з метою прогнозування !х можливо1 нестабiльностi.
Змша форм власностi i розвиток оргашза-цiйно-правових форм зумовили перехiд до роз-гляду банювсько1 мережi як шдприемства, що складаеться з низки фшш, вiддiлень, представ-ництв розосереджених територiально, але таких, що мають единий мехашзм функцюнуван-ня. Тобто, мережу утворюють пiдроздiли коме-рцiйного банку що пов'язанi в одну систему оргашзацшними, економiчними, фшансовими
та технолопчними зв'язками з метою шдви-щення ефективностi дiяльностi.
Поняття «мережа комерцшного банку» не-обхiдно розглядати не тшьки, як просте поед-нання структурних пiдроздiлiв, а й з позици мережного пiдходу до оргашзаци бiзнесу, який тiсно пов'язаний з концепщею мережно! еко-номiки.
Проведенi нами теоретичш дослiдження по-казують, що формування та розвиток ефектив-но! мереж комерцiйного банку можливi лише за умов використання мережного шдходу оргашзаци бiзнесу. Порiвнюючи визначення мере-жних органiзацiй захiдних та втизняних нау-ковцiв, можна дшти висновку, що, незважаючи на рiзнi позици, !х дефшщи не суперечать одна однш, а доповнюють та розширюють розумiння проблеми.
Виходячи з ан^зу визначень сутностi мереж!, ми можемо стверджувати, що 11 характеризуют такi основнi положення:
1. Мережа комерцшного банку являе собою горизонтальну штегращю фшш та вщдшень, що мають единий центр управлшня !х дiяльнiс-тю з централiзовано визначеними параметрами дiяльностi (методами, банювським продуктом, оформленням документiв тощо);
2. Мережа в певних випадках використовуе мережш пiдходи оргашзаци бiзнесу;
3. У склавд мереж комерцiйного банку реа-лiзуеться едина бiзнес-технологiя, що характеризуемся стандартизованими та штегрованими процедурами, единою iнформацiйною системою, типовими економiчними, технiчними, ор-гашзацшними та iншими показниками;
4. Структуры елементи мережi працюють пiд единим брендом. Саме це е !х основною зо-внiшньою ознакою, яка вiдрiзняе комерцiйний банк вiд шших з позици споживачiв банювсь-ких послуг.
5. Розгалужена мережа фшансово1 установи - це ефективна модель оргашзаци банювсь-кого бiзнесу на засадах використання передо-вих технологш управлiння матерiальними, тру-довими, фшансовими та iнтелектуальними ресурсами, автоматизаци процесiв, використання сучасних шформацшних технологiй.
6. Комерцiйний банк з розгалуженою мережею досягае бшьшого економiчного результату порiвняно з шшими банками шляхом зниження питомих витрат на кожний банкiвський продукт за рахунок концентраци певних управлш-ських функцiй, за рахунок обсяпв дiяльностi, а також за рахунок отримання синергетичного ефекту;
Таким чином, мережа комерцшного банку -це сукупшсть структурних шдроздшв банку та шститу^в фiнансового ринку, на яких реалiзу-
еться едина бiзнес-технологiя та як знаходять-ся пiд спшьним управлiнням з централiзовано визначеними параметрами дiяльностi та ство-реш з метою шдвищення ефективностi банюв-ського бiзнесу.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Богомолов, Б. А. Глобализация: некоторые подходы к осмыслению феномена [Текст] / Б. А. Богомолов // Вестник Московского ун-та. Сер. 12. Политические науки. - 2004. - № 3. -С. 105-118.
2. Иноземцев, В. Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы [Текст] : учеб. пособие для студ. вузов / В. Л. Иноземцев. - М.: Логос, 2000. - 304 с.
3. Кущ, С. Сетевой подход в маркетинге [Текст] / С. Кущ, Д. Рафинеджад, А. Афанасьев // Вестник Санкт-Петербургского ун-та. - 2002. -№ 8 - С. 23-68.
4. Масленников, В. В. Предпринимательские сети в бизнесе [Текст] / В. В. Масленников. - М.: Прессиздат, 2001. - 244 с.
5. Мошенський, С. З. Формування мережно! стру-ктури фшансових риншв: свггов1 та украшсьш аспекти [Текст] / С. З. Мошенський // В1сник Ки!вського нац. ун-ту 1м. Т. Шевченка. Сер.: Економка. - 2007. - № 91. - С. 31-35.
6. Назарова, Г. В. Оргашзацшш структури управлшня корпоращями [Текст] / Г. В. Назарова. -2-ге вид. - Х.: 1НЖЕК, 2004. - С. 182-183.
7. Новиков, Д. А. Сетевые структуры и организационные системы [Текст] / Д. А. Новиков. - М.: Ин-т проблем управлення РАН, 2003. - 102 с.
8. Патюрель, Р. Создание сетевых организационных структур [Текст] / Р. Патюрель // Эксклюзивный маркетинг. - 2001. - № 2. - С. 34-50.
9. Райсс, М. Границы «безграничних» предприятий: перспективы сетевых организаций [Текст] / М. Райсс // Эксклюзивный маркетинг. - 2002. -№ 1. - С. 22-32.
10. Рюэгг-Штюрм, Й. Сетевые организационно-управленческие формы - мода или необходимость? [Текст] / Й. Рюэгг-Штюрм, Л. Ахтен-хаген // Эксклюзивный маркетинг. - 2002. -№ 3. - С. 10-18.
11. Drucker, P. F. Management Challenges for the 21st Century [Text] / P. F. Drucker. - Harperbusiness, 1999. - 207 pp.
12. [Electron. resource]. - Access mode: www.boj.or. jp/en/type/ronbun/ron/wp$/data/wp04e04.pdf
13. [Electron. resource]. - Access mode: http:// www.neuroquantology.com/2005/03/151. 163 .pdf
14. [Electron. resource]. - Access mode: http:// www.stem.nyu.edu/networks/fmii93pdf
Надшшла до редколеги 14.05.2010.
Прийнята до друку 25.05.2010.
