CC BY
12
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
Реферат
П0Р1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ13 Б10МЕТРИЧНИХ ПАРАМ ETPIB ЗУБНИХ РЯД IB ПРИ МАКРОДЕТНИ В ЗМ1НН0МУ ТА П0СТ1ЙН0МУ
ПРИКУС1
Фстюова А.Л.
Ключов1 слова: макроденля, бюметр1я, змшний прикус, постшний прикус.
Проведен! вимфювання бюметричних параметра КДМ 12 nauierniB з макродент1ею. У CTaui представлений пор1вняльний аналЬ зубних ряд1в i аткального базису пац1ент1в з аномалами po3MipiB постмних 3y6iB i нормальними ïx розм1рами. Виявлено, що у пац1ент1в з макродент1ею значно зменшеы po3Mipn апкального базису, що е причиною аномалм положения окремих зуб1в, виникнення скупчено-CTi, патологи прикусу i, як наслщок, зниження самооцнки через вщсутнють естетичноТ усмшки. Тому, в бтьшост випадюв лкування патенте з макродент1сю необхщно починати з укорочення зубного ряду.
Summary
COMPARATIVE EVALUATION OF BIOMETRIC PARAMETERS OF DENTITIONS IN MACRODONTIA OF INTERJACENT BITE AND PERMANENT OCCLUSION Fetisova A. L.
Key words: macrodontia, biomerty, permanent occlusion.
12 patients with macrodontia were subjected to measuring of the certain biometric parameters. The paper represents the comparative evaluation of the dentitions and apical basis of either patients having any size abnormalities of permanent teeth and those having normal size teeth. It has been found out that macrodon-tial patients have apical basis of diminished size resulting from the irregular position of some teeth, crowding, malocclusion, and, therefore, leading to the self-concept underestimation. That is why in most cases the treatment of macrodontial patients should be started with shortening of the dentition.
УДК 616.344.5-002.004.001.8
КЛ1Н1К0-М0РФ0Л0Г1ЧН1 0С0БЛИВ0СТ1 КАР1ЕСУ ДЕНТИНУ М0ЛЯР1В В ЗАЛЕЖН0СТ1 В1Д IX 0Д0НТ0ГЛ1Ф1ЧН0Г0 МАЛЮНКА
Черняк В.В.
Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академ1я" м. Полтава
Вивчався перебгг каргесу дентину моляргв в залежностг вгд гх одонтоглгфгчного малюнка. Дослг-джувалися морфологгчнг особливостг змгн твердих тканин моляргв при фгсурно-ямковому, пгд-емалевому та проксимальному каргесг, а саме розповсюдженгстъ деструктивних змгн в залежностг вгд рельефу бокових зубгв при каргесг дентину. Також вивчалисъ ггстотопографгчт особливостг змгн з видгленням зон ураженъ каргозним процесом в дентинг.
Ключов1 слова: одонтогл1ф1чний малюнок, кар1ес.
Вступ
Морфогенез карюзного процесу в великм мр залежить вщ уражень твердих тканин зуба. Вщ цього виникають достатньо р^номаыты кпнны прояви кар1есу зуб1в. [1,5] Проте багаточиселы-н кпнко-морфолопчы форми кар1есу е лише послщовними етапами руйнування емал1 та дентину зуб1в [4,6]. Саме тому, згщно МКХ десятого перегляду прийнято роздтяти кар1ес емал1, кар1ес дентину та кар1ес цементу. Кар1ес дентину спостер1гаеться при середньому \ глибокому гос-трому або хроннному уражены, але в сучаснм л1тератур1 дискуайним е питання морфолопчних змш при хроннному кар1ес1. Кр1м того, майже зовам не вивчеы клнко-морфолопчы особливос^ кар1есу дентину в залежное^ вщ одонтоглфчного малюнка. Тому, метою даного дослщження були кпУко-морфолопчы особливое^ переб1гу моляра в залежное^ вщ Тх одонтоглфчного малюнка.
Об'ект та методи дослвдження
Для дослщження були використаы 11 екстир-пованих 3y6iB за ортодонтичними показниками та загиблих вщ нещасних випадюв (з яких 4 3y6iB - неуражених патолопчним процесом, а 7 - ура-жеы KapiccoM). Вилучеы зуби, а саме Тх жуваль-на та проксимальна поверхня моляр^, забарв-лювалися epioxpoMOM-Т чорним (Патент 35937А УкраТна, МПК А61 К49/00. Cnociö д1агностики Kapiccy: Декларац. Пат. 35937А УкраТна, МПК А61 К49/00 //CipeHKO O.A., Срипн1ков П.М., Гасюк П. A. (UA) - №99042055; 3аявл.13.04.1999; 0публ.16.04.2001, Бюл.№3). Для вивчення одонтоглфчного малюнка, зокрема таких фор-мувань як ямки, борозни та борозенки, проводилось фотографування цифровим фотоапаратом "MINOLTA DIMAGE 7". Наступним етапом було виготовлення ¡з забарвлених ерюхромом-Т чорним 3y6iB товстих шл1ф1в з подальшим Тх ricToxi-мнним забарвленням ШИК + альциановим си-
* Стаття е фрагментом науково-досл/дноУ роботи „Вивчення законом/рностей структурно!' орган/зацп внутр/шн/х органов в норм/ та при патологи", номер реестрацп 0106U003236
HiM. noTiM проводилося виготовлення тонких шл1ф1в з забарвленням ШИК + альциановим сиым + Судан III. Дтянки дентину для установления пстотопографи карюзного процесу фото-графувалися на р^них збтьшеннях мкроскопа цифровою камерою "OLYMPUS".
KpiM мкроскопнного дослщження, вивчались даы скануючоТ електронноТ мкроскопи.
Результати та ix обговорення
В пстолопчному понята дентин належить до типових к1сткових тканин, проте в структурно-функцмному вщношены BiH мае cboi особливостк Так, безпосередньо у плащовому дентин розмщуються волокна Корфа, як1 за своею хЫчною структурою вщносяться до кола-гену III типу. Проте, зпдно з нашими попереднн ми дослщженнями, серед цих волокон зустрнаються так зваы «якоры волокна», як1 зшивають атчастий шар емал1 з дентином. П1д шаром Корфа на р1зн1й глибиы в1д нього розмщуються глобули ¡нтерглобулярного дентину. Останый являе собою зерна р^них po3MipiB, KOTpi мютять кисл1 та нейтралы-ii мукопротещи, а вщростки одонтобластв мають вигнуту форму. Регулярний дентин скпадаеться з пери- та ¡нтертубулярноТ частини. Перитубу-лярна частина являе собою ШИК-позитивно за-барвлену речовину, котра у вигляд1 тонких (15 мкм) поперечних смуг розмщуеться навколо вщростюв одонтобласт1в. 1нтертубулярний дентин мае вигляд бтьш крупних грубих поперечних смуг (60-120нм), як1 розмщуються навколо окремих груп дентинних вщростюв. Нарешт1, безпосередньо бтя пульпи розмщуеться пре-дентин. Особливютю останнього е вщсутнють ¡нтертубулярного дентину, окрем1 вщростки одонтобластв розмщуються в вакуол^ованих зонах. Необхщно вщм™ти, що зона предентину е початковою зоною мшерал^аци, ось чому в Ц1Й 30Hi зустрнаеться дтянки локалЬованоТ або розповсюдженоТ мЫералЬаци, де вони злива-ються. Отже, враховуючи вищезазначене, мож-на видтити в HopMi наступи! шари дентину: 1) TepMi налы-ii вщростки одонтобласт1в; 2) шар ¡з наявнютю бокових розгалужень; 3) шар прямих дентинних трубочок; 4) шар перехрещенних пучюв дентинних трубочок; 5) шар предентину.
Так, при +4 одонтоглфчному малюнку (в чо-тирьохбугровому моляру розповсюдження кар1озного процесу, починаючись з альфа-ямки в емал1, дал1 в дентин мае прямий хщ, завдяки наявност1 центрального гребеня. Рельеф моляра визначаеться вщсутнютю дистоконуса та гама-ямки, що можна пояснити редукцюю. 1нод1 ураження карюзним процесом мае не лише ямково-фюурнулокал^ацю, але й поеднуеться з ураженням проксимальних поверхонь. На вщмшу в1д попередых BapiaHTiB, в (чотирьохбуг-ровому моляр^ при У-4 одонтоглфчному малюнку розповсюдження карюзного процесу в емал1 починаеться ¡з а-ямки та в ß-ямки, та, про-
довжуючись в дентину мае дещо косий хщ завдяки наявност1 дистального гребеня тригону [2]. Адже при У-4 одонтогл1фнному малюнку дис-тальний гребень тригону з'еднюе еоконус з д1аконусом, перериваючи хщ вестибулярноТ бо-розни. Решта борозен ч1тко виражеы I впадають в альфа-, бета-ямки. Хоча У-4 одонтолфчному малюнку дютоконус та гамма-ямка вщсутнк Са-ме при У-4 малюнку карюзним процесом вража-ються не лише альфа-, та бета-ямка, а I гладю поверхы (проксималы-м).
Карюс дентину слщ розглядати як три стади: пщемалевий, середнм та глибокий.
Пщповерхневий карюс спостер1гаеться при наявност1 в пришийковм дтянц зуба зубного каменю на фоы пародонтиту у вигляд1 циркулярного карюсу або у молочних зубах -кв1тучому кар1ес1.
На пстографнних розпилах моляра пщповерхневий карюс локал^уеться п1д атчастим шаром безпризмовоТ емал1, яка часто не виявляеться зовы. Проте вогнище деструкци, в основному, локалЬуеться в ¡нтерглобулярному дентин I характеризуеться темно-фюлетовими зонами за рахунок присутност1 мкроб1в та мукоТдного набухання, що обумовлюеться нако-пиченням кислих ГАГ. Слщ вщзначити, що, на вщмшу вщ наступних стадм карюсу дентину (середы й та глибокий), деструкця з ¡нтертубулярного дентину не переходить на вщростки Томса одонтобластв, вони частково збер1гаються, проте в них спостер1гаеться зер-нисто-глибчастий розпад. Розповсюдження карюзного процесу мае своТ кпнко-морфолопчы особливост1 в залежност1 в1д одонтоглфчного малюнку.
Середнм та глибокий карюс характеризуеться розповсюдженям м1кробноТ ¡нфекци по дентинних канальцях. Тобто, розповсюдження мкробних комплекс^ вщбуваеться в ¡нтерглобулярному дентину завдяки розпаду КГАГ - тобто вщбуваеться Тх мукоТдне набухання, але сам1 дентины каналь^ при цьому збер1гаються. При середньому карюа вс1 деструктивы змни стосуються предентину. При цьому слщ розрЬняти наступы зони дентину: 1) повного руйнування, 2) часткового руйнування, 3) прозорого дентину, 4) жировоТ дистрофи вщростюв одонтобластв, 5) зона помутнння, 6) замюного дентину.
Зона повного руйнування характеризуеться розпадом дентинних трубочок, ¡нтер- та периту-булярного дентину з утворенням гомогенно!' базофтьноТ маси, яка мюцями вщокремлюеться (секвеструеться). В зоы часткового розпаду мкроби проникають в окрем1 дентины канальы, утворюючи варикозы здуття.
Зона прозорого дентину спостер1гаеться при хрон1чному кар1ес1 у вигляд1 св1тлоТ смужки, в як1й розмщуються окрем1 дентин! каналц1 заповнен1 солями кальцю (Рис.1. ).
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
Рис. 1. Зонапрозорогодентину прихрон1чному середньому
кар/ес/ моляр/в; 1 - зона мкробного авангарду; 2.- зона прозорого дентину;
3- зона зтьмян/ння
Зона жировоТ дистрофи вщростюв Томса вщ-мнаеться саме за рахунок декомпозици лтопро-тещних комплешв та часто поеднуеться ¡з зоною помутыння, що, в свою чергу, визначаеться як зернисто-глибчастий розпад вщростюв одон-тобласт1в. Наслщком зернисто-глибчатого роз-паду е поява „мертвих шлях1в" та мукощного на-бухання ¡нтертубулярного дентину. В подаль-шому процес розповсюджуеться на перитубу-лярний дентин.
При глибокому кар1ес1 зуба в пульповм камер1 завдяки прол1фераци одонтобластв
утворюеться замюний або третинний дентин (Рис.2). Одонтобласти в м1сц1 утворення цього дентину м1тотично активы, що пщтверджуе саме кттинний р1вень ц1е'Г регенераци. Але найбтьш активними е низькодиференцмоваы форми одонтобластв, тобто кореневоТ та пришийковоТ частини пульпи, а в облаем ропв пульпи дефект замщуеться сполучною тканиною [3]. Таким чином, при глибоких деструктивних змнах в дентин проявом компенсаторно-адаптацмного процесу е неповна репаративна регенераця дентину.
Висновок
Завдяки проведеним дослщженням встанов-леы кпнко-морфолопчы особливост1 переб1гу карюсу дентину моляра в залежност1 вщ Тх одо-нтоглфнного малюнка. А саме, при „+" -малюнку моляра ураження карюзним процесом мае фюурно-ямкову локал^ацю та перпендику-лярний хщ розповсюдження стосовно пульпи. При „У"-малюнку характерна таж сама локал^ацт, але з дещо косим напрямком. Пщемалевий кар1ес вщмнаеться на проксимальнм поверхы молярв верхньоТ та нижньоТ щелеп людини. При середньому \ глибокому карюа з хроннним переб1гом добре виражеы зони прозорого та замюного дентину.
Л1тература
1. Боровский Е.В. Кариес зубов: препарирование и пломбирование. - Москва, 2001 - 140 с.
2. Гасюк А.П., Скрипнков П.М. Атлас одонтогл1фки. - Полтава, 2001 - 86 с.
3. Гасюк А.П., Андреева Е.В., Новосельцева Т.В. Регенерация тканей пульпы // УкраТнський стоматолопчний альманах. - Полтава, 2003-№5 - С. 15-17.
4. Клаус М. Леманн, Эльмар Хельвиг Основы терапевтической и ортопедической стоматологии. Под ред. С.И. Абакарова, В.Ф. Макеева. Пер. с нем. - Львов: ГалДент, 1999. - 265с. -298 рис.
5. Л.М. Лукиных Лечение и профилактика кариеса зубов. -Н.Новгород Мед. книга, Издательство НЕМА, - 1998, - 167с.
6. Павленко Л.Г. Профилактика стоматологических заболеваний. -Полтава, 2001 - 64 с.
Рис.2. Зона зам юного дентину прихрон/чному глибокому кар/ес:
1 - зона зтьмян/ння; 2 - зона зам'юного дентину; 3 - одонтобласти; 4 - пульпа
Реферат
КЛИНИКО-МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ КАРИЕСА ДЕНТИНА МОЛЯРОВ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ИХ ОДОНТОГЛИФИЧЕСКОГО РИСУНКА Черняк В.В.
Ключевые слова: одонтоглифический рисунок, кариес.
Изучалось распространение кариеса в дентине моляров в зависимости от их одонтоглифического рисунка. Выявлялись морфологические особенности изменений твердых тканей моляров при фис-сурно-ямочном, подэмалевом, а также апроксимальном кариесе, в частности распространение деструктивных изменений в зависимости от рельефа больших коренных зубов человека при кариесе в дентине. Также были выявлены при гистотопографическом изучении зоны поражения кариозным процессом дентина.
Summary
CLINICAL AND MORPHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF DENTIN CARIES IN MOLARS DEPENDING ON THEIR ODONTOGLYPHIC PATTERN Cherniak V.V.
Key words: odontoglyphic patterns, caries.
The paper focuses on the study of caries prevalence in dentin of molars depending on their odontoglyphic pattern. There were found out certain morphological peculiarities in changing of molar hard tissues in the condition of fissure caries, subenamel caries, and approximal caries, especially the development of destructive alterations depending on the relief of human molars in the presence of dentin caries. Histotopographic study revealed the sites of dentin affected by carious process.
УДК. 616.314-76-77:616.312 - 008.1
П0Р1Г П0ДРАЗНЕННЯ СМАК0ВИХ РЕЦЕПТ0Р1В У СТ0МАТ0Л0Г1ЧНИХ ПАЦ1ЕНТ1В, Щ0 П0ТРЕБУЮТЬ ПР0ТЕЗУВАННЯ
Яковенко О.В.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Смак вгдгграе важливу роль у повсякденному життг людини. Вгн гдентифгкуе ргзну гжу г сприяе отриманню задоволення вгд нег, а також запобггае контакту з неякгсними продуктами, якг не-сутъ в собг ргзнг подразнюючг та небезпечнг чинники. Широке застосування акрилових пласт-мас в клгнгцг ортопедичног стоматологи, окргм переваг, виявило гх негативнг властивостг. Метою нашого дослгдження стало виявлення порогу чутливостг смакового аналгзатора у пацгентгв, що потребуютъ протезування. Ми спостерггали нормалъну чутливгстъ смакового аналгзатора у всгх смакових зонах язика, яка вгдповгдала вгковим нормам.
Ключов1 слова: смаков1 рецептори, протезування.
Смак вщграс важливу роль у повсякденному житт1 людини. В загальному розумны смак - це комбшаця сприйняття смаку, запаху та тригемн нальних вщчуттЫ. Власне смак - це вщчуття голоного, кислого, солод кого та пркого [3]. ВЫ ¡де-нтифкуе р^ну Ужу \ сприяе отриманню задоволення вщ неТ, а також запоб1гае контакту з неякн сними продуктами, як1 несуть в соб1 р1зн1 подра-знююч1 та небезпечы чинники. Порушення смаку може приводити до зниження якост1 життя та необхщност змни и стилю, щоб запобои при-йому отрусноТ або зтсованоТ[6, 7, 13].
Смак сприймаеться смаковими цибулинками язика, як1 здаты пЬнати солодю \ г1 рк1, солоы \ кисл1 молекули в \ напоях [2, 4]. Смаков1 ци-булинки являють собою накопичення вщ 50 до 150 модифкованих нейроеттел1альних кл1тин. Мкроскотчы канали в смакових цибулинках ду-же чутливк Коли молекули торкаються рецептор^ смаку, мкроскопны канали вщкриваються, що викликас електричний сигнал в централ ы-нй нервовм систем! \ перетворюсться у визначене смакове вщчуття [11].
Важливу роль в смаковм функцИ в1д1грае сли-на, яка забезпечус розчинення смакових аген^в та доставку Тх до смакових цибулинок. Повнота вщчуття смаку залежить вщ якост1 збереження внутршнього середовища порожнини рота. Порушення смаку роздтяють на адгез1ю, ппогевз1ю, дисгевз1ю. 1снус дв1 головы категори порушень смаку: контакты \ неавралы-м, а також можлива комбнацт обох категорм.
Порушення у смаковому анал1затор1 пов'язаних ¡з р^ними виробничими факторами
зустрнаеться досить часто. Змна порогу чутливост1 на смаков1 подразнення вщмнасться у роб^ниюв антнового виробництва, шфяного заводу, у конд итерЫ та поварЫ [1, 5, 8,10]. Од-нак значения цього симптому нерщко недооцнюсться, хоча свосчасне розпЬнавання патологи порушення смаку та усунення ТТ причини мае важливе значения для життедтльност1 [9, 14].
Широке застосування акрилових пластмас в кл1н1ц1 ортопедичноТ стоматологи, окр1м переваг, виявило IX негативы властивост1 [12, 14, 15], що \ спонукало нас провести дослщження порогу чутливост1 смакового аналЬатора у пац1ент1в.
Метою нашого дослщження стало виявлення порогу чутливост1 смакового аналЬатора у пац^нтЫ, що потребують протезування.
Нами проведено виявлення меж1 смаку у 16 пац^нтЫ вком вщ 40 до 60 роюв. У пац^нтЫ шляхом анкетного опитування виявляли стан шлунково-кишкового тракту. Для оцнки порушення смакових вщчуттЫ згщно з топографнним розташуванням смакових зон (юнчик язика, на задня дорзальна частина язика, на права задня бокова частина та л1ва задня бокова частина язика) по черз1 наносили по 1 мл р^ноТ концентраци розчиыв: хлорид натр1ю (0,25 %, 0,5 %,0,75 %, 1 %, 1,25 %), глюкози (0,25 %, 0,5 % 0,75 %, 1 %, 1,25 %), гщрохлорщ х1н1ну (0,0003 %, 0,00025 %, 0,0005 %, 0,001 %, 0,003 %), лимонноТ кислоти (0,05 %, 0,5 %, 0,75 %, 1 %, 1,25 %). Розчини наносили до з ¡нтервалом 2 - 3 хвилини.
В результат! обстеження даноТ групи пац^нтЫ ми спостер1гали нормальы смаков1 вщчуття у
