CC BY
9
персоналом тдприемств залiзничного транспорту в умовах реформування галузг монографiя / Л.Л. Калiнiченко. — X.: УкрДАЗТ, 2012. — 420 с.
7 Федоров Г.В. Методы организации процесса профессионального развития персонала на железнодорожном транспорте : автореф. дис. на соискание учен, степени канд. экон. наук: спец.: 05.02.22 «Организация производства» /Т В. Федоров. — Москва, 2005. - 26 с.
8 Дикань Б.Л. Забезпечення конкурентоспроможност промислових тдприемств в умовах функщонування мережi мiжнародних транспортних коридорiв / Б.Л. Дикань, М.В. Коршь // Вюник економши транспорту i промисловостi. - 2012. - № 38. - С. 156 -162.
9 Карпов В.М. Стан, проблеми та перспективи оновлення залiзничного рухомого складу Укра'ши / В.М. Карпов, О.1. Никифорук // Формування ринкових вщносин в Укрш'ш. - 2012. - № 6. - С. 160166.
10 Аксенов И.М. Маркетинг на
объектах транспорта: монография / И.М. Аксенов. - Нежин: ООО «Видавництво «Аспект-пол^аф», 2006. - 336 с.
11 Балалаев А. С. Основы маркетинга на транспорте: учебное пособие/А.С. Балалаев, С.А. Балалаев, И.И. Климентьева. - 2-е изд., перераб. и доп. - Хабаровск: Издательство ДВГУПС, 2013. - 162 с.
12 Борщ В.Н. Разработка маркетинговой стратегии продвижения транспортных услуг на рынках железнодорожных и авиаперевозок : автореф. дис. на соискание учен, степени канд. экон. наук: спец.: 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством » / В.Н. Борщ. — Волгоград, 2013. - 27 с.
13 Зорина Е.И. Применение концепции интегрированного маркетинга на железнодорожном транспорте в условиях реформирования отрасли / Е.И.Зорина, Е.Э. Наумова. А.И. Антонова // Бизнес-информ. - 2012. - № 8. - С. 192 -195.
УДК 167:656.2.007
КОГН1ТИВНИЙ СИНТЕЗ У ПРИЙНЯТТ1 Р1ШЕНЬ ПЕРСОНАЛОМ СТРУКТУРНИХ П1ДРОЗД1Л1В ЗАЛГЗНИЦЬ, ВПРОВАДЖУЮЧИХ ПЕРСПЕКТИВН1 ШТЕНЩЙН1 СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ РУХОМ
ШВИДК1СНИХ ПО1ЗДШ
Петрушов В. М., д.ф.н., професор (УкрДУЗТ)
У статт1 автор продовжуе розглядати проблему втшення в практику керування зал1зничним транспортом в умовах значного зростання швидкост1 погзд1в ттенцтних систем, у складг яких використовуються Iнтерфейси нового поколтня (так зват нейроком' ютерш ¡нтерфейси). Акцент робиться на питанш когнтивного синтезу ¡нформацтних компонент, що входять до зм1сту ршень, як приймаються керуючим персоналом.
Ключовi слова: Ытенцюнальтсть, ттенцшне керування, оптимальне ршення, когттивний синтез, Ытерфейс «мозок-комп'ютер», тдукцШний образ, ттенцшна система керування, енактивiзм, вiртуальна реальтсть.
© Петрушов В.М.
КОГНИТИВНЫЙ СИНТЕЗ В ПРИНЯТИИ РЕШЕНИЙ ПЕРСОНАЛОМ СТРУКТУРНЫХ ПОДРАЗДЕЛЕНИЙ ЖЕЛЕЗНЫХ ДОРОГ, ВНЕДРЯЮЩИХ ПЕРСПЕКТИВНЫЕ ИНТЕНЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ ДВИЖЕНИЕМ СКОРОСТНЫХ
ПОЕЗДОВ
Петрушов В.Н., д.ф.н., профессор (УкрГУЖТ)
В статье автор продолжает рассматривать проблему воплощения в практику управления железнодорожным транспортом в условиях существенного увеличения скорости поездов интенциональных систем, в составе которых используются интерфейсы нового поколения (так называемые нейрокомпьютерные интерфейсы). Акцент делается на вопросе когнитивного синтеза информационных компонент, определяющих содержание решений, которые принимаются руководящим персоналом.
Ключевые слова: интенциональность, интенциональное управление, оптимальное решение, когнитивный синтез, интерфейс «мозгомпьютер», индукционный образ, интенциональная система управления, энактивизм, виртуальная реальность.
COGNITIVE SYNTHESIS IN DECISION-MAKING BY PERSONNEL OF STRUCTURAL DIVISIONS OF RAILWAYS, INTRODUCING PROMISING INTENTIONAL SYSTEMS OF CONTROL OF THE MOVEMENT OF HIGH-SPEED TRAINS
Petrushov V. N., Doctor of Philosophy, Professor (USURT)
In the article the author continues to consider the problem of implementation in practice management of rail transport in conditions of a significant increase tion of the speed of trains of intentional systems, (the so-called neurocomputer interfeysy). The emphasis is on the issue of cognitive synthesis of information decisions that are taken by the governing body of the staff.
Keywords: intentionality, intentional control, optimalsolution, cognitive synthesis, braincomputer interface, induction image, intentional control system, inactivism, virtual realitytion.
Постановка проблеми. Керування високошвидюсними об'ектами потребуе вщ людини (оператора, диспетчера, машинюта) функщонально'1 злагодженосп з комп'ютерними системами, задiяними у прийнятп поточних (оперативних) ршень у вщповщносп до змш у технолопчних ситуащях. Ршення стае складним ментально-програмним продуктом
синтеза образiв, уваги, сприйняття i вiртуальних конструктив, створюваних штучним штелектом. Процеси
семантичного зближення (поеднання) елеменпв людсько'1 i машинно'1 мови мають певш особливосп, зумовлеш психшою людини i програмним формалiзмом комп'ютерних засобiв iнтерактивних обмшв даними з користувачами. Цей аспект взаемодп людини i машини устшно вирiшуеться до межi, поки не виникае прямого втручання свiдомостi людини у формування команд керування апаратними пристроями технолопчних систем. За щею межею
виникають спонтанш штенцп, якi призводять до непередбачувано! поведшки системи керування через невiдповiднiсть намiрiв людини-оператора в ii уявленш i хибнiсть спрацьовування контролерiв
нейрокомп'ютерних iнтерфейсiв [8].
Таким чином, на час iснуe проблема когнiтивних зв'язюв мiж свiдомiстю людини i реакщею iнтерфейса «мозок-компютер» на ii штенщальш зсуви, для розвязання яко! потрiбнi теоретичнi та експериментальнi дослiдження.
Анал1з останн1х досл1джень та публжацш. Витоки дослщжень когнiтивного синтезу у процесах мислення людини беруть початок у роботах Е.Гуссерля [1]. Сучасш експшкацп цих результатiв у застосуваннi до когштивних технологiй пов'язанi з працями Ж.Дельоза [2] , Ж.Симондона [3] та А.Сован'ярга [4]. Йдеться про концептуальний перехщ вщ знаково-семютично! традицп розумiння образу, засновано! на репрезентативны та психiчнiй його рол^ до альтернативно! точки зору як образу - руху, як дп афектiв i сил, за допомогою яких функцiонують навички (у сена ix пасивного синтезу) та виникае налаштування цих навичок до виконання певно! задачi (активний синтез).
Такий тдхщ до поняття образу перетворюе його за Симондоном на «сигнал» для техшчного (дигiтального) об'екта, а «цикл образiв» стае для iндивiда певним чином «винаходом» його ментальностi. Оскшьки рiшення у керуваннi мае ус ознаки диптально! сутностi, то для ii «винаходу» (прийняття рiшення) потрiбен когнiтивний синтез за думкою китайського фаxiвця з iнформацiйниx теxнологiй Йук Хуея (Yuk Hui) «симондошвсько! шдивщуаци та еайдеггерiвськоi штерпретацп
пiдручностi». Yd щ посилання мають не абияке значення для формування образних ^мплщитних) рiшень у системах
штенщного керування (1К) з iнтерфейсами «мозок - комп'ютер», де «дiя образа може бути описана не через подiбнiсть i схему штерпретацп, а через експеримент i процес становлення» (Анн Сован'ярг).
Виходячи з цих та шших дослiджень, автор даного допису мав на мет1 у цш статт1 розглянути деяю засновки здiйснення когнiтивного синтезу шформацшних складових у самому процесi 1К, якi стають пiдгрунтям для прийняття образного ^мплщитного) рiшення в умовах наявносп вiртуальноi реальностi, що доповнюе ситуативний простiр дiйсностi технолопчно! сфери дш оператора.
Виклад основного матер1алу. Як було показано у [5], онтолопчш тдвалини 1К охоплюють найбiльш суттевi аспекти феноменологи. Y практичнiй площиш 1К е новим напрямом оргашзацп мислення, сприйняття, уваги, тобто, майже вае! ментально! сфери суб'екта керування. То ж вш повинен у першу чергу оволод^и навичками формування феноменолопчно! установки i ii подальшо! трансформацп у необxiднi для ергатично! дiяльностi меxанiзми пiзнання та розподшу сво!х когнiтивниx зусиль. Як з'ясувалося тд час дослiджень, такi мехашзми виникають завдяки емпiричним модифiкацiям деяких положень iнтенцiонального синтезу, який Гуссерль розглядав у двох формах: активний i пасивний синтез [1].
Y застосуванш до процеав 1К щ феноменологiчнi акти можна розкрити наступним чином. Виходячи з гуссерлiвського пояснення пасивного синтезу ( <^ч, яка постае у пасивному спогляданш, ...присутнiсна у часi i в цш активностi: протiкають рiзноманiтнi модуси явищ, цiлiснi вiзуальнi або тактильш образи сприйняття, у пасивному сиш^ яких показуе себе едина рiч, а при цьому i ii едина форма (Gestalt) й так далЬ> [1] ), а також покладаючись на «принцип пасивного генезиса» (синтеза, авт.) у його асощативно-штенцюнальному виявленнi
[1], запропонуемо у якосп сутшсного концепта пасивного синтеза для здшснення 1К поняття тдукщйного образа (1нО). Його значення тотожне функцп енерго-iнформацiйного
потенцiала, запускаючого у час акт виконання штенцп, який припускае очевиднють здiйснення штенсивно'1' дп, яка спостерiгаеться. Цей образ при стабшьному мисленневому уявленнi викликае активiзацiю вiдповiдних нейроструктур мозку людини, рiвень яко'1' повинен забезпечити збудження чутливих датчикiв акцептора штенцшно'1' системи керування (1СК) (звiдси й назва образа). А от вже сам акт виконання штенцп вщображае стадш активного синтезу, здiйснюваного (за Гуссерлем) «шляхом специфiчних Я-акт1в»: «До них належать ус дп практичного розуму, розтлумаченого у найширшому його значенш. Вiдмiннiстю [тут] е те, що Я-акти сполучаються у рiзноманiтнi активностi специфiчних синтезiв на пiдставi попередньо вже заданих предмет1в (у модусах свiдомостi наперед-даносп) i первинно конституюють новi предмети. Ц останнi виступають потiм для свщомосп у якостi [його] продуктсв (als Erzeugnisse)» [1].
Таким чином, якщо 1нО виступае у якосп «наперед-даного предмета», що виникае як результат пасивного синтеза, то акт виконання штенцп слщ вважати результатом активного синтеза. Тодi «специфiчними Я-актами» постають наступнi моменти: 1) утримання 1нО в оперативнiй пам'ятi суб'екта керування; 2) посилення уяви аж до настання виконання штенцп; 3) очшування «результата» (дп системи) виконання штенцп. Тут пом^но, що процес 1К у такiй послiдовностi протшае по темпоральнiй iнтенцiональнiй схемi: 1) тепер-точка (первинне уявлення); 2) ретенщя (первинне утримання ща тепер-точки); 3) протенцiя, тобто первинне очшування або передбачення
(антиципацiя), конституюючи, «те, що
настае». Для темпорального чинника у здшсненш активного i пасивного синтезiв у вiдношеннi до 1К мае мiсце когнiтивне конституювання як 1нО так i акта виконання штенцп. Ментальну зв'язку активно! i пасивно'1 фази iнтенцiонального синтезу можна уявити собi як «зчеплення думок» i як «потiк свщомосп». У цьому планi припустимо розмiрковувати про моделювання (енактивування) свiдомiстю людини алгоршмчних процедур рекурсп, яка спроможна вщтворити потокову модель свiдомостi властивими для не! рекурсивними функщями. Тим самим з'являеться практична можливють керувати шетенцюнальшстю шляхом цiлеспрямованого когнiтивного
аутопоезюу (самодобудови структур свiдомостi), який утворюе особливу темпоральну область, куди занурюеться свiдомiсть суб'екта керування
(спостер^ача): «Вiдмiнностi у поведiнцi, помiченi спостер^ачем, серед
послiдовних станiв у повторюваних станах його нервово! активностi, коли вш сам рекурсивно взаемодiе з ними, утворюе генеращю часу як вимiр дескриптивно! областi» [6]. 1накше кажучи, 1К супроводжуеться внутрiшнiм для спостер^ача час-описним процесом, який зупиняеться тсля кожного акту виконання штенцп з тим, щоб повторити його у новому «напрямку» концентрацп уваги.
З ще! причини плиннiсть часу в когштивно-ментальннш (образно-
мисленневiй) сферi не ствпадае з течiею часу у апаратному середовищ^ у якому вщбуваеться активний синтез у виглядi шструментального процесу 1СК. Вiн (час) взагалi перестае вимiрюватися метричними величинами, а
дескриптуеться станами досягнення мети керування (виконання команди). Через це апаратурну функцюнальшсть (алгоритми перетворень сигналiв) слiд
пiдпорядкувати когштивним зусиллям суб'екта керування, якi й зумовлюють вихiднi ефекти 1СК. Таке пщпорядкування
В1сник економжи транспорту i промисловостi № 59, 2017
досягаеться у процес розробки 1СК на уах етапах ii моделювання та проектування.
1нтенцюнальшсть як модус свiдомостi свщчить про перенесення уваги з штерюризованого (потенцiйного) 1нО на екстерiоризований
(актуалiзований) образ результата акта виконання штенцп (загорання табло, рух виконавчого органу i таке iнше). Тим самим розкриваються два
взаемодоповнюючi один одного аспекти 1К: iнтернальний та екстернальний. Вони вщображають природню сxильнiсть шдивща до певно! форми локуса (мюця) контролю за чинниками, якi перерозподшяють потоки уваги (через свiдомiсть) у сферах зовшшнього i внутрiшнього спостереження. Але тут слщ зазначити, що у процесi 1К (з розвитком навичок у шдивща до самоконтролю) межа мiж зовшшшм i внутршшм зникае, розчиняеться у континуумi рекурсивних перетворень 1нО (як це можна спостер^ати на прикладi розгортання фрактальних структур), що зумовлюеться послабленням
розмежування мiж чуттевим, сенсорним i ментальним - один iз висxiдниx засновкiв недуалiзуючоi фшософп енактивiзму, яка стае дедалi впливовiшою у сучаснiй когнiтивнiй наущ: «Впливовою тому, що вона розвиваеться у рiчищi сучасних широко розповсюджених
конструктивiстськиx орiентацiй в етстемологп, психологи, соцiальнiй фшософп, теорп керування i дослiдженняx майбутнього» [6].
Аналiзуючи активнi i пасивш синтези, якi xарактернi для мисленнево! дiяльностi субекта 1К, слiд навести конструктивютську думку Е.Томпсона: «Когнiтивнi структури i процеси виникають iз рекурентних сенсомоторних паттернiв сприйняття i ди. Сенсомоторне узгодження мiж органiзмом i оточуючим середовищем модулюе, а не детермшуе, формування ендогенних динамiчниx паттершв нейронно! активностi, якi, у
свою чергу, шформують сенсомоторнi сполучення» [6].
Це судження зокрема знаходить свое пщтвердження у виборi конструкцiй апаратурних елемешгв 1СК. Так, наприклад, при розробщ акцептора нейронно! активностi головного мозку. Розташування чутливих датчикiв акцептора на поверхш голови оператора 1СК вибираеться там, де вiдмiчаеться характерна дiяльнiсть мозкових пат тернiв (лобова, потилична, тсм'яна, височна областi). Але, як вже показали дослщи, у випадку 1К дотримуватися точно позначених стандартних вiдведень,як це робиться при електроенцефалографiчному картуваннi (ЕЕГ) i що використовуеться у сучасних штерфейсах «мозок-комп'ютер» [8], немае потреби: достатньо припасувати корпус акцептора до голови у зручний для оператора спосiб на кшталт надягання окулярiв (датчики охоплюють потрiбнi зони впливу у бшьш широкому дiапазонi, нiж при точкових вiдведенняx у ЕЕГ-приладах). Це може свщчити про те, що «сенсомоторне узгодження» мiж мозком i акцептором прилада (середовищем) дiйсно таки «модулюе», а не детермшуе, формування динамiчниx нейропаттершв, якi вiдповiдним чином передають у датчики шформацшш сигнали про когштивну дiяльнiсть оператора.
Доповнюючи феноменолопчну експлiкацiю когнiтивного синтезу деякими положеннями енактивiзму, зазначимо наступне:
• Створюючи 1нО, суб'ект 1К повинен виходити не з простого вщтворення (репрезентацй), а з перцептивно! можливосп рекурсивного вкладення його в образ органу спостереження (наприклад, iндикатора) сво!ми когнiтивними зусиллями: «Нашi мозок i свiдомiсть не просто обробляють шформащю iз зовнiшнього свiту, вони не просто будують внутршш символiчнi репрезентаций якi представляють зовнiшню реальнiсть. Вони, радше, встановлюють схеми змiн як прояв ix
власно'' моделi оргашзацп. Мозок (свiдомiсть) органiзують зовнiшнe середовище як продовження самого себе» [6].
• Енактивоване в 1К сприйняття протiкаe як когнiтивна дiя (синтез), тому виконання штенцп синкретично пов'язане з перцептивною активнютю суб'екта керування, який орiентуеться на утримання цшсносп вщображення 1нО в образ кшцевого результату:«Сприйняття розумiеться у його синкретичному зв'язку з дiею, психомоторною активнютю (активностi психiки i тша) i активнiстю розуму, концептуалiзацiею. Пiзнавальна актившсть пов'язана з «витонченим налаштуванням» тзнавально'' системи, з безупинною модифiкацiею адаптивних когнiтивних стратегiй на коеволюцiйних ландшафтах. Концептуалiзацiя е динамiчний процес конструювання i реконструювання понять. Перцептивна активнiсть свiдомостi залежить вщ характеру дп i руху думки. Сприйняття е деякий вид мисленнево'' активносп» [6].
• 1СК е когштивною системою, яка трансформуе ментальну актившсть суб'екта керування безпосередньо у психофiзичнi процеси, що вщображають цшьову установку цього суб'екта: «Парадигма енактивiзму фокусуе свою увагу не на зовшшнш реальностi, яка знаходиться за межами нашого когнiтивного обр^, а на самих когнiтивних системах як самореферентних, операцiйно замкнених, автопоезюних, органiзуючих зовнiшне середовище як продовження самих себе» [6].
Цей перелш особливостей когнiтивно-iнтенцiйних систем, до яких належать i 1СК, е принципово важливим для побудови дескриптивно'' моделi 1СК, у якiй вирiшальним е збереження релевантности опису системи ii концептуальному змiсту.
Розглянемо ситуацiю руху потяпв, у якiй виникають складш умови керування, що вимагае вщ ОПР
pi3H06i4H0ï оцiнки обстановки й своечасних рiшень. Такою ситуацieю е, наприклад, проходження потягу Kpi3b тунель [7]. Психологично машинiст, який керуе локомотивом потягу, сприймае тунель як замкнений проспр з обмеженою орieнтацieю й пiдвищеною загрозою виникнення несподiваних перешкод i навiть невщомих явищ. Рiзкий перехiд з вщкритого простору до iзольованого завжди потребуе вiд людини швидко'1 адаптацп, що засвщчено дослiдженнями дiяльностi гiрникiв, пщводниюв, спелеологiв, космонавтiв (останнi стикаються й з зворотною проблемою, як вихiд у безмежний вщкритий космос). Навiть постшш тренування та звикання до просторових обмежень не позбавляють ïx латентно'1 клаустрофобп.
У пiдсвiдомостi час вщ часу виникають галюцинантнi образи, пов'язаш iз станами перебування у замкнутому простора Одним з способiв подолання таких артефактсв сприйняття реальностi е моделювання вiртуальниx образiв глибини занурювання, отворiв, печер й таке шше. Свiдомiсть людини -спостерiгача поступово пристосовуеться до таких «експеримешйв»: разом з симулякром вона подорожуе
вiртуальними лабiринтами й звикае до несподiваниx ефектiв тунельного типу.
Шсля тако'1 тдготовчо'1 роботи можна пщдати вiртуальний образ топологiчнiй реконструкцп з метою його рацiоналiзацiï (пристосування для прийняття iмплiцитниx рiшень). Синтезований 1нО як елемент вiртуальноï реальности вщповщае програмi рiшень вiд початку перебування потягу у тунелi до виходу з нього: на кожнш його компонент! повинно з'являтися очшуване ршення - змiна швидкостi, вмикання освiтлення вагонiв, вмикання
кондицiонерiв для вирiвнювання тиску й температури, перевiрка зв'язку з вагонами i так даль
Можливий й iнший варiант тополопчно! реконструкцп образiв
вiртуальноi реальносп у сприйняттi форми вщображення iмплiцитниx рiшень. Наприклад, мережа залiзниць компактно стикуеться й модифiкуеться у гексагон, кожен сектор якого мютить шформащю про потоки руху поiздiв, а дотичнi кола висвiчують ршення на перерозподiл потягiв по даним напрямам.
Таю треншги на комп'ютерних тренажерах - справа вже сьогодення, бо змiнити iдеологiю прийняття рiшень важче, шж створити нову теxнiку швидюсних залiзниць.
Пiдсумовуючи проведенi
дослiдження деяких аспектiв когнiтивного синтезу iнформацiйниx складових у процесах штенцшного керування можна зробити таю висновки:
• мехашзми когштивного синтезу розгортаються як у псиxiчнiй сферi оператора керування, так i у iнтерфейсному середовищi «мозок -комп'ютер», що потребуе вщ розробникiв ICY знаходження адекватних для людини i машини сигналiв (образiв) спiлкування з метою узгодження дш оператора i функцiональниx дiй системи керування;
• когштивний синтез сприяе розкриттю прихованих (резервних) ментальних можливостей оператора (особи приймаючо! рiшення), що сприяе пiдвищенню його штелектуального рiвня i уваги на вщповщальних етапах прийняття рiшень;
• штерфейси «мозок-комп'ютер» у складi 1СК дозволять створювати вiртуальну реальнiсть у единому масштабi часу для технолопчних i модельованих процесiв.
ПЕРЕЛ1К ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Гуссерль Э. Картезианские медитации / Э. Гуссерль // - М.: Академический Проект, 2010. - C.101-106.
2. Делез Ж. Кино [Електронний ресурс] / Ж.Делез - Режим доступу: http://yanko.lib.ru/books/philosoph/deleuze-cinema-ru.pdf. - Назва з екрана.
3. Симондан Ж. О способе существования технических объектов [Електронний ресурс] / Ж.Симондан -Режим доступу: https://theoryandpractice.ru/posts/10050-existence-of-technological-objects. - Назва з екрана.
4. Сованьярг А. Экология образов и машины искусства [Електронний ресурс] / А.Сованьярг - Режим доступу:http://www.intelros.ru/readroom/fg/ zh4-2016/32038-ekologiya-obrazov-i-mashiny-iskusstva.html. - Назва з екрана.
5. Петрушов В.М. Системно -феноменолопчний тдхщ до фундаци проблеми штенцшного керування рухом залiзничного транспорт в умовах значного зростання швидкосп поiздiв / В.М.Петрушов // Вюник економши транспорту i промисловостi. - 2017. - № 58 . - С. 128—135.
6. Князева Е.Н. Энактивизм: концептуальный поворот в эпистемологии / Е.Н. Князева // Вопросы философии. -2013. - № 10. - С. 91-104.
7. Зв^ про науково-дослщну роботу «Фшософське та науково-методолопчне дослщження теоретичних засад прийняття оптимальних рiшень персоналом структур та тдроздшв залiзничного транспорту в умовах значного зростання штенсивносп руху по'^в». - 2009. - УкрДАЗТ. № держреестраци 0109U001180.
8. Фролов А.А. Интерфейс «мозг-компютер»: реальность и перспективы / А.А.Фролов, В.Ю. Рощин // Х Всероссийская НТК «Нейроинформатика - 2008». Лекции по нейроинформатике. Ч.1. - М.: МИФИ, 2008. - С.82-117.
Вкник економ1ки транспорту i промисловосп № 59, 2017
