CC BY
13
Ю.В. Григор'ева, С.Г. Гичка*
КЛ1Н1КО-МОРФОЛОПЧНЕ З1СТАВЛЕННЯ У Д1АГНОСТИЦ1 ЗАХВОРЮВАНЬ ПЕРЕДМ1ХУРОВО1 ЗАЛОЗИ
УДК 616.65-006.6-07
Кл'н'чна лiкарня «Феофашя», Ки)'в, *Медичний университет УАНМ, Кив
ВСТУП
Сьогодн кнуе необхщнкть диференцшноТ дiаг-ностики захворювань перед|^хурово'Г залози (ПЗ). Це обумовлено поспйним збiльшенням кiлькостi таких захворювань, у тому чи^ злоякiсних новоут-ворень, труднощами дiагностики на раннiх стадiях i пiдвищенням смертностi.
Як скринiнговi методи виявлення раку перед-мiхурово''' залози (РПЗ) у багатьох кра'нах викорис-товують визначення рiвня простатоспецифiчного антигена (ПСА) в кровi, пальпаторне ректальне обстеження та трансректальне ультразвукове дослщження [1, 2]. З появою методу визначення ПСА в кровi значно збтьшилася кiлькiсть виявле-них новоутворень, полтшилася дiагностика на раных стадiях та в осiб молодого вку. Але цей метод мае й вади. Очевидно, що спричинювати пiдвищення рiвня ПСА можуть не лише РПЗ, але й доброяккна гiперплазiя простати, простатит i деяк iншi стани. Крiм того, у 20-40% випадюв РПЗ рiвень ПСА не перевищуе прийняту на даний час норму — 4 нг/мл [1]. Найточншим методом дiаг-ностики захворювань ПЗ е бюпсшне дослщження. Актуальним питанням наразi е зктавлення резуль-татiв морфологiчних методiв дослщження i даних клiнiчного обстеження хворих, у тому чи^ виявлення рiвня ПСА.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
На базi Кл^чно''' лiкарнi "Феофаыя" проведено ретроспективний порiвняльний аналiз результа^в клiнiчних обстежень i морфологiчних особливостей бюпта^в ПЗ. Для аналiзу було вщбрано 169 хворих, яким у перюд з 2006 по 2009 р. виконували транс-ректальну пункцшну бiопсiю ПЗ (ТПБ).
Хворих розподтили на 3 основнi групи залежно вщ нозологп:
1-а група — хворi з пухлиноподiбними процеса-ми у ПЗ (доброяккна гiперплазiя, постатрофiчна гiперплазiя, хронiчний простатит),
2-а група — хворi з передпухлинними станами
ПЗ (атипова аденоматозна гiперплазiя, простатична iнтраепiтелiальна неоплазiя),
3-я група — хворi зi злоякiсними новоутворен-нями (табл. 1).
Хворих першо' та друго' групи розподiлили на пщгрупи залежно вiд наявностi або вщсутносп хро-нiчного простатиту; групу онкохворих — на три пщгрупи залежно вщ ступеня градаци раку за Глконом: пацiенти з високо диференцiйованою аденокарци-номою (сума балiв за Глiсоном 2-4), хворi з помiрно диференцiйованою аденокарциномою (сума балiв за Глiсоном 5-7), особи з низько диференцшованою аденокарциномою (сума балiв за Глiсоном 8-10).
Середнiй вк хворих — 68,6±0,2 року (вщ 47 до 87 рокiв), найбiльшi групи складали пацiенти вiком 60-69 роюв (45%) i 70-79 роюв (36,7%). Середнiй вiк хворих групи пухлиноподiбних захворювань скла-дав 69,7±0,7 року, групи передпухлинних станiв — 66,7±1,2 року, злоякiсних новоутворень — 68,6± ±0,4 року.
Таблиця 1
Розподiл хворих за нозолопями
Нозолопя Ктьккть випадк1в, п (%)
Пухлинопод1бы ураження ПЗ: 44 (26)
- доброяккна нодозна пперплаз1я 38 (22,5)
- постатроф1чна пперплаз1я 6 (3,5)
Передпухлинн стани ПЗ: 28 (16,6)
- атипова аденоматозна пперплаз1я 10 (5,9)
- простатична ¡нтраеттел1альна неоплаз1я 18 (10,6)
Злояккы новоутворення ПЗ: 97 (57,4)
- сума бал1в за Глконом 2-4 13 (7,7)
- сума бал1в за Глконом 5-7 60 (35,5)
- сума бал1в за Глконом 8-10 18 (10,7)
- р1зна града^я за Глконом у р1зних частках 6 (3,5)
Всього 169 (100)
Проведенню бюпсп передували TaKi кл^чш методи: пальпаторне ректальне обстеження ПЗ, трансректальне ультразвукове дослщження, визна-чення рiвня ПСА в кровi.
Вимiрювaння рiвня ПСА у сировaтцi кровi вико-нували методом нaпiвкiлькiсного визначення за допомогою тест-систем Immulite та Abbott. Згщно з даними л^ератури, за норму були прийнятi значен-ня вiд 0 до 4 нг/мл, 4-10 нг/мл розцшювали як так звану «ару зону», а понад 10 нг/мл — як дiaгностич-но знaчущi [1, 3-5].
Пункцшну бюпаю проводили з використанням УЗ апарату HAWK BK «Medical» 2004 року випуску. Застосовували трансректальний конвексний 3,5 МГц датчик iз пункцшними насадками з використанням автоматичного пктолета та спе^альних голок. Бюпсп виконували автоматичним бiопсiйним пктолетом Bard MAGNUM iз використанням голок для пункцп 18-gauge довжиною 25 см. За допомогою пункцп отримували шматочки тканини товщи-ною 1 мм, довжиною 18 мм, як в окремих контейнерах найближчими годинами вщправляли на дослщження. Отримаш бiоптaти простати ф^сували в нейтральному 10% формaлiнi з подальшою проводкою у спиртах на апарат пстолопчноТ проводки карусельного типу АТ-4М i заливкою в пaрaфiновi блоки, з яких на санному мiкротомi виготовляли пс-толопчы зрiзи товщиною 4-6 мкм. Пкля забарвлен-ня гемaтоксилiном та еозином препарати вивчали за допомогою св^лооптичного мiкроскопa. Крiм забарвлення препaрaтiв гематоксилшом та еозином, застосовували iмуногiстохiмiчнi методики з використанням aнтитiл до Prostate-specific antigen фiрми «Dako Cytomation», Дaнiя.
Статистичну обробку даних здшснювали за допомогою прикладних програм Microsoft Excel iз розрахунком середнiх арифметичних (М), Тх поми-лок (m) i критерiю Стьюдента [6, 7].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Шляхом ретроспективного вивчення даних пальпаторного ректального обстеження в дослщ-жених групах виявлено таю особливосп. ПЗ в уах випадках була збтьшеною, туго-еластичноТ консис-
тенцп, в окремих випадках — iз нaявнiстю осеред-кових ущтьнень, мiжчaстковa борозна згладжена, слизова оболонка прямоТ кишки над залозою рухо-ма, лише в окремих випадках у 3-й груп рухомiсть слизовоТ оболонки було порушено.
За допомогою ультразвукового дослщження виявлено нерiвномiрне збтьшення ПЗ в усiх випадках переважно за рахунок одыа частки, деформа-цiю поверхнi, структура залози була неоднорщною за рахунок гетерогенних, мкцями гiдрофiльних включень, петрифiкaтiв. В окремих випадках виявлено порушення цткносп капсули.
Порiвняння отриманих даних iз результатами гiстологiчного дослiдження та рiвнем ПСА в кровi ч^ких зaкономiрностей не виявило.
Середнiй показник рiвня ПСА (M±m) складав:
— 1-а група — 9,2±0,47 нг/мл; серед хворих iз ХП — 9,4±0,97 нг/мл; рiвень ПСА, вищий за норму (4 нг/мл), виявлено у 81,8% випадюв.
— 2-а група — 11,68±0,8 нг/мл; серед хворих iз ХП — 11,99±1,5 нг/мл; рiвень ПСА, вищий за норму (4 нг/мл), виявлено у 71,4% випадюв (рис. 1).
— 3-я група — 36,57 нг/мл; за високо диферен-цшованоТ аденокарциноми — 11,19± 1,4 нг/мл, за помiрно диференцшованоТ — 32,43±4,2 нг/мл, за низько диференцмованоТ — 46,74±10,1 нг/мл. За наявносп раку в усiх частках вмкт ПСА дорiвнювaв 35,26 нг/мл, а за його наявносп лише в однш частц — 20,29 нг/мл (табл. 2). У 73,2% випадюв рiвень ПСА був вищим за норму (4 нг/мл), у 66,3% — понад
Рис. 1. PiBeHb ПСА (М±т) за pi3Hnx захворювань передмн хуровоТ залози.
Таблиця 2
PiBeHb ПСА (М±т) за аденокарцином залежно вщ пошиpeностi процесу та ступеня градацм пухлини за Глконом
Аденокарцинома в уах частках Аденокарцинома в однiй частц
Ступiнь градацм за Гтсоном низький середнш високий (2-4 бали) (5-7 бали) (8-10 бали) низький середнiй високий (2-4 бали) (5-7 бали) (8-10 бали)
Рiвень ПСА, нг/мл 11,19±1,4 32,43±4,2 46,74±10,1 10,73±1,9 25,36±4,4 33,74±4,6
10 нг/мл, у 10,2% — понад 100 нг/мл. В уах випадках пщвищення ПСА понад 100 нг/мл у ходi подальшого обстеження виявлено метастатичне ураження.
Шляхом гктолопчного дослщження виявлено певн особливостi. У переважнм кiлькостi випадкiв збiльшувалася ктьккть залоз на одиницю площi, а рiвень ПСА в кровi перевищував норму.
Цитоплазма ацинарних клiтини у бтьшосп випадкiв мала зернисту еозинофтьну структуру. У залозистих клiтинах у 59,1% випадюв у першiй грут, у 14,3% випадкiв у другш групi та у 37,6% випадюв у третiй групi виявлено ознаки дис-трофiчно-дегенеративних змiн, вaкуолiзaцN, що вщ-повiдало низькому рiвню ПСА в кровк Базальнi мембрани та строма, надто перiацинарна, у бтьшосп випадкiв були набряклими. У 9,1% випадюв спостерiгався склероз строми. Отка кровоносних i лiмфатичних судин розширювалась. Осередкову помiрно виражену неспецифiчну запальну Ыфть-трацiю строми виявлено у 50% випадюв у першш та другiй групах i в 34% випадюв у третiй групк
За результатами iмуногiстохiмiчного дослщжен-ня експресп ПСА в тканинi ПЗ у 63% спостережень встановлено високий и рiвень iз рiвномiрно штен-сивним забарвленням цитоплазми ацинарних кли тин, що вiдповiдало високому рiвню ПСА в кровi та значнм секреторнiй активностi епiтелiю. У решт випадкiв (37%) рiвень експресГ'' був зниженим поряд iз низьким рiвнем ПСА в кровi та наявнктю дистрофiчно-дегенеративних змiн у клiтинах. Низький рiвень експресГ'' також спостерiгався за низько диференцшованих аденокарцином.
Отже, нами встановлено зв'язок мiж патомор-фолопчними змiнами у простатi та рiвнем сироват-кового ПСА. Рiвень ПСА пщвищувався за наявностi: активно' пролiферацN епiтелiальних клiтин внасли док збтьшення кiлькостi секретуючих клiтин на одиницю площЬ високо' секреторно' активностi кли тин ацинарного епiтелiю, набряку строми, пщвищення проникносп базальних мембран, збтьшення ступеня васкуляризаци, запально' iнфiльтрацГ'' строми i, вiдповiдно, кращо' проникностi ПСА в кров. Також рiвень ПСА збiльшувався в результат iнвазiйного росту пухлини, який супроводжувався метастатичним ураженням.
Рiвень ПСА знижувався за наявностi склеротич-них процеав у ткaнинi внаслiдок зниження дифузп ПСА та за нaявностi дистрофiчно-дегенерaтивних змiн у клiтинaх епiтелiю, очевидно, в результат роз-витку aвтолiтичних процесiв в епiтелiaльних ^ти-нах i клiтинaх пухлини з розпадом ПСА. Також низький рiвень ПСА спостерiгaвся за низько диференци
йованих аденокарцином, що, можливо, пов'язано з втратою специфiчних властивостей клГтини, у тому числi синтезу ПСА.
ВИСНОВКИ
1. Зктавлення патогктолопчноТ' картини бюпта-тiв простати за рiзних ТТ захворювань виявило зв'язок мiж пiдвищенням рiвня ПСА в кровi та його експресГТ в тканинах i вираженiстю пперплазп залозистого компонента, високим ступенем секрецГТ, активнiстю запального процесу, пщвищенням проникностi базальних мембран епГтелГю залоз, високою проли феративною активнiстю пухлини, iнфiльтративним ТТ ростом i метастазуванням. Низький рiвень ПСА спо-стерiгався за наявностi дистрофiчно-дегенеративних змiн ацинарного епiтелiю та пухлинних клiтин i низь-коТ активносп трансмембранноТ дифузГТ ПСА.
2. Експреая ПСА в тканинах не залежить вщ ступеня гГстологГчного диференцiювання раку простати за Глконом, за винятком низько диференци йованоТ аденокарциноми, за якоТ пухлиннГ клГтини, вочевидь, втрачають специфiчнi властивостi, в тому числГ i здатнiсть до синтезу ПСА.
3. ПорГвняння клГнГчних особливостей раку простати, виявлених шляхом пальпаторного ректального дослщження та УЗД, Гз пстолопчною картиною та рГвнем ПСА свщчить про вщсутнкть чГткого взаемозв'язку мГж цими показниками. Тому для встановлення точного дГагнозу та визначення подальшого прогнозу необхщно використовувати лише комплексний дГагностичний пщхщ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Thompson I.M., Pauler D.K., Goodman P.J., Tangen C.M., Lucia M.S., Parnes H.L. et al. Prevalence of prostate cancer among men with a prostatespecific antigen level < or = 4.0 ng per milliliter. N. Engl. J. Med. — 2004. — Vol. 350.
— P. 2239-2246.
2. Chang J.J., Shinohara K., Bhargava V., et al. Prospective evaluation of lateral biopsies of the peripheral zone for prostate cancer detection // J. Urol. — 1998. — Vol. 160. — P. 2111 —2114.
3. Левицький Е.О. Сучасн алгоритми дГагностики пух-лин передмГхуровоТ залози. МонографГя. — Житомир: «ПолГсся», 2007. — 320 с.
4. Пушкарь Д.Ю. Простат-специфический антиген и биопсия предстательной железы // М.: МЕДпресс-информ, 2003. — 160 с.
5. Thompson I. M., Ankerst D. P. Prostate-specific antigen in the early detection of prostate cancer // CMAJ. — 2007.
— Vol. 176(13). — P. 1853-1858.
6. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистика в науке и бизнесе. — Киев: Морион, 2002. — 640 с.
7. Новиков Д.А., Новочадов В.В. Статистические методы в медико-биологическом эксперименте (типовые случаи). Волгоград: ВолГМУ, 2005. — 84 с.
РЕЗЮМЕ
Клинико-морфологическое сопоставление в диагностике заболеваний предстательной железы Ю.В. Григорьева, С.Г. Гичка
В работе проведено сопоставление результатов клинических методов обследования (пальпаторное ректальное обследование, трансректальное ультразвуковое исследование, определение уровня простатоспеци-фического антигена в крови) с морфологическим исследованием по данным трансректальных пункционных биопсий.
Ключевые слова: рак предстательной железы, диагностика, сопоставление.
SUMMARY
Clinical-morphological comparison in prostate diseases diagnostics
J. Grygoryeva, S. Gychka
It was examined comparison of clinical diagnostic methods (digital rectal examination, transrectal ultrasound examination, serum prostate specific antigen level) and morphological examination by data of transrectal needle biopsies.
Key words: prostate cancer, diagnostics, comparison.
Дата надходження до редакци 03.09.2010р.
