CC BY
24
УДК 616-073.7:616.8-009.831:616.831-001-036.17 DOI: 10.22141/2224-0713.6.100.2018.146457
Кулик О.В.
Науково-практичний центр нейрореаблтацИ' «Нодус», м. Бровари, Укра'на
Юлькюш лшмш ЕЕГ-властивосп бiоелектричноí активностi головного мозку у хворих iз синдромами посткоматозного порушення
свiдомостi пiсля тяжкоí ЧМТ
Резюме. В основу роботи покладено анал1з 220 хворих гз посткоматозними розладами св1домост1 тсля тяжко! черепно-мозковог травми (ЧМТ). Досл1дження присвячене питаниям киьккного лтшного анал1,зу боелектричног активност1 головного мозку, зареестрованог за допомогою комп'ютерног електроенцефа-лографп (ЕЕГ), залежно вгд стадш посткоматозног св1домост1 за Т.А. Доброхотовою пгд час в1дновного лкування та реабштацИ У нш розкриваються особливост1 ключових к1льк1сних лшшних властивостей ЕЕГ та проводиться анал1з маловивчених I стрних дониш питань щодо високонформативних показник1в, що найбиьше корелюють з динамкою переходу на вищ1 стадгг синдром1в порушеног св1домост1. На основ1 отриманихданихробиться висновок про значне переважання д1агностичног тформативност1 кльксного лжйного аналЬзу ЕЕГ пор1вняно зрутинним (в1зуальним) анал1зом, I тому для тдвищеннярезультативност1 електроенцефалограф1чног д1агностики, а також посилення в1рог1дност1 отриманих ЕЕГ-показник1в у хворих 1з посткоматозними порушеннями св1домост1 тсля тяжког ЧМТ, незалежно вгд стадпв1дновлення св1домост1 впроцеа в1дновноголтування тареабитацп,рекомендуешьсярутинний анализ комп'ютерног ЕЕГзавжди доповнювати кыьксним лЫШним анал1зом.
Ключовi слова: електроенцефалограф1я; черепно-мозкова травма; посткоматозш порушення св1домост1; патерни ЕЕГ; к1льк1снш анал1з ЕЕГ
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 1
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Вступ
Поява нових кшьысних лшшних методiв ан^зу електроенцефалографи (ЕЕГ) i обнадшливих експери-ментальних результапв дозволила поглибити не тльки науково емы дослщження в щй галуз^ а перш за все шдвищити шформативнють ЕЕГ в практиш ведення тяжко! черепно-мозково! травми (ЧМТ) [13, 21, 28].
На сьогодш згадана методолопя включае таы широко вiдомi шструменти, як просторова фшьтрашя при корекци артефактав очних р^в, анатз незалеж-них компонент для видшення складових спонтанно! ЕЕГ, спектральний, кореляцшний, когерентний, пе-рюдметричний, порiвняльний аналiзи, вейвлет-ана-лiз, аналiз трендiв та iн. [12, 13, 19]. Активне !х ви-користання простежено у багатьох роботах, присвя-
чених оцiнцi стану мозкових функцш у промiжному та вщдаленому перiодах ЧМТ [2, 23, 27, 29]. Зокрема, це стосуеться визначення ктьшсних ЕЕГ-критерп'в наявностi iнтегративноï дiяльностi головного мозку та нейрофункцiональних предикторiв невролопчно-го дефiциту у хворих з посткоматозним синдромом пригшчення свщомостц розроблення критерп'в про-гнозування динамши посткоматозних станiв на основi даних кшьысного лiнiйного аналiзу комп'ютерно! ЕЕГ (крос-кореляцшно! та автокореляцiйноï функцiй), штегрального показника вiдновлення, результатiв клiнiко-iнструментального зютавлення за допомогою медико-статистичних методiв.
Ще в минулому сторiччi, на шку популярнос-тi рутинного аналiзу ЕЕГ, у численних публшашях
© «Ммнародний неврологiчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevrologiceskij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Кулик Олександр Васильович, кандидат медичних наук, ТОВ «Науково-практичний центр нейрореабшгтацм «Нодус», вул. ГероТв УПА (Кирпоноса), 7а, м. Бровари, Кш'вська обл., 07400, УкраТна; e-mail: a.kulyk@nodus.ua
For correspondence: O. Kulyk, PhD, Scientific and practical center of neuro-rehabilitation "Nodus'; Heroyiv UPA str., 7a, Brovary, Kyiv region, 07400, Ukraine; e-mail: a.kulyk@nodus.ua
йшлося про когерентш 3aKOHOMipHOCTi в основних частотних дiапазoнах ЕЕГ, що описували знижен-ня тонусу кори i в той же час посилення окремих зв'языв [2, 25]. Автори вказують, що при дослщжен-нях в oнтoгeнeзi цi зв'язки забезпечуються довгими асoцiативними волокнами, значення яких полягае не стiльки в ре^зацй сформованих функцiй, скiльки в забезпеченш можливостей ix становлення. Або це мiжпiвкульнi дiагoнальнi зв'язки, що обумовлеш, можливо, пoлicинаптичними кoмiсуpальними вза-емoдiями пiвкуль. Кpiм того, продемонстровано ви-соку iнфopмативнiсть дoслiджeння реактивних змш ЕЕГ у вiдпoвiдь на шдиферентш i функцioнальнo значимi стимули для оцшки функцioнальниx можливостей цeнтpальнoi нepвoвoi системи, патогенезу посттравматичних несвщомих станiв.
Описанi в рутинних дослщженнях ЕЕГ три осно-внi типи патершв синдpoмiв пpигнiчeнoi свщомос-тк низькoамплiтуднoi активнoстi, гeнepалiзoванoi пoвiльнoxвильoвoi активносп, пoлiмopфнoi дезор-ганiзoванoi активнoстi, стшко!' до фотостимуляци [11], не мали спeцифiчнoстi та прогностично!' сили виходу на вищi стадп вiднoвлeнoi свщомость Бшь-ше того, не було виявлено переконливого зв'язку патершв ЕЕГ з особливостями вoгнищeвoi невро-лопчно!' симптоматики, показниками мозкового кровотоку, виражешстю структурних змiн головного мозку на магштно-резонанснш томографи (МРТ), кoмп'ютepнiй (КТ) i пoзитpoннo-eмiсiйнiй томографи. Хаpактepнoi скальпoвoi ЕЕГ для таких хворих не юнуе.
Хоча цi висновки зроблеш не так давно, проте дониш цi питання залишаються сшрними та мало-вивченими, а сучасш наукoвi пoвiдoмлeння — часто суперечливими. Тому продовження дослщжень в цьому напрямку збернае свою актуальшсть та прак-тичну цiннiсть.
Мета дослщження: вивчити oсoбливoстi показ-нишв кiлькiснoгo лiнiйнoгo аналiзу кoмп'ютepнoi електроенцефалографи у хворих з постравматич-ними посткоматозними станами залежно вщ стадш пopушeнoi свiдoмoстi за класифiкацiею Т.А. Добро-хотово!' (1985) та з'ясувати наявшсть практичних об'ективних дiагнoстичниx переваг даного виду до-слiджeння перед рутинною ЕЕГ в обстеженш пащен-тiв з даною патoлoгiею.
Матерiали та методи
В основу роботи покладено аналiз 220 хворих iз травматичними посткоматозними розладами свщо-мосп, якi обстежувалися i проходили курси нейро-peабiлiтацiйнoгo лiкування в ДУ «1нститут нейрохь рургп iм. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украши» та в ТОВ «Науково-практичний центр нeйpopeабiлiтацii «Нодус» з сiчня 2007 по липень 2018 року включно.
Комп'ютерш eлeктpoeнцeфалoгpафiчнi дослщжен-ня (КЕЕГ) виконувалися в усix без винятку хворих (100 %, n = 220), визначеш кoнтpoльнi точки реабш-тацшного маршруту, а також пiд час окремих занять,
таких як, наприклад, вертикатзацшш заняття, чи спе-щатзованих процедур зорово! та слухово! стимуляци головного мозку. Проте у випадках, коли пащент до-строково досягав того чи шшого рiвня посткоматозного синдрому вщновлення свiдомостi або затримувався на якомусь етапi бiльше, шж прогнозувалося, виникала необхiднiсть додаткових ЕЕГ-обстежень. Найчаслше (36,8 %, п = 81) для цього використовували холтер-ЕЕГ-монiторинг протягом 24 годин.
Усього виконано 896 КЕЕГ, що становить в се-редньому 4 дослщження на одного хворого. Право-рукими були 91,3 % (п = 201) дослщжуваних хворих (11 — переучет на праворуких), а 18,7 % (п = 19) — лiворукими.
В кожному випадку рутинна КЕЕГ доповнювала-ся кшьысною електроенцефалографiею з !! лшшни-ми та нелшшними методами аналiзу. Сценарiй хоч включав два послщовш обстеження, аналiзувався цiлiсно i для синдромiв посткоматозного порушен-ня свiдомостi (СППС) (прояви синдрому, його стадп вважалися кшшчними корелятами в кореляцiйнiй парi ознак [24, 26]), допомп виявити найбшьш ха-рактернi кiлькiснi лiнiйнi ЕЕГ-властивост у досль джуваних хворих.
У межах групи синдромiв за Т.А. Доброхотовою (1985) такi постадiйнi ЕЕГ-властивост хоча i зафк:-сованi з рiзною вираженiстю, однак проявляли схо-жi кореляцп не тiльки з конкретною стадiею, але й з найближчими сусщшми стадiями одного i того ж синдрому (вiд г > 0,75 до г < 0,85). Через це сфор-мувалася численна низка кореляцшних пар ознак (Е (^...ш) = 847).
З метою максимально! об'ективiзацii' результа-пв кiлькiсного лiнiйного аналiзу ЕЕГ i подальшо! систематизации а також видшення найбiльш зна-чимих ЕЕГ-характеристик [7], з яких чимало вже детально описаш в лiтературi [3, 10], розрахували шформатившсть (чутливiсть, специфiчнiсть) та ш-тегральний iндекс вiдтворюваностi (11В; вщношення кiлькостi повторiв окремих ЕЕГ-властивостей, ви-явлених у числа вибiрки п в кiлькостi дослiджень N за час ? х 100 %) [1].
Якщо зареестроваш у цих хворих ЕЕГ-власти-востi мали високу кореляцш (г > 0,75) з кшшчною картиною синдрому i iнформативнiсть: чутливiсть, специфiчнiсть не нижчу за 70 % [1], вони претенду-вали бути вiднесеними до синдромних властивостей ЕЕГ. Проте виявилося, що виршальне значення для остаточного вщбору таких особливостей серед кореляцшних пар ознак з високою кореляшею мав саме 11В [13] тих чи шших ЕЕГ-властивостей у рiзних па-цiентiв, якi проходять одш i тi ж стадп вiдновлення свiдомостi. Нижня межа 11В, що мала кореляцшний зв'язок з синдромом г > 0,75, становила 10,3 %. Озна-ки, 11В яких був меншим за 10,3 %, вщхилялися. У зв'язку з цим кшцевий перелш найбiльш властивих лшшних ознак суттево зменшився.
Лшшш кiлькiснi ЕЕГ-властивостi формувалися з результапв спектрального та кореляцiйного ана-
лiзу i, аналогiчно до вiзуальних, вивчалися в межах кожно! стадп синдрому посткоматозного порушення свiдомостi.
Для дослiдження взаемодп рiзних утворень головного мозку парний когерентний аналiз не ви-користовувавсяз огляду на велику кшьпсть об-Грунтованих зауважень, що стосуються його похи-бок [15].
Топографш i вираженiсть ушкодження мозку визначали на основi методiв нейровiзуалiзацi! КТ i МРТ при надходженнi пащенпв на вiдновне ль кування та реабштащю, а також в динамщь У всiх хворих неодноразово виконаш лабораторнi бюхь мiчнi дослiдження, проведет консультацп сумiжних спецiалiстiв.
Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням пакета прикладних програм Statistica 6, пакета комп'ютерного аналiзу Office Excel 2016, вибiркового методу: вибiрковоl середньо!, по-хибки середньо!; для визначення вiрогiдностi рiзни-цi мiж групами — непараметричнi метод: критерш х2 для порiвняння якiсних показнишв та t-критерiй для порiвняння кшьысних параметрiв; для порiвняння двох незалежних груп — метод Манна — У!тш
Результати
Пopiвнянo з вiзуaльними властивостями лшш-ш кiлькiснi oб'ективнi ЕЕГ-показники з огляду на критерп математичного aнaлiзу i сучaснi передо-вi алгоритми перетворення [8, 9] виявилися менш численними за сво!'ми комбшащями, але в той час значно шформатившшими (min показник I > 82 % проти min показника I > 72 %), маючи вищi прохщш IIB (min показник IIB > 34 % проти min показника IIB > 11 %) для кожно! зi стaдiй посткоматозних синдpoмiв.
Як вiдoмo [20], стабтьшсть частотних пoкaзникiв хоч i не прив'язана до структурних змш в речовиш мозку, мае нaйбiльшe прогностичне значення для оцшки змiн бюелектрично! aктивнoстi (БЕА) у хворих з тяжкою ЧМТ. Саме спектральний aнaлiз надав об'ективну детальну оцшку частотного складу ЕЕГ в кшьшсних величинах: потужшсть та aмплiтудa за час t.
Оцiнкa спектрально! потужност (СП) для 5, 9, ар а2, ßj, ß2 частотних дiaпaзoнiв на piзниx стaдiяx посткоматозного перюду травматично! хвороби на бaзi вщносних канонограм показала малу шфор-матившсть i iндивiдуaльний характер цих шдекшв.
Таблиця 1. Град1ентний розподл найбльш ¡нформативних показниюв спектрограм залежно вд стадп синдрому посткоматозного порушення св'щомост'1 та 11В
Стадiя синдромiв Показник, характеристика спектрограми 11В, %
1 2 3
Динамка вщновлення свщомосп, стадiя з максимально вираженими ЕЕГ-властивостями 1-ВС (n = 220) Мiжпiвкульна асиметрiя потужностi дельта-спектра перевищуе 30 %, але не вища за 51 %, особливо в передньоцентральних в^тах 81
Виявлено гра^ент амплiтудного асинхронного спектра домшуючого дельта^а-пазону (1 i 3 Гц), магнiтуда спектра — лобово-центральн вiддiли 78
Присутнiсть основного тку активност в дельта-дiапазонi, максимальна потужнють в лобово-центральних вiддiлах 76
Присутнють основного пiку активностi в дельта^апазон та додаткового пiку в тета^апазоы, переважно в заднiх в^тах 62
Спектральний шдекс дельта-ритму > 37 %, змщення середньо! частоти в сторону повтьних ритмiв (fсер = 2,3 Гц) 51
Варiабельнiсть потужних характеристик спектрограм в одного хворого в межах трьох послщовних дослщжень протягом 3 мюя^в 37
Шумовий характер спектрограми в уах в^тах при наявностi ч^кого пiку в дель-та-дiапазонi в передых в^тах 35
2А-АКМ (n = 196) Мiжпiвкульна асиметрiя потужност дельта-спектра перевищуе 30 %, але не вища за 51 %, особливо в передых вщдтах 76
Присутнють основного тку активност в дельта^апазоы, максимальна потужнють в лобово-центральних вщдтах 75
Присутнють основного пку активност в дельта^апазон та додаткового пiку в тета^апазоы, переважно в заднiх в^тах 68
Зберiгаеться градiент амплiтудного асинхронного спектра домшуючого дельта-дiапазону (1 i 3 Гц), магнiтуда спектра — лобово-центральн вiддiли 55
Спектральний iндекс дельта-ритму > 37 %, змiщення середньо! частоти в сторону повтьних ритмiв ^сер = 2,3 Гц) 49
Шумовий характер спектрограми в уах в^тах при наявностi чiткого пiку в дель-та-дiапазонi в переднiх в^тах 34
Продовження табл. 1
1 2 3
Присутнють основного niKy активност в дельта^апазоы та додаткового niKy в тета^апазоы, переважно в заднiх вiддiлах 79
Мiжпiвкyльна асиметрiя потyжностi дельта-спектра перевищуе 30 %, але не вища за 51 %, особливо в передых вщдтах 70
2Б-ГКМ Збер^аеться градieнт амплiтyдного асинхронного спектра домшуючого дельта-дiапазонy (1 i 3 Гц), магнiтyда спектра — лобово-центральы в^ти 53
(n = 181) Присyтнiсть основного тку активностi в дельта-дiапазонi, максимальна потужнють в лобово-центральних вiддiлах 50
Спектральний iндекс дельта-ритму > 37 % в передых вщдтах, змщення середньо! частоти в сторону повiльних ритмiв (fсер = 2,3 Гц) 46
Шумовий характер спектрограми в yсiх в^тах (особливо скроневi) при наявностi ч^кого пiкy в дельта-дiапазонi в передых вщдтах 37
Присутнють основного тку активност в дельта^апазоы та додаткового тку в тета-дiапазонi, переважно в задых вiддiлах 81
Мiжпiвкyльна асиметрiя потyжностi дельта-спектра перевищуе 30 %, але не вища за 40 %, особливо в передых вщдтах 62
3А-АКМ з ЕР (n = 175) Збер^аеться градiент амплггудного асинхронного спектра домшуючого дельта-дiапазонy (1 i 3 Гц), магытуда спектра — лобово-центральнi в^ти 50
Спектральний iндекс дельта-ритму > 37 %, змщення середньо! частоти в сторону повтьних ритмiв (fср = 2,3 Гц) 43
Присутнють основного тку активност в дельта^апазоы, максимальна потужнють в лобово-центральних вщдтах 42
Шумовий характер спектрограми в уах в^тах (особливо скроневО при наявностi чiткого тку в дельта^апазоы в переднiх вщдтах 35
Присутнють основного тку активност в дельта^апазоы та додаткового пiкy в тета^апазоы, переважно в заднiх вщдтах 84
Мiжпiвкyльна асиметрiя потyжностi дельта-спектра не перевищуе 35 %, особливо в передых вщдтах 65
3Б-ГКМ з ЕР (n = 170) З'являеться гра^ент амплггудного синхронного спектра домiнyючого дельта^а-пазону (3 Гц), магытуда спектра — лобовi вщдти 58
Спектральний iндекс дельта-ритму < 35 %, тенденцiя до змщення середньо! частоти в сторону бтьш швидких ритмiв ^ср = 4,5 Гц) 42
Присyтнiсть основного тку активност в дельта-дiапазонi, максимальна потужнють в лобово-центральних вщдтах 38
Шумовий характер спектрограми в уах в^тах (особливо скроневО при наявностi ч^кого пiкy в дельта-дiапазонi в передых вщдтах 34
Присутнють основного тку активност в дельта^апазоы та додаткового тку в тета^апазоы, переважно в задньоцентральних в^тах 75
Розширення частотного складу спектра до тета- i альфа-дiапазонy 67
4-М з РМ (N=167) Мiжпiвкyльна асиметрiя потyжностi дельта-спектра не перевищуе 30 %, особливо в передых вщдтах 61
Утримуеться градiент амплiтyдного синхронного спектра домшуючого дельта^а-пазону (3 Гц), магытуда спектра — лобовi вщдти 59
Спектральний шдекс дельта-ритму < 30 %, тенденцiя до змщення середньо! частоти в сторону бтьш швидких ритмiв ^ср = 5,7 Гц) 37
Наявнють основного ыку активностi в тета-дiапазонi, (max мкВ/^Гц : задньоцен-тральнi дiлянки) та додаткових пшв в дельта-, альфа^апазонах 63
5-ДМ Мiжпiвкyльна асиметрiя потyжностi тета-спектра в лобово-центральних в^тах не перевищуе 20 % 61
(n = 161) Мiжпiвкyльна асиметрiя потyжностi дельта-спектра не перевищуе 25 %, особливо в передых вщдтах 53
Продовження табл. 1
1 2 3
Утримуеться градieнт амплггудного синхронного спектра домшуючого дельта^а-пазону (3 Гц), магнггуда спектра — лобовi вщдти 37
Зростання > 23 % потужност альфа-дiапазону в лобово-центральних вщдтах з тенденцiею до гра^ента | в потиличних вiддiлах 36
Спектральний iндекс дельта-ритму < 35 %, тендентя до змiщення середньо! час-тоти в сторону бiльш швидких ритмiв (fсер = 7,9 Гц) 35
6А-СПС з А (n = 138) Розширення частотного складу спектра до альфа- i бета-дiапазону 74
Наявнiсть основного тку активност в тета-дiапазонi, (max мкВ/^Гц : задньоцен-тральнi дтянки) та додаткових пiкiв в дельта-, альфа-, бета^апазонах 65
Мiжпiвкульна асиметрiя потужност тета-спектра в лобово-центральних вщдтах не перевищуе 20 % 59
Мiжпiвкульна асиметрiя потужностi альфа-спектра в центрально-тiм'яних вщдтах не перевищуе 25 % 49
Мiжпiвкульна асиметрiя потужностi дельта-спектра не перевищуе 21 %, особливо в лобово-центрально-™'яних вщдтах 43
Зростання > 11 % потужност спектра альфа-дiапазону в лобово-потиличному на-прямку, поява чiткого градiента 41
Утримуеться градiент амплiтудного синхронного спектра домшуючого дельта^а-пазону (3 Гц), магнггуда спектра — лобово-центральнi вщдти 35
Спектральний шдекс дельта-ритму < 30 %, змщення середньо! частоти в сторону бтьш швидких ритмiв ^сер = 7,10 Гц) 35
6Б-МРСС (n = 112) Зростання потужност спектра асинхронно! активностi бета-дiапазону > 13 % 34
Наявнiсть основного тку активност в тета-дiапазонi, (max мкВ/^Гц : задньоцен-тральнi дiлянки) та додаткових тюв в дельта-, альфа-, бета^апазонах 73
Асинхронний спектр частот бета^апазону з пiками 15, 20, 23 Гц з тендентею до зсуву у дiапазон високих частот на фот зниження амтттуди спектра 58
Мiжпiвкульна асиметрiя потужностi тета-спектра в лобово-центральних вщдтах не перевищуе 20 % 51
Мiжпiвкульна асиметрiя потужностi альфа-спектра в центрапьно-™'яних вiддiлах не перевищуе 20 % 48
Мiжпiвкульна асиметрiя потужностi дельта-спектра не перевищуе 17 %, особливо в лобово-центрально-™'яних вщдтах 44
Зростання > 7 % потужност спектра альфа^апазону в лобово-потиличному на-прямку, поява чткого градiента 41
Спектральний iндекс дельта-ритму < 26 %, змiщення середньо! частоти в сторону бтьш швидких ритмiв ^сер = 7,10 Гц) 38
Зростання потужност спектра асинхронно! активност бета-дiапазону > 7 % 36
6В-АСС (n = 93) Наявнють основного пiку активностi в тета^апазот, (max мкВ/^Гц : задньоцен-тральт дiлянки) та додаткових пiкiв в дельта-, альфа-, бета^апазонах 77
Зменшення асинхронност спектра частот бета-дiапазону з тендентею до зсуву у дiапазон низьких частот на фот наростання ампттуди спектра 63
Мiжпiвкульна асиметрiя потужностi тета-спектра в лобово-центральних вщдтах не перевищуе 20 % 59
Мiжпiвкульна асиметрiя потужност альфа-спектра в центрально-тiм'яних вiддiлах не перевищуе 20 % 51
Зростання > 5 % потужност спектра альфа^апазону, чiткий каудальний градiент потужностi спектра 50
Зростання потужност спектра синхронно! активност бета-дiапазону > 4 %, поява асинхронно! активност альфа-спектра на ахромат. фотостимуляцю 46
Мiжпiвкульна асиметрiя потужностi дельта-спектра не перевищуе 17 %, особливо в лобово-центрально-™'яних вщдтах 39
Заюнчення табл. 1
1 2 3
Спектральний шдекс дельта-ритму < 25 %, змщення середньо! частоти в сторону бтьш швидких ритмiв (fcep = 10-13 Гц) 34
Синхронний спектр частот бета^апазону з пiками 15, 20 Гц з тенден^ею до зсуву у дiапазон низьких частот на фон зростання амплiтуди спектра 73
Наявнють основного пiку активностi в тета^апазоы, (max мкВ/^Гц : задньоцен-тральнi дiлянки) та додаткових ыюв в дельта-, альфа-, бета-дiапазонах 71
Мiжпiвкульна асиметрiя потужностi тета-спектра в лобово-центральних вщдтах не перевищуе 20 % 66
Мiжпiвкульна асиметрiя потужностi альфа-спектра в центрально-™'яних вiддiлах не перевищуе 20 % 57
7А-ДС (n - 72) Зростання > 3 % потужност спектра альфа-дiапазону, чiткий каудальний гра^ент потужностi спектра 54
Зменшення асинхронност активностi альфа-дiапазону, зменшення вираженостi i спектрально! потужностi тета-дiапазону (у т.ч. на ппервентиляцю) 48
Вiдновлення насиченостi спектра в передых вщдтах ГМ порiвняно з заднiми вщ-дiлами 47
Зростання потужност спектра синхронно! активностi бета^апазону > 7 % 43
Мiжпiвкульна асиметрiя потужностi дельта-спектра не перевищуе 20 %, особливо в лобово-центрально-™'яних вщдтах 36
Спектральний шдекс дельта-ритму < 25 %, змщення середньо! частоти в сторону бтьш швидких ритмiв ^сер = 10-13 Гц) 34
Наявнiсть основного ыку активностi в альфа-дiапазонi, (max мкВ/^Гц : задньоцен-тральнi дтянки) та додаткових пiкiв, тета-, бета^апазонах 76
Мiжпiвкульна асиметрiя потужностi альфа-спектра в центрально-™'яних вiддiлах не перевищуе 15 % 73
Стаб^за^я потужностi спектра альфа^апазону, чiткий каудальний градiент по-тужност спектра 69
Мiжпiвкульна асиметрiя потужностi тета-спектра в лобово-центральних вщдтах не перевищуе 10 % 64
7Б-КС (n - 56) Зростання синхронност активност альфа^апазону i спектрально! потужностi те-та-дiапазону на гiпервентиляцiю 57
Зростання потужност спектра синхронно! активностi бета-дiапазону > 3 % 45
Синхронний спектр частот бета^апазону з пiками 15, 20 Гц з тенден^ею до зсуву у дiапазон низьких частот на фон зростання амплiтуди спектра 41
Насиченють спектра в переднiх вiддiлах бтьша, нiж у заднiх вiддiлах 40
Мiжпiвкульна асиметрiя потужностi дельта-спектра не перевищуе 15 %, особливо в лобово-центрально-™'яних вщдтах 37
Вщношення сумарно! спектрально! потужност в переднiх вщдтах до задых СМ FpT/CM CO 3/4,5 36
Наявнють синхронно! активност альфа-дiапазону та основного ыку активностi в альфа-дiапазонi та додаткових ыюв, тета- i, рщко, бета-дiапазонах 83
Зменшення спектрально! потужностi р-активност^ особливо в потилично-тiм'яних вiдведеннях 73
Пщвищення потужностi синхронно! активностi тета-дiапазону по вах в^тах 72
Зниження потужностi альфа^апазону в потилично-тiм'яних вiддiлах, зростання потужност активностi бета-дiапазону в лобних в^тах 69
8-ЯС з КЕР Локальне зниження спектрально! потужностi над потилично-™'яними ватами на фонi синхроызованого альфа-ритму 63
(n - 46) lнверсiя градiента спектра активност альфа-дiапазону на рiвнi тiм'яних вщд^в 56
Насиченiсть спектра в переднiх вщдтах бтьша, ыж у заднiх вщдтах 51
Мiжпiвкульна асиметрiя потужностi альфа-спектра в центрально-™'яних вiддiлах не перевищуе 15 % 47
Мiжпiвкульна асиметрiя потужностi тета-спектра в лобово-центральних вщдтах не перевищуе 10 % 38
Мiжпiвкульна асиметрiя потужност дельта-спектра не перевищуе 15 %, особливо в лобово-центрально-™'яних вiддiлах 34
У випадках, коли величина ix IIB > 34 %, вони були вщнесеш до загальносиндромних кiлькiсниx власти-востей. Однак ix прогностичне значення не шдтвер-дилося.
Розподiл показниыв спектрального аналiзу в ди-намщ вiдновлення свiдомостi подано в табл. 1.
Проан^зувавши наведенi в табл. 1 спектральш показники, ми встановили, що для бiльшостi стадiй посткоматозного порушення свiдомостi виявилися однi i тi ж характеристики з рiзними значеннями IIB, якi вiдображали тенденцп та напрямок пози-тивноi еволюцп того чи iншого бiоелектричного яви-ща (коли IIB якоiсь ознаки в динамвд знижувався або наростав серед числа обстежених, вказуючи на зменшення або збшьшення сили внеску в ыльысну ЕЕГ-картину). Однак з переходом до вищих стадiй вiдновленоi свiдомостi спектральний полiморфiзм наростав, з'являлися новi шформативш спектраль-нi властивостi (табл. 1), а ri, що мали найменший IIB, — зникали. Ця залежшсть пiдтверджена силь-ним зворотним кореляцшним зв'язком (г = 83) i свiдчить про те, що у ше'! категорп хворих численна вiзуальна палiтра графоелементiв i патернiв, яы до-нинi продовжують класифiкувати за рiзними принципами [5, 6, 16, 18], в межах певно'! низки значень i послiдовностей зрештою зводиться до одних i тих же ыльысних закономiрностей, що вщображають ix спiльнi глибшi властивостi.
Осыльки з розвитком вегетативного статусу рее-стрували ЕЕГ-спрощення БЕА (вiдсутнiсть реактивного альфа-, бета-ритму та ш.), то цшком очiкувано, що з вщновленням свiдомостi, коли БЕА реалiзуеть-ся найскладнiшим чином, кiлькiсть варiантiв висо-коiнформативниx спектральних показникiв, що вщ-творюються у найбiльшому чи^ дослiджень, зросла, навiть тодi, коли полiморфiзм вiзуальниx властивос-тей зменшився (бiоелектрика переходить на бiльш тони рiвнi, вiзуально не помiтнi). Саме через ш особливостi кореляцп з кшшчними проявами рiвня свiдомостi об'ектившсть спектрального аналiзу ЕЕГ в проведених дослщженнях не викликала сумнiвiв.
В результат аналiзу внескiв кожного з вищенаве-дених кiлькiсниx спектральних показниыв встанов-лено, що частотне розширення спектра за рахунок спочатку тета-, потiм альфа- i бета-дiапазонiв з мь грацiею основного пiку частот вщ дельта- до альфа-дiапазону (| мкВ/^Гц) iндивiдуальна стабiльнiсть потужних характеристик (середньо'! потужностi) спектрiв в межах конкретно'! стадп з варiативнiстю реагування на подразники, зростання шдексу ак-тивностi домiнуючоi гармонiки iз зменшенням ii асинxронностi, зростання шдексу бета-ритму, але наявшстю в спектрi не бiльше двох пiкiв з частотою < 20 Гц, зниження шдексу дельта-ритму та його мiж-швкульно'! асиметрп (< 20 %) в передшх, передньо-центральних вщдшах головного мозку, виявилися вирiшальними ыльысними корелятами та раннiми предикторами динамши вiдновлення свiдомостi, якi особливо в стадiяx синдрому пригнiченоi свiдомостi
та перехщних синдромах випереджали клiнiчнi прояви в середньому на 10 дiб (± 3).
Слiд вщмггати, що у 24,57 % (п = 43, загальна кiлькiсть — 175) пашенпв на стадп аынетичного му-тизму з емоцiйними реакшями та у 12,35 % (п = 21, загальна кiлькiсть — 175) на стади гшерынетично-го мутизму, при вiзуальнiй вiдсутностi домшування якогось ритму i наявностi дезоргашзовано! актив-ностi, насичено! рiзноманiтними патернами, саме спектральний аналiз визначав наявшсть чiткого пiку з широкою основою в дельта- чи тета^апазонах, вказуючи на нестабiльний ритм з бшьш низькими складовими в сумiжних дiапазонах.
Варiабельнiсть потужних характеристик спектрiв з ареактившстю чи однотипнiстю реакцiй на подразники в одного i того ж пацiента в межах кшшчно! стадп посткоматозного синдрому порушено! свщо-мостi мала високу пряму кореляцш (г = 79) з трива-лим перебуванням пацiента на данш стадп. Також ця особливють виявлена у 19 з 24 хворих, яы так i зали-шилися в вегетативному станi протягом 1 року з моменту тяжко! ЧМТ, на фош потужностно! асиметрп з вираженою частотною, мiжпiвкульною асиметрiею активностi в дельта-дiапазонi (> 37 %).
Пiсля визначення вищеописаних спектральних властивостей ЕЕГ оборотних сташв посткоматозно! порушено! свiдомостi та випадыв перманентного ВС важливо було з'ясувати е^валентний рiвень функ-цiонального збереження/руйнування мiжпiвкульних, внутрiшньопiвкульних таламокортикальних, корти-ко-кортикальних зв'язкiв, що забезпечують штегра-тивну дiяльнiсть регуляторних систем пiд час вщ-новлення свiдомостi [4, 23], особливо коли вiзуальнi патерни та спектральш характеристики видаються вкрай рiзними чи надто схожими.
Використовуючи з шею метою кореляцшний ана-лiз, виявили найбiльш iнформативнi пари вщведень:
Fз-01, F4-02, Fz-Oz; Fp1-01з, ^2-02; F7-01, F8-02;
Fp1-P3, Fp2-P4, яы до того ж мали iншi спiльнi риси: а) максимальна дистаншя один вiдносно одного; б) проекшя над дiлянками з вираженими таламокорти-кальними зв'язками; в) проекцiя на дшянки кори, якi беруть найбшьшу участь в iнтегративнiй дiяль-носп [17] i реакцiях на зовшшнш подразник — моно-хромний свгтловий спалах в пробах активац!!. Засто-сувавши до цих пар автокореляцшну функцiю (АКФ) для видiлення гармошчних (з високою перюдичшс-тю/ритмiчнiстю) коливань в випадковому процес та крос-кореляцшну функцiю (ККФ), щоб кiлькiсно оцшити ступiнь схожостi активностi в двох рiзних точках мозку, !! зв'язки, загальш компоненти, часовi вiдношення рiзних ритмiв, кiлькiснi лiнiйнi власти-вост ЕЕГ доповнили кореляцiйними показниками, наведеними в табл. 2.
Як свщчать данi табл. 2, показники корелограм, на вщмшу вiд попередшх методiв аналiзу ЕЕГ, в ди-намiцi вiдновлення свiдомостi мали принципово новi закономiрностi розподiлу. Виявленi значення шсля розрахунку iнформативностi та 11В (прохщно-
го 11В) сформували лише двi групи показниыв. Перша група стосувалася тiльки синдрому пригшчено! свiдомостi, а в другу ввшшли показники для решти синдромiв.
Така особливiсть отриманих результатiв пов'язана з установленою високою кореляцieю (г > 0,8) цих показниыв саме з комушкативними можливостями пащ-eнтiв в двох принципово рiзних перiодах вiдновлення свщомосл (перiоду, коли посткоматозна свiдомiсть еволюцюнуе, але залишаеться все одно за своею формою пригшченою: пащент при цьому неконтактний чи вкрай обмежений в контакт^ а також перюду, коли свiдомiсть еволюцiонуe i вiдновлюeться: пацieнт кон-тактний i контактнiсть тiльки наростаe).
1нтегративна дiяльнiсть мозку знаходить най-бiльше вщображення у здатностi до комушкацп та адекватного реагування на зовшшш подразники, в тому чи^ на змшу середовища, тому поданi в табл. 2 показники корелограм вщповщним чином i характеризують дослiджуванi зв'язки, котрi впли-вають на таку штегративну дiяльнiсть в динамiцi вiдновлення свщомосп [1]. Розмiстившись у кож-нш з груп градieнтно вiдповiдно до 11В, кореляцшш показники демонструють двi основнi прогностично важливi тенденци: наростання ритмiчностi проце-сiв в тета- i альфа-дiапазонах над дiлянками, вщ-повiдальними за iнтегративнi функцп [22], а також зростання сили цих зв'язшв без часового зсуву мiж
Таблиця 2. Град1ентний розподл показниюв корелограм з високою iнформативнiстю на основi ix IIB залежно вд стадП' СППС
Стадiя синдромiв Показник, характеристика корелограми 11В, %
АКФ в дiапазонi 0,1-0,4 по вах вщведеннях, процеси не ритммчы, низький рiвень подiбностi 82
s Середня частота АКФ < 4 Гц; дифузно — без зональних вщмшностей 81
5 ее 1- 1-ВС Низька перюдичнють тета-ритму, найбiльше виражений в лобових вщдтах 79
о о ш (n = 220) 2А-АКМ Висока перiодичнiсть дельта-ритму над вама вiдведеннями, без градieнта 74
н о (n = 196) ККФ в дiапазонi 0,1-0,4 в задых вiддiлах (зв'язок слабкий), часовий зсув > 20 мс 71
CÖ ^ ш 2Б-ГКМ (n = 181) 3А-АКМ з ЕР ККФ в передых вщдтах 0,4-0,6, середня частота ККФ < 7 68
1 ш ш Висока перюдичнють тета-ритму, часовий зсув в межах ывкуль вщсутый, а мiж ыв-кулями становить до 80 мс 64
5 (n = 175) 3БТКМ Варiабельнiсть величин ККФ при часову зсувi > 40 мс, особливо в передых вщдтах 58
I W * CÖ CP з ЕР (n = 170) Низька перюдична складова кореляцшних зв'язкiв мiж лобовими та потиличними дтянками в межах пiвкулi 57
s m 0 1 4-М з РМ (n = 167) 5-ДМ (n = 161) На свiтловi подразники вщсутне/незначне наростання ККФ, утримуються часовий зсув, перюдичнють в передых вщдтах утримуеться 55
CÖ 5 s Рiзко зниженi показники ККФ мiж скроневою та тiм'яними дiлянками як в середин пiвкулi, так i мiж пiвкулями 50
о V CÖ 5 Переважають негативнi значення АКФ та рiзке зниження ККФ на дтянках вогнище-вого ураження згщно з даними СКТ 49
CK 'et со i- о Швидке затухання АКФ над зацнiми вщдтами, iнтервал < 150 мс 43
Висока перюдичнють альфа-ритму, низька перюдичнють шших ритмiв на фонi вщ-сутност часового зсуву мiж симетричними дтянками ывкуль 80
о о 6А-СПС ККФ в переднiх вщдтах 0,7-0,9, домшують неперiодичнi коливання 77
5 о з А (n = 138) 6Б-МРСС (n = 112) Середня частота АКФ > 8 Гц 69
'т 0 ее 1 Переважання перюдично''' компоненти в задых в^тах, повна мiжпiвкульна син-фазнють коливань 65
I W ^ 6В-АСС (n = 93) 7А-ДС (n = 72) ККФ в заднiх вщдтах 0,4-0,6, домшують перiодичнi коливання 60
ш 0 1 .д Сильы кореляцiйнi зв'язки мiж центральними вщдтами в межах пiвкулi та мiж ыв-кулями на середнiй частой > 12 Гц 57
CÖ 's CÖ I 7Б-КС (n = 56) 8-ЯС з КЕР (n = 46) Часовий зсув мiж тiм'яними та потиличними вщдтами одые''' пiвкулi залишаеться в дiапазонi до 30 мс 52
На свiтловi подразники наростае ККФ, зникае часовий зсув, зростае неперюдич-нiсть в передых i заднiх в^тах 44
Повтьне затухання АКФ в переднiх i заднiх вiддiлах, iнтервал > 150 мс < 400 мс 41
Середня частота ККФ > 10 Гц 40
симетричними дшянками рiзних пiвкуль i нормаль зацш часового зсуву мiж переднiми i заднiми вщдь лами пiвкуль мозку шд час зростання контактностi пащенпв i переходу на вищi рiвнi посткоматозно! свiдомостi. Примiтно, що у пащенпв, якi упродовж 1 року залишалися у ВС, з часом (шсля 9-го мiсяця з моменту тяжко! ЧМТ) також зареестроваш сильш зв'язки мiж лобово-тiм'яними вiддiлами одше! шв-кулi, але значення показника крос-кореляци були негативними (зi знаком «—»). Цi зв'язки вважалися патологiчними. Крiм того, АКФ у таких пащенпв стiйкi ритмiчнi процеси не виявляла, хоча вiзуальнi патерни свщчили за наявнiсть ритму. Навiть про-ведення фотостимуляцп 1—30 Гц до наростання показника крос-кореляци не призводило: часовий зсув двох симетричних дшянок обох швкуль не зникав (ЧС > 0), що свщчило про асинфазшсть активнос-тi потилично! i лобово! дiлянок. Крос-кореляцiйнi зв'язки зони безпосереднього ураження мозку (СКТ зютавлення) з вщдаленими дiлянками кори рiзко знижувалися.
В той час у хворих, яы перейшли до стадп 6А за Т.А. Доброхотовою (1985) (друга група показникiв зпдно з табл. 2), АКФ фшсувала стiйкiсть альфа-ритму в пробах активацп на ритмiчний спалах, коли вiзуальнi патерни вiдображали його депресш над потиличними дiлянками кори i появу загально! де-синхронiзацi! ритмши, особливо над центральними дiлянками, де рiвень зниження амплiтуди був такий же,як i над потиличними.
Висновки
1. АКФ i ККФ демонстрували кшшчно значиму рiзницю лшшних властивостей ЕЕГ мiж рiзними групами синдромiв, навiть у випадках з приховани-ми вiдмiнностями частотного аналiзу та вiзуально! оцiнки ЕЕГ, i виявляли об'ективнi ознаки перебудо-ви ЕЕГ, коли вона вiзуально здавалася слабкою чи маскувалася якимось шшим, переважаючим за амп-лiтудою ритмом фонових коливань, чим подтвердили значне переважання дiагностично! iнформативностi порiвняно з рутинною ЕЕГ
2. Для шдвищення результативност електроен-цефалографiчно! дiагностики, а також посилення вiрогiдностi отриманих ЕЕГ-показнишв у хворих iз посткоматозними порушеннями свiдомостi пiсля тяжко! ЧМТ, незалежно вщ стадп вiдновлення свщо-мост в процесi вiдновного лiкування та реабштацп, рекомендовано рутинний аналiз КЕЕГ завжди допо-внювати кiлькiсним лшшним аналiзом.
Конфлiкт iнтересiв. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту штереав при пiдготовцi дано! статтi.
Список лператури
1. Гнездицкий В.В. Обратная задача ЭЭГи клиническая электроэнцефалография (картирование и локализация источников электрической активности мозга). — М.: МЕДпресс-информ, 2004. — С. 349-420.
2. Гурская О.Е. Электрофизиологический мониторинг центральной нервной системы / Под ред. В.Н. Цыгана. — СПб.: ООО «ОНФД», 2015. — С. 115-118.
3. Добронравова И.С. Реорганизация электрической деятельности мозга человека при угнетении и восстановлении сознания (церебральная кома): Дис... д-ра биол. наук: 03.00.13 / Ирина Сергеевна Добронравова. — М, 1996. — 76 с.
4. Евтушенко С.К., Омельяненко А.А. Клиническая электроэнцефалография у детей. — Донецк: Изд-во «Донеччина», 2006. — 850 с.
5. Жирмунская Е.А. Клиническая электроэнцефалография. — М.: МЭЙБИ, 2005. — 118 с.
6. Захаров С.М., Скоромохов А.А. Практическое применение компьютерной электроэнцефалографии. — Таганрог: НПКФ «Медиком МТБ», 2009. — С. 16-25.
7. Иванов Л.Б. Прикладная компьютерная электроэнцефалография /Л.Б. Иванов. — 2-е изд., перераб. и доп. — М., 2004. — 352 с.
8. Иванов Л.Б. Распознавание артефактов и некоторые сложности практического анализа компьютерной ЭЭГ/ Л.Б. Иванов, В.С. Шалыгин. — М., 2007. — С. 4-10.
9. Котляр Б.И. Пластичность нервной системы. — М., 2010. — 226 с.
10. Королева Н.В., Колесников С.И., Воробьев С.В. Феноменологический атлас по клинической электроэнцефалографии. — Иркутск: ГУ НЦМЭ ВСНЦСО РАМН, 2013. — 102 с.
11. Кропотов Ю.Д. Количественная ЭЭГ, когнитивные вызванные потенциалы мозга человека и нейротерапия: Пер. с англ. под. ред. В.А. Пономарева. — Донецк: Издатель Заславский А.Ю., 2010. — С. 125-129.
12. Кулаичев А.П. Об информативности когерентного анализа // Журнал высшей нервной деятельности. — 2009. — Т. 59. — С. 766-775.
13. Кулаичев А.П. Погрешности когерентного анализа ЭЭГ/ Материалы IIВсероссийской научно-практической конференции «Количественная ЭЭГ и нейротерапия». — СПб., 2009. — С. 31.
14. Сальваторе Маджино. Клиническая диагностика комы// Секреты клинической диагностики. — М.: Бином, 2006. — С. 500-525.
15. Сайко О.В. Неврологiчнi симптоми в гострому перiодi струсу головного мозку на стат медичноi' евакуаци // Международный неврологический журнал. — 2018. — №2. — С. 19-28.
16. Малахов В.Н, Личка В.С. Сучаст аспекти дiагностики та лжування хротчноi травматичноi енцефалопати (огляд лтератури) // Международный неврологический журнал. — 2017. — № 9. — С. 21-26.
17. Матяш М.Н., Худетн Л.1. Мультiмедiйний пiдхiд в лжу-вант вiддаленних наслiдкiв закритоi черепно-мозковоi травми// Международный неврологический журнал. — 2018. — № 3(97). — С. 28-32.
18. Медицинская реабилитация / Под ред. В.М. Боголюбова. — М., 2010. — С. 22-25.
19. Редька 1.В., Майоров О.Ю. Спектральт характеристики фоновоi електроенцефалограми дтей iз зоровою дисфункщею // Нейрофiзiологiя. — 2014. — Т. 46, № 2. — С. 170-173.
20. Турдубаева Г.Т. Классификация электроэнцефалограмм (обзор литературы) //Вестник КРСУ. — 2015. — Т. 15, № 7. — С. 156-158.
21. Функциональная диагностика нервных болезней:руководство для врачей / Л.Р. Зенков, М.А. Ронкин. — 4-е изд. — М.: МЕДпресс-информ, 2011. — С. 44-46.
22. Черний В.И. Исследование ЭЭГ-предикторов нейро-медиаторной и нейроглиальной активности, особенностей перестройки межцентральных отношений мозга у пациентов с тяжелой ЧМТ// Международный неврологический журнал. — 2016. — № 5(83). — С. 41-54.
23. Шарова Е.В. Асимметрия когерентности ЭЭГпри пост коматозных бессознательных состояниях после тяжелой черепно-мозговой травмы. — М.: Научный мир, 2004. — С. 558-578.
24. Шарова Е.В. Современные возможности ЭЭГ в анализе функциональных нарушений при тяжелых повреждениях головного мозга / Е.В. Шарова // Нейронауки: теоретические и клинические аспекты. — 2009. — Т. 5, № 1—2. — С. 49-58.
25. Шарова Е.В., Челяпина М.В., Коробкова Е.В. и др. ЭЭГ-корреляты восстановления сознания после тяжелой черепно-
мозговой травмы // Журн. вопр. нейрохир. — 2014. — № 1. — С. 14-15.
26. Шкалы в общей и детской неврологии / Под ред. С.К. Евтушенко. — К., 2015. — 104с.
27. Automated EEG entropy measurements in coma, vegetative state/unresponsive wakefulness syndrome and minimally conscious state / O. Gosseries, C. Schnakers, D. Ledoux et al. // Funct. Neurol. — 2011. — Vol. 36. — P. 25-30.
28. Bagnato S. Common criteria for electroencephalographs evaluation in patients with disorders of consciousness / S. Bagnato, C. Boccagni, G. Galardi//Ann. Neurol. — 2015. — Vol. 77, № 1. — P. 184-185.
29. Mer. J. Stern R. Chonic Traumalic Encephalopebry // Curr. Neurol. Neurosei. Rep. — 2013. — № 13. — P. 407-417.
Отримано 14.07.2018 ■
Кулик А.В.
Научно-практический центр нейрореабилитации «Нодус», г. Бровары, Украина
Количественные линейные ЭЭГ-свойства биоэлектрической активности головного мозга у больных с синдромами посткоматозного нарушения сознания
после тяжелой ЧМТ
Резюме. В основу работы положен анализ 220 больных с посткоматозными расстройствами сознания после тяжелой черепно-мозговой травмы (ЧМТ). Исследование посвящено вопросам количественного линейного анализа биоэлектрической активности головного мозга, зарегистрированной с помощью компьютерной электроэнцефалографии (ЭЭГ), в зависимости от стадий посткоматозного сознания по Т.А. Доброхотовой в ходе восстановительного лечения и реабилитации. В ней раскрываются особенности ключевых количественных линейных свойств ЭЭГ и проводится анализ малоизученных и спорных до сих пор вопросов относительно высокоинформативных показателей, которые наиболее коррелируют с динамикой перехода на более высокие стадии синдромов нарушенного сознания. На основе полученных
данных делается вывод о значительном преобладании диагностической информативности количественного линейного анализа ЭЭГ по сравнению с рутинным (визуальным) анализом, и поэтому для повышения результативности электроэнцефалографической диагностики, а также усиления достоверности полученных ЭЭГ-показателей у больных с посткоматозными нарушениями сознания после тяжелой ЧМТ, независимо от стадии восстановления сознания в процессе восстановительного лечения и реабилитации, рекомендуется рутинный анализ компьютерной ЭЭГ всегда дополнять количественным линейным анализом.
Ключевые слова: электроэнцефалография; черепно-мозговая травма; посткоматозные нарушения сознания; паттерны ЭЭГ; количественный анализ ЭЭГ
O.V. Kulyk
Scientific and Practical Center of Neurorehabilitation "Nodus", Kyiv, Ukraine
Quantitative linear EEG-properties of brain bioelectric activity in patients with syndromes of post-coma disorders of consciousness after severe traumatic brain injury
Abstract. The work is based on the analysis of 220 patients with post-coma disorders of consciousness after severe traumatic brain injury. The research deals with the questions of quantitative linear analysis of brain bioelectrical activity recorded with the help of computed electroencephalography (EEG), depending on the stages of post-coma consciousness, according to T.A. Dobrokhotova, during restorative treatment and rehabilitation. It reveals the features of the key quantitative linear properties of EEG, and the analysis is performed of poorly-researched and controversial issues concerning highly informative indicators fully correlated with the dynamics of transition to higher stages of syndromes of impaired consciousness. On the basis of the obtained data, the conclusion is made about a
significant predominance of diagnostic informativity of quantitative linear EEG analysis in comparison with routine (visual) analysis. Therefore, in order to increase the effectiveness of electroencepha-lographic diagnosis and enhance the reliability of the obtained EEG indices in patients with post-coma disorders of consciousness after severe traumatic brain injury, regardless of the stage of recovery of consciousness during restorative treatment and rehabilitation, it is always advisable to supplement the routine computed EEG analysis with quantitative linear analysis.
Keywords: electroencephalography; traumatic brain injury; postcoma disorders of consciousness; electroencephalographic patterns; quantitative electroencephalography analysis
